Використання в аналізі господарської діяльності статистичних методів і категорій

ЗМІСТ

1. Використання в аналізі господарської  діяльності статистичних методів і категорій.

Розгалужена система аналітичної роботи в народному господарстві, промисловості та окремих підприємствах потребує відповідної організації, тобто упорядкування, налагодження координації та погодження її здійснення з метою попередження дублювання, внесення єдності в роботу окремих посадових осіб чи аналітичних органів. Під організацією аналітичної роботи розуміють систему заходів з метою вивчення господарської діяльності. Загальні методичні принципи організації аналітичної роботи включають:

- організаційні форми;

- планування аналітичної  роботи; етапи економічного аналізу;

- узагальнення та форми  реалізації результатів аналізу.

В практиці організації аналітичної роботи розрізняють централізовану та децентралізовану форми. При централізованій формі організації вся робота з аналізу господарської діяльності концентрується у спеціальному структурному підрозділі в системі управління виробництвом відповідної назви. Децентралізована форма організації передбачає, що аналізом господарської діяльності займаються всі структурні підрозділи з питань, які входять до їх компетенції, виходячи з розмежування прав та обов'язків між ними, передбачених відповідними нормативними документами — внутрішніми чи галузевими.

Незалежно від організаційних форм методичне та методологічне керівництво, як правило, здійснюється головними спеціалістами-економістами. Необхідно розглянути переваги та недоліки цих організаційних форм та можливу сферу їх застосування.

Вищестоящі органи господарчого управління здійснюють аналіз на основі консолідованих звітних форм. Це зумовлює необхідність організації збору додаткової інформації та розрахунків, що потребує розробки спеціальних програм досліджень, додаткових затрат ресурсів. Статистичні, фінансові та кредитні органи здійснюють аналіз У межах офіційної звітності, що не завжди достатньо, а в окремих випадках не об'єктивно відображає дійсний стан справ у господарській діяльності, що, у свою чергу, є однією з причин уживання запобіжних заходів (страхування ризиків, застосування фіскальних інструментів впливу, жорсткі форми розрахунків), порушення довіри між суб'єктами господарських відносин.

Аналітична робота на підприємстві починається з планування. Розрізняють план аналітичної роботи та план (програму) конкретного аналізу.

План аналітичної роботи складається на рік з розбивкою по кварталах: вказуються розділи господарської діяльності та об'єкти, які включені в план періодичного контролю, терміни проведення, відповідальні виконавці, технічні засоби й джерела інформації, які необхідні для аналізу.

В плані конкретного аналізу, який складається відповідно д плану аналітичної роботи, розділи та об'єкти аналізу деталізуються по конкретних виконавцях, визначаються мета й завдання, розробляються необхідні методики розрахунку впливу конкретним факторів, досліджується їх взаємозв'язок, розробляються таблиці схеми, графіки, зведення, узагальнення резервів та результаті аналізу. До аналітичної роботи залучаються працівники технічних технологічних та інших служб, які працюють під керівництвом1 аналітиків.

Всю аналітичну роботу можливо розбити на три етапи: попередній, основний та заключний.

Попередній етап: здійснюється вибір об'єкта аналізу, вивчаються матеріали попередніх аналітичних досліджень та інших перевірок, визначаються мета й напрям використання результатів аналізу, розробляються програма, календарний план та розподіляються функції серед виконавців, визначаються джерела інформації розробляються макети аналітичних таблиць, графіків, схем і методичні вказівки до їх складання, до розрахунків впливу окремих факторів та ін.

Основний етап передбачає, збір, відбір, класифікацію джерел інформації, перевірку їх доброякісності, створення допоміжної інформації, попереднє ознайомлення з показниками, складання аналітичних таблиць та аналітичну їх обробку, розрахунок впливу факторі визначення кола взаємодіючих факторів та встановлення причин, я зумовлюють вплив окремих факторів, їх взаємозв'язку та взаємозалежності, встановлення та обрахування резервів підвищення ефективності виробництва.

На заключному етапі дається узагальнююча оцінка діяльності узагальнюються та оформлюються результати аналізу, підраховуються зведені резерви виробництва, розробляються пропозиції щодо їх використання, видаються розпорядчі акти по результатах аналіз:

- проводиться обговорення  їх у колективі та здійснюється  контроль;

- виконанням вимог розпорядчих  документів.

Узагальнення результатів економічного аналізу є його кінцевим результатом і оформляється у вигляді аналітичної записки чи звіт. Можна прийняти наступну структуру записки: спочатку характеризуються загальні показники, потім часткові — від позитивних рівні та змін до негативних; характеристика та розмір впливу факторі:

- визначаються резерви, причини  позитивних та негативних змін, резерви виробництва та шляхи їх мобілізації.

