Вибір виду транспорту

ЗМІСТ 
 

.Вступ                                                                                                         2

1.Сутність  і завдання транспортної  логістики.                                 5-7

2.Види  транспорту.                                                                                  7-8

3. Логістичні рішення у транспортуванні.

3.1Вибір  форми перевезення.                                                               8-11

3.2Вибір  виду транспорту.                                                                     11-22

3.3 Вибір перевізника .                                                                            22-24                                                                           

.4. Екологічні проблеми міжнародної транспортної системи.        24-26

Задача 20.                                                                                                   39

Висновок                                                                                                    27-29

Сисок літератури.                                                                                     40-42

  Додатки.                                                                                                    30-39 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ.

          Тема контрольної роботи - «Вибір виду транспорту». Ця тема є актуальною, тому що в умовах глобалізації сучасної економіки підвищення ефективності доставки вантажів входить в пріоритетні напрями скорочення витрат промислових підприємств, торгівлі та сфери послуг.

          Діяльність підприємства тісно ов'язана з транспортним забезпеченням, яке являється одною з важливих складових процесу організації доставки товарів від місця їх виготовлення до місця споживання. По суті воно ідентичне товарообігу, яке базується на концепції логістики. Разом з тим транспортне забезпечення доцільно розглядати як самостійний аспект системи товарообігу, що має свою специфіку.

     Під транспортним забезпеченням розуміють сукупність елементів, які знаходяться в тісній взаємодії і складають єдину транспортну систему, що об'єднує операції, пов'язані з виробництвом і обігом продукції.

 Продукцією  транспорту являється безпосередньо  сам процес переміщення товарів  від виробника до споживача. В  цьому й полягає суть транспортних послуг. Вони — основна пов'язуюча ланка між продавцем і покупцем.

 Транспортні послуги, як і всяка послуга, має  свої особливості.

 1. Транспорт  не виробляє нового товару  чи продукту, але саме дякуючи  їх переміщенню з одного місця  в інше забезпечується продовження  процесу виробництва та обігу, має місце кінцеве споживання вироблених товарів Переміщення товарів, продукції з місця виробництва до місця споживання і являється тою споживчою вартістю, яку створює транспорт, його транспортні послуги. 

 2. Дія транспортних  послуг виражається в такому корисному ефекті, який не може виникати, зберігатися і реалізуватися у відриві від транспорту. Разом з тим виробництво транспортних послуг невідривне від їх споживання. Транспортні послуги задовольняють потреби в момент свого проявлення, тобто створення таких послуг співпадає з їх споживанням.3. Транспорт займає особливе місце в міжнародному товарообігу. З одного боку, він являється необхідною умовою здійснення міжнародного розподілу праці, зовнішньоекономічних зв'язків. З другого боку — транспортна індустрія виступає на світових ринках експортером своєї продукції, частково, транспортних послуг.

 4. Транспортні  послуги, що здійснюються в  сфері ЗЕД, піддаються впливу  всіх факторів, що характеризують  розвиток ринкової економіки.  Насамперед . це коливання цін на нафту, попиту і пропозицій на товари, а, відповідно, і на їх перевезення; валютного курсу; ступінь втручання держави у зовнішньоекономічну діяльність, стан політичних та економічних відносин різних держав і багато інших.

 Транспорт грає важливу роль в розвитку діяльності підприємства. Його нормальне функціонування забезпечує виконання зобов'язань сторонами по купівлі-продажу, комерційний ефект зовнішньоторгової угоди. Порушення транспортного процесу часто веде до матеріальних втрат експортета й імпортера, робить вітчизняні товари неконкурентноздатними.

 Транспортне забезпечення діяльності являється  об'єктивно необхідним. Часто власнику вантажу важко орієнтуватися  в транспортній обстановці, яка вимагає  професійних знань законодавства  окремих країн, міжнародних конвенцій (угод), техніко-експлуатаційних характеристик транспортних засобів, пунктів  
 

 перевантаження  і перевалки вантажів, умов їх роботи, ринку посередницьких послуг та ін.

