Молодые семьи. 2

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ  ДО ВИВЧЕННЯ МОЛОДОЇ СІМ′Ї В УКРАЇНІ

1.1 Визначення поняття молодої  сім′ї в Україні

1.2 Теоретичні дослідження проблем  розвитку молодої сім′ї в Україні

1.3 Категоріальний апарат та  методи написання дипломної роботи

РОЗДІЛ 2 СОЦІАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ ТА ІНДИКАТОРИ ТРАНСФОРМАЦІЇ МОЛОДОЇ  СІМ′Ї В УКРАЇНІ

2.1 Соціальний аналіз корелляцій  типів та функцій молодої сім'ї

2.2 Соціальні проблеми становлення  та розвитку молодої сім’ї

2.3 Основи функціонування сучасної  сім'ї

2.4 Індикатори кризового стану молодої сім'ї

РОЗДІЛ 3 ДИНАМІКА СІМЕЙНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

3.1 Характеристика соціологічного  дослідження «Мотивація вступу  до шлюбу»

3.2 Розв’язання сімейної кризи  по сприянню соціальних працівників

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Уперше з невдалим подружнім  життям, як із масовим явищем супільства високорозвинених та деяких середньо - розвинених країн стикнулися на початку 20 років 20 сторіччя, тобто після закінчення першої світової війни. Перша світова війна за перебігом, масштабами та наслідками її подій принципово відрізнялася від усіх воїн, що раніше знало людство.

Найбільшим за своїм соціально-культурним, та соціально-психологічним значенням  для людства наслідком 1-ої світової війни була криза релігійної свідомості та релігійних принципів. Знецінення людського життя, навіть долі цілих народів, протиріччя між гуманістичними ідеалами, до яких закликають, мають всі релігії, та жорстокою дійсністю війни, політичне лицимірство церковних та релігійних діячів – такі фактори, призвели до того, що кожна більш-менш мисляча людина, що пережила війну почала піддаватись сумніву догмати, повчанню та рекомендацій традиційних релігій. Наслідком такої масової радикальної трансформації суспільних теологічних поглядів було знецінення релігійних засад шлюбу. Тобто людина відчула своє моральне право не тільки вступати у шлюб згідно зі своїми потребами та бажаннями, але із власних міркувань розривати його.

Таким чином, першим фактором – наслідком  згаданої Світової війни, що безпосередньо вплинув на тривалість та міцність подружніх відносин у цивілізованому суспільстві, стала девальвація релігії як суспільної ідеології.

А також відсутність комплексного підходу до вирішення проблем  планування сім’ї призвело до такої  ситуації в Україні, коли штучне переривання вагітності стало основним методом регулювання народжуваності. З розрахунками вчених, демографічні втрати від поширення недосконалих методів планування сім'ї складають щорічно 750 тисяч нових громадян – це бажані діти, які не можуть бути народжені через стан здоров'я батьків та матеріальне забезпечення сім'ї.

Криза, в основному торкається, найперше економічних та демографічних  основ сім′ї. Аналіз сучасної демографічної  ситуації, а також її динаміка за останні роки показує, що Україна поряд із соціально-економічними проблемами опинилась віч-на-віч із серйозною демографічною кризою. Очевидно, що за таких умов необхідними є грунтовні дослідження сучасної сім′ї та пошук ресурсів для подолання негативних явищ. Водночас, сім′я як система, суспільний інститут переживає сьогодні своєрідну «кризу»: відбувається перехід сім′ї як системи, що функціонує, на якісно інший рівень. Оскільки в сучасних умовах матеріальний фактор перестає бути відповідальністю виключно чоловіка за виживання сім′ї, відбувається закономірний перехід від одного етапу розвитку (патріархату) на інший (біархат)[62,76].

Під загрозою перебуває інтелектуальний  і моральний потенціал народу, що зумовлено різким зниженням життєвого  рівня більшості сімей в Україні. Повільно зростають прибутки населення, а ціни і тарифи випереджають темпи їх зростання.

