Аудит імпортної діяльності

План роботи

Введення

1. Значення і завдання аудиту

2. Нормативне регулювання

2.1. Нормативне регулювання аудиторської діяльності

2.2. Нормативне регулювання

3. Інформація аудируемого особи, необхідна для перевірки

4. Оцінка системи внутрішнього контролю аудируемого особи

5. Визначення суттєвості та аудиторського ризику

5.1.Определеніе суттєвості

5.2. Визначення аудиторського ризику

6. Розробка загального плану аудиту

7. Розробка програми аудиту

Висновок

Список літератури

Введення

Зовнішньоекономічна діяльність є невід'ємною частиною економіки будь-якої країни і розвивається за двома основними напрямками: торгівля та інвестиції. Традиційно пріоритетним напрямком зовнішньоекономічної діяльності вважається експорт, оскільки він безпосередньо пов'язаний з припливом іноземного капіталу в країну і отриманням доходу конкретним підприємством-експортером. Проте останнім часом значно розширилося вплив на економіку Росії імпортних операцій як складової частини зовнішньоекономічної діяльності. Так, у сфері торгівлі ввезення імпортної продукції сприяє розвитку конкуренції серед вітчизняних товаровиробників і товарів імпортного виробництва; ввезення сировини, напівфабрикатів і матеріалів забезпечує інтеграцію імпорту в промислове виробництво Росії; іноземні інвестиції в економіку країни здійснюються у вигляді надходження кредитів і позик або грошових та основних засобів для розвитку спільних підприємств. Варто також зауважити, що з точки зору підприємства-імпортера імпортна угода не є підсумковою операцією: так само як і в експортерів, кінцева мета імпорту - це отримання прибутку конкретним підприємством. Таким чином, при прийнятті рішення про імпорт товарів, робіт або послуг передбачається отримання в подальшому прибутку, наприклад від перепродажу товарів або від реалізації власної продукції, виготовленої з використанням іноземної сировини і т.п.

Інтеграція імпортних операцій поряд з позитивним ефектом виявила і ряд складних проблем. Так, на практиці вітчизняні підприємства та організації зіткнулися з тим, що зовнішньоекономічна діяльність несе в собі підвищену частку ризиків в силу її особливостей. Практика аудиторських перевірок показала, що імпортери зазнають збитків через недостатній контроль за різного роду ризиками: валютним, комерційних, фінансових і т.д. У зв'язку з цим актуальним є питання правильного відображення імпортної угоди, так як вона є основою для формування собівартості продукції (робіт, послуг) і в кінцевому рахунку безпосередньо вплине на прибуток підприємства.

1. Значення і завдання аудиту

Таким чином, для успішного проведення імпортних операцій на підприємстві від персоналу потрібно високий професіоналізм у сфері бухгалтерського та податкового обліку, знання митного, податкового та валютного законодавства, а також організація надійного та дієвої системи внутрішнього контролю. Проте практика діяльності підприємств-імпортерів свідчать про те, що далеко не кожна організація здатна самостійно дати професійну оцінку повноти, законності та своєчасності відображення у звітності імпортних операцій з урахуванням їх специфіки, оцінити ризики спотворення звітності.

По гостроті, актуальності та безпосередньому практичному значенню одне з перших місць у вирішенні цього питання належить аудиту. Саме ефективне проведення аудиторської перевірки дозволить організації заручитися не тільки професійним судженням, але й мінімізувати ряд ризиків, безпосередньо пов'язаних із здійсненням імпортної діяльності. Професійне судження аудитора про достовірність звітності за імпортними операціями, відповідно їх чинному законодавству, раціональності для підприємства сьогодні непокоїть багатьох користувачів звітності в процесі прийняття ними управлінських рішень.

Отже, мета аудиту імпортних операцій - це вираз незалежної думки про достовірність обліку імпортних операцій у всіх суттєвих аспектах, про відповідність їх нормам чинного законодавства, про надійність та ефективності системи внутрішнього контролю підприємства. Виходячи з цих цілей формуються завдання, план і програма аудиту імпортних операцій.

Завданнями ж аудиторської діяльності слід вважати роботи, які повинні виконуватися аудиторами в ході аудиторської перевірки для досягнення цілей аудиторської діяльності. Завдання аудиторської діяльності, які визначаються її цілями і об'єктами, можна узагальнити в наведеній таблиці.

