Надрокористування за законодавством України

План роботи

Вступ………………………………………………………………..3-4ст. Розділ1. Поняття права користування надрами як вид права природокористування ……………………………………………………..5-7 ст.

. Поняття надрокористування за законодавством України ……………………………………………………………………..7 -9 ст.

1.2. Правовідносини в сфері надрокористуваня .……………….9-11 ст.

1.3. Підстави та порядок виникнення та припинення права користування надрами………………………………………..…...11-19 ст.

Розділ 2 Види права користування надрами та їх особливості...…..20-21 ст.

2.1. Користування надрами для гелогічного вивчення…..……21-24 ст.

. Користування надрами для видобування корисних копалин …………………………………………………………..........24-28 ст.
Інші види права користування надрами………………......28-30 ст.

Висновки……………………………………………………………………...31 ст.

Список використаної літератури………………………………………. .32-34 ст.

Вступ

Світовий досвід свідчить, що основу економіки та промислового прогресу будь-якої держави становлять видобуток і використання мінеральних ресурсів, які переважно знаходяться в надрах. Україна має практично всі види мінеральних ресурсів для розвитку національної економіки, але внаслідок інтенсивного видобування корисних копалин стан навколишнього природного середовища і здоров'я людей піддається суттєвій техногенній небезпеці, яка призводить до екологічної кризи. Значення надр у житті суспільства неоціненне. Вони є унікальним прикладним ресурсом, який має виняткову економічну цінність як частина геологічного середовища, що може використовуватися і як операційно-просторовий базис діяльності людей. У взаємозв'язку з іншими природними ресурсами надра є окремим природним об'єктом, який має особливий правовий режим.¹ Актуальність теми. Підвищення загального рівня соціально-економічного розвитку суспільства неминуче супроводжується збільшенням споживання невідновних природно-мінеральних ресурсів, інтенсивною розробкою родовищ корисних копалин, тому користування надрами є одним з важливих питань сьогодення. Затримка в реформах у сфері правовідносин користування та охорони надр впливає на темпи впровадження в життя прогресивних ідей екологічного законодавства. Ті зміни та доповнення в законодавстві про надра, які вже відбулися стосовно окремих видів надрокористування, компенсують відставання у реформуванні механізмів реалізації законних прав і інтересів суб'єктів надрокористування, але не дозволяють повною мірою вирішувати правові конфлікти як з точки зору забезпечення природоохоронної спрямованості законодавства про надра, так і державних гарантій реалізації встановлених цим законодавством можливостей для надрокористувачів. Метою курсової роботи є розкриття поняття та змісту надр та надрокористування, надання класифікації права користування надрами, поглиблення знань в сфері користування надрами на базі аналізу визначення підстав і порядку виникнення, реалізації, припинення та змісту права надрокористування, обсягу прав і обов'язків суб'єктів надрокористування, характеристики видів користування надрами.

