Абсолютні і відносні величини

 

УКРАЇНА

Центральна спілка споживчих товариств України

(УКООПСПІЛКА)

Коледж економіки і права

Вінницького кооперативного інституту

 

Реферат

на тему: «Абсолютні і відносні величини»

            

 

             

                                 Виконав:

Студент ІI-го курсу групи ОД-121

                                                            Спеціальність 5.03050802

                                                        «Оціночна діяльність»

                                                                    Кудря Андрій Олександрович

                                                                 Перевірила:  Свершок О. І

Вінниця 2014

Зміст

Вступ

1. Абсолютні величини
2. Відносні величини

Висновок

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

На практиці використовуються три види узагальнюючих статистичних показників: абсолютні, відносні і середні. Узагальнення показників є важливим завданням, а також характерним і специфічним для статистики методом.

Початковим видом узагальнюючих статистичних показників виступають абсолютні величини, отримані в результаті зведення первинного матеріалу. А вже на основі абсолютних величин вираховують відносні і середні величини.

В більшості випадків, для характеристики якого-небудь явища часто використовують всі три види узагальнюючих показників. Комплексне використання всіх трьох узагальнюючих статистичних величин дозволяє різнобічно охарактеризувати досліджуване явище чи процес.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1) Абсолютними величинами в статистиці називаються первинні узагальнюючі показники, які характеризують суспільні явища і процеси в конкретних умовах місця і часу. Наприклад, чисельність населення Тернопільської області на 1 січня 1997 р. Становила 1172,4 тисячі чоловік, у тому числі: міського – 512,1 тисячі чоловік і сільського – 660,3 тисячі чоловік.

Абсолютні статистичні величини отримують в результаті зведення шляхом безпосереднього підрахунку первинного статистичного матеріалу, або розрахунків, на основі інших показників досліджуваної сукупності (наприклад, сума припливу грошей в каси ощадбанку визначається як різниця між поступленням грошей і їх видачею з кас).

Характерною особливістю абсолютних величин є те, що вони безпосередньо зв'язані із соціальною, економічною і природною основою або речовою формою явищ і процесів, які вони представляють. Абсолютні величини відображають кількісну сторону певної суті явища тієї чи іншої його властивості.

Абсолютні величини як узагальнюючі показники характеризують сукупність за її чисельністю (число працівників, кількість магазинів, бібліотек, лікарень) і об'ємом (валовий випуск продукції, фонд заробітної плати, обсяг роздрібного товарообороту і т.д.).

Об'ємні показники, в свою чергу, часто використовують для характеристики сукупності в цілому або її частини.

Статистика виділяє три види абсолютних величин: індивідуальні, групові і загальні.

Індивідуальними називаються такі абсолютні величини, які виражають розміри кількісних ознак окремих одиниць досліджуваної сукупності. Індивідуальні абсолютні величини установлюються безпосередньо під час проведення статистичного спостереження і реєструються у формулярах спостереження.

На базі індивідуальних абсолютних величин утворюються загальні і групові абсолютні величини.

Групові і загальні абсолютні статистичні величини виражають величину ознаки у всіх одиниць даної сукупності, або окремих її груп.

Абсолютні статистичні величини виражають розміри явищ в таких одиницях міри як: вага, об’єм, площа, довжина, вартість і інше.

Абсолютні статистичні величини завжди числа іменовані. Вони мають певну розмірність і певні одиниці виміру.

Вибір одиниць виміру абсолютних величин залежить від фізичних і соціально-економічних властивостей явища, а також від суті і мети дослідження. В статистиці використовується велике число різноманітних одиниць виміру, які можна об’єднати в три групи: натуральні, вартісні і трудові.

Натуральними називаються одиниці виміру, які виражають розміри конкретних явищ у фізичних вимірниках (тоннах, кілограмах, метрах, гектарах, літрах, кубометрах і інше).

Натуральні одиниці виміру можуть бути простими, складними і умовно-натуральними.