 Тому, при  необхідності відправлення вантажу, доцільно насамперед встановити тісні контакти з транспортними підприємствами і організаціями, які займаються перевезеннями. При цьому важливо вибрати вид транспорту, яким ви хотіли б відправити вантаж. Тут треба мати на увазі, що в сучасному світі функціонує шість видів транспорту: морський, залізничний, автомобільний, річний, повітряний і трубопровідний. Види транспорту поділяються на водяний (морський, річний), наземний (залізничний, автомобільний, трубопровідний) і повітряний. Кожен з них мас свою специфіку.

  Метою моєї контрольної роботи розкрити поняття:

-сутність і  завдання транспортної логістики;

-основні   групи транспорту;

-критерії вибіру  транспорту;

-вибір форми  перевезення;

-вибір перевізника;

1. Розробити порівняльну  логістичну характеристику різних видів транспорту.
2. Порівняти різні види транспорту щоб знайти економічного перевізника
3. .Розглянути основні види транспортних засобів і дати їм характеристику
4. .Розглянути основні види моделей транспортування вантажів
5. Описати вибір способу транспортування, видів транспорту, транспортних засобів і перевізника.

6.Розкрити екологічні  проблеми міжнародної транспортної  системи. 

     Моя контрольна робота складається з двох частин - з теоретичної і практичниї . 
 

     У першій частині роботи я розгляну теоретичні основи транспортно-експедиційних операцій. Опишу види транспортних засобів, дам їїмхарактеристику, виділимо основні види моделей транспортування вантажів, і розглянемо, на чому грунтується вибір способу транспортування і видів транспорту.

     Друга практична частина включає  розв язання задачі 20. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Сутність і завдання  транспортної логістики. 

     Виділення транспортування в окрему функціональну сферу логістики

обумовлене такими факторами: 1) великою часткою транспортних витрат у  

загальному складі логістичних витрат; 2) неможливістю організації таіснування матеріального потоку без транспортування. 
 

Транспортування – це ключова комплексна активність, пов'язана з  

переміщенням матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва або готової продукції певним транспортним засобом у логістичному ланцюзі, яка складається, у свою чергу, з комплексних та елементарних активностей, що охоплюють експедирування, вантажопереробку, упакування, передачу прав власності на вантаж, страхування і т. ін. 

Транспортна логістика – функціональна сфера логістики, що оптимізує логістичні операції на шляху матеріального потоку від постачальника до кінцевого споживача, що здійснюється з застосуванням транспортних засобів. 
 

Транспорт у системі логістики  відіграє подвійну роль: 
 

– по-перше, він  е складовою або компонентом  основних функціональних галузей логістики (закупівельній, виробничій, розподільчій); 
 

• по-друге, транспорт є однією із галузей економіки, у якій також розвивається підприємницька діяльність: транспорт пропонує на ринку товарів і послуг свою продукцію – транспортні послуги, за які отримує доходи і має прибуток.

Будучи галуззю  матеріального виробництва (рис. 1), транспорт має свою продукцію – це сам процес переміщення, який характеризується низкою істотних особливостей : [1]

Рис. 1. Місце транспорту в системі суспільного виробництва.

– відсутність  речової форми, але водночас матеріальність за своїм характером, тому що в процесі переміщення затрачаються матеріальні засоби: відбувається зношення рухомого складу і засобів обслуговування, використовується праця робітників транспортної сфери і т. ін.; 

– неможливість зберігання і нагромадження, тому транспорт може мати тільки деякий резерв своєї пропускної та провідної здатності для задоволення потреб у транспортних послугах; 

– втілення в  додаткових транспортних витратах, які  пов'язані з переміщенням матеріального потоку, тому транспорт необхідно використовувати так, щоб транспортні витрати були найменшими за інших однакових умов; 

– прив'язаність до певного місця, району, регіону (наприклад, до місця, де розташовані шляхи сполучення і є відповідні транспортні підприємства) 
 
 
 
 
 

Завдання  транспортної логістики: 

– створення  транспортних систем, зокрема створення  транспортних коридорів та транспортних ланцюгів; 

– спільне планування транспортних процесів на різних видах  транспорту; 

– забезпечення технологічної єдності транспортно-складського процесу; 

– координація  транспортного і виробничого  процесів; 

– вибір виду транспортного засобу; 

– вибір типу транспортного засобу; 

– забезпечення технологічної єдності транспортного  процесу; 

– визначення раціонального  маршруту доставки; 

– усунення конфлікту  мети, зниження транспортних витрат та мети підвищення складських витрат.

