Абревіації у сучасній пресі

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

МУКАЧІВСЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА АНГЛІЙСЬКОЇ  МОВИ ТА МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

З «Англійської філології»

на тему:

«Абревіації в  сучасній пресі»

 

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 6.020303 «ФІЛОЛОГІЯ (АНГЛІЙСЬКА)»

ОКР – БАКАЛАВР

 

 

Виконавець: Орсагош Д. В.

студентка ІV –го курсу ДНФ

групи ФА – 41

 

 

Науковий керівний: викладач

Герцовська Н. О.

 

 

 

МУКАЧЕВО – 2011

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. Інтралінгвальні функції абревіацій…………………………………...5

1.1. Причини виникнення абревіацій…………………………………………….....5

1.2. Типи абревіатур………………………………………………………………....8

1.2.1. Структурна класифікація……………………………………………...8

1.2.2. Класифікація В.В Виноградова……………………………………….9

1.2.3. Графічні абревіації……………………………………………………..9

1.2.4. Латинські абревіації…………………………………………………..12

РОЗДІЛ 2. Функції абревіацій у сучасній англійській пресі……………………  14     

2.1. Абревіатури у сучасній англійській пресі…………………………………….14

2.2. Сфери використання абревіатур……………………………………………….17

2.3. Специфіка використання  різних видів абревіацій на  матеріалі сучасної         англійської преси……………………………………………………………………19

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………22

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………24

SUMMARY…………………………………………………………………………..26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Дана робота присвячена дослідженню утворення та використання абревіатур у сучасній англійській мові на прикладі друкованих видань. На наш погляд, це тема актуальна, тому що словник постійно поповнюється новими словами, а отже, і скороченнями, що дозволяє мові залишатися живою. Аналіз типів абревіацій та принципів використання скорочень в мові викликає зростаючий інтерес сучасних зарубіжних і вітчизняних лінгвістів.

Дослідники окреслюють абревіацію як потужне джерело творення нових слів у мові сучасних англійських мас-медіа. Абревіаційні утворення належать до тих інновацій, які відображають динаміку суспільно-політичного та економічного життя, тому важко підлягають словниковій кодифікації.

 Кількість абревіатур на даний час все більше зростає. Тривалість їхнього мовного життя залежатиме від стабільності економічних, політичних, соціокультурних структур, які вони номінують. З одного боку, їх уживання економить мовні засоби та дає змогу ощадно використовувати газетну площу, а з іншого – зловживання ними "робить текст штучним, незграбним, важким до сприймання" 
          Актуальність дослідження визначається рядом чинників: по-перше, зростанням ролі газетної мови в житті суспільства, і значущості соціального та мовного впливу на формування ціннісних орієнтацій; по-друге, відображенням у мові газет сучасних мовних тенденцій та явищ, які особливо яскраво виявляються протягом останнього десятиріччя; по-третє, відсутністю фундаментальних досліджень зображальних засобів інтенсифікації виразності газетного мовлення.

Об'єктом дослідження є абревіатури сучасної англійської мови.

Предметом дослідження є специфіка використання абревіатур у мові сучасної преси.

Мета роботи – дослідити основні засоби інтенсифікації виразності газетного тексту у мові сучасної англійської преси, вказати на особливості вживання абревіатур на досліджуваному матеріалі.

Реалізація мети передбачає розв’язання таких завдань:

- дослідити найяскравіші  мовні тенденції і явища на  лексико-семантичному рівні: використання абревіатур;

- дослідити літературу  по даній темі та проаналізувати  матеріал дослідження;

-  виявити найбільш вживані типи абревіацій в досліджуваному матеріалі.

