Абревіація у ЗМІ: проблеми внормованості
Міністерство освіти і науки України
Машинобудівний коледж Сумського державного університету
Циклова комісія спеціальності 5.03030301
«Видавнича справа та редагування»
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Сучасна українська мова та загальна стилістика»
на тему: «Абревіація у ЗМІ: проблеми внормованості»
Студентки II курсу 213-вс групи
напряму підготовки 0303 «Журналістика
та інформація»
спеціальності 5.03030301 __
«Видавнича справа та редагування»
Керівник С. М. Гуржій
Бутенко Алли Віталіївни
Оцінка ____________________________
________ Н. С. Подоляка
________ Е. Є. Валюх
Суми
2014
ЗМІСТ
ВСТУП.........................
РОЗДІЛ І.АБРЕВІАЦІЯ
ЯК СПОСІБ СЛОВОТВОРЕННЯ.................
1.1. Поняття “абревіація”
і “абревіатура” у лінгвістиці.
1.2. Класифікація абревіатур....................
РОЗДІЛ ІІ. АБРЕВІАТУРИ
У МОВІ ЗМІ ТА ПРОБЛЕМИ ВНОРМУВАННЯ ЇХ
ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ..................
2.1. Вживання абревіатур...........
2.2. Варіантність абревіатур
у мові ЗМІ....................
2.3. Проблеми внормування
абревіації у ЗМІ..............
ВИСНОВКИ......................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ........................
ДОДАТКИ.......................
ВСТУП
Скорочування виразів і їх поєднань таке ж давнє, як і письмо, оскільки люди завжди враховували принцип економії мовних засобів. Звичай скорочувати вирази і назви почав поширюватися в Європі на початку ХХ століття, особливо під час Першої світової війни - під впливом преси.
Скорочення й абревіатури полегшують запамятовування довгих назв й одночасно сприяють функціонуванню в українській мові чужих назв без потреби їх розгортання й пояснення. Головною ж передумовою творення складноскорочених слів було і є прагнення мовців стисло виражати складні найменування нових предметів і понять.
В сучасних умовах складноскорочені слова (абревіатури) стали органічним елементом більшості стилів - публіцистичного, наукового, розмовного, офіційно-ділового, художнього. Частота вживання абревіатур надзвичайно висока. Тому очевидним є інтерес, що стосується значення, походження, творення, вживання, прочитання, вимови та наголошування абревіатур. Вивчення абревіатур ускладнюється тим, що у тлумачних, орфографічних та орфоепічних словниках цим мовним одиницям не відведено належної уваги.
Абревіація у засобах масової інформації стала вже досить розповсюдженим об’єктом досліджень. Це поняття давно зайняло провідне місце в історії розвитку мови преси. Наявність надзвичайно великої кількості скорочених лексичних одиниць різного роду є однією з характерних рис більшості сучасних мов. [2, 38]
Скорочення широко поширені як в усному мовленні, так і в різних письмових документах. Скорочення існують у мові об'єктивно, а будь-який об'єктивний процес не може не мати своїх закономірностей. Явище абревіації полягає у скороченні довгих мовних формул і згортанні їх в одне ціле - абревіатуру. Це порівняно новий спосіб словотворення, але досить продуктивний у сучасних мовах. Серед неологізмів - значна кількість саме абревіатур.
Актуальність роботи визначена активізацією процесу творення абревіатур, який зумовлений передусім суспільно-політичними чинниками, - а відтак соціолінгвістичною ситуацією -появою чи оновленням назв державних, громадських, політико-економічних, міждержавних і світових утворень. [1, 135]
Об’єктом дослідження наукової роботи є абревіатури в засобах масової інформації.
Предметом дослідження виступають абревіаціонні процеси, які є специфічною особливістю комунікації.
Мета дослідження полягає у вивченні абревіації як типової риси сучасних засобів масової інформації, в окреслені найважливіших характерних ознак та граматичних категорій абревіатур, а ткож у дослідженні особливостей використання абревіатур у мові преси.
Об’єкт, предмет та мета дослідження обумовили такі завдання:
- Визначити поняття абревіації як лінгвістичного феномена.
- Дослідити причини виникнення абревіатур.
- Розглянути способи утворення скорочень у сучасній українскій мові.
- Проаналізувати абревіатури та їх групи, скласти список найбільш уживаних з них.