В складних економічних умовах, в  яких перебуває Україна, змінюється динаміка та структура сім'ї. На кожному  етапі розвитку вона має свої специфічні особливості та типові проблеми.

Сім'ї, як психосоціальні системи, властивим  є складний комплекс стосунків та взаємозв'язків, на формування яких впливають  особистісні риси членів сім'ї, соціальне  оточеня, звичаї, соціально-економічні умови.

В зв'язку з тим, що не розроблена загальна теорія вивчення сім'ї, відсутній єдиний підхід розуміння її суті та структури, існують і різні підходи до визначення кризових періодів розвитку сім'ї.

Якість шлюбу та його надійністьзалежить від здатності подружжя адаптовуватись до умов кризи та реакцій подружжя на сімейні конфлікти викликані кризою.

 Актуальність дослідження. Суспільство  культивує потребу людини в  сім′ї, виходячи з необхідності  впорядкування різноманітної поведінки  людей і формування нових поколінь-продовжувачів  справи старших. Сім′я для суспільства – це особливий інститут, здатний постійно відтворювати носія соціального життя – людину. На сьогодні дослідження сім′ї в Україні, практична робота з сім′єю є доволі популярним напрямком соціологічної науки і практики.

В царині сімейної проблематики зумовлена загальною кризою сім′ї, яку визначають психологи, соціологи, демографи, такі як Т. В. Буленко, Лавріненко, Гончарук, Н. В. Туленков, Оксамитна, Пилипенко, М. О. Балакірева та інші. Цією кризою виступають найрізноманітніші чинники: незадоволеність, часті сварки, які відбуваються в основному через побутові дрібниці; негативне ставлення до партнера через постійну обмеженість в спілкуванні, зниження сексуального потягу. Також цікавим є те, що коли Кідеміллер та Юстіцкій здійснювали дослідження щодо мотивації вступу до шлюбу в дискфункціональних сім′ях (таких, що нездатні задовільнити потреби подружжя в особистісному, духовному рості), виявили, що такими мотивами є втеча від батьків, почуття обов′язку, одинокість, слідування сімейним традиціям.

Проблемною ситуацією дслідження сімейно-родинних стосунків, які зазнали  значних трансформацій разом  із усім нашим суспільством, є надзвичайно  важливим на сучасному етапі. Нездатність  подружжя долати кризову ситуацію при  переході сім'ї із однієї стадії на іншу може бути пов'язана з психологічною несумісністю подружжя, неадекватністю вибору шлюбного партнера, нездатністю сім'ї вирішувати проблеми, з низьким рівнем соціально-психологічної адаптованості.

Метою даної дипломної роботи є  дослідження мотивів до створення сім'ї та визначення тих причин, які впливають на їх розпад.

Завдання:

- Визначити поняття молодої  сім′ї в Україні;

- Роглянути теоретичні дослідження  до вивчення молодої сім′ї  в Україні;

- Охарактеризувати категоріальний  апарат та методи написання дипломної роботи;

- Розкрити функції та типологію  сім’ї;

- Описати соціальні проблеми  становлення та розвитку молодої  сім’ї;

- Розглянути основи функціонування  сучасної сім'ї;

- Виділити індикатори кризового  стану сімей;

- Охарактеризувати первинне та  вторинне дослідження «Молодої сім'ї в сучасній Україні»;

- Надати рекомендації щодо розв’язання  сімейної кризи по сприянню  соціальних працівників.

Об′єктом є сучасна молода сім'я  в Україні.

Предметом виступає механізм сімейної соціалізації, трансформації та реабілітації у родинах, функціонування та становлення сімей, кореляція типів та функцій сімей, проблеми становлення та розвитку молодої сім'ї.

Гіпотеза. Так як сім'я є частинкою  суспільства та існує як суспільний інститут, вона повинна відображати  деякий «Абсолют», тобто ідельне бачення частинки одного цілого. В тому випадку, коли негативні сторони подружнього життя, кризові ситуації, складні життєві ситуації та конфліктні ситуації візьмуть верх над стабільністю та позитивними ситуаціями, держава в недалекому майбутньому може просто розвалитися. В першому випадку від розрушення цих самих соціальних інститутів. По-друге, державі постійно прийдеться підтримувати нереальну кількість матерів-одиночок, що призведе до не зовсім позитивнмх наслідків. Для того щоб цього не сталося потрібно вдосконалювати допомогу неблагополучним сім'ям та запобігати причинам розлучень та розпаду сім'ям.