Структура роботи: курсова робота складається зі вступу , двох розділів, висновків та списку використаної літератури. У вступі сформульовано актуальність дослідження даної теми, об`єкт та предмет дослідження, мету, завдання дослідження при вивченні даної теми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ІНТРАЛІНГВАЛЬНІ  ФУНКЦІЇ АБРЕВІАЦІЙ

 

1.1. Причини виникнення абревіацій

 

Лексика мови безпосередньо відображає реальну дійсність зміни в розвитку суспільства, науки, техніки і т. д. Основне призначення лексичної одиниці - функція найменування, номінації. Кожне нове явище, відкриття в науці, винахід тих чи інших машин, транспортних засобів, ліків, предметів домашнього вжитку - все це отримує свої найменування, при цьому або створюються нові слова і словосполучення, або використовуються колишні слова в новому значенні.  
Нові слова створюються не тільки під впливом змін до навколишньої дійсності (екстралінгвістичні чинники), часто вони створюються під впливом внутрішньомовних чинників, як, наприклад, службові слова і частки.  
Зміни в лексиці мови виражаються крім того в старінні і зникнення з ужитку слів, що також обумовлюється екстралінгвістичними і внутрішньомовними чинниками.  
Для створення нових лексичних одиниць у мові використовуються різні способи словотворення.

До самих основних і найбільш продуктивних способів словотвору належать такі:  
1) суфіксація: нове слово виникає в результаті додавання суфікса до певної основи. 
2) префіксація: нове слово виникає в результаті додавання префікса до вихідного слова. 
3) конверсія: нове слово утворюється шляхом переходу вихідного в іншу частину мови. 
4) складання - це спосіб утворення нової лексичної одиниці з двох окремих слів. 
5) абревіація - спосіб словотворення на базі поєднання слів або (рідше) одного.      Різні дослідження показують, що абревіація вважається одним з найбільш широко поширених і продуктивних способів словотвору в сучасній англійській мові. Термін походить від латинського слова «brevis» – короткий і означає скорочення, що складається з перших літер слова або з частин кількох слів.

Абревіація як спосіб словотворення вивчається порівняно  недавно. Важливу роль у її становленні відіграли дослідження Ф. Ф. Фортунатова, в яких він розробив концепцію розмежування формисловозміни і словотворення.  
Абревіація активно взаємодіє з іншими способами словотворення. Від абревіатур можуть утворюватися нові слова за допомогою традиційних способів словотвору:  
-словотворення;  
-словоскладання;  
-конверсії.

Взаємодія абревіації і словоскладання призвело до створення в сучасній мові нового структурного типу частково скорочених слів. Незважаючи на те, що похідні слова реєструються в англійській мові давно, об'єктом наукових досліджень ці лексичні одиниці стали зовсім недавно і робіт, присвячених вивченню цього питання, поки що не так багато. [ 3. – 288 c. ]

В останні роки з`явилася криза перенасичення мови ініціальними абревіатурами, незручними для вимови і важкими для запам'ятовування.

Але мова впоралася з цією кризою внутрішніми засобами: посилилася тенденція лексикалізації абревіатур, в результаті чого з'явився якісно новий спосіб абревіації - омоакронімія, під якою розуміється створення скорочених одиниць, що збігаються за своєю фонетичною структурою із загальновживаними словами.  
Абревіація як спосіб словотворення представляє складне, багатогранне явище, що йде своїм корінням в далеке минуле. Поширення абревіатур пов'язують з появою в реальній дійсності складних денотатів, що вимагають для свого позначення словосполучень чи складних слів.

Функція абревіатури в процесі  комунікації полягає в більш  економному вираженні думки та усунення надмірності інформації. У абревіатурах інформація передається меншим числом знаків, тому "ємкість" кожного знака більше, ніж у відповідних вихідних одиницях, що дає підставу розглядати абревіації як один з видів оптимізації мовного повідомлення.

Актуальність абревіації визначається потребою в найменуванні нових понять і об'єктів. Подальший розвиток абревіації представляється перспективним напрямком.