- Визначити проблеми внормованості абревіації та шляхи їх вирішення.
РОЗДІЛ І. АБРЕВІАЦІЯ ЯК СПОСІБ СЛОВОТВОРЕННЯ
- Поняття "абревіація" і "абревіатура" у лінгвістиці
Абревіація — спосіб словотворення, що розвинувся у 20 ст. Це об'єднання скорочених основ (технічний редактор >техред), скорочених і повних основ (медичне училище > медучилище), а також творення простого похідного слова шляхом довільного скорочення твірної одиниці. [3]
При абревіації, як і при складанні
похідне утворюється шляхом злучення
компонентів кількох слів. В українській,
як і в інших слов'янських мовах, абревіація
характерна здебільшого для іменників і дуже рідко використовується
у прикметниках (культпросвітні
Абревіація як спосіб словотворення представляє складне, багатогранне явище, що йде своїм корінням в далеке минуле. Поширення абревіатур пов'язують з появою в реальній дійсності складних денотатів, що вимагають для свого позначення словосполучень чи складних слів. Функція абревіатури в процесі комунікації полягає в більш економному вираженні думки та усунення надмірності інформації. У абревіатурах інформація передається меншим числом знаків, тому змістовність кожного знака більше, ніж у відповідних вихідних одиницях, що дає підставу розглядати абревіації як один з видів оптимізації мовного повідомлення. Актуальність абревіації визначається потребою в найменуванні нових понять і об'єктів. Доцільність полягає у створенні гранично економних і семантично містких номінативних одиниць.
Починаючи з 60-х рр. 20 ст. в абревіації спостерігається дедалі сильніша тенденція до створення абревіатур, зовні схожих на звичні слова (валокордин, газотрон, позитрон). Слова цього типу особливо поширені в наукові мові, де їх вживають як терміни (аероторія, акваторія, лавсан, мелан, поропласти).
Абревіація отримала широке поширення в європейських мовах в 20 столітті. По-суті, вона мала характер безпосереднього запозичення складних найменувань із сфери суспільно-політичних відносин (це були, в основному, англійські скорочення типу USA, TANU, ASP і т.п.). "Абревіатурний вибух" настав під впливом екстралінгвістичних факторів, таких як прискорений ритм життя і його наслідки - економії мовних зусиль.
Проблема
походження скорочень має важливе значення
для розуміння їх сутності
і закономірностей їх функціонування
у мові. До причин появи скорочень поряд
з напрямком до створення експресивних
одиниць або "вимогою до емоційно-стилістичному
різноманітності" відноситься установка
на економію. Явище різного роду скорочень,
провідних тільки до "спрощення формальної
структури мовної одиниці", часто пов'язують
з тенденцією до економії мовних засобів, розумових
зусиль і вдосконалення мовної форми .
Суть "економного використання мови"
полягає в забезпеченні передачі максимальної
кількості інформації за одиницю часу,
тобто у підвищенні комунікативної ролі
мови. З такої точки зору саме економне використання абревіатур мовою
розглядається як один із способів концентрування
інформації з метою підвищення ефективності
спілкування. При такому підході до питання
чільне місце займає основна, тобто комунікативна функція мови, отже, тенденція до підвищення інформативної цінно
Однак пояснення
абревіації "економією зусиль" є
неповним і недостатнім. Абревіація, перш
за все, пов'язана з основною – комунікативною
функцією мови й забезпечує
потреби спілкування не за рахунок "економії
зусиль", а за рахунок підвищення інформаційної цінно
Для більш глибокого розуміння проблеми розвитку скорочень необхідно звернути увагу на деякі специфічні особливості мови. Перш за все, слід мати на увазі лінійність мовного потоку. Під лінійністю мається на увазі, що в мовному потоці всі елементи (за винятком деяких елементів, наприклад, інтонації) слідують один за одним у суворо визначеній послідовності. Лінійність мови обмежує його комунікативні можливості хоча б в силу існування "технічних" (фізіологічних) меж швидкості руху мовних органів або пропускної здатності зорових каналів сприйняття. [22]
Другим важливим для розуміння проблеми
скорочень аспектом є велика надмірність
мови і нерівномірний розподіл інформації
в окремих елементах мовного потоку. Деякі
елементи мовного потоку не несуть ніякої
нової інформації , дублюють інформацію,
що міститься в інших елементах. Опущення
таких елементів не впливає на розуміння
смислового змісту будь-якого відрізка
мови. Таким чином, для підвищення комунікативних
можливостей мови виявляється можливим
в лінійному потоці мовлення опустити
деякі елементи, не зменшуючи інформаційної
цінності висловлювання, тобто замінити розгорнуте
висловлювання коротким. Тут слід підкреслити,
що тенденція замінювати розгорнуті висловлювання
короткими взагалі проявляється у мові
дуже яскраво; досить згадати в цьому зв'язку
широке вживання, наприклад, займенників,
допоміжних дієслів, деяких синтаксичних конструкці
Однією з основних
причин виникнення абревіатури є потреба
в точності, мовленнєвій і графічній економії.
