Адміністративно-територіальний поділ

                                                                План

Вступ

1. Адміністративно-територіальний поділ.

  1.1Адміністративний  устрій.

2.Населення

3.Промисловість

  3.1.Сільське господарство

  3.2.Народне господарство

4. Туризм 

Список літератури

Додаток

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                               Вступ

 

Вінницька область була утворена 27 лютого 1932 року. Область  розташована на Правобережній Україні. Географічне положення: 
Волино-Подільська височина. Клімат помірно-континентальний, відносно м’яка зима, тепле вологе літо. 

Вінницька область розташована  на Придніпровській височині на південному сході і Подільській височині на південному заході.

Назва Поділля вперше зустрічається в літописах XIV століття. У 1431–1433 р. за Поділля почалася війна між Литвою і Польщею, після якої воно було розділено між двома державами.Північно-західна частина ввійшла до складу Польщі. У 1793 р. землі Брацлавщини і Поділля в складі Правобережної України були возз’єднані з Росією. З 30-х років XIX сторіччя в Подільській губернії широко розвивається цукрова промисловість і збільшуються посіви цукрового буряка. У складі Української РСР Вінницька область була утворена 27 лютого 1932 р.

Вінниця займає центральне положення на карті області, і від неї променями розходяться основні автомобільні і залізничні магістралі. Вінницька область займає перше місце в країні по виробництву зернових культур і цукрового буряка, поділяє з Автономною Республікою Крим 1–2 місця по виробництву овочів. Промисловість менш впливає на економіку регіону. При цьому усі ведучі галузі (за винятком електроенергетики) безпосередньо зв’язані із сільськогосподарським циклом, починаючи з виробництва машин і добрив і закінчуючи переробкою сільськогосподарської сировини. До числа найбільших підприємств області можна віднести радіоламповий,лікеро-горілчаний заводи, завод «Кристал», ЗАТ «Хімпром» і масложировий комбінат у місті Вінниця, машинобудівний завод ім. Кірова в місті Могилів-Подільський.

Основні визначні пам’ятки: музей-садиба Н. И. Пирогова, літературно-меморіальний музей М. М. Коцюбинського, Троїцький собор з келіями.

 

 

 

 

1.Адміністративно-територіальний  поділ.

 

Нині Вінницька область  має в своєму складі 27 сільських  районів і три

райони в обласному  центрі, 18 міст, серед яких 6 - обласного значення,29 селищ міського типу, 1466 сіл та хуторів. Найбільшими містами області

є Вінниця (356,6 тис. жителів), Жмеринка (37,2 тис.),

Могилів-Подільський (33,2 тис.), Хмільник (27,9 тис.), Козятин (27,6

тис.), Ладижин (23,8 тис.). Станом на 5 грудня 2001 року населення

Вінницької області  складало 1 млн. 772,4 тис. чол., з них 818,9 тис. -

міське, 953,5 тис. - сільське.

 

               

 

 

               Число адміністративно - територіальних одиниць

 

районів	–	27	районних рад	–	27
міст обласного  значення	–	6	міських рад	–	18
міст районного  значення	–	12	селищних рад	–	28
селищ міського типу	–	29	сільських рад	–	661
сільських населених  пунктів	–	1466

Всього населених  пунктів - 1513

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Відомості про райони

а) територія, число рад  і населених пунктів

Найменування району	Територія в тис. кв. км	Число рад			Число населених пунктів
		міських	селищних	сільських	міст	селищ міського типу	сільських населених пунктів
Барський	1,1	1	1	27	1	1	92
Бершадський	1,3	1		28	1		44
Вінницький	1		3	30		3	51
Гайсинський	1,1	1		26	1		62
Жмеринський	1,1		1	27		1	68
Іллінецький	0,9	1	1	22	1	1	52
Калинівський	1,1	1		28	1		57
Козятинський	1,1		2	32		2	71
Крижопільський	0,9		1	19		1	44
Липовецький	1	1	1	25	1	1	57
Літинський	1		1	21		1	61
Могилів-Подільський	0,9		1	27		1	53
Мурованокуриловецький	0,9		1	24		1	59
Немирівський	1,3	1	2	40	1	2	92
Оратівський	0,9		1	27		1	53
Піщанський	0,6		2	13		2	27
Погребищенський	1,2	1		26	1		59
Теплицький	0,8		1	25		1	47
Тиврівський	0,9	1	2	25	1	2	53
Томашпільський	0,8		2	22		2	32
Тростянецький	0,9		1	17		1	36
Тульчинський	1,1	1	2	23	1	2	48
Хмільницький	1,3			30			80
Чернівецький	0,6		1	13		1	38
Чечельницький	0,8		1	15		1	21
Шаргородський	1,1	1		31	1		61
Ямпільський	0,8	1		18	1		38