2.Види транспорту: 

За  призначенням виділяють  дві основні групи  транспорту:[2] 

1. Транспорт загального  користування – галузь народного господарства, яка задовольняє потреби всіх галузей народного господарства і населення у перевезеннях вантажів та пасажирів. Його часто називають магістральним. Поняття транспорту загального користування охоплює залізничний транспорт, водний транспорт (морський і річковий), автомобільний, повітряний транспорт і трубопровідний. 

2. Транспорт незагального  користування – внутрішньовиробничий транспорт, а також транспортні засоби всіх видів, що належать нетранспортним підприємствам, є, як правило, частиною яких-небудь виробничих систем і має бути органічно в них вписаний. Відповідно, організація його роботи є одним із завдань організації логістики на підприємстві в цілому і здійснюється разом із вирішенням завдань виробництва, закупівель і розподілу. 
 
 
 
 
 

Предметом вивчення транспортної логістики є вирішення комплексу завдань з організації переміщення вантажів транспортом загального користування. 
 

Крім виду транспорту, сьогодні важливе значення має вибір  типу транспортування або транспортної складової логістичних систем. 

Є такі ознаки класифікації транспортної складової  логістичних систем[3] 

1. За видом доставки: 

– пряма; 

– з переробкою на транспортних терміналах; 

– з переробкою і зберіганням у розподільчих центрах. 

2. За видом обслуговування: 

– зі складу постачальника або розподільчого центру на склад споживача або розподільчий центр; 

– зі складу постачальника  або розподільчого центру безпосереднього  споживачу; 

– з виробництва  постачальника у виробництво  споживача без складського зберігання та переробки. 

3. За видами транспортного сполучення: 

– пряме; 

– змішане.

На вибір типу транспортної складової логістичних  систем впливають такі фактори, як: вид вантажу, вартість перевезень, мета транспортування, відстань, якість транспортних шляхів. У сучасних умовах роль транспортного обслуговування визначається не інтересами окремого відправника (одержувача), а оптимальним співвідношенням витрат і прибутку в зазначеному циклі виробництва і споживання, а також у мінімізації загальних логістичних витрат. 
 
 

3. Логістичні рішення у транспортуванні 

3.1Вибір  форми перевезення 

Оскільки транспортні  операції є безпосереднім вираженням зв'язків між окремими етапами  товароруху, ефективність цього процесу  суттєво залежить від правильності прийнятих логістичних рішень. 
 
 

Рис. 12.2. Основні рішення  щодо управління при  транспортуванні 

Перше рішення – вибір  форми перевезення. Для споживачів транспортних послуг можливі дві форми отримання транспортних послуг (перевезень): 

1) за допомогою  створеного власного відділу  доставки; 

2) користування  послугами сторонніх транспортних  організацій. 

Вибір форм перевезення  здійснюється в такій послідовності: 

1-й  етап. Детальний аналіз переваг і недоліків форм перевезень. Переваги створення власних відділів доставки (аргументи проти користування послугами сторонніх транспортних організацій): 

1) можливість  оренди транспортних засобів  на одне перевезення або певний  період часу; 

2) міжкорпоративні  перевезення; 
 
 
 
 
 

3) забезпечення  потрібної якості транспортних  послуг; 

4) запобігання  аварійним ситуаціям або їх  швидке усунення; 

5) менші вимоги  до упакування; 

6) наскрізний  контроль за якістю надання  послуг та збереженням вантажу; 

7) можливості  розміщення реклами на транспортних засобах; 

8) можливість  отримання додаткового прибутку  за рахунок надання 

транспортних  послуг іншим підприємствам; 

9) зниження транспортних  витрат і ретельний контроль  їх величини; 

10) контроль за  розкладом, часом та маршрутами  перевезень. 

