Аудит основних засобів СТОВ ,, Промінь,, Арбузинського району Миколаївської області

Міністерство  аграрної політики України

Миколаївський державний аграрний університет

Економічний факультет

Кафедра бухгалтерського обліку 

Курсова робота

з дисципліни ,, Організація  і методика аудиту ,,

  на тему : Аудит основних засобів СТОВ ,, Промінь,, Арбузинського району Миколаївської області  

Виконав : студентка

групи Б 4/3 

Науковий  керівник :

____________________

,,___,, _________2010р. 
 
 
 
 

Миколаїв -2010

    ЗМІСТ  

ВСУП-------------------------------------------------------------------------------------------------  3

РОЗДІЛ 1. Законодавчо – нормативні та теоретичні аспекти аудиту основних засобів            

                  підприємств в Україні

              1.1. Законодавчо – нормативні аспекти аудиту основних засобів-------------  6

              1.2. Теоретичні аспекти аудиту основних засобів---------------------------------  9

РОЗДІЛ 2. Фінансово – економічна  характеристика СТОВ  ,, Промінь,,   

                Арбузинського району та визначення основних зон ризику

              2.1. Фінансово-економічна характеристика  СТОВ ,, Промінь,,--------------  16

             2.2.Визначення основних зон ризику по операціям з  основними

                   засобами------------------------------------------------------------------------------  25

РОЗДІЛ 3. Аудит основних засобів СТОВ ,, Промінь,, Арбузинського району

               3.1. Переддослідна стадія аудиту основних засобів----------------------------  27

               3.2. Особливості перевірки обліку операцій з основними засобами--------  33

           3.2.1.Фактична перевірка основних засобів------------------------------------  33

          3.2.2. Аудит оцінки основних засобів--------------------------------------------  35

          3.2.3. Аудит надходження основних засобів------------------------------------ 38

              3.2.4. Аудит витрат на ремонт-----------------------------------------------------  41

          3.2.5. Аудит амортизаційних відрахувань--------------------------------------- 42

              3.2.6. Аудит правильності відображенні в обліку результатів       

              переоцінки основних засобів------------------------------------------------------ 43

             3.2.7. Аудит списання основних засобів----------------------------------------- 45

            3.3. Формування аудиторського висновку  та оформлення звіту з аудиту    

                  основних засобів--------------------------------------------------------------------- 47

РОЗДІЛ 4. Шляхи удосконалення аудиту основних засобів в СТОВ ,, Промінь,,--- 52

ВИСНОВКИ---------------------------------------------------------------------------------------  55

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ -----------------------------------------------  58 
 

    ВСТУП 

    На  сучасному етапі розвитку економіки  виникає необхідність вдосконалення  системи облікової інформації, яка є необхідна для прийняття управлінських рішень, і це пов'язано з кардинальними змінами в структурі та формах власності, а також в організації та управлінні виробництвом.

    Реформування  бухгалтерського обліку в Україні  є складовою частиною заходів, орієнтованих на впровадження економічних відносин ринкового спрямування. Трансформація обліку здійснюється в рамках реалізації стратегічного курсу нашої держави на інтеграцію до світового економічного простору, що передбачає адаптацію законодавства України до законодавств розвинутих країн.

    Для нормального функціонування будь-якої ланки ринкової економіки вкрай  потрібно, щоб учасники, приймаючи  рішення, мали достовірну і повну  інформацію про майно, грошове та фінансове становище, результати роботи, а також про процеси формування їх як на своєму підприємстві, так і у партнерів за попередніми даними. Таку інформацію забезпечує тільки система бухгалтерського обліку і аудиту.

    Виникнення  і становлення аудиту обумовлене життєвою, економічною необхідністю незалежного, об'єктивного контролю діяльності підприємств недержавних форм власності і підтвердження достовірності представленої звітності для користувачів. Тому з кожним роком аудиторська діяльність в цілому викликає все більший інтерес і увагу підприємців, комерсантів, банкірів та інших користувачів облікової інформації.

    Через позбавлення можливості самостійно впевнитись у тому, що всі численні операції підприємства законні та правильно  відображені у звітності, власники та кредитори постійно відчувають потребу у послугах аудиторів.