РОЗДІЛ 1 МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ  ДО ВИВЧЕННЯ МОЛОДОЇ СІМ′Ї В УКРАЇНІ

1.1 Визначення поняття молодої  сім′ї

Багато науковців, соціологів висувають своє значення та політику терміну «сім'я». Ми з вами розглянемо деякі припущення чи визначення цього поняття. Отже, Л. А. Карцева дає таке поняття, що сім'я - це соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, котрі перебувають у шлюбі, їх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей[18,32]. Обозова пояснює це поняття наступним чином. Сім'я – це об'єднання людей, зв'язаних спільністю побуту та взаємною відповідальністю, об'єднання, що грунтується на шлюбі або кровній спорідненості.

Сім'я є одним із головних інститутів у соціальній структурі суспільства, а шлюбно-сімейний склад населення – соцільно-демографічною “базою” людського розвитку[18,63]. Сім'я – це першоджерело пізнання і формування культури поведінки, беззаперечне утвердження великого досвіду попередніх поколінь, а звідси – толерантного ставлення один до одного, шлях кожної особистості до самореалізації. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім'ї має одинока особа[54,78].Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Отже, сім'я є однією із найбільш стародавніх форм соціальної спільності людей. Через різноманітні канали і за допомогою повних механізмів вона є пов'язаною зі всіма сферами діяльності людини. Змінюючись та розвиваючись разом із зміною та розвитком суспільства, сім'я сприяє вирішенню багатьох важливих як економічних так і соціальних задач.

1.2 Теоретичні дослідження проблем  розвитку молодої сім′ї в Україні

Важливим завданням, що стоять перед  дослідниками сім’ї є вивчення джерел напруженості в сімейних стосунках, сімейних конфліктів, психологічних аспектів тих хронічних непогоджень, сварок, які призводять до дезорганізації сімейного життя і, в кінцевому результаті, до розлучення.

Наприклад, В. А. Сисенко виділяє  фактори, які лежать в основі сімейних конфліктів і пов’язані з деякими незадоволеними потребами партнерів:

- потреба в збереженні і підтримці  почуття власної гідності. Образи  і кривди виникають тоді, коли  проявляється зневага до людини, неповажливе, грубе ставлення  до неї. В сімейному житті  ця потреба може бути задоволена, так як ми любимо тоді і того, хто сам нас любить і цінить;

- потреба в довірливо-дружніх  стосунках і спілкуванні всієї  сім’ї. Людина потребує вільного, спонтанного вираження своїх  почуттів, емоцій, переживань, своїх  думок і роздумів. Для сучасної  людини немає нічого важчого, ніж відсутність можливості поділитись. Їй необхідне інтимне, емоційно-позитивне, довірливе спілкування;

- потреба в сексуальному задоволенні.  Якщо в шлюбі не задовольняється  сексуальна потреба одного з  партнерів, то можливі різні  негативні наслідки: зрада, статева холодність жінки, думки про розлучення. Таким чином, стабільність сімейних взаємин ставиться під загрозу[64,63-65].

Люба людина в житті стикається з ситуацією, коли задоволення її бажань і потреб утруднено чи блоковано. Стан дефіциту визначається як депривація. Депривація в сім’ї – це такий стан одного з членів, коли інші члени сім’ї не в змозі (або не хочуть) задовольняти його потреби, що, в свою чергу, викликає стан психологічної напруги і часто може приводити до дуже негативних наслідків як для самого члена сім’ї, так і для його оточення. Родина та шлюб як форма сімейної організації є складними для вивчення феноменом.