Недоліки, що виникають при  створенні власних  відділів доставки (аргументи за користування послугами сторонніх транспортних організацій): 

1) високі адміністративні  витрати, витрати на ремонт  і обслуговування транспортних  засобів; 

2) потреба в  значних капіталовкладеннях; 

3) повна відповідальність  за пошкодження та псування  вантажу; 

4) необхідність  у складанні розкладів, маршрутів; 

5) ризик неокуплення  зроблених капіталовкладень; 

6) витрати на  страхування вантажів та транспортних  засобів; 

7) проблеми з ліцензуванням; 

8) імовірність  отримання збитків унаслідок  аварій. 

2-й  етап. Оцінка рівня  обслуговування та  витрат за різних  форм перевезень. Підприємство (отримувач транспортних послуг) має визначити бажаний рівень  
 
 
 
 
 

та якість обслуговування, проаналізувати можливості його забезпечення

 випадку створення  власного відділу доставки чи  залучення сторонніх транспортних  організацій. Надалі визначаються  сумарні витрати для обох форм  перевезень. Рівень загальних поточних  витрат визначається як сума  витрат на опрацювання замовлень, пакування, перевезення, збитків від пошкодження (при створенні власного відділу доставки долучаються ще й витрати на ліцензування, заробітну плату, паливо). 

3-й  етап. Прийняття кінцевого  рішення. Критеріями  для прийняття  рішень про вибір форми перевезень є: 

1) необхідність  у капіталовкладеннях та їх  достатність; 

2) прогнозований  рівень окупності капіталовкладень; 

3) рівень якості  обслуговування; 

4) рівень загальних  поточних витрат. 

Якщо рівень загальних витрат власного відділу доставки буде нижчим, то рішення на користь власного відділу доставки може бути створене за умови достатності капіталовкладень. Щодо пріоритетності критеріїв, то її визначає замовник транспортних послуг.

3.2 Вибір виду транспорту.

Друге рішення – вибір виду транспорту – вирішується у взаємозв'язку з іншими задачами логістики, а саме: 

– створення  та підтримка оптимального рівня  запасів; 

– вибір виду упакування. 

.

Існують різні  способи транспортування вантажів між країнами. Плануючи відправлення вантажів і вибір виду транспорту, необхідно враховувати низку обставин.

ВИД ВАНТАЖУ. Інколи можливість вибору відсутня. Вантажі, що швидко псуються, перевозяться авіатранспортом. Водночас авіаперевезення недопустимі для легкозаймистих, вибухонебезпечних вантажів. Основну частину міжнародних морських перевезень становлять перевезення масових  
 
 
 
 
 

наливних і навалочних вантажів: сирої нафти і нафтопродуктів, залізної руди, кам'яного вугілля, зерна. Серед інших вантажів морської торгівлі виділяються так звані генеральні вантажі, тобто готова промислова продукція, напівфабрикати, продовольство.

ВІДСТАНЬ  І МАРШРУТ ПЕРЕВЕЗЕННЯ. Місце відправленню вантажу в кінцевий пункт перевезення є також визначальним при виборі виду транспорту. У внутрішньоконтинентальних перевезеннях використовуються залізничний, автомобільний авіаційний транспорт. Вирішальними при виборі одного з них є крім виду вантажу, такі умови..

БЕЗПЕКА ТРАНСПОРТУВАННЯ. Крихке й дороге устаткування найкраще перевозити авіатранспортом, навіть якщо поставка даного вантажу не термінова. Товари, для яких ступінь ризику крадіжки висока (запчастини автомобілів конторське автоматизоване і звичайне обладнання фармацевтичні товари й медикаменти тощо), доставляються як правило, традиційним способом - морем, в основному в контейнерах, хоч коштує це трохи дорожче.  
 

Треба пам'ятати  що виплата страхового відшкодування вантажоодержувачу є лише

фінансовою компенсацію  і ніколи не відшкодує йому тих  незручностей, що їх здатна створити партія вантажу, яка прибула в поганому стані.               

    Основою  вибору виду транспорту, оптимального  для конкретного      перевезення  є інформація про характерні  особливості видів транспорту*     

  Існують  такі основні види транспорту:    

  МОРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ

Морські судна  класифікуються залежно від видів вантажів, що перевозяться, регулярності рейсів, форм договорів перевезення. Найбільший інтерес становить поділ ринку морських перевезень на трампове і лінійне судноплавство.

