Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Водяне опалення та вентиляція багатоповерхового будинку

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ. МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра теплогазоводопостачання, водовідведення і вентиляції

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни: «Теплогазопостачання та вентиляція»

на тему: «Водяне опалення та вентиляція багатоповерхового будинку»

Варіант №19

Виконала:

ст. групи ЗПЦБ-09-2

Усачова С.В.

Перевірив:

к.т.н., доц. Коновалюк В.А.

Кривий Ріг

2013н.р.

2. Зміст

Вихідні дані
Зміст
Будівельна характеристика будинку і кліматичні умови будівництва
Конструювання системи опалення
Розрахунок втрат теплоти всіма приміщеннями
Теплотехнічний розрахунок опалювальних приладів одного стояка.
Гідравлічний розрахунок однієї гілки системи опалення
Конструювання системи вентиляції
Аеродинамічний розрахунок системи вентиляції
Список використаних джерел.

Будівельна характеристика будинку і кліматичні умови будівництва.

Будинок має: дві секції, 7 поверхів (усі поверхи мають однакове планування). Варіант типового поверху №19. Висота поверху – 3м, висота підвалу 2,8м, висота технічного поверху 2,7м. Матеріал стін – цегла з щаром утеплювача (товщина 510мм), внутрішніх стін – цегла, (товщина 380мм та 200мм). Підвал та сходи не опалюються. Система опалення – однотрубна вертикальна з елеваторним вузлом та з нижньою розводкою подаючої магістралі. Насосний тиск в системі опалення після елеватора – 12кПа. Опалювальні прилади – чавунні секційні радіатори МС-140-108. Труби - сталеві водогазопровідні по ГОСТ 3268-75*, звичайні, чорні.

Опір теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій будинку – нормативний.

Теплопостачання будинку централізоване від районної котельні. Розрахункові температури теплоносія води 150-95-70°С.

Місто будівництва – Львів:

температурна зона міста будівництва – ІІ зона, [2, зміна №1];
розрахункова температура зовнішнього повітря t₃ -19 ºС (хол), 26,4 ºС (жар.)по параметру Б для розрахунку втрат теплової потужності будинком та число градусо-діб опалювального періоду =3476 [3, додаток 8];
тривалість періоду з середньодобовою температурою зовнішнього повітря ≤ 8º С для міста будівництва (тривалість опалювального періоду), 191 доба [4,табл.];
середня температура періоду з середньою добовою температурою зовнішнього повітря ≤ 8º С t_о_п_._с_е_р_. = -0,2ºС [4,табл.];
повторення напрямків, % , та середня швидкість вітру по напрямкам, м/с, за січень місяць [4,додаток 4];

Указані дані представляємо у вигляді таблиці 1:

Таблиця 1

Напрямок вітру	Пн	ПнСх	Сх	ПдСх	Пд	ПдЗ	З	ПнЗ
Повторення, %	4	6	9	16	12	18	23	12
Середня швидкість,м/с	3,2	4,1	5	4,8	4,1	6	6,4	5,4
Коефіцієнт, β	0,1	0,1	0,1	0,05	0,05	0,05	0,05	0,05

Конструювання системи опалення.

Для житлового 7ми поверхового будинку проектуємо індустріальну систему опалення: вертикальну однотрубну з одностороннім підключенням опалювальних приладів і уніфікованими поверхостояками.

Застосування індустріальних систем опалення значно спрощує виконання заготівельних і монтажних робіт і забезпечує хорошу їх гідравлічну стійкість. Вони естетичні і прості в експлуатації.

Рекомендується проектувати системи опалення із зустрічним напрямком руху теплоносія в розподільній (гарячої) і складальної (зворотної) магістралях (тупикову систему). У житлових будинках з технічними поверхами (горищами) застосовують вертикальні однотрубні системи опалення з прокладанням магістралі: розподільчої верхньої (рис.4.1,а) і нижньої збірної (рис.4.1,б).

У будинках без технічних поверхів, а також з непрохідними технічними поверхами застосовують вертикальні однотрубні системи опалення з нижньої прокладкою розподільної і збірної магістралей.

Ми приймаємо вертикальну однотрубну системи опалення із зустрічним рухом теплоносія з нижнім розміщенням розподільних магістралей.

