Морфологічні особливості сучасної англійської лексики
ÐмÑÑÑ:
"1-2" ÐÑÑÑп
1. ÐоÑÑологÑÑÐ½Ñ Ð¾ÑобливоÑÑÑ ÑÑÑаÑÐ½Ð¾Ñ Ð°Ð½Ð³Ð»ÑйÑÑÐºÐ¾Ñ Ð»ÐµÐºÑики
1.1. ÐоÑÑологÑÑна ÑÑÑÑкÑÑÑа англÑйÑÑкого Ñлова
2. ÐÑÐ½Ð¾Ð²Ð½Ñ ÑловоÑвоÑÑÑ ÑпоÑоби в ÑиÑÑÐµÐ¼Ñ Ð°Ð½Ð³Ð»ÑйÑÑкого Ñменника
2.1. ÐÑÑÑкÑаÑÑÑ
2.2. ÐонвеÑÑÑÑ
2.3. СловоÑкладаннÑ
ÐиÑновок
СпиÑок лÑÑеÑаÑÑÑи
ÐодаÑок
ÐведеннÑ
У ÑвоÑй ÐºÐ½Ð¸Ð·Ñ Â«Ð¡Ð»Ð¾Ð²Ð¾ÑвÑÑ Ð°Ð½Ð³Ð»ÑйÑÑÐºÐ¾Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð¸Â» Ð.Ð. ÐаÑаÑÑк вказÑÑ Ð½Ð° два оÑÐ½Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ñ Ð·Ð½Ð°ÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑеÑмÑÐ½Ñ Â«ÑловоÑвÑÑ», ÑÐºÑ ÑлÑд ÑÑÑко ÑозÑÑзнÑÑи. У пеÑÑÐ¾Ð¼Ñ ÑвоÑÐ¼Ñ Ð·Ð½Ð°ÑÐµÐ½Ð½Ñ Ñей ÑеÑмÑн вживаÑÑÑÑÑ Ð´Ð»Ñ Ð²Ð¸ÑÐ°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÑÑÑйного пÑоÑеÑÑ ÑÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð¾Ð²Ð¸Ñ ÑлÑв Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ñ. «Ðова пеÑебÑÐ²Ð°Ñ Ð² ÑÑÐ°Ð½Ñ Ð±ÐµÐ·Ð¿ÐµÑеÑвного ÑозвиÑкÑ, Ñо вклÑÑÐ°Ñ Ð¿ÐµÐ²Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð½Ñ Ð¿ÑоÑеÑи, в ÑÐ¾Ð¼Ñ ÑиÑÐ»Ñ Ñ Ð¿ÑоÑÐµÑ ÑÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð¾Ð²Ð¸Ñ Ð»ÐµÐºÑиÑÐ½Ð¸Ñ Ð¾Ð´Ð¸Ð½Ð¸ÑÑ. Цей пÑоÑÐµÑ Ñ Ð¾ÑÑимав Ð½Ð°Ð·Ð²Ñ Â«ÑловоÑвÑÑ» »(19, 8).
У ÑвоÑÐ¼Ñ Ð´ÑÑÐ³Ð¾Ð¼Ñ Ð·Ð½Ð°ÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑеÑмÑн «ÑловоÑвÑÑ» познаÑÐ°Ñ ÑоздÑл наÑки, Ñо займаÑÑÑÑÑ Ð²Ð¸Ð²ÑеннÑм пÑоÑеÑÑ ÑÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð»ÐµÐºÑиÑÐ½Ð¸Ñ Ð¾Ð´Ð¸Ð½Ð¸ÑÑ (19, 8).
СловоÑвÑÑ Ñк ÑамоÑÑÑйна диÑÑиплÑна ÑÑала ÑÑвÑÐ´Ð¾Ð¼Ð»ÐµÐ½Ð¾Ñ Ð¼ÐµÑÐ¾Ñ Ð´Ð¾ÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð»Ð¸Ñе в оÑÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ð´ÐµÑÑÑилÑÑÑÑ. ÐезважаÑÑи на Ñе, Ñо ÑловоÑвÑÑ Ñ ÑамоÑÑÑйним ÑоздÑлом наÑки пÑо мовÑ, воно неÑозÑивно пов'Ñзане з ÑнÑими його ÑоздÑлами: моÑÑологÑÑÑ, ÑинÑакÑиÑом Ñ Ð»ÐµÐºÑикологÑÑÑ.
«ÐÑновне Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ ÑловоÑвоÑÑ Ñк ÑоздÑÐ»Ñ Ð½Ð°Ñки, Ñо займаÑÑÑÑÑ Ð²Ð¸Ð²ÑеннÑм пÑоÑеÑÑ ÑÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð»ÐµÐºÑиÑÐ½Ð¸Ñ Ð¾Ð´Ð¸Ð½Ð¸ÑÑ, - Ñе вивÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑоÑмалÑÐ½Ð¸Ñ , ÑеманÑиÑÐ½Ð¸Ñ , генеÑиÑÐ½Ð¸Ñ Ñ ÑнÑÐ¸Ñ Ð·Ð°ÐºÐ¾Ð½Ð¾Ð¼ÑÑноÑÑей Ñ Ð¾ÑобливоÑÑей ÑÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð¾Ð²Ð¸Ñ Ð»ÐµÐºÑиÑÐ½Ð¸Ñ Ð¾Ð´Ð¸Ð½Ð¸ÑÑ, Ñо виникаÑÑÑ Ñ Ð¿ÑоÑеÑÑ ÑозвиÑÐºÑ Ð¼Ð¾Ð²Ð¸Â» (19, 9). СÑÑÑ ÑловоÑвоÑÑÐ¸Ñ Ð¿ÑоÑеÑÑв полÑÐ³Ð°Ñ Ñ ÑÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð¾Ð²Ð¸Ñ Ð½Ð°Ð¹Ð¼ÐµÐ½ÑванÑ.