ТРАМПОВЕ СУДНОПЛАВСТВО. Трамповими (англ, "tramp" - бурлака) називаються судна, що здійснюють нерегулярні рейси, без чіткого розкладу, і скеровуються судновласниками туди, де з боку фрахтувальників є попит на тоннаж. Трампові судна перевозять в основному масові вантажі: ліс, руду, вугілля, зерно, нафтопродукти й інші вантажі, перевезені навалом або наливом. Більшість трампових суден універсальні і можуть за необхідності перевозити генеральні вантажі - упаковані й неупаковані товарно-штучні вантажі (устаткування, хімікати, апаратуру, металовироби, автомобілі, трактори, вагони, сільськогосподарську техніку). Таким чином, на цих суднах під вантаж може бути надане все судно або його частина, або певні вантажні приміщення. 
 
 
 
 
 

Договір на перевезення вантажів трамповими суднами укладається у вигляді чартеру (charter, charter-party). Сторонами в чартерному договорі є фрахтувальник (вантажовідправник або його представник) і фрахтувальник (перевізник або його представник). Основні пункти чартерного договору такі:

* час і місце  укладення чартеру;

* повне юридичне  найменування сторін (преамбула чартеру);

* назва й опис  судна;

* право заміни  спочатку зазначеного терміну;

* рід вантажу;

* місце навантаження  і розвантаження;

* умови навантаження  і розвантаження, у тому числі  умови оплати демереджу (demurrage) - грошового відшкодування, що сплачується фрахтувальником судновласнику за простій судна під навантажувальними роботами понад установлений у чартері термін, і диспачу (dispatch) - відшкодування, яке виплачується судновласником фрахтувальнику за дострокове завершення вантажних робіт і звільнення судна;

* порядок оплати  фрахту;

* термін подання  судна, включаючи канцелінг (cancelling) - кінцевий термін подання судна  під навантаження, при недотриманні  якого фрахтувальник має право  розірвати чартер;

* інші умови  (льодове застереження, застереження за обставин непереборної сили тощо).

Багатовікова  практика торговельного мореплавання привела до створення типових  договорів перевезення, які називаються  проформами чартерів. На основі проформ  чартерів, що розробляються або перевізниками, або спеціалізованими організаціями, укладаються чартери на перевезення конкретних вантажів у визначених напрямках. У торговельному мореплаванні застосовуються такі види фрахтування судна:

* фрахтування  на один рейс (single voyage chartering), за  яким судновласник одним рейсом перевозить вантаж з одного або кількох портів відправлення в один або кілька портів призначення;

* фрахтування  на послідовні рейси (consecutive voyages chartering) застосовується при перевезеннях  великої кількості однорідного  вантажу в тому самому напрямку кількома послідовними рейсами;

* фрахтування  за генеральним контрактом (general contract chartering), за яким судновласник  зобов'язується протягом конкретного  періоду перевезти певну кількість  вантажу;

* фрахтування  на умовах тайм-чартер (time charter) - це договір про оренду судна, коли все судно або його частина передається на конкретний час у  
 
 
 
 
 

розпорядження фрахтувальника для перевезення  вантажів у будь-яких напрямках. Судновласник зобов'язаний тільки утримувати судно  у справному стані й оплачувати утримання екіпажу. Фрахтувальник бере на себе всі інші витрати (паливо, портові збори) і сплачує орендну плату судновласнику;

* фрахтування  на умовах димайз-чартеру  

  (demise charter) - це  договір про оренду судна, коли  судновласник передає його фрахтувальнику на обумовлений термін разом із командою, члени якої стають службовцями наймача, котрий бере на себе всі витрати щодо судна, у тому числі зарплату екіпажу й орендну плату судновласнику;

* фрахтування  на умовах бербоут-чартеру (bareboat charter) - це наймання судна без екіпажу; фрахтувальник бере на себе всі витрати щодо його використання і виплачуєорендну плату судновласнику. Цей вид фрахтування суден широко застосовується під час придбання суден у розстрочку. У такому разі договір оренди є також і договором купівлі-продажу. Після завершення розрахунків фрахтувальник стає власником судна.