Анимация в туризме. 4

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………..…3

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ СЛУЖБИ АНІМАЦІЇ………………………..….4

1. Анімація у туризмі………………………………………………………..…4
2. Класифікації при плануванні анімаційних заходів………………………..8
3. Анімаційні програми та їх конструювання………………………….…….9

РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА ТА ПЛАНУВАННЯ РОЗВАЖАЛЬНИХ ЗАХОДІВ…..…….13

2.1. Етапи планування програм…………………………………………………..13

2.2. Культурно-розважальна анімація……………………………………………16

2.3. Види анімаційних програм у підприємствах ресторанного господарства..17

ВИСНОВОК…………………………………………………………………………...…21

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………...…23

ВСТУП

        На  розвиток туризму істотно впливає  організація дозвілля, що становить  вагому складову найперспективнішої  галузі світової економіки −  індустрії дозвілля. Індустрія дозвілля  створює умови для розгортання  дозвіллєвої діяльності. Туризм сприяє задоволенню оздоровчих, просвітніх, професійних, рекреаційних потреб людини, економічному, політичному, соціальному, культурному розвитку суспільства. Головною метою туристичного дозвілля є: удосконалення обслуговування людини у вільний час; залучення її до різноманітних розважальних заходів, що здійснюються туристичними комплексами; організація ефективного відпочинку людини; формування оптимістичного настрою, відновлення її духовних та фізичних сил [4].

        Соціальна сутність туристичного дозвілля полягає також у формуванні й забезпеченні особистісних і суспільних потреб людини, поглибленні знань, розвитку культури дозвілля. Сучасний ринок туристичних послуг неможливий без цілеспрямованої дозвіллєвої діяльності, від якої досить часто залежить імідж, та популярність готелю. Організація туристичного дозвілля здійснюється спеціальними службами в туристичних комплексах, які мають назву «анімаційної», «рекреаційної», «дозвіллєвої». Саме наявність такої служби, її матеріально-технічне оснащення, кадрове забезпечення відбивають статус та роль туристичного комплексу на ринку дозвіллєво-туристичних послуг, його комерційний успіх та перспективи розвитку. Тобто, збільшити кількість клієнтів у конкретному туристичному центрі можна не тільки шляхом збільшення готельних номерів, чіткої роботи авіаліній, усунення комунальних проблем, а й шляхом створення умов для комфортного, різноманітного, цікавого відпочинку, забезпечення високоякісного дозвіллєвого обслуговування. З цією метою розробляються програми проведення міжнародних акцій, наукових конференцій, симпозіумів, пропонуються спортивні види відпочинку, азартні ігри, відвідування історичних пам'яток. Різноманітність форм дозвіллєвої діяльності є запорукою подальшого успішного функціонування всього туристичного комплексу [5].

РОЗДІЛ 1.ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ СЛУЖБИ АНІМАЦІЇ

1. Анімація у туризмі

     Анімація –  це ціла галузь у готельному  обслуговуванні, складова частина  сервісу готелю.

    Аніматор –   спеціаліст, що займається розробкою  індивідуальних і колективних  програм проведення дозвілля, орієнтуючий  людину в різноманітті видів  дозвілля, організуючий повноцінне  дозвілля.

     Анімаційні  програми включають спортивні  ігри і змагання, танцювальні  вечори, карнавали, ігри, заняття,  що входять в сферу духовних  інтересів і так далі. Функції  анімаційних програм – організація  і керівництво культурними, оздоровчими  і спортивними заходами. Вибір  конкретних форм анімаційно-дозвілєвої діяльності залежить від можливостей матеріально-технічної бази, місцерозташування і наявність інфраструктури, контингенту відпочивальників, рівня професійної підготовки працівників дозвіллєвої сфери.

     Найбільш традиційними формами організації дозвілля є спортивно - масова робота, екскурсійна робота, покази кінофільмів, проведення вечорів відпочинку. Залежно від форм організації досугової діяльності в готельному комплексі, розрізняються і організаційні структури відповідних служб.

Під анімаційної програмою ми розуміємо  об'єднаний загальною метою чи задумом план проведення туристських, фізкультурно-оздоровчих, культурно-масових, пізнавальних і аматорських занять [1, c.15-21].