Характерною рисою термінологічної абревіації
є те, що вона найчастіше використовується
як паралельний варіант багатокомпонетних
термінів, які, зазнаючи компресії, утворюють
нові слова, не змінюючи значення вихідного
терміна: авіаційний двигун
— авіадвигун тощо.
У сучасній українській мові активізувався процес скорочення слів за абревіатурним способом, тобто не на морфемному рівні, що притаманне розмовному стилю: неформали (представники неформальних організацій), рок (рок-н-рол), фанати (фанатики) тощо. [1, 107]
У наш час пошук максимально стислої і виразної форми у передачі інформації має принципово важливе значення. Причому в сучасній практиці особливо інтенсивно утворюються ініціальні абревіатури. Основна сфера їх виникнення - професійне мовлення, наприклад: ІХС - ішемічна хвороба серця, ЕШЛ - електрошлакове злиття, ЗОТ - засоби обчислювальної техніки, ШАЗ - широка атмосферна злива. Абревіатурного вигляду набирають назви обєднань, установ. Особливо поширені утворення з такими опорними словами, як товариство, організація, асоціація, федерація, зокрема: УТТ - Українське театральне товариство, ООН - Організація Обєднаних Націй, МОЖ - Міжнародна організація журналістів, МАЛК - Міжнародна асоціація літературних критиків, МФА - Міжнародна федерація астронавтики. Скорочені слова допомагають лаконічно назвати те, що добре відомо широкому загалу або професіоналам. Тим самим досягається економія часу і зусиль при передачі інформації. Скорочені слова - жива потреба спілкування. [15]
Основна суть абревіації як мовного явища та абревіатур як результатів його продукування зосереджується в семі «скорочення». До абревіатури може входити і ціле слово. Основним чинником лексикалізації графічних скорочень є наявність семантичної єдності групи як цілого. Іноді абревіатури виникають у «робочому порядку» на потребу якогось певного моменту, в процесі вирішення конкретної справи, наприклад - конфлікт на Балканах і повязана з ним діяльність міжнародних організацій: МООНБІ - Місія ООН у Боснії та Герцоговині, МСОООННПП - Місія спостерігачів ООН на Превлакському півострові, ТАООНСС - Тимчасова адміністрація ООН у Східній Славонії та ін. Іноді після того, як питання вирішується, перестає бути актуальним, такі абревіатури зникають.
Абревіація спрямована на створення коротших порівняно з вихідними структурами і синонімічних до них номінацій. Про абревіацію як нове словотвірне явище Л. А. Булаховський писав як про суспільну потребу мови, як про елемент «телеграфної мови»: «В епоху, коли людям треба поспішати, щоб багато робити, в тій або іншій мірі прискорюється й темп мови. Тенденція зберігати силу, щоб потратити її якнайдоцільніше, стає життєвою засадою; їй підлягає і мова.» За одну з характерних форм збереження мовної енергії править «телеграфна мова». Її елементи в досить великій мірі поширено за часів європейської війни, та справжнього громадянства вони набули, утворюючи почасти нові принципи словотворення, лише за часів революції. [16]
Абревіація - це наймолодший спосіб словотворення, але досить продуктивний у сучасних умовах, який спрямований на все більшу регламентацію та упорядкованість. Очевидно, тому поки що цим визначенням охоплюються досить різнотипні утворення, що мають одну спільну ознаку - «скорочуваність» - і кілька відмінних, які периферійно належать до поняття абревіація.