Після вибору системи опалення приступаємо до її проектування. Однотрубні вертикальні системи опалення складаються з теплового вводу, індивідуального теплового пункту (ІТП), розподільної і збірної магістралей, стояків, опалювальних приладів, запірної арматури (засувок, пробкових кранів, вентилів), регулюючої арматури (три-і двоходові кранів), повітрозбірників, дросельних шайб і ін.

Рис.4.1. Принципові схеми однотрубних систем опалення із зустрічним рухом теплоносія з розміщенням розподільних магістралей: а - верхнім; б - нижнім.

Теплове введення і ІТП розташовуємо у підвалі в легкодоступному приміщенні ближче до центру будівлі.

Систему опалення починаємо конструювати з розміщення стояків і опалювальних приладів на плані типового поверху, накресленого в масштабі 1:100. Уніфіковані стояки з одностороннім підключенням опалювальних приладів розташовуємо на відстані 150 + -50 мм від крайки укосу віконного отвору. У кутових кімнатах прокладаємо, як правило, два стояка (при цьому в кутовій кімнаті може бути тільки одне вікно), що забезпечує більш рівномірний розподіл температури повітря в приміщенні; один зі стояків розташовуємо ближче до зовнішнього кута. Опалювальні прилади встановлюємо під вікнами: у цегляних будинках - в нішах глибиною 130 мм. Довжина підводок - 360мм. При установці будівельних приладів у нішах підводки виготовляємо прямі, а при установці у стіни без ніш - з відступами (з качками).

Рис. 4.2. Приклад схеми розміщення стояків і опалювальних приладів на плані типового поверху.

Після цього систему опалення з нижньою прокладкою розподільних магістралей всі стоянки переносимо на план технічного поверху в масштабі 1:100. На відстані 1м від стояків прокладаємо розподільну магістраль (рис.4.3).

Рис.4.3. Приклад схеми розміщення розподільчих магістралей і стояків на

технічному поверсі.

На плані підвалу в масштабі 1:100 розміщуємо теплове введення, ІТП і стояки. В системі опалення з нижньої прокладкою - розподільчі та збірні магістралі (див. рис. 4.1.б), як правило, розташовують паралельно зовнішнім стін.

Аксонометричну схему системи опалення викреслюємо у фронтовій ізометричної проекції з лівого системою координат в масштабі 1:100 (рис. 4.4). При великих розмірах системи опалення допускається викреслювати окремо розподільні, збірні магістралі та стоянки.

На аксонометричній схемі викреслюємо всі повороти, відступи, запірну і регулюючу арматуру, збірники повітря, пристрої для спорожнення системи опалення, випуску повітря і ін. Запірну арматуру встановлюємо на розгалуженнях магістралей й на підключенні стояків до магістралей (при кількості поверхів більше трьох), регулюючу арматуру - на підводках до опалювальних приладів; однотипні підключення стояків до магістралей і радіаторні вузли рекомендується детально не викреслювати, а викреслювати у вигляді відповідних вузлів (додаток7).

У системах опалення з нижньої прокладкою розподільних магістралей повітрозбірника служать опалювальні прилади верхнього поверху. Їх обладнають спеціальною арматурою для видалення повітря.

На аксонометричній схемі вказуємо номери стояків, величину і напрям ухилів, відмітки рівня осей трубопроводів, місця зміни діаметрів труб. Крім цього, після розрахунку системи опалення проставляємо діаметри трубопроводів, кількість секцій у чавунному радіаторі або модель іншого опалювального приладу; уточнюють вид запірної арматури.

Елементи системи опалення та матеріали записуємо в специфікацію за такими групами: опалювальне обладнання з їх характеристикою; запірно-регулююча арматура; інші елементи системи (повітрозбірники та ін.); трубопроводи по кожному діаметру; інші матеріали, включаючи гідро-і теплоізоляційні.

Рис. 4.4. Аксонометрична розрахункова схема системи опалення житлового будинку.

Специфікація системи опалення

Марка, позиція

Позначення

Найменування

Кількість

Маса

одиниці,кг

Примітка

Розрахунок втрат теплоти всіма приміщеннями.

Розміри зовнішніх огороджень для розрахунку їхньої площі з метою розрахунку втрат теплової потужності міряємо з точністю до 0,1 м по планам і розрізам будинку. Довжину зовнішніх стін (СЗ) міряємо: у кутових приміщеннях від зовнішніх кутів до осей внутрішніх стін; у не кутових приміщеннях – між осями внутрішніх стін.