Дослідники відзначають, що у працях, присвячених проблемам шлюбу  й родини, спостерігаються змішування концепцій і розбіжності відносно критеріїв успішності, адаптивності й функціональності, а також приблизність використовуваного категоріального апарату. З одного боку, родина традиційно визначається через її інституціональні характеристики, з іншого – дослідники акцентують увагу на деінституціональному характері подружніх відносин. Це внутрішнє протиріччя утрудняє аналіз та інтерпретацію накопичених фактів, а також не дозволяє визначити чіткі методологічні позиції для розгляду подружніх відносин. Як відзначає В. А. Сисенко, С. В. Ковальов, Ю. Є. Альошина та І. Ю. Борисов дослідники найчастіше не уточнюють, про яку саме постась родини йдеться – соціальний інститут, малу групу або систему, що породжує безліч протиріч і не прояснює суті проблеми[11,72-95;47,18-24]. Отже, ми пропонуємо розглянути наступні підходи:

1. Інституціонально-кризовий підхід  до проблеми життєдіяльності  родини й шлюбу. Традиційно  шлюб розглядається не тільки  як відповідальність двох індивідуумів  один перед одним, але і як  взаємна відповідальність двох родів, що поєднуються в новій родині. М. О. Косачева визначає родину як культурну спільноту людей, яких зв'язує єдність життєвих цінностей, уявлень, а також схожість позиції у взаєминах із суспільством й окремими індивідами.

2. Трансформаційний підхід  до проблеми життєдіяльності родини й шлюбу: андрогінна модель, вважає Л. А. Карцева. Шлюб як особлива група виникає на певному рівні суспільного розвитку й характеризується комплементарністю ролей чоловіка й жінки. Незважаючи на стильову різноманітність у рамках одношлюбності, стійкий гетеросексуальний союз вважається природною формою любовних взаємин, а прагнення бути «ідеальним чоловіком» або «ідеальною жінкою» – істотним компонентом особистості. Взаємодія маскулінного й фемінінного начал у шлюбі призводить до їх взаємодоповнення та єдності. Одруження дозволяє чоловікові ввійти в контакт із фемінінним аспектом і гармонізувати його, а для жінки заміжжя є засобом взаємодії з маскулінним началом (цим, зокрема, визначається необхідність підтримки «традиційних норм статеворольових характеристик»).

У цілому трансформаційний підхід дозволяє підійти до оцінки успішності функціонування інституту сім'ї на родинноцентричних  засадах, з точки зору її інтересів  як малої групи.

3. Сімейно-центрований підхід до  проблеми життєдіяльності родини й шлюбу: соціологізаторський напрямок. Дослідження проблем родини передбачає аналіз як її інституціональної сутності, так і етапів проходження конкретною сім'єю стадій життєвого циклу, реалізації нею соціальних й індивідуально-особистісних функцій. І якщо виконання родиною соціальних функцій ускладнене в силу пережитої суспільством системної кризи, то про індивідуально-особистісні функції родини цього сказати не можна. В. А. Сисенко вважає, що суб'єктивна значущість родини в умовах соціальної аномії підвищилася; в індивідуальній свідомості вона залишилася єдиною спільнотою, здатною надати допомогу в подоланні соціально-економічних і морально-психологічних труднощів.

Визначивши підходи до вивчення сім можна нагадати буквально  двома абзацами саме історію створення сімї. Отже, за часів стародавньої Русі та в період середньовіччя (XV-XVI ст.) на території України існувала велика патріархальна сім’я, або домашня община. Вона відома під назвою “служба”, “сім’я”, “дворище”. Поряд з нею існували й малі сім’ї. Уклад і побут общини трималися безперечною владою глави сім’ї – батька, мати управляла суто жіночими справами[33,87;12,45].

Часто кілька великих і малих  економічно слабких сімей об’єднувалися  для спільного виконання складних і трудомістких робіт у так звані патронімії – групи, що зберігали й підтримували господарську, громадську та духовну єдність.

В останні роки дослідження сім'ї  як соціального інституту в контексті  загальносоціальних змін здійснюються не так інтенсивно, як у 50-60-і рр., у пору розквіту функціоналізму й еволюціонізму. На сьогодні все популярнішими є мікродослідження сім'ї, коли внутрішньосімейні перемінні усе частіше пояснюються тими ж внутрішньосімейними феноменами і процесами. Аналіз сім'ї як малої групи, міжособистісних взаємодій заступає інші галузі соціологічного вивчення сім'ї. Тому не випадково, що саме символічний інтеракціонізм і підходи, що примикають до нього, такі як етнометодологія, теорія обміну, драматургічний підхід і ін., являють собою теоретико-методологічну основу багатьох досліджень сім'ї У свою чергу, засилля інтеракціонізму з його взаємопроникненням особистості і групи, а також особистості і суспільства залишає без уваги антагонізм між ними, споконвічне протистояння і конфлікт між особистістю як частиною соціуму і суспільством як цілим [7;34]. 

Будь-який соціальний інститут виникає  і функціонує, виконуючи ту або  іншу соціальну потребу. Якщо така потреба  стає незначною або зовсім зникає, то існування інституту стає безглуздим. Водночас є важливі, вкрай необхідні інститути, викликані до життя потребами, які є постійно. Соціологи вважають, що таких інститутів у розвинутих суспільствах усього п'ять: сімейні, економічні, політичні, освітні і релігійні [3, 14].

Таким чином, у сім'ї між її членами  існують і ідеологічні, зокрема правові, відносини, а також моральні або релігійні. Формування трудових ресурсів, їхній розподіл і перерозподіл, кваліфікаційне зростання і продуктивність праці, а також міграція населення - усі ці питання знаходяться під впливом сім'ї. І саме в сім'ї зазвичай приймаються рішення про те, куди молодій людині піти учитися, куди їхати на навчання або роботу або нікуди не їхати. Але всі ці стосунки відбиваються в сім'ї через особливий психологічний механізм, вони ґрунтуються на почуттях любові, уподобання, кревності, обов’язку, відповідальності між членами сім'ї.

1.3 Категоріальний апарат та  методи написання дипломної роботи

Сім'я – це соціальна група, яка  складається з чоловіка та жінки, котрі перебувають у шлюбі, їх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв’язками з подружжям, кровних родичів і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.

Конфлікти у сім’ї – це показник серйозних розбіжностей між членами сім’ї, в основі яких лежить несумісність їхніх поглядів, інтересів чи потреб. Конфлікти ведуть до дисфункціональності сім’ї. Партнери з дисфункціональної сім’ї нездатні задовольняти потреби один одного в особистісному та духовному зростанні

Проблема – різниця між бажаним  майбутнім та наявним теперішнім станом речей. положення, умова або  питання, яке недозволене або  небажаний. Звичайно природа проблеми така, що потрібен відповідь або  рішення проблеми.

Розлучення, розлука, розв'язання законного шлюбу у встановленому законом порядку за життя обох дружин.

Метод - систематизована сукупність кроків, які треба здійснити для  виконання певної задачі, досягнення мети. Сьогодні під методом розуміють  прийом або систему прийомів, що застосовуються в якій - небудь діяльності.

Функція (лат. functіo - звершення, виконання) - 1) діяльність, обов’язок, робота, зовнішній  прояв властивостей певного об'єкта в рамках даної системи відносин, до якої він належить (напр., функція  органів відчуття, функція грошей); 2) вид зв'язку між об'єктами, коли зміна одного з них призводить до зміни іншого, при цьому другий об'єкт також називається функцією першого.

У різних галузях знання застосовуються, як правило, обидва поняття функції. Так, у соціології можна говорити, з одного боку, про функцію якого-небудь соціального інституту (наприклад, родини, держави) у суспільстві, а з іншого боку - про деяке соціальне явище як функцію іншого явища (наприклад, про злочинність як функцію економічного становища).

Трансформація (від пізньолат. transformatio — перетворення) — перетворення, зміна вигляду, форми, істотних властивостей чого-небудь.

Принцип - основне, вихідне положення  будь-якої теорії, керуюча ідея, основне  правило діяльності. Внутрішнє переконання, погляд на речі, які виділяють норму поведінки. Стійка форма прояву системи цінностей.

Шлюб — історично зумовлена, санкціонована й регульована  суспільством форма взаємин між  чоловіком і жінкою, яка визначає їхні права і обов'язки одного щодо одного й щодо дітей. Шлюб тісно пов'язаний з сім'єю. Шлюб — сімейний союз одного чоловіка й однієї жінки (моногамний), або полігамний, який має два види: союз одного чоловіка і двох або декількох жінок (полігінний), однієї жінки і двох чи декількох чоловіків (поліандричний), закріплений законом або культурними традиціями.

Завдяки методу наукової абстракції ми поглиблено пізнаємо дійсность, визначили  його теоретичні та методологічні аспекти, наукові поняття.

Завдяки методу наукової абстракції ми поглиблено пізнаємо дійсность, визначили його теоретичні та методологічні аспекти молодої сім'ї, наукові поняття.

За системним підходом ми визначили  внутрішню структуру– функції, причинно-наслідкові ситуації проблем, прямі і зворотні взаємозв′язки проблем та перспектив у сімейному житті.

Методом аналізу документів ми використали  широкий спектр документальних джерел, серед яких книги та наукові ввидання.

Метод опитування – письмовий метод  збору первинної інформації шляхом звертанням із запитанням до респондентів за допомогою анкетування. Анкетування – вид опитування із застосуванням опитувального листа.

Таким чином, ми прокоментували дані поняття та зазаначили їх в категоріальному  апараті, а також описали методи, якимим ми користувалися при написанні  дипломної роботи.

Висновки до першого розділу

Ми розглянули декілька понять сім’ї  і все ж таки зупинилися на наступному. Сім’я – це соціальна група, яка  складається з чоловіка та жінки, котрі перебувають у шлюбі, їх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними  зв’язками з подружжям, кровних родичів і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.

Також, ми виділили три основних підходи  до розгляду сім’ї, серед них є: інституціонально-кризовий підхід, трансформаційний підхід, сімейно-центрований підхід.

Одним із головних факторів першого  розділу є саме методи написання  роботи та категоріальний апарат тих  понять, які ми використовували у  дипломі.

РОЗДІЛ 2 СОЦІАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ ТА ІНДИКАТОРИ ТРАНСФОРМАЦІЇ МОЛОДОЇ СІМ′Ї В УКРАЇНІ

2.1 Соціальний аналіз кореляцій  типів та функцій сім’ї

Ознайомившись з головним поняттям дипломної роботи, ми переходимо до наступного більш теоретичного розгляду дослідження. Реалізація сімейних функцій безпосередньо впливає на характер подружніх взаємин. Н. Н. Обозов та А. Н. Обозова змістом сімейно-рольової сфери подружніх відносин вважають співробітництво шлюбних партнерів при реалізації сімейних функцій. Функції сім’ї зумовлені розвитком суспільства, вони є історично змінними і тому в часі змінюються ролі чоловіка та жінки в сім’ї, всього устрою сім’ї [6,98].Нормально функціонуюча сім’я – це сім’я, яка відповідально та диференційовано виконує свої функції, в результаті чого задовольняються потреби в зростанні та змінах як сім’ї в цілому, так і кожного її члена.

Д. Ледерер та П. Джексон вважають, що хороший шлюб характеризується наступними ознаками: толерантність, повага одне до одного, відвертість, бажання бути разом, подібність інтересів та ціннісних орієнтацій[38,76-77]. А. Н. Обозова у своїх роботах говорить про те, що стабільність у шлюбі обумовлюється співпаданням інтересів та духовних цінностей партнерів та контрастністю їх особистісних якостей. Стабільності сім’ї сприяє також уміння членів сім’ї вести переговори. Повнота та благополуччя сімейного життя залежить від того, наскільки партнери можуть забезпечити виконання всіх сімейних функцій.

Розглянемо кожну функцію сім'ї  та визначимо, як сучасна сім'я справляється з її виконанням[4,55-72;11,82-94].

1. Матеріально-економічну функцію  сім’ї становлять її бюджет, організація  споживчої діяльності, участь у  суспільному виробництві, здобуття  професії, відновлення втрачених  на виробництві сил. Сім'я повинна  приймати участь у суспільному  виробництві, здобувати професію, заробляти собі на життя, на відновлення втрачених на виробництві сил. Чи може сучасна сім'я ефективно виконувати цю функцію? Як свідчать дані соціологічних досліджень, переважна більшість сімей має життєвий рівень нижче прожиткового мінімуму; більше 50 відсотків цих сімей перебувають за межею бідності, а прибуток молодої сім'ї удвічі нижчий за необхідні потреби. Крім того, чимало молодих людей не зайнято або не повністю зайнято у системі суспільного виробництва внаслідок його кризового стану, скорочень, має нестабільні заробітки. Тому, щоб утримувати сім'ю, люди змушені займатися так званою комерційною діяльністю. Особливо важко сім'ям, які виховують малих дітей, неповним, багатодітним сім'ям. Ці явища стають причиною зубожіння сімей, що позначається на здоров'ї членів сім'ї, їх інтелектуальному розвитку, а в майбутньому на розвитку суспільства, генофонді країни.

2. Житлово-побутова функція - це  забезпечення сім'ї житлом, ведення  домашнього господарства, організація  домашнього побуту. Ця функція тісно пов'язана з попередньою. За даними соціологічних досліджень, лише 5-7 відсотків молодих сімей, що беруть шлюб, забезпеченні власним житлом. Через 5 років спільного проживання власне житло мають 23 відсотки молодих сімей, інші або проживають з батьками, або наймають (48,5 відсотка) окрему квартиру чи кімнату в гуртожитках (особливо це стосується студентської сім'ї). Молоді сім'ї навіть не мають чітких перспектив щодо одержання житла. Усі ці негаразди негативно позначаються на організації домашнього побуту і загалом – на мікрокліматі сім'ї.

3. Репродуктивна (демографічна) функція  сім'ї «і полягає у відтворенні  життя, продовженні людського  роду, тобто в народженні дітей.  Мається на увазі відтворення  не тільки кількісне, а й  якісне (народження фізично і психічно здорового покоління, без біологічних і психічних аномалій). Як відомо, для відтворення населення та його природного приросту кожна сім'я повинна мати двох-трьох дітей. Статистичні дані свідчать про те, що особливістю сучасної молодої сім'ї є її малодітність (більшість сімей, десь біля 52 відсотків, має одну дитину), бездітність, відкладання народження дітей на невизначений період. У результаті з 1991 р. В Україні кількість померлих щороку перевищує кількість народжуваних. Наприклад, у 1992р. Кількість народжених в Україні становила 596785, а померлих – 697110. Тобто населення України має тенденцію до старіння та вимирання. Цей процес торкнувся й сільської місцевості, де раніше в сім'ях налічувалося двоє-троє, а то й більше дітей. Нині більшість сільських сімей також має лише одну дитину.

4. Комунікативна функція сім’ї  передбачає створення сприятливого  сімейного мікроклімату, необхідного  для психічно-емоційного відтворення  сил членів сім’ї, внутрішньосімейного  спілкування подружжя, батьків і  дітей, сім’ї та оточуючого мікро- і макросередовища, а також її спілкування з духовними та інтелектуальними надбаннями суспільства (засоби масової інформації, література, мистецтво тощо). Психологічний клімат сім’ї -це стійкий емоційний настрій, результат особливостей і якості взаємостосунків членів сім’ї. Психологічний клімат сім’ї може змінюватись і залежати від самих членів сім’ї. Він може бути сприятливим, несприятливим (конфлікти, сварки, знервованість), суперечливим (чи то повна злагода, чи то сварки).

Характерні ознаки сприятливого сімейного  мікроклімату - згуртованість членів сім'ї, доброзичливість, почуття захищеності, терпимість, взаємна повага, взаємодопомога, чуйність, співчуття, прагнення допомагати один одному, співпереживання, відповідальність за сім'ю та кожного її члена.