Аналіз міжнародного ринку цукру. Підготовка зовнішньоторговельної угоди з експорту цукру

Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи Національного банку України»

Кафедра міжнародної економіки 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА 

з дисципліни

Міжнародна економічна діяльність України

на тему

“Аналіз міжнародного ринку цукру. Підготовка зовнішньоторговельної угоди з експорту цукру” 
 
 
 
 
 
 

Виконала:   студентка 4 курсу,

                  групи МЕ-61

                  денної форми навчання

Неселевська Ольга Олександрівна 

Перевірила:  канд.екон.н., доцент

                 Костюк О.В. 
 
 
 

Суми - 2010

ЗМІСТ

Вступ             3

РОЗДІЛ 1. аналітична маркетингова оцінка ринку

цукру             6

1.1. Аналіз  світового ринку цукру       6

1.2. Аналіз українського ринку цукру       13

РОЗДІЛ 2. Правове обгрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди з експорту цукру   16

     2.1. Законодавча база          16

     2.2. Нормативно-правові умови здійснення  угоди    26

РОЗДІЛ  3. зовнішньоекономічний контракт    33

РОЗДІЛ  4. Оцінка ефективності проекту     33

Висновки           42

Список  використаних джерел       44 

     ВСТУП 

     Актуальність теми. Цукор - побутова назва цукрози. Тростинний і буряковий цукор (цукровий пісок, рафінад) є важливим харчовим продуктом, що відіграє важливу роль у розвитку агропромислового комплексу багатьох країн світу та займає чільне місце в товарній структурі світової торгівлі продуктами сільського господарства.

     Цукрова промисловість — галузь харчової промисловості, яка виробляє цукор — пісок і рафінад. В Україні це одна з найстаріших і найважливіших галузей харчової промисловості, продукція якої до 1914 року, поруч із збіжжям, була найважливішим предметом експорту. Ринок цукру-піску з цукрових буряків – один із найважливіших секторів продовольчого ринку України. Географічне розміщення цукрової промисловості в основному виходить з розміщення посівів цукрового буряка. Найбільше розвинена цукрова промисловість у Вінницькій, Черкаській, Хмельницькій, Київській, Сумській, Полтавській та Харківській, Кіровоградській і Одеській областях.

     В економіці держави цукробуряковий підкомплекс завжди мав стратегічне  значення. Проте тепер значення цукрової промисловості, в експорті зокрема, України відійшло на задній план.

     Сьогодні  цукрові заводи працюють збитково, а доходи від експорту цукру зійшли практично нанівець. Більш того, обсяг національного виробництва не забезпечує потреб внутрішнього ринку повністю, що потребує імпорту цукру з інших країн.

      Мета дослідження. Мета курсової роботи полягає у вивченні світового та внутрішнього ринків, опрацюванні нормативних документів та їх практичному застосуванні у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а також у підготовці та складанні зовнішньоторгівельного контракту.

     Мета, що була поставлена, вимагає вирішення  наступних задач:

• аналіз світових ринків цукру,
• вивчення досвіду експорту-імпорту товару в провідних країнах-виробниках і споживачах бурякового та тростинного цукру,
• аналіз законодавчої бази регулювання виробництва та реалізації цукру в Україні,
• дослідження конкурентоспроможності цукрової галузі в національній економіці, можливості та перспективи її розвитку,
• аналіз проблем та можливі шляхи їх вирішення.

      В даній роботі обґрунтовується доцільність  складання зовнішньоторговельного контракту з імпорту цукру.

      Об’єкт  та предмет дослідження. Об’єктом дослідження  виступають економічні передумови та економічне середовище, що пов’язане з здійсненням зовнішньоторгівельної діяльності у цукровій галузі. Предметом дослідження складання та обґрунтування доцільності зовнішньоторгівельного контракту.