Ðо найбÑлÑÑ Ð¿ÑодÑкÑивним ÑпоÑобам ÑловоÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð² ÑÑÑаÑнÑй англÑйÑÑкÑй Ð¼Ð¾Ð²Ñ Ð²ÑдноÑÑÑÑÑÑ:
· ÐÑвÑÑа ÑлÑв за Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¾Ñ ÑÑÑÑкÑÑв Ñ Ð¿ÑеÑÑкÑÑв - пÑеÑÑкÑалÑÐ½Ð¸Ñ ÑпоÑÑб;
· ÐÑоÑÐµÑ ÑÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð¾Ð²Ð¸Ñ Ð»ÐµÐºÑиÑÐ½Ð¸Ñ Ñ Ð¼Ð¾ÑÑологÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð¾Ð´Ð¸Ð½Ð¸ÑÑ Ñ Ð²Ð¸Ð³Ð»ÑÐ´Ñ Ð¿ÐµÑÐµÑ Ð¾Ð´Ñ Ð· однÑÑÑ ÑаÑÑини мови в ÑнÑÑ - конвеÑÑÑÑ;
· ÐÑвÑÑа ÑлÑв за Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¾Ñ ÑÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¾Ñнов ÑлÑв - ÑловоÑкладаннÑ.
У пÑоÑеÑÑ Ð´Ð¾ÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±Ñло виÑвлено, Ñо ÑÑнÑÑ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ° кÑлÑкÑÑÑÑ Ð»ÑÑеÑаÑÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð´Ð¶ÐµÑел, пÑиÑвÑÑÐµÐ½Ð¸Ñ Ð»ÐµÐºÑикологÑÑ, моÑÑологÑÑ Ñа гÑамаÑики англÑйÑÑÐºÐ¾Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð¸ (вÑÑого бÑло викоÑиÑÑано 48 лÑÑеÑаÑÑÑÐ½Ð¸Ñ Ñа елекÑÑÐ¾Ð½Ð½Ð¸Ñ Ð´Ð¶ÐµÑел). ÐкÑÐµÐ¼Ñ Ð°ÑпекÑи пÑоблеми доÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ñ Ð´Ð¾ÑиÑÑ Ð³Ð»Ð¸Ð±Ð¾ÐºÐ¾; зокÑема, Ð½ÐµÑ Ð·Ð°Ð¹Ð¼Ð°Ð»Ð¸ÑÑ ÑÐ°ÐºÑ Ð²Ð¸Ð´Ð°ÑÐ½Ñ Ð²ÑенÑ, Ñк Ð.Ð. СмиÑниÑÑкий, Ð.Ð. ÐÑнолÑд, Ð.Ð. ÐобÑина, Ð.С. ÐаÑÑ ÑдаÑов, Ð.Ð. ÐÑÑков, Ð.С. ÐÑбÑÑкова, Ð.Ð. ÐаÑаÑÑк Ñа Ñн Ðднак Ð½Ð°Ñ ÑÑкавиÑÑ Ð¿ÑоблемаÑика вÑе ж вивÑена недоÑÑаÑнÑо повно, Ñо визнаÑÐ°Ñ Ð°ÐºÑÑалÑнÑÑÑÑ Ð¾Ð±ÑÐ°Ð½Ð¾Ñ Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾ÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñоблеми Ñ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ ÑднÑÑÑÑ Ð·Ð²ÐµÑÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾ ÑеÑÑÑÑÑв ÐнÑеÑнеÑÑ Ð¿Ñи ÑÑ ÑозглÑдÑ.
ÐеÑÐ¾Ñ Ð´Ð¾ÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ Ð¾Ð¿Ð¸Ñ Ð¼Ð¾ÑÑологÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð¾ÑобливоÑÑей англÑйÑÑÐºÐ¸Ñ ÑменникÑв, оÑобливоÑÑей ÑÑ ÑÑÑÑкÑÑÑи Ñа пÑоÑеÑÑ ÑÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð¾Ð²Ð¸Ñ Ð¾Ð´Ð¸Ð½Ð¸ÑÑ Ð½Ð¾Ð¼Ð¸Ð½Ð°Ñивной лекÑики.
Ðб'ÑкÑом доÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ 1630 номÑнаÑÐ¸Ð²Ð½Ð¸Ñ Ð¾Ð´Ð¸Ð½Ð¸ÑÑ, вÑдÑбÑÐ°Ð½Ð¸Ñ Ð¼ÐµÑодом ÑÑÑÑлÑÐ½Ð¾Ñ Ð²Ð¸Ð±ÑÑки з Ð°Ð½Ð³Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ñ Ð³Ð°Ð·ÐµÑ Ñ Ð¶ÑÑналÑв, оÑобливоÑÑÑ ÑÑ Ð¼Ð¾ÑÑологÑÑÐ½Ð¾Ñ ÑÑÑÑкÑÑÑи.
ÐеÑа Ñа об'ÑÐºÑ Ð´Ð¾ÑлÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð¸Ð·Ð½Ð°Ñили коло завданÑ, ÑÐºÑ Ð±Ñло Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно виÑÑÑиÑи в пÑоÑеÑÑ ÑобоÑи:
· РозкÑиÑи оÑобливоÑÑÑ Ð¼Ð¾ÑÑологÑÑÐ½Ð¾Ñ ÑÑÑÑкÑÑÑи англÑйÑÑÐºÐ¸Ñ ÑменникÑв;
· ÐоÑÑвнÑÑи моÑÑологÑÑÐ½Ñ ÑÑÑÑкÑÑÑи англÑйÑÑÐºÐ¸Ñ ÑменникÑв Ñа ÑнÑÐ¸Ñ ÑаÑÑин мови;
· ÐивÑиÑи пÑоÑв моÑÑологÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð¾ÑобливоÑÑей ÑменникÑв англÑйÑÑÐºÐ¾Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð¸ в пиÑÑмовÑй Ð¼Ð¾Ð²Ñ Ð½Ð° пÑÐ¸ÐºÐ»Ð°Ð´Ñ Ð°Ð½Ð³Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ñ Ð³Ð°Ð·ÐµÑ Ñ Ð¶ÑÑналÑв;
· ÐоказаÑи ÑÑзниÑÑ ÑаÑÑоÑÐ½Ð¸Ñ Ñ Ð°ÑакÑеÑиÑÑик Ñ ÑÑÑÐ¿ÐµÐ½Ñ Ð¿ÑодÑкÑивноÑÑÑ ÑловоÑвоÑÑÐ¸Ñ ÑпоÑобÑв в ÑиÑÑÐµÐ¼Ñ Ð°Ð½Ð³Ð»ÑйÑÑÐºÐ¸Ñ ÑменникÑв.
ÐÐ»Ñ Ð²Ð¸ÑÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÑÑÐ°Ð²Ð»ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ñ Ð±Ñли викоÑиÑÑÐ°Ð½Ñ Ð½Ð°ÑÑÑÐ¿Ð½Ñ Ð¼ÐµÑоди доÑлÑдженнÑ:
· ÐналÑз вÑÑÑизнÑÐ½Ð¾Ñ Ñ Ð·Ð°ÑÑбÑÐ¶Ð½Ð¾Ñ Ð»ÑÑеÑаÑÑÑи в облаÑÑÑ Ð¼Ð¾ÑÑологÑÑ, лекÑикологÑÑ Ñа гÑамаÑики ÑÐ½Ð¾Ð·ÐµÐ¼Ð½Ð¸Ñ Ð¼Ð¾Ð², ÑеÑÑÑÑÑв ÐнÑеÑнеÑÑ;
· ÐÑдбÑÑ Ð¼ÐµÑодом ÑÑÑÑлÑÐ½Ð¾Ñ Ð²Ð¸Ð±ÑÑки пÑикладÑв Ð²Ð¶Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ñ ÑÐ´Ð½Ð¸Ñ Ð½Ð¾Ð¼ÑнаÑÐ¸Ð²Ð½Ð¸Ñ Ð¾Ð´Ð¸Ð½Ð¸ÑÑ Ð· Ð°Ð½Ð³Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð²Ð½Ð¾Ñ Ð¿ÑеÑи (Ð³Ð°Ð·ÐµÑ Ñ Ð¶ÑÑналÑв) Ñа миÑÑеÑÑÐºÐ¸Ñ ÑвоÑÑв Ð´Ð»Ñ Ð²Ð¸ÑÐ²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð¾ÑÑологÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð¾ÑобливоÑÑей ÑменникÑв;
· ÐлеменÑи меÑодÑв ÑÑаÑиÑÑиÑного аналÑзÑ.
СÑÑÑкÑÑÑа Ð´Ð¸Ð¿Ð»Ð¾Ð¼Ð½Ð¾Ñ ÑобоÑи: дипломна ÑобоÑа ÑкладаÑÑÑÑÑ Ð· вÑÑÑпÑ, Ð´Ð²Ð¾Ñ ÑоздÑлÑв, виÑновкÑв, ÑпиÑÐºÑ Ð²Ð¸ÐºÐ¾ÑиÑÑÐ°Ð½Ð¾Ñ Ð»ÑÑеÑаÑÑÑи Ñа додаÑкÑв до Ð´Ð¸Ð¿Ð»Ð¾Ð¼Ð½Ð¾Ñ ÑобоÑи.
ЦÑннÑÑÑÑ Ð´Ð°Ð½Ð¾Ñ
Ð´Ð¸Ð¿Ð»Ð¾Ð¼Ð½Ð¾Ñ ÑобоÑи, на
наÑÑ Ð´ÑмкÑ, з меÑодиÑноÑ
ÑоÑки зоÑÑ, полÑгаÑ
в ÑомÑ, Ñо пÑи аналÑзÑ
лÑÑеÑаÑÑÑи з даного
пиÑаннÑ, пÑи доÑлÑдженнÑ
пÑакÑиÑного маÑеÑÑалÑ
бÑли видÑÐ»ÐµÐ½Ñ Ð¾Ñобливо
пÑодÑкÑÐ¸Ð²Ð½Ñ ÑпоÑоби
ÑловоÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð² ÑиÑÑемÑ
англÑйÑÑкого Ñменника,
ÑÐºÑ Ð¼Ð¾Ð¶ÑÑÑ Ð±ÑÑи вклÑÑенÑ
в навÑалÑний маÑеÑÑал
Ð´Ð»Ñ ÐºÑÑÑÑ Ð°Ð½Ð³Ð»ÑйÑÑкоÑ
мови в ÑеÑеднÑй загалÑнооÑвÑÑнÑ
1. ÐоÑÑологÑÑнÑ
оÑобливоÑÑÑ ÑÑÑаÑноÑ
англÑйÑÑÐºÐ¾Ñ Ð»ÐµÐºÑики
1.1 ÐоÑÑологÑÑна
ÑÑÑÑкÑÑÑа англÑйÑÑкого
Ñлова
РанглÑйÑÑкÑй Ð¼Ð¾Ð²Ñ Ñлова можÑÑÑ Ð±ÑÑи пÑоÑÑими, Ð¿Ð¾Ñ Ñдними Ñ Ñкладними. ÐÑоÑÑе Ñлово ÑкладаÑÑÑÑÑ Ð· коÑенÑ, до Ñкого можÑÑÑ Ð¿ÑиÑднÑваÑиÑÑ Ð¼Ð¾ÑÑологÑÑÐ½Ñ ÑлекÑÑÑ: напÑиклад table, book - пÑоÑÑÑ Ñлова. ÐÐ¾Ñ Ñдне Ñлово - Ñе Ñлово, по вÑдноÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾ Ñкого бÑв зÑоблений ÑкоÑ-небÑÐ´Ñ ÑловоÑвоÑÑий акÑ: напÑиклад, speaker, government, to bed Ñ Ð¿Ð¾Ñ Ñдними Ñловами. ÐÑи ÑÑÐ¾Ð¼Ñ Ð´ÑÑÑлово to bed по моÑÑологÑÑнÑй ÑÑÑÑкÑÑÑÑ Ð¿ÑедÑÑавлÑÑ ÑÐ¾Ð±Ð¾Ñ Ð¿ÑоÑÑе Ñлово, Ñ Ð² ÑÑÐ¾Ð¼Ñ ÑенÑÑ Ð½Ðµ вÑдÑÑзнÑÑÑÑÑÑ, вÑд Ñменника, а bed, пÑоÑе дÑÑÑлово Ñ Ð¿ÑодÑкÑом ÑловоÑвÑÑного акÑÑ (конвеÑÑÑÑ) Ñ, ÑомÑ, to bed - Ñлово Ð¿Ð¾Ñ Ñдне. ÐÑже, моÑÑологÑÑне Ñ ÑловоÑвÑÑне бÑдова Ñлова можÑÑÑ Ð½Ðµ збÑгаÑиÑÑ Ð· ÑоÑки зоÑÑ ÑÑ ÑленÑмоÑÑÑ Ñ Ð½ÐµÑленÑмоÑÑÑ.
Складне Ñлово
- Ñе Ñлово, Ñке ÑÑвоÑилоÑÑ
в ÑезÑлÑÑаÑÑ ÑкладаннÑ
двоÑ
або бÑлÑÑе оÑнов:
напÑиклад: blackboard, handcraft, weekend.
У лÑнгвÑÑÑиÑнÑй лÑÑеÑаÑÑÑÑ
пÑийнÑÑо видÑлÑÑи Ñакож
пÑоÑзводноÑложн
СловоÑвоÑÑий елеменÑ
може бÑÑи пÑиÑднаний
не ÑÑлÑки до одноÑкладниÑ
Ñи двооÑновний ÑловÑ,
але Ñ Ð´Ð¾ ÑловоÑполÑÑеннÑ
ÐоÑÑологÑÑна ÑÑÑÑкÑÑÑа
англÑйÑÑкиÑ
пÑоÑÑиÑ
ÑлÑв не Ñкладна. Ðона
не обÑÑжена моÑÑологÑÑними
показниками ÑаÑÑин
мови, ÑодÑ, ÑÐ¸Ð¿Ñ Ð²ÑдмÑнÑваннÑ
або дÑÑвÑдмÑнÑваннÑ
СÑÑаÑний англÑйÑÑка мова Ð¼Ð°Ñ Ð»Ð¸Ñе кÑлÑкома ÑловозмÑÐ½Ð½Ð¾Ñ ÑлекÑÑÑми:-s Ð¼Ð½Ð¾Ð¶Ð¸Ð½Ñ ÑменникÑв, - 's пÑиÑвÑйний вÑдмÑнок,-s 3-Ñ Ð¾Ñоба однини дÑÑÑлÑв ÑепеÑÑÑнÑого ÑаÑÑ,-ed минÑлий ÑÐ°Ñ Ð´ÑÑÑлова. Це Ñакож знаÑно ÑпÑоÑÑÑ Ð¼Ð¾ÑÑологÑÑÐ½Ñ ÑÑÑÑкÑÑÑÑ Ð°Ð½Ð³Ð»ÑйÑÑÐºÐ¸Ñ ÑлÑв. ÐнÑими Ñловами, в англÑйÑÑкÑй Ð¼Ð¾Ð²Ñ ÐºÐ¾ÑÑÐ½Ñ Ð´Ñже ÑаÑÑо повнÑÑÑÑ Ð¼Ð°ÑеÑÑалÑно збÑгаÑÑÑÑÑ Ð· оÑÐ½Ð¾Ð²Ð¾Ñ Ñлова. Ðажливим Ñакож Ñ Ñ Ñе, Ñо велика кÑлÑкÑÑÑÑ Ð°Ð½Ð³Ð»ÑйÑÑÐºÐ¸Ñ ÑлÑв - одноÑкладовÑ.
СÑÑÑкÑÑÑа англÑйÑÑкого Ñлова, а Ñазом з Ð½ÐµÑ Ñ Ð¿Ñоблема ÑÑ Ð°Ð½Ð°Ð»ÑзÑ, ÑÑкладнÑÑÑÑÑÑ, Ñк ÑÑлÑки ми звеÑÑаÑмоÑÑ Ð´Ð¾ Ð¿Ð¾Ñ ÑÐ´Ð½Ð¸Ñ ÑлÑв. Ðа вÑдмÑÐ½Ñ Ð²Ñд пÑоÑÑÐ¸Ñ ÑлÑв, багаÑо англÑйÑÑÐºÑ Ð¿Ð¾Ñ ÑÐ´Ð½Ñ Ñлова маÑÐºÐ¾Ð²Ð°Ð½Ñ Ð· ÑоÑки зоÑÑ Ð½Ð°Ð»ÐµÐ¶Ð½Ð¾ÑÑÑ ÑÑ Ð´Ð¾ ÑаÑÑин мови, Ñ Ð¾Ñа омонÑмÑÑ Ð°ÑÑкÑÑв Ñа конвеÑÑÑÑ ÑаÑÑин мови знаÑно знижÑÑÑÑ Ð·Ð´Ð°ÑнÑÑÑÑ Ð°Ð½Ð³Ð»ÑйÑÑÐºÐ¸Ñ Ð°ÑÑкÑÑв до ÑндикаÑÑÑ ÑаÑÑин мови (23, 26).
ÐодаÑок ÑловоÑвÑÑного аÑÑкÑа ÑÑкладнÑÑ ÑÑÑÑкÑÑÑÑ Ð°Ð½Ð³Ð»ÑйÑÑкого Ñлова, але вÑе-Ñаки воно збеÑÑÐ³Ð°Ñ ÑÐ²Ð¾Ñ Ð²ÑдноÑÐ½Ñ Ð¿ÑоÑÑоÑÑ, Ñак Ñк Ñама аÑÑÑкÑаÑÑÑ, ÑоÑнÑÑе ÑÑÑÑкÑаÑÑÑ, не вноÑиÑÑ Ð² Ñлово нÑÑÐºÐ¸Ñ Ð¼Ð¾ÑÑологÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð¾Ð·Ð½Ð°Ðº, кÑÑм ÑндикаÑÑÑ ÑаÑÑин мови (23, 26). Так, напÑиклад, Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾ÑÑвнÑÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð²ÐµÐ´ÐµÐ¼Ð¾ ÑÑÑÑкÑаÑÑÑ Ð² нÑмеÑÑкÑй мовÑ, де ÑÑÑÑÐºÑ ÑигналÑзÑÑ Ð¿Ñо належнÑÑÑÑ Ñлова до гÑамаÑиÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ ÑодÑ, звÑдÑи до певного ÑÐ¸Ð¿Ñ Ð²ÑдмÑнÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ Ñ.п.; напÑиклад, ÑÑÑ. -Er ÑигналÑзÑÑ Ð¿Ñо ÑоловÑÑий ÑÑд (der Schaffner), ÑÑÑ. -Schaft пÑо жÑноÑÐ¾Ð¼Ñ ÑÐ¾Ð´Ñ (die Freunschaft), ÑÑÑ. -Tum пÑо ÑеÑеднÑ. Das Madchen, das Brotchen Ðднак не вÑе Ñак пÑоÑÑо Ñ Ð² ÑÑÑÑкÑÑÑÑ Ð°Ð½Ð³Ð»ÑйÑÑÐºÐ¸Ñ Ð¿Ð¾Ñ ÑÐ´Ð½Ð¸Ñ ÑлÑв. ÐналÑз ÑÑ ÑÑÑÑкÑÑÑи ÑÑкладнÑÑÑÑÑÑ, пÑинаймнÑ, двома Ñинниками. Ðо-пеÑÑе, ÑÑнÑÑ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ° кÑлÑкÑÑÑÑ Ð°Ð»Ð¾Ð¼Ð¾ÑÑним ÑоÑм ÑловоÑвоÑÑÐ¸Ñ Ð°ÑÑкÑÑв, оÑобливо ÑÑÑÑкÑÑв (алломоÑÑ-Ñе ÑонеÑиÑний Ñ / або оÑÑогÑаÑÑÑний ваÑÑÐ°Ð½Ñ Ð¼Ð¾ÑÑеми). Це ознаÑаÑ, Ñо Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð¿ÑÐ·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ ÑÑÑÑкÑа Ñа оÑнови недоÑÑаÑнÑо знаÑи Ð¾Ð´Ð½Ñ ÑоÑÐ¼Ñ ÑÑÑÑкÑа, напÑиклад-able, а ÑÑлий ÑÑд його алломоÑÑ. ÐапÑиклад, ÑÑÑ.-able пÑедÑÑавлений наÑÑÑпними алломоÑÑ (наводÑÑÑÑÑ ÑÑлÑки оÑÑогÑаÑÑÑÐ½Ñ Ð²Ð°ÑÑанÑи):-able (breakable),-ible (responsible),-ibl (incompatibly),-uble (dissoluble),-abil (advisability),-ubil (dissolubility ) (23, 26).
ÐиÑÐ²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²ÑÑÑ
алломоÑÑ, Ñ
аÑакÑÐµÑ ÑполÑÑÑваноÑÑÑ
ÑÑÑÑкÑÑв з ÑÑзними видами
оÑнов, диÑÑÑибÑÑÑÑ ÑÑÑÑкÑа
Ñа ÑнÑÑ Ð¿Ð¸ÑÐ°Ð½Ð½Ñ ÑкладаÑÑÑ
пÑÐµÐ´Ð¼ÐµÑ ÑловообÑазоваÑ
ÐÑÑгий, важливий
Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñоблем ÑловоÑвоÑÑ,
ÑакÑÐ¾Ñ Ð¿Ð¾Ð»ÑÐ³Ð°Ñ Ð² видÑлимÑÑÑÑ
ÑловоÑвÑÑного аÑÑкÑа
Ñ, оÑже, Ñ Ð²ÑднеÑеннÑ
Ñого Ñи ÑнÑого Ñлова
до ÑозÑÑÐ´Ñ Ð¿Ð¾Ñ
ÑдниÑ
.
Цей ÑакÑÐ¾Ñ Ð´Ð»Ñ Ð°Ð½Ð³Ð»ÑйÑÑкоÑ
мови ÑÑкладнÑÑÑÑÑÑ
Ñим, Ñо в ÑÑй Ð¼Ð¾Ð²Ñ Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ°
кÑлÑкÑÑÑÑ ÑлÑв, ÑкÑ
бÑли запозиÑÐµÐ½Ñ Ñазом
Ð·Ñ ÑловоÑвоÑÑими аÑÑкÑами,
однак коÑÐµÐ½Ñ ÑиÑ
ÑлÑв
не маÑÑÑ Ñ ÑÑÑаÑнÑй
англÑйÑÑкÑй Ð¼Ð¾Ð²Ñ ÑамоÑÑÑйного
вживаннÑ. Ð¢Ð°ÐºÑ Ñлова
ÑÑнкÑÑонÑÑÑÑ Ð¿Ð°ÑалелÑно
Ð·Ñ Ñловами, в ÑкиÑ
пÑÑлÑ
виÑаÑ
ÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°ÑÑкÑа
залиÑаÑÑÑÑÑ ÑаÑÑина,
ÑÑвна повнознаÑниÑ
ÑлÑв. Ð¦Ñ Ð¿Ñоблема ÑÑоÑовно
ÑловообÑазовани
Таким Ñином, ми
пÑийÑли до виÑновкÑ,
Ñо англÑйÑÑка мова,
на вÑдмÑнÑ, напÑиклад,
вÑд ÑоÑÑйÑÑкого, маÑ
вÑÑого кÑлÑка ÑловозмÑнниÑ
ÑлекÑÑй, Ñо ÑпÑоÑÑÑ
моÑÑологÑÑÐ½Ñ ÑÑÑÑкÑÑÑÑ
ÑлÑв. ÐÑи ÑÑÐ¾Ð¼Ñ Ð²Ð°Ð¶Ð»Ð¸Ð²Ð¸Ð¼
моменÑом Ñ Ñе, Ñо бÑлÑÑа
ÑаÑÑина англÑйÑÑкиÑ
ÑлÑв - одноÑкладовÑ.
ÐоÑÑд з Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¾Ñ ÐºÑлÑкÑÑÑÑ
одноÑкладовиÑ
ÑлÑв
ÑÑнÑÑÑÑ Ñакож поÑ
ÑднÑ
Ñ ÑкладнÑ. ÐагаÑо Ñ
Ñо
з ниÑ
, на вÑдмÑÐ½Ñ Ð²Ñд
пÑоÑÑиÑ
ÑлÑв, маÑкованÑ
з ÑоÑки зоÑÑ Ð½Ð°Ð»ÐµÐ¶Ð½Ð¾ÑÑÑ
ÑÑ
до ÑаÑÑин мови. ÐодаÑок
ÑловоÑвÑÑного аÑÑкÑа
ÑÑкладнÑÑ ÑÑÑÑкÑÑÑÑ
англÑйÑÑкого Ñлова,
але воно вÑе ж Ñаки збеÑÑгаÑ
ÑÐ²Ð¾Ñ Ð²ÑдноÑÐ½Ñ Ð¿ÑоÑÑоÑÑ.
2. ÐÑÐ½Ð¾Ð²Ð½Ñ ÑловоÑвоÑÑÑ
ÑпоÑоби в ÑиÑÑÐµÐ¼Ñ Ð°Ð½Ð³Ð»ÑйÑÑкого
Ñменника
Саме Ñлово «ÑловоÑвÑÑ» пÑидбало подвÑйне знаÑеннÑ. Родного бокÑ, воно ознаÑÐ°Ñ Ð¿ÑоÑÐµÑ Ñ Ð¿Ñавила ÑÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑлÑв. Ð ÑнÑого бокÑ, Ñей ÑеÑмÑн ознаÑÐ°Ñ Ð¿ÐµÐ²Ð½Ð¸Ð¹ аÑÐ¿ÐµÐºÑ Ð»ÑнгвÑÑÑиÑÐ½Ð¾Ñ Ð½Ð°Ñки.
ÐовоÑÑÑи пÑо ÑловоÑвÑÑ, зазвиÑай маÑÑÑ Ð½Ð° ÑÐ²Ð°Ð·Ñ Ð¿Ð¾Ð¿Ð¾Ð²Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ñловникового ÑÐºÐ»Ð°Ð´Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð¸ новими Ñловами внаÑлÑдок ÑндивÑдÑалÑного або колекÑивного ÑловоÑвоÑÑоÑÑÑ (23, 5). ÐезÑмовно, ÑÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð¾Ð²Ð¸Ñ ÑлÑв, - Ñе оÑновна ÑÑнкÑÑÑ ÑловоÑвоÑеннÑ, Ñ Ñаме воно Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¸Ð¼ з найважливÑÑÐ¸Ñ Ð»ÑнгвÑÑÑиÑÐ½Ð¸Ñ Ð¼ÐµÑ Ð°Ð½ÑзмÑв, Ñо забезпеÑÑÑÑÑ Ð½ÐµÑкÑнÑеннÑÑÑÑ Ñловника.
Разом з Ñим ÑÐ¾Ð»Ñ ÑловоÑвоÑÑ Ð¿Ð¾Ð»ÑÐ³Ð°Ñ Ð½Ðµ ÑÑÑлÑки в ÑÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð¾Ð²Ð¸Ñ ÑлÑв, ÑкÑлÑки в поÑÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ñ Ð²Ð¶Ðµ ÑÑнÑÑÑÐ¸Ñ Ð² Ð¼Ð¾Ð²Ñ ÑлÑв. Ð ÑÑ ÑÑоÑона ÑловоÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ðµ Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð²Ð°Ð¶Ð»Ð¸Ð²Ð°, нÑж ÑÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð¾Ð²Ð¸Ñ ÑлÑв (23, 7).
У пÑоÑÐµÑ ÑловоÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð² ÑиÑÑÐµÐ¼Ñ Ð°Ð½Ð³Ð»ÑйÑÑÐºÐ¾Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð¸ залÑÑÐµÐ½Ñ Ð²ÑÑ ÑаÑÑини мови. ÐайбÑлÑÑ ÑиÑоко, Ñим не менÑ, пÑедÑÑавлена ââÑаÑÑина мови - Ñменник.
У данÑй ÑобоÑÑ
ми ÑозглÑдаÑмо ÑакÑ
пÑодÑкÑÐ¸Ð²Ð½Ñ ÑпоÑоби
ÑловоÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð² ÑиÑÑемÑ
англÑйÑÑкого Ñменника,
Ñк аÑÑкÑаÑÑÑ, конвеÑÑÑÑ
Ñа ÑловоÑкладаннÑ.
2.1. ÐÑÑÑкÑаÑÑÑ
У ÑÑÑаÑнÑй англÑйÑÑкÑй Ð¼Ð¾Ð²Ñ Ð·ÑÑÑÑÑÑаÑÑÑÑÑ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ° кÑлÑкÑÑÑÑ Ð°ÑÑкÑÑв Ñк ÑпоконвÑÑÐ½Ð¸Ñ , Ñак Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð¾Ð·Ð¸ÑÐµÐ½Ð¸Ñ . Ðднак не вÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ вживаÑÑÑÑÑ Ð·Ð°Ñаз Ñк ÑловообÑазÑÑÑÐ¸Ñ ÐµÐ»ÐµÐ¼ÐµÐ½ÑÑв. Як зазнаÑÐ°Ñ Ð°ÐºÐ°Ð´ÐµÐ¼Ñк Ð.Ð. ÐиногÑадов, аÑÑкÑи, Ñо вÑÑаÑили ÑÐ²Ð¾Ñ Ð·Ð½Ð°ÑеннÑ, Ñо ÑÑали непÑодÑкÑивними й ÑпÑиймаÑÑÑÑÑ Ð»Ð¸Ñе Ñк пÑикмеÑа ÑÑÑÑ Ñи ÑнÑÐ¾Ñ ÑаÑÑини мови, пеÑеÑÑаÑÑÑ Ð±ÑÑи аÑÑкÑами Ñ Ð»Ð¸Ñе поÑенÑÑйно збеÑÑгаÑÑÑ Ð²Ð»Ð°ÑÑивÑÑÑÑ Ð²Ð¸Ð´ÑлимÑÑÑÑ (6, 120). У зв'ÑÐ·ÐºÑ Ð· Ñим Ð²Ð¸Ð½Ð¸ÐºÐ°Ñ Ð¿Ð¸ÑаннÑ, Ñо ÑлÑд називаÑи живим аÑÑкÑом Ñ Ñкими ознаками вÑн повинен маÑи в ÑÑÑаÑнÑй мовÑ. ÐналÑз аÑÑкÑалÑÐ½Ð¸Ñ Ð¿Ð¾Ñ ÑÐ´Ð½Ð¸Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ð·ÑÑ, Ñо аÑÑикÑам пÑиÑÐ°Ð¼Ð°Ð½Ð½Ñ ÑÐ°ÐºÑ Ñ Ð°ÑакÑеÑÐ½Ñ Ð¾Ð·Ð½Ð°ÐºÐ¸:
· ÐÑиÑднÑÑÑиÑÑ Ð´Ð¾ виÑоблÑÑ Ð¾ÑновÑ, аÑÑÐºÑ Ð¼Ð°Ñ Ð²Ð¸ÑловлÑваÑи певне знаÑеннÑ.
· ÐÑÑÐºÑ Ð¿Ð¾Ð²Ð¸Ð½ÐµÐ½ легко видÑлÑÑиÑÑ Ñк ÑловоÑвоÑÑий ÐµÐ»ÐµÐ¼ÐµÐ½Ñ Ñ Ð² ÑвÑдомоÑÑÑ Ð¼Ð¾Ð²ÑÑ ÑÑÑко ÑÑвÑдомлÑваÑиÑÑ Ñк ÑаÑÑина Ñлова, а виÑоблÑÑ Ð¾Ñнова пÑи вÑддÑÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð½Ð° маÑи здаÑнÑÑÑÑ Ð²Ð¶Ð¸Ð²Ð°ÑиÑÑ Ð² Ð¼Ð¾Ð²Ñ Ð±ÐµÐ· аÑÑкÑа або виÑоблÑÑи Ð½Ð¾Ð²Ñ Ñлова за Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¾Ñ ÑнÑÐ¸Ñ Ð°ÑÑкÑÑв.
· ÐÑÑÐºÑ Ð¿Ð¾Ð²Ð¸Ð½ÐµÐ½ вживаÑиÑÑ Ð´Ð»Ñ ÑÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð¾Ð²Ð¸Ñ ÑлÑв не ÑÑлÑки вÑд оÑнов Ñого Ð¿Ð¾Ñ Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ, з Ñким вÑн впеÑÑе з'ÑвивÑÑ Ð² мовÑ, але Ñ Ð²Ñд оÑнов ÑнÑого Ð¿Ð¾Ñ Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ.
· ÐÑÑÐºÑ Ð¿Ð¾Ð²Ð¸Ð½ÐµÐ½ володÑÑи Ð¿ÐµÐ²Ð½Ð¾Ñ ÑаÑÑоÑÐ¾Ñ Ð²Ð¶Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ. Чим бÑлÑÑе Ð½Ð¾Ð²Ð¸Ñ ÑÑвоÑÐµÐ½Ñ Ð²Ñн даÑ, Ñим вÑн пÑодÑкÑивнÑÑе.
ÐÐ¸Ñ Ð¾Ð´ÑÑи з виÑÐµÐ²Ð¸ÐºÐ»Ð°Ð´ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð¾Ð·Ð½Ð°Ðº, пÑд аÑÑкÑом ми ÑозÑмÑÑмо моÑÑемÑ, Ñка в ÑвоÑÐ¼Ñ ÑозвиÑÐºÑ Ð½Ð°Ð±Ñла абÑÑÑакÑне знаÑеннÑ, влаÑÑиве ÑÑÐ»Ð¾Ð¼Ñ ÐºÐ»Ð°ÑÑ ÑлÑв, Ñ Ñка, пÑиÑднÑÑÑиÑÑ Ð´Ð¾ оÑнови, змÑнÑÑ ÑÑ Ð·Ð½Ð°ÑÐµÐ½Ð½Ñ (30, 33).
         ÐднÑÑÑ Ð· Ð²Ð°Ð¶Ð»Ð¸Ð²Ð¸Ñ Ð¾ÑобливоÑÑей англÑйÑÑÐºÐ¾Ñ ÑÑÑÑкÑалÑÐ½Ð¾Ñ ÑиÑÑеми Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ° Ñвобода в об'ÑÐ´Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ ÑÑÑÑкÑÑв з оÑновами. Свобода ÑполÑÑÑваноÑÑÑ ÑÑÑÑкÑÑв Ñа оÑнов в англÑйÑÑкÑй Ð¼Ð¾Ð²Ñ Ð¿ÑизводиÑÑ Ð´Ð¾ ÑиÑÐ»ÐµÐ½Ð½Ð¸Ñ Ð¾ÐºÐºÐ°Ð·ÑоналÑним ÑÑвоÑеннÑм. ÐÑи ÑÑÐ¾Ð¼Ñ ÑаÑÑо ÑоÑмÑÑÑÑÑÑ ÑÐ°ÐºÑ Ð»ÐµÐºÑиÑÐ½Ñ Ð¾Ð´Ð¸Ð½Ð¸ÑÑ, ÑÐºÑ Ð¼Ð°ÑÑÑ Ñаме ÑзагалÑнене знаÑеннÑ, ÑозкÑиваÑÑÑÑÑ ÑÑлÑки ÑлÑÑ Ð¾Ð¼ певного ÑпÑввÑдноÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ñ Ð·Ð½Ð°ÑеннÑм, виÑаженим в оÑновÑ. ÐнакÑе кажÑÑи, «англÑйÑÑÐºÑ ÑÑÑÑкÑи Ñ Ð°ÑакÑеÑизÑÑÑÑÑÑ Ð²Ð¸ÑÐ¾ÐºÐ¾Ñ ÑегÑлÑÑнÑÑÑÑ ÑполÑÑÑваноÑÑÑ Ð·Ñ Ñловами» (23, 35).
ÐÐ»Ñ Ð¾Ð¿Ð¸ÑÑ ÑÑÑÑкÑалÑÐ½Ð¾Ñ ÑиÑÑеми англÑйÑÑÐºÐ¾Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð¸ Ð.Ð. ÐÑÑков видÑлÑÑ ÑÑÑÑкÑалÑÐ½Ñ ÑÑ ÐµÐ¼Ð¸ Ñ Ð¼Ð¾Ð´ÐµÐ»Ñ. СÑÑÑкÑалÑна ÑÑ ÐµÐ¼Ð° показÑÑ, ÑÐºÑ ÑаÑÑини мови викоÑиÑÑÐ°Ð½Ñ Ñ ÑловоÑвÑÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ Ð°ÐºÑÑ, Ñка з Ð½Ð¸Ñ Ñ Ð²Ð¸ÑоблÑÑ, Ñка - Ð¿Ð¾Ñ ÑÐ´Ð½Ð¾Ñ (23, 38-39). Так, напÑиклад, V + Suf = N - ÑÑÑÑкÑалÑна ÑÑ ÐµÐ¼Ð°. Ðана ÑÑ ÐµÐ¼Ð° ÑвлÑÑ Ñменник, ÑÑвоÑене вÑд оÑнови дÑÑÑлова за Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¾Ñ ÑÑÑÑкÑа, напÑиклад, remove + al = removal. У Ñой же ÑÐ°Ñ ÑÑеÑÐµÐ´Ð¸Ð½Ñ ÑÑÑÑкÑалÑÐ½Ð¸Ñ ÑÑ ÐµÐ¼ видÑлÑÑÑÑÑÑ ÑÑÑÑкÑалÑÐ½Ñ Ð¼Ð¾Ð´ÐµÐ»Ñ. Ðони опиÑÑÑÑÑ Ð²Ð¸ÑоблÑÑ Ð¾ÑновÑ, конкÑеÑний ÑÑÑÑÐºÑ Ñ Ð¿Ð¾Ñ Ñдне Ñлово. Так, Ñ Ð²Ð¸ÑевказанÑй ÑÑ ÐµÐ¼Ñ Ñ ÑÑÐ·Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð´ÐµÐ»Ñ: напÑиклад, V + ion = N, communicate - communication; V + er + N, speak-speaker.
Ðм'Ñ Ñменник англÑйÑÑÐºÐ¾Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð¸ Ñ ÑловоÑвÑÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ Ð²ÑдноÑÐµÐ½Ð½Ñ - найбагаÑÑа ÑаÑÑина мови. ШиÑоко пÑедÑÑавлена ââÑÑÑÑкÑаÑÑÑ, Ñо дозволÑÑ Ð²Ð¸ÑоблÑÑи Ñменники вÑд оÑнов ÑÑÐ·Ð½Ð¸Ñ ÑаÑÑин мови. ÐнглÑйÑÑÐºÑ Ñменники маÑÑÑ Ð½Ð°Ð±Ð°Ð³Ð°Ñо бÑлÑÑе ÑÑÑÑкÑÑв, нÑж бÑдÑ-Ñка ÑнÑа ÑаÑÑина мови (19, 37).
СÑÑÑкÑи Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¸Ð¼
з ознак Ñменника Ñк
ÑаÑÑини мови. СÑÑÑкÑи
ÑменникÑв англÑйÑÑкоÑ
мови ÑÑзноманÑÑÐ½Ñ Ð·Ð°
поÑ
одженнÑм. Ð ÑÑÑÑкÑи,
заÑвÑдÑÐµÐ½Ñ ÑÑлÑки в
ÑкоÑÑÑ Ð¼Ð¾ÑÑем, Ñ ÑÑÑÑкÑи,
Ñо виникли Ñз ÑамоÑÑÑйниÑ
ÑлÑв; ÑÑÑÑкÑи ÑпоконвÑÑнÑ
Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð¾Ð·Ð¸ÑенÑ. ÐоÑÑд
Ñз пÑодÑкÑивними ÑÑÑÑкÑами,
за Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¾Ñ ÑкиÑ
Ñловниковий
Ñклад англÑйÑÑÐºÐ¾Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð¸
пÑодовжÑÑ Ð¿Ð¾Ð¿Ð¾Ð²Ð½ÑваÑиÑÑ
новими лекÑиÑними одиниÑÑми,
ÑÑнÑÑÑÑ Ð½ÐµÐ¿ÑодÑкÑивнÑ
або малопÑодÑкÑивнÑ
Ð.Ð. ÐÑÑков Ñ ÑвоÑй ÐºÐ½Ð¸Ð·Ñ Â«Ð¡Ð»Ð¾Ð²Ð¾ÑвÑÑ ÑÑÑаÑÐ½Ð¾Ñ Ð°Ð½Ð³Ð»ÑйÑÑÐºÐ¾Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð¸Â» вказÑÑ Ð½Ð° Ñе, Ñо ÑÑÑÑкÑи можна пÑдÑоздÑлиÑи на ÑеÑмÑналÑÐ½Ñ Ñа неÑеÑмÑналÑÐ½Ñ (23).
ТеÑмÑналÑÐ½Ñ ÑÑÑÑкÑи
можÑÑÑ Ð·Ð°Ð¹Ð¼Ð°Ñи ÑÑлÑки
кÑнÑеве Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²
ÑловÑ. Ðо ниÑ
можна вÑднеÑÑи
ÑÑÑÑкÑи-ship,-let,-
У ÑÐ²Ð¾Ñ ÑеÑÐ³Ñ Ð.Ð. ÐаÑаÑÑк Ñ ÑвоÑй ÐºÐ½Ð¸Ð·Ñ Â«Ð¡Ð»Ð¾Ð²Ð¾ÑвÑÑ Ð² англÑйÑÑкÑй мовÑ» ÑобиÑÑ Ð°ÐºÑÐµÐ½Ñ Ð½Ð° пÑдÑоздÑÐ»Ñ Ð²ÑÑÑ Ð¿Ð¾Ñ ÑÐ´Ð½Ð¸Ñ ÑменникÑв на ÑÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð· Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¾Ñ Ð°Ð³ÐµÐ½Ñивно ÑÑÑÑкÑÑв Ñ Ð½Ð° ÑÑвоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð· Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¾Ñ Ð°Ð±ÑÑÑакÑÐ½Ð¸Ñ ÑÑÑÑкÑÑв (19, 37).

- Морфолого-анатомический анализ лекарственных растений
- Морфолого-биологическая и каталазная активность некоторых комнатных растений
- Морфометрический анализ территории
- Морфометрический статус детей в экологическом мониторинге
- Морфоструктуры дна Тихого и Атлантического океана
- Морфрлогия, биология и технология возделывания клевера лугового на семена в ОАО "Кухчицы"
- Москва и Петербург- две столицы России
- Морфологические трансформации при переводе на материале произведения Теодора Драйзера « Сестра Керри»
- Морфологический анализ
- Морфологический анализ на уроках русского языка в начальной школе как один из способов формирования орфографической грамотности
- Морфология волшебной сказки
- Морфология золотого и серебряного карася обитающих в озерах Нижнетавдинского района
- Морфология культуры Республики Татарстан
- Морфология почв