Складні натуральні одиниці виміру отримують шляхом перемноження двох величин різних розмінностей. Наприклад, потужність електродвигунів вимірюється в кіловатах, а спожита ними енергія в складних одинцях - кіловат-годинах, об’єм перевезених вантажів вимірюється в тоннах, а вантажооборот – в тонно-кілометрах, верстатний парк цеху обчислюється в штуках, а робота верстатів у верстатоднях, верстатозмінах і т.д.

Як показують наведені приклади, складні одиниці вимірюють сукупності, які характеризують результати функціонування продуктивних сил, і відображають два фактори: в першому випадку – потужність електродвигунів і час їх роботи, в другому випадку – об’єм вантажів і віддаль перевезень, в третьому випадку – кількість верстатів і тривалість їх роботи.

В ряді випадків статистика використовує умовно-натуральні одиниці виміру. Такі одиниці виміру використовуються для зведення до купи декількох різновидностей однакової споживної вартості. Одну з них приймають за еталон, а всі інші перераховують за допомогою спеціальних перевідних коефіцієнтів в одиниці виміру взятого еталону.

Коефіцієнт перерахунку – це відношення величини якої-небудь властивості з різновидностей складових елементів явища до його величини, прийнятої за еталон. Наприклад, нехай маємо 150 т. мила із 40 % вмістом жирних кислот, 100 т. – із 50 % і 50 т. – із 60 % вмістом жирних кислот. Потрібно перерахувати все мило на 40 %-не. Спочатку визначимо коефіцієнти перерахунку: для 40 % мила k1 = 40/40 = 1, для 50 % - k2 = 50/40 = 1,25 і для 60 % - k3 = 60/40 = 1,5. перерахуємо все мило в умовно-натуральне ( на 40%-не, взяте за еталон ):

150 * 1 + 100 * 1,25 + 50 * 1,5 = 350 т.

Отже, ми маємо 350 умовно-натуральних тонн мила.

Перерахунок в умовно-натуральні одиниці виміру отримав велике розповсюдження в практичній роботі і наукових дослідженнях. використовуються найрізноманітніші перерахунки: паливо різних видів перераховують в еталонне кам’яне вугілля, теплотворна спроможність якого становить 29,309 Дж/кг ( 7000 ккал/кг ); консервну продукцію вимірюють в тубах ( тисячах умовних банок ), за умовну банку приймається банка вагою нетто 400 г. – для одних видів консервів і банка об’ємом 353,4 см3 – для інших; в сільському господарстві різні види робіт перераховують в умовну ріллю, різні види рогатої худоби – в умовні голови, різні види кормів – в кормові одиниці; деякі продукти харчування перераховують за засвоєністю частки білка, який вміщується в кожному продукті та інше.

Потрібно пам’ятати, що умовні абсолютні величини непридатні для обчислення різнорідної продукції.

Вартісними називаються одиниці виміру, які використовуються для характеристики в грошовому виразі багатьох різноманітних статистичних показників. Наприклад, собівартість і ціна одиниці продукції обліковується в гривнях і копійках, обсяг товарообороту продуктового магазину – в тисячах гривень, а національний дохід держави в мільйонах або мільярдах гривень. Вартісні вимірники дають можливість зіставляти найрізноманітніші види продукції. Недоліком цього виду одиниць виміру є те, що з плином часу ціни на окремі товари і послуги змінюються, а тому деякі сумарні величини стають не порівняльними. Цей недолік усувається шляхом переоцінки цих сум в ціни одного і того ж періоду ( порівняльні ціни ).

Трудовими називають одиниці виміру, які використовуються для обліку затрат робочого часу, для визначення рівня продуктивності праці, величини трудових ресурсів і раціонального їх використання, та для деяких інших розрахунків. Трудові вимірники виражаються в людино-годинах, людино-роках, машино-днях, верстато-днях, кон-днях.

