Міністерство  освіти і науки України

    Дніпропетровський національний університет ім. Олеся  Гончара

    Факультет української й іноземної філології  та мистецтвознавства

    Кафедра англійської мови та літератури 
 
 

    Курсова робота 

    Контроль  і перевірка навченості англійської мови випускників шкіл (формат ЗНО) 
 
 

    Виконавець

    студентка гр.УА-08-4  __________  Землянкіна К.С.

    “____“_________ 2011р.     (підпис) 

    Науковий  керівник   __________

    ст. викладач                                (підпис)     Кошова Л.С. 
 

    Допускається до захисту:  « » ____________ 2011 р. 
 
 

    Дніпропетровськ

    2011

    План

    ВСТУП……………………………………………………………….………3

    Розділ 1. Значення контролю у вивченні іноземної мови……………………………………………………………………………..5

    РОЗДІЛ  2. Тест як форма контролю рівня володіння англійською мовою…………………………………………………….12

    2.1 Класифікація тестів……………………………………………………12

    2.2 Основні характеристики тестових  матеріалів……………………….17

    РОЗДІЛ  3. ЗНО як формат вступного іспиту до вищого навчального закладу в Україні……………………………………21

    3.1 Особливості складання тесту з іноземної мови……………………..22

    3.2 Порівняльна характеристика тестових  завдань зовнішнього незалежного  тестування з завданнями іспиту  міжнародного рівня (PET)…25

    РОЗДІЛ  4. Методична розробка тестових матеріалів формату ЗНО…………………………………………………………………28

    ВИСНОВКИ………………………………………………………………...38

    СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………….…..41 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВСТУП

     Насьогодні, змінені умови навчання потребують використання більш ефективних прийомів та методів контролю та оцінки знань, умінь та навичок учнів. Питання удосконалення контролю при вивченні іноземної мови неодноразово піднімалися на сторінках журналів “Іноземні мови” та “Иностранные языки в школе”. Вони хвилювали авторів чималої кількості монографій і ставали предметом захисту багатьох дисертацій. І все ж проблеми перевірки і обліку знань, умінь та навичок, методики їх організації та проведення не втратили своєї актуальності [5,с.7].

     Останнім  часом, на думку багатьох дослідників, методистів та вчителів, одним з  найбільш ефективних способів контролю при вивченні іноземної мови є тест. Недарма використання тестів присвячені численні публікації в журналах «Иностранные языки в школе», «Іноземні мови» (наприклад: Володин М.В. Методика составления тестов; Горчев А.Ю. Методика тестового контроля навыков устной речи; Ляховицкий Н.В. Новый подход к проблеме контроля при изучении иностранных языков; Рабинович Ф.Н. Контроль на уроке иностранного языка; Рапопорт И.А. Прагматические тесты: сущность, специфика, перспектива; Фоломкина С.К. Тестирование при изучении иностранного языка) [4;5;24;28].

     Актуальність  дослідження: більшість дослідників, які працювали над вивченням питань тестування прийшли до висновку, що тестовий контроль є ефективною формою контролю, яка відповідає цілям контролю, вимогам що висуваються до нього, і забезпечує ефективну реалізацію всіх його функцій у процесі навчання іноземної мови.

    Мета  дослідження: дослідити особливості контролю та перевірки рівня навченості англійської мови випускників шкіл за форматом ЗНО. 

     Завдання  дослідження:

• ознайомитись з літературою з даної теми;
• виділити особливості тестування, як одного із засобів контролю вивчення іноземної мови;
• визначити та виділити проблеми тестового контролю;
• ознайомитись з завданнями тесту зовнішнього оцінювання;
• порівняти незалежне оцінювання з іноземної мови з міжнародним іспитом PET;

     Об’єкт  дослідження: тестовий контроль та перевірка рівня навченості випускників шкіл.