Висоту зовнішніх стін (СЗ) міряємо:

- на першому поверсі - від нижньої поверхні перекриття над неопалюваним підпіллям до чистої підлоги другого поверху;

- на середніх поверхах – від чистої підлоги одного поверху до чистої підлоги наступного поверху;

- на верхньому поверсі – від чистої підлоги до верху конструкції перекриття технічного поверху (горища).

Розміри внутрішніх стін (СВ) для розрахунку їхньої площі міряємо:

- довжину стін – по планам поверхів від внутрішніх поверхонь зовнішніх стін до осей внутрішніх стін або між осями внутрішніх стін;

- висоту стін – по розрізам будинку від поверхні підлоги до поверхні стелі.

Розміри зовнішніх вікон (ВК) і дверей (ДЗ) знаходимо по найменшим розмірам будівельних пройомів.

Розміри стелі (СТ) і підлоги (ПЛ) міряємо між осями внутрішніх стін і між внутрішньою поверхнею зовнішньої стіни і віссю внутрішньої стіни.

Кімната 101, яка знаходиться на першому поверсі:

Висота стін h = 3,0м+0,3м=3,3м;

Вікно (ВК), що знаходиться по ряду В, в осях 1-2, S = 1,2мх1,7м=2,04м²;

Стіна зовнішня (СЗ) , що знаходиться по ряду 1, в осях Б-В = 5,9+0,3=6,2м, знаходиться зі східної сторони. Площа S= 6,2мх3,3м=20,46м²;

Стіна зовнішня (СЗ), що знаходиться по ряду В, в осях 1-2 = 0,51+3,2+0,1=3,81м, знаходиться з північної сторони; Площа S = 3,81мх3,3м-(1,2мх1,7м) = 10,53м²;

Підлога (ПЛ) S = 5,5мх3,2м=17,6м²;

Кімната 722, яка знаходиться на сьомому поверсі:

Висота стін h = 3,0м (висота поверху);

Вікно (ВК), що знаходиться по ряду А, в осях 8-9, S = 1,2мх1,7м=2,04м²;

Стіна зовнішня (СЗ) , що знаходиться по ряду 9, в осях А-Б = 5,9+0,3=6,2м, знаходиться із західної сторони. Площа S = 6,2мх3м=18,6м²;

Стіна зовнішня (СЗ), що знаходиться по ряду А, в осях 8-9 = 0,51+3,2+0,1=3,81м, знаходиться з південної сторони; Площа S = 3,81мх3м-(1,2мх1,7м) = 9,39м²;

Підлога (ПЛ) S = 5,5мх3,2м=17,6м²;

Кімната 316, яка знаходиться на третьому поверсі:

Висота стін h = 3,0м-0,3м=2,7м;

Вікно (ВК), що знаходиться по ряду А, в осях 4-5, S = 1,2мх1,7м=2,04м²;

Стіна зовнішня (СЗ), що знаходиться по ряду А, в осях 4-5 = 3,21+0,1+0,19=3,5м, знаходиться з південної сторони; Площа S = 3,5мх2,7м-(1,2мх1,7м) = 7,41м²;

Площу підлоги і стелі коридорів, індивідуальних вбиралень та інших допоміжних приміщень, у яких не передбачена установка опалювальних приладів, відносимо пропорційно до прилеглих житлових приміщень і кухонь.

Окремі ванні приміщення та ванні приміщення суміщені з вбиральнями у площі житлових кімнат або кухонь не включаємо.

Площу огороджуючи конструкцій розраховують з точністю до 0,1 м2.

Правила виміру зовнішніх огороджень, в інших випадках, для розрахунку їхньої площі описані в [6,c.19…21] і [7, c.34…37].

Значення коефіцієнта β приймаємо для зовнішніх вертикальних і похилих огороджень орієнтованих на напрямок, звідки у січні місяці дує вітер зі швидкістю більше 4,5 м/с повтореністю 15% і більше (див.розд.2.1), у розмірі 0,05 при швидкості вітру до5 м/с і у розмірі 0,10 при швидкості вітру 5 м/с і більше.