      Аналіз останніх досліджень та публікацій. Останнім часом здійснюється багато маркетингових досліджень, аналітиками різних рівнів проводиться аналіз світового ринку цукру. Основними виконавцями таких досліджень є міжнародні економічні організації, спеціалізовані консалтингові фірми, органи державної влади (міністерства сільського господарства, економіки тощо). Крім того, дослідження даного питання у більш загальному розгляді можна знайти у роботах українських вчених, що займаються проблемами зовнішньоекономічної інтеграції України та адаптації до передування у СОТ. Значний внесок у дослідження цих проблем зробили вітчизняні та зарубіжні вчені: Д. Ахн, В. Антваілер, О. Білорус, Р. Болдуін, І. Бураковський, Я. Бхагваті, Ю. Вермульст, В. Геєць, А. Гончарук, Б. Губський, Дж. Джексон, З. Драбек, С. Евенетт, П. Кругман, С. Ліндер, Д. Лук’яненко, П. Мавродіс, К. Маскус, К. Міхалопоулос, В. Новицький, С. Осика, Ю. Пахомов, В. П’ятницький, А. Роуз, Дж. Стігліц, Дж. Трефлер, Г. Хорлік, Р. Х’юдек та ін.

     Методи дослідження. При написанні курсової роботи використовувалися як загально-наукові методи дослідження, так і емпіричні. До вивчення окремих питань застосовані відомі у світовій науці методи та принципи проведення економічних досліджень, зокрема використані методи порівняльного, причинно-наслідкового, системного аналізу, діалектичний підхід в дослідженні предметів та явищ.

       Інформаційна та статистична  база. Інформаційною та статистичною  базою дослідження стали підручники, наукові посібники та публікації  по даній тематиці, а також  доповіді, звіти та документи,  статистичні та економіко-політичні  публікації офіційних органів країн світу та міжнародних організацій. Також була використана інформація, зібрана в мережі Інтернет.  

РОЗДІЛ 1.

Аналітична  маркетингова оцінка ринку досліджуваного товару 
 

1. Аналіз  світового ринку цукру

Superdeal.com.ua 

     Виробництво цукру в світі в 2009-2010 сільськогосподарському році, як очікується, кілька відновиться на тлі більш сприятливої погоди, говориться у звіті Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO).

     Згідно із прогнозом, в 2009-2010 сільгоспроці у світі буде вироблено 159,7 млн. тонн цукру в порівнянні з 154,7 млн. тонн у минулому році і 167,6 млн. тонн - у 2007-2008 рр.

     Тим не менше, випуск цукру в цьому сільгоспроці, швидше за все, залишиться нижче споживання за підсумками другого року поспіль, що призведе до скорочення світових запасів. Дефіцит цукру оцінюється FAO на рівні 3 млн. тонн.

     З осені 2008 р. спостерігається майже безперервний ріст світових цін на цукор. Ціни на цукор-сирець на Нью-Йоркській біржі досягли найвищого рівня за останні 28 років - 24 ц. за а. ф. Аналогічна динаміка спостерігалася і в русі цін на білий цукор у Лондоні.

     Як пояснив провідний аналітик FO Licht С. Уленброк, основним фундаментальним фактором значного зростання цін на цукор у 2008/09 рр.. було те, що вперше за останні 9 років попит на нього стійко перевищував пропозицію. Схожа ситуація, очевидно, збережеться і в 2009/10 рр.. Напруженості на ринку додали коментарі ряду експертів з приводу очікуваного розширення індійського імпорту цукру, а також дощів у Бразилії, які можуть завдати шкоди виробництву цукру в цій країні.

     Аналітики торгового дому FO Licht попереджають, що, хоча зростання цін на цукор в найближчій перспективі може продовжитися, ринку слід бути готовим до можливого різкого зниження цін на початку сезону 2010/11 рр.

     У 2008/09 рр. світової випуск цукру скоротився на 19,4 млн. т внаслідок різкого падіння виробництва в Індії (на 45%), в ЄС через проведення реформ в галузі (на 14%), у Китаї (на 16%), в Таїланді (на 7%) і Пакистані (на третину). Тільки в Бразилії виробництво зросло на 5%.

     Тим часом світове споживання цукру продовжує зростати, однак якщо раніше темпи зростання становили 2,5% на рік, то тепер вони знизилися до 1,5%. Попит з боку Індії і Китаю, як і раніше стійко розширюється; через кризу дещо скоротилися темпи зростання попиту з боку африканських країн і Пакистану.

     Розширення попиту на цукор привело до зниження коефіцієнта, що характеризує співвідношення запасів і споживання, з 48,7% у 2007/08 рр. до 41,9% у 2008/09 рр., хоча це значно вище, ніж у 70-ті роки минулого століття, коли при ціні 57 ц. за а. ф. даний показник становив лише 20%.

     Даючи оцінку ситуації на світовому ринку цукру в 2009/10 рр.., С. Уленброк зазначив, що дуже багато чого буде залежати від Індії і Пакистану.

