Митні формальності при імпорті косметичних товарів

 

 

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торгівельно-економічний університет

Кафедра товарознавства та експертизи непродовольчих товарів

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни: «Основи митної справи»

на тему:  «Митні формальності при імпорті косметичних товарів»

 

 

 

                                                                              студентки  4 курсу  2 групи

                                                             ФТТП заочної форми навчання

                                                              Надєждіної Н. В.

 

 

 

 

 

Науковий керівник: д.т.н., професор,

                                                                        Мережко Ніна Василівна

 

 

 

 

 

 

Київ 2013

ПЛАН:

Вступ---------------------------------------------------------------------------------------3

1. Законодавчо-нормативне регулювання імпорту косметичних товарів-------5

2. Класифікація косметичних товарів за УКТЗЕД----------------------------------10

3. Декларування імпорту косметичних  товарів------------------------------------ 25

4. Митні формальності при імпорті  косметичних товарів------------------------35

Висновки та пропозиції--------------------------------------------------------------41

Список використаної літератури---------------------------------------------------43 
            Додатки-----------------------------------------------------------------------------------45

 
 
ВСТУП 

Україна, як суб’єкт міжнародного права, здійснює безпосередні відносини з іншими державами, укладає з ними договори, бере участь у діяльності міжнародних організацій, які є необхідними для ефективного забезпечення національних інтересів України у політичній, економічній, інформаційних та інших сферах [13].

В Україні стрімко розвивається ринок косметичних засобів. За останні роки відбулося насичення внутрішнього ринку країни різноманітними товарами вітчизняного та закордонного виробництва, що знизило напруги споживацького попиту. Проте  різко зросли вимоги до якості продукції, нешкідливості та безпеки продукції для споживача і навколишнього середовища.

Митні органи є важливим елементом у здійсненні експортно-імпортних операцій. Вони контролюють переміщення товару через митну територію України, їх якість, ведуть боротьбу з контрабандою та запобігають переміщенню фальсифікованого товару, що сприяє покращенню міжнародних відносин.

Актуальність теми полягає в тому, що імпортні косметичні товари є об’єктом частих підробок, а також вмістом небезпечних речовин, які загрожують здоров’ю та життю людини. Тому при переміщенні косметичних  засобів велика відповідальність полягає на митників. Вони запобігають проникненню небезпечного товару на територію України, а також вивезення підозрілих товарів за її межі. Косметичні товари, які перевозяться через територію України повинні супроводжуватись відповідними документами, що підтверджують їх походження та якість [12].

Мета даної роботи полягає в тому, щоб надати загальну характеристику законодавчо-правовому регулюванню імпорту косметичних товарів, їх поділу, класифікації та видів. Визначити особливості та формальності митного декларування, оформлення та контролю імпорту косметичних товарів. 

Для досягнення мети визначимо наступні задачі:

1. опрацювати закони  України  якими регулюється  імпорт косметичних товарів.
2. визначити класифікацію косметичних товарів за УКТЗЕД
3. розглянути особливості декларування, оформлення та контроль імпорту косметичних товарів
4. вивчити митні формальності при імпорті косметичних товарів.

Об’єктом курсової роботи є косметичні товари.

 Предметом даної курсової  роботи є вивчення сучасного митного декларування, оформлення та контроль косметичних товарів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.  ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ  ІМПОРТУ КОСМЕТИЧНИХ ТОВАРІВ

 

Регулювання митної справи здійснюють найвищі органи державної влади та управління України. Так, Верховна Рада України визначає:

• головні напрями митної політики України;
• структуру системи органів державного регулювання митної справи;
• розміри мита та умови митного обкладення;
• спеціальні митні зони та митні режими на території України;
• перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється.

Кабінет Міністрів України забезпечує:

• здійснення митної політики України відповідно до законів України;
• встановлення розмірів митних зборів і плати за митні процедури;
• координацію діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України з питань митної справи;
• проведення переговорів та укладання міжнародних договорів України з митних питань у випадках, передбачених законами України;
• подання на розгляд Верховної Ради України пропозицій щодо системи митних органів України.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику є орган доходів і зборів України.

Крім центрального органу, до системи митних органів України, входять  регіональні митниці, митниці, митні лабораторії, митні пости, спеціалізовані митні управління та організації, установи і навчальні заклади.На них покладається безпосереднє здійснення митної справи.

