Готель "Опера"

ЗМІСТ

ВСТУП..........................................................................................................3

(Актуальність  теми, предмет, об’єкт дослідження)

РОЗДІЛ  І. Планувальна організація  адміністративно-господарських  приміщень.............................................................................................................5

1.1. Структура адміністративно-господарських приміщень.............................5

1.2. Планувальна  організація приміщень вестибульної  групи приміщень…..10

1.3. Планувальна організація адміністративних приміщень………………….15

РОЗДІЛ  ІІ Аналіз організації  внутрішнього простору рекреаційного закладу (на прикладі готелю Опера)...............................................................18

2.1. Загальна  характеристика готелю Опера.......................................................18

2.2. Функціонально-планувальна  організація готелю Опера ...........................22

(Планувальна  організація приміщень житлового  поверху, вестибульної групи тощо, зв’язок та забезпечення технологічного процесу обслуговування)

2.3. Особливості  організації внутрішнього простору готелю Опера ……….32

(Фірмовий стиль  підприємства та засоби, що використовуються  для його формування. Меблі, які  використані в інтер’єрі готелю, колористична композиція, світлова архітектура, декоративно-прикладне мистецтво тощо в інтер’єрі обраного готелю)

ВИСНОВКИ.........................................................................................................46

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................49

ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

      Актуальністю  даної роботи – є детальне дослідження організації внутрішнього простору та інтер’єрних рішень підприємств готельного господарства, зокрема на прикладі готелю «Опера».

        Предметом дослідження є теоретичні, практичні та організаційні питання розвитку організації внутрішнього простору готелів.

      Об’єктом  дослідження є внутрішні просторові рішення готелю «Опера».

     Наше  сьогодення – час, коли молода самостійна Україна робить кроки до інтеграції в Європу, в світ, де господарюють економіки з високо розвинутими технологіями. Ринковий готельний бізнес, якого ми прагнемо досягти, неможливий без загальноукраїнських нормативних технологічних засад, особливо в галузі гостинності¹, яку можна вважати національною рисою українського народу. Усім відома традиція зустрічати почесних гостей хлібом-сіллю.

     За  роки незалежності в Україні досягнуто  певних успіхів у розвитку індустрії  туризму і готельного господарства. Вітчизняна туристська сфера стає невід’ємною складовою світового туристського ринку. У 1997 р. у м. Стамбулі на XII Генеральній Асамблеї Всесвітньої туристської організації (ВТО) Україну було прийнято дійсним членом цієї впливової міжнародної міжурядової організації, що об’єднує 138 країн світу. Свідчення високого авторитету України у світовій туристській спільноті стало обрання її до складу Виконавчої Ради ВТО. У Діловій Раді ВТО Україну представляє Київський університет туризму, економіки і права, готельний комплекс «Дніпро» та Київська міська державна адміністрація.

     Стрімка інтеграція у світове туристське співтовариство пояснюється вигідним географічним положенням України. Вона знаходиться у центрі Європи, на перехресті як транзитного, так і  кінцевого руху мільйонів людей  зі сходу на захід, з півночі на південь. Українська держава визначила туристську діяльність однією з пріоритетних галузей національної економіки і культури. Це закріплено в Законі України «Про туризм» (1995 р.).

     Очевидно, що в умовах розвитку нашої держави  туризм має бути дієвим засобом формування ринкового механізму господарювання, надходження значних коштів до бюджету, однією з форм раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля, залучення широких верств населення до вивчення історико-культурної спадщини.

     Сучасні тенденції розвитку індустрії гостинності.До тенденцій розвитку підприємств  індустрії гостинності, що набули розвитку за останні десятиліття, належать:

1. поглиблення спеціалізації готельної та ресторанної пропозиції;
2. утворення міжнародних готельних і ресторанних ланцюгів;
3. розвиток мережі малих підприємств;
4. упровадження в індустрію гостинності нових комп’ютерних технологій.

     Туризм  є найприбутковішою економічною  галуззю світового господарства. Водночас він є унікальним соціальним, правовим і культурно-комунікативним явищем. Україна володіє значним туристським потенціалом, який до цього часу використовувався не повною мірою. Серед причин цього – і недосконале правове регулювання туризму і туристичного підприємництва.