     Зокрема, в Індії, незважаючи на очікуване скорочення посівних площ під цукровою тростиною на 4%, прогнозується зростання випуску цукру завдяки підвищенню вмісту сахарози в тростині і переорієнтації виробництва з дрібних на більш великі фермерські господарства. Крім того, уряд Індії передбачає ввести нову систему закупівельних цін, обіцяючи, що вони будуть «чесними і справедливими». Як очікується, в 2009/10 рр. закупівельні ціни цукрової тростини будуть принаймні на 52% вище, ніж у 2008/09 рр. За оцінкою аналітиків, дана міра дасть позитивний ефект вже до 2010/11 рр., коли виробництво цукру-сирцю в Індії може досягти 25 млн. т, а білого цукру - 23,5 млн., що буде достатньо для задоволення внутрішнього попиту.

     У той же час, на думку директора-розпорядника державного кооперативу, що об'єднує цукрові заводи шт. Махараштра - провідного виробника цукру в Індії, - П. Найкнавра, виробництво білого цукру в країні в 2010/11 р. не перевищить 19-20 млн. т. Як наслідок, Індії доведеться закупити на зовнішньому ринку ще 2,5-3 млн. т цукру.

     У 2009/10 рр. Індія має намір імпортувати 5 млн. т цукру-сирцю і 300 тис. т білого цукру, щоб подолати наслідки торішнього скорочення виробництва цукру.

     Зокрема, шт. Махараштра вже уклав контракти з іноземними компаніями на імпорт 200 тис. т цукру-сирцю. Якщо зростання внутрішніх цін на цукор в Індії продовжиться (за останній рік він вже склав 80%), додатково може бути закуплено ще 500-700 тис. т цієї продукції.

     В останні роки швидке зростання виробництва цукрової тростини відзначалося в Бразилії: у 2006/07 рр. воно збільшилося на 35 млн. т, 2007/08 рр. - на 59 млн., 2008/09 рр. - на 74 млн. Однак у 2009/10 рр. виробництво може істотно скоротитися через сильні дощі, що почалися саме в період збирання врожаю. За станом на середину листопада незібраної залишалася приблизно чверть урожаю цього сезону, що оцінюється в 530 млн. т, причому велика ймовірність того, що 50 млн. т тростини так і залишаться на плантаціях.

     Загальний обсяг переробки цукрового очерету в Бразилії за станом на 15 жовтня 2009 р. склав 412,8 млн. т, що на 8,9% більше, ніж за той же період минулого року. Разом з тим кількість цукру, вилучена з кожної тони тростини, скоротилася на 9,7% - до 138,4 кг.

     З 100 заводів з переробки цукру-сирцю, побудованих в Бразилії з 2005/06 рр., близько третини займаються виключно виробництвом етанолу. За оцінкою FO Licht, щорічно приблизно 4% таких підприємств переходять на випуск цукру. Спочатку в 2009 р. передбачалося відкриття 23 нових підприємств з виробництва етанолу, однак в подальшому їх число скоротилося до 15. Експорт етанолу в 2009/10 рр. зменшиться приблизно на 30%, причому особливо сильно знизяться його відвантаження в США, які є основним покупцем цього продукту в Бразилії. За попередніми оцінками, світове виробництво цукру в 2009/10 рр. може збільшитися на 7,5 млн. т (в перерахунку на цукор-сирець) завдяки прогнозованому зростанню виробництва в Індії (на 16%), Бразилії (на 6%), ЄС (на 8%), Пакистані (на 7%), США і Мексиці (на 6%).

     Скоріше за все, у вказаний період збережеться і позитивна динаміка цін на цукор. С. Аналітики не виключають можливості досягнення цінами на цукор-сирець рівня 30 ц. за а. ф., проте, на його думку, знаходження цін на настільки високих відмітках не є стійкою і не може зберігатися тривалий час. У більш довгостроковій перспективі він очікує різкого зниження цін на цукор, яке найбільш ймовірно в 2010/11 рр., але може статися і пізніше. 
 

2. Аналіз  українського ринку цукру

     У поточному 2009/10 маркетинговому році (вересень-серпень) як в Україні (близько 500 тис. тонн), так і у всьому світі (більше 13 млн. тонн) спостерігається дефіцит цукру. З вироблених в 2009 році 1,27 млн. тонн (внутрішні потреби - 1,8 млн. тонн), левова частка цукру вже законтрактована промисловим сектором та залишків вистачить лише на кілька місяців.