     Предмет дослідження: тестовий контроль як одна з форм навчання іноземній мові. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Розділ 1. Значення контролю у вивченні іноземної мови

    Якісне  володіння іноземними мовами   є необхідною умовою  для входження у відкритий інформаційний простір і суспільство, для спілкування, для полегшення процесу  соціологізації  у сучасному ринковому середовищі. Однією із головних задач модернізації освіти є забезпечення знань на рівні функціональної грамотності принаймні  однієї іноземної мови. Протягом багатьох років навчальні програми і стандарти в галузі викладання іноземних мов зводили цей рівень тільки до володіння читанням на рівні міжнародних стандартів функціональної грамотності, при цьому значно менше уваги приділялося усному мовленню,  писемному мовленню та аудіюванню.  В рамках нового підходу до вивчення іноземних мов підкреслюється важливість не знань про мову, а досконале володіння мовним матеріалом, комунікативними уміннями, здатністю  використовувати ці знання і уміння для вирішення конкретних комунікативних задач у ситуаціях спілкування [7,с.26].

    Для діагностики успішності навчання  використовуються різноманітні форми, методи та прийоми контролю. В педагогічній практиці застосовуються наступні види контролю: поточний, що вважається  найпоширенішою і найдієвішою формою;  тематичний, оскільки  іноземна мова зазвичай вивчається блоками тем;  періодичний, що проводиться з метою перевірки матеріалу великого обсягу; підсумковий, що охоплює перевірку всього  вивченого  матеріалу. За формою проведення вони можуть бути індивідуальними  і фронтальними, усними та письмовими, вербальними і невербальними, одномовними та двомовними, з використанням технічних засобів навчання та без них тощо. 

    Найпоширенішою  формою контролю в галузі викладання іноземної мови на сьогоднішній день є тестовий контроль.  Тестування широко застосовується на всіх ланках навчання,  починаючи з  тренувального контролю і закінчуючи самопідготовкою.

    Тестування  має цілий ряд переваг: можливість охопити велику кількість школярів (увесь клас), використовуючи однаковий матеріал і однакові умови процедури тестування; економія аудиторного часу; зорієнтованість на сучасні технічні засоби навчання та використання комп’ютерних навчальних та контролюючих систем; збільшення об’єктивності педагогічного контролю, мінімізація суб’єктивного фактора під час оцінювання відповідей. Оскільки мета тестування може бути різною, то  тести поділяються на констатуючі, діагностичні та прогностичні.  Констатуючі тести включають тести навчальних досягнень і тести загального володіння іноземною мовою.  Для перевірки сформованості граматичних навичок та умінь використовують тести навчальних досягнень, метою яких є визначення рівня навчальних досягнень студентів у процесі оволодіння іншомовною компетенцією.  Такі тести складаються у точній відповідності до програми або засвоєного навчального матеріалу і використовуються для здійснення поточного, рубіжного і підсумкового контролю [1, с.33].    

    Гнучкість та універсальність  сучасних комп’ютерів, здатність  вилучати, відшуковувати, зберігати та  надавати з надзвичайно великою швидкістю та у надзвичайно короткий термін   будь-яку за виглядом та змістом інформацію давно поставили питання про можливість його використання при вивченні іноземних мов.  На сучасному етапі доцільно проводити тестування з використанням комп’ютерної техніки. Досвід використання комп’ютерних технологій у процесі навчання свідчить, що завдяки застосуванню комп’ютерів під час занять можна виявляти резерви навчального процесу, особистості студента; збільшуються дидактичні можливості викладача. Комп’ютер має цілий ряд властивостей, які необхідні для ефективної організації процесу навчання. Серед них виділяють: великий обсяг пам’яті, що дозволяє зберігати і відтворювати великий об’єм навчального матеріалу; здатність комп’ютера не лише фіксувати, але й аналізувати відповіді студента; можливість фіксувати час, що витрачається на виконання певного завдання; надання комп’ютером допомоги студенту, якщо виникають труднощі під час вирішення поставленої перед ним проблеми [17, с.133].

    Зрозуміло, що під час розробки та складання  тестових завдань, необхідно дотримуватися  певних правил. Тест має бути локально стандартизованим. В тесті має бути представлений узагальнений матеріал з усіх тем, що вивчались студентами в даний період навчання. Всі  завдання повинні бути  збалансованими і  рівноцінними за складністю. Час, що дається на складання тесту обов’язково повинен бути лімітованим. Тестові завдвння повинні мати ситуативну основу і підсилювати мотиви учнів говорити, читати, слухати чи писати іноземною мовою. Завдання повинні бути сформульовані чітко, коротко, точно.  Жодне з завдань не повинно бути підказкою для відповідей на подальші завдання.  Варіантів відповідей на кожне завдання повинно бути, по можливості, не менше п’яти, а у  вигляді невірних відповідей бажано використовувати типові помилки.  Тестові завдання повинні бути спрямовані на перевірку інтегрованих умінь в різних видах мовленнєвої діяльності.