Розділ І. Право користування надрами як вид права природокористування

Право користування надрами є різновидом права природокористування і має свої особливості. Це один з інститутів екологічного права, який формується у системі гірничого права, має свої особливості, включає в себе сукупність правових норм, що регулюють підстави і порядок виникнення, зміни та припинення права надрокористування, права та обов 'язки надрокористувачів. Право користування надрами похідне від права виключної власності українського народу на надра. Воно має яскраво виражений цільовий характер, оскільки при наданні ділянок надр у користування обов'язково вказується конкретна мета, з якою вони повинні використовуватися та для якої вони надаються тільки в користування (ст. 4 Кодексу про надра).²Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності народу України на надра, є недійсними. Народ України здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Республіки Крим і місцеві Ради народних депутатів. Право надрокористування слід розглядати як об'єктивне та суб'єктивне право. Як об'єктивне право - це один із центральних інститутів гірничного права, тому що надра становлять виключну власність народу України і надаються тільки в користування (ст. 4 Кодексу України про надра). Цей інститут включає сукупність правових норм, що регулюють правовий режим використання надр, підстави і порядок виникнення та припинення права користування надрами, основні права та обов'язки надрокористувачів. Суб'єктивне право користування надрами становить належні конкретній особі правомочності щодо експлуатації надр, передбачені законодавством. Варто зазначити, що за Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" право природокористування поділяється на право загального та право спеціального користування природними ресурсами. Цю модель права природокористування не сприйняв Кодекс України про надра (КУпН), котрий визначаючи основні принципові положення права користування надрами не передбачив його поділу на загальне та спеціальне надрокористування. Зазначена обставина призвела до того, що в юридичній літературі по різному оцінюється зміст цього права, робляться різні акценти у дослідженні видів надрокористування (зокрема, взагалі не ставиться питання про поділ надрокористування на спеціальне та загальне, наголошується на виключно спеціальному характері надрокористування, допускається користування надрами на праві загального природокористування) .³ Оцінюючи правову природу надрокористування не можна не відмітити обґрунтованість думки про його виключно спеціалізований характер. Це підтверджується тим, що за формально юридичного підходу до оцінки порядку набуття права на користування надрами, ми маємо констатувати наявність тут лише спеціальних суб‘єктів та спеціальних процедур вирішення питання про надання надр у користування певним особам. А без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу та використовувати надра для господарських і побутових потреб, відповідно до ст.. 23 Кодексу України про надра. Щоправда, висловлювалася думка, що зазначене право землевласників і землекористувачів слід відносити до права загального використання надр . Вона, однак, обґрунтовано критикується, з огляду на те, що реалізація цього права обмежена суб‘єктним складом (тільки землевласники чи землекористувачі) і за територіальною ознакою (в межах наданих їм земельних ділянок) . Тобто на відміну від права загального природокористування це право не є доступним для кожного, хто бажав би їм скористатися (не є загальнодоступним).

1.1 Поняття надрокористування за законодавством України

Термін «надра» відомий законодавству давно. Цей термін вживався ще в декреті «Про землю» 1917 року, в інших законодавчих актах, але в жодному з них на той час прямо не визначалося поняття надр. У тих же із них, які регулювали відносини, пов'язані з користуванням надрами, фактично йшлося лише про корисні копалини. Інтерес до дослідження правових питань надрокористування підвищився одночасно з розробкою Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про надра і був викликаний необхідністю визначити коло відносин, на яке повинно поширювати свою дію нове законодавство. У зв'язку з цим з'явилися і спеціальні теоретичні напрацювання, в яких розглядалося поняття надр, містилися цікаві теоретичні узагальнення та висновки.⁴ Визначення надр було вперше дано в проекті Основ законодавства про надра. В науковій літературі також було запропоновано визначення цього поняття. Так, Б. Єрофєєв вважав, що надра - це геометричний простір і весь його вміст, що знаходиться під земною поверхнею.⁵ Таке визначення було прийнятним на той час, але на сучасному етапі воно потребує конкретизації. Чинне законодавство України про надра вийшло на більш високий якісний рівень. Правове визначення надр законодавець ставить сьогодні у залежність від тих соціальних, економічних процесів, які відбуваються в Україні. Поняття «надра» є ключовою правовою дефініцією, від змісту якої залежить сфера регульованих відносин та шляхи розвитку гірничого законодавства. Відповідно до ст. 1 Кодексу України про надра :⁶надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. В свою чергу, під надрокористуванням розуміється діяльність користувачів надрами, що передбачена та захищена законом і здійснюється на території України або на територіях, що підпадають під її юрисдикцію, спрямовану, відповідно до цільового призначення виду надрокористування, на використання корисних якостей конкретної ділянки надр для вивчення, розвідки, видобутку або використання іншим чином ресурсів, що в них містяться, включаючи корисні копалини .⁷ Щодо законодавства про надра, то Кодекс України про надра охоплює і регулює відносини в сфері надрокористування. Кодекс містить правові й економічні основи комплексного і раціонального використання й охорони надр, забезпечує захист інтересів держави і громадян Укпаїни, а також прав користувачів надр. Чинний Кодекс регулює відносини, що виникають у зв'язку з геологічним вивченням, використанням і охороною надр території України, її континентального шельфу, а також у зв'язку з використанням відходів гірничодобувних і повязаних з ним переробних виробництв. Усі питання повязані з користуванням і розробкою надр регулюються не тільки Кодексом України про надра, але і багатьма іншим законами і підзаконними актами України. Наприклад, Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами кокретизовано розглядає поетапний порядок надання прав користування надрами. Взагалі правовий режим земель наданих для користування надрами трохи специфічний. По-перше, під правовим режимом земель наданих для користування надрами варто розуміти особливу цілісну систему правового регулювання відносин по використанню й охороні цих земель яка характеризується єдиними принципами і специфічними прийомами регулювання. По-друге, надра для нас є природним середовищем, у якому зберігаються мінеральні ресурси природного походження і є для нас безцінними знахідками, тому що надра це складова частина нашої економіки країни. Тому я вважаю, що законодавство в сфері надрокористування, повинне бути дуже чітким, забезпечувати в повній мірі рівні права і свободи суб’єктів надрокористування.