Розраховуємо Qа – втрати теплової потужності через зовнішні огороджуючи конструкції (стіни, вікна, двері, стелю, підлогу) кожного приміщення:

Qа = ∑ [(А/R₀)*(tв – tз )*(1+∑ β)n ] , Вт (5.1)

Qа= Qа_сз+ Qа_сз+ Qа_вк+ Qа_пл.+_. Qа_ст., Вт

Кімната 101:

Qа_сз = ∑ [ (20,46/2,1) (20+19)*(1+∑0,1)*1 ] = 417,97 Вт (5.1)

Qа_сз = ∑ [ (10,53/2,1) (20+19)*(1+∑0,1)*1 ] = 215,11 Вт (5.1)

Qа_вк = ∑ [ (2,04/0,42) (20+19)*(1+∑0,1)*1 ] = 208,37 Вт (5.1)

Qа_пл = ∑ [ (17,6/2,2) (20+19)*(1+∑0)*0,6] = 187,2 Вт (5.1)

Qа=417,97+215,11+208,37+187,2=1028,65Вт

Кімната 722:

Qа_сз = ∑ [ (18,6/2,1) (20+19)*(1+∑0,05)*1 ] = 362,7 Вт (5.1)

Qа_сз = ∑ [ (9,39/2,1) (20+19)*(1+∑0,05)*1 ] = 183,11 Вт (5.1)

Qа_вк = ∑ [ (2,04/0,42) (20+19)*(1+∑0,05)*1 ] = 198,9 Вт (5.1)

Qа_ст = ∑ [ (17,6/2,5) (20+19)*(1+∑0)*0,9] = 247,1 Вт (5.1)

Qа=362,7+183,11+198,9+247,1 = 991,81 Вт

Кімната 316:

Qа_сз = ∑ [ (7,41/2,1) (20+19)*(1+∑0,05)*1 ] = 144,5 Вт (5.1)

Qа_вк = ∑ [ (2,04/0,42) (20+19)*(1+∑0,05)*1 ] = 198,9 Вт (5.1)

Qа=144,5+198,9 = 343,4 Вт

де R₀ - нормативний опір теплопередачі , м²*°С/Вт , відповідного зовнішнього огородження;

А - площа зовнішнього огородження, м² , розрахована за спеціальними правилами виміру;

tв , t3 - розрахункові температури внутрішнього і зовнішнього повітря (див. розділи 2.1 і 2.2);

β - коефіцієнт враховує додаткові втрати теплової потужності через зовнішні огородження при швидкості вітру більше 4,5 м/с повтореністю 15% і більше у січні місяці;

n - коефіцієнт враховує втрати теплової потужності через зовнішні огородження у залежності від положення зовнішніх поверхонь відносно зовнішнього повітря (додаток1) або [2, табл. 3 *].

Розраховуємо Qв – втрати теплової потужності системою опалення на нагрівання зовнішнього повітря, яке надходить у житлові приміщення і кухні для вентиляції:

Qв = ( 1/3600) с ρ Lв Ап (tв - t3 ), Вт (5.2)

де с = 1005 Дж/(кг •°С) – розрахункова теплоємність повітря;

ρ = 1,2 кг/м3 – розрахункова густина повітря;

Lв - норма вентиляційного повітрообміну, яка дорівнює 3м3/год на 1 м2 житлового приміщення і кухні [5, додаток 4].

Ап – площа підлоги житлового приміщення або кухні, м2.

Після підстановки маємо:

Q_в = А_п (t_в – t₃), Вт (5.3)

Кімната 101:

Q_в = 17,6*(20+19)=686,4 Вт (5,3)

Кімната 722:

Q_в = 17,6*(20+19)=686,4 Вт (5,3)

Результати розрахунків заносимо в таблицю 2.

Розрахунок втрат теплоти всіма приміщеннями аналогічно розрахунків, результати приводимо на плані типового поверху.