    Контроль  мовленнєвих вмінь здійснюють у  різні способи залежно від  виду мовленнєвої діяльності [3,с.11-18].

    Контроль  говоріння. Способів контролю говоріння  у методиці розроблено найменше. Це пов’язано із складністю, багатоаспектністю об’єкта контролю – говоріння (діалогічного, монологічного). При контролі потрібно враховувати такі основні параметри: кількісний аспект (визначено у вимогах програми); темп мовлення (повинен наближуватись до темпу мовлення учня рідною мовою); правильність мовного оформлення (дотримання фонетичних, лексичних, граматичних норм); зміст мовлення (логіка і глибина висловлювання, ініціативність, вміння підтримати розмову під час діалогу). Наявність різноманітних параметрів ускладнює розроблення технології контролю та чітких критеріїв оцінювання усного мовлення. Ускладнюється це також необхідністю контролювати непідготовлене мовлення, мовлення у новій ситуації, що важко реалізувати на практиці.

    Контроль  письма. Об’єктами контролю письма є зміст, композиція, мовна правильність і зв’язність писемного висловлювання. Із метою перевірки лексичних і граматичних навичок письма учням пропонують контрольні вправи на доповнення, або клоуз-тести; вправи на впорядкування, або «словесні салати»; вправи на комбінування речень (із двох простих речень скласти одне складне, використовуючи різні способи зв’язку); вправи на утворення нових слів з допомогою поданих префіксів, суфіксів та коренів; вправи знаходження і виписування синонімів чи антонімів; вправи на редагування тексту, або знаходження чужих помилок; диктанти-переклади. Контроль техніки письма (орфографічних і граматичних навичок) здійснюють з допомогою контрольних орфографічних диктантів, вправ на списування і вписування, доповнення пропущених літер, упорядкування літер у словах («буквений салат»), упорядкування (поєднання) складів.

    Щоб проконтролювати навички композиції, доречно дати такі завдання: виписувати головні речення з кожного  абзацу тексту; переписувати текст  у правильній послідовності –  «текстовий салат»; зіставити заголовки із частинами тексту; письмово скласти план тексту (початку або кінцівки).

    Контроль  набутих умінь писемного мовлення, а саме вміння розкрити тему, творчо застосувати мовні засоби і оригінальним способом розв’язати завдання, передбачає написання різних типів творів з опорою на прочитаний текст, план, ключові слова, картини, таблиці і оголошення, комунікативну ситуацію. Критеріями оцінювання писемного мовлення, як і говоріння, повинні бути не стільки кількість помилок, скільки їх характер (ускладнюють ці помилки акт комунікації чи ні).

    Контроль  аудіювання. Щоб визначити, як учні сприймають на слух тексти різної тривалості, які їм пропонує учитель усно або  у формі аудіозапису, здійснюють контроль ступеня розуміння  змісту тексту (глибини, точності, повноти розуміння).

    Контрольними  вправами є відповіді на запитання  за змістом тексту (запитання загального характеру): вибір із запропонованих тверджень тих, що відповідають змістові тексту; виклад змісту тексту рідною чи іноземною мовою; перерахування фактів у правильній послідовності; складання плану; виписування ключових слів; визначення теми; співвіднесення ілюстрацій із змістом тексту. Ці вправи повинні бути письмовими. Вони дадуть змогу вчителеві перевірити ступінь розуміння тексту кожним учнем.

    Контроль  читання. Контроль прочитаного потрібно проводити відповідно до комунікативного  завдання, виду читання, характеру тексту. Під час такого контролю можна  поєднувати традиційні і програмовані способи. До традиційних способів контролю належать: 1) переклад (повний або частковий) рідною мовою; 2) виклад змісту рідною чи іноземною мовою; 3) відповіді на запитання до тексту; 4) складання запитань за змістом тексту; 5) написання резюме до тексту тощо. Недоліком є те, що на виконання цих завдань у письмовій формі потрібно багато часу, а усно немає можливості проконтролювати всіх учнів на одному уроці [3,с.18].