Кодифікація абревіатур - складний процес, на який постійно впливає мовна політика і свідоме втручання суспільства. Вживання абревіатур в українській мові підлягає певним нормам як у загальнолітературній мові, так і в окремих термінологічних системах. Словотвір складноскорочених слів, буквених, буквено-звукових і звукових абревіатур також має свої закономірності.
Більшість скорочених основ стандартизувалися в мові: своєю стійкістю, смисловим наповненням, зрозумілістю, і функціями вони не відрізняються від звичайних продуктивних морфем української мови. Особливістю абревіатур є те, що вони виникають услід за повним найменуванням. Усі абревіатури творяться усіченням основ і цим відрізняються від власне скорочених слів.
У сучасній українській мові існують два види скорочень:
- Графічні (графеми);
- Лексичні (скорочені слова).
Графічні скорочення по суті
не є мовним (словотворчим) явищем. Ці скорочення
виконують роль умовних символів чи знаків
відповідних їм повних слів або словосполучень,
не мають основних ознак слів (насамперед
власного фонетичного звучання) і вживаються
тільки в писемній формі з метою економії
місця і часу. Наприклад: стор. - сторінка,ст.
- станція, ім. - імені, і т. д. - і так далі,
і т. ін. - і таке інше.
1.2. Класифікація абревіатур
Як і кожний клас лексичних одиниць, абревіатури можна покласифікувати за певними ознаками. За характером будови абревіатури поділяються на прості та складені. Проста абревіатура є еквівалентом одного словосполучення (простого або складного): ВРУ - Верховна Рада України, ДСТУ - Державний стандарт України, ЗМІ - засоби масової інформації. Складена - еквівалент кількох словосполучень і тому поділяється на прості абревіатури, які функціонують самостійно: ТК СНТТ - Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології, УВКБ ООН - Управління Верховного комісара з питань біженців ООН.
Розрізняють двa ocнoвниx види скорочених слів: лексичні скорочення (aбpeвіaтypи) – складноскорочені cлoвa, утворені шляхом часткового видалення складових їх листа або від чacтин cлів (CHГ, Cпeцнaз) і гpaфічні скорочення, які застосовують на письмі для позначення слів (м., смт, кв., буд.). Лексичні скорочення (aбpeвіaтypи) фyнкціoнyють як caмocтійні cлoвa. Гpaфічні не є словами, застосовуються тільки на письмі, розшифровуються і читаються повністю. Графічні скорочення (крім стандартних скорочень значень метричних мір: м - метр, мм - міліметр, см - сантиметр) пишуться з крапками на місці скорочення. Зберігається написання великих та малих літер, дефісів, наприклад: півн.-сх. (північно-східний), Півн.-Крим. канал (Північно-Кримський канал). Не скорочуються слова на голосну, якщо вона не початкова в слові, і та ь. Наприклад: український може бути скорочене укр., україн., українськ. При збігу двох однакових приголосних скорочення виконується після першого приголосного: жін. робота; відмін. навчання. За збігом двох і більше різних приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного: мід., мідн. (мідний); висот., висоти, (висотний). Існує список, в якому зазначені найпоширеніші загальноприйняті скорочення. (Додаток А)
Також абревіатури поділяються на відмінювані й невідмінювані. Згідно з українським правописом, скорочення від загальних назв, які вимовляються як звичайні слова (без вставних звуків), переважно відмінюються: РАЦС (до РАЦСу), НЕП(під час НЕПу). Так само відмінюються ініціальні скорочення типу ВАК, а їхні закінчення, що пишуться з малої літери, приєднуються до останньої літери абревіатури без будь-якого знака (апострофа, коми): з ВАКу, ВАКом, ТЮГу, ТЮГом. а
Абревіатури в українській мові класифікують, як правило, за трьома ознаками: за характером будови, залежно від їхньої структури та вимови і за походженням. Серед складноскорочених слів питома вага належить ініціальним, зокрема буквеним, абревіатурам.
Варто відзначити, що єдиної класифікації абревіатур в лінгвістиці не існує. Кожен дослідник прагне ускладнити, збільшити як кількісно, так і якісно структурно - класифікаційну схему абревіатур, включити до неї графічні скорочення.