Сьогодні  готельні марки мають використовувати можливості економіки, що розвивається швидкими темпами, й пропонувати ринку нові продукти й послуги. Зараз для готельних марок існують унікальні шанси якими неможливо не скористуватися. Готельний ринок в Україні інтенсивно змінюється й розвивається, в результаті появи на ньому нових «імен», а також розширення й інтергації всесвітньо відомих мереж. Саме таке нове ім’я 5* готель «Опера» відкрився в історичній частині м.Києва, на вулиці       Б. Хмельницького, 53  20 грудня 2006 року. Готель «Опера» - це перший бутик  готель класу де люкс. Вона складається з трьох об’єднаних між собою приміщень, одному з яких 100 років. З березня 2007 року готель являється членом асоціації «Ведучі готелі світу» (The Leading Hotels of the World), гарантуючи розміщення і обслуговування найвищого класу на рівні світових стандартів.

П’ятизірковий готель «Опера» - це дійсно розкішна будівля, яка заворожує своєю елегантністю і шармом. Готель був побудований  в 1906 році і являється одним з  пам’ятників архітектури Києва. Готель розташований в центрі столиці, на перехресті ділової, культурної і історичної частини міста, не далеко від знаменитого Київського Оперного Театру і Володимирського Собору. Успішне місце розташування дозволяє гостям швидко і легко добратися з готелю до аеропорту, залізничного вокзалу, виставкових центрів і других бізнес-об’єктів. Готель «Опера» пропонує 138 розкішних номерів, основну увагу в яких приділено м’яким тонам, витонченому смаку і неповторності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ  I. Планувальна організація адміністративно-господарських приміщень

1. Структура адміністративно-господарських приміщень

Група адміністративно-господарських приміщень  рекреаційного закладу (рис.1.1) утворює простір обслуговування рекреаційного процесу, забезпечуючи умови для основного технологічного процесу, адміністративного управління рекреаційним закладом і інженерно-технічного і господарського функціонування всіх приміщень.

Розташовують  ці групи приміщень в залежності від виконуваних ними функцій  і їх направленості на об’єкт рекреаційного обслуговування.

Група приміщень основного технологічного процесу являється головною в  просторі обслуговування; має функціональну  направленість на рекреантів, забезпечуючи зв’язок людина – людина, і розміщується на першому поверсі, в групі вестибюльних приміщень з центральним входом.

Група адміністративно-конторських приміщень  являється головною в просторі управлінського обслуговування; має функціональне  направлення на персонал рекреаційного  закладу, забезпечуючи зв’язок людина – людина, і розміщується між житловими і громадськими групами приміщень.

Група інженерно-технічних і господарських  приміщень являється необхідною в просторі матеріального обслуговування, має функціональну направленість  на матеріальну базу, забезпечуючи зв’язок людина – машина, і розміщується в підвальних або технічних поверхах рекреаційного закладу.  
 

    Рис. 1.1. Приміщення господарського і складського  призначення 
 

    Приміщення  господарського і  складського призначення

    Приміщення  господарського і складського призначення виконують функції матеріального забезпечення організації праці всіх приміщень і служб готельного господарства, а також необхідних ремонтних робіт.

    До  приміщень господарського і складського  призначення належать приміщення і  підприємства побутового обслуговування, група приміщень матеріального забезпечення і ремонтних робіт, група приміщень інженерного устаткування.

    Приміщення  і підприємства побутового обслуговування, як правило, відокремлені від блоку  приміщень господарського і складського призначення, що пов'язано з виконанням функцій обслуговування мешканців готелю. До них належать перукарні, пункти прокату предметів культурно-побутового призначення, пункти дрібного ремонту, прийомні пункти хімчистки і прання білизни, фотолабораторія, пральня за методом самообслуговування, медичний пункт тощо.

    Перукарні, як правило, розраховані на обслуговування мешканців готельного господарства і осіб, що мешкають в районі його розташування. Перукарні розміщуються біля вестибюля, мають із ним безпосередній зв'язок і передбачаються в готельних господарствах місткістю 50 місць і більше. До складу приміщень перукарні входять чоловічі та жіночі зали, зал очікування і підсобні приміщення. Основним обладнанням перукарських залів є туалетний столик майстра-перукаря і перукарське крісло, в якому вмонтовано поворотний пристрій і підйомний механізм.

    У жіночих залах виділяються зони для виконання манікюрних робіт, що обладнано манікюрним столиком, стільцем для відвідувачів, робочим  кріслом для манікюрші, зоною  для сушіння волосся за допомогою електричних сушильних апаратів.

    У перукарських салонах, які передбачаються у 5-, 4-зірочних готелях виділяються  окремі приміщення для манікюрного, педікюрного, косметичного, масажного  кабінетів, окрім чоловічого і жіночого залів.

    До  пунктів прокату предметів культурно-побутового призначення входять: приміщення прийому, видачі і підготовки прокатного фонду; приміщення для збереження предметів  культурно-побутового призначення.

