База даних на основі основних металургійних підприємств України

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

"ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ  ІНСТИТУТ"

 

Кафедра фінансів

 

 

 

 

 

 

 

База даних на основі основних металургійних  підприємств України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

Ст.. гр.БФ 29В

Мазняк О.Г.

 

Перевірила:

Другова О.С.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків 2013 

ЗМІСТ

 

 

1. АНАЛІЗ ГІРНИЧО-МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ 4

1.1. Стан української металургії 4

1.2. Основні виробники 6

1.3. Продукція українських металургійних підприємств 8

1.4. Споживачі 11

1.5. Бар’єри входу на ринок металургії 11

2. Опис головних металургійних підприємств України 13

2.1. Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча 13

2.2. ВАТ «Азовсталь» 14

2.3. АрселорМіттал Кривий Ріг (Криворіжсталь) 15

2.4. Запорізький металургійний комбінат 17

3. Аналіз фінансових показників 18

Список літератури 26

 

 

 

Вступ

 

Сучасна металургія посідає  одне з чільних місць у народному  господарстві країни і є матеріальною базою всього комплексу важкої індустрії  України. У період світової фінансової кризи вище зазначена галузь промисловості  теж відчула її негативний вплив, тому дане питання потребує детального вивчення щоб оцінити реальний стан та вплив на економіку.

У 2011 році, Україна посіла 8 місце у світі серед найбільших виробників сталі. Лідируючі позиції  країни пояснюються великими запасами сировини. Так, наприклад, за розвіданими  запасами залізної руди Україна займає 1 місце у світі; 3 місце за запасами чистого заліза і 7 місце за доведеними запасами вугілля. На поточний момент, на підприємствах галузі працюють понад  півмільйона людей.

Темою даної роботи є створення  бази даних на основі чотирьох металургійних  підприємств: Маріупольського металургійного комбінату ім..Ілліча, Азовсталь, Запоріжсталь та Криворіжсталь.

Метою роботи є розглянути ринок української металургії в  цілому та порівняння фінансового стану  металургійних підприємств України.

Дослідженню діяльності підприємств  металургійної галузі присвятили свої роботи вчені-економісти, такі як Ю.Макогон, О.Сосницька, В.Медяний, Б.Любич

 

1. АНАЛІЗ ГІРНИЧО-МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

 

1. Стан української металургії

Сьогодні невелика частка металургійного виробництва спрямована на забезпечення потреб внутрішнього ринку. Близько 80% всього металургійного виробництва експортоорієнтоване, на деяких підприємствах обсяг експорту складає до 95-100% від загального обсягу виробництва. Крім того, експорт металургійної  галузі складав близько 37% всього експорту України.

Кризові явища тією чи іншою  мірою зачепили практично всі  країни — світових лідерів металургійного виробництва, однак масштаб і  наслідки кризи різні. [1]

Найбільше постраждала металургійна промисловість України (найбільше  у світі падіння виробництва  в четвертому кварталі 2008 року — 37% порівняно з липнем цього ж  року), Туреччини (21%), Росії (15%), Китаю (13,7%), США (13,3%), тобто тих країн, у яких металургія працювала зі значною  орієнтацією на експорт.

В Україні рівень виробництва  сталі в січні ц.р. становив до грудня 2008-го 106%, але порівняно з  січнем 2008 р. скоротилося на 45,1% .[2]

Аналітики зазначають, що найбільш постраждали від кризи Макіївський  МК, Арселор Міттал Кривий Ріг і  ММК ім. Ілліча, знизили обсяги виробництва  на 29%, 23% і 19% відповідно. Єдиним підприємством, яке наростило випуск металопродукції  торік (+10% до 2007 року), став Алчевський МК, який на початку січня 2008 запустив два нових конвентора.

Незважаючи на сприятливу ринкову кон’юнктуру, говорити про  остаточне завершення рецесії на світовому ринку сталі поки рано. Бурхливий ріст і попиту, і виробництва, зафіксований у грудні минулого року, слід вважати, скоріше, технічним явищем, ніж чіткою тенденцією.

Діяльність металургійних  підприємств – стратегічна галузь національного господарства, від  ефективності дії якої залежать не тільки макроекономічні показники, а й добробут населення країни. Валютна виручка від експорту металу формує валютні резерви України.