Крім поняття "анімаційна програма" часто використовується поняття "анімаційне захід" , яке є складовою частиною анімаційної програми. Наприклад, коли ми складаємо анімаційну програму на день, вона включає кілька анімаційних  заходів: спортивні змагання, вечірню  розважальну програму, гри на пляжі  тощо.

Таким чином, анімаційні програми створюються  аніматорами для розваги гостей, відновлення (рекреації) здоров'я.

Однак цікаво, що одна й та програма може викликати в одних людей  позитивні емоції, а у інших - протилежні. Процес сприймання запропонованих анімаційних  програм залежить від багатьох чинників:

• віку учасників чи глядачів;
• рівня освіченості;
• статі;
• етнічної приналежності;
• настрою на момент реалізації даної програми

Саме тому важливо диференціювати споживачів даних послуг заздалегідь, мати у запасі кілька різних програм  чи заходів, щоб задовольнити різні  смаки. З іншого боку, необхідно зміцнення  матеріально-технічної бази анімаційних  служб на туристських підприємствах.

Для можливості анімаційних програм  бути  справді цікавими, необхідно  їх правильно організувати. Організаторська  діяльність припускає наявність  у фахівців вміння розподілити роботу, персонально визначити обов'язки, встановлювати час виконання, розробляти систему контролю над виконанням прийнятих рішень.

Дозвіллєва програма повинна відповідати загальній стратегії розвитку туристичного комплексу. Створена при туристичному комплексі анімаційна служба функціонує відповідно до стратегії розвитку усієї організації і тісно співпрацює з іншими підрозділами: фінансовим, юридичним, кадровим, технічним, службою безпеки. Тому працівники анімаційної служби не лише розробляють програму дозвіллєвої діяльності з клієнтами, а й беруть участь у формуванні цінової політики закладу, у вирішенні кадрових питань, експлуатаційних, транспортних, туристсько-екскурсійних та інших проблем згідно з тими завданнями, що стоять перед анімаційною службою. У дозвіллєвих заходах враховуються соціально-демографічні особливості туристів — їх національність, вік, чисельність групи і тривалість перебування, культурні особливості, етнічна приналежність, релігійні погляди, дотримання певних традицій та звичок та ін. Незайвим буде проаналізувати мотиви, що спонукають людину до туристичної діяльності, потреби, які вона прагне задовольнити, відвідуючи дозвіллєві заходи (спілкування, творчості, емоційного збагачення, активності, пізнання, відновлення фізичних сил, спокою, естетичної насолоди) [2, c.31-33].

Ефективність дозвіллєвої діяльності неможлива без талановитих аніматорів, здатних реалізувати певну дозвіллєву програму. Тому "класичної" освіти для спеціалістів туристичної та дозвіллєвої індустрії, опанування професійних знань, сьогодні недостатньо. Неабияку роль відіграють такі риси аніматора, як тактовність і делікатність, комунікабельність і доброзичливість, вміння "чути" клієнта та оперативно реагувати па його проблеми, витривалість і міцне здоров'я. Не даремно у провідних туристичних центрах світу пропагується як основний принцип анімаційної служби індивідуальний підхід у роботі з клієнтом. Йдеться про відзначення днів народження туристів, їх професійних свят, сімейних ювілеїв, особистісно значимих подій, про гнучкі пільгові системи. Головною проблемою для молодих спеціалістів є, зазвичай, відсутність практичного досвіду, гнучкості та творчості мислення, невміння використовувати набуті знання та навички у практичній діяльності. Тому сьогодні до організаторів дозвілля в туристичній галузі ставляться якісно інші вимоги: вища освіта, досвід роботи, бажання удосконалювати свою кваліфікацію, наявність відповідних особистісних якостей. З цією метою в туристичних комплексах проводяться різноманітні курси, проектні семінари, практикуми, тренінги, діють творчі лабораторії та школи.

Якість анімаційної програми пов'язано, зазвичай, з цікавими режисерськими  знахідками, багатим арсеналом сценографічних, музичних, пластичних, мовних, світлотехнічних прийомів у розробці й реалізації анімаційних програм.

Звідси логічно випливає проблема професіоналізму аніматорів всіх рівнів. Сучасні українські клуби, центри, готелю, спеціалізовані парки і турбази  гостро потребують організаторів дозвілля, які мають вміти планувати  його, спілкуватися із людьми, пропонувати  споживачеві великий вибір цікавих, захоплюючих анімаційних програм.