Поряд з абсолютними показниками, отриманими шляхом зведення даних спостереження, статистика використовує абсолютні показники, отримані розрахунковим шляхом. Так, об’єм національного доходу обчислюють на базі даних про валову продукцію галузей матеріального виробництва і даних про матеріальне споживанні в цих галузях. Багато абсолютних величин розраховують балансовим методом. Розрахунок ґрунтується на тому, що в балансі всі показники зв’язані між собою так званою балансовою ув’язкою. Баланс складається з двох розділів: активу і пасиву. Баланс руху товарно-матеріальних цінностей в простій формі в активі має залишок на початок періоду і поступлення, а в пасиві – вибуття і залишок на кінець періоду. Сума активу завжди рівна сумі пасиву. А тому, якщо один з чотирьох показників невідомий, його легко визначити через балансову ув’язку. Якщо, наприклад, невідомий об’єм реалізації товарно-матеріальних цінностей за звітний період, то його розраховують як залишок на початок періоду плюс поступлення і мінус залишок на кінець періоду. Нехай залишок товарів на початок кварталу в одному з торгів становив 100 млн. грн., поступило за даний період товарів на суму 500 млн. грн., а залишок товарів на кінець цього кварталу склав 200 млн. грн.. Об’єм реалізації за даний період становитиме:

100 + 500 – 200 = 400 млн. грн.

Балансову ув’язку можна виразити рівністю:

a + b = c + d

де a – залишок на початок періоду;

b – поступлення за  даний період;

c – вибуття за даний  період;

d – залишок на кінець  періоду.

Таким чином за балансовою ув’язкою:

100 + 500 = 400 + 200,

звідси

a = c + d – b = 400 + 200 – 500 = 100 млн. грн.;

b = c + d – a = 400 + 200 – 100 = 500 млн. грн.;

c = a + b – d = 100 + 500 – 200 = 400 млн. грн.;

d = a + b – c = 100 + 500 – 400 = 200 млн. грн..

Абсолютні статистичні величини мають велике практичне і наукове значення. Вони характеризують наявність всіх ресурсів – матеріальних, грошових, трудових; розміри виробництва різних видів продукції і національного багатства країни та інше. Абсолютні величини використовують для розробки народногосподарських планів і програм та контролю за ходом їх виконання. Вони є основою для обчислення різних видів відносних і середніх величин, індексів та інших узагальнюючих показників.

 

 

 

 

2) Відносними величинами  називають статистичні показники, які виражають кількісні співвідношення між соціально-економічними явищами і процесами. Їх отримують шляхом порівняння ( ділення ) двох однойменних, або різнойменних величин.

Величина, з якою проводять порівняння, називається основою відносної величини, базою порівняння або базисною величиною. Величина, яку порівнюють, називається поточною, порівнюваною чи звітною величиною.

Відносні величини показують, у скільки разів порівнювана величина більша чи менша за базисну, або яку частку перша займає в другій, або скільки одиниць однієї величини припадає на одиницю другої.

В залежності від бази порівняння відносні величини можуть виражатися у формі:

а) коефіцієнтів – якщо база порівняння приймається за одиницю;

б) процентів ( % ) – якщо база порівняння береться за 100;

в) проміле ( %0 ) – якщо за базу порівняння взято 1000;

г) продециміле ( %00 ) – якщо база порівняння становить 10000;

д) просантиміле ( %000 ) – якщо база порівняння прийнята за 100000;

Вибір форми вираження відносної величини визначається розмірністю порівнювальних величин з метою надання даній відносній величині найбільшої виразності. Якщо порівнювальна величина більша за базу порівняння то виникає проблема вибору між коефіцієнтом і процентом. Коефіцієнт показує в скільки разів порівнювана величина більша за базу порівняння. При процентному виразі, якщо від нього відняти 100, судять на скільки процентів порівнювана величина більша за базу порівняння.

Якщо порівнювана величина менша за базу порівняння, то доцільно застосувати проценти, а якщо вона значно менша – проміле, продециміле або просантиміле.

Проміле широко застосовується в статистиці населення, де народжуваність, смертність, природний приріст та інші демографічні показники вираховуються на 1000 душ населення. Таку форму відображення відносних величин використовують для зручності їх сприйняття і тлумачення.