    Значною мірою це можна компенсувати з  допомогою програмованих способів контролю, до яких належить тестова  методика. Як правило, це тести на впізнавання, які з огляду на спосіб вибору відповідей поділяють на такі види:

    а) тести множинного вибору – учням  пропонують на картках запитання  до тексту і декілька варіантів відповідей, з яких лише один правильний; учні повинні  вибрати правильну відповідь і записати її номер поряд із номером запитання;

    б) тести альтернативного вибору –  учням пропонують два варіанти відповідей (як правило, вказати, вірне чи невірне  твердження);

    в) тести перехресного вибору – у  двох паралельних колонках подають  слова (фрази), які треба узгодити одне з одним;

    г) тести з вільно конструйованою відповіддю – тести без варіантів відповіді, яку учні дають самостійно (на рівні  слова, фрази або тексту загалом) [14,с.7].

    Перевіряти  тести зручно за заздалегідь заготовленим шаблоном. Тестова методика особливо ефективна, коли контролюють класне чи домашнє синтетичне (ознайомлювання) читання, оскільки це дає змогу за короткий проміжок часу перевірити, як кожний учень класу зрозумів текст. Її слід поєднувати із традиційними прийомами контролю. 

    Запровадження незалежного зовнішнього тестування з іноземних мов як нової форми  державної підсумкової атестації  в 11 класі вимагає від шкільного  вчителя обізнаності із структурою стандартизованих лінгводидактичних  тестів, принципами їх розроблення, шкалою оцінювання. Щоб підготувати учнів до написання цих тестів, учитель протягом шкільного курсу повинен поступово привчати їх до виконання тестових завдань такого типу. Слід пам’ятати відмінності тесту від вправ. Сучасна українська дослідниця Ольга Квасова наголошує на тому, що виконання тестового завдання передбачає сувору обмеженість у часі і самостійність учня, тому тестове завдання обов’язково містить чітко сформульовану інструкцію, зразок виконання, вказівку на спосіб відповіді і кількість балів за кожну правильну відповідь. Одне тестове завдання має бути спрямоване на контроль лише одного об’єкта (наприклад, на перевірку розуміння основного змісту тексту, а не знання лексики, граматики чи орфографії одночасно) [27,с.69].

    Сучасному вчителю іноземних мов треба ознайомитись зі шкалою самооцінки у чотирьох видах мовленнєвої діяльності в «Загальноєвропейських Рекомендаціях з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання», щоб чітко усвідомити результати своєї праці та критерії контролю і оцінювання. Водночас не слід перетворювати навчальний процес на постійне виконання тестових завдань, оскільки якісне навчання – запорука гарної підготовки до виконання цих завдань.

    РОЗДІЛ  2. Тест як форма контролю рівня володіння англійською мовою

    2.1 Класифікація тестів

    Традиційний тест являє собою єдність, щонайменше, трьох систем:

• змістовної системи знань, яка описується мовою навчальної дисципліни, що перевіряється;
• формальної системи завдань зростаючої складності;
• статистичних характеристик завдань і результатів.

    Традиційний навчальний тест потрібно розглядати з двох сторін: як метод педагогічного виміру і як результат застосування тесту.

    Обидва  ці критерії характеризують тест із різних сторін, тому що тест треба розуміти одночасно і як метод, і як результат навчального виміру. Одне доповнює інше. Тест як метод не мислиться без результатів, що підтверджують якість його самого і якість оцінок виміру випробуваних різного рівня підготовленості.

    Розробка  та застосування мовних і мовленнєвих  тестів є сферою компетенції лінгводидактичного тестування (language testing). «…Під лінгво-дидактичним тестом розуміють підготовлений згідно з певними вимогами комплекс завдань, які пройшли попереднє випробування з метою визначення показників його якості і дозволяють виявити в учасників тесту ступінь їх мовної (лінгвістичної) та/чи мовленнєвої (комунікативної) компетенції, і результати якого піддаються певному оцінюванню за заздалегідь встановленими критеріями» [11,с.18].