Pозрізняють декілька типів лексичних скорочень (абревіaтyp):
- абревіатури ініціального типу, утворені з початкових літер кожного слова у складі словосполучення: SDF - sans domicile fixe;
- абревіатури складові, утворені з поєднання початкових частин слів, наприклад: OULIPO - L 'ouvroir de litt érature potentielle;
- абревіатури змішаного типу, що складаються як з початкових частин слів, так і з початкових звуків: соцзабез, КамАЗ;
- абревіатури, що складаються з поєднання початкової частини слова з цілим словом: запчастини, ощадбанк;
- абревіатури, що складаються з поєднання початкової частини слова з формою непрямого відмінка іменника: завкафедрою;
- тeлecкoпічні cкорочення утворені від початку і кінця складових cлів: armatal (armature + metal).
У свою чергу ініціальні абревіатури з точки зору вимови діляться на три види: літерні, звукові, буквено-звукові (змішані) та буквено-цифрові або звукоцифрові абревіатури. [9]
Літерні абревіатури - ті, що складаються з назв початкових літер слів, які входять у вихідне словосполучення: КДПІ - Київський державний педагогічний інститут, СНД - Співдружність незалежних держав, СБУ - Служба безпеки України, ТСН - Телевізійна служба новин, ТзОВ - Товариство з обмеженою відповідальністю, ВР - Верховна Рада, ЛНУ - Львівський національний університет, МЗС - Міністерство закордонних справ, ЄС - Європейський Союз. Тільки за назвою букв в алфавіті вимовляються ініціальні абревіатури, у складі яких немає букв на позначення голосних: ВВП - внутрішній валовий продукт, ФСБ - Федеральна служба безпеки, БНСП - Блок національно-патріотичних сил України. За назвами букв вимовляються також абревіатури з двох букв: АО - автономна область, ВС - Верховний суд, СП - спільне підприємство, ТБ - телебачення, ЦО - цивільна оборона.
Звукові абревіатури - ті, що складаються з початкових звуків слів вихідного словосполучення. Ці абревіатури читаються як одне звичайне слово: УНІАН - Українське національне інформаційне агентство новин, ЄШКО - Європейська школа кореспондентської освіти, ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка, СНІД - синдром набутого імунного дефіциту, ЧАЕС - Чорнобильська атомна електрична станція. Звуковими частіше бувають ті ініціальні абревіатури, які зручно вимовляються. Така зручність виникає тоді, коли в слові-абревіатурі, крім букв на позначення приголосних звуків, є також букви на позначення голосних. Поєднуючись з голосним, приголосні утворюють склади, а із складів формується слово. Односкладові слова-абревіатури звичайно починаються одним, рідше двома приголосними: НАН - Національна академія наук, ВАТ - відкрите акціонерне товариство, США - Сполучені Штати Америки. Двоскладові (і більше) скорочені слова-звукові абревіатури можуть починатися і з голосного, і з приголосного: ВІА - вокально-інструментальний ансамбль, ДАІ - Державна автомобільна інспекція, АСУ - автоматизована система управління, ВООЗ - Всесвітня організація охорони здоров`я.
Буквено-звукові абревіатури складаються як з назв початкових букв, так і з початкових звуків слів, що входять у вихідне словосполучення. Наприклад: РЄАП - Рада євроатлантичного партнерства .
Буквено-цифрові або звукоцифрові абревіатури - це здебільшого назви різних марок і моделей механізмів, машин: ТУ-134, АН-10, ЛАЗ-695.
Перераховуючи типи абревіатур не можна не порушити такі лінгвістичні явища, як апокопа і афереза.
Апокопа (грец. apokope — відсікання) — явище відпадання одного або кількох звуків у кінці слова, наприклад «мо» замість «може». Також утворення нових слів шляхом скорочення. Внаслідок апокопи в українській мові виникли форми дієслова теперішнього часу.
Афереза (грец. apheresa — букв.: позбавлення) — утинання певних звуків у слові задля уникнення збігу їх та дотримання вимог віршової метроструктури.
Апокопа та афереза - це феномени, які полягають в опущенні частини слова. Якщо опускається один або декілька складів в кінці, то мова йде про апокопа, коли ж опускається початкова частина слова, це афереза.