Сумарні теплові втрати отримуємо сумуючи всі втрати тепла кожного приміщення на кожному поверсі будинку:

Відомість розрахунку втрат теплової потужності приміщеннями житлового будинку м.Львів. Розрахункова температура зовнішнього повітря по параметру Б t₃=-19^оС

Таблиця 2

Номер приміщення	Найменування приміщення, розрахункова температура повітря у приміщення	Найменування огородження	Орієнтація огородження	Розміри огородження, м	Площа огородження A, м²	Опір теплопередачі R, м²*^оС/Вт	Різниця температур, (t_в-t₃), ^оС	Додаткові втрати теплоти, ß	Коефіцієнт положення зовнішнього огородження, n	Втрати теплової потужності, Вт
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
101	Житлова кутова кімната на першому поверсі t=20^оС	СЗ	Сх	6,2х3,3	20,46	2,10	39	0,1	1	417,97
		СЗ	Пн	3,81х3,3-(1,2х1,7)	10,53	2,10	39	0,1	1	215,11
		ВК	Пн	1,2х1,7	2,04	0,42	39	0,1	1	208,37
		ПЛ	-	5,5*3,2	17,6	2,20	39	0	0,6	187,2
Втрати теплової потужності через зовнішні огородження Q_а										1028,65
Втрати теплової потужності на вентиляцію Q_в										686,4
Загальні втрати теплової потужності ∑Q										1715,05
722	Житлова кутова кімната на останньому поверсі t=20^оС	СЗ	Зх	6,2х3	18,6	2,10	39	0,05	1	362,7
		СЗ	Пд	3,81х3-(1,2х1,7)	9,39	2,10	39	0,05	1	183,11
		ВК	Пд	1,2х1,7	2,04	0,42	39	0,05	1	198,9
		СТ	-	5,5*3,2	17,6	2,50	9	0	0,9	247,1
Втрати теплової потужності через зовнішні огородження Q_а										991,81
Втрати теплової потужності на вентиляцію Q_в										686,4
Загальні втрати теплової потужності ∑Q										1678,21
316	Житлова кімната на третьому поверсі t=20^оС	СЗ	Пд	3,5х2,7-(1,2х1,7)	7,41	2,1	39	0,05	1	144,5
316	Житлова кімната на третьому поверсі t=20^оС	ВК	Пд	1,2х1,7	2,04	0,42	39	0,05	1	198,9
Втрати теплової потужності через зовнішні огородження Q_а										343,4
Втрати теплової потужності на вентиляцію Q_в
Загальні втрати теплової потужності ∑Q

Теплотехнічний розрахунок опалювальних приладів одного стояка.

Розрахункова теплова потужність системи опалення:

Q = (b1 * b2 + b3) Q1 - Q2 , Вт (1.1)

де b1 - коефіцієнт, що враховує додаткову теплову потужність системи опалення за рахунок округлення тепловіддачі опалювальних приладів при їх розрахунку у більшу сторону [3, додаток 12]; у курсовому проекті допустимо прийняти b1 = 1,06, якщо передбачено до установки опалювальні прилади чавунні секційні радіатори типу МС-140;

b2 - коефіцієнт, що враховує додаткову тепловіддачу опалювальних приладів, установлених біля зовнішніх стін при відсутності теплозахисних екранів на стінах [3, додат.12]; у курсовому проекті необхідно передбачити установку теплозахисних екранів на зовнішніх стінах, тому b2 = 1,0;

b3 - коефіцієнт враховує збільшення теплової потужності систем опалення внаслідок втрати теплоти термоізольованими теплопроводами проложеними в не опалювальних приміщеннях [3, додаток12]; у курсовому проекті допустимо прийняти b3 = 0,03, тобто прийняти, що 3% теплової потужності втрачають термоізольовані трубопроводи у неопалюваних приміщеннях.

Q1 - втрати теплової потужності будинком, яка дорівнює сумі втрат теплової потужності усіма опалювальними приміщеннями і сходовими клітками Qпр:

Q1 = ∑Qпр ,Вт (1.2)

Qпр = ∑Qa + Qв , Вт (1.3)

Після підстановки маємо:

Qв = Ап (tв – t3), Вт (1.52)

Площу підлоги для розрахунку вентиляційного повітрообміну розраховують по вимірам між внутрішніми поверхнями стін приміщень.

Витрату теплової потужності системою опалення на нагрівання зовнішнього повітря, яке надходить для вентиляції сходових кліток, ліфтових шахт, а також допоміжних приміщень квартири (коридорів, прихожих, кладових і т.д.), не передбачають.