В час кризи основними  факторами зменшення виробництва  в галузі стали: [3]

• втрата зовнішніх ринків збуту;
• посилення конкуренції з боку китайських металовиробників;
• суттєве зменшення внутрішнього попиту на металопродукцію;
• скорочення кредитування виробничої діяльності;
• зниження експортних цін на основні види металургійної продукції

Щоб подолати негативний вплив  світової фінансової кризи Урядом України  було ухвалено низку постанов і розпоряджень , котрі передбачають, зокрема, таке:

• запровадження з 1 жовтня 2008 року нульової ставки збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, використовуваний підприємствами ГМК на технологічні потреби;
• припинення дій наказів Мінтрансзв’язку про запровадження з 1 жовтня 2008 року підвищувальних коефіцієнтів до тарифів на вантажоперевезення і запровадження мораторію на їх підвищення до кінця першого півріччя 2009 р.;
• запровадження до кінця 2008 року мораторію на підвищення тарифів на електроенергію (це рішення пізніше подовжено на перший Кв. 2009 р.);
• Антимонопольному комітету, Мінекономіки, Мінпром політики доручається постійний моніторинг ціноутворення і поточних цін на металопродукцію на внутрішньому ринку з метою запобігання перевищенню внутріш ніх цін над світовими як підстави для можливого запровадження антидемпінгових санкцій стосовно українських виробників й експортерів металопродукції. [4]
2. Основні виробники

Металургійний комплекс являє  собою базову галузь економіки України, яка об’єднує більш ніж 300 підприємств, у тому числі: 14 металургійних комбінатів та заводів, 7 трубних, 10 метизних, 16 коксохімічних, 17 заводів з виробництва вогнетривів, 26 гірничорудних підприємств, 3 феросплавних заводи, 20 заводів кольорової металургії, 35 підприємств вторинної чорної і кольорової металургії.

Металургійні підприємства України мають свої певні принципи розміщення. Першим з них є орієнтація на наявність власного коксівного вугілля  і довізну сировину. Згідно з цим  принципом металургійні підприємства розміщені в Донбасі (Донецьк, Макіївка, Костянтинівка, Краматорськ в Донецькій  області і Стаханов, Алчевськ в  Луганській області). По-друге, металургійні підприємства розміщуються з орієнтацією  на сировину і довізне вугілля. Це комбінати Кривого Рогу, де знаходиться  найбільший в Україні металургійний  комбінат Криворіжсталь потужністю 6,7 млн т.

З орієнтацією на наявність  прісної води і споживача металу і розміщення між сировиною та паливом діють комбінати Запоріжжя, Дніпропетровська і Дніпродзержинська.

Дуже поширеною у розміщенні металургії розвинутих країн світу є орієнтація на морські порти. В Україні таким чином розміщені комбінати Маріуполя (Азовсталь та металургійний комбінат ім. Ілліча), які отримують залізну руду з Керчі і Кривого Рога, а коксівне вугілля з Донбасу. [5]

Виділяють у структурі  чорної металургії наступні центри:

• Дніпропетровський металургійний вузол;
• Запорізький металургійний вузол;
• Криворізький металургійний вузол;
• Кременчуцький вузол чорної металургії;
• Донецький металургійний район, куди входять Донецький Маніївський, Єнакіївський, Апчевсько-Алмазнянський металургійні вузли;
• Приазовський район чорної металургії. [6]

Основними українських підприємств  в Європі є металургійні заводи в  Німеччині, Франції, Італії, Нідерландів, Словаччини, так і на Сході - заводи в Японії, Китаї, Індії, Південної  Кореї. Слід очікувати, що в найближчому  майбутньому металурги Китаю, Індії, у зв'язку з швидким розвитком  зовнішньої витісняти метал з  ринків своїх країн і збільшити  свою частку на Близькому Сході та в Індокитаї.

Найбільших українських  виробників сталі в наступному.

