Бальнеологічні курорти Закарпаття

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………..3

Розділ І. Теоретичні основи розробки нового туристичного продукту……………………………………………………………………………..5

1.1. Розробка ідеї туру………………………………………………………..5

1.2. Головні  аспекти  процесу  пошуку  та  відбору  партнерів  та 
підприємств-постачальників послуг……………………………………………….6

1.3. Формування основного та додаткового комплексів послуг…………..9

1.4. Експериментальна перевірка туру……………………………………13

Розділ ІІ.  Технологія формування та виробництва туру «Бальне-ологічні курорти Закарпаття»………………………..………………………...14

2.1. Загальна  технологічна характеристика туру………………………...14

2.2. Розробка  програмного забезпечення нового  туру у відповідності до визначеної  тематики………………………………………………………………..15

2.3. Пошук  та відбір партнерів-постачальників  товарів та послуг в кожному  пункті нового маршруту у відповідності  до обраного класу обслуговування……………………………………………………………………..22

2.4. Формування  технологічної документації……………………………26

2.5. Технологія  розрахунку вартості туру………………………………..28

Розділ ІІІ. Технологія реалізації та споживання туру «Бальнеологічні курорти Закарпаття»……………….. …………………………………………..29

3.1. Рекламна  діяльність підприємства для  просування нового туру….29

3.2. Визначення каналів збуту туру……………………………………….33

3.3. Особливості  реалізації розробленого туру  за участю посередників та  туриста………………………………………………………………………………38

3.4. Технологія споживання нового туру…………………………………44

Висновки…………………………………………………………………….49

Список  використаних джерел…………………………………………….52

Вступ

Актуальність теми. За останні кілька десятків років у світі поступово зростає значення лікувального туризму, що пов’язано передусім зі значним зростанням доходів населення, погіршенням показників здоров’я й усвідомленням важливості оздоровчо-профілактичних заходів. Не останню роль відіграє й такий чинник, як старіння населення та збільшення кількості людей похилого віку (пенсіонерів). У багатьох країнах туристичного спрямування санаторно-курортне лікування – не лише самостійна прибуткова галузь економіки, а й життєво необхідна форма задоволення потреб людини.

Важливе значення для розвитку санаторно-курортного лікування мають бальнеологічні ресурси, оскільки саме від їх наявності найбільшою мірою залежать ефективність лікувального туризму, ціни на послуги, їхній сезонний розподіл, тривалість перебування та ін. Тому комерційна робота в лікувальній галузі має будуватися на всеохоплюючому обліку бальнеологічних ресурсів, їх освоєнні, ефективному використанні й збереженні.

Закарпаття охоплює дві різні географічні країни — Потиську низовину (її тепер називають також Закарп. низовиною) та частину Сх. Карпат. Потиська низовина обіймає 15% Закарпаття і становить собою алювіяльну, легко хвилясту, часто підмоклу рівнину, з острівними вулканічними горами. Разом з підгір'ям Карпат це найбагатша частина Закарпаття завдяки корисному рельєфові і кліматичним умовам та найкращим на Закарпатті ґрунтам.

Клімат Закарпаття помірно-континентальний; завдяки Карпатам, що охороняють Закарпаття з півн., він тепліший від ін. частин України, положених в такій самій геогр. ширині. Рекреаційні ресурси області становлять 5,2 % об'ємного і 5,1 % вартісного потенціалу природних ресурсів рекреації України. В їх комплексі 75 розвіданих і 38 занесених до Кадастру мінвод України типів мінеральних вод з дебітом 3,3 тис. м3 на добу, які є унікальними і відповідають водам типу «Шаянська», «Есентуки», «Боржомі» і за своїм хімічним складом і лікувальними властивостями не поступаються відомим водам Кавказу, Чехії, Польщі та Франції.

Природно-рекреаційний потенціал Закарпаття вивчали М. Лендєл, В. Мікловда, Г. Ємець, В. Євдокименко, В.Мацола, М. Мироненко та ін. Проте вплив бальнеологічних ресурсів на формування санаторно-курортних послуг досліджено недостатньо.

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження – класифікувати наявні бальнеологічні ресурси, визначити їхній вплив на розвиток лікувального туризму, перспективи розвитку бальнеологічних курортів та основні перешкоди щодо ефективного використання наявного бальнеологічного потенціалу Закарпатської області; в межах дослідження розробити туристичний маршрут, що пролягатиме рекреаційними місцями Закарпаття.