1.2 Правовідносини у сфері надрокористування

Отже, правовідносини, що виникають у сфері надрокористування характеризуються наявністю відповідних елементів таких як : суб’єкт, об’єкт, зміст. Суб'єктами права користування надрами згідно зі ст. 13 Кодексу України про надра можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни. Тобто суб'єктами права користування надрами в Україні визнається коло осіб, які в установленому законом порядку набули право користування надрами і несуть у зв'язку з цим відповідні права і обов'язки щодо геологічного вивчення, раціонального використання надр та їх охорони. Об'єктами права користування надрами є конкретні юридично відокремлені (визначені) ділянки надр, закріплені на праві користування за певними суб'єктами. Змістом права користування надрами є права і обов'язки, які встановлені законодавством України про надра для суб'єктів права користування надрами щодо наданих їм ділянок надр. Усі суб'єкти права користування надрами мають право:

здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу (ліцензії);
розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу та угодою про розподіл продукції;
здійснювати на умовах спеціального дозволу (ліцензії) консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини;
право на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами;
користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції.

До основних обов'язків користувачів надр згідно зі ст. 24 Кодексу України про надра належать:

використання надр відповідно до цілей, для яких їх було надано;
забезпечення повноти геологічного вивчення, раціонального, комплексного використання та охорони надр;
забезпечення безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища;
приведення земельних ділянок, порушених при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання в суспільному виробництві;
виконання інших вимог щодо користування надрами, встановлених законодавством України та угодою про розподіл продукції. Також, варто зазначити, що користування надрами на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони є платним. Плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді: - плати за користування надрами для видобування корисних копалин; - плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.