     Навіть за великого бажання України закупити цукор на зовнішніх ринках, зробити це буде проблематично, тому що цукор якщо і є, то в обмежених обсягах. І якщо Україні вдасться купити цукор на світовому ринку, то ціна його буде дуже високою. Дешевший (імпортне мито - 2%) цукор в обсязі 267 тис. тонн Україна може закупити в рамках квоти СОТ, а також за нульовим митом в режимі вільної торгівлі з Білорусією.

     Проте, відзначають експерти, для реалізації першого варіанту необхідно прийняти ряд невідкладних заходів. Зокрема, Мінекономіки має терміново розподілити імпортні квоти на 2010 рік; дати розпорядження про виділення пільгових кредитів вітчизняним переробникам для закупівлі цукру-сирцю з тростини; зпростити процедуру отримання ліцензій на імпорт цукру; істотно обмежити термін дії імпортної квоти. Тим часом, за даними асоціації "Укрцукор", станом на кінець лютого ліцензії на імпорт цукру-сирцю в 2010 р. отримали тільки 2 українські компанії.

     Реалізація  другого варіанту - імпорт цукру  з Білорусії - є малоймовірною, вважають експерти, тому що північний сусід сам не має в своєму розпорядженні надлишку даного продукту, а якщо і погодиться поставити, то це буде обсяг, який не врятує Україну від дефіциту.

     Сьогодні на внутрішній ринок України завозиться в режимі вільної торгівлі білий цукор з Білорусії, оптова ціна якого складає $ 850-880/тона. На внутрішньому ринку оптова ціна цього цукру становить 8500-8600 грн./тона. Крім того, на сьогодні вже декілька українських компаній одержали ліцензії на імпорт цукру-сирцю.

     Привабливість виробництва цукру з цукрових буряків в Україні підвищується. Про це свідчить той факт, що якщо в 2009 році переробкою цукрових буряків займалися 56 цукрових заводів, то кількість цукрових заводів, які бажають брати участь у цьому процесі в 2010 році, збільшилась на 20.

     Збільшенню  привабливості виробництва цукру  будуть сприяти, зокрема, підвищені  урядом на 2010/11 маркетинговий рік  мінімальні ціни на цукрові буряки (на 37% до 291,66 грн / тонна) і білий цукор (на 37% до 4,25 тис. грн / тонна). Так, в 2009 році середньозважена ціна цукрових буряків склала 327,1 грн. / тонна, що на 78% вище минулорічного показника (183,6 грн. / тонна). За оцінками експертів, виробнича рентабельність солодкого кореня в 2009 році становила близько 25%.

     Також в 2010 році передбачається збільшити площі під цукрові буряки. Восени 2009 року під глибоку оранку було підготовлено майже 600 тис. га землі, в Міністерстві розраховують навесні засіяти цукровими буряками близько 450 тис. га в порівнянні з 311 тис. га, засіяних в 2009 році.

     За  розрахунками держчиновників, при врожайності 400 центнерів з гектара можна буде отримати приблизно 18 млн. тонн цукрових буряків (у 2009 р. - 10 млн. тонн), з яких можна буде виробити близько 2,4-2,5 млн. тонн цукру при потреби в 1,8 млн. тонн.

     До  цього часу деякі проблеми ще не знайшли свого вирішення, а ті, що вирішуються – вимагають певного терміну та стабільної політики уряду, направленої на їх виконання.

     Обґрунтовуючи необхідність та доцільность імпорту цукру в Україну, слід зазначити, що основними проблемами цукрової галузі України (як вирощування цукрового буряку, так і переробки), що призводять до необхідності імпорту цукру, є:

     - зростання внутрішнього попиту  на цукор на фоні скорочення  національного виробництва та  дефіциту цукру у світі;