Відповідно  до мети необхідно розв’язати наступні завдання дослідження:

- проаналізувати  забезпеченність Закарпаття бальнеологічними  ресур-сами;

- розробити  туристичний маршрут та його  організаційне забезпечення бальнеологічними  курортами Закарпатської області;

- дослідити технологію формування та виробництва туру «Бальнеологічні курорти Закарпаття»;

- визначити  технологію реалізації та споживання туру «Бальнеологічні курорти Закарпаття».

Об’єктом дослідження є бальнеологічні курорти Закарпаття. Предмет дослідження складає процес розробки, реалізації та споживання туру «Бальнеологічні курорти Закарпаття».

Структура та обсяг курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (22 найменування). Загальний обсяг курсової роботи – 50 сторінок.

Розділ І. Теоретичні основи розробки нового туристичного продукту

1.1. Розробка ідеї туру

Закарпатська область має всі необхідні умови для розвитку санаторно-курортного лікування. На території області багато природних рекреаційних ресурсів: бальнеологічних, ландшафтних, пізнавальних. Рекреаційні ресурси можна визначити як об’єкти та явища природного й антропогенного походження, які використовують для туризму, лікування, відпочинку, оздоровлення. Санаторно-курортна медицина – це послуги щодо лікування, реабілітації та профілактики захворювань на основі використання природних рекреаційних ресурсів або лікувальних властивостей клімату. За кордоном, в економічно розвинених країнах, курортна медицина є одним із напрямів охорони здоров’я та підтримується на рівні держави.

У Законі України «Про курорти» № 2026 від 5.10.2000 р. термін «курорт» визначається як освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об’єктами інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та рекреації і підлягає особливій охороні [2]. До курортно-рекреаційних закладів належать спеціалізовані заклади короткочасного (щоденного, щотижневого) й тривалого розміщення людей, призначені для задоволення їхніх рекреаційних потреб (лікувально-оздоровчих, культурно-освітніх і спортивних) [2].

Курорти відрізняються від рекреаційних зон тим, що мають у своєму складі, окрім природно-лікувальних оздоровчих ресурсів, систему технічних і медично- організаційних ресурсів [2], тому можуть надавати різнопрофільну допомогу хворим. Рекреаційні зони мають у наявності тільки природні оздоровчі ресурси й розраховані для профілактики захворювань у практично здорових людей.

Отже, термін «курорт» можна трактувати як певну визначену територію, на якій зосереджені природні лікувальні чинники, наявна певна туристична інфраструктура та розміщені лікувально-курортні заклади.

Медичну науку, яка вивчає вплив та використання природних чинників на організм та здоров’я людини, називають курортологією. Медичну науку, що займається вивченням використання природних чинників для профілактики захворювань у практично здорових людей, називають валеологією.

Залежно від наявності природних лікувальних чинників, курорти можна поділити на:

• кліматичні курорти: основні види лікування - повітряні (аеротерапія - високогірна, лісова) й сонячні ванни (геліотерапія), купання у відкритих водоймах (таласотерапія), також сюди належать фізіотерапевтичні процедури;
• бальнеологічні курорти: основний лікувальний чинник - мінеральні води, які застосовують у вигляді лікувальних ванн, душів (гідротерапія), для внутрішнього застосування, інгаляцій, зрошування тощо, грязелікування; бальнеотерапія (ропні ванни);
• спеціалізовані курорти для лікування окремих захворювань.

Для Закарпатської області актуальні всі перелічені види курортів. Однак ідея туру полягає у розробці та вивченні можливостей використання бальнеологічних ресурсів яке матиме на меті не лише ознайомлення зацікавлених із природно-історичним потенціалом а і оздоровлення відпочиваючих. Саме у цьому вбачаємо головну мету розробки ідеї туру.

1.2. Головні  аспекти  процесу   пошуку  та  відбору  партнерів   та 
підприємств-постачальників послуг

Основним у процесі пошуку та відбору партнерів та підприємств-постачальників послуг в даному випадку є визначення санаторїїв, із якими туроператор (фірма) матиме можливість співпрацювати. Отже, необхідно із числа санаторно-курортних зон-підприємств обрати найбільш зручних постачальників даних послуг сфери рекреації.

Так, бальнеологічні курорти цієї місцевості, відомі на весь світ: «Поляна», «Верховина», «Сонячне Закарпаття», «Квітка Полонини», «Синяк», «Гірська Тиса», «Шаян», «Свалява», «Усть-Чорна», «Поляна Квасова» та ін. До бальнеологічних ресурсів Закарпатської області належать: мінеральні води, озокерит, соляні печери, природні комплекси зі сприятливими кліматичними умовами. Ніде більше на теренах колишнього СРСР, окрім Закарпаття, немає такої кількості джерел з унікальними властивостями мінеральних вод. За хімічним складом і лікувальними властивостями вони не поступаються, а часто навіть перевершують відомі води Кавказу, Польщі та Франції.