1.3 Підстави та порядок виникнення та припинення права користування надрами

Підстави та порядок виникнення права користування надрами

Надра надаються в користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності в них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Особливістю набуття права на експлуатацію надр є численні дозвільні процедури, котрі має пройти фізична чи юридична особа, яка бажає отримати у користування певну ділянку надр.⁸ Наявність спеціальних процедур дозволяє поставити усіх суб‘єктів (тих, що уповноважені вирішувати долю природного ресурсу й тих, що бажають отримати надра у користування) у певні законодавчі рамки, якими визначаються вимоги, щодо визначення суб‘єктів, які можуть претендувати на отримання права на надрокористування, умови надання надр у користування, вимоги щодо матеріалів, на підставі яких має вирішуватися відповідне питання, склад органів, з якими ці матеріали мають погоджуватися, черговість та терміни розгляду питання у різних органів та інші вимоги. Для набуття права на надрокористування фізичним та юридичним особам, наприклад, слід пройти процедури отримання: спеціального дозволу на користування надрами; земельної ділянки для потреб, пов‘язаних із користуванням надрами; гірничого відводу, який визначає межі (частину) надр, котра надається користувачам для промислової розробки корисних копалин та цілей не пов‘язаних із видобуванням корисних копалин .⁹ Відповідні дозволи надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр. На кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки Держгеонадра (Державна служба геології та надр України) надає окремий дозвіл. Одному заявникові може надаватися дозвіл на видобування одного виду корисних копалин з кількох близько розташованих родовищ, якщо доцільність їх спільної розробки підтверджується відповідним рішенням Державної комісії України по запасах корисних копалин. Надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною Радою народних депутатів питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби. З урахуванням різних стадій розгляду питання про надання відповідного природного ресурсу у спеціальне користування можна виділи такі основні процедури: подання заяви на отримання права на спеціальне використання природного ресурсу та попереднього аналізу документів, що до неї додаються; погодження питання надання дозволів зі спеціально визначеними органами; відведення в натурі (на місцевості) природного ресурсу, його частини; прийняття рішення про оформлення права на природні ресурси, з яким пов‘язується виникнення суб‘єктивного права на спеціальне природокористування, видача відповідних право- встановчих документів, реєстрація документів, які надають право на спеціальне природокористування. Власник спеціального дозволу на користування надрами не може
дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані
йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній
чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб'єктів господарювання, а також вноситись як вклад у спільну діяльність. ¹⁰ В останні роки з‘являються нові процедури, пов‘язані з виникненням права на надра. Обумовлюється це різними причинами, зокрема, запровадженням конкурентних засад у надрокористуванні. Тобто йдеться про те, що питання про те, кому надавати право на користування ділянкою надр, вирішується за результатами конкурсу. Конкурентні засади на законодавчому рівні передбачені Кодексом України про надра. Установлено, що порядок надання спеціальних дозволів на конкурентних засадах установлюється Кабінетом Міністрів.¹¹ За основними умовами проведення цих аукціонів (за усталеною практикою Кабінетом Міністрів України на кожний рік затверджується новий порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на право користування надрами) суб‘єкт господарювання, що подає заявку на участь у конкурсі (претендент) має відповідати певним кваліфікаційним вимогам, мати досвід виробничої діяльності у даній сфері, техніко-технологічні та інші можливості щодо ефективного використання надр тощо. До пакета аукціонної документації, яка надається претенденту, включається угода про умови користування ділянкою надр. Подання заявки на участь в аукціоні свідчить, що претендент згоден із зазначеною угодою. Отже, вже на стадії проведення аукціону визначаються умови спеціального використання надр, а дозвіл, який отримує переможець аукціону, лише підводить підсумок торгів, офіційно фіксує право на отримання певної ділянки у спеціальне використання. При здійсненні спеціального користування надрами відповідний суб‘єкт має керуватися зазначеною угодою, яка є невід‘ємною частиною спеціального дозволу й визначає умови користування ділянкою надр. Організатором аукціону є Держгеонадра. Також у зазначеному Порядку Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами від 30 травня 2011 року № 615 існують норми, які визначають випадки , коли відповідні дозволи надаються без проведення аукціону.¹² Іншим дозволом є спеціальний дозвіл на користування надрами на умовах розподілу продукції видається на підставі укладеної угоди про розподіл продукції і повинен містити усі види користування надрами та інші дані та відомості, передбачені цією угодою. Права користування надрами можуть бути передані третім особам одночасно з передачею прав та обов'язків за угодою про розподіл продукції та з обов'язковим переоформленням спеціального дозволу на користування надрами відповідно до вимог Закону України "Про угоди про розподіл продукції".¹³

Підстави і порядок припинення права користування надрами.