    Пункти  дрібного ремонту речей (шкіряно-галантерейних  виробів, годинників, електротоварів, верхнього одягу) обладнано спеціальними і універсальними меблями відповідно тим функціям, які вони виконують. У приміщеннях пункту дрібного ремонту організовуються зони очікування, розрахунку за замовлення, примірювання, прийняття і видачі замовлення.

    Прийомні  пункти хімчистки і прання білизни  організовуються у приміщеннях, що мають безпосередній зв'язок із ліфтом і господарчим входом у  готельне господарство, аби запобігти  перехрестю руху мешканців rqTeflio і замовлених речей під час транспортування.

    Фотолабораторія розміщується у двох приміщеннях: одне з них призначено для обробки  світлочутливих матеріалів, друге (прохідне) слугує для прийому і видачі замовлень.

    Пральню за методом самообслуговування розраховано  на виконання всіх операцій щодо прання білизни мешканцями готельного господарства. У приміщенні пральні передбачено пристрої для швидкого сушіння білизни, а в літніх турбазах, таборах тощо для цих цілей використовують відкриті майданчики або навіси. Пральні можуть бути обладнано малоємними машинами для прання і сушіння. Обов'язковою у приміщенні пральні є наявність кранів гарячої І холодної води, каналізаційних зливів чи трапів.

    Медичний  пункт призначено для обслуговування мешканців готелю і персоналу, і  тому повинен бути легкодоступним для хворих. У великих медпунктах передбачено приміщення для лікувальних процедур. Хворі мешканці готелю, що потребують стаціонарного лікування, як правило, доставляються для лікування до місцевих медичних закладів. У разі розміщення готельного господарства у ненаселеній або малонаселеній місцевості (і за відсутності поблизу медичних закладів) до його складу включаються ізолятори на випадок травми, хвороби мешканця або працівника готелю, а також забезпечуються можливості евакуації хворого до медичного пункту (або ізолятора) із номеру або з робочих приміщень, а потім - транспортування його в машину "швидкої допомоги". Для цього один із службових ліфтів повинен мати габарити, де б розмістилися носилки і супроводжуюча особа.

    Найкращим місцем для медичного пункту та ізолятора є перший поверх, коли евакуацію хворого легко забезпечити, минаючи потоки мешканців готелю.

    До  групи приміщень матеріального  забезпечення і ремонтних робіт  готельного господарства належать центральні приміщення чистої і брудної білизни. Вони повинні бути самостійними і ізольованими одне від одного. Ці приміщення обладнано стелажами. Центральне приміщення чистої білизни повинно мати зручний зв'язок, як правило через вантажний ліфт, з поверховими приміщеннями для чистої білизни. Поряд із цим передбачається приміщення для лагодження білизни, оснащене робочим столом, швейною машиною зі стільцями, засобами для прасування білизни.

    Центральне  приміщення для брудної білизни, зв'язане з поверховим білизнопроводом, може розміщуватись і в підвальних приміщеннях. Основне призначення цього приміщення - накопичення і сортирування білизни перед відправленням до пральні.

    У складських приміщеннях зберігаються запаси меблів для номерного фонду  різних приміщень, килимові вироби, постільні  речі (подушка, покривало, ковдра, перина), малоцінний інвентар для оснащення номерів (щітки для одягу та взуття, попільнички, набір столового посуду і приборів, вішалки, вази для квітів), обладнання для санвузлів (дзеркала, гумові килимки, озонатори, гачки і утримувачі для одягу, рушників, туалетного паперу, мильниці, склянки тош,о),інвентар і речі санітарно-гігієнічного призначення (фен для сушіння волосся, банний халат і махрове простирадло, набір туалетних приладів у фірмовій упаковці тощо), мийні та фарбувальні речовини, електроприладдя і електролампи, запасні частини та саме сантехнічне устаткування - крани, санітарне приладдя і т.п.

    Враховуючи  різний характер речей, що зберігаються у готельних господарствах, передбачається щонайменше два-три приміщення: для  збереження меблів і килимових виробів, для постійно витрачуваних штучних товарів і для запасного устаткування.

    Для забезпечення ремонтних робіт, що виконуються  безпосередньо у приміщеннях  готельного господарства, передбачаються майстерні: столярна, слюсарно-сантехнічна, електротехнічна, механічна, оббивно ; драпірувальна, малярна, штукатурна та інші. Склад приміщення для виконання ремонтних робіт залежить від типу і місткості готельного господарства.

    Приміщення  господарського і складського призначення  повинні мати окремий вхід (завантажувальну, забезпечену під'їздом для автомашин), обладнаний господарчий двір.