Митні органи України, здійснюючи митну політику, розв'язують такі головні завдання:

Митне регулювання ЗЕД підприємств:

• захист економічних інтересів України;
• контроль за додержанням законодавства України про митну справу;
• забезпечення виконання зобов'язань, які випливають з міжнародних договорів за участю України стосовно митної справи;
• використання засобів митно-тарифного та позатарифного регулювання при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів;
• вдосконалення митного контролю і оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;
• комплексний контроль разом з Національним банком України за валютними операціями;
• здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку за участю відповідних міністерств;
• створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон країни;
• боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;
• співробітництво з митними та іншими органами зарубіжних країн, а також з міжнародними організаціями з питань митної справи;
• ведення митної статистики.

Косметичні товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладенню митом. Мито нараховується митним органом України відповідно до положень МКУ. Мито йде до державного бюджету України.

Віднедавна основнми законом митних відносин стало прийняття Митного кодексу України. Ця визначна подія сталася 13.03.2012 була зареєстрована ВРУ за № 4495-VI і закон вступив в силу від 01.06.2012 року.

При імпорті косметичних товарів крім Митного кодексу митні органи  України керуються в своїх діях  іншими законами, нормативно-правовими актами, та угодами, які покажемо в табл. 1.1.

 

Табл. 1.1

Нормативно-правові документи регулювання митної справи.

№ п/п	Нормативний документ	Дата прийняття	Коротка характеристика
1	Митний кодекс України	13.03.2012 № 4495-VI вступив в силу 01.06.12 р	Визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
2	Закон України «Про Митний тариф України»	від 05.04.2001 № 2371-III	Митний тариф України – це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.
3	Митні тарифи УКТЗЕД	від 21 грудня 2010 N 2829-VI	Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) є товарною номенклатурою Митного тарифу України, яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.
4	Податковий кодекс України	Від 02.12.2010 № 2755-VI	Регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
5	Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»	16.04.1991 № 959-XII	Регулювання взаємовідносин діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, що має місце як на території України, так і за її межами
6	Наказ МФУ «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа	30. 05. 2012  №651	Цей Порядок визначає правила заповнення граф митних декларацій (далі - МД) на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 (далі - ЄАД), додаткових аркушів до нього форми МД-3 (далі - додаткові аркуші), специфікації форми МД-8 (далі - специфікація), порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6.
7	Постанова МКУ Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2013 рік	від 19 грудня 2012 р. № 1201	перелік товарів, що можуть містити озоноруйнівні речовини, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню (крім товарів, що перевозяться у контейнерах з особистим майном),

 

Митний контроль при імпорті косметичних товарів та інших товарів та предметів – це сукупність заходів, здійснюваних митними органами України з метою забезпечення дотримання законодавства країни про митну справу і міжнародних договорів, укладених державою, контроль за виконанням яких покладено на митні органи.

Держава зацікавлена, щоб ЗЕД здійснювалася відповідно до встановленого порядку, який мають знати і якого повинні додержуватися учасники ЗЕД. Передусім це стосується правильного класифікування, декларування та взагалі митного оформлення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. КЛАСИФІКАЦІЯ КОСМЕТИЧНИХ ТОВАРІВ ЗА УКТ ЗЕД

 

Український класифікатор товарів зовнішньо-економічної діяльності фактично є класифікаторами товарів – універсальним та  систематизованим переліком товарів, що знаходить місце кожному товару й після цього привласнює йому певну умовну позначку, що називається кодом товару. Від коду товару в більшості випадків залежать, які міри регулювання при ввозі або вивозі товарів до нього будуть застосовані.

Класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви  розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД, для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил.