Туристська анімація – це туристська послуга, при наданні якої турист утягується в активну дію. Заснована  на особистих контактах аніматора  з туристами, на спільній участі  у розвагах, пропонованих анімаційною  програмою туристичного комплексу. Це різновид туристичної діяльності, здійснюваної в туристичному комплексі, готелі, круїзному теплоході, поїзді, що утягує туристів у різноманітні заходи через участь у спеціально розроблених програмах дозвілля.

Туристська анімація – це найважливіша частина сукупної діяльності на туристському підприємстві, найважливіша частина  туристичного продукту. Кінцевою метою  туристської анімації є задоволеність  туриста відпочинком – його гарний настрій, позитивні враження, відновлення  моральних і фізичних сил. У цьому  полягають найважливіші рекреаційні  функції туристської анімації.

Як правило, анімаційну службу туристичного комплексу очолює менеджер-аніматор, у підпорядкуванні якого знаходяться  методисти-аніматори, організатори-аніматори  та аніматори-виконавці. Зміст і  рівень діяльності анімаційної служби, робота її різноманітних відділів залежать від завдань та можливостей туристичного комплексу [6].

Менеджер-аніматор несе відповідальність за:

• систематичне та своєчасне вивчення культурних запитів різних груп населення;
• розробку та реалізацію соціально орієнтованих дозвіллєвих програм і проектів;
• вивчення інноваційних дозвіллєвих технологій та їх використання у роботі з клієнтом;
• прогнозування подальшого використання дозвіллєвого потенціалу в туристичній галузі:
• ефективне управління анімаційною службою закладу;
• впровадження педагогічних методик для забезпечення культурної, декоративно-прикладної, естетичної творчості людини, розкриття її рекреаційного потенціалу;
• ініціативність та творчість анімаційної команди;
• роботу з колективом та з людьми різного вікового, освітнього, культурного, соціального, статевого, професійного статусу;

реалізацію стратегії  розвитку туристичного комплексу, а не лише дозвіллєвої служби організації.

Головним завданням методиста-аніматора  є методичне забезпечення дозвіллєвих заходів, акцій та програм , а також підготовка та розробка сценаріїв, їх якісна реалізація. Допомагає методисту-аніматору організатор-аніматор, який забезпечує організаційний процес дозвіллєвої діяльності готелю.

        Для  здійснення перерахованих завдань  аніматору необхідно знати основи  соціології, педагогіки, психології, економіки,  права, управління, режисури, культурології;  володіти навичками та вміннями  роботи з різними соціально-демографічними  категоріями населення; іноземними  мовами, знати культуру та традиції  інших народів. Такі вимоги  до фахівця пояснюються, в першу  чергу, тим, що він працює  одночасно з туристичними групами,  члени яких відрізняються за  віком, освітою, соціальним становищем, релігійними поглядами, професією [4].

1.2 Класифікації при плануванні  анімаційних заходів

Класифікація відвідувачів туристичного комплексу здійснюється за різними ознаками: за віком (діти, підлітки, молодь, дорослі, люди похилого та "золотого" віку), за статтю (чоловіки та жінки), за релігійними поглядами (невіруючі, православні, католики, мусульмани), за професійною приналежністю (військові, вчителі, художники, архітектори) та ін. Загальноприйнятою вважається класифікація туристів за віком, хоча слід враховувати  й інші ознаки (національні особливості, інтелектуальний потенціал, матеріальне  забезпечення, термін відпочинку).

Дозвіллєві програми в туристичних комплексах можна умовно класифікувати за такими ознаками:

• місцем проведення - паркові, клубні, готельні;
• віком учасників - дитячі, юнацькі, молодіжні, для дорослих, пенсіонерів;
• радіусом дії - районні, місцеві, муніципальні, міжнародні.

Загальновизнаною вважається класифікація дозвіллєвих програм за напрямом діяльності:

• рекреаційно-оздоровчі (дискотеки, танцювальні вечори, розважальні програми та вечірні шоу, карнавали, рибальство, ігрові конкурси, спортивні змагання);
• спортивні (мандрівки, змагання, велоспорт, плавання, екскурсії, подорожі);
• культурно-мистецькі (спектаклі, виставки, концерти, вернісажі, фольклорні акції, художні програми, відвідування музеїв, виставок, галерей);
• просвітні (лекції, зайняття за інтересами, зустрічі, інтелектуальні ігри, вікторини, фестивалі).