У підметі таблиці фіксуються об'єкти аудиторської діяльності, в присудок - її цілі, в тому числі вираження думки за результатами:

· Перевірки достовірності бухгалтерської звітності та відповідності порядку ведення бухгалтерського обліку встановленим правилам (ПДБУО);

· Перевірки дотримання нормативних актів при здійсненні господарських операцій (ПСНА)

· Аналізу доцільності та ефективності подій у діяльності господарюючих суб'єктів

У клітинах таблиці відображаються ідентифікатори аудиторських робіт, перші два розряди яких характеризують елементи фінансово-економічних процесів, останній - мета аудиторської діяльності. Наприклад, 1102 - перевірка дотримання нормативних актів при здійсненні імпорту товарів, робіт і послуг; 1301 - перевірка достовірності бухгалтерської звітності за розрахунками з іноземними постачальниками; 1403 - аналіз операцій по підрахунку курсових різниць. Комплекси аудиторських робіт по стовпцях розкривають зміст основних цілей аудиторської діяльності.

2. Нормативне регулювання

2.1 Нормативне регулювання аудиторської діяльності

Нормативне регулювання аудиторської діяльності відбувається на чотирьох рівнях: державний (на рівні законів і федеральних стандартів аудиторської діяльності), внутрішньоорганізаційний і внутрішньофірмовий.

Перший рівень.

Укази президента і ФЗ № 307 «Про аудиторську діяльність» від 30.12.2008.

У цьому законі прописані функції державних органів, що регулюють аудит. До них відносяться:

1) Уповноважений державний орган при Мінфіні РФ

· Вироблення державної політики у сфері аудиторської діяльності

· Затвердження федеральних стандартів аудиторської діяльності

· Ведення реєстру саморегулівних громадських організацій аудиторів

· Прийняття інших нормативних актів з аудиторської діяльності

2) Рада з аудиторської діяльності

· Розгляд питань державної політики у сфері аудиту

· Розгляд проектів федеральних стандартів та інших нормативних актів, а також кодексу професійної етики аудитора

· Розробка рекомендацій по здійсненню зовнішнього контролю за роботою аудиторських організацій

· Інші функції в інтересах розвитку аудиторської діяльності

3) Робочий орган Ради

Другий рівень.

Федеральні правила (стандарти) аудиторської діяльності.

Це єдині вимоги до порядку здійснення аудиторської діяльності, оформлення та оцінки якості аудиту та супутніх йому послуг, а також до порядку підготовки аудиторів та оцінки їх кваліфікації. ПСАД поділяються міжнародні і російські. Міжнародні стандарти застосовуються у випадках, коли національні відсутні або прописані недостатньо детально, а також при аудиторській консолідації звітності фірм, акції яких продаються на російських і міжнародних фондових біржах. В інших ситуаціях звітність організацій перевіряється на основі ФПСАД першого і другого покоління.

Третій рівень.

Внутрішні стандарти, які діють в професійних аудиторських об'єднаннях (ВСПАО).

Професійні аудиторські об'єднання вправі, якщо це передбачено їх статутами, розробляти для своїх членів внутрішні правила (стандарти) аудиторської діяльності, які не можуть суперечити федеральним правилам (стандартам) аудиторської діяльності. Вони обов'язкові до виконання членами таких саморегуліремих аудиторських організацій.

Четвертий рівень

Правила (стандарти) аудиторської діяльності аудиторських організацій і індивідуальних аудиторів (ВСАО).

Сюди можна віднести внутрішньофірмові стандарти аудиторської діяльності, що є інструкціями для працівників цих фірм з планування та проведення аудиту. Інструкції не повинні суперечити вимогам ФЗ, а також федеральним і внутрішнім стандартам саморегулівних організацій.

2.2 Нормативне регулювання обліку імпортної діяльності

Правове регулювання зовнішньоторговельних угод здійснюється на основі норм міжнародного права, національного законодавства кожної з сторін угоди, а також умов зовнішньоторговельного договору купівлі-продажу, званого контрактом, які встановлюються за домовленістю і фіксуються в контракті. Правове регулювання експортно-імпортних операцій не тільки створює базу для взаємин сторін зовнішньоторговельного контракту як між собою, так і з державними органами кожної зі сторін, але також і впливає на особливості відображення операцій у бухгалтерському обліку.

Перший рівень.

Основи регулювання встановлюють міжнародні норми, які в усіх країнах мають пріоритет перед національними - цей принцип закріплений і в Конституції Російської Федерації. Найбільш значущою тут є Конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Відень, 11 квітня 1980 р .), Число учасників якої наближається до двохсот. Росія як правонаступниця СРСР ратифікувала її в 1990 р ., Тому положення Віденської конвенції стали частиною права Російської Федерації, як і всіх держав, її підписали.