Кодекс України про надра в ст. 26 і ст.ст. 56-57 Кодексу України про надра передбачає загальні підстави припинення, зупинення та обмеження права надрокористування, а в ст. 27 окремо виписані підстави позбавлення землевласників і землекористувачів права користування надрами. Аналіз законодавчої бази України, яка регулює питання надрокористування, показує, що в ньому досі відсутня як окрема норма, яка б визначала поняття припинення права надрокористування, так і норма, що вказувала б на самостійні види такого припинення. Єдиною статтею діючого Кодексу України про надра, яка містить вказівку на окремий вид припинення права надрокористування, є ст.54 Кодексу України про надра "Ліквідація і консервація гірничовидобувних об'єктів". Розглядаємі норми (ст.ст. 26, 56-57) не лише не конкретизують види припинення права користування надрами, а також є невичерпними, оскільки не містять багатьох з існуючих підстав припинення права надрокористування, а й не є дієвими з причини відсутності в них регламентації юридичного механізму реалізації припинення права користування надрами. ¹⁴ Окремі елементи такого юридичного механізму закладені в розрізнених нормативних актах: Постанові Верховної Ради України¹⁵, Постанові Кабінету Міністрів України¹⁶ та багатьох інших положеннях та інструкціях. Однак не заважаючи на велику кількість джерел, далеко не всі випадки та питання, що виникають на практиці при припиненні права надрокористування, врегульовані вказаними актами, до того ж ці акти іноді вступають в протиріччя між собою, що ускладнює їх застосування державними органами. Таким чином, за загальним правилом, право користування надрами може бути припинено (повністю чи частково), зупинено на деякий час через підстави, передбачені чинним законодавством. Підстави припинення права користування надрами передбачені у ст. 26 Кодексу України про надра. Право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр. Право користування надрами може бути припинено в безумовному порядку, коли надра вилучаються для державних або громадських потреб у встановленому законодавством порядку. Надрокористувачам у такому разі зобов'язані відшкодувати збитки, завдані внаслідок вилучення надр, у розмірах і порядку, встановлених законодавством. Деякі підстави припинення права надрокористування прямо законодавством не передбачені, хоча й мають місце. Так, смерть громадянина як підстава припинення права надрокористування законом не передбачена, хоча зрозуміло, що право користування будь-яким об'єктом природи не може зберігатися за померлим. Однією з підстав припинення права надрокористування може бути несплата або несвоєчасна сплата обов'язкових платежів за користування надрами. Право надрокористування припиняється й у випадках вилучення земельної ділянки у землевласників і землекористувачів на підставах і в порядку, передбачених чинним земельним законодавством. Необхідно розглянути і такі ситуації, коли припинення права надрокористування є обов'язковим на підставі положень ст. 59 Кодексу України про надра "Охорона ділянок надр, що становлять особливу наукову або культурну цінність". Оскільки рідкісні геологічні відслонення, мінералогічні утворення, палеонтологічні об'єкти та інші ділянки надр, які становлять особливу наукову або культурну цінність, можуть бути оголошені у встановленому законодавством порядку об'єктами природно-заповідного фонду, то від надрокористувачів вимагається у разі виявлення при користуванні надрами рідкісних геологічних відшарувань і мінералогічних утворень, метеоритів, палеонтологічних, археологічних та інших об'єктів, що становлять інтерес для науки і культури, обов'язково зупинити роботи на відповідній ділянці і повідомити про це заінтересовані державні органи. Тобто, в таких випадках мова йде про припинення, зупинення або обмеження права надрокористування самим користувачем хоча і за вимогою закону, але за власного рішення. Взагалі класифікацію видів припинення права користування надрами можливо провести за різними критеріями. По-перше, за терміном дії види припинення права надрокористування можуть бути постійні або тимчасові. По-друге, за суб'єктами, в інтересах, яких припинення здійснюється, воно буває в інтересах суспільства, в інтересах самого суб'єкта користування надрами, в інтересах інших надрокористувачів, в інтересах користувачів інших природних об'єктів. По-третє, за характером змісту прав та обов'язків учасників правовідносин з приводу використання і охорони надр: заборона здійснювати деякі з передбачених спеціальним дозволом на користування надрами прав або обов'язок здійснювати певні види діяльності, передбачені угодою про особливі умови користування наданої ділянки надр. По-четверте, за способом реалізації припинення права користування надрами: ліквідація і консервація об'єктів, пов'язаних з використанням і охороною надр; зміна виду користування надрами; зміна правового режиму ділянки надр; переоформлення спеціального дозволу на користування надрами; припинення права користування надрами землевласниками і землекористувачами. ¹⁷ Отже, право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених п.п. 4,5,6 ст. 26 Кодексу України про надра, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку. Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами. Землевласники і землекористувачі можуть бути позбавлені права видобування корисних копалин місцевого значення, торфу і прісних підземних вод та права користування надрами для господарських і побутових потреб у разі порушення ними порядку і умов користування надрами на наданих їм у власність або користування земельних ділянках місцевими радами або іншими спеціально уповноваженими органами в порядку, передбаченому законодавством України. Варто зазначити, що право користування надрами за угодою про розподіл продукції може бути припинено, обмежено чи тимчасово заборонено(зупинено) лише у разі :

1) припинення (в тому числі дострокового) дії угоди про
розподіл продукції, що здійснюється на умовах і в порядку,
передбачених такою угодою;

2) виникнення безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей
або довкіллю. Екологічне законодавство передбачає також випадки зупинення (тимчасової заборони) і обмеження права надрокористування. Це означає тимчасову заборону надрокористування до виконання необхідних природоохоронних заходів, тобто зупиняється користування надрами. Обмеженням права надрокористування є випадки, коли на певний період (до виконання необхідних природоохоронних заходів) встановлюються зменшені обсяги викидів і скидів забруднюючих речовин як у цілому по підприємству, так і на окремих його виробничих підрозділах. Надрокористування обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) в разі перевищення надрокористувачами лімітів використання надр, порушення екологічних нормативів і стандартів, а також вимог екологічної безпеки у спеціально передбачених випадках відповідно до Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій у разі порушення ними законодавства про охорону природного середовища.¹⁸

