Активные методы обучения с применением современных информационных технологий на уроках математики как средство формирования универсаль

Фамилия, Имя, Отчество автора: Унарова Елена Николаевна

квалификационная категория: высшая

место проживания: с. Тымпы, Вилюйский район, Республика Саха (Якутия)

название учебного заведения: МБОУ «Тогусская гуманитарно-эстетическая гимназия им. Е.А. Степановой» Вилюйского района Республики Саха (Якутия)

дисциплина: Математика

Тема «Активные методы обучения с применением современных информационных технологий на уроках математики как средство формирования универсальных учебных действий у школьников»

Введение

С разработкой и внедрением новых образовательных стандартов в системе образования возникла необходимость пересмотра как содержания дисциплин и рабочих программ, так и методов и технологий, применяемых для формирования различных универсальных учебных действий у обучающихся.

В зарубежной и отечественной литературе широко освещаются вопросы компетентностного подхода в образовании. Рассматриваются различия между понятиями «компетентность» и «компетенция», вводятся классификации различных видов компетенций, предлагаются методы формирования и оценки [4], [7], [8].

В общем случае под компетентностью принято понимать характеристику личности, позволяющую ей решать, выносить суждения в определенной области. Компетентность - качество человека, завершившего образование определенной ступени, выражающееся в готовности (способности) на его основе к успешной деятельности с учетом ее социальной значимости и социальных рисков [9]. Компетентность – конечный результат обучения, складывающийся из различных компетенций.

Общеизвестно, что уровень знаний, умений и компетентностей школьников должен обеспечивать не только уверенность выпускника в выборе своей будущей профессии, но и прочные навыки общения в обществе. Именно поэтому на занятиях по Математике использую активные методы обучения, с применением современных информационных технологий. Данные методы наиболее эффективны, чем традиционное обучение, которое не дает обратной связи в силу пассивного принципа, заложенного в них воспроизводства информации (меловая доска, бумага, иллюстрации) [9].

Цель работы: реализация компетентностного подхода в изучении математике для формирования УУД у школьников.

Задачи:

- применение активных  методов обучения с применением  современных информационных технологий  на уроках математики.

Активные методы обучения с применением современных информационных технологий на уроках математики как средство формирования УУД

Методы активного обучения – это способы активизации учебно-познавательной деятельности школьников, которые побуждают их к активной мыслительной и практической деятельности в процессе овладения материалом, когда активен не только учитель, но активны и обучающиеся. Одним из наиболее эффективных методов активного обучения является деловая игра. Педагогическая суть деловой игры – активизировать мышление обучающихся, повысить самостоятельность, внести дух творчества в обучении, подготовить к профессиональной практической деятельности. Данный метод раскрывает личностный потенциал обучающегося: каждый участник может продиагностировать свои возможности в одиночку, а также и в совместной деятельности с другими участниками [5, 6].

Деловая игра помогает достижению учебных, воспитательных и развивающих целей коллективного характера на основе знакомства с реальной организацией работы. Познавательная эффективность осуществляется в процессе игры, путем знакомства школьников с диалектическими методами исследования вопроса (проблемы), организацией работы коллектива, с функциями будущей профессиональной деятельности на личном примере. Воспитательная эффективность заключается в том, что в процессе деловой игры, формируется сознание принадлежности ее участников к коллективу, сообща определяется степень участия каждого из них в работе, их взаимосвязь при решении общих задач, коллективное обсуждение вопросов, что формирует критичность, сдержанность, уважение к мнению других, внимательность к другим участникам игры. Развивающая эффективность осуществляется в процессе игры, при развитии логического мышления, способности к поиску ответов на поставленные вопросы, развитии речи, речевого этикета, умения общаться в процессе дискуссии [7, 8]. Интерактивные методы обучения с применением информационных технологий позволяют сделать урок более интересным, наглядным, способствуют повышению качества знаний.

Разработка урока по теме «Нахождение дроби от числа» в 6 классе

Один из видов деловой игры, который я использую на своих уроках это игра «Конкурс на замещение вакантных должностей», тем самым приближаю их к жизненной ситуации (Приложение 1).

Успешное проведение данного занятия обеспечивается путем применения современных информационных технологий таких как:

• интерактивная доска,
• проекционный материал для интерактивной доски – выполненный в программе IQBoard(Приложение 2);
• таблица-ведомость, для проведения игры-эстафеты, выполненная в программе Microsoft Office Excel2007 (Приложение 3);
• карточки задания для проведения эстафеты, раздаточный материал «Нахождение дроби от числа» – выполненные с помощью текстового редактора Microsoft Office Word 2007 (Приложение 4);
• презентация о знаменитых и успешных людях – выполненная учащимися в программе MicrosoftOffice Power Point 2007 из материалов Интернет-ресурса (Приложение 5).