Дозвіллєва програма має складатися із різноманітних за своєю формою та змістом заходів, викликати у відвідувачів зацікавленість та залучати якомога більше учасників [3, c.29].

1.3 Анімаційні програми та їх конструювання

У практиці анімаційної справи для  цільового конструювання анімаційних  програм можна виділити наступні функції туристської анімації:

• адаптаційну, що дозволяє перейти від повсякденної обстановки до вільної, дозвільної;
• компенсаційної, звільняючої людину від фізичної і психічної утоми повсякденного життя;
• стабілізуючу, що створює позитивні емоції й стимулює психічну стабільність;
• оздоровчу, спрямовану на відновлення розвиток фізичних сил людини, ослаблених у повсякденному трудовому житті;
• інформаційну, що дозволяє одержати нову інформацію про країну, регіон, людей і т.д.;
• освітню, що дозволяє придбати й закріпити в результаті яскравих вражень нові знання про навколишній світ;
• що вдосконалює, що приносить інтелектуальне й фізичне вдосконалення;
• рекламну, що дає можливість через анімаційні програми зробити туриста носієм реклами про країну, регіон, туристичний комплекс, готель, туристичну фірму.

Таке розмаїття функцій туристської анімації обумовило й різноманіття видів анімаційної діяльності, а також і більший різновид анімаційних програм і заходів.

Розходження понять «анімація», «рекреаційна анімація», «готельна анімація», «туристська анімація» пов'язане з різноманіттям існуючих форм і програм дозвільної анімаційної діяльності.

Рекреаційна анімація – вид дозвільної діяльності, спрямованої на відновлення духовних і фізичних сил людини. Програми, реалізовані з рекреаційними цілями, можуть проводиться як туристськими підприємствами з туристами й гостями, так і дозвільними установами з місцевими жителями. Це надає право стверджувати, що поняття «рекреаційна анімація» ширше, ніж поняття «туристська анімація» і «готельна анімація».

Туристська й готельна анімації тісно пов'язані з рекреаційною, тому що головна роль анімаційних програм як у готелях, туристичних комплексах, і санаторіях, так і в спеціалізованих анімаційних турах полягає в оздоровленні відпочиваючих, відволіканні їх від повсякденних турбот, у підвищенні настрою, тобто у відновленні життєвих сил і енергії.

Туристська анімація – це туристська послуга, при наданні якої турист утягується в активну дію. При підготовці анімаційних програм ураховуються такі особливості туристів, як стать, вік, національність, а також активність участі туристів [4].

Гаранін Н.І. підрозділяє туристську анімацію на три основних типи по важливості, пріоритетності й обсягу анімаційних програм у загальній програмі подорожі (у туристичні продукті):

1. Перший тип. Анімаційні туристські маршрути - цільові туристичні поїздки заради однієї анімаційної програми, або безперервний анімаційний процес, розгорнутий у просторі у формі подорожі, переїзду від однієї анімаційної послуги (програми) до інший, які надаються в різних географічних крапках. Така анімаційна програма є цільовий, пріоритетної й домінуючої в туристичні пакеті послуг не тільки по фізичному обсязі, але й по змісту, що стимулює щиросердечні сили. До таких анімаційних програм ставляться: культурно-пізнавальні й тематичні, фольклорні й літературні, музичні й театральні, наукові, фестивальні, карнавальні й спортивні.
2. Другий тип. Додаткові анімаційні послуги в технологічних перервах - програми, призначені для «підтримки» основних туристських послуг, обговорених у туристичному пакеті, і діючі в обставинах, обумовлених переїздами, затримками в шляху й у випадках непогоди (при організації спортивних і самодіяльних турів, на пляжних курортах) і т.д.
3. Третій тип. Готельна анімація - комплексна рекреаційна послуга, заснована на особистих людських контактах туристичного аніматора з туристом і спільною участю в розвагах, пропонованих анімаційною програмою туристичного комплексу [2, с.22-25].