• зростання витрат переробки:
• подорожчання газу, ціна на який за тисячу кубометрів зросла з 1,6 тис. грн. до 2,7 тис. восени 2009 року;
• зростання вартості паливно-мастильних матеріалів, запасних частин і видаткових складових для техніки, засобів захисту рослин, мінеральних добрив;
• подорожчання мішкотари (для упаковки 10 тис. тонн цукру потрібно 200 тис. мішків, то доводиться викладати додатково 400 тис. грн.);
• велика кількість посередників (банки, що надавали кредити аграрному сектору скуповували цукор по 2,90 грн у рахунок погашення кредитів, постачальники газу і мазуту – по 2,40 грн);
• відсутність чіткої методології діяльності Антимонопольного комітету України;
• малі суми дотацій сільськогосподарським виробникам (750 грн. за гектар), що призвело до рівня посівів у 328 тис. га у 2009 році (аналогічні низькі  показники мали у 1914 та 1944 роках – 310 тис.га);
• неефективна система заохочення селян до збільшення врожайності та цукристості (2008 рік - 355 ц з гектара,  2007 —294, 2006 — 285, 2005 — 248, 2004 - 238, 2003  – 201 з цукристістю на рівні 13%, для порівняння – у Білорусі у 2008 році аналогічні показники мали наступні значення – 799 ц з гектара при рівні цукристості 16,9%);
• політика уряду, направлена на задоволення внутрішніх потреб країни за рахунок імпорту – відсутність політики «балансування» власних потреб та власного виробництва.

Такому нарощенню  обсягів молокопереробки сприяла  укладена між урядами

України та Росії  Угода про режим вільної торгівлі та визнання

сертифікатів відповідності  на молочну продукцію (угода щодо сертифікації

між Держстандартом України та РФ від 12.04.1994).

Міністерство  аграрної політики встановило на 2010/2011 маркетинговий рік мінімальну інтервенційну  ціну на сухе молоко 25,6 тис. гривень  за тонну, максимальну - 30,72 тис. гривень  за тонну, на вершкове масло - 30 тис. гривень за тонну і 36 тис. гривень за тонну відповідно

31 Є/100 кг

330 грн

·  100,0 - 200,0 тон ветеринарний сертифікат

382 грн.98 коп. 

http://molsouz.org.ua/clients/moloko.nsf/all/docs?opendocument

РОЗДІЛ 2.

Правове обгрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди з експорту цукру 

      2.1. законодавча база

     На  сьогоднішній день у світі не існую, мабуть, жодної країни, яка б не здійснювала  політики протекціонізму з галузі сільського господарства у тій чи іншій мірі, не підтримувала внутрішній ринок методами тарифного та нетарифного регулювання.

     Україна, яка була одним з найбільших виробників цукру в світі, наштовхнулася  істотні проблеми, пов'язані з кризою вітчизняної цукрової галузі. Річ у тім, що обладнання на більшості вітчизняних цукрових заводах застаріло, а тому виробництво цукру є нерентабельним. Держава вживає заходів щодо виведення цукрової галузі з кризи. Зокрема, в Україні на останні 10 років було прийнято низку законодавчих актів, що стосуються регулювання даної сфери. Серед них чільне місце посідають:

• Закон України “Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру” від 17.06.99р. №758-X1V;
• Указ Президента України “Про додаткові заходи відносно вирішення соціальних проблем на селі і подальшого розвитку аграрного сектора економіки” від 21.02.2002р. №170/2002;
• Постанова Кабінету Міністрів України “Деякі питання державного регулювання виробництва і реалізації цукру” від 15.02.2002 р. № 142;
• Постанова Кабінету Міністрів України “Про тимчасове вилучення цукру білого з режиму вільної торгівлі з Республікою Молдова” від 14.03.2002р. №344;
• Наказ Міністерства аграрної політики України “Про заходи щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру на період з 1 вересні 2002 р. по 1 вересні 2003 року” від 06.03.2002 р. №74;
• Наказ Міністерства аграрної політики України “Про зміни і доповнення до Положення про умови розподілу обсягів виробництва цукру квоти “А” і “В” між цукровими заводами на конкурсних засадах” від 19.03.2002 р. №91;
• Наказ Міністерства аграрної політики України “Про порядок видачі ліцензій на імпорт цукру-сирцю тростинного” від 16.07.2001р. №146;
• Меморандум про узгодження дій між Кабінетом Міністрів України і професійними об`єднаннями агропромислового комплексу на ринку цукру від 25.03.2002р. тощо.