       Діяльність  кожного підприємства передбачає наявність  засобів виробництв і відповідних  матеріальних умов. Головною передумовою  здійснення будь-якого виробничого  процесу є наявність відповідних  засобів праці. Їх склад і структура визначають вид діяльності та виробничу потужність підприємства. Тому роль і значення засобів праці у виробничому процесі та значна їх частка в загальній вартості активів і визначають основний зміст категорії "основні засоби". Вагомий внесок у розвиток теоретичних засад і методичних підходів до вирішення проблем оцінки, обліку, аналізу і аудиту основних засобів внесли вчені-економісти — М.Я. Дем’яненко, Г.Г. Кірейцев, М.Т. Білуха, О.М. Голованов, Л.І. Гомберг, М.В. Кужельний, Л.К. Сук, В.П. Завгородній, В.Ф. Палій, В.В. Сопко, В.Г. Лінник та інші вчені.

    Так як роль основних засобів дуже важлива  на кожному підприємстві, то і їх аудит є важливим етапом перевірки  звітності підприємства. Мета курсової роботи - розглянути теоретичні та методологічні  основи проведення аудиту основних засобів. Для досягнення цієї мети у курсовій роботі будуть вирішені наступні завдання:

    1. Глибоке  вивчення законодавчих  і нормативних актів;

    2. Критична оцінка практики підприємства  у здійсненні аудиту основних  засобів;

    3. Оцінка можливостей застосування зарубіжного досвіду ;

    4. Засвоєння елементів методики  наукових досліджень , пошуку резервів  підвищення ефективності діяльності  підприємства і шляхів вдосконалення  аудиторської діяльності .     Об’єкт дослідження – СТОВ ,,Промінь,, Арбузинського району .Предметом дослідження курсової роботи є аудит основних засобів на СТОВ ,,Промінь,, Арбузинського району . 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  1

Законодавчо – нормативні та теоретичні аспекти аудиту запасів

  підприємств в  Україні 

1.1. Законодавчо – нормативні аспекти аудиту запасів 

       Аудит як форма інтелектуальної діяльності має деякі особливості організації  та методики проведення. Міжнародні асоціації  бухгалтерів та аудиторів узагальнили  досвід організації та методики обліку й аудиту в країнах з різними формами власності та господарювання у вигляді міжнародних норм аудиту (МНА), які у визначеній мірі можуть виконувати функції стандартів з обліку та аудиту[1].

       Стандарти аудиту — це загальні керуючі матеріали  для допомоги аудиторам у виконанні  їхніх обов’язків з аудиту. В них наведено професійні вимоги до якості (компетентність, незалежність, об’єктивність) аудитора та аудиторських висновків і доказів. Метою складання стандартів аудиту є встановлення загальних правил аудиторської діяльності з організації та методики проведення. В практиці аудиторської діяльності в Україні необхідно користуватися міжнародними та національними стандартами, нормативними документами з організації та методології бухгалтерського обліку та фінансово-господарського контролю, що використовуються у вітчизняній практиці[2].

       До  основних принципів норм аудиту належать:

• цілісність, об’єктивність та незалежність, конфіденційність, знання та компетентність;
• правила використання результатів роботи інших аудиторів;
• документальне оформлення, планування, отримання доказів аудитором;
• перевірка систем внутрішнього контролю та обліку;
• аналіз висновків аудитора та складання ним звіту.

       Аудиторська палата України з метою регламентування  правил та порядку проведення аудиту і виконання аудиторських послуг розробляє національні стандарти аудиту. Вони базуються на законодавстві України про аудиторську діяльність та міжнародних нормах аудиту, а також професійній термінології, прийнятій у світовій практиці[12].

       Правові та організаційні основи аудиторської діяльності в Україні регламентуються законодавством, а також нормативними актами про сертифікацію спеціалістів з аудиту та ліцензування їхньої діяльності[2].

       Проводячи аудит основних засобів необхідно  користуватися наступними основними  нормативними документами, діючими в Україні, і які повинні застосовувати на всіх підприємствах при організації бухгалтерського обліку:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік и фінансову звітність» № 996-XIV від 16.07.99 — визначаються загальні принципи ведення бухгалтерського обліку.
2. План рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій і закладів, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 291 от 30.11.99.
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджені наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99.
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджений наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99.
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджений наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99.
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджений наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.02.2000.
7. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України № 69 овід 11.08.94 р.
8. Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджене наказом міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95.
9. Наказ міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку» № 352 от 29.12.95.
10. Інструкція «Про порядок визначення розмірів збитків від крадіжок, недостачі, знищення (пошкодження) матеріальних цінностей», затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 116 від 22.01.96.

       Правові і організаційні основи аудиторської діяльності в Україні регламентуються  законодавством, а також нормативними актами про сертифікацію фахівців з  аудиту і ліцензування їхньої діяльності. Норми аудиту передбачають основні принципи виконання аудиторських робіт, але не є методиками чи інструкціями до застосування методичних прийомів та притаманних їм процедур аудиту[14].