З погляду системного підходу туристська анімація - це задоволення специфічних  туристських потреб у спілкуванні, русі, культурі, творчості, приємному  проводженні, розвазі. Всі ці потреби  властиві молоді, отже, молодіжному  туризму просто необхідні наступні види анімації, що задовольняють їхні потреби:

• анімація в русі - задовольняє потреба парубка в русі, що сполучається із задоволенням і приємними переживаннями;
• анімація через переживання - задовольняє потреба у відчутті нового, невідомого, несподіваного при спілкуванні, відкриттях, а також при подоланні труднощів;
• культурна анімація - задовольнять потребу молоді в духовному розвитку особистості через прилучення до культурно-історичних пам'ятників і сучасних зразків культури країни, регіону, народу, нації;
• творча анімація - задовольняє потребу молодих людей у творчості, демонстрації своїх творчих здатностей і встановленні контактів із близькими за духом людьми через спільну творчість;
• анімація через спілкування - задовольняє потреби в спілкуванні з новими, цікавими людьми, у відкритті внутрішнього миру людей і пізнанні себе через спілкування.

Реальні анімаційні програми носять найчастіше комплексний характер, а  перераховані види анімації є складовими елементами цих програм.

Анімаційні програми одночасно  із чисто розважальними заходами включають різноманітні спортивні  ігри, вправи й змагання. Таке сполучення робить ці програми більше насиченими, цікавого й корисними для зміцнення, відновлення здоров'я, тому у взаємозв'язку туристської анімації й спорту найчастіше й досягається найбільший відновно-оздоровчий ефект.

Анімаційні програми протягом усього періоду перебування туриста  в готелі повинні забезпечити  йому повну задоволеність (відчуття виконання бажання, мрії, досягнення мети подорожі) [1, c.40-43].

РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА ТА ПЛАНУВАННЯ РОЗВАЖАЛЬНИХ ЗАХОДІВ

2.1. Етапи планування  програм

Анімаційна діяльність на туристському підприємстві повинна бути ретельно спланованою, регламентованою й  організованою як фінансово, так  і методично.

Стратегічне планування в анімаційній  діяльності пов'язане з рішенням таких завдань, як:

• розробка анімаційної стратегії й концепції туристського комплексу, погоджених з його маркетинговою стратегією;
• розробка типових анімаційних програм і алгоритмів (методик) їхньої адаптації до реальних груп і туристів;
• аналіз факторів, що впливають на повноту й ефективність здійснення менеджменту й на кон'юнктуру готельного ринку району, регіону, країни з погляду анімаційної діяльності;
• участь у формуванні цінової політики з урахуванням комплексу питань анімаційних послуг і анімаційного менеджменту туристського комплексу;

довгострокове й короткострокове  планування анімаційної діяльності, включення в бізнес-план туристського комплексу заходів щодо її вдосконалювання

Розробка та підготовка дозвіллєвої програми вимагає від організатора дотримання та виконання кількох етапів: формування задуму, планування програми, реалізація та завершення.

Створення стратегії - глибокий, творчий, азартний процес. Це особливо стосується анімаційної діяльності. Тут важко  дати тверді рекомендації із планування й формулювання концепції. Назвемо  лише ті елементи корпоративної готельної  філософії, які можна використати  при створенні концепції анімаційної  діяльності конкретного підприємства сфери гостинності:

• використання кожної можливості, щоб спонукати гостей до активного життя, привести їх у захват, додати їм задоволення, познайомити один з одним, щоб вони з перших хвилин перебування в отеленні відчули себе комфортно, забезпечити їм приємний, що запам'ятовується відпочинок, створити сімейну атмосферу радості й дружби.
• створення розслаблюючої обстановки.
• територіальне розосередження анімаційних програм (гості не повинні випробовувати перешкод від розваг інших).
• наявність ексклюзивної анімації, попереднє анонсування й запрошення гостей.
• дотримання високого єдиного стандарту: кожний гість обслуговується однаково.
• створення умов для необмеженої волі проведення відпустки з найменшою кількістю правил.
• використання у всьому єдиного дизайну й уніформи.