За спостереженнями деяких сучасних лінгвістів, у складових і багатоскладових  абревіатурах використовуються специфічні елементи морфологічного характеру, – так звані "уламки морфем". Це не окремі звуки або букви, це і не цілі кореневі морфеми, але вони мають ряд ознак: семантично - розпізнавальний, фонетично - вимовний, функціонально - оптимальні структури. Цей факт підтверджує вислів відомого лінгвіста Є. Д. Поліванова, який розглядав скорочені слова в плані загальної теорії економії мовних засобів і вважав, що тенденція до виробництва абревіатур у мові настільки сильна, що в майбутньому можлива заміна деяких лексико-граматичних класів слів своєрідними морфемами, "нащадками нинішніх скорочень".

Вживання абревіатур пояснюється  ще й прагненням уникнути повторення кількаслівних назв (як правило, повна  назва організації, підприємства чи установи наводиться тільки один раз: в адресі, у штампі тощо).

Традиції, що склалися у творенні і вживанні абревіатур, виникли насамперед на підставі доцільності, а тому й вимагають до себе якнайбільшої уваги. Так, наприклад, усталилися межі тих понять, назви яких можуть бути скорочені. Це назви країн, міністерств, головних управлінь, вузів, науково–дослідних установ та ін.

При утворенні скорочень обов’язковою є вимога зрозумілості. Це досягається вдалим скороченням основи, за яким легко відновлюється і вся основа; скорочені основи стандартизуються (тобто зберігають свою форму в усіх новотворах).

Стандартизація поширюється й  на спеціальні позначки. Так, наприклад, у скорочених назвах машин, механізмів та інших промислових виробів  частково регламентоване вживання окремих  літер, наприклад BMW.

 

1.2. Типи абревіацій

 

1.2.1. За структурою розрізняють прості та складні абревіації. Прості абревіатури виникають шляхом відкидання кінцевого чи початкового складу основи. Наприклад, caps (capital letters), demo (demonstration), ad (advertisement).

Абревіатури, які являються вторинною  назвою предмета і існують і мові на рівні з повною формою, являються стилістично-забарвленими словами і носять не офіційний розмовно-фаміліарний характер. Можна порівняти наступні пари слів: sister – sis; doctor – doc; referee – ref; professor – prof; second – sec; difference – dif; operation – op. Якщо вихідне слово забувається або починає вживатися рідше і абревіатура стає основною, а не вторинною назвою предмета, то скорочене слово стає стилістично нейтральним: plane (з aeroplane), cab (з cabriolet), perm (з permanent wave), phone (з telephone), bus (з omnibus).

Складні абревіатури (складноскорочені слова) утворюються дією абревіацій та складенням основ і складаються із початкових букв або із поєднання їх з цілими основами. Наприклад, CND (Campaign for Nuclear Disarmament), PA system (public address system), Interpol (International police), hi-fi (high fidelity), V-Day (Victory Day).

 

1.2.2. За класифікацією В. В Виноградова розрізняють такі типи абревіатур:

• буквено-звукова – абревіатура ініціального типу, в якій поєднуються буквена та звукова вимова;
• звукова – абревіатура, що складається з початкових звуків;
• ініціальна – абревіатура, що складається з початкових літер слів, які виступають твірною базою для певного похідного;
• ініціальна буквена;
• ініціальна звукова;
• ініціально-цифрова;
• комбінована;
• літерна;
• мішана (змішана);
• складова;
• словоформна – поєднання частини слова з відмінковою словоформою;
• телескопічна – абревіатура, утворена шляхом поєднання початкової і кінцевої частин твірного слова;
• уламкова  – поєднання в абревіатурі асемантичних частин слова;
• усічено-словесна – абревіатура, утворена шляхом поєднання частини слова з повноцінним словом.

1.2.3. Графічні  абревіації – це знаки або символи, які позначають цілі слова чи словосполучення лише у писемному мовленні.

Найбільш вживаною формою є початкові літери чи літери, які позначають слова або словосполучення. Але з метою уникнення незрозумілості можна додати одну або дві додаткові літери. Наприклад: p. (page), s. (see), b.b. (ball-bearing), Mr (mister), Mrs (missis), MS (manuscript), fig. (figure). В усному мовленні графічні абревіації вимовляються повними словами. Щоб розпізнати множину або вищу ступінь літери часто подвоюють. Наприклад: pp. (pages).