Оцінка бальнеологічних ресурсів наведена в таблиці 1.1.

Лідером є Свалявський район, на території якого є 24 свердловини мінеральних вод, які за сумарною кількістю оцінені в 31,1 бала, тобто мають найвищий показник. З досить великим відривом за ним йдуть Рахівський, Міжгірський, Берегівський, Тячівський, Хустський та Ужгородський райони. Слабкий потенціал використання мінеральних вод мають Іршавський, Великоберезнянський, Перечинський та Виноградівський райони. Абсолютно незабезпеченим бальнеоресурсами є Воловецький район.

Таблиця 1.1.

Оцінка бальнеологічних ресурсів Закарпатської області (станом на 01.01. 2007 р.), балів [3]

У Тячівському районі (села Теребля, Нересниця та стм. Солотвино) розташовані відомі лікувальні солені озера, найвідоміше серед них - озеро Кунігунда. Встановлено, що вода озер за складом належить до бромних хлоридно- натрієвих субтермальних слабокислих розсолів із загальною мінералізацією від 73 до 275 г/л, чим наближається до мінералізації Мертвого моря (Ізраїль, 300 г/л), викликає аналогічне відчуття розслабленості й невагомості тіла під час занурення. Сучасні дослідження та минулий досвід показують, що ропу й мул озера можна ефективно використовувати для грязелікування, бальнеотерапії (ропні ванни), таласотерапії (купання в озері) хворих із захворюваннями опорно-рухового апарату, периферичної нервової системи, шкіри, особливо псоріазу, гінекологічних захворювань.

Практично всі курорти Закарпатської області мають чітко виражену спеціалізацію. Проте одним із найвідоміших є курорт у с. Солотвино Тячівського району, де діє єдина в Україні алергологічна лікарня, оздоровчі «палати» якої розташовані під землею у соляних шахтах. Основним методом лікування є спелеотерапія - метод немедикаментозної реабілітації та лікування захворювань органів дихання, в основу якого покладено використання мікроклімату підземних об'єктів (соляних шахт і карстових печер). Нині лікарня є найбільшим у світі подібним закладом. Вражає і ефективність лікування: 80-85% серед дорослих і 9095% серед дітей. Протягом року заклад, розрахований на 260 ліжко-місць, приймає 5 тисяч хворих, з яких 1,5 тис. - діти. Загалом ефект такого лікування уже відчули на собі близько 90 тис. пацієнтів [4].

1.3. Формування основного та додаткового  комплексів послуг

Основним комплексом послуг даного туру повинен стати комплекс оздоровчих бальнеологічних процедур. Лікувальний туризм має ряд своїх особливостей, які впливають на його успішне функціонування:

• багатофункціональність сучасних курортів сприяє зростанню їх популярності;
• тривалий курс лікування (в середньому 5-7 днів). Передбачається, що відпочиваючий (або група відпочиваючих) потребуватиме ряд додаткових послуг: розважальних, екскурсійних, харчування та ін. Це дозволить збільшити об’єми надходжень від їх надання;
• платоспроможність більшості відпочиваючих та бажання гарно провести час;
• популярність курортного лікування;
• збільшення кількості людей літнього віку (особливо за кордоном), що є основними споживачами даного виду послуг;
• порівняно невеликий термін окупності від вкладень в матеріально-технічну базу закладу, освоєння нових рекреаційних територій та надання нових видів лікувально-профілактичних послуг;
• при належному рівні обслуговування значна ймовірність повторного приїзду відпочиваючих та поширення ними сприятливої для закладу інформації. Даний чинник сприятиме в подальшому збільшення кількості числа приїжджих.

Для організації курортно-лікувального туризму важливим є цілющий клімат, наявність лікувальних джерел і грязей, мальовничих природний й садово-паркових ландшафтів. Закарпатська область - найвідоміша здравниця України, що має надзвичайно вигідне економіко- географічне розташування, багату та різноманітну природно-ресурсну базу, найбільші на Україні запаси мінеральних вод усіх відомих типів, а також гідромінеральні та бальнеологічні поклади, які є основою для розвитку санаторно-курортної справи. Регіон розміщений у сприятливому кліматичному поясі, практично всю його територію займають мальовничі природні ландшафти, збереглася по своєму унікальна та багата історико-культурна спадщина. Це все, а також традиційна гостинність місцевого населення та схильність до підприємництва сприяють створенню сучасної туристичної індустрії для всієї Європи та СНД, що буде надзвичайно економічно вигідно для регіону, та сприятиме покращенню добробуту місцевого населення.