При обчисленні відносних величин найчастіше порівнюють дві абсолютні величини. В деяких випадках порівнюють також відносні і середні величини.

Відносні величини мають велике значення при соціально-економічному аналізі, тому що абсолютна величина, взята сама по собі, не завжди дає правильну оцінку явища. В багатьох випадках тільки в порівнянні з іншою абсолютною величиною дана величина проявляє свою істинну значущість. Якщо, наприклад, відомо, що в одній області протягом року народилось 15000 дітей, а в другій 18000 дітей, то це ще нічого не говорить про рівень народжуваності в цих областях. Тільки зіставивши ці величини із загальною чисельністю населення даних областей, ми матимемо уявлення про рівні народжуваності. Нехай рівень народжуваності в першій області – 12,8 %0 [ ( 15000 : 117000 ) * 1000 ], в другій – 10,0 %0 [ ( 18000 : 1800000 ) * 1000 ], то це свідчить про те, що в першій області народжуваність в 1,28 рази вища, ніж в другій.

В залежності від змісту і пізнавального значення відносні величини, що використовуються в статистиці, поділяються на наступні основні види: відносні величини планового завдання, виконання плану, динаміки, структури, координації, інтенсивності і порівняння.

Відносні величини планового завдання характеризують відношення запланованого рівня показника до його фактично досягнутого рівня в минулому ( до планового ) періоді. Так, наприклад, якщо в 2007 р. завод виготовив продукції на 10 млн. грн., а на 2008 р. планується 10,5 млн. грн., то відносна величина планового завдання складе 10,5 : 10 = 1,05, або 105 %. В народногосподарських планах планові завдання доводяться як в абсолютних показниках, так і у формі відносних величин.

Планові завдання у формі відносних величин досить часто встановлюються, особливо за такими показниками, як продуктивність праці, собівартість продукції, рентабельність та інше.

Відносною величиною виконання плану називається статистичний показник, який характеризує ступінь виконання планового завдання, встановленого на даний період. Іншими словами, це процентне відношення фактично досягнутого рівня до запланованого за відповідний період часу (місяць, квартал і т.д.).

Відносні величини виконання плану мають велике народногосподарське значення, тому що вони є знаряддям розвитку статистикою одного з найбільш важливих її завдань – контролю за ходом виконання планів окремим підприємством, об’єднанням, галузями народного господарства і народним господарством в цілому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Абсолютні показники необхідні для планування правової діяльності і керування нею. Але їх потрібно доповнювати відносними величинами, що значно збагатить і поглибить аналіз явищ, які відбуваються у сфері правової діяльності.

Абсолютні статистичні величини ми завжди одержуємо в результаті проведеного статистичного спостереження і зведення. Вони обов'язково характеризують розміри сукупності або обсяг ознаки явища. Абсолютні величини завжди характеризують сукупність у певних просторах і конкретному місці та часі.

Для того щоб провести всебічний аналіз правових явищ, обов'язково необхідно обчислити узагальнюючі показники. В першу чергу це стосується обчислення відносних величин, які дають змогу проаналізувати і здійснити порівняння рівня злочинності в окремих країнах та в різних адміністративно-територіальних одиницях. Усі узагальнюючі показники обчислюються на основі абсолютних величин.

 

Список використаних джерел:

1. Бек В.Л. Теорія статистики: Курс  лекцій. Навчальний посібник –  К.: ЦУЛ, 2002.

2. Лапішко М.Л. Основи фінансово-статистичного аналізу економічних процесів. – Львів: «Світ», 1995.

3. Є. І. Ткач, В. П. Сторожук – Загальна  теорія статистики. – Київ: «Центр  учбової літератури», 2009.

4. Розміщення продуктивних сил  України: Підручник / Є. П. Качан, М. О. Ковтонюк, І.О. Петрига та ін.: за редакцією Є. П. Качана. К.: Вища школа, 1997.

5. Романюк О.П. Методи економіко-статистичного  аналізу: Навчальний посібник. - К.: Видавництво  УАДУ, 1997.