Графічні абревіації не являються словами, а знаками чи символами які позначають відповідні слова. Лексикологія вивчає лексичні скорочення. Можна виділити два основні типи лексичних скорочень: абревіації чи скорочені слова або скорочення і початкові слова чи букви слова. Абревіації чи скорочення є результатом редукції однієї з частин слова: значення скороченого слова залишається таким як і в цілому слові. Існують різні типи скорочень (відсікань):

1) кінцеве відсікання – відкидаються кінцеві частини слова, наприклад: doc – від doctor,

lab – від laboratory, mag – від magazine, math – від mathematics, prefab – від prefabricated;

2) початкове відсікання – відкидається перша частина слова: plane – від aeroplane, phone – від telephone, drome – від aerodrome. Початкових відсікань в сучасній англійській мові значно менше;

3) початкові і кінцеві  частини слова відсікаються, а  основа слова зберігається, наприклад: tec – від detective, flue – від influenza.

В сучасній англійській  мові лише кілька слів такого типу. Кінцеве усічення більш поширене в англійській мові і його використання все більше зростає. Вихідним може бути звичайне слово (grad – від graduate), похідні (prep – від preparation), складені (foots – від footlights, tails – від tailcoat), словосполучення (pub – від public house, medico – від medical student). В результаті відсікань зазвичай виникають іменники, такі як pram – perambulator, varsity – university. Дуже рідко скорочуються прикметники, наприклад: imposs – impossible, pi – pious.

Абревіації або відсікання це слова, які складаються з одного чи двох складів, останнім звуком яких є голосний або приголосний (представлений буквою –о), наприклад: trig – trigonometry, Jab – Japanese, demob – demobilized, lino – linoleum, mo – moment.

 Вимова абревіацій зазвичай збігається з відповідними складами у повному слові, якщо склад наголошений, наприклад: doc – doctor; якщо склад ненаголошений в повному слові, то вимова відрізняється, так як абревіація має повну вимову, наприклад: ad, але advertisement. Також можуть бути відмінності у написанні, пов`язані з вимовою або із правилами в англійській орфоепії, наприклад: mike – microphone, bike – bicycle, phiz – physiognomy, lube – lubrication.

 Множина повного слова чи словосполучення залишається у абревіаціях, наприклад: pants – pantaloons, digs – diggings.

Нові слова можуть виникати із основ скорочених слів у ході розмови (to demob, to taxi, to perm) чи афіксацією, переважно додаванням суфіксів y, ie, випливають зменшені іменники та пестливі слова, наприклад: hanky – handkerchief, nighty – nightgown, unkie – uncle, baccy – tobacco, aussie – Australians, granny – grandmother. За цим принципом також  можуть утворюватись прикметники, наприклад: comfy – comfortable, mizzy – miserable. Також прикметники можуть утворюватись за допомогою додавання суфіксу ее, Portugee – Portuguese, Chinee – Chinese.

Абревіації не завжди співпадають у значенні з вихідним словом, наприклад: doc i doctor мають різні значення «той хто займається медициною», але doctor також «вища ступінь отримана в університеті вченим чи науковцем» і «людина яка отримала таку ступінь», в той час як doc не може використовуватися у цих значеннях.

Існують серед абревіацій і омоніми, тож один і той самий звук і  графічний комплекс може представлятись різними словами, наприклад: vac – vacation, vac – vacuum cleaner; prep – preparation, prep – preparatory school.