Выводы

Общеизвестно, что уровень знаний, умений и компетентностей школьников должен обеспечивать не только уверенность выпускника в выборе своей будущей профессии, но и прочные навыки общения в обществе. Именно поэтому на занятиях по Математике использую активные методы обучения, с применением современных информационных технологий, что способствует формированию у обучающихся универсальных учебных действий, содержащихся в требованиях ФГОС [2].

Применение компьютерных технологий в обучении математике объясняется необходимостью решения проблемы поиска путей и средств активизации познавательного интереса обучающихся, развития их творческих способностей, стимуляции умственной деятельности. Информационно-коммуникационные технологии потенциально готовят школьников к жизни в современных условиях информационного общества, к анализу большого потока информации и принятию решений.

Список использованной литературы

1. Федеральный закон Российской Федерации от 29 декабря 2012 г. N 273-ФЗ "Об образовании в Российской Федерации"
2. Федеральный государственный образовательный стандарт среднего (полного) общего образования.
3. Концепция развития математического образования в РФ
4. Зимняя И.А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата образования//Высшее образование сегодня. № 5. 2003.
5. Кларин М.В. Интерактивное обучение - инструмент освоения нового опыта // Педагогика. № 7. 2000.
6. Платов В.Я. Деловые игры: разработка, организация, проведение – М., 1991
7. Равен Джон. Компетентность в современном обществе. Выявление, развитие и реализация. – М., 2002. (англ. 1984).
8. Сухомлин В.А. «ИТ-образование. Концепция, образовательные стандарты, процесс стандартизации». М.: “Горячая линия - Телеком”, 2005, 176 с.
9. Татур Ю.Г. Компетентность в структуре модели качества подготовки специалиста. // Высшее образование сегодня. - 2004. - № 3. - с. 21-26
10. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: учеб.пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров/ под ред. Е.С. Полат. – М.: Издательский центр «Академия», 2005
11. Педагогика: учебное пособие/ под ред. П.И. Пидкасистого. – М.: Высшее образование, 2007.
12. Wikipedia

ЗМІСТ

Вступ . . . . . . . . . . . 3

Розділ 1. Особливості контролю в умовах розбудови

національної школи та освіти . . . . . 7

1.1 Проблема контролю та оцінки: становлення і розвиток 7

1.2 Сутність і завдання контролю в

навчально-виховній діяльності школи . . . 15

1.3 Оцінювання та контроль у досвіді вчителів-новаторів 26

Розділ 2. Педагогічні основи використання сучасних методів

контролю і оцінки при вивченні іноземної мови . . 33

2.1 Особливості контролю і оцінки при

вивченні іноземної мови . . . . . . 33

2.2 Особливості застосування тестового

контролю на уроках англійської мови . . . 42

2.3 Умови ефективного використання тестової

методики при контролі читання учнів старших

класів середньої загальноосвітньої школи . . . 52

Висновки . . . . . . . . . . . 63

Література . . . . . . . . . . 65

Додаток 1 . . . . . . . . . . . 69

Додаток 2 . . . . . . . . . . . 73

Вступ

Після отримання державного суверенітету Україна стала на шлях відновлення усіх ланок життя. Демократичні зміни мали значний вплив і на сферу освіти. У зв’язку з децентралізацією навчальної системи виникла необхідність у створенні чіткої державної системи контролю.

Гострою проблемою сьогодні є також визнання національних сертифікатів, які були б співвідносними і відповідали світовим стандартам. Однією з причин ускладнень у визначенні аналогів освітніх документів є недосконалість системи контролю та оцінювання в середніх навчальних закладах України. Контроль та оцінювання залишилися суб’єктивними, методи їх реалізації – застарілими. Отже, виникає необхідність впровадження системи контролю максимальної об’єктивності та можливості вимірювання оцінки за допомогою якісних та кількісних показників. Впровадження сучасних методів контролю та оцінки у практику навчання в українських навчальних закладах забезпечило б дотримання вимог, що висуваються до контролю, – об’єктивність, надійність, вимірюваність, цілеспрямованість, систематичність, тощо, – і дозволило б зробити навчання ефективним та наблизити його до світових стандартів.

В області вивчення різних методів контролю досягнуто значних результатів. Аналіз спеціальної літератури показує, що в методиці навчання іноземних мов робилося багато спроб щодо вирішення проблеми організації контролю і оцінки знань. Так, вченими були визначені зміст і завдання контролю, зокрема тестового, його функції в процесі навчання; створена класифікація контрольних завдань, сформульовані основні вимоги до розробки контрольних завдань, самої процедури адміністрування контролю; проаналізовані та описані особливості організації контролю різних видів мовленнєвої діяльності, іншомовних мовних навичок та мовленнєвих умінь; розглянуто специфіку контролю на молодшому, середньому та старшому етапах у середніх та вищих навчальних закладах (В.Л.Банкевич, М.С.Бернштейн, М.Є.Брейгіна, Ж.В.Вітковська, М.І.Володін, В.О.Гордієнко, О.Ю.Горчев, Г.В.Іванова, В.О.Кокота, Н.І.Красюк, О.А.Куніна, Л.В.Лисенко, О.О,Леонт’єв, О.Г.Поляков ,І.А.Рапопорт, В.Л.Рись, М.В.Розенкранц, Р.Сельг, І.Соттер, О.Л.Товма, С.К.Фоломкіна, І.О.Цатурова, М.С.Штульман, Г.Б.Юдис).

Незважаючи на те, що в педагогіці і методиці проведено багато досліджень з проблеми контролю та оцінки знань, умінь та навичок учнів, проблема організації контролю в школі залишається актуальною. Це зумовило загальну спрямованість нашого дослідження.

Мета дослідження – аналіз, узагальнення і осмислення досвіду використання сучасних методів контролю, а також визначення психолого-педагогічних основ застосування тестового контролю при вивченні іноземної мови.

Об’єктом дослідження є контроль і оцінка знань, умінь і навичок учнів.

Предмет дослідження – організація тестового контролю вмінь читання при вивченні іноземної мови.

Гіпотезою дослідження виступає положення, згідно з яким навчальна діяльність учнів буде більш раціональною і продуктивною, більш ефективним буде вивчення іноземної мови при умілому застосуванні сучасних методів контролю (зокрема тестового).

Для дослідження поставленої мети та підтвердження висунутої гіпотези необхідно виділити такі завдання:

1) проаналізувати стан  і розвиток проблеми контролю  і оцінки знань, умінь та навичок учнів;

2) узагальнити і осмислити  досвід вчителів-новаторів по  використанню сучасних методів  контролю;

3) дослідити особливості  використання сучасних методів  контролю при вивченні іноземної  мови і їх вплив на інтенсивність  оволодіння учнями знаннями і навичками;

4) проаналізувати умови  ефективного застосування тестового  контролю при вивченні іноземної  мови.

У процесі роботи над дипломною роботою нами були використані такі методи:

1) вивчення педагогічної  і методичної літератури;

2) спостереження за процесом  контролю у навчанні англійської мови;

3) аналіз та узагальнення  досвіду роботи вчителів;

4) розвідувальний експеримент, цілі якого полягали у визначенні  доцільності застосування різних  видів тестових завдань; в уточненні  структури та змістового наповнення  комплексу тестових завдань;

5) експериментальне проведення  тестового контролю вмінь читання;

6) статистичний аналіз  отриманих результатів тестування;

Наукова і практична значущість роботи:

1) дано теоретичний аналіз  і розглянуто сучасний стан  проблеми

контролю та оцінки знань ,умінь та навичок учнів;

2) дано аналіз тестового  методу контролю;

3) конкретизовано й доповнено  окремі теоретичні положення  в організації тестування у  навчанні іноземної мови;

4) створено банк тестових  завдань для перевірки читання;

5) розглянуто умови ефективного застосування тестового контролю;

6) результати дослідження  можуть бути корисними в практичній  діяльності студентів-практикантів  і вчителів іноземної мови.

Дослідження проводилося з 1995 по 1998 рік на базі Черкаської школи №11 та №27.

Етапи дослідження:

1) аналіз стану проблеми  в педагогічній теорії і практиці  роботи шкіл;

2) вивчення літератури, висунення  гіпотези, завдань, формування структури  роботи;

3) теоретичний аналіз  проблеми;

4) узагальненість і систематизація  матеріалів.

Основні положення і результати дослідження доповідались і обговорювались на кафедрі педагогіки і соціальної роботи та на студентській науково-практичній конференції.

РОЗДІЛ 1. Особливості контролю в умовах розбудови національної

школи та освіти

1.1 Проблема контролю та оцінки: становлення і розвиток

Виявлення, контроль, оцінка і облік знань учнів – важлива проблема теорії і практики навчання. Без перевірки або самоперевірки засвоєних знань, набутих умінь і навичок неможливе якісне здійснення цієї проблеми. Тому контроль знань учнів завжди був, є і буде важливою складовою частиною навчального процесу, хоч і ставлення до нього зазнавало певних змін. Міняються окремі форми і способу контролю знань, але його головна суть – знати, наскільки вдало відбувся процес засвоєння вивченого матеріалу, – залишається незмінною. Вона визначається самою природою процесу навчання.

Ще за радянських часів, з перших днів існування радянської школи, вчителі, організовуючи процес навчання і керуючи ним, завжди цікавилися результатами навчальної роботи, вивчали знання учнів. Проте ставлення педагогічної думки, офіційна лінія керівних органів народної освіти щодо контролю знань учнів і визначення функції цієї важливої частини процесу навчання були різними на різних етапах будівництва школи.

Оскільки в дореволюційній школі контроль знань нерідко був засобом відбору учнів для подальшого навчання і використовувався іноді для адміністративного впливу на учнів та вчителів, то закономірною реакцією перших діячів радянської школи була думка, що такий контроль треба відкинути і звільнити школу від цієї тяжкої спадщини. Вже в травні 1918 року постановою Наркому РРФСР було відмінено екзамени і оцінку знань учнів балами. В ній говорилося: “1.Використання бальної системи для оцінки знань і поведінки учнів відміняється у всіх без виключення випадках шкільної практики. 2.Переведення із класу в клас та видача свідоцтв відбувається за відгуками педагогічної ради про виконання навчальної роботи.’’[1;97] Але через переповнені класи учитель не встигав систематично вести записи характеристик знань своїх учнів, і тому письмові характеристики носили досить загальний трафаретний характер. Це в свою чергу призвело до виникнення теоретичних концепцій, що штовхали школу в бік недооцінки перевірки знань учнів і контролю за їх роботою з боку учителя…..-------

1.2 Сутність і  завдання контролю в навчально-виховній

діяльності школи

Контроль та оцінка знань, умінь та навичок учнів – невід’ємний структурний компонент навчального процесу. Виходячи з логіки процесу навчання, він є, з одного боку, завершальним компонентом оволодіння певним змістовним блоком, а з другого – своєрідною зв’язуючою ланкою в системі навчальної діяльності особистості.

При правильній організації навчально-виховного процесу контроль сприяє розвитку пам’яті, мислення та мови учнів, систематизує їхні знання, своєчасно викриває прорахунки навчального процесу та служить їх запобіганню. Добре організований контроль знань учнів сприяє демократизації навчального процесу, його інтенсифікації та диференціації навчання. Він допомагає вчителю отримати об’єктивну інформацію (зворотній зв’язок) про хід навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Контроль – це виявлення, встановлення та оцінка знань учнів, тобто визначення об’єму, рівня та якості засвоєння навчального матеріалу, виявлення успіхів у навчанні, прогалин в знаннях, уміннях та навичках окремих учнів та всього класу для внесення необхідних коректив в процес навчання, для вдосконалення його змісту, методів, засобів та форм організації.

Зауважимо, що складовою частиною контролю виступає перевірка, завдання якої є виявлення знань, умінь та навиків учнів та порівняння їх з вимогами, певними навчальними програмами. В цьому випадку контроль виконується виключно з метою оцінювання знань, умінь та навиків учнів. Заключним актом контролю в такому разі є виставлення вчителем певної оцінки (балу).

Основні завдання контролю – виявлення рівня правильності, об’єму, глибини та дійсності засвоєних учнями знань, отримання інформації про характер пізнавальної діяльності, про рівень самостійності та активності учнів в навчальному процесі, встановлення ефективності методів, форм та способів їх навчання.

Контроль – це підсистема в рамках системи навчання в цілому, яка реалізує притаманні їй функції, яка має свій об’єкт, свої методи.

Розглянемо основні функції контролю, які передбачені системою аналізу та оцінки знань, умінь та навиків учнів: навчальна, стимулююча, діагностична, виховна та оціночна.

Навчальна функція виявляється в забезпеченні зворотного зв’язку як передумови підтримання дієвості й ефективності процесу навчання. У ньому беруть участь два суб’єкти – учитель та учень. Тому система навчання може ефективно функціонувати лише за умов дії прямого і зворотного зв’язків. В переважній більшості в процесі навчання добре проглядається прямий зв’язок (учитель знає, який обсяг знань має сприйняти й усвідомити учень), але складно, епізодично налагоджується зворотній зв’язок (який обсяг знань, умінь та навиків засвоїв кожен учень).

Діагностична функція контролю й оцінки знань, умінь та навиків передбачає виявлення прогалин в знаннях учнів. Процес учіння має форму концентричної спіралі Якщо на нижчих рівнях учіння траплялися прогалини, то буде порушено закономірність його спіралевидної структури . Тому так важливо виявити своєчасно ці прогалини, працювати над їх усуненням і лише потім рухатися вперед.

Стимулююча функція контролю та оцінки навчальної діяльності учнів зумовлюється психологічними особливостями людини, що проявляється в бажанні кожної особистості отримати оцінку результатів певної діяльності, зокрема навчальної. Це викликано тим, що у процесі навчання школярі щоразу пізнають нові явища і процеси. В силу недостатнього рівня соціального розвитку учням не під силу об’єктивно оцінити рівень і якість володіння знаннями, уміннями та навиками. Учитель своїми діями і має допомогти учням усвідомити якість і результативність навчальної праці, що психологічно стимулює школярів до активної пізнавальної діяльності.

Виховна функція полягає у впливу контролю та оцінки навчальної діяльності на формування у учнів ряду соціально-психологічних якостей: організованості, дисциплінованості, відповідальності, сумлінності, працьовитості, наполегливості, дбайливості та ін.

Відомо, що діяльність взаємодіючих сторін, учителя та учнів, потребує оцінки, і, в першу чергу, це має відношення до учнів. Тут має своє виявлення функція оцінки. Оцінка діяльності учнів може здійснюватися в двох напрямках. В одному випадку оцінюється процес діяльності учнів, виноситься судження про якість протікання навчальної діяльності, про степінь активності учня. В другому – оцінка пов’язана з результатом навчальної діяльності учня.

Окрім цих основних функцій контроль може також виконувати функцію управління, корекції та планування.

Функція управління є унікальною функцією, яка реалізується в процесі контролю. Значення даної функції контролю визначається тим, в якій мірі забезпечується грамотне протікання учбового процесу за допомогою контролю. Функція управління виявляється в керівництві навчання на основі запланованої навчальної взаємодії вчителя та учня.

Функція корекції контролю реалізується в двох напрямках: корекція навчаючих вправ та досягнення адекватності прийомів контролю учбових завдань.

У ході контролю реалізується функція планування. Її значення визначається тим, в якій мірі за допомогою контролю можна досягти ефективності в плануванні засвоєння навчального матеріалу та використання прийомів навчання, змісту та протікання навчальної діяльності учнів, своєї власної навчальної діяльності, а також в плануванні об’єктів та прийомів контролю.

Процес контролю й оцінки навчальної діяльності учнів має спиратися на вимоги принципів систематичності, об'єктивності, диференційованості й урахування індивідуальних особливостей учнів, гласності, єдності вимог, доброзичливості. Використовуючи оцінку, учитель має володіти педагогічним тактом, виявляти високий рівень педагогічної культури. Адже “найголовніше заохочення, – зауважував В.О.Сухомлинський, – і найсильніше (та не завжди дійове) покарання в педагогічній праці – оцінка. Це найгостріший інструмент, використання якого потребує величезного вміння і культури” [33].

В залежності від дидактичної мети використовують різні види контролю за навчанням: попередній, біжучий. повторний, тематичний, періодичний, підсумковий, комплексний.

Попередній контроль носить діагностичний характер. Напередодні вивчення певної теми, засвоєння якої має грунтуватися на раніше вивченому матеріалі, учитель має з'ясувати рівень розуміння опорних знань, актуалізувати їх, аби успішно рухатися вперед.

Біжучий контроль передбачає перевірку якості засвоєння знань у процесі зичення конкретних тем.

Повторний контроль спрямований на створення умов для формування умінь і навичок. При цьому треба виходити з позиції, яку визначив ще К.Д.Ушинський: хороші дидакти те й роблять, що без кінця повторюють і лише кожен раз додають щось нове. Повторна перевірка якнайкраще сприяє переведенню знань з короткотермінової до довготривалої пам'яті.

Тематичний контроль пов'язаний з перевіркою рівня знань, умінь га навичок учнів в обсязі певного розділу чи об'ємної теми конкретної навчальної дисципліни.

Періодичний контроль передбачає за мету встановити, яким обсягом знань учні володіють з тих або інших проблем стосовно вимог програм.

Підсумковий контроль має своїм завданням з'ясувати рівень засвоєння учнями навчального матеріалу в кінці навчального року або по завершенню вивчення навчальної дисципліни. Це проводиться у формі заліків, екзаменів.

Комплексний контроль передбачає перевірку рівня засвоєння знань, умінь та навичок з кількох суміжних дисциплін, що забезпечують комплексний підхід до формування світогляду учнів. Наприклад, можна з'ясувати рівень знань учнів з історії, літератури, народознавства, що стосується певної історичної епохи.

Щодо методів контролю знань, умінь та навичок, то в історії розвитку школи виокремилися такі основні методи контролю знань, умінь і навиків учнів: усна перевірка, письмова перевірка, графічна перевірка, практична перевірка, тестова перевірка. Дещо умовно до методів перевірки можна віднести спостереження.

Усна перевірка поки ще займає переважаюче місце в школах та вищих навчальних закладах. Техніка усної перевірки полягає в тому, що учитель ставить перед учнями певні запитання, учні мають дати на них відповіді, використовуючи слово. Цей метод сприяє розвитку в учнів вмінь мислити, грамотно висловлювати думки в логічній послідовності, розвивати культуру усного мовлення. Використання цього методу вимагає від учителя значних зусиль і майстерності: грамотно формулювати запитання, спонукаючи учнів до активного мислення, будувати систему запитань у певній логічній послідовності, уважно слухати відповіді учнів, враховувати індивідуальні особливості школярів. Проте цей метод не позбавлений недоліків: він призводить до неефективного використання часу на уроці.

Письмова перевірка у порівнянні з усною більш ефективна, оскільки всі учні класу отримують завдання для підготовки письмових відповідей на них. Це сприяє піднесенню самостійної пізнавальної діяльності учнів, формуванню культури писемного мовлення, ефективності використання навчального часу.

Графічна перевірка спрямована на виявлення вмінь і навичок учнів у процесі виконання різних видів графічних робіт з різних дисциплін навчального плану. Це – робота з контурними картами, побудова таблиць, схем, графіків, діаграм та ін. Такий метод ширше використовується в середніх і особливо у старших класах, оскільки спрямований на узагальнення знань, систематизацію певних процесів, технологій. Все це сприяє підвищенню самостійності учнів у процесі учіння, оволодіння методами навчальної діяльності.

Практична перевірка тісно пов'язана з включенням учнів у конкретну практичну діяльність, в ході якої перевіряються вміння учнів застосовувати знання на практиці, а також рівень сформованості вмінь і навичок. Логічно така перевірка випливає із сутності процесу пізнання, в якому практика відіграє спонукальну і контролюючу роль.

Тестова перевірка все більше набуває свою поширення. Сутність цього метолу полягає у визначенні завдань (запитань), на які подані альтернативні відповіді. Учень має обрати правильну відповідь, аргументувати свій вибір. Можуть бути завдання для конструювання відповіді. Тестова перевірка може здійснюватися машинним і безмашинним способом.

Основні положення щодо організації контролю за навчанням школярів подаємо у схемі 1.

Контроль входить органічною частиною в процес навчання як засіб керування корекції і стимулювання. Без нього не може бути ні навчання, ні самої школи. Але для успішного здійснення перевірки і обліку успішності учнів не досить лише виявити, що вони знають і вміють. Їхні знання і вміння потрібно правильно оцінити. Оцінка становить смисл контролю знань. Вона може виступати в різних формах: словесної і бальної, якісної і кількісної.

Під оцінкою успішності учнів розуміють систему певних показників, які відображають об’єктивні знання та уміння учнів. Тобто оцінку можна розглядати як визначення ступеня засвоєння учнями знань, умінь та навичок у відповідності з вимогами, що пред’являються до них шкільними програмами [20].

Передусім оцінка характеризує рівень засвоєння і якості знань набутих учнями в процесі навчання, а також їх розвиток та готовність до застосування цих знань на практиці і показує відношення між тим, що учень знає з певних питань програми, і тим, що він може знати з цих же питань на даний момент навчання. На нашу думку це визначення характеризує важливі моменти оцінки, суть якої, однак, набагато глибша і функціонально значуща.