У готельній анімаційній концепції  повинні бути сформульовані основні  вимоги до побудови програм. Як базові вимоги можна визначити наступні:

• Програмами повинні бути охоплені всі способи дозвілля.
• Реалізація програми повинна перевершити очікування гостей.
• Програми повинні забезпечити розслаблюючу, приємну обстановку.
• Щорічно програми повинні змінюватися для задоволення зростаючого бажання й очікування гостей, особливо завсідників.
• Для досягнення адаптивності необхідно забезпечити баланс між стандартизацією (загальними елементами) програми і її неповторністю (ексклюзивними елементами).
• Програма кожного дня повинна містити сюрприз, інтригу, пропонувати одночасно 3-4 заходу й відповідати різним бажанням і інтересам.
• Програма повинна бути ненав'язливою, а захоплюючою.

Немаловажне значення в концепції  анімації займає проходження єдиному  стандартному фірмовому стилю. Фірмовий стиль повинен бути присутнім  у всіх сферах діяльності туристського комплексу й у тому числі в  анімаційних послугах.

Тобто, узагальнюючи інформацію, можемо розглянути основні етапи  формування анімаційних послуг.

     Формування задуму дозвіллєвої програми. Головна роль на цьому етапі належить аніматорам як ініціаторам проекту, їх вмінню проаналізувати доцільність проведення конкретної програми, визначити шляхи її ефективної реалізації. На цьому етапі команда аніматорів має проаналізувати характер цільової аудиторії (вік, стать, соціальний статус, професійну приналежність, національність, стиль і темпи життя, стан здоров’я, активність); сформулювати чіткі завдання та мету дозвіллєвого заходу; визначити час та місце проведення; здійснити попередні розрахунки витрати, розподілити функції та обов’язки між членами анімаційної команди.    

Планування програми полягає  в тому, щоб визначити засоби, форми та методи для досягнення мети, виявити матеріально-технічні, кадрові, фінансові та інші ресурси для  ефективного втілення програми, здійснити  рекламну кампанію запланованих дозвіллєвих закладів, організувати проведення репетицій.

Реалізація програми полягає  у фіксації результатів, їх значимості, контролюванні виконання програми, проведенні моніторингу, оцінці програмної діяльності, аналізу зібраної інформації, нормуванні процесу виконання програми. Реалізація запланованих дозвіллєвих заходів передбачає досягнення поставленої мети [6].

На етапі завершення програми аніматора порівнюють досягнуті  цілі із запланованими, аналізують виявлені розбіжності та їх причини, невиконані зобов'язання, вивчають сприйняття програми туристами.

Складність підготовки туристичного аніматора для організації туристичного дозвілля полягає в тому, що характер професійної діяльності вимагає  від нього широкої ерудиції: від  основ соціальної та культурної політики держави, загальної організації  системи соціального забезпечення, специфіки функціонування дозвіллєвої та туристичної інфраструктур, від демографічних особливостей до конкретних методів роботи з різними верствами населення. Фахівець з туристичного дозвілля повинен бути фізично витривалим і здоровим, вміти переносити психічні навантаження, володіти багатьма професійними навичками щоб вирішувати проблеми з питань соціології культури, педагогіки, психології, соціальної роботи [5]

2.2. Культурно-розважальна  анімація

 Розглянемо особливості  культурно-дозвіллевої анімації туристського обслуговування.

Основами культурно-досугової анімації туристського обслуговування в готелях є:

 • комплексний підхід до організації заходів;

• свобода вибору цих заходів;

• театралізація: використання всіляких прийомів і всіх видів мистецтва (живопис, музика, література), при цьому хід події визначається сценарієм;

• персоніфікація.

 До традиційних форм організації таких заходів  відносять:

 •карнавал (народне гуляння у вигляді вуличного ходу, параду, маскараду),

•раут (збори людей, що не передбачають танці);

 •банкет (масові збори людей, в основі якого – пригощання);

 •містерія (постановка п'єси релігійного вмісту, що театралізується);

•раус (захід щодо зазивання глядачів перед презентаціями, культурно-досуговими  програмами);

 •церемонія (культовий благоговійний /державний/ акт, який проводиться в строгому порядку /церемоніалі/);

•шоу-вистава, масове видовище. 

Для того, щоб вдало скласти розважальну програму для готелю, необхідно визначитися з рядом критеріїв, а саме, з:

  • жанром, при якому створюється особлива атмосфера і відчуття для глядачів (драма, клоунада, мюзикл і так далі). При цьому номери і фрагменти  повинні поєднуватися так, щоб склалася єдина картина і зв'язана структура елементів даної вистави;

• назвою даного шоу, яке створює настрій і розкриває його суть;