Розділ 2. Види права користування надрами

Класифікація права користування надрами.Право надрокористування залежно від строків поділяють згідно зі ст. 15 Кодексу України про надра на: постійне (без заздалегідь установленого строку) та тимчасове. Тимчасове право надрокористування, у свою чергу, поділяється на короткострокове - до п'яти років і довгострокове - до п’ятдесяти років. Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції – з дня зазначеного в такій угоді. Відповідно до припису ст. 6 Закону України «Про державну геологічну службу України»¹⁹ такі дозволи на користування ділянками надр, прийняття рішень про їх припинення або анулювання надає уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та використання надр. Цим режимом запроваджено механізм здійснення державного контролю для забезпечення раціонального, комплексного використання надр з метою задоволення потреб у мінеральній сировині, інших потреб суспільного виробництва, гарантії безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища при користуванні надрами.²⁰ Головною класифікаційною ознакою поділу права користування надрами на види є мета їх використання. Від неї залежить зміст прав та обов'язків надрокористувачів, суб'єктний склад та інші питання правового регулювання відповідних відносин. Згідно зі ст. 14 Кодексу України про надара розрізняють такі види користування надрами:

геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислові розробки корисних копалин загальнодержавного значення;
видобування корисних копалин;
будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;
створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);
задоволення інших потреб (ст. 14 Кодексу України про надра). Кожен вид користування надрами може мати відповідні підвиди. Наприклад, видобування корисних копалин може бути розмежоване на видобування загальнопоширених і незагальнопоширених корисних копалин.

2.1 Право користування надрами для геологічного вивчення надр

Геологічне вивчення надр - спеціальні роботи і дослідження,
спрямовані на одержання інформації про надра з метою задоволення
потреб суспільства. ²¹ Право користування надрами для їх геологічного вивчення здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їх формування і розміщення, з’ясування гірничо-технічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин. Для геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, надра надаються в користування без надання гірничого відводу на підставі спеціального дозволу на геологічне вивчення надр²². Проведення робіт по геологічному вивченню надр організується та координується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр на основі державних комплексних або цільових програм, міжгалузевих і галузевих планів, проектів, відповідних норм і правил. Геологічне вивчення надр, передбачене державними програмами, здійснюється, як правило, за рахунок коштів, що відраховуються видобувними підприємствами до державного бюджету за раніше виконані геологорозвідувальні роботи. В окремих випадках геологічне вивчення надр може виконуватись за рахунок прямих видатків державного та місцевих бюджетів. Місцеві Ради народних депутатів і органи виконавчої влади на місцях сприяють проведенню робіт по геологічному вивченню надр, що виконуються згідно з державними програмами, розробляють та реалізують відповідні територіальні програми. Об’єктом геологічного вивчення надр як самостійного виду надрокористування є окрема визначена в просторі ділянка надр, в межах якої будуть проводитися розвідувальні роботи незалежно від результатів такого дослідження та наявності в ній корисних копалин. Серед суб’єктів геологічного вивчення надр виокремлюються дві категорії: до складу першої належать суб’єкти підприємницької діяльності (фізичні та юридичні особи), які безпосередньо здійснюють геологічне вивчення надр — користувачі, друга категорія – це юридичні особи (установи, організації, державні органи), які мають владні повноваження у цій сфері.²³

Таким чином, при геологічному вивченні надр повинні забезпечуватися:

1) раціональне і ефективне проведення робіт, пов'язаних з
геологічним вивченням надр;

2) екологічно безпечний для життя і здоров'я людей стан
навколишнього природного середовища;

3) повнота вивчення геологічної будови надр, гірничо-технічних, гідрогеологічних та інших умов розробки розвіданих родовищ, будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

4) достовірність визначення кількості та якості запасів усіх
корисних копалин і наявних у них компонентів, геолого-економічна
оцінка родовищ корисних копалин;

5) ведення робіт методами і способами, які б виключали
невиправдані втрати корисних копалин, зниження їх якості, надмірне
руйнування грунтового покриву та забруднення навколишнього
природного середовища;