    Група приміщень для збереження інженерного  устаткування розміщується у підвальних, верхніх або проміжних технічних  поверхах будинків, а також у тих  частинах цокольного і першого поверху, що не мають природного освітлення і не можуть бути використані для приміщень іншого призначення.

    Ця  група складається із приміщень, в яких розміщуються кондиціонери, вентиляційні камери, холодильні машини, трансформаторні підстанції, бойлерні з камерами для кондиціювання повітря, акумуляторна, електрощитова та інше інженерне устаткування.

    У готельних господарствах, розміщених у пунктах, що не мають комунальних  інженерних мереж, до цієї групи належать власні водозабіїрні і очисні споруди, каналізаційні стічних вод, власні кабельні і джерела електроенергії тощо.

    Для управління інженерними системами  доцільно передбачати центральний  диспетчерський пункт (ЦЦП), з'єднаний  з приміщеннями інженерного устаткування механічними підйомниками і системами електронного зв'язку.

1.2. Планувальна організація  приміщень вестибюльної  групи

Планувальна організація приміщень вестибюльної групи визначається складом і  типом рекреаційного закладу. Приміщення вестибюльної групи являються головним планувальним, комунікаційним і технологічним вузлом. Планувальна організація вестибюльних приміщень пов’язана з планом першого поверху і об’ємно-просторовим рішенням всієї будівлі рекреаційного закладу. В вестибулі розміщують основні вертикальні і горизонтальні комунікації – ліфти, ескалатори, коридори, забезпечуючи внутрішній зв’язок по поверхам і через входи – з зовнішнім середовищем. В вестибулі проходить організація основного технологічного процесу: прийом – розміщення – обслуговування. Багатофункціональність приміщень вестибюльної групи – пересування рекреантів, гостей, багажу; організація прийому і оформлення документів; торгове, побутове і екскурсійне обслуговування; пропонування поштово-телефонно-телеграфного зв’язку і банківських послуг; відпочинок, чекання при оформленні документів – потребує організації різних функціональних зон: зона вестибуля, зона роботи, торгова зона і зона обслуговування, зона відпочинку (чекання).

Взаємозв’язок і взаємне розміщення цих зон  обумовлює різні планувальні рішення приміщень вестибюльної групи. Склад і площі функціональних зон визначають в залежності від рівня комфорту, місткості і типу рекреаційного закладу. По сучасним нормам в рекреаційних закладах туристського типу в складі прийомно-вестибюльної групи приміщень передбачають медпункт і ізолятор; площа вестибюльних приміщень, наприклад, в туристських готелях приймають 0,8 – 0,9 м2 на одне місце, площа приміщення прийому – 55 – 70 м2 для готелів найвищого рівня комфорту.

Планувальна структура вестибюльних приміщень включає великий планувальних елемент – зону вестибюля,  вільну від людського потоку, навкруги якої розміщуються різні по функціям дрібні планувальні елементи – зона праці, торгова зона, бюро обслуговування, зона відпочинку.

    Зона  праці складається із зони прийому, де відбувається оформлення, реєстрація і розрахунок із мешканцями, зони розміщення - ключове господарство номерів готелю, зони обслуговування, що забезпечує надання всіх видів готельних і туристичних послуг.

    У торговельній зоні розміщуються торговельні кіоски, кількість і призначення яких залежить від типу, місткості і категорійності готельного господарства.

    Зону  відпочинку призначено для короткочасного відпочинку і очікування мешканців  і гостей готелю. Основним обладнанням  є диван, крісла для відпочинку, журнальний столик, підставка для квітів.

    Простір вестибюля, зони відпочинку і очікування, а також місця перед зонами праці не повинні бути прохідними і шумними.

    Вільна  зона вестибюля повинна забезпечувати  безперешкодне розміщення потоку рекреантів і їх вільне переміщення в зоні вестибуля.

    Елементами  зони вестибюля  являються головний вхід і основні вертикальні комунікації. Безперешкодний рух рекреантів від  головного входу до вертикальних комунікацій передбачає прямо пропорційне  або кутове їх розміщення. Сучасний технологічний процес прийому і оформлення рекреантів в вестибюлі задає рух від головного входу до робочої зони повз вертикальні комунікації і повернення від робочої зони до вертикальних комунікацій.

    Планувальна організація робочої  зони визначається прийнятим технологічним процесом. Розміщення робочої зони в ланцюзі головний вхід – робоча зона – вертикальні комунікації можуть бути різними: одностороннє – розміщення зі сторони головного входу; двохстороннє – розміщення зі сторони вертикальних комунікацій; трьохстороннє (кутове) – розміщення між головним входом і вертикальними комунікаціями. Трьохстороннє розміщення найбільш раціональне.