 Початкові абревіації – це слова-іменники які виникають під час скорочення умовних сполучень; кожне умовне сполучення скорочується до початкових літер і ці початкові літери всіх слів утворюють окреме слово, наприклад: YCL – Young Communist League, MP – Member of Parliament. Ініціальні слова відрізняються у написанні прописних літер (часто відокремлених крапками) та їхньою вимовою – кожна літера отримує повну алфавітну вимову та наголос, утворюючи нове слово, наприклад R.A.F ['a:r'ei'ef] – Royal Air Force; TUC. ['ti:'ju:'si:] – Trades Union Congress. Деякі ініціальні слова можуть вимовлятись лише згідно з правилами орфоепії, наприклад N.A.T.O. ['neitou], U.N.O ['ju:nou], з наголосом на першому складі.

 В мові ініціальні слова виконують функцію іменника; вони отримують суфікс множини, наприклад MPs, а також суфікс присвійного відмінку, наприклад MP`s, POW`s.

 Нові слова можуть утворюватись із ініціальних слів за допомогою додавання афіксів, наприклад YCL-er, ex-PM, ex-POW, MP`ess чи додаванням напів-суфіксів -man, наприклад GI-man. Як тільки відповідна комбінація виходить з ужитку, ініціальна літера займає своє місце і стає повністю усталеною. Наприклад radar ['reidə] – radio detecting and ranging, laser ['leizə] – light amplification by stimulated emission of radiation, maser ['meiza] – microwave amplification by stimulated emission of radiation. Існують також напів-скорочення, наприклад A-bomb (atom bomb), H-bomber (hydrogen bomber), U-boat (Untersee boat). [2. – C. 46–47]

 

1.2.4. Латинські абревіації. В ході дослідження абревіацій у засобах сучасної англійської преси слід звернути увагу на широке використання ще одного типу абревіацій – латинських абревіацій.

 Письменник чи журналіст може вставляти слово «sic» у вставних реченнях. В літературному варіанті це означає «thus», тобто «таким чином», але вони використовують цю абревіацію, для звернення уваги на щось видатне та особливе в тому що було сказано, або цитуючи якесь інше джерело.        Абревіація «і. е.», з латинської «іd est» означає «that is to say», «тобто», вони використовуються для уточнення раніше сказаного твердження. Наступна абревіація «е. g.», з латинської «exempli gratia», означає «for example», «наприклад», використовується під час наведення прикладів. Ці дві абревіації вже настільки вкорінилися в мові, що люди використовують їх в розмовах. Наприклад, «Did we have anything more to say – e.g. about where he was on the night in question?». Інші латинські абревіації, включаючи «NB», з латинської «nota bene», «на замітку», звертають особливу увагу на те, що слідує далі. [ 13. – P. 5–7. ]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ФУНКЦІЇ АБРЕВІАЦІЙ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ ПРЕСІ

 

2.1. Абревіації у сучасній англійській пресі

 

О. Стишов відзначає: «У лексичному складі мови українських засобів масової інформації (ЗМІ) другої половини 80–90-х років ХХ століття, як і в усій загальнонародній лінгвальній практиці названої доби, спостерігається інтенсивне формування, активне функціонування та закріплення в ужитку значного корпусу новотворів. Серед них порівняно високим динамізмом відзначається творення й використання різноманітних абревіатур».

 Вчені відмічають, що інтенсивне використання абревіатур зумовлене передусім інтралінгвальними чинниками, пожвавленням зв’язків зі світовою спільнотою, глобальними змінами в її розвитку та багатьма іншими причинами. Усе це сприяло динамічним соціально-політичним, економічним і культурним перетворенням, активізувало процеси номінації та комунікації. В наслідок цього значно інтенсифікувалося творення як нових слів, так і номінативів у формі словосполучення.

 Поява великої кількості складних синтаксичних структур певною мірою перевантажує мову, робить її менш гнучкою, мало придатною у спілкуванні. До того ж окремі домінанти настільки громіздкі, що ними послуговуватися дуже важко. У зв’язку з цим у сучасній мові діють й інтралінгвальні чинники, найголовнішим з яких виступає закон економії мовної енергії, мовних засобів. Він тісно взаємодіє також із ще одним важливим екстралінгвальним чинником, що притаманний мові ЗМІ і має власне прагматичний характер, – ощадливим використанням газетної і журнальної площі й ефірного часу, які нині є дуже дорогими. Таким чином у мові ЗМІ виникли нові лексеми-абревіатури: CIA – Central Intelligence Agency, Dr. – Doctor, EU –European Union, R.E. – Real Estate.