     Передумовою для запровадження спеціального державного регулювання ринку цукру  було становище, що склалося на цьому  ринку: у 1991-1995 рр. середньорічне виробництво  цукрових буряків становило 31,3 млн. т і цукру 3,6 млн. т, тобто скоротилося майже на третину порівняно з попередніми 5 роками. Перехід цукрових заводів на переробку давальницької сировини призвів до зменшення надходження коштів до бюджету, погіршення фінансового стану цукрових заводів, а також перенасичення внутрішнього ринку цукром. Кредиторська заборгованість цукрових заводів станом на 1 липня 1996 р. сягнула 47 трлн. крб. Сума позичених фінансових ресурсів перевищила власні кошти. Крім того, Україна приєдналася до Міжнародної угоди з цукру 1992 р. У зв'язку з цим в Україні запроваджено особливий режим регулювання ринку цукру, спочатку згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 1997 р. № 490 "Про регулювання ринку цукру", а згодом — згідно із Законом України від 17 червня 1999 р. "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру". Саме останнім законом регулюються основні питання, пов’язані з правовими, економічними та організаційними засадами державної політики щодо виробництва, експорту, імпорту, оптової та роздрібної торгівлі цукром.

     Ставки мита та заходи немитного регулювання затверджуються рішенням Верховної Ради України за поданням Кабінету Міністрів України.

     Щорічно Верховною Радою України приймається  Закон України “Про ввезення в  Україну цукру-сирцю тростинного”, яким встановлюється обсяг ввезення його в Україну та ставка ввізного мита, а Міністерство аграрної політики України на конкурсних засадах визначає підприємства, які здійснюватимуть його переробку.

     Державне  регулювання виробництва і реалізації цукру та вирощування цукрових буряків, контроль за виконанням умов виробництва та реалізації цукру здійснюють Кабінет Міністрів України та уповноважені ним органи. Державне регулювання у цій сфері базується на принципі квотування. Закон передбачає такі види квот:

• квота поставки цукру на внутрішній ринок (квота "А") - максимальна кількість цукру для поставки на внутрішній ринок з 1 вересня поточного року до 1 вересня наступного року для задоволення внутрішніх потреб;
• квота поставки цукру за міжнародними договорами (квота "В") - кількість цукру для поставки за межі України за міжнародними договорами та поповнення, в разі необхідності, квоти "А";
• квота "С" - цукор, вироблений понад квоти "А" та квоти "В" і призначений для реалізації його власниками виключно за межами країни.

     Таким чином, обсяги виробництва цукру,  що поставляється на  внутрішній ринок України,  обмежуються квотою "А".  Обсяги виробництва цукру, що призначений для поставок за  межі  України з  метою  виконання зобов'язань держави за міжнародними договорами, обмежуються квотою "В". Граничні розміри квоти "А" та квоти "В" визначаються щорічно Кабінетом Міністрів України. Обсяги виробництва цукру в межах вказаних квот розподіляються між цукровими заводами органом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, на конкурсних умовах не пізніше 1 січня поточного року. Порядок та умови розподілу обсягів виробництва цукру в межах вказаних квот визначаються Кабінетом Міністрів України. Обсяги вирощування цукрових буряків для виробництва цукру в межах квоти "А" та квоти "В" визначаються щорічно Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом і розподіляються обласними та районними органами виконавчої влади на конкурсних умовах.

     Кабінет міністрів України постановою № 96 від 3 лютого 2010 р.встановив квоту на ввезення цукру і мінімальні ціни на цукор і буряк на 2010-2011 маркетинговий рік. Документом доручено встановити граничний розмір квоти постачання цукру на внутрішній ринок (квота "А") в період з 1 вересня 2010 р. до 1 вересня 2011 р. в обсязі 1 млн. 892 тис. тонн. Також документом затверджені мінімальні ціни на цукровий буряк, який поставлятиметься з 1 вересня 2010 р. до 1 вересня 2011 р. для виробництва цукру в рамках квоти "А" (з врахуванням базисної цукристості) на рівні 291,66 грн. за тонну (без ПДВ) і на цукор квоти "А" 4,25 тис. грн./т (без ПДВ).

     http://www.produkty.com.ua/gosti/dstu-2661-94-moloko-korove-pitevoe.html 
 

     2.2. Нормативно-правові умови здійснення  угоди  

     За  імпорт цукру сплачується ПДВ  на загальних підставах, тобто 20% бази оподаткування, тобто договірної (контрактної) вартості товарів, але не менше митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, плати за використання об`єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, інших податків і зборів, за винятком ПДВ, що включаються у ціну товарів згідно із законами України.

     За  митне оформлення товарів та інших предметів стягується митний збір - при митній вартості: