Агальна характеристика підприємства

Вступ

У народногосподарському  комплексі підприємство є складовою  частиною, визначеною на основі поділу праці. Це означає, що підприємство набуває  нової якості: самостійний вибір  діяльності, висока відповідальність за результати виробництва, ефективне  господарювання, поява рушійної сили у вигляді вільної конкурентної боротьби, що примушує уважно стежити  за досягненнями науково-технічного прогресу, передової технології, неухильно  поліпшувати якість продукції, всемірно задовольняти споживача.

Основна мета практики –  формування професійних умінь і  навичок у студентів для прийняття  самостійних рішень стосовно планування та проектування на підприємстві.

Завданнями практики є:

1. Набуття вмінь передбачати зміни в зовнішньому середовищі та можливість їх впливу на діяльність підприємства;
2. Вивчення основних підходів, методів, понять і концепцій які використовуються у світовій практиці для аналізу проектних рішень;
3. Набуття практичних навичок складання контролю виконання поточних та оперативних планів діяльності аграрних підприємств;
4. Вивчення нових методів і засобів ефективного формування потенціалу підприємства, забезпечення його прибутковості та конкурентоспроможності.

Комплексна практика з  фаху складається з 6 розділів. Перший розділ розкриває проблему організації  роботи на підприємстві, показники  ефективності діяльності підприємства, організаційну та управлінську структуру. Розділ 2 – стратегічне планування, оцінку стратегічного потенціалу підприємства. У третьому розділі висвітлюється проектний аналіз. У розділі 4 розглядається планування та контроль на підприємстві.  У п‘ятому розділі досліджується потенціал підприємства, його структура, конкурентоспроможність, оцінка техніко-технологічного потенціалу та резерв розвитку підприємства. Одержання практичних навичок з поглибленим вивченням окремих аспектів діяльності підприємства виконується у розділі 6 – індивідуальне завдання.

Під час виконання практики використовувались фінансові звіти  про діяльність підприємства за 2009-2011 рр., періодична література, матеріали  підручників та інтернет-ресурси.

Для дослідження діяльності підприємства використовувалися такі методи: аналіз ефективності корпоративної, бізнесової та функціональної стратегій  підприємства. В практиці застосовується проектний аналіз, аналіз беззбитковості проекту, оцінювання потенціалу та резервів розвитку підприємства.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

Земля в сільському господарстві виступає як предмет праці, коли верхній  шар ґрунту піддають певній дії, створюючи  цим необхідні умови для росту  і розвитку сільськогосподарських  рослин. Правильне використання землі, поліпшення якості й стану, збереження від недбайливого використання та економічне витрачання під забудову є обов’язковою  умовою піднесення сільського господарства України [1].

Визначимо склад та структуру  сількогосподарських угідь ТОВ  АФ «Добробут».

Таблиця 1.1

Склад і структура  сільськогосподарських угідь

у ТОВ АФ «Добробут», 2009 - 2011 рр.

Проаналізувавши дані таблиці 1.1, ми можемо зробити висновок , що протягом 3-х років площа сільськогосподарських  угідь збільшилася на – 27051 га (395,3 %), у т.ч. рілля на – 26300 га (384,3%), що в структурі угідь становить – 97,22 %.

У сільському господарстві поряд із землею і засобами виробництва  необхідним виробничим ресурсом є праця. Носіями здатності працювати  виступають трудові ресурси. Трудові  ресурси – це частина населення  працездатного віку, що володіє необхідним фізичним розвитком, знаннями, і практичним досвідом для роботи в народному  господарстві [5].

Кожне аграрне підприємство функціонує за певної чисельності персоналу  – сукупності працівників, які мають  необхідний фізичний розвиток, знання, практичні навички для управління виробництвом, якісного і своєчасного  виконання передбаченою технологією робіт у сфері агропромислового виробництва.

Таблиця 1.2

Динаміка середньооблікової  чисельності працівників

У ТОВ АФ «Добробут», 2008 - 2010 рр.

Аналіз таблиці динаміка середньооблікової  чисельності працівників показав, що у 2011 р. порівняно з 2009 р. чисельність працівників зайнятих у сільському господарстві збільшилась на – 904 осіб (499,4 %), у т.ч. в рослинництві на – 889 осіб (майже в 7 разів), та у тваринництві на – 15 осіб (36,6 %).

Для здійснення будь-якого  виробничого процесу необхідні  засоби виробництва. Вони створюють  виробничо-технологічний потенціал  підприємства, що визначається сукупність матеріально-речових елементів виробництва, які за певних умов забезпечують можливість виконання всього циклу технологічних  операцій для одержання сільськогосподарської  продукції.

Засоби виробництва аграрних підприємств є основною частиною виробничих сил суспільства. У вартісному виразі засоби виробництва становлять виробничі фонди підприємства. Які  поділяються на основні та оборотні [2].

Прослідкувати склад і  структуру основних фондів можна  в наступній таблиці.

Таблиця 1.3

Динаміка складу і структури основних фондів

у ТОВ АФ «Добробут», 2009 - 2011 рр.

Проаналізувавши склад і  структуру основних фондів, можна  зробити висновок, що спостерігається  збільшення таких основних засобів  як, транспортні засоби на – 289 %; інструменти , прилади, обладнання на – 1485,7 %; будинки, споруди та машини й обладнання на – 1373,6 % та     439,7 % відповідно. В цілому по господарству спостерігається  збільшення основних фондів на – 617,4 %.

Розвиток сільського господарства, рівень і темпи виробництва продукції  та підвищення продуктивності праці  в певній мірі залежать від забезпеченості сільськогосподарських підприємств  основними фондами, а також ефективності їх використання. Проаналізувати показники  забезпеченості основними фондами  ми можемо в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4

Забезпеченість  основними виробничими фондами  та ефективність їх

використання у ТОВ АФ «Добробут», 2009 – 2011 рр.

Спостерігаючи забезпеченість підприємства основними виробничими  фондами можна зробити висновок, що зменшилась фондозабезпеченість  на – 0,01 тис. грн.(0,67 %). Проте збільшились  такі показники як:  забезпеченість основних фондів оборотніми на – 4,73 тис. грн. (366,67 %), фондоозброєність праці  на – 27,58 тис. грн. (145,62 %).

Таблиця 1.5

Показники забезпеченості та ефективності використання оборотних  фондів у ТОВ АФ «Добробут», 2009 – 2011 рр.

Продовження табл. 1.5

Проаналізувавши дані таблиці 1.5 ми спостерігаємо збільшення таких  показників як: вартість оборотних фондів в 10 разів в 2011 р. порівняно з 2009 р., фондооснащеність виробництва на – 122,58 %, матеріаловіддача та матеріаломісткість на – 308,33 % і 137,21 % відповідно.

Щоб оцінити ефективність поєднання і використання ресурсів у процесі виробництва необхідно  проаналізувати кінцеві результати діяльності господарств. Наявність  певної суми прибутку та норма рентабельності свідчать про наявний потенціал  розвитку підприємства у перспективі, а також ефективності його діяльності. Ступінь задоволення потреб населення  в продуктах харчування і товарах  широкого вжитку із сільськогосподарської  сировини залежить від кінцевих результатів  виробничої діяльності аграрних підприємств. Залежно від економічного змісту і цільового призначення цих  результатів розрізняють такі їх види: валова продукція, товарна продукція, кінцева продукція і прибуток [3].

Тому розглянемо динаміку економічних показників діяльності господарства за допомогою даних  таблиці 1.6.

Таблиця 1.6

Результати виробничо-комерційної  діяльності

у ТОВ АФ «Добробут», 2009-2010 рр.

Проаналізувавши результативні  показники ефективності діяльності підприємства, ми спостерігаємо збільшення таких показників, як валова продукція  на – 56053,37 тис. грн. (272,17 %), виручка від реалізації продукції на – 371116 тис. грн. (1067,38 %), а також чистий прибуток на 104997 тис. грн. (2417,06 %). Все ж таки відбулося зменшення деяких показників, а саме: коефіцієнт автономії на - 0,02; загальний коефіцієнт ліквідності на – 0,12.

РОЗДІЛ 2. СТРАТЕГІЯ  ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Аналіз місії підприємства

Місія - найбільш загальні орієнтири  функціонування підприємства, як правило, зовнішнього спрямування,  що відображають зміст його існування, його філософію, бачення свого місця в даному бізнесі, в регіоні, в суспільстві.

Необхідність формування місії викликається наступним. В  ринковому середовищі підприємство має постійно заявляти про себе, формувати, насамперед у клієнтів, зацікавленість, певний імідж. З другого боку, воно повинно об'єднати дії персоналу в обраному напрямку, консолідувати трудовий колектив.

Саме тому, виходячи з  необхідності місії, головними принципами її формування на підприємстві є:

Стислість і декларативність  формулювання (інколи одним ємним  реченням, гаслом). В ньому відсутні конкретні цифри росту і розвитку підприємства, засоби досягнення успіху.

Зовнішня переважно спрямованість, в першу чергу на потенційного споживача.

Адже останнього зовсім не цікавить одна із корінних цілей підприємства - максимізація прибутку. Зате він ще й як зацікавлений ціною, якістю, умовами продажу і обслуговування. А без споживача, без його високого і постійного інтересу до продукції підприємства, мріяти про високі прибутки проблематично. Тому первинним в діяльності підприємства є не прибуток, а попит споживачів. Прибуток - вторинне, функція попиту. Споживачі  та їх попит знаходяться у зовнішньому середовищі. Туди і повинна спрямовуватися місія підприємства [7].

В цілому ж, зміст місії  може включати наступні параметри:

опис, (характеристика) товарів  і послуг, які пропонуватиме підприємство;

характеристику ринків - визначення основних споживачів, на яких розрахована продукція підприємства;

основні цілі підприємства, подані через певні якісні характеристики, зокрема, в термінах: порівняння, зростання, згортання, стабілізації тощо;

декларативну характеристику технологій та інновацій в термінах:   найпрогресивніші  інноваційні  технології, новітні досягнення науки тощо;

філософію підприємства - основні  погляди і цінності, що визнаються всіма членами трудового колективу  і які є основою мотивації  дій даного колективу;

внутрішню концепцію підприємства, тобто враження про себе: конкурентоспроможність продукції і підприємства, свої сильні сторони тощо;

зовнішню концепцію підприємства, її імідж - проголошення відповідальності перед споживачами, регіоном, суспільством.

Фактори, що впливають на формулювання місії і є її джерелами, а саме: стан середовища підприємства, ресурси підприємства, історія підприємства, за час якої сформувалась його філософія, стиль діяльності власників і менеджерів, специфічні особливості підприємства [10].

Місія має суттєве значення. Вона, зокрема, є базою: для розробки і узгодження цілей; для розробки всієї системи планів на підприємстві; для об'єднання дій персоналу  в обраному напрямку; для відносин із зовнішніми учасниками ринку.

"Місія - це поєднання  образу компанії (vision) і її кредо  (beliefs) ".

Образ відображає внутрішню  побудову економічної системи, пояснює, з якою метою створено підприємство, відбиває її сутність.

Кредо – це формулювання загального стилю поведінки підприємства на ринку, де зафіксовані певні зобов’язання і результати, яких прагне досягти  економічна система.

Місія має велике значення для ТОВ АФ «Добробут» адже в ній  викладено вся сутність існування  даного підприємства, а саме виробництво  високоякісних зернових і технічних  культур з найменшим використанням  хімічних добрив; задоволення потреб споживачів якісною за доступною  ціною продукцією; отримання максимального  прибутку; надання робочих місць; задоволення всіх потреб як власників  підприємства так і постачальників, посередників, інвесторів. Виконання планів виробництва за номенклатурою, асортиментом і якістю продукції в необхідні терміни. Мотивація праці робітників; забезпечення безперервного функціонування устаткування і руху предметів праці у виробництві. Зниження витрат на одиницю продукції.

Отже, проаналізувавши місію  підприємства, можна зробити висновок що вона повною мірою відповідає таким  параметрам: є основою стратегічних рішень; створює впевненість, що на підприємстві є чіткі цілі діяльності; поєднує зусилля працівників  на обраних напрямах та має репутацію  серед компаній-клієнтів.

2.2. Оцінка зовнішнього середовища  підприємства

Зовнішнє середовище –  у широкому розумінні являє собою  сукупність господарських формувань  економічних, суспільних і природних  умов, національних та міждержавних інституціональних  структур та інших зовнішніх відносно підприємства умов та чинників, що діють  у глобальному середовищі. Фактори зовнішнього середовища організації:

• економіка держави (рівень розвитку, аналіз таких показників, як: ВВП, темп інфляції, рівень безробіття, продуктивність праці, ставки оподаткування та ін.);
• політична система держави (особливості існуючої політики держави в галузі захисту прав підприємців та подальшого розвитку підприємницької діяльності);
• правове поле (аналіз регулювання підприємницької діяльності законодавчими актами України);
• соціально-культурний фактор (рівень розвитку суспільства в цілому, структура та характеристика існуючого ринку праці; рівень безробіття тощо);
• технологічні можливості (рівень розвитку науки і техніки держави; рівень розвитку засобів зв'язку, транспорту, телекомунікацій тощо) [6].

Під час оцінки зовнішнього  середовища доцільно застосовувати  метод SWOT-аналізу. (Додаток Б)

Таблиця 2.1

Матриця SWOT-аналіз ТОВ АФ «Добробут»

За результатами проведеного SWOT-аналізу встановлюємо, що досліджуване підприємство має ряд сильних сторін і можливостей на сільськогосподарському ринку. Йому можна запропонувати конкретні стратегії з потенціювання цих сторін і можливостей за умови врахування й обмеження впливу слабких сторін і загроз, що забезпечить підприємству конкурентні переваги.

2.3. Аналіз стратегічного контексту  підприємства

Стратегія підприємства - це систематичний план його потенційної  поведінки в умовах неповноти  інформації про майбутній розвиток середовища та підприємництва, що включає  формування місії, довгострокових цілей, а також шляхів і правил прийняття  рішень для найбільш ефективного  використання стратегічних ресурсів, сильних сторін і можливостей, усунення слабких сторін та захист від загроз зовнішнього середовища задля майбутньої прибутковості. Отже, необхідність розробки підприємствами стратегії викликана, нестабільністю ринкового середовища, неповнотою інформації про його майбутній стан і вплив на підприємство.

Саме за таких умов необхідно  розглядати стратегічний контекст в  діяльності підприємства, яка здійснюється за двома напрямками: а) поточна, операційна діяльність, спрямована на поточну  прибутковість; б) стратегічна діяльність, спрямована на майбутню прибутковість [8].

2.4. Оцінка стратегічного потенціалу  підприємства

Стратегічний потенціал  підприємства розглядається як взаємопов’язана  сукупність ресурсів, які знаходяться  в його розпорядженні та мають  вирішальне значення для досягнення стратегічних цілей, оцінки можливих меж  функціонування у майбутньому, виходячи з прогнозованих умов зовнішнього  середовища. Сферою його застосування є оцінка перспективних можливостей  підприємства щодо зростання ефективності функціонування та зміцнення конкурентоспроможності на ринку.

Основними складовими стратегічного  потенціалу підприємства, які визначають його потенційні можливості, є:

1. Спроможність до проведення  макроекономічного аналізу ситуації  в країні та регіоні діяльності.

2. Спроможність до прогнозування  змін в обсязі та структурі  споживчого попиту.

3. Спроможність до аналізу  та прогнозування кон’юнктури  ринків ресурсів та капіталу, розробки та реалізації ефективних  стратегій взаємодії з ринками  для залучення необхідних ресурсів.

4. Спроможність до ефективного використання інвестиційних можливостей щодо розвитку ресурсного потенціалу.