 

 

2.Відомості про міста і селища міського типу

а) міста обласного  значення

 

райони міст, число  рад і населених пунктів

Найменування міста	Райони міста	Число рад			Число населених пунктів
		міських	селищних	сільських	міст	селищ міського типу	сільських населених пунктів
Вінниця
Жмеринка
Козятин						1
Ладижин							3
Могилів-Подільський							2
Хмільник

 

 

б) міста районного  значення

Найменування міста	Рік відне-сення до категорії міст	Адмі-ністра-тивне значення	Найменування району, до якого входить  або ради, у віданні якої знаходиться	Найменування найближчої залізничної  станції	Віддаль до неї  в км
Бар	1938	районний центр	Барський район	Бар	-
Бершадь	1966	районний центр	Бершадський район	Бершадь	-
Гайсин		районний центр	Гайсинський район	Гайсин	-
Гнівань	1981		Тиврівський район	Гнівань	-
Іллінці	1986	районний центр	Іллінецький район	Липовець	16
Калинівка	1979	районний центр	Калинівський район	Калинівка-1	3
Липовець	2001	районний центр	Липовецький район	Липовець	12
Немирів	1985	районний центр	Немирівський район	Немирів	-
Погребище	1984	районний центр	Погребищенський район	Ржевуська	2
Тульчин	1923	районний центр	Тульчинський район	Журавлівка	13
Шаргород	1986	районний центр	Шаргородський район	Ярошенка	28
Ямпіль	1985	районний центр	Ямпільський район	Могилів-Подільський	51

 

 

 

 

 

 

 

в) селища міського типу

Найменування селища	Рік відне-сення до категорії смт	Адмі-ністра-тивне значення	Найменування району, до якого входить  або ради, у віданні якої знаходиться	Найменування найближчої залізничної  станції	Віддаль до неї  в км
Браїлів	1972		Жмеринський район	Браїлів	4
Брацлав	1924		Немирівський район	Кароліна	15
Бродецьке	1981		Козятинський район	Козятин	16
Вапнярка	1938		Томашпільський район	Вапнярка	-
Вендичани	1985		Могилів-Подільський район	Вендичани	-
Вороновиця	1956		Вінницький район	Вороновиця	4
Глухівці	1981		Козятинський район	Глухівці	4
Дашів	1956		Іллінецький район	Фронтівка	14
Десна	1984		Вінницький район	Вінниця	10
Залізничне	1925		Козятинська міська рада	Козятин-2	-
Кирнасівка	1971		Тульчинський район	Кирнасівка	-
Копайгород	1956		Барський район	Копай	5
Крижопіль	1938	районний центр	Крижопільський район	Крижопіль	-
Літин	1924	районний центр	Літинський район	Уладівка	30
Муровані Курилівці	1956	районний центр	Мурованокуриловецький район	Котюжани	21
Оратів	1984	районний центр	Оратівський район	Оратів	12
Піщанка	1956	районний центр	Піщанський район	Попелюхи	7
Рудниця	1938		Піщанський район	Рудниця	-
Ситківці	1958		Немирівський район	Ситківці	-
Стрижавка	1984		Вінницький район	Вінниця	11
Сутиски	1972		Тиврівський район	Гнівань	9
Теплик	1956	районний центр	Теплицький район	Кублич	7
Тиврів	1965	районний центр	Тиврівський район	Гнівань	16
Томашпіль	1923	районний центр	Томашпільський район	Вапнярка	19
Тростянець	1957	районний центр	Тростянецький район	Тростянець	-
Турбів	1956		Липовецький район	Турбів	-
районний центр	Чечельницький район	Чечельник	-	Могилів-Подільський	30

 

 

 

 

2.Населення

 

Станом на 5 грудня 2001 року, на час останнього перепису, населення Вінницької області становило 1 млн 772,4 тисяч чоловік, з них 818,9 тисяч — міське, 953,5 тисяч — сільське. Кількість сільського населення є найбільшою серед областей України. В області проживають представники 92 національностей, серед яких 91,5 % становлять українці, 5,9 % — росіяни, 1,4 % — євреї, 0,4 % — поляки, 0,26 % — білоруси, 0,2 % — молдавани.

 

Національний склад  населення Вінницької області станом на 2010 рік^[1]

№	Національність	Кількість осіб	Відсоток до загальної кількості
1	Українці	1 674 135	94,91 %
2	Росіяни	67 501	3,83 %
3	Поляки	3 794	0,22 %
4	Білоруси	3 114	0,18 %
5	Євреї	3 066	0,17 %
6	Молдавани	2 944	0,17 %
7	Вірмени	1 091	0,06 %
8	Цигани	874	0,05 %
9	Азербайджанці	717	0,04 %
10	Татари	504	0,03 %
11	Iншi	6 204	0,35 %
	Разом	1 763 944	100 %

 

Найбільшими містами  області є Вінниця (356,6 тисяч жителів), Жмеринка (37,2 тисяч), Могилів-Подільський (33,2 тисяч), Хмільник (27,9 тисяч), Козятин (27,6 тисяч), Гайсин (25,5 тисяч),Ладижин (23,8 тисяч), Калинівка (19 тисяч), Бар (17 тисяч).

 

Вінниця ▲369,5 Бершадь ▼13,2 Жмеринка ▼35,4 Гнівань ▲12,6 Могилів-Подільський ▼32,3 Немирів ▲11,8 Хмільник ▲28,1 Іллінці ▲11,3 Гайсин ▼25,7 Ямпіль ▼11,3 Козятин ▼24,3 Погребище ▲10,0 Ладижин ▲22,6 Крижопіль ▲9,0 Калинівка ▲19,3 Стрижавка ▲8,9 Бар ▲16,5 Липовець ▼8,9 Тульчин ▼15,6 Вапнярка ▼7,9

 

 

3.Промисловість

 

Промисловість Вінницької області вирвалася в  лідери

За  результатами першого кварталу поточного  року Вінницька область, серед регіонів України за індексом виробництва  промислової продукції посіла четверте місце.

Притому, що як правило, за цим показником Вінниччина традиційно в середині списку. Цьогорічне «підвищення» регіону в списку експерти пояснюють, скоріше не нашим зростанням, як спадом в інших областях. І кажуть - подібне уже спостерігалося в кризові періоди.

За підсумком  січня-березня 2012 року, рівень виробництва  промислового сектору області збільшився, в порівнянні з минулорічними показниками на 11,1% (проти 8,7% у січні-березні 2011 року). В цілому по Україні цей індекс складає 100,9%.

Вінницькій області  приріст промислового виробництва  забезпечили такі галузі як добувна (122,3%), харчова (104,1%), хімічна і нафтохімічна (106,2%) промисловості та виробництво і розподілення електроенергії, газу та води з приростом 135,0%.

Водночас, не вийшли на рівень січня-березня 2011 року за обсягами виробництва промислової продукції  підприємства за наступними галузями промисловості: легка - 91,0%, оброблення деревини та виробництво виробів з неї - 89,0%, видавнича діяльність - 73,8%, виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції - 73,2%, металообробка - 93,8% та машинобудівна - 80,3%.

А за результатами минулого року, 70,2% підприємств Вінницької області спрацювали з прибутком. Він склав 2251,7 млн грн. В порівнянні із 2010 роком, частка прибутково працюючих підприємств області зросла на 0,2%, а сума отриманого ними прибутку зросла в півтора рази. 

 

 

3.1    Сільске господарство.   В агропромисловому комплексі функціонує понад 850 агроформувань на основі приватної власності на землю. Крім цього діють 1240 селянських (фермерських) господарств. Площа сільськогосподарських угідь становить понад 2 млн.гектарів. Родючість ґрунтів в середньому по області становить 60-65 одиниць (за 100 — бальною шкалою). За обсягом валової продукції сільського господарства область займає провідне місце в Україні. Питома вага рослинництва — 61 %, тваринництва — 39 %. З кожним роком збільшуються посівні площі під зернові культури і в першу чергу — озиму пшеницю, ячмінь, соняшник, кукурудзу, гречку, просо і цукровий буряк. Валовий збір зерна за останні два роки зріс майже на чверть, середньорічний урожай становить 1650 тонн.

 

 

3.2.   Народне господарство 

Структура промислового виробництва (у % до загального обсягу області):

• Харчова промисловість — 53;
• Електроенергетика — 23;
• Машинобудування і металообробка — 12;
• Легка промисловість — 3;
• Хімічна і нафтохімічна промисловість — 3;
• Промисловість будівельних матеріалів — 2,5;
• Деревообробна і целюлозно-паперова — 1;
• Інші галузі — решта

 

 

4.Промислове виробництво 

 

Індекс промислового виробництва у першому кварталі 2012 року проти першого кварталу 2011 року становить 111,1%. Серед регіонів України за індексом виробництва промислової продукції область посіла 4 місце.

 

 

Обсяги виробництва  продукції перевищено проти відповідного періоду минулого року: на підприємствах  харчової галузі - на 4,1%, у хімічній та нафтохімічній промисловості - на 6,2%, на підприємствах з виробництва електроенергії - на 35%, у добувній промисловості - на 22,3%. 
В той же час, на підприємствах легкої промисловості обсяги виробництва продукції не досягли рівня першого кварталу 2011 року на 9%, на підприємствах з оброблення деревини та виробництва виробів з неї індекс продукції відповідного періоду минулого року становить 89%, у целюлозно-паперовому виробництві випуск продукції скоротився на 26,2%, на підприємствах з виробництва будівельної продукції - на 26,8%, на підприємствах по виробництву готових металевих виробів - на 6,2%, машинобудування обсяги виробництва продукції скоротились на 19,7%.

 

5.Мале підприємство

За даними моніторингу  у січні-березні 2012 року започаткували  діяльність 2003 новостворених суб’єктів  господарювання, що на 10,7% більше порівняно з відповідним періодом 2011 року, із яких 241 юридична особа (на 25,2% менше порівняно з відповідним періодом 2011 року) та 1762 фізичні особи-підприємці (на 18,5% більше порівняно з відповідним періодом 2011 року).  
Одночасно припинили господарську діяльність 2156 суб’єктів господарювання (169 юридичних осіб та 1987 фізичних осіб-підприємців), що на 20,1% менше порівняно з відповідним періодом 2011 року. 
Найбільше новостворених суб’єктів господарювання - юридичних осіб в місті Вінниця - 134, або 55,6% від загальної кількості новостворених юридичних осіб, Вінницькому – 15, або 6,2%, та Оратівському - 11 або 4,6% районах. 
Найбільше новостворених фізичних осіб – підприємців

 

 

 

6.Будівництво

 

 

За січень-березень 2012 року підприємствами області виконано будівельних робіт на суму 154,9 млн. грн., що на 8,9% менше, ніж за відповідний період 2011 року. 
Будівельні підприємства м. Вінниця, якими виконано 81,7% загальнообласного обсягу робіт, зменшили їх проти відповідного періоду 2012 року на 9,2%.  
Збільшили обсяги будівництва проти січня-березня 2011 року підприємства міст Ладижин – на 1,3 % та Хмільник – у 3 рази. Найбільш зросли обсяги будівельних робіт серед підприємств Вінницького – на 78,5 %, Гайсинського – на 2,7 % та Липовецького – на 48,3 % районів.

 

 

 

 

7.Торгівля та сфера  послуг 

Товарооборот  області за січень-березень 2012 року склав 4 млрд. 595 млн.грн. і зріс у порівнянних  цінах на 13,0%, а в діючих цінах  збільшився на 18,5%. 
Пріоритетом у галузі торгівлі області є розвиток торгівлі товарами вітчизняного виробництва, особливо місцевих товаровиробників. Частка товарів вітчизняного виробництва в товарообороті продовольчих товарів становить 93,1%. Цей показник є одними з найвищих в Україні. 
Обсяг реалізованих послуг за січень-березень 2012 року склав 967,2 млн. грн., що на 1,3% або 12,6 млн.грн. більше відповідного періоду минулого року.  
Населенню реалізовано послуг на 226,3 млн.грн., що становить 23,4 % від загальних обсягів і на 9,2 % більше відповідного періоду минулого року.

 

 

 

 

Використана література:

 

1.Стадницький, Ю.І.  Розміщення продуктивних сил  (теоретичні основи): навчальний  посібник / Ю. І. Стадницький, А.  Г. Загородній. - К. : Знання, 2008. –  351

2.Сайти: http://www.uz.ukrstat.gov.ua/

http://iportal.rada.gov.ua/

http://uk.wikipedia.org

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.Туризм 

 

В області взято на державний облік 580 пам'яток архітектури та містобудування, 1507 пам'ятки археології,1660 пам'яток історії, 98 пам'яток монументального мистецтва^[5]. До Списку історичних населених місць включено 24 пункти Вінничини: Козятин, Бар, Бершадь, Браїлів, Брацлав, Вінниця, Вороновиця, Гайсин,Дашів, Жмеринка, Іллінці, Копайгород, Могилів-Подільський, Муровані Курилівці, Оратів, Погребище,Немирів, Ситківці, Томашпіль, Тульчин, Хмільник, Чечельник, Шаргород, Ямпіль.^[6]

Найцікавіші історико-культурні  місця і пам'ятники:

• Немирівське скіфське городище;
• Державний історико-культурний заповідник «Буша» (у тому числі скельний храм з давньослов'янським рельєфом);
• Вінницький обласний краєзнавчий музей;
• Ставка Гітлера «Вервольф»;
• музей-садиба М. І. Пирогова;
• літературно-меморіальний музей М. М. Коцюбинського;
• дерев'яні церкви Миколи (1746 р.) і Юрія (1726 р.);
• комплекс укріплених монастирських будівель «Мури» у м. Вінниці (XVII–XVIII ст.);
• Меморіальний комплекс-музей Д. К. Заболотного;
• залишки замку в Шаргороді (XVI ст.);
• руїни замків у Бару, Озаринцях, Селищі, Хмільнику;