    Склад робочої зони визначається функціями прийому, оформлення, розміщення, обслуговування. Послідовне розміщення цих функцій в робочій зоні або їх поєднання на одному робочому місці створює комфортність обслуговування в вестибюлі.

    Планувальна організація вертикальних комунікацій залежить від рівня комфорту рекреаційного закладу. По кількості поверхів і місткості рекреаційного закладу визначають кількість ліфтів. Розміщення ліфтів і сходів може бути суміщеним в вигляді поверхово-ліфтового вузла або роздільним. Планувальна організація вертикальних комунікацій може бути пристінною, острівною або занесеною в хол.

    При планувальній організації зони відпочинку (чекання) слід враховувати, що вона повинна бути вільною від людського потоку і розташовуватись вздовж вікон, напроти або поруч з зоною роботи. Для туристських закладів при вестибюлі може бути організована зона відпочинку в вигляді ізольованого приміщення, холу або вітальні.

    В готелях найвищого рівня комфорту передбачають бюро обслуговування (сервіс бюро), планувальна організація якого залежить від розміщення зони роботи і прийнятої форми організації технологічного процесу. До вестибюльної групи приміщень відносяться: гардероб, камера схову, приміщення для швейцарів і носильників. Цю групу приміщень можна згрупувати і розмістити біля вантажного ліфта;  вона має окремий вхід в будівлю.

    При наявності окремого входу в приміщення харчування ресторанного вестибюля розміщують гардероб и групу санвузлів.

    Функціональна схема приміщень вестибюльної групи будується з розрахунком взаємного розміщення зони відпочинку, зони вертикальних комунікацій і основних зон вестибюля. Рух від зони входу до зони вертикальних комунікацій повинно бути найбільш коротким і прямоточним.

    Раціональна організація функціональних зв’язків між вестибюльними приміщеннями сприяє раціональному рухові основного  людського потоку. Розташування функціональних зон вестибюля відносно зони розподілу людського потоку може бути одно-, двох- або трьохстороннім.

    Принцип універсальності внутрішнього простору вестибюля отримав найбільш повне  вираження в атриумних готелях, в яких вестибюль виконує функції місцевої площі. Однією з основних переваг атриумних вестибюлів являється комфорт орієнтації: від входу легко розрізняються всі зони вестибюля і підходи до цих зон. В атріумні вестибюлі виходять всі коридори і галереї, транспортні комунікації: ліфти, ескалатори і сходи. Транспортні комунікації забезпечують зв’язок різних рівнів атріуму, тому їх називають вертикальними вестибулями.   

    Функціональна організація приміщень  вестибюльної групи  оцінюється наступними основними умовами.

• взаємне розташування вертикальних комунікацій і входу повинно бути таким, щоб рух основного людського потоку був найбільш коротким и прямоточним.
• взаємне розташування основних зон вестибюля  і входу в готель повинно забезпечувати максимальні зручності для орієнтації проживаючих.
• функціональний зв’язок між зонами і приміщеннями вестибюльної групи повинен обмежувати пересікання людських потоків.

Розташування  функціональних зон вестибюля відносно зони розподілу людського потоку повинно бути одно-, дво- або трьохстороннім (Рис.1.2). Таке розміщення функціональних зон оприділяє планувальні рішення приміщень вестибюльної групи по наступним схемам:

• фронтальне планувальне рішення при односторонньому розташуванні функціональних зон характеризується зменшенням довжини всіх складаючих  потоків. При такому рішенні вертикальні комунікації розташовуються напроти входу, в близості від нього, а зліва і справа – всі інші приміщення.
• продольне планувальне рішення при двохсторонньму розміщенні функціональних зон характеризується  значною віддаленістю вертикальних комунікацій від входу, але зменшенням сумарної довжини всіх потоків. В цьому випадку пересічність людських потоків незначна при відносно зручній орієнтації.
• концентричні планувальні рішення з трьохстороннім розміщенням приміщень – це компактність, забезпечуючи комфортність орієнтації. Подібне розміщення приміщень посилює пересічність людських потоків і подовжує розмір від входу до вертикальних комунікацій.

    Рис.1.2 Схема функціональної організації приміщень  вестибюльної групи

    I – фронтальна;                 

    II – прокольна;

    III – концентрична;

1. зона відпочинку;
2. зона вестибюля;
3. зона вертикальних комунікацій;

4,5,6. зона роботи;

7. торгова зона;

8,9. зона телефонного  зв’язку;