2. (a)  будь-яке посилання  в назві товарної позиції на  будь-який виріб  стосується також  некомплектного чи незавершеного  виробу за умови, що він має  основну властивість комплектного  чи завершеного виробу. Це правило  стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого,  що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке  посилання  в назві товарної позиції на  будь-який матеріал чи речовину  стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару,  що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі якщо згідно  з правилом 2 (b) або з будь-яких  інших причин товар на перший  погляд (prima facie) можна віднести до  двох чи більше товарних позицій,  його класифікація здійснюється  таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний  його опис. Проте в разі якщо кожна з двох або більше товарних позицій  стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші  чи  багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно  з  правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом,  який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b),  повинен  класифікуватися в товарній позиції з найбільшим  порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може  бути класифікований згідно з  вищезазначеними правилами,  класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

5. На додаток  до  наведеного  до  зазначених  нижче  товарів  застосовуються такі правила:

(b) тару (упаковку) разом  з товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом з цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів. Це положення є необов'язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна для повторного використання

Основною одиницею виміру та обліку (ОВО) кількості товарів в УКТЗЕД є одиниця маси – кілограм (кг). 

Група 33 розділ VІ УКТЗЕД «Ефірні олії та резиноїди; парфумерні, косметичні та туалетні препарати» [2]  призначена для класифікації косметичних товарів. Вона не включає природні живиці або рослинні екстракти, мило, живичний, деревний або сульфатний скипидар та продукти інших товарних позицій.

Даний розділ має 7 груп, які в свою чергу поділяються на підгрупи, що можуть мати конкретні товарні позиції. Назви розділів, груп і підгруп наведені (Додаток Б).

Товарів, що не піддаються класифікації, не існує. Узагальненими критеріями при класифікації є матеріал або матеріали, з яких зроблений товар, і функції які товар виконує. Важливими також є ступінь переробки товару, приналежність до тієї або іншої галузі промисловості або призначення товару.

При визначенні товарного коду товару необхідно мати чітку інформацію:

1. Що собою являє даний товар, що це?

2. Із чого він виготовлений?

3. Для чого він використовується?

4. У якому вигляді він використовується?

Отже, для правильного віднесення товару до того чи іншого розділу його підрозділяють на 3 групи:

1. гігієнічні товари – застосовують для підтримки в здоровому стані шкіри, волосся, зубів;
2. лікувально-профілактичні товари – застосовують для попередження та лікування деяких захворювань шкіри чи волосся:

• засоби для догляду за шкірою;

• засоби для догляду за зубами і порожниною рота;
• засоби для гоління і догляду за шкірою після гоління;
• засоби для догляду за волоссям;
• інші косметичні засоби – дезодоранти, засоби для ванн та інші.

3. декоративні товари – використовують для затушовування недоліків і підкреслення зовнішності людини.

У окрему групу виділені косметичні серії і парфюмерно-косметичні набори.

Косметичні товари ділять також за віковою ознакою та для жінок, чоловіків, юнацтва і дітей.

Косметичні товари різноманітні на вигляд, структурі, консистенції. Вони випускаються у вигляді водно-спиртових розчинів (лосьйони, зубні еліксири, рідкі шампуні); емульсій (креми); суспензій (зубні пасти, губні помади); емульгосуспензій (тональні креми, рідка туш); гелів (шампуні, креми); порошків (пудра, рум'яна).

Ми імпортуємо з Росії товари групи 3304 за УКТ ЗЕД  засоби по догляду за шкірою та волоссям. До перших відносяться креми і лосьйони. Креми і лосьйони забезпечують очищення, живлення, зволоження шкіри, захист від шкідливих зовнішніх дій. Креми класифікуються за слідуючими ознаками:

1) по консистенції – густі (мазеподібні) і рідкі – містять до 92% води, тому є такими, що живлять та очищують шкіру. Засоби для зняття макіяжу, рідкі креми добре очищують і зволожують (злегка тонізують) шкіру;

2) по складу:

• жирові – вони мають жировоскову основу з різними добавками, не містять води, тому погано вбираються в шкіру. За призначенням вони частіше захисні, захищають шкіру від обвітрення і обмороження. До спеціальних жирових відносять креми, які залежно від складу можуть бути від веснянок і пігментних плям, для профілактики вугрового висипу, для загару і від загару;
• безжирові – це креми, що не містять жиру, на медово-гліцериновій або іншій основі. ;
• емульсійні– вони є прямою (зворотну) емульсією, де найдрібніші часточки жиру розподілені у воді або найдрібніші часточки води рівномірно розподілені в жировій основі, тому ці креми легко і швидко вбираються шкірою, не залишаючи жирного сліду. До складу емульсійних кремів входять жировоскова основа, вода, аромат і різні добавки, вид яких залежить від призначення крему і його функцій.

Біокреми – містять біологічно активні речовини у великій кількості. Такі креми рекомендується особам старше 35 років. Різновидом біокремів є гормономісткі – найефективніші, добре омолоджують, розгладжують шкіру. Точний склад кремів виробники не повідомляють.

Пілінг – креми залежно від складу підрозділяють на хімічні пілінги (кератолики) і препарати, що спричиняють набухання кератину. Хімічні пілінги діляться на фруктові і ензимні.

Скраби у вигляді гелю, емульсії, пінистого крему призначені для механічного очищення шкіри. Вони містять тверді частинки, які при  втиранні  в шкіру сприяють механічному відлущуванню відмерлих клітин рогового шару. Також використовується дрібний пісок, глинисті частинки, губка, мілко подрібнені частинки шкаралупи волоського горіха, мигдалю, оливкових кісточок тощо.

3) за призначенням:

- Креми для рук – залежно від складу і призначення вони можуть бути:

Захисні – в їх склад входять кремній органічні сполуки, створюючи на шкірі захисну плівку.  Вони оберігають від шкідливої дії лугів, кислот, солей. Захищають шкіру від висушуючої дії води, побутової хімії

Поживні – чудовий засіб для пом'якшення і живлення шкіри рук, що піддаються частому миттю і несприятливому впливу вітру, сонця, дощу і снігу.

- Креми для ніг враховують особливості шкіри ніг. Основний склад: ланолін, гліцерин і оливкове масло. Ці речовини пом'якшують і живлять шкіру ступень, запобігають утворення тріщин.

Креми для тіла випускаються у великій розфасовці. Вони володіють розслаблюючою дією, роблять шкіру м'якою, мають ранозагоювальну і протизапальну дію. Натуральні рослинні олії, що входять до їх склад, забезпечують інтенсивне зволоження шкіри. Крем наноситься на тіло після купання. До цих кремів відносяться Крем для тіла, Крем-бальзам для тіла, Срібна Роса, Чорні перли.

- Креми для губ – відмінний засіб для пом'якшення шкіри губ (замість гігієнічної помади). Наприклад, Лінда (бальзам для губ), Крем для губ і ін. Випускаються з різними смаковими добавками – Полуничний бальзам для губ, Малиновий, Вишневий і ін.

- Креми для повік. Шкіра повік вимагає особливого догляду, оскільки тонка і вразлива. До кремів пред'являють особливі вимоги. У їх складі не повинно бути речовин, що подразнюють очі. Вони не містять так званих масел, олій, що розтікаються, таких, які могли б потрапити в очі.

- Креми для обличчя за призначенням і складу діляться на: захисні; зволожуючі, очищаючі (для зняття макіяжу, пілінг-креми і скраби); поживні (звичайні по складу, із добавками, ліфтинг-креми, креми-маски, біокреми); спеціальні (від веснянок і пігментних плям, для профілактики від вугрового висипу, для загару і від загару, антицеллюлитні тощо). Креми для обличчя випускаються з урахуванням типу шкіри: для сухої, жирної і нормальної шкіри та для будь-якого типу шкіри.

- Ліфтинг-креми – рекомендуються для жінок після 25 років. Функції цих засобів зводяться в основному не до розгладження зморшок, а до попередження їх передчасної появи або до зменшення їх видимості за рахунок підвищення пружності і еластичності шкіри.

На основні причини старіння шкіри – генетичну і імунну – косметика вплинути не в силах, проте дія зовнішнього середовища – вплив вільних радикалів – косметика здатна пом'якшити або звести до мінімуму.

До таких засобів відносяться креми, що містять вітаміни А, Е в ліпосомах; вітаміни групи В, що містяться в дріжджових екстрактах, продуктах бджільництва, паростках пшениці.

Підтримувати волосся у хорошому стані як можна довше допоможе правильний догляд із застосуванням різних гігієнічних і лікувально-профілактичних засобів, а надати волоссю красивий колір і укласти в зачіску допоможуть засоби для збереження зачіски і фарби для волосся. Їх називають засоби для догляду за волоссям.

Асортимент засобів для догляду за волоссям по функціональному призначенню можна підрозділити на наступні групи:

• засоби для миття волосся – шампуні для миття, бальзами, ополіскувачі і кондиціонери, шампуні комплексної дії;
• засоби для зміцнення і зростання волосся і від лупи – це креми, лосьйони, тоніки, рослинні олії, лікувальні маски;
• засоби для укладання, завивки і збереження зачіски – це лаки для волосся; гелі, піни, муси, лосьйони для укладання; засоби для хімічної завивки;
• фарби для волосся поділяються на рослинні (хна, басма) і штучні (шампуні відтінки, фарбувальні; фарби окислювальні, на основі солі; засоби, що освітлюють).

Шампуні – складні суміші речовин, що володіють різними властивостями. Вони можуть бути на мильній основі і на основі високоякісних синтетичних поверхнево-активних речовин (СПАВ). Останні добре промивають голову не тільки в м'якій, але і в жорсткій і навіть морській воді; не утворюють, подібно до мила, нерозчинних солей кальцію і магнію, які осідають у вигляді білого нальоту і погано віддаляються при обполіскуванні водою. Волосся після миття цими шампунями набуває блиску, добре розчісуються, стають м'якими і еластичними, легко укладаються в зачіску. Лікувально-профілактичний ефект шампунів різного призначення досягається за рахунок спеціальних корисних добавок, як рослинних, так і синтетичних.

Широке застосування у складі засобів для миття знайшли натуральні екстракти і лікувальні компоненти. До стимулюючих засобів відносять екстракти чебрецю, шавлії, материнки, розмарину, женьшеню, перцевої м'яти; до заспокійливих компонентів – екстракти морських водоростей, лугової ромашки, валеріани, хмелю, пустирника. Протизапальною, загоюючою і слабкою бактерицидною дією володіють екстракти календули, звіробою, ромашки, алое, деревію. У сучасні засоби для чи миття волосся стали додавати вітаміни А, Е, В, пантенол, алантоїн, мед і багато інших корисних добавок.

Шампуні розрізняють:

- за віковою ознакою (для дорослих і дитячі);

- по консистенції (рідкі, желеподібні, кремоподібні);

- по концентрації ПАВ (звичайні і концентровані);

- по типу волосся (для сухого,  жирного і нормального 
волосся, для волосся будь-якого типа);

- по виконуваних функціях підрозділяються на: звичайні (для миття волосся) та з додатковими функціями (для частого миття, поживні шампуні, для ламкого волосся, волосся що січеться і ослаблене, шампуні від лупи, тощо);

Бальзами, ополіскувачі, кондиціонери. До складу шампунів входять синтетичні миючі речовини, які дають шампуням миючі і піноутворюючі властивості. Проте такі шампуні інколи сильно знежирюють волосся, при розчісуванні на волоссі може з'явитися статична електрика і вони стають «неслухняними». Тому після миття шампунями корисно обробляти волосся кондиціонуючими засобами: кондиціонерами, бальзамами, ополіскувачами, які надають їм блиск, м'якість і еластичність, знімають статичну електрику. Комплекс біологічно активних речовин, що входить в їх склад, оберігає волосся від надмірного висушування.

Сучасні кондиціонуючі засоби поєднують в собі декілька функцій: ополіскувача-кондиціонера, бальзаму-ополіскувача, бальзаму-кондиціонера.

Маски для волосся служать основою для процесу відновлення структури волосся, живлення сухої і підсушування жирної шкіри голови.

Всі засоби даної групи випускаються для різних типів волосся, що обов'язково необхідно враховувати при їх застосуванні.

Для того, щоб зробити красиву зачіску, випускаються спеціальні засоби, до яких відносяться:

• засоби для укладання волосся відносяться: гелі, піни, муси, лосьйони.;
• лаки для волосся – це розчини природних і синтетичних смол в етиловому спирті, є хорошим засобом для збереження зачіски, надання волоссю блиску і жорсткості, захисту волосся від вологи, вітру і сонця.;
• засоби для хімічної завивки.

 

 Основне призначення декоративної косметики – зробити зовнішність людини привабливішої, підкреслити кращі риси і замаскувати дефекти.

Декоративна косметика різноманітна по функціональному призначенню.

Асортимент декоративної косметики представлений на сучасному ринку досить широко, але в основному за рахунок товарів зарубіжних фірм, постійно оновлюється за рахунок найновіших розробок в цій області. Їх можна класифікувати так: