Мотивація як загальна функція менеджменту. 2
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………
РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ МОТИВУВАЦІЇ ТА ЇЇ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК…………...…..4
- Поняття мотивування…………………………………………………
…...….4 - Взаємозв'язок понять мотивації…………………………………………...…6
РОЗДІЛ
2 ТЕОРІЇ МОТИВУВАННЯ……………………………………………….
- Змістовні
теорії мотивації…………………………………………….…..
.…10 - Процесні
теорії мотивації……………………………..…………….….
.…..17
РОЗДІЛ
3 ПОМИЛКИ І ШЛЯХИ МОТИВУВАННЯ………
ВИСНОВОК…………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………..29
ВСТУП
Ні одна дія людини не відбувається без мотивації. Тому для успішного керування поведінкою людей у процесі їх трудової діяльності дуже важливо встановити, чому саме люди працюють
Шлях до управління лежить через розуміння його мотивації. Тільки знаючи, що рухає людиною, що спонукає її до діяльності, які мотиви лежать в основі її дій, можна спробувати розробити ефективну систему форм і методів управління людиною. Управління з’явилося разом із людьми.
На всіх етапах становлення суспільства проблема управління стояла досить гостро і багато людей намагалися вирішити її, але їхні труди носили розрізнений характер і не укладали узагальненої теорії.
Одне
з основних завдань менеджера - створити
спонукальні стимули для
Метою курсової роботи є дослідження процесу мотивації; мотиваційних теорій та їх аналіз.
Завдання цієї роботи:
а) визначити сутность процесу мотивації та її складових;
б) розкрити сутність теорій мотивації;
в) порівняти теорії мотивації.
Під
час виконання курсової роботи було
використано підручники з основ
менеджменту, управління трудовими
ресурсами, основи мотивації та управління
персоналом.
РОЗДІЛ
1 СУТНІСТЬ МОТИВУВАЦІЇ
ТА ЇЇ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК
- Поняття мотивування
Більшість із нас встає вранці, йде вчитися чи працювати і взагалі поводиться досить передбачуване – для тих, хто нас знає. Ми реагуємо на те, що нас оточує, спілкуємося з людьми і не задумуємося, чому нам хочеться ретельно працювати, відвідувати визначені заняття чи насолоджуватися певними видами відпочинку. Але ж все це чимось мотивоване. Під мотивацією розуміють сили, що існують усередині чи поза людиною, які збуджують у ній ентузіазм і завзятість у виконанні визначених дій. Мотивація працівників впливає на їхню продуктивність, і частина роботи менеджера саме і полягає в тому, щоб направити мотивацію на досягнення організаційних цілей. Вивчення мотивації дозволяє зрозуміти, що змушує людей працювати, що впливає на вибір ними способу дії і чому вони дотримуються його протягом деякого часу.
Велике значення для досягнення цілей організації має використання функції мотивації. Тобто мотивація – це процес стимулювання самого себе й інших до діяльності, спрямованої на досягнення індивідуальних і загальних цілей організації.
Найстарший
спосіб навмисного впливу на людей
з метою виконання задач
До
початку XX століття ці умови мало в
чому змінилися. Але Тейлор і його
послідовники зрозуміли неефективність
злидарського становища працівників.
Була визначена денна норма
Елтон Мейо був одним із небагатьох освічених людей свого часу, який правильно розумів наукове управління і був підготовлений в галузі психології. Він став відомим у ході експерименту, який проводився на текстильній фабриці у Філадельфії в 1923-1924 рр. Плинність робочої сили на прядильній дільниці тут досягала 250%, тоді як на інших дільницях лише 5-6 %. Матеріальні засоби стимулювання результатів не дали, тому президент фірми звернувся за допомогою до Мейо.
Мейо зрозумів, що вирішення проблеми криється у зміні умов праці, а не в збільшенні винагороди. Задля експерименту він встановив для прядильників дві 10-хвилинні перерви для відпочинку. Плинність робочої сили різко знизилася, поліпшився моральний стан робітників, а виробіток дуже зріс. Однак і сам Мейо повністю не зрозумів важливості своїх винаходів у цій галузі, оскільки психологія тоді була ще на початковій стадії розвитку.
Дослідження Мейо, проведені наприкінці 20-х років на робочих місцях, дозволили зробити висновок, що на продуктивність праці впливають такі людські фактори, як соціальна взаємодія і групова поведінка. На висновках Мейо була заснована теорія "людських відносин".
У
40-х роках з'явилися
Потреби людей поділяються на первинні і вторинні.
Первинні – це вроджені фізіологічні потреби: дихання, сон, їжа.
Вторинні
– випливають із психологічного стану
людини. Такими є, наприклад, потреби
в повазі, успіху, владі. Вони з'являються
з розвитком інтелекту і
Будучи продуктом фізіологічного і психологічного стану людини, потреби виражаються в її поведінці, спонукають до визначених дій. Спонукання виявляється у визначеній поведінці, що ставить своєю метою задоволення потреби. Коли ця мета досягнута, потреба може бути задоволена цілком, частково чи зовсім не задоволена.
Ступінь задоволення потреби в даній ситуації впливає на поведінку людини, якщо складеться схожа ситуація в майбутньому. Людина буде прагнути обов'язково повторити ту свою поведінку, яка дала можливість максимально задовольнити потребу в минулому. Цей стан називається "Закон результату".
Усі
люди абсолютно різні за матеріальним
становищем, вихованням, розумом, культурою,
інтересами тощо, тому існує безліч
різноманітних потреб і цілей. По-різному
люди і поводяться, досягнувши мети.
Тому не можна запропонувати якийсь
один "кращий" спосіб мотивації. Те,
що допустимо для одного, може бути
абсолютно невідповідним для
іншого. Задоволенню мотивації заважає
також динамізм організації.
1.2 Взаємозв'язок понять мотивації
Вплив мотивації на поведінку людини залежить від багатьох факторів і може змінюватись під впливом зворотного зв’язку зі сторони діяльності людини.
Перш ніж розглядати питання мотиваційного процесу, необхідно з’ясувати зміст деяких основних понять, які будуть використовуватись в подальшому та їх взаємозв’язок (Рис.1.1).
Рис.
1.1 Взаємозв’язок понять
мотивації
Потреби – те, що виникає і знаходиться всередині людини, що є достатньо загальним для різних людей, але, в той же час, має певний індивідуальний прояв у кожної людини. Нарешті – це те, від чого людина намагається позбавитись, так як потреба існує, вона дає про себе знати і вимагає свого усунення
Люди по-різному можуть усувати потреби – задовольняти їх, подавляти їх або не реагувати на них.
Усунення потреб не передбачає, що вони усуваються назавжди. Більшість потреб періодично відновлюються, хоча при цьому вони можуть змінювати форму їх конкретного прояву, а також ступінь сили їх впливу на людину.
Потреби поділяються на первинні (фізіологічні) і вторинні (психологічні).
Мотив – те, що викликає певні дії людини. Мотив також знаходиться в середині людини і має персональний характер, залежить від багатьох зовнішніх і внутрішніх, по відношенню до людини, факторів, а також від дії інших, тих, що виникають паралельно з ним мотивів. Мотив не тільки спонукає людину до дії, але й визначає, що необхідно зробити й те, як буде здійснюватись ця дія. Мотиви усвідомлюються.
Поведінка людини, як правило, визначається не одним мотивом, а їх сукупністю. Ця сукупність представляє з себе мотиваційну структуру людини, в якій мотиви знаходяться в певних взаємостосунках один з одним, залежно від їхнього впливу на поведінку людини.
Стимули – це певні важелі впливу, які викликають дії певних мотивів. Це можуть бути окремі предмети, дії інших людей, обіцянки, можливості і т.ін., що можна запропонувати людині в компенсацію за її дії або, що вона бажала б отримати в результаті певних дій. Людина реагує на багато стимулів не обов’язково усвідомлено. Реакція на конкретні стимули не однакова у різних людей. Тому, самі по собі стимули не мають абсолютного значення, якщо люди не реагують на них. Наприклад, в умовах розпаду грошової системи, коли практично за гроші нічого неможливо купити, заробітна плата і грошові знаки в цілому втрачають свою роль стимулів і можуть дуже обмежено використовуватись в управлінні людьми.
Процес використання стимулів при мотивації людей має назву стимулювання. Найбільш розповсюдженою формою є матеріальне стимулювання. Саме тому, стимулювання принципово відрізняється від мотивування, адже воно є тільки одним із засобів, за допомогою якого здійснюється мотивування.
Винагородження – тобто те, що людина вважає для себе цінним, тобто набагато більше ніж просто гроші.
Винагородження може бути зовнішнім і внутрішнім. Внутрішнє винагородження дає сама робота. До нього належать: почуття досягнення результатів роботи, змістовність і її значення, самоповага. Зовнішнє винагородження виникає не від самої роботи, а надається організацією через систему стимулів (заробітна плата, виплати, пільги, визнання, похвала і т.ін.).
Щоб з’ясувати, яким чином розгортається процес мотивації, з яких складових частин він складається і в чому полягає його логіка, може бути корисною більш розширена модель, яка складається з шести етапів (рис. 1.2).
Рис.1.2 Мотиваційний процес
Сукупність
вищеперерахованих елементів
Знання логіки процесу мотивації разом з тим не дає суттєвих переваг в управлінні цим процесом. Слід пам’ятати, що процес мотивації кожної конкретної людини є унікальним і не на сто відсотків передбачуваним, завдяки їх різним мотиваційним структурам і різним ступеням впливу однакових мотивів на різних людей. Таким чином, процес мотивації є дуже складний і неоднозначний.
РОЗДІЛ
2 ТЕОРІЇ МОТИВУВАННЯ
2.1 Змістовні теорії мотивації
Змістовні теорії мотивації ґрунтуються на ідентифікації (класифікації) потреб людей, що спонукають їх до дій. Знаючи потреби підлеглих, менеджер може створити умови для їх задоволення таким чином, щоб забезпечити досягнення цілей організації.
Найвідоміші змістовні теорії мотивації:
- теорія ієрархій потреб Абрахама Маслоу;
- теорія потреб Девіда МакКлеланда;
- теорія мотиваційної гігієни Фредеріка Герцберга.
Теорія ієрархії потреб Абрахама Маслоу ґрунтується на тезах :
- потреби людини мають ієрархічну структуру (див. рис. 2.1) ;
- поведінка людини визначається найсильнішою на даний момент потребою;
- найсильніша потреба визначає поведінку людини до моменту її задоволення;
- за одночасного існування кількох сильних потреб домінують потреби нижчого рівня.
Рис 2.1 Ієрархія потреб Маслоу
Це
означає, що потреби задовольняються
в певному порядку: потреби нижчого
рівня мають бути в прийнятному
ступені задоволені, перш ніж для
даної людини стануть істотно
важливими потреби більш
Після
прийнятного у певному
1. Фізіологічні потреби. Це базові потреби людини, тобто потреба в їжі, воді і сексі. В організаційному середовищі до них належать потреби в належному опаленні, чистому повітрі і гарантіях оплати праці.
2. Потреби в безпеці. Потреби в безпечному фізичному й емоційному оточенні, відсутності безпосередніх погроз, тобто потреби у волі від насильства й у суспільному порядку. В контексті організації маються на увазі потреби в безпечних умовах праці, додаткових пільгах і гарантіях збереження робочого місця.
3. Відносини приналежності. Потреби в приналежності відбивають бажання людини бути прийнятим серед своїх однолітків, мати друзів, бути членом групи, бути улюбленим. В організаціях потреби в приналежності визначають бажання встановлювати добрі взаємини з колегами по роботі, брати участь у робочих групах і підтримувати хороші відносини з начальством.
4. Потреби в самоповазі. Дані потреби пов'язані з бажанням мати позитивну думку про самого себе і користуватися увагою, повагою і визнанням з боку інших людей. У рамках організацій ці потреби є мотивацією для визнання, прийняття на себе додаткових обов'язків, підвищення свого статусу й одержання кредиту довіри для роботи на користь організації.
5. Потреби в самовираженні.
Вища категорія потреб – це прагнення людини до самореалізації. Досягти самовираження – значить цілком розкрити свій потенціал, підвищити рівень компетентності і взагалі стати краще. В організаціях ці потреби можуть бути задоволені шляхом надання співробітникам можливостей особистого зростання, прояву творчих здібностей, підготовки для одержання більш складних завдань і просування по службі.
Далі
потреби задовольняються в
- потреби в належності - це потреби об’єднуватися з іншими людьми (належність до фірми, робочої групи, спортивної команди тощо);
- потреби в повазі - потреби в задоволенні самолюбства людини (усвідомлення особистих досягнень, компетенції і визнання іншими людьми);
- потреби в самореалізації - потреби в реалізації своїх потенційних можливостей, в зростанні як особистості.
Таким чином, теорія Маслоу стверджує, що в основі прагнення людей до праці лежать їхні численні потреби. Отже, щоб мотивувати підлеглого, керівник має надати йому можливість задовольнити свої потреби шляхом досягнення цілей організації.
Сучасні
західні фірми загалом
Методи задоволення потреб вищих рівнів
Соціальні потреби:
- давайте працівникам таку роботу, яка б дозволяла їм спілкуватися;
- створюйте на робочих місцях дух єдиної команди;
- проводьте з підлеглими періодичні наради;
- не намагайтеся руйнувати неформальні групи, які виникли, якщо вони не завдають організації реальних збитків;
- створюйте умови для соціальної активності членів організації поза її стінами.
Потреби в повазі:
- пропонуйте підлеглим змістовнішу роботу;
- забезпечуйте їм позитивний зворотний зв'язок з досягнутими результатами;
- високо оцінюйте і стимулюйте досягнуті підлеглими результати;
- залучайте підлеглих до формування мети та розробки рішень;
- делегуйте підлеглим додаткові права і повноваження;
- просувайте підлеглих по службі;
- забезпечуйте навчання і перепідготовку, які підвищують рівень компетентності.
Потреби в самовираженні:
- забезпечуйте підлеглим можливості для навчання і розвитку, які дозволяли б повністю використати їх потенціал;
- давайте підлеглим складну та важку роботу, яка вимагає від них повної віддачі;
- стимулюйте і розвивайте у підлеглих творчі здібності.
Але слід зазначити, що чіткої п'ятисходинкової ієрархічної структури потреб, за Маслоу, просто не існує. Задоволення будь-якої однієї з потреб не призводить до автоматичної дії потреб наступного рівня як фактора мотивації діяльності людини.
Теорія потреб Д. МакКлеланда пропонує інші три види потреб (рис. 2.2):
- потреби в успіху (досягненнях), тобто потреби в перевищенні встановлених стандартів діяльності, в усвідомленні особистих досягнень (не у винагородженні таких досягнень). Люди з такою потребою намагаються виконати свою роботу краще, якісніше, ефективніше, ніж це було зроблено до них;
- потреби у владі, тобто потреби впливати на поведінку інших людей, бути впливовим, “мати вагу ”;
- потреби в належності, тобто потреби в дружніх, товариських міжособових стосунках з колегами по роботі.
Дослідження МакКлелланда показали, що люди з потребами в успіху (досягненнях) найбільш мотивовані роботою, яка:
- передбачає особисту (персональну) відповідальність виконавця;
- має чіткий і швидкий зворотній зв’язок (для виявлення прогресу у виконанні роботи);
- характеризується помірним ступенем ризику (ймовірність успіху/невдачі 50:50).
Працівники з потребами в успіху не азартні гравці, які покладаються на випадок у досягненні успіху, але й не ті, хто вибирає легкі завдання, які не дозволяють реалізувати себе.
Люди з високими потребами у владі віддають перевагу такій роботі:
- відповідальність за дії та поведінку інших людей;
- конкуренцію або орієнтацію на статус.
Вони сконцентровані на зростанні свого впливу, підвищенні власного престижу шляхом підвищення ефективності своєї діяльності.
Рис. 2.2. Теорія набутих потреб Д. МакКлелланда
Люди із високими потребами в належності потребують дружніх стосунків і віддають перевагу роботі, для якої характерні:
- кооперація, а не конкуренція;
- високий ступінь взаємного порозуміння.
Маніпулюючи цією потребою, менеджери створюють атмосферу сильного командного духу колективу.
За результатами своїх досліджень Д МакКлелланд зробив такі висновки:
- Люди з високою потребою в успіху досягають успіху в підприємницькій діяльності, в управлінні власним бізнесом, в управлінні самостійними одиницями в рамках великих компаній.
- Висока потреба успіху не є обов’язковою рисою хорошого менеджера.
- Потреби в належності і у владі тісно пов’язані з успіхом в управлінні. У ефективних менеджерів спостерігаються високі потреби у владі і значно менші – в належності.
- У підлеглих необхідно стимулювати потреби в успіху (досягненнях).
Теорія мотиваційної гігієни розроблена Фредеріком Герцбергом на основі даних опитування, мета якого полягала у визначенні ситуацій, за яких працівники відчували задоволеність чи незадоволеність роботою. Обробка даних опитування дозволила вирізнити дві групи факторів (див. табл. 2.1):
Таблиця 2.1
"Мотиваційні" та "гігієнічні" фактори в теорії Фредеріка Герцберга
| «Дійсні мотиватори» | «Гігієнічні фактори» |
| Визнання
результатів праці (заслуг) працівника.
Змістовність праці (можливість розвитку особистості). Досягнення (успішність) в роботі. Високий ступінь відповідальності. Просування службою. Можливості творчого та ділового зростання. |
Заробітна платня.
Умови праці. Соціально-трудова політика фірми. Міжособові стосунки в колективі. Ступінь контролю з боку керівника. Ставлення безпосереднього керівника. |
- фактори, які спонукають людину до високопродуктивної праці і викликають задоволення від роботи. Такі фактори отримали назву "дійсних (істинних) мотиваторів";
- фактори, що викликають незадоволення в процесі роботи. Такі фактори називаються "гігієнічними".
На думку Ф. Герцберга, фактори, що викликають задоволеність і незадоволеність працею, не слід протиставляти. Кожна з цих груп факторів знаходиться нібито у власній шкалі вимірювання, де одні діють в діапазоні від (–) до (0), а інші – від (0) до (+) (рис. 2.3).

- Мотивація , як рушійна сила розвитку особистості
- Мотивація – як рушійна сила учбової діяльності учнів початкової школи
- Мотивація як функція менеджменту
- Мотивація як функція менеджменту
- Мотивація як функція менеджменту на прикладі ЗАТ «Первомайський МКК»
- Мотивацмия,её понятие и сущность
- Мотив вещего сна в фольклоре
- Мотивація робітників в сучасних умовах
- Мотивація та стимулювання персоналу (на прикладі журналу «oops!»)
- Мотивація трудової діяльності
- Мотивація трудової діяльності на предприятии
- Мотивація трудової діяльності персоналу
- Мотивація юнаків
- Мотивація як загальна функція менеджменту