       Застосування  міжнародних і національних норм аудиту (стандартів) сприяє поліпшенню якості контролю та активізації діяльності суб’єктів підприємства та достовірності відображення її в бухгалтерському обліку і звітності.

1.2. Теоретичні аспекти  аудиту запасів  

    Основним  документом, що визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".

    Норми Положення (стандарту) 7 застосовуються підприємствами та іншими юридичними особами всіх форм власності, крім бюджетних установ.

    Основні засоби - це матеріальні активи, які  підприємство утримує з метою  використання в процесі виробництва  або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк використання яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік[10].

    Об'єкт  основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям для нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначень, що мають для обслуговування загальні пристосування , приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, комплекс - певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно.

    Об'єкт  основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримує в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена[17,с.198].

    Для чіткого обліку основних засобів  необхідно насамперед їх правильно класифікувати.

    В Україні основні засоби можна  згрупувати за їх функціональним призначенням, за галузевою ознакою, за використанням, за ознакою належності, за натурально-матеріальним складом і з функціональним призначенням розрізняють:

• виробничі - основні   засоби,   що   безпосередньо   беруть   участь   у виробничому процесі або сприяють його здійсненню, що діють у сфері 
  матеріального виробництва;
• невиробничі - основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі   у   процесі    виробництва   й   призначені   в   основному   для 
  обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб трудящих, 
  які використовуються у невиробничій сфері[13,с.301].

    За  галузевою ознакою основні засоби поділяються на: промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні, зв'язку тощо. Більша частина основних засобів належить до галузі „Промисловість". Вона безпосередньо пов'язана з процесом виробництва продукції. Але наявність інших видів господарської діяльності (ведення підсобного сільського господарства, будівельно-монтажні роботи, утримання дитячих установ тощо) зумовлює необхідність обліку основних засобів, що належать до інших галузей господарства, які перебувають на балансі промислового підприємства, належать до галузі „Будівництво", підсобного сільського господарства - до галузі „Сільське господарство" тощо.

    У зв'язку з цим у бухгалтерському  обліку основні засоби промислових  підприємств поділяються на промислово-виробничі, виробничі основні засоби інших  галузей народного господарства та невиробничі[3].

    До  промислово-виробничих основних засобів  належать: будови, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні й  регулюючі прилади, лабораторне  устаткування, обчислювальна техніка, інші машини та обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар та приладдя, господарський інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель і водойми, інші основні засоби.

      До  невиробничих основних засобів належать: будови і споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання, інструменти та інші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових потреб населення.

    За  використанням основні засоби поділяються на:

• діючі - всі основні засоби, що використовуються у господарстві;
• недіючі - ті, що не використовуються у даний період часу у зв'язку з 
  тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів;

    - запасні - різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначене для зміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються[12,с.520].

    За  ознакою належності основні засоби поділяють на:

• власні - ті, що можуть складатися із Статутного (пайового, акціонерного) капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на розширення роботи підприємства, власних прибутків, цільового фінансування і цільових надходжень;
• орендовані - основні засоби, що показуються у балансі орендодавця, тим самим включається можливість подвійного обліку одних і тих самих засобів.

    Ще  основні засоби, згідно Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби" групуються за натурально-матеріальним складом і для потреб бухгалтерського  обліку класифікуються за дев'ятьма  групами (рахунками) [10]:

    Основним  завданням і метою аудиту основних засобів є:

1. необхідно впевнитись в тому що необхідні активи підприємства включені до складу основних засобів і вони дійсно наявні;
2. впевнитись у правильності розподілу основних засобів за відповідними групами;
3. перевірити правильність визначення та відображення в обліку і фінансовій звітності оцінки основних засобів;
4. встановлення правильності документального оформлення і  своєчасного відображення в обліку операцій з основними засобами, їх надходження, внутрішнє переміщення і вибуття;
5. перевірка правильності  розрахунку, своєчасного відображення зносу основних засобів;
6. перевірка доцільності проведення ремонту основних засобів, контроль за витратами на капітальний ремонт, за правильністю їх відображення;
7. перевірка правильності відображення в обліку фінансових результатів від вибуття (в т.ч. ліквідації) основних засобів;
8. контроль за збереженням основних засобів;
9. перевірка правильності проведення індексації основних засобів;
10. підтвердження законності і правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з основними засобами;
11. встановлення своєчасності і правильності списання недоамортизованої частини основних засобів на фінансові результати[15,с.84].