Другий рівень.

Національне законодавство у вигляді Федеральних Законів і Кодексів є наступним рівнем регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Третій рівень.

Правила відображення операцій з імпорту товарів, робіт і послуг у бухгалтерському обліку встановлюють різні ПБО, утверждаемо Міністерством Фінансів.

3. Інформація аудируемого особи, необхідна для перевірки

В аудиті поряд з нормативно-правовими актами потрібна інформація аудіруемих осіб та інших господарюючих суб'єктів, яка поділяється на декілька видів:

1) Планово-договірна

До планово-договірної інформації належать договори на придбання, продаж та виконання інших операцій з даним активом, проектно-кошторисна та інша документація;

2) расценочние

До інформації цього типу відносять ціни і тарифи;

3) Конструкторсько-технологічна

До конструкторсько-технологічної інформації відносяться відомості про склад використовуваних об'єктів у діяльності організації, норми витрат часу роботи основних засобів при виготовленні деталей, виробів та інших компонентів, дані технічної документації;

4) Розпорядча

Інформація розпорядчого характеру фіксується в наказах (в тому числі і про облікову політику організації), розпорядженнях, договорах з посадовими особами, контрактах з працівниками, протоколах засідань органів управління та інших документах;

5) Облікова

Ця інформація складається з первинних документів, регістрів хронологічного, аналітичного, синтетичного та зведеного обліку (фінансового та управлінського); тут слід відзначити пріоритетне значення первинної інформації, яка має юридичну силу, перш за все первинних облікових документів - як правило, такі відомості фіксуються в регістрах хронологічного обліку (у реєстраційних файлах);

6) Звітна

Інформація звітного типу включає дані бухгалтерської, статистичної та податкової звітності (податкових декларацій);

7) Довідкова.

Для узагальненого уявлення про склад інформації економічного суб'єкта і третіх осіб аудитору рекомендується розробити схеми документообігу або взаємозв'язків носіїв вхідний і вихідний інформації.

Узагальнення основних положень нормативних документів, формування схем документообігу і взаємозв'язків носіїв інформації не тільки сприяють організації інформаційної бази аудиту, а й полегшують формування аудиторських процедур, дозволяють визначити джерела аудиторських доказів та операції обробки даних по кожній процедурі. Використання довідників нормативних актів об'єктів цивільних прав, бухгалтерського обліку та оподаткування дає можливість встановити склад і зміст процедур нормативних перевірок.

У таблиці наведено приблизний список документів (їх опис, а також тип інформації), необхідних для проведення аудиторської перевірки обліку імпорту товарів.

4. Оцінка системи внутрішнього контролю аудируемого особи

Одним з основних об'єктів уваги незалежних аудиторів є система внутрішнього контролю (СВК) перевіряються організацій - з тієї причини, що при ефективній СВК вірогідність випадкових помилок, або навмисних незначна. Для проведення оцінки СВУ аудиторам слід керуватися федеральним стандартом аудиторської діяльності ФПСАД № 8 «Оцінка ризиків і внутрішній контроль, здійснюваний аудіруемим обличчям».

Отже, система внутрішнього контролю - сукупність організаційних заходів, методик і процедур, використовуваних керівництвом аудируемого особи в якості засобів ефективного ведення фінансово-господарської діяльності, забезпечення збереження активів, виявлення, виправлення і запобігання помилок інформації, а також для своєчасної підготовки бухгалтерської фінансової звітності.

СВК включає в себе три частини:

1) Система бухобліку - конкретні форми і методи, що забезпечують можливість ведення обліку майна і зобов'язань шляхом безперервного, документального і взаємопов'язаного їх відображення в облікових регістрах на підставі первинних документів.

2) Контрольна середовище - характеризує умови, в яких здійснюється внутрішній контроль, а також обізнаність та дії керівництва аудируемого особи, спрямовані на встановлення і підтримання СВК, і розуміння важливості такої системи.

3) Процедури контролю - сукупність дій, основаних організацією для збереження порядку та запобігання будь-яких помилок у процесі діяльності, таких як: підзвітність одних працівників іншим, внутрішні перевірки і звірка даних з фінансово-господарської діяльності, проведення інвентаризації, обмеження доступу до активів, порівняння планових і фактичних даних, впровадження ПЗ, що дозволяє скоротити для мінімуму вплив людського чинника.