6) розміщення видобутих гірських порід і корисних копалин,
яке б виключало їх шкідливий вплив на навколишнє природне
середовище і здоров'я населення;

7) збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин,
які можуть бути використані при розробці родовищ та в інших цілях,
і ліквідація у встановленому порядку виробок і свердловин, які не
підлягають подальшому використанню;

8) збереження геологічної і виконавчо-технічної документації,
зразків гірських порід і руд, дублікатів проб корисних копалин,
які можуть бути використані при подальшому вивченні надр, розвідці
та розробці родовищ корисних копалин, а також при користуванні
надрами для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
Замовниками робіт можуть обумовлюватись й інші вимоги щодо
геологічного вивчення надр, що не суперечать законодавству України.

Роботи по геологічному вивченню надр підлягають обов'язковій державній реєстрації та обліку з метою узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт при подальшому вивченні геологічної будови надр, виявленні та оцінці запасів і якості корисних копалин, дослідженні екологічного стану геологічного середовища,з'ясуванні гірничотехнічних, гідрогеологічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Державна реєстрація робіт з геологічного вивчення надр- це офіційне свідчення про доцільність здійснення певних видів і обсягів робіт, які спрямовані на збільшення повноти геологічної, гідрогеологічної, інженерно-геологічної, геофізичної, еколого-геологічної та геохімічної вивченості надр. Державну реєстрацію та облік робіт з геологічного вивчення надр здійснює Державний інформаційний геологічний фонд України "Геоінформ" відповідно до вимог Інструкції .²⁴

2.2 Право користування надрами для видобування корисних копалин

Видобування корисних копалин - найбільш поширений, але водночас небезпечний для навколишнього середовища та людини вид права користування надрами . Це діяльність підприємств, установ і організацій по розробці твердих , рідких та газоподібних корисних копалин у межах надах їм гірничих відводів. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу .²⁵ Користування надрами без надання гірничого відводу здійснюється у випадках, передбачених Кодексом України про надра. Гірничі відводи можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, іноземним юридичним особам, об'єднанням юридичних осіб, створеним в Україні чи за її межами , а також громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об'єкта чи підземної споруди, не пов'язаної з видобуванням корисних копалин.

Особливістю зазначенного виду користування надрами є залежність від того, які корисні копалини видобуваються — загальнодержавного чи місцевого значення. Поділ корисних копалин на загальнодержавні та місцеві здійснює Кабінет Міністрів України. Так, до корисних копалин загальнодержавного значення належить природний газ, вугілля, метали, нафта та ін., а до корисних копалин місцевого значення — гіпс, гравій, пісок, черепашник, супісок тощо. Суб’єкти права користування надрами для видобування корисних копалин мають право використовувати надра тільки з тією метою, для якої вони надані. Відповідно до ст. 52 Кодексу України про надра з метою запобігання негативним демографічним, соціальним та екологічним наслідкам інтенсивного видобутку корисних копалин встановлюються квоти на видобуток окремих видів корисних копалин.             Також ведеться державний облік родовищ, у тому числі техногенних, запасів і проявів корисних копалин Державний облік родовищ, у тому числі техногенних, запасів
і проявів корисних копалин - це система збору, обробки та зберігання даних про результати геологорозвідувальних та гірничодобувних робіт. Метою державного обліку є постійне   визначення   стану,перспектив розвитку, раціонального використання та охорони мінерально-сировинної бази. Державний облік здійснює Держгеонадра як по ділянках надр, що використовуються, так і по ділянках надр, не залучених до використання, тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.²⁶ Відповідно до ст.. 52 Кодексу України про надра, з метою запобігання запобігання негативним демографічним, соціальним та екологічним наслідкам інтенсивного видобутку корисних копалин установлюються квоти на видобуток окремих видів корисних копалин.            Квоти встановлюються на видобуток окремих видів корисних
копалин у межах конкретних родовищ чи окремих   їх   ділянок
(пооб'єктна квота) на обумовлений термін з визначенням граничного
обсягу видобутку порівняно з передбаченим проектом   розробки
родовища корисних копалин або його фактичним обсягом²⁷ . Основними вимогами при розробці родовищ корисних копалин та переробці мінеральної сировини, відповідно до ст. 53 Кодексу України про надра є такі :                              З

Надрокористування за законодавством України 📙 Курсовая → 🆔 135979