Ще один спосіб словотворення, що відноситься до абревіації є акронімізація. Це процес утворення таких скорочених одиниць, які або мають фонетико-графічну форму слова, а відтак читаються як слова, або поступово її отримують. Окрім того, до акронімізації можна віднести утворення будь-якого іншого виду лексичної одиниці (слова), яка набуває рис акроніма та функціонує в мові як акронім. До акронімів відносяться скорочені слова, утворені з початкових букв або складів називних словосполучення і співпадаючі за формою з загальнонародними словами або подібні з ними по своїй структурі. Наприклад: BOSS - biological orbiting satellite station (біологічна орбітальна станція) і boss (бос, господар).
В останні роки відстежується криза перенасиче
Слід зазначити, що існує певна кількість прикордонних явищ між зазначеними видами скорочень і що іноді скорочення, зазнаючи певних морфологічні та фонетичні зміни, переходять з одного виду в інший.
Абревіація відносно новий спосіб словотворення, який виник на вимогу часу та сприяв економії висловлювання. Складноскорочені слова мають основні ознаки слів, функціями вони не відрізняються від продуктивних морфем української мови, а їх вживання підпорядковується загальнолітературним нормам.
РОЗДІЛ ІІ. АБРЕВІАТУРИ У МОВІ ЗМІ ТА ПРОБЛЕМИ ВНОРМОВАНОСТІ ЇХ ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ
2.1. Вживання абревіатур
Проблематику класифікації абревіатур, їх морфологічної характеристики, словотвору від абревіатурних похідних частково розглядається як у загальних наукових працях, зокрема, в «Енциклопедії української мови», у «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» та «Українському правописі», так і в окремих спеціальних дослідженнях абревіатур мовознавців К. Л. Троня, М. Г. Сердюка, Л. М. Бойченка та Н. Ф. Клименка.
Сьогодні існує низка проблем щодо розуміння й вживання абревіатур у сучасній українській мові. Проблемним у мовному середовищі є орфографічно правильне написання абревіатур. Ще одна проблема полягає в запозиченні абревіатур з інших мов, зокрема з англійської. Поки ще не вирішено, яким чином запозичати такі абревіатури: транслітерацією, транскрипцією чи в оригінальному написанні (латинським алфавітом). Також проблемною є узгоджуваність абревіатур з іншими частинами мови в текстах. Це повязано з визначенням роду абревіатури. Усе це свідчить про недостатність вивчення теми, відсутність наукових джерел, де б однозначно та повністю подавались вищезазначені проблеми, що стосуються утворення, написання, перекладу та функціонування абревіатур в сучасній українській мові. [10, 24-25]
Абревіатури як порівняно новий структурний тип слів активно вживаються в різних стилях мови. Абревіатурний спосіб словотвору є нормативним для офіційних, наукових, популярних, інформаційних, виробничих (технічних) довідкових повідомлень та, частково, публіцистичних (письмових) і навчальних повідомлень. У повідомленнях радіо й телебачення абревіатури, крім часто вживаних, абревіатури слід подавати лише в розгорнутому вигляді.
До локальних скорочень належать постійні та тимчасові абревіатури, а також скорочені прикметники. Постійні абревіатури використовують у певному виданні (особливо це типово, наприклад, для періодичних видань - газет) і які тому нема потреби пояснювати у кожному окремому повідомленні (наприклад: УНІАН - Українське національне інформаційне агентство). Тимчасові абревіатури утворюють і використовують лише в одному конкретному повідомленні. Такі локальні скорочення дозволені лише у певних видах літератури (діловому, науковому, інформаційному, виробничому, довідковому, з певними обмеженнями - в навчальному й популярному), читачі яких мають відповідний кваліфікаційний рівень. [10, 63]
- АБР и его проекты
- АБС « БИСКВИТ»
- Абсентеизм как социальное явление
- Абсентеизм, текучесть кадров и преданность организации
- Абсентиезм молодежи
- Абсолютизм 18 века
- Абсолютизм в Англии XV-XVIIвв
- Абрахам Маслоу: гуманистическая теория личности
- Абрахам Маслоу: гуманистическая теория личности
- Абрахам Маслоу о потребностях человека
- Абрахам Маслоу о потребностях человека
- Абревіатури та скорочення в англомовних комп’ютерних текстах та особливості їх перекладу українською мовою
- Абревіатури та скорочення в англомовних комп’ютерних текстах та особливості їх перекладу українською мовою
- Абревіації у сучасній пресі