Враховуючи наявний в регіоні природно-рекреаційний, соціально-економічний, трудовий потенціал, одним з стратегічних напрямів розвитку території повинно стати освоєння рекреаційного потенціалу, а також приведення наявних санаторно-курортних та оздоровчих закладів регіону до європейських стандартів. Згідно зі шкалою оцінки клімату рекреаційних районів територія області дістала оцінку «найкраща» за сумарною тривалістю сприятливих для відпочинку періодів. У мережу санаторно-курортних та оздоровчих закладів області станом на 1 жовтня 2009 року [2] увійшли 20 санаторіїв, 7 санаторіїв-профілакторіїв, 28 баз відпочинку, по одному пансіонату з лікування та відпочинку, одна курортна поліклініка та один дитячий оздоровчо-санаторний позаміський заклад цілорічної дії. Шосту частину перерахованих об’єктів зосереджено у Свалявському районі, 15% - у Мукачівському та по 11,7% - у Виноградівському та Хустському районах.

На сьогоднішній день в Закарпатті діє багатофункціональна система санаторно-курортного обслуговування. Санаторно-курортне лікування на основі кліматичних і бальнеологічних природних ресурсів здійснюють санаторії, санаторії-профілакторії, лікувальні бази, пансіонат з лікуванням. Проте порівняльний аналіз лікувальних ресурсів і можливостей місцевих курортів та їх головних східноєвропейських конкурентів – Карлових Вар, відомих бальнеокурортів Угорщини та ін. показує значне відставання вітчизняних курортів як по рівню розвитку курортно-туристичної інфраструктури, сервісу, так і по наявності культурно-розважальних програм відпочиваючих.

Переважними країнами, з яких приїжджали оздоровлюватися туристи, є країни СНД. Це значною мірою пов’язано з тим, що Закарпаття здавна було відоме як всесоюзна здравниця.

Таблиця 1.2.

Розподіл за країнами іноземних громадян, оздоровлених протягом 2007/2008 років у санаторно-курортних та оздоровчих закладах Закарпатської області [2]

Отже, область має давні традиції розвитку санаторно-курортних послуг. Проте на сьогоднішній день матеріально-технічна база галузі є застарілою, а низька пропускна спроможність, застаріле обладнання та часто завищені ціни роблять галузь неконкурентоспроможною навіть при порівняно високій кваліфікації персоналу. Тому на сьогоднішній день існує об’єктивна необхідність у зміні пріоритетів управління та приведення галузі до європейських стандартів.

На даний час найбільш доцільно орієнтуватися на споживачів з Росії, Молдови, Білорусі, тобто найближчих країн СНД, оскільки саме з цих країн найбільша кількість приїжджих з метою оздоровлення.

Щодо іноземних туристів, то тут необхідно відмітити, що значний рівень конкуренції становлять європейські країни. Європа є основним туристичним регіоном у світі, а також є лідером серед регіонів світу за розвитком санаторно-курортного туризму. Проте це не означає, що про іноземного споживача можна забути. Іноземних туристів найбільше відштовхує негативна репутація України в плані комфортабельного перебування й сервісного обслуговування. Якщо на території Закарпаття функціонують сучасні готельно-ресторанні комплекси, урізноманітнюються послуги, які вони пропонують, покращується матеріально- технічна база наявних турбаз, то в галузі санаторно-курортного лікування ситуація виглядає не так оптимістично. Значною мірою це пов’язано з тим, що наявні заклади галузі відносяться до різних відомчих управлінь, проте останнім часом відкриваються сучасні багатопрофільні курорти (здебільшого приватної форми власності), наприклад, термальний багатопрофільний курорт «Теплиця» (м. Виноградово), де основним природо-лікувальним фактором якого є термальні і мінеральні води. Схожа модель розроблена на базі природних ресурсів смт Солотвино та прилеглої курортної зони і базується на комплексному використанні ропи та грязей Соляних озер, родовищ мінеральних вод. Можливості для створення подібних багатопрофільних курортів є на курортах «Карпати» (Мукачівський р-н), «Шаян» (Хустський р-н), в Ужгородській курортній зоні та ін. Отже, потенціал для створення й успішного функціонування лікувального туризму на Закарпатті достатній. В подальшому доцільно:

• модернізувати матеріально-технічну базу наявних санаторно-курортних комплексів;
• забезпечити сучасне медичне обладнання;
• створювати багатопрофільні курорти на основі використання природних бальнеологічних ресурсів, якими багата область;
• забезпечити комфортабельність перебування й високий рівень сервісу;
• потужна рекламна кампанія.