    Існує багато класифікацій тестів за різними  ознаками. Перше - це мета застосування тесту, адже саме від цього залежить його структура. Вирішили звернутися до класифікації,  запропонованої Джеремі Хармером у його праці “The Practice of English Language Teaching”, бо вона подається в найбільш узагальненому вигляді і не містить зайвих підрозділів. Тож, за метою застосування розрізняють тести розподілу учнів по групах (placement tests), діагностичні тести (diagnostic tests), тести навчальних досягнень (achievement tests) та тести загального володіння іноземною мовою (proficiency tests) [18,с.92]

    Тести розподілу учнів по групах (placement tests) спрямовані на виявлення продуктивних та рецептивних здібностей учнів з метою подальшого розподілу їх по групах, де вони будуть вивчати мову згідно з рівнем їх попередніх знань.

    За  допомогою діагностичних тестів (diagnostic tests) шляхом попередньої апробації великої кількості об’єктів тестування виявляють труднощі та помилки, типові для даного контингенту учасників тестування. Це, зрозуміло, робиться для того, щоб контролювати рівень засвоєного матеріалу та необхідність повторного пояснювання.

    Тести навчальних досягнень (achievement tests) складаються  у точній відповідності до програми та підручника, або засвоєного мовного  матеріалу і використовуються для  здійснення поточного, рубіжного і підсумкового контролю. Ці тести складаються з метою зафіксувати прогрес учнів на певному етапі навчання, тому дуже важливо, щоб матеріал, викладений у них був схожим до того, з яким вони працювали напередодні, та не містив додаткових складностей.

    Тести загального володіння іноземною  мовою (proficiency tests) складаються незалежно  від програм і підручників  попереднього навчання. У тест такого типу може бути включена перевірка  тих іншомовних навичок і вмінь, які будуть необхідні у подальшому навчанні або роботі. Такі тести вважаються зовнішніми і складаються, як правило, за певними стандартами. У багатьох випадках після вдалого проходження учасникові надається сертифікат, що свідчить про володіння певним рівнем англійської мови [28,с.12].

    За  статусом контролюючої програми виділяють стандартизовані і нестандартизовані тести.

    Стандартизованим  тестом (standardized test) називають такий  тест, який пройшов апробацію на досить великій (500-1000 чоловік) кількості  учасників тестування і який має  стабільні і допустимі показники якості, а також специфікацію – паспорт з нормами, умовами та інструкціями для його багаторазового використання в різних умовах.

    Нестандартизованими називаються вчительські (classroom) тести, які складаються самими вчителями  для своїх учнів. Вони мають на практиці декілька назв – тест, тестова контрольна робота, квіз (quiz). Ці тести короткі і для них є необов’язковим визначення всіх показників якості. Однак вони відрізняються від звичайної контрольної роботи тим, що проходять хоча б одну апробацію з метою визначення складності завдань.

    За  характером діяльності, що контролюється, розрізняють тести лінгвістичної компетенції (linguistic competence tests) та тести комунікативної компетенції (communicative competence tests).

    Тести лінгвістичної компетенції пов’язані з визначенням обсягу та точності володіння лінгвістичними елементами, тобто з визначенням рівня сформованості мовних навичок (лексичних, граматичних, фонетичних).

    Тести комунікативної компетенції спрямовані на виявлення здібності до здійснення мовленнєвої діяльності, вони реалізують комунікативну поведінку на основі лінгвістичної компетенції, яка нерозривно пов’язана з соціокультурною компетенцією. Провідним компонентом комунікативної компетенції є мовленнєві (комунікативні) вміння, які охоплюють мовні та мовленнєві навички. Тестуванню підлягають чотири види мовленнєвих умінь: аудіювання, говоріння, читання та письмо [23,с.8].

    За  структурою та способом оформлення відповіді  тести бувають вибіркові (recognition tests) або з вільно конструйованою відповіддю (recall tests).

    Вибіркові тести ґрунтуються на «впізнаванні»  однієї або кількох правильних відповідей на «фоні» кількох помилкових. До них  відносять:

    1) Тести множинного вибору (multiple-choice tests). Вони передбачають вибір правильної відповіді з кількох запропонованих (звичайно 4). Такі тести є дуже поширеними і можуть бути застосовані для перевірки будь-яких здібностей.