    При проведенні аудиту бухгалтерського  обліку основних засобів у суб'єкта господарювання аудитор повинен  використовувати такі доказові джерела  інформації:

    1. Первинні документи з обліку основних засобів:

    -  "Акт приймання-передачі (внутрішнього  переміщення) основних засобів". Ця форма застосовується підприємствами  для оформлення зарахування до  складу основних засобів окремих  об'єктів, введення їх в експлуатацію, внутрішнього переміщення, а також передачі основних засобів за плату, без оплати і за договорами оренди іншим юридичним або фізичним особам;

    - "Акт приймання-здавання відремонтованих,  реконструйованих і модернізованих об'єктів", який застосовують при виконанні ремонтних робіт як власними силами підприємства, так і сторонніми організаціями;

    -  "Акт на  списання  основних  засобів". Цей документ  складають підприємства у разі повної або часткової ліквідації основних засобів (крім автотранспортних), внаслідок їх зносу, аварійного стану, розкрадання і в інших випадках;

    -  "Акт на списання автотранспортних засобів". Застосовується бухгалтерією підприємства для списання окремого об'єкта або групи    об'єктів основних засобів. Підставою для відображення операцій в інвентарній картці слугують записи у всіх вищезгаданих формах актів[4].

    2. Облікові регістри синтетичного  обліку необоротних активів (відомості,  журнали, книги).

    3. Інвентаризаційні відомості, які  свідчать про фактичний стан  і наявність необоротних активів.

    4. Рахунки Головної книги, призначені для обліку необоротних активів і їх зносу.

    5. Бухгалтерський баланс звітного  періоду

    6. Звіт про фінансові результати (в частині фінансових результатів  від ліквідації, продажу основних  засобів, амортизація як елемент  операційних 
витрат).

    7. Звіт про рух грошових коштів (розділ 2).

    8. Примітки до фінансової звітності.

    9. Фінансова звітність за попередній  період.

    10. Результати опитування і анкетування  керівництва підприємства з питань  збереження, використання, обліку основних  засобів.

    11. Документація внутрішнього аудитора з контролю за необоротними 
активами.

    12. Відповіді на запит від постачальників  основних засобів або підрядників.

    13. Робочі документи і звіт попереднього  аудитора.

    14. Контракти, угоди про оренду, страхові  поліси.

    15. Кошториси і плани ремонтів основних засобів.

    16. Розрахунки амортизаційних відрахувань  по основних засобах.

    17. Наказ про облікову політику  в частині обліку основних  засобів[16,с.654]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 2

Фінансово – економічна  характеристика СТОВ  ,, Промінь,,  Арбузинського району та визначення основних зон ризику

2.1. Фінансово-економічна  характеристика  СТОВ ,, Промінь,, 

         СТОВ ,,Промінь,, з обмеженою відповідальністю, засноване як сільськогосподарський виробник. Метою його діяльності являється забезпечення району та області продукцією сільськогосподарського виробництва. Основною галуззю являється рослинництво. Також господарство займається тваринництвом, але воно цілком залежить від результатів діяльності основної галузі. Господарство добре забезпечене різноманітною сільськогосподарською технікою, це дає можливість надавати іншим господарствам механізовані послуги по обробітку ґрунту, збиранню урожаю сільськогосподарських культур. Товариство очолює Остапенко Олександр миколайович. Великий багаж вміння господарювати запозичив працюючи на Хлібній базі № 76  .

       СТОВ ,,Промінь,, розташоване в селі Любоіванівка Миколаївської області, Арбузинського району, за особливістю природних умов належить до степової зони. Клімат помірно континентальний. Ґрунтовий покрив в основному складається з південних чорноземів звичайних середньо і мало гумусних , місцями зустрічаються засолені ґрунти. Товщина профілю не змитих чорноземів складає 80-85 см, вміст гумусу в орному шарі - від 4,1 до 5,3%. Змиті ґрунти потребують протиерозійного захисту. Родючість орних земель господарства характеризується в основному 58 балами.

     Згідно  агро кліматичному районуванню території  Миколаївської області Арбузинський район відноситься до південних  регіонів Миколаївської області, які  характеризуються континентальним, теплим, помірно засушливим кліматом, середньорічна температура повітря яких  + 10 ºС. Для цих районів характерно: тривале, жарке, мало дощове літо, пізня, коротка, тепла осінь, коротка малосніжна зима, рання, тепла, коротка весна. Пересічна температура повітря січня - 4,5 º морозу, липня - 21,2º тепла. Абсолютний максимум +38-39º С, абсолютний мінімум -29 - 33º С. Тривалість без морозного періоду - 160-185 днів. Природні та кліматичні умови області сприятливі для інтенсивного високоефективного розвитку сільського господарства. Переважають чорноземні ґрунти.