Втрати теплової потужності на нагрівання зовнішнього повітря, яке надходить у сходові клітки через періодично відкриваємі у холодний період року зовнішні двері розраховують за формулою:

Qв = 0,7 В(Н+0,8Р) (tв – t3), Вт (1.6)

де В – коефіцієнт, який враховує кількість вхідних тамбурів; один тамбур (двоє дверей) - В=1,0 ; два тамбури (троє дверей) - В=0,6;

Н – висота сходової клітки, м;

Р - розрахункова кількість мешканців, яка проживає у будинку:

Р=А3/а (1.7)

де а – розрахункова норма загальної опалюваної площі будинку на одного мешканця , м2; у курсовому проекті прийняти 20 м2.

Q2 – теплова потужність, яка регулярно надходить у житлові будинки від освітлення, електричних приладів і людей:

Q2 = 10A3, Вт (1.8)

де 10 – питома теплова потужність, Вт/м2;

A3 - загальна опалювальна площа житлового будинку, м2

10. Список використаних джерел:

1. Справочник по инженерно-строительному черчению /Рускевич Н.Л., Ткач Д.И., Ткач М.Н.- 2-е изд. перераб. и доп.- Киев: Будівельник, 1987.-264 с.

2. СНиП II-3-79**. Строительная теплотехника. М.: ЦИТП Госстроя СССР. 1986-32.С изменением № 1 от 27.06.1996г.

3. Изменение № 1 к СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. Госстрой Украины, Киев, 1988.-19с.

4. СНиП 2.01-01-82 Строительная климатология и геофизика / Госстрой СССР.-М., Стройиздат, 1983.-136с.

5. СНиП 2.08.01-89. Жилые здания.- М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1990.-16с.

6. Ткачук А.Я. Проектирование систем водяного отопления. Учебн.пособие.-К.: Выща школа, 1989.-192 с.

7. Внутренние санитарно-технические устройства. В 3 ч. Ч.1. Отопление. /В.Н.Богословский, Б.А.Крупнов, А.Н.Сканави и др.; под ред. И.Г.Староверова и Ю.И.Шиллера.- 4-е изд. перераб. и доп.- М: Стройиздат, 1990.-334 с.- (Справочник проектировщика).

8. Отопление, вентиляция и кондиционирование. СНиП 2.04.05-86/Госстрой СССР. – М.: ЦИТП Госстрой СССР, 1987. – 64 с.

9. Жилые здания. СНиП 2.08.01-85./Госстрой СССР. – М.: ЦИТП Госстрой СССР, 1986. – 16 с.

10. ГОСТ 21.602-79. СПДС. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. Рабочие чертежи/Госстрой СССР. –М.: 1982.–16с.

11. Чертежи строительные: Учеб. пособие для техникумов / А.Ф.Кириллов. – 3-е изд., перераб. И доп. – М.: Стройиздат, 1985. -312с.

12. Проектирование системы водяного отопления: Учеб. Пособие / А.Н.Ткачук. – К.: Выща шк.: Головное изд-во,1989. – 192 с.; ил.

13. Отопление. Учеб. пособие. /А.К.Андреевский: Под ред. М.И.Курпана. – 2-е изд., перераб. И доп. – Минск: Вышэйша шк., 1982.- 364 с.; ил.

14. Русланов Г.В., Розкин М.Я., Ямпольский Э.Л. Справочник по отоплению и вентиляции жилых и гражданских зданий. – К.: Будивельник, 1983ю -272с.

15. Системы отопления. Проектирование и эксплуатация / А.Я.Ткачук, Е.С.Зайченко, В.А.Потапов, А.П.Цепелев.– К.: Будивельник, 1985 – 137 с.

16. Рекомендации по теплогидравлическому расчету, монтажу и эксплуатации системы водяного отопления со стальными конвекторами с кожухом типа «Универсал» и секционными чугунными радиаторами типа МС. –М.: НИИсантехники, 1986. – 36 с.

17. Внутренние санитарно-технические устройства (Справочник проектировщика): В з-х ч. – Ч.1. Отопление /В.Ню.Богословский, Б.А.Крупнов, А.Н.Сканави и др.; Под ред. И.Г.Староверова и Ю.И.Шиллера. – 4-е изд., перераб. И доп. – М.: Стройиздат, 1990. – 344 с.

Водяне опалення та вентиляція багатоповерхового будинку 📙 Курсовая → 🆔 55762