Реалізація даних заходів дозволить популяризувати лікувальний туризм регіону як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Закарпатська область також багата на соціально-рекреаційні ресурси, до яких вналежать: культурні об’єкти, пам’ятки архітектури, замки та фортифікаційні споруди, етнографічні музеї, місця, пов’язані із життям та перебуванням видатних діячів. Цей чинник дає змогу поєднувати курортний відпочинок із пізнавальним туризмом, що також можна успішно використати під час розробки туру.

1.4. Експериментальна перевірка  туру

Експериментальна  перевірка нового туру – це заключний  етап на якому готовий тур повинен  бути апробований, і включає в  себе наступні етапи:

І етап: проводяться дослідження з розробки нового туру, товару. Ця робота провадиться групою економістів, соціологів, архітекторів і спеціалістів туризму. На даному етапі проводяться дослідження попиту, ринку; розробляються концепції і програми турів; йде економічна і цінова проробка.

ІІ етап: проводиться експериментальна оцінка розробленої послуги або туристського продукту. Для цього необхідно дотримання таких умов: розробка туру, послуги, товару здійснюється в «натуральний розмір» (експеримен-тальний заїзд, пілоти-групи і т.п.); рекламування й ознайомлення (презентація, реклама, інформація) здійснюються у відповідних масштабах; приділяється визначений ліміт часу, для того, щоб простежити за популярністю запропонованої туристської послуги або продукту (відкликання туристів, заявки клієнтів).

ІІІ етап: здійснюється впровадження експериментальної перевірки тур продукту, проробка технологічної документації (картки туристських маршрутів, договори, графіки заїздів, програми обслуговування, путівки, договори з клієнтами, ваучери й ін.), модернізація робочих місць і навчання кадрів.

IV етап: формується система управління виробництвом і збутом нового тур продукту, що забезпечує його реалізацію і постійну модернізацію відповідно до запитів клієнтури.

Визначається  та корегується:

1. Складається з послуг, що увійшли до туру.
2. Процес реалізації туру.
3. Робота персоналу який пов'язаний з продажами туру.
4. Готовність рекламної інформації.
5. Організаційна взаємодія всіх служб і підрозділів туристичного підприємства.

Розділ ІІ.  Технологія формування та виробництва туру «Бальне-ологічні курорти Закарпаття»

2.1. Загальна технологічна  характеристика туру

Пропонуємо тур «Бальнеологічні куророти Закарпаття», який ввключатиме лікувально-оздоровчі процедури і ознайомлення із краєзнавчими особливостями регіону.

Маршрут туру: Київ – Ясиня – Рахів - Солотвино  – Яремче – Ворохта - Буковель –  Кременець - Київ

У програмі туру: Солоні озера в Солотвино,  Яремче,  камінь і тропа Довбуша, Буковель, Ворохта, катання на лижах  в Драгобраті, долина крокусів і  високогірні озера, водоспади: Труфанець  і Пробій, географічний центр Європи, музей Колиба гуцульського побуту, мінеральні джерела, високогірні озера, прадавнє місто Кременець, гора Бона і замок - XVII-XVIII ст.

Тривалість  туру: 5 днів

Дата  виїзду: з 08.05.2012 по 12.05.2012

У цьому  турі у Вас буде унікальна можливість викупатися в солоних озерах і  покататися на лижах в Драгобраті, ознайомитися із культурно-краєзнавчими цінностями Закарпатського регіону. Що стосується пропонованої бальнеологічної  рекреації туру, то варто зазначити  що в смт. Солотвино, на кордоні з  Румунією є теплі соляні озера  аналогічні ізраїльському Мертвому Морю. Не всі знають, що купання в  цих озерах та грязі чудово діють  на людину і лікують багато хвороб. Вода в озерах термальна, мінеральна та солена з рідкісними елементами. Купатися в цих озерах просто сюрреально — вода тримає на поверхні. Розчин солотвинських  солоних озер належить до високомінералізованих (30-32 г/л), слабколужних, хлоридно-натрієвих  лікувальних вод. В соленому розчині  і палаговій грязі присутні рідкісні елементи: силіцій, цезій, бром, фтор, рубідій. Солений розчин і палагові грязі  дають позитивний ефект при лікуванні  серцево-судинної системи, остаткових явищ флебітів та тромбофлебітів, органів  рухомого апарату, нервової системи, урологічних захворювань, псоріазу, шкірних, жіночих, чоловічих проблем, радикуліту, ревматизму, артриту, бронхиту, астми, алергії.

2.2. Розробка програмного забезпечення  нового туру у відповідності  до визначеної тематики

Програма туру.