На думку мовознавців, не менш важливим чинником, що сприяє активізації  продукування нових складноскорочених  слів виступає міжстильова взаємодія, яка є характерною рисою мови преси. Це виявляється у продукуванні новотворів за моделлю розмовного стилю: TV – television, u – you,  Dunno – don't know. Величезного впливу мова преси зазнає з боку книжного, зокрема наукового і ділового стилю: vs. – verse, UNESCO – United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization, p. – page. [ 8. – 214 c.]

Інтенсивне використання абревіатур у мові преси має свої негативні сторони: більшість нових  абревіатур, що виникли протягом останніх десятиліть ХХ століття, стали незрозумілими для читача. вони не зафіксовані в найавторитетніших лексикографічних працях та словниках скорочень. Творення і апробація у мові абревіатур і складноскорочених слів – процес настільки інтенсивний, що на сьогоднішній день багато з них не трактуються відносно новими словниками. Крім того, газетні заголовки і мова публікації певною мірою перевантажена абревіатурами і скороченнями та застосуванням не узвичаєних абревіатур, особливо ініціальних і це ускладнює сприйняття інформації: читачеві доводиться кілька раз переглядати текст, щоб знайти словосполучення, що стало базою для творення абревіатури. Звичайно, якщо у тексті газетної статті абревіатура, що винесена в заголовок, розтлумачується.

За дериваційними ознаками серед величезного масиву абревіатур, зафіксованих у мові преси, науковці (Каховська Л. Ф., Віняр Г. М., Стишов О. А. та ін.) виділяють три основні групи: часткові, ініціальні, комбіновані, хоч у мові сучасних англійських газет у їх формуванні спостерігаються свої особливості.

 Досить часто абревіатурні і скорочені інновації здебільшого не стають надбанням загальномовного словника, залишаються оказіональними утвореннями, що покликані яскраво відтворити певний образ, ситуацію, поняття, явище, а водночас просто привернути увагу читача. [ 10. – C . 485–486. ]

У структурі газетного  мовлення зустрічаємо і абревіатури  з першим усіченим питомо українським  компонентом, які постали на основі прикметниково-іменникових словосполучень, абревіатури, що утворилися з частин кількох перших і повного останнього складника розгорнутої номінації, а також універбати, утворені на основі словосполучень, у яких усічення зазнали всі компоненти – означальні й означувані.

Ініціальні абревіатури, або акроніми, – досить значний  за обсягом корпус лексичних скорочень, який активно використовують журналісти. Це літерні і звукові, літерно-звукові, комбіновані новотвори.

 В. Нагіна відзначає як досить поширене явище у мові сучасних ЗМІ творення абревіатурних і складноскорочених слів, зауважуючи при цьому: «Важливим фактором в організації журналістського дискурсу є емоційність. Саме цим пояснюється проникнення в сучасну публіцистику оказіональних лексем, які виконують не стільки інформативну функцію, скільки забезпечують емоційний вплив на слухача, посилюють сприйняття почутого, урізноманітнюють і збагачують індивідуальне мовлення».

У процесі активізації  творення абревіатур і скорочених слів зростає кількість омонімічних  утворень, що є зовсім небажаним  явищем. Адже читачеві буває досить важко зрозуміти зміст таких скорочень. Вони можуть спричинити плутанину, помилки в сприйнятті інформації. І хоч такі омонімічні абревіатури часто зрозумілі з контексту чи ситуації, проте, утворюючи нові одиниці, цього явища слід уникати, тим більше, коли немає у цьому гострої необхідності.