Результати аналізу реалізуються через підготовку та видачу наказів і розпоряджень, в яких містяться найменування заходів, терміни початку та закінчення їх здійснення, визначаються необхідні матеріальні та грошові ресурси, називаються виконавці, відповідальні та контролюючі службові особи чи підрозділи підприємства.

2. Завдання і джерела аналізу  випуску та реалізації продукції  харчового підприємства.

У нових ринкових умовах господарювання всі підприємства одержали повну оперативну самостійність — яку і скільки випускати продукції, з ким співробітничати і кому продавати свої вироби, як організовувати і відповідно планувати всі виробничі процеси. Зрозуміло, що ця свобода дій надається для належного врахування кон'юнктури ринку, його потреб і вимог.

Правильно вибрана стратегія виробництва і належні обсяги випуску продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації і відповідні масштабам цієї діяльності прибутки. Тому виробнича діяльність підприємства, врешті-решт, жорстко зумовлюється загальною економічною ситуацією, галузевими пропорціями і платоспроможним попитом населення.

В процесі аналізу виробничої діяльності підприємства потрібно розглянути такі питання:

а) якість планування виробництва, напруженість і обгрунтованість планів діяльності як у цілому, так і окремих виробничих підрозділів;

б) оцінка виконання планів виробництв, постачання й реалізації продукції; динаміки обсягів виробництва;

в) визначення основних факторів, що впливали на загальні обсяги виробництва протягом останніх років і зокрема у звітному періоді;

г) взаємозв'язок і взаємозумовленість показників обсягу виробництва, реалізації, асортименту, якості виробів тощо;

д) визначення внутрігосподарських резервів зростання обсягів випуску продукції і реалізації, а також розробка заходів щодо їх використання.

Для виконання аналітичного дослідження використовують статистичну звітність про виробництво продукції , а також планові матеріали відповідного відділу і бухгалтерські дані (про випуск, відвантаження і реалізацію продукції), інші оперативні дані виробничої діяльності. Бажано також ознайомитись із залишкам незавершеного виробництва, готової продукції на складі і товарі відвантажених (форма № 1).

Аналіз обсягів виробництва продукції. Аналіз звичайно починають з оцінки того, як виконано план виробництва в цілому по підприємству і в розрізі його основних виробничих одиниць, які були рівні виконання по місяцях і кварталах звітного періоду, визначають причини можливих невдач і винних д цьому осіб.

Враховуючи складне економічне становище в країні, повсюдний спад виробництва, доцільно особливо уважно вивчити динаміку обсягів випуску продукції на нашому підприємстві. При цьому використання натуральних вимірників обсягів випуску продукції най більш доречне, оскільки дозволяє запобігти перекручень, які заподіює інфляція. Якщо ці вимірники не можна використати, то обсяг вимірюють у незмінних цінах.

Аналізуючи динаміку обсягів виробництва, треба обов'язкові визначити, які фактори спричинили таку тенденцію розвитку й відокремити ті, що діяли на народногосподарському рівні, тобто булі зовнішніми. Дійсно, у нашому прикладі цементне виробництво, якби дуже пов'язане з будівництвом, зазнало спаду за браком інвестиції у зв'язку з кризою в економіці України.

Проте внутрішні фактори заслуговують на увагу не менш. Обсяги виробництва можна збільшити, використовуючи більш коштовні матеріали і відповідно піднімати ціну виробів, або, навпаки, збільшувати у складі рецептур дешеві компоненти, а зекономлені дефіцитні спрямовувати на додатковий випуск продукції. Всі заходи щодо розвитку спеціалізації та кооперації також помітно впливають на обсяги виробництва.

Задача 1

Необхідно визначити вплив факторних показників на результативний показник методом елімінування (обсяг випущеної продукції, фонд оплати праці за півріччя та обсяг випущеної продукції). Зробити відповідні висновки.

Дані задачі відображено у таблиці.

Таблиця 1

Дослідимо вплив на зміну обсягу випущеної продукції зазначених факторів, а саме чисельності робітників, кількості відпрацьованих днів, тривалості робочого дня та виробітку працівника за годину методом елімінування, сутність якого полягає у розгляді впливу кожного фактора на результативний показник за незмінності інших факторів.

Дослідимо вклад кожного з факторів у загальну зміну обсягу випущеної продукції. Для цього застосуємо метод ланцюгових підстановок.

ВП = ЧР*КД*Трд*В

Де, ФОП – фонд оплати праці;

ЧР- чисельність робітників;

КД- кількість відпрацьованих днів;

Трд – тривалість робочого дня;

В – виробіток працівника за годину.

ВП (план) = 501*235*7,8*25,4/1000 = 23325,6582 тис.грн.

ВП (ЧР’) = 510*235*7,8*25,4/1000 = 23744,682 тис.грн.

ΔВП (ΔЧП) = 2374,682-23325,6582 = 419,0238 тис.грн.

ВП (Крд’) = 510*241*7,8*25,4/1000 = 24350,9292 тис.грн.

ΔВП (ΔКрд) = 24350,9292-23744,682 = 606,2472 тис.грн.

ВП (Трд’) = 510*241*7,6*25,4/1000 = 23726,5464 тис.грн.

ΔВП (ΔТр) = 23726,54*64-24350,9292 = -624,383 тис.грн.

ВП (В’) = 510*241*7,6*21,2/1000 = 19803,2592 тис.грн.

ΔВП (ΔВ) = 19803,2592-23726,5464 = -3923,29 тис.грн.

Заповнюємо таблицю

Як доводять результати аналізу, наслідком відхилень фактичних показників від планових у цілому стало зменшення обсягу випущеної продукції на 3522 тис. грн. На зміну обсягу випущеної продукції позитивно вплинуло збільшення чисельності працівників на 9 осіб (це призвело до зростання обсягу випущеної продукції на 419,0238 тис.грн.), збільшення кількості робочих днів на 6 днів (це викликало збільшення обсягу випущеної продукції на 606,2472 днів). У той же час, скорочення тривалості робочого дня на 0,2 год. призвело до зменшення обсягу випуску продукції на 624,383 тис.грн., а зниження виробітку працівника за годину на 4,2 грн. викликало зниження обсягу випущеної продукції на 3923,29 тис.грн.

Таким чином, найбільш негативно на виконання плану по випуску продукції вплинуло зниження виробітку одним працівником за годину.

Задача 2

За даними наведеними в таблиці дати оцінку виконання плану за асортиментом і структурою випущеної продукції. Зробити відповідні висновки.

Для розв’язку задачі побудуємо відповідну таблицю щодо виконання плану по асортименту продукції та структурі такого асортименту.

Таблиця 2

Асортиментом вважають перелік усіх видів продукції, що виробляється, із зазначенням обсягів випуску.

Номенклатура випуску характеризує тільки кількість і різноманітність продукції.

Структура - це співвідношення (здебільшого у відсотках) окремих виробів у загальному обсязі виробництва.

Згідно проведених розрахунків, вказаних у таблиці вихідних даних, в цілому план виробництва продукції був виконаний на 99,58 %. При цьому виробництво продукції 1, 2 та 3 виду перевищило планові показники і виконання становило 100,42 %, 108,45 % та 116,15 % відповідно. Найнижчим є виконання плану по продукції 4 виду – лише 75,91 %. Також план не виконаний по продукції 5 виду – відсоток виконання плану склав лише 98,88 %.

Відносно структури асортименту вона змінилась, але не значно. Так за планом найбільшу питому вагу в асортименті займала продукція 1 виду (32,6 %) при цьому фактично частка такої продукції зросла на 0,27 % та становила 32,88 %. Також відбулося зростання частки продукції 2 виду (на 2,85 %) та 3 виду (на 1,02 %). Скорочення частки спостерігається відносно продукції виду 4 (на 4,06 %) та 5 (на 0,09 %).

Задача 3

Проаналізувати ритмічність виробництва продукції за періодами. Розрахувати коефіцієнт ритмічності та варіації, показник аритмічності, коефіцієнт виконання плану, а також обсяг продукції, який зараховано у виконання плану за ритмічністю.

Визначити втрачені можливості підприємства по випуску продукції у зв’язку з неритмічною роботою за різними методами та вказати причини, які на Вашу думку, призвели до аритмічності, розподілити їх на зовнішні та внутрішні.

Рішення

Для проведення аналізу занесемо дані до таблиці, а також розрахуємо коефіцієнт виконання плану та обсяг продукції, який зараховано у виконання плану за ритмічність. Результати розрахунків також занесемо до таблиці.

Таблиця 3

Ритмічність виробництва – виробництво у рівні проміжки часу однакового обсягу продукції на всіх стадіях виробничого процесу.

Коефіцієнт ритмічності розраховується шляхом сумування фактичних показників питомої ваги випуску за кожний період, але не більше планового їх рівня.

Коефіцієнт варіації (Кв) - визначається як відношення середньоквадратичного відхилення від планового завдання за добу (декаду, місяць, квартал) до середньодобового (середньодекадного, середньомісячного, середньоквартального) планового випуску продукції:

Коефіцієнт аритмічності розраховується як сума додатних і від‘ємних відхилень фактичного випуску продукції від планового показника зо кожний день (декаду, місяць). Чим більший показник аритмічності тим менш ритмічно працює підприємство.

Розрахуємо показники для аналізу ритмічності:

Крит = 2960/3000 = 0,9867

Це свідчить про достатньо високу ритмічність випуску продукції.

Карит = (1-0,9559)+(1-1)+(1-0,9884)+(1-1)= 0,0557

Цей показник також свідчить про високий рівень ритмічності роботи підприємства протягом року.

Причинами неритмічної роботи підприємства можуть ути:

1.Несвоєчасне постачання сировини, матеріалів, палива, енергоресурсів з вини постачальника;

2. Низький рівень організації, технології та матеріально –  технічного забезпечення виробництва:

а) простої устаткування понад план;

б) незадовільна якість продукції;

в) недостача робочої сили, у т.ч. кваліфікованих кадрів;

г) незадовільна робота обладнання. 

В цілому протягом року підприємство працювало неритмічно наслідком чого стало недовиконання плану по ритмічності на 1,3 відсотки.

Задача 4

Проаналізувати якість продукції підприємства. Розрахувати середній коефіцієнт сортності, середньозважену ціну за планом та фактично. Зробити відповідні висновки.

Рішення

Для аналізу якості продукції розрахуємо вартість продукції кожного сорту та в цілому, а також питому вагу кожного сорту. Дані занесемо до таблиці.

Таблиця 4

Питома вага продукції вищого сорту по відношенню до плану зросла з 17,68 до 19,11 %, при цьому питому вага продукції другого сорту також збільшилась на 1,48 %, тому однозначного висновку про зміну динаміки якості продукції виходячи із зміни структури зробити неможливо. Для цього необхідно провести додаткові розрахунки.

За даними таблиці розрахуємо середньозважену ціну за планом та за фактом.

Цсер.п.=89*0,1768+74*0,5549+55*0,189+39*0,0793 = 70,286 грн.

          Цсер.ф=89*0,1911+74*0,535 +55*0,2038 +39*0,0701 = 70,541 грн.

По відношенню до планової середньозважена ціна збільшилась на 0,36 відсотків (70,541/70,286*100% = 100,36)

Така динаміка свідчить про покращення якості продукції на підприємстві

Розрахуємо коефіцієнти сортності для плану та фактичного випуску, який розраховується за наступною формулою

Ксорт. =ВП/КП*Цв, де

ВП – вартість всієї продукції ( всього)

КП – кількість всієї випущеної продукції

Цв – ціна продукції вищого сорту

Ксорт. п = 57635/(820*89) = 0,7897

Ксорт. ф = 55375/(785*89) = 0,7926

Чим ближче Ксорт. до 1, тим вища сортність, тим краща якість. Якщо Ксорт. = 1, то це означає, що вся продукція першого сорту.

Як свідчать розрахунки, коефіцієнт сортності фактично збільшився проти плану, що говорить про збільшення середнього сорту продукції.

Виконання плану по якості відповідно становить 100,03 відсотки. При цьому виходячи з показників середнього коефіцієнту сортності можливо зробити висновок про те, що якість продукції на підприємстві є вище середньої.

Задача 5

Необхідно провести аналіз наявності, руху та динаміки основних засобів. Проаналізувати склад та структуру основних засобів; визначити зміну їх складу за видами засобів у динаміці. Розрахувати коефіцієнти оновлення та приросту основних засобів, коефіцієнт вибуття, пояснити основні причини та наслідки вибуття основних засобів.

Обчислити коефіцієнти зносу та придатності основних засобів. Зробити відповідні висновки.

Рішення

Дані щодо наявності, руху та динаміки основних фондів, а також розрахунок їх складу та структури наведемо у таблиці 1. Таблиця 2 демонструє динаміку складу та структури основних засобів.

Таблиця 1

Проведемо аналіз структури основних засобів на підприємстві та динаміки такої структури. Так найбільшу частку основних фондів складають промислово-виробничі фонди підприємства – більше 63 %.

Активна частина виробничих фондів (машини і обладнання, транспортні засоби та інструменти) складає понад 35 %. При цьому за рік вона зросла з 36,48 до 39,02 %, що характеризує прогрес на підприємстві та збільшує фондовіддачу. Таке збільшення відбулось за рахунок зменшення частки будівель та споруд та частки невиробничих основних засобів.

Загалом ОЗ збільшились на 20 тис.грн., найбільше зростання відбулось за рахунок збільшення промислово-виробничих фондів. Невиробничі ОФ та виробничі ОЗ інших галузей зменшились на 1 тис.грн. кожен.

Таблиця 2