    Paul and John (are friendly with) each other.

       A get by with       B get along with     C get over with    D get through with

    2) Тести перехресного вибору (matching tests). Вони спрямовані на визначення відповідностей між двома елементами, наприклад, запитаннями і відповідями. Це також дуже поширений тип тесту, який зустрічається досить часто як у підручниках, так і на екзаменах .

     1. As light as...

    2. As keen as...

    3. As busy as...

    4. As happy as...

    5. As silent as...

    3) Альтернативні тести (alternative tests). У таких тестах існує лише два варіанти відповіді. Найпоширенішим завданням такого тесту є завдання типу True/False (правильне чи неправильне твердження). Частіш за все його використовують для перевірки навичок читання або аудіювання.

    Bears can fly.            T / F

    Окремо  слід назвати розташування слів (фраз, речень) у певному порядку (arrangement/sequencing):

    Bring / to / animals / don’t / school!

    Тести з вільною конструйованою відповіддю ґрунтуються на «пригадуванні» та доповненні. У таких тестах учневі, як правило, пропонується самостійно заповнити  пропуски в реченні (тексті), завершити  речення тощо. Таким тестом може бути [14,с.12]:

    1) Заповнення пропусків (open cloze, open gap-filling). Частіш за все це невеликий текст, у якому деякі слова замінені пробілами:

    One of the most famous men in American history is Abraham Lincoln, (0) who was President of the USA from 1861 to 1865. The fact that he became president is surprising (1) ___________ he was from a very poor family and had less (2) ___________ a year of proper schooling. When he was 22, Lincoln went to Illinois, (3) ___________ he qualified as a lawyer...

    2) Трансформація (transformations). Це завдання пропонує переробити речення так, щоб у ньому зберігався зміст даного, використовуючи дане слово:

    I regret not bringing my umbrella to England.

    wish

    I ______________________________ my umbrella to England.

    3) Виправлення помилок (error correction). Частіш за все це невеликий текст, де напроти кожного рядка пропонується виписати помилку або поставити галочку, якщо у ньому немає помилок.

    0 When I was very young I used to think golf was a boring game         __√___      

    00 played by the middle-aged businessmen. When I saw golf the         _the___

    1 being played on television I could not understand that why the         ______

    4) Словотвір (word formation). Передбачає утворення спільнокореневого з поданим слова, що підійшло б за змістом та граматичною структурою до контексту речення.

    The most _____salesmen usually have a natural talent for the job      EFFECT

    Також, до тестів з вільною конструйованою відповіддю можна віднести заповнення/доповнення речень/таблиць (completion), відповіді на питання (short-answer questions), отримання необхідної інформації у партнера (information gap) та інші, менш поширені.

    Тест  складається з двох частин –  інформаційної та операційної. Інформаційна частина (directions) має включати точно, чітко і просто сформульовану інструкцію, що і як слід виконати учаснику тестування. Бажано, щоб інструкція супроводжувалася прикладом виконання. Операційна частина тесту складається з певної кількості тестових завдань (items).

    Тест  виконується учнем на бланку для відповідей (answer sheet) і перевіряється вчителем за допомогою ключа (answer key). 
 

    2.2 Основні характеристики  тестових матеріалів

    Поряд з численними перевагами використання тестовоъ методики існують і певні  недоліки, що поки що гальмують інтеграцію тестування в усі етапи перевірки знань з англійської мови. Головна проблема мовного тестування полягає в тому, що будь-яка необґрунтованість, необережність або поспішність у висновках може привести до випадкових рекомендацій, непередбачуваних результатів та сумнівних педагогічних наслідків. Прагнення забезпечити максимальну об’єктивність через повну стандартизацію процедури тестування призводить до часткового або повного ігнорування індивідуальних особливостей учнів [13, с.38].

    Тож, оскільки від точності й об’єктивності вимірювання досягнень учнів будуть значною мірою залежати навчальні та професійні перспективи кожного з них, при розробці тесту необхідно ретельно аналізувати і враховувати параметри його якості [8, с.4].