Отже, оскільки творення інноваційних абревіатур у заголовках і текстах газетних публікацій – досить поширене явище, воно вимагає обережного їх використання, щоб не зробити англійську мову важкою і незрозумілою для читача. [ 9. – C. 480–482.] 

 

 

           

 

        

 

 

        2.2. Сфери функціонування абревіатур

 

Протягом останніх десятиліть абревіатура набула широкого поширення  в різних сферах життя. У кожній сфері діяльності існують свої скорочення. Перекладач, який спеціалізується в тій або іншій області, повинен слідкувати за появою нових скорочень і обновлення свого активного словника абревіатур. Наприклад, до сфери міжнародних фінансових інститутів відносяться такі скороченн, як:

BOP – Balance of Payments (Платіжний балансу); CCFF – Compensatory and Contingency Financing Facility (Механізм Компенсаціонного і надзвичайного фінансування); CPI – Consumer Price Index (Індекс цін споживача); EFTA – European Free Trade Association (Европейська асоціація вільної торгівлі); EMC – European Monetary System (Европейська валютна система); IBRD – International Bank for Reconstruction and Development (Міжнародний Банк Реконструкції і Розвитку, Всесвітній Банк); IMF – International Monetary Fund (Міжнародний валютний фонд); VAT – Value Added Tax (Налог на додаткову вартість).

Абревіації  у економічній сфері. Для економічного тексту, як, втім, і для наукової літератури загалом, властиво найбільш чітке і логічне членування тексту. Даний тип скорочень набуває все більшої актуальності у цій сфері. Скороченню частіше піддаються назви організацій, установ пов'язаних з фінансово-економічною діяльністю. Що стосується типу абревіацій, то в розглянутій сфері превалюють ініціальні скорочення (94%), рідше зустрічаються композитні та усічені абревіатури, наприклад EEC – European Economic Community, EFTA – European Free Trade Association.

 Значення основних абревіатур менеджменту. Ми розглянули перелік основних скорочень у сфері менеджменту.

ABC – Activity Based Costing. Калькуляція операційних витрат; В2С, В2В – Business to Consumer, Business to Business. Споживчий ринок, Корпоративний ринок; CRM – Customer Relationship Management. Менеджмент відносин з клієнтом; DCF – Discounted Cash Flow analysis. Аналіз окупності капіталовкладень по дисконтованих (наведених) витрат; ERP – Enterprise Resource Planning. Планування корпоративних ресурсів; FTF – First Things First. У першу чергу - головне. GIGO – Garbage In, Garbage Out. «за що купив за те і продав».

Окрему групу абревіатурних  скорочень складають абревіатури, що виникли під час листування у всесвітній мережі Інтернет. Найбільш поширені з них такі: BTW – By The Way – до речі; BOT – Back On Topic – повертаючись до теми спілкування; FWIW – For What It’s Worth – справжня ціна; FYI – For Your Information – до вашого відома; GIGO – Garbage In Garbage Out – за що купив за те і продав; HTH – Hope This Helps – сподіваюся, це допоможе; IBTD – I Beg To Differ – вибачте, але я з вами не згоден; ICQ – I Seek You – я шукаю вас; IIWM – If It Were Me – що до мене; IMNO – In My Considered Opinion – за моїм переконанням; IMHO – In My Humble Opinion – на мою скромну думку; KISS –Keep It Simple Stupid – будь простіше; LOL – Laughing Out Loud – від дущи сміюся; NRN – No Reply Necessary – відповідь не обов’язкова; OBTW – Oh By The Way – о, доречі; OTOH – On The Other Hand – з іншого боку; PLS – Please – будь ласка; RBTL – Read Between The Lines – читати між рядками; TAFL – Take; A Flying Leap – відсилаю повітряний поцілунок; TIA – Thanks In Advance – заздалегідь спасибі; TKVM – Thank You Very Much – дуже дякую та ін.

Навіть скорочення із літер і цифр почали використовуватись  для вираження слів і навіть цілих  фраз, які співпадають за звучанням  із назвою літер і цифр: