Митний контроль експорту бетонних виробів

 

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра товарознавства та експертизи непродовольчих товарів

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Основи  митної справи»

на тему «Митний контроль експорту бетонних виробів»

 

 

 

 

 

 

Студент 3 курсу 5 групи

Денної форми навчання

Факультету товарознавства і 

торговельного підприємництва

 

 

 

 

 

Київ 2012

 

ЗМІСТ

Вступ

1. Аналіз законодавчої бази  з питань переміщення бетонних виробів через митний кордон України
2. Особливості класифікації виробів з бетону за УКТЗЕД
3. Декларування експорту виробів з бетону
4. Митний контроль при експорті бетонних виробів

Висновки  та пропозиції

Список літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Бетонами називають  штучні каменеподібні матеріали неоднорідної конгломератної будови, які утворюються внаслідок тверднення суміші вихідної сировинних матеріалів (в’яжучого, води та природних або штучних заповнювачів у вигляді піску, щебеню чи гравію), а також різноманітних модифікуючих добавок.

 Бетони належать  до числа найскладніших композиційних  матеріалів. Вони є основними  конструкційними матеріалами для  різних галузей будівельного  виробництва. На відміну від  багатьох будівельних матеріалів, властивості бетону можуть змінюватися  в широких межах, що зумовлено не тільки властивостями вихідної сировинних матеріалів, а й великою різноманітністю та ефективністю застосування технологічних прийомів (заходів) на всіх стадіях виробництва бетонних та залізобетонних конструкцій.

Розглядаючи питання експорту бетонних виробів, слід відмітити, що у 2012 році показники експорту є дещо нижчими, ніж у попередньому році. Але все ж дане питання є актуальним, так як Україна має великі поклади сировинних матеріалів для виробництва бетонних виробів.

Одним із найважливіших показників економічного розвитку країни є наявність стабільного експортного потенціалу, який безумовно має перевищувати імпортний попит. З метою досягнення даної тенденції головним завданням України, як країни з багатими родовищами, є підтримання вітчизняних виробників та створення відповідних умов для успішного виходу вітчизняної продукції на світовий ринок.

Таким чином розвиток експортного потенціалу вітчизняних виробників (особливо в умовах світової економічної кризи) є першочерговим заходом збереження ліквідності українських підприємств.

Ця проблема властива всім українським підприємствам, у  тому числі й підприємствам, що виготовляють бетонні вироби. Проблему експорту бетонних виробів розглянемо нижче.

Головними експортерами бетонних виробів є такі країни: Азербайджан, Казахстан, Молдова, Російська Федерація, Румунія.

Метою даної курсової роботи є набуття навиків щодо митного контролю  бетонних виробів  при експорті через митний кордон України.

Об’єктом курсової роботи є бетонні вироби, зокрема плитка декоративна з бетону.

Предметом курсової роботи є митний контроль при експорті бетонних виробів через митний кордон України.

Для   досягнення   поставленої   мети   необхідно   було   вирішити   наступні завдання:

• проаналізувати законодавчу базу, що регламентує порядок і правила переміщення бетонних виробів через митний кордон України;
• перевірити правильність класифікації плитки декоративної за УКТ ЗЕД;
• здійснити декларування бетонних виробів в режимі експорту;
• проаналізувати митний контроль за переміщенням бетонних виробів через митний кордон України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Аналіз законодавчої бази  з питань переміщення бетонних виробів через митний кордон України

Основним законом, яким визначено загальні принципи здійснення зовнішньоекономічної діяльності є Закон України «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть», який Верховна Рада України прийняла 16.04.1991.

Так, згідно з ним зовнiшньоекономiчна  дiяльнiсть – це дiяльнiсть суб'єктiв  господарської дiяльностi України  та iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi, побудована на взаємовiдносинах мiж ними, що має мiсце як на територiї України, так i за її межами [1].

Згідно зі статтею 7 цього  Закону України регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi в Українi здiйснюється  за допомогою:

- законiв України;

- передбачених в законах  України актiв тарифного i нетарифного  регулювання, якi видаються державними  органами України в межах їх  компетенцiї;

- економiчних заходiв  оперативного регулювання (валютно-фiнансового,  кредитного та iншого) в межах  законiв України;

- рiшень недержавних  органiв управлiння економiкою,  якi приймаються за їх статутними  документами в межах законiв  України;

- угод, що укладаються  мiж суб'єктами зовнiшньоекономiчної  дiяльностi i якi не суперечать законам  України [1].

Забороняється регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi прямо не передбаченими у цiй частинi актами i дiями державних i недержавних органiв.

Тепер проаналізуємо  законодавство, яким регламентовано порядок  переміщення через митний кордон України товару «плити декоративні з бетону» в режимі експорту.

Так, згідно зі ст. 82 Митного  кодексу України «Експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, вiдповiдно до якого українськi товари випускаються для вiльного обiгу за межами митної територiї України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення» [2].

При чому, ст. 75 Митного  кодексу України визначено обов’язки  особи, на яку покладається дотримання вимог митного режиму:

1) подати митному органу, що здiйснює випуск товарiв  у митному режимi експорту, документи  на такi товари;

2) сплатити митнi платежi, якими вiдповiдно до закону обкладаються товари пiд час вивезення за межi митної територiї України у митному режимi експорту;

3) виконати вимоги  щодо застосування передбачених  законом заходiв нетарифного регулювання  зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

4) у випадках, встановлених  законодавством, подати митному  органу дозвiл на проведення  зовнiшньоекономiчної операцiї з  вивезення товарiв у третю країну (реекспорт) [2]. (дану вимогу розглядати не будемо, оскільки в нашому випадку екпортна поставка має кінцевого отримувача)

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України  митний контроль – це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в  межах своїх повноважень з  метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку [2].

Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю наведено у ст. 335 Митного кодексу України. Згідно з нею, разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують  повноваження особи, яка подає  митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний  договір (контракт) або інші документи,  що підтверджують право володіння,  користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні)  документи;

4) комерційні документи,  наявні у особи, яка подає  декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують  дотримання заходів нетарифного  регулювання зовнішньоекономічної  діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених  цим Кодексом, - документи, що підтверджують  країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують  сплату та/або забезпечення сплати  митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують  право на пільги із сплати  митних платежів, на застосування  повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують  зміну термінів сплати митних  платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують  заявлену митну вартість товарів  та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу [2].

Таким чином, при вивезенні  товару «плити декоративні з бетону»  у режимі експорту, декларант повинен  подати митному органу:

1. Картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами;
2. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів тощо;
3. Довiдку про проведення декларування валютних цiнностей, доходiв та майна, що належать резиденту України i знаходяться за її межами (про вiдсутнiсть за межами України валютних цiнностей та майна) (ДПА України);
4. Міжнародну автомобільну накладну (CMR) тощо;
5. Книжку МДП (Carnet TIR);
6. Документ, що підтверджує вартість перевезення товару;
7. Рахунок-фактуру (інвойс);
8. Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу "Радіологічний контроль ввіз/вивіз дозволено");

Далі проаналізуємо  порядок використання та подання  митному органу наведених вище документів:

1. Порядок облiку осiб, якi здiйснюють операцiї з товарами та порядок заповнення граф картки облiку особи, яка здiйснює операцiї з товарами затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 634 [3].
2. Законом України від 16.04.1991 № 959-XII «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть» визначено основний документ на підставі якого здійснюється зовнішньоекономічна операція. Це зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) –  матерiально оформлена угода двох або бiльше суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi та їх iноземних контрагентiв, спрямована на встановлення, змiну або припинення їх взаємних прав та обов'язкiв у зовнiшньоекономiчнiй діяльності [1].

Його форму із переліком  обов’язкових реквізитів наведено у  Положенні про форму зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв), затвердженому  наказом Міністерства економіки та з питань європеської інтеграції України від 06.09.2001 № 201 [4].

3. Довідка про проведення декларування валютних цінностей підтверджує відсутність незаконного находження валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.

Декларування валютних цiнностей, доходiв та майна здiйснюється  суб'єктами пiдприємницької дiяльностi за формою, завтердженою наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995 № 207 в  регiональних вiддiленнях Нацiонального  банку України та в державних податкових iнспекцiях за мiсцем знаходження суб'єктiв пiдприємницької діяльності [5].

4. Порядок використання Міжнародної автомобільної накладної (CMR) визначено Міждержавною угодою від 19.05.1956 "Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах (КДПВ)". Зокрема, сфера дії Конвенції: «Настоящая Конвенция применяется ко всякому договору дорожной перевозки грузов за вознаграждение посредством транспортных средств, когда место погрузки груза и место доставки груза, указанные в контракте, находятся на территории двух различных стран, из которых по крайней мере одна является участницей Конвенции. Применение Конвенции не зависит от местожительства и национальности заключающих договор сторон.» [6].
5. Порядок переміщення із застосуванням книжки МДП та пред’явлення її митному органу визначено Міждержавною угодою від 14.11.1975 "Митна конвенцiя про мiжнародне перевезення вантажiв iз застосуванням книжки МДП (Конвенцiя МДП)" та Порядком реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, затвердженим наказом Держмитслужби України від 21.11.2011 № 755. Зокрема, даними нормативами визначено, що дія Конвенції МДП поширюється на перевезення товарів, які виконуються без проміжного перевантаження останніх, з митниці відправлення в митницю призначення транспортними засобами, зчепами дорожніх транспортних засобів або в контейнерах з перетином одного чи декількох кордонів за умови, що все МДП чи його частина від початку й до кінця здійснюється автомобільним транспортом [7,8].

6,7) Документи, що підтверджують витрати на доставку товарів застосовуються в комерційній практиці для оформлення відповідних угод та викорстовуються декларантами для визначення митної вартостi товарів.

В якості таких документів можуть використовуватися:

• документ, що визначає вiдносини сторiн в угодi по наданню послуг по доставцi товарiв вiд мiсця вiдправлення до мiсця призначення;
• рахунок-фактура вiд виконавця угоди доставки, що мiстить реквiзити сторiн, суму та умови платежу, а також предмет платежу;
• банкiвськi платiжнi документи, що пiдтверджують факт сплати послуг по доставцi у вiдповiдностi до виставленого рахунку-фактури.

Рахунок-фактура (invoicе, rechnung) - документ, який супроводжує переміщувані через митний кордон України товари й інші предмети, вказує їх вартість та дозволяє їх ідентифікувати.

Використовуються для  здійснення взаєморозрахунків сторін - контрагентів угоди.

Є основним документом, на підставі якого декларант визначає митну вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Згідно з частиною 11 статті 52 Митного кодексу України  заявлення митної вартостi товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України в режимах, вiдмiнних вiд  режиму iмпорту, здiйснюється при  декларуваннi цих товарiв шляхом заявлення в митнiй декларацiї вiдомостей про числове значення їх митної вартостi та про документи, що його підтверджують [2].

Таким чином, витрати  на доставку товару та його вартість мають  бути підтверджені відповідними документами  та заявлені безпосередньо у митній декларації. Тобто, в даному випадку декларація митної вартості не подається.

8) Наказом Міністерства  охорони навколишнього природного  середовища та ядерної безпеки  України від 08.09.1999 № 204 затверджено  Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць. Згідно з п. 5.2 даного Положення екологічний контроль вантажів передбачає два послідовних етапи контролю:

- перевірка товаросупровідних  документів на вантажі, які перетинають кордон;

- безпосередній екологічний  контроль вантажів [9].

Зокрема, при експорті товару «плити декоративні з бетону»  відповідно до п. 5.3 Положення перевірці  підлягають наступні документи:

1. Міжнародна товаротранспортна накладна (CMR).
2. Контракт (тільки у випадку здійснення екологічного контролю в зоні діяльності регіональних митниць і митниць).
3. Рахунок фактура (invoice, account, final invoice, Rechnung тощо).

У подальшому Держекоінспектором на товарно-транспортних та товарно-супровідних  документах проставляється відповідний штамп, що засвідчує факт здійснення контролю [9].

Наявнiсть штампу "Екологiчний контроль" на товаросупровiдних документах свiдчить про проведення радiологiчного  контролю.

Законодавством України  визначено, що товар «плити декоративні з бетону» при заявленні в митному режимі експорту не підлягає тарифним заходам регулювання, тобто, при вивезенні з митної території вказаного товару митні платежі не сплачуються.

Ураховуючи викладені  вище вимоги щодо подання митному  органу документів, необхідних для вивезення товару «плити декоративні з бетону», законодавством України визначено наступні нетарифні заходи регулювання зовнішньоекономічної діяльності при вивезенні з митної території України плит декоративних з бетону:

Таким чином, за умови виконання зазначеної вище вимоги згідно з законодавством України можна розглядати питання щодо надання дозволу на вивезення з митної території України товару «плити декоративні з бетону».

 

 

2. Особливості класифікації виробів з бетону за УКТЗЕД

Митним кодексом України визначено, що товари при їх декларуваннi пiдлягають класифiкацiї, тобто у вiдношеннi товарiв визначаються коди вiдповiдно до класифiкацiйних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД [2].

Порядком роботи вiддiлу митних платежiв, пiдроздiлу митного оформлення митного органу та митного поста при вирiшеннi питань класифiкацiї товарiв, що перемiщуються через митний кордон України (затверджено наказом Мінфіну від 30.05.2012 № 650) визначено, що класифiкацiя товару – визначення коду товару вiдповiдно до вимог Основних правил iнтерпретацiї УКТ ЗЕД, передбачених Законом України "Про Митний тариф України" (далi - Основнi правила iнтерпретацiї УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рiшень Комiтету з Гармонiзованої системи опису та кодування товарiв Всесвiтньої митної органiзацiї, методичних рекомендацiй щодо класифiкацiї окремих товарiв згiдно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сферi митної справи на виконання статтi 68 Кодексу, до початку перемiщення товару через митний кордон України, пiд час митного оформлення та пiсля завершення митного оформлення [10].

Ураховуючи викладене, для вірногого  декларування товару, необхідно здійснити  класифiкацiю товарiв у відповідності  з Основними правилами iнтерпретацiї  УКТ ЗЕД.

      Наразі визначено, що код товару складається з 10 знаків. 

Щодо класифікації, то для зручності вибору вірного  коду Законом України «Про митний тариф України» визначено примітки до товарної групи 68 «Вироби з каменю, гiпсу, цементу, азбесту, слюди або  аналогiчних матерiалiв». Так, згідно з ними до даної групи не включаються:

(a) товари групи 25 «Сiль; сiрка; землi та камiння; штукатурнi  матерiали, вапно та цемент6»;

(b) папiр та картон  крейдованi, покритi або просоченi, товарної  позицiї 4810 або 4811 (наприклад покритi порошком слюди або графiту, бiтумом або асфальтом);

(c) текстильнi тканини,  покритi або просоченi, групи 56 або  59 (наприклад, покритi порошком слюди,  бiтумом або асфальтом);

(d) вироби групи 71 «Перли  природнi або культивованi, дорогоцiнне  або напiвдорогоцiнне камiння, дорогоцiннi метали, метали, плакованi                   дорогоцiнними металами, та вироби з них; бiжутерiя; монети»;

(e) iнструменти та частини  iнструментiв групи 82 «Iнструменти, ножовi вироби, ложки та виделки  з недорогоцiнних металiв; їх частини з недорогоцiнних металiв»;

(f) каменi лiтографiчнi товарної позицiї 8442;

(g) iзолятори електричнi (товарна позицiя 8546) або арматура  з iзоляцiйних матерiалiв товарної  позицiї 8547;

(h) бори зубнi (товарна  позицiя 9018);

(ij) вироби групи 91 (наприклад, годинники та корпуси годинникiв);

(k) вироби групи 94 (наприклад,  меблi, освiтлювальнi прилади, збiрнi будiвельнi конструкцiї);

(l) вироби групи 95 (наприклад, iграшки, iгри, спортивний iнвентар);

(m) вироби товарної  позицiї 9602, якщо вони складаються з матерiалiв, зазначених у примiтцi 2 (b) до групи 96, вироби товарної позицiї 9606 (наприклад ґудзики), товарної позицiї 9609 (наприклад грифелi олiвцiв) або товарної позицiї 9610 (наприклад грифельнi дошки); або

(n) вироби групи 97 (наприклад твори мистецтва).

Вказана група товарів  згідно з УКТ ЗЕД розподілена  на підгрупи в залежності від виду матеріалу виробу та призначення. Зокрема, позиція 6803 у себе включає «Сланець оброблений та вироби iз сланцю або агломерованого сланцю», позиція 6809 включає «Вироби з гiпсу або сумiшей на основi гiпсу», а позиція 6810 містить «Вироби з цементу, бетону або штучного каменю, армованi чи не армованi» [11].

Розглянемо особливості  класифікації товару «плитка декоративна з бетону».

Згідно з правилом 2 а Оновних правил інтерпретації, товар «плитка декоративна з бетону» відповідає позиції 6810.

Українським класифікатором товарів ЗЕД визначено пояснення  до товарної позиції 6810. Так, згідно з  ними до цiєї товарної позицiї включаються  сформованi, пресованi чи центрифугованi вироби (наприклад, деякi труби) з цементу (включаючи шлаковий цемент), бетону або штучного каменю, крiм описаних у товарнiй позицiї 6806 та 6808 (в яких лише цемент є зв'язувальною речовиною), або товарнiй позицiї 6811 (вироби з азбестоцементу).

До цiєї товарної позицiї  включаються також збiрнi конструкцiйнi елементи для будiвництва або  цивiльного будiвництва.

До цiєї товарної позицiї  включаються, серед iншого, будiвельнi блоки, цегла, плитки (черепиця), плитки; комiрки  для стiн i стель (iз дротяної рами у сполученнi з домiнуючою кiлькiстю бетону); плити; балки; порожнистi пiдлоговi плити та iншi конструкцiйнi матерiали; палi, стовпи, бордюрi каменi; оболонки для труб; схiдцi; поручнi; ванни, раковини, унiтази, жолоби, баки; басейни фонтанiв; могильнi плити; пiдставки, стовпи; залiзничнi шпали; пiдвiснi залiзничнi переходи; двернi або вiконнi рами; камiннi дошки, пiдвiконня, двернi сходи; фризи, карнизи; вази, квiтковi горщики, архiтектурнi чи садовi оздоби; статуї, статуетки, фiгурки тварин; декоративнi вироби.

До цiєї товарної позицiї  включаються також цегла, плитки (черепиця) та iншi силiкатнi вироби з  пастоподiбної сумiшi пiску, вапна i води; пiсля формування пресуванням цi вироби пiддають дiї пари високого тиску  протягом декiлькох годин у горизонтальних автоклавах за температури приблизно 140°C. Цi вироби, бiлi або штучно забарвленi, застосовують переважно в тих же цiлях, що i звичайнi цеглу, плитки (черепицi) i т.д.

Вироби цiєї товарної позицiї можуть бути у виглядi кускiв, подрiбненими, шлiфованими, полiрованими, лакованими, бронзованими, емальованими, з iмiтацiєю пiд сланець, формованими або оздоблюють iншим способом, забарвленими в масi, армованими металом i т.д. (як, наприклад, армований або попередньо напружений бетон) або їх оснащують арматурою з iнших матерiалiв (наприклад, шарнiри i т.д.).

До цiєї товарної позицiї  не включаються:

(a) шматочки розбитого  бетону (товарна позицiя 2530);

(b) вироби з агломерованого  сланцю (товарна позицiя 6803).

Додатковi пояснення до товарної позицiї:

Бетон виготовляється з сумiшi цементу, заповнювачiв (пiсок, гравiй) i води, яка стає надзвичайно твердою у процесi тужавiння.

Залiзобетон мiстить  у собi також металевi стрижнi (арматуру) або сталеву сiтку.

При використаннi бiльш  легких заповнювачiв (наприклад, спученої глини, пемзи, вермикулiту, гранульованого шлаку) одержується "легкий бетон".

Ця підпозиція ділиться на:

6810 1 – черепиця, кахлi, плити, цегла та аналогiчнi вироби;

6810 9 – iншi вироби.

Ураховуючи наведені пояснення до товарної позиції та правило 2 а Основних правил інтерпретації товар «плитка декоративна з бетону» слід віднести до 6810 1.

У свою чергу «черепиця, кахлi, плити, цегла та аналогiчнi вироби»  розподілено за принципом виду продукції:

• будiвельнi блоки та цегла (6810 11);
• інше (6810 19), в яку входить черепиця та інша плитка, включаючи тротуарну.

Підпозиція 6810 19 поділена на:

6810 19 31 00 – iнша плитка, включаючи тротуарну: з бетону;

6810 19 39 00 – iнша плитка, включаючи тротуарну: інша;

6810 19 90 00 – черепиця, кахлi, плити, цегла та аналогiчнi вироби: iншi: iншi.

Ураховуючи даний розподіл, опис нашого товару, його призначення  та матеріал, з якого він виготовлений, товар «плитка декоративна з бетону» має бути віднесено до підкатегорії 6810 19 31 00.

 

 

3. Декларування експорту виробів з бетону

 

Декларування виробів  з бетону здiйснюється шляхом заявлення  за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дiй) точних вiдомостей про товари, мету їх перемiщення через  митний кордон України, а також вiдомостей, необхiдних для здiйснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуваннi письмової форми декларування можуть використовуватися як електроннi документи, так i документи на паперовому носiї.

Пiд митною декларацiєю, заповненою у звичайному порядку, розумiється  митна декларацiя, що мiстить обсяг вiдомостей (даних), достатнiй для завершення митного оформлення виробів з бетону, транспортних засобiв комерцiйного призначення у митному режимі експорту [2].

Вироби з бетону, в  нашому випадку  - плитка декоративна  з бетону, підлягає обов’язковому декларуванню, встановленого МКУ та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Умови і порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються КМУ [2].

Затверджене ПКМУ № 450 від 21 травня 2012 року Положення про митні  декларацiї визначає вимоги до оформлення i використання митних декларацiй, на пiдставi яких декларуються товари, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України пiдприємствами, та iншi товари, що вiдповiдно до законодавства України декларуються шляхом поданням митної декларацiї, передбаченої для пiдприємств, а також порядок внесення змiн до митних декларацiй, їх вiдкликання та визнання недiйсними. [12].

Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацiй на бланку єдиного адмiнiстративного документа» від 30 травня 2012 року № 651, визначає правила заповнення граф митних декларацiй на бланках єдиного адмiнiстративного документа форми МД-2, додаткових аркушiв до нього форми МД-3, специфiкацiї форми МД-8, порядок унесення вiдомостей до доповнення форми МД-6, випадки застосування специфiкацiї, а також порядок оформлення, розподiлу та використання аркушiв МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8 [13].