• Криворіжсталь (Mittal Steel Germany GmbH);

• ММК імені Ілліча (Ілліч-Сталь) (Метінвест);

• Азовсталь (Метінвест);

• Єнакіївський металургійний  завод (Метінвест);

• Запоріжсталь (Midland Resources Holding);

• Алчевський металургійний комбінат (Індустріальний союз Донбасу);

• Дніпровський металургійний  комбінат імені Дзержинського (ВМС);

• Дніпровський металургійний  завод імені Петровського (Приват);

• Донецький металургійний  завод (енерго);

• Дніпроспецсталь (Інтерпайп).

Долі компаній на українському ринку розподіляються, як показано на рисунку 1.

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1 – долі українських  підприємств на ринку металургії України

 

В даний час проводяться процеси перерозподілу активів в гірничо-металургійній галузі України: Метінвест Холдинг зміцнює свої позиції, російські холдинги проникають на ринок, наприклад, Evraz Group, Mechel Group та інші.

Отримання контролю Метінвест  Холдинг над Запоріжсталь і ММК  Ілліча призвело до поступового вирішення  проблеми забезпечення цих робіт  у залізорудної сировини.

 

3. Продукція українських металургійних підприємств

Основною продукцією українських  підприємств  є:

• вуглецевий, низьколегований  і легований плоский прокат і  труби для різних цілей, в тому числі гарячекатані листи, які використовуються для SAW LD виробництва зварних труб, кораблебудування, посудин високого тиску, будівництва мостів, інших важких сталевих конструкцій;

• гарячекатані плити, листи та смуги;

• холоднокатані листи, смуги, включаючи оцинкований який використовується для холодного волочіння, лиття і т.д.

• товстостінні труби, у тому числі для нафтової і газової промисловості;

• кругові тонкостінні газові труби, а також прямокутного перерізу структурних труб, колб стисненого газу і т.д.

Основні підприємства та поширення  їх продукція на ринках СНД:

• гарячекатаний прокат: ВАТ «Запоріжсталь» (Україна), ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" (Україна), ВАТ "Донецький металургійний завод" (Україна), ВАТ «Северсталь» (Росія);

• холоднокатаний прокат: ВАТ «Запоріжсталь» (Україна), ВАТ "Северсталь" (Росія), ВАТ «Магнітогорський металургійний комбінат» (Росія), АТ "Міттал Стіл Теміртау" (Казахстан);

• Прокат оцинкований: ВАТ "Северсталь" (Росія), ВАТ «Магнітогорський металургійний  комбінат» (Росія), ВАТ «Міттал Стіл Теміртау" (Казахстан);

• Труби: NVIH «Інтерпайп» (Україна), ВАТ "Дніпропетровський трубний  завод" (Україна), ЗАТ "Луганський трубний завод" (Україна), ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод Комінтерну" (Україна), НВО "Трубосталь" (Україна), Antratsitovsky трубного заводу СП "Славсант" (Україна) Група "ЧТПЗ" (Росія), «Об'єднана металургійна компанія» (Росія), ВАТ  «Міттал Стіл Теміртау" (Казахстан). [3]

Долі виробництва проілюстровано наступним чином: 

 Рис.2 : Долі виробництва металургійних підприємств на ринку СНД

 

 

4. Споживачі

Основні споживачі металопродукції - базові галузі промисловості, такі як машинобудування, будівництво і  т.д. У короткостроковій перспективі  галузь не має конкурентів і немає  реальних замінників. Тим не менш, вимоги до металопродукції (з точки зору механічних властивостей, корозійної стійкості, усунення дефектів і т.д.) буде удосконалена та розширена. Купівельна спроможність споживачів металопродукції  цілком залежить від стану світової економіки.

Так, трубні і машинобудівні  заводи розширили своє виробництво  на експорт, а виробництво для  власних потреб значно зменшилося.

Згідно з даними про  обсяги експорту українських металургійних  підприємств, на наступній діаграмі побудовано основні країни-споживачі  української сталі:

Рис.3: Обсяги експорту українських металургійних підприємств

 

5. Бар’єри входу на ринок металургії

Український ринок металургійної  продукції вважається олігопольним з кількома ключовими конкурентами, він має порівняно високі бар'єри  для входу. Присутність вертикально  інтегрованих холдингів на ринку  вказує на складність поточних ринкових умов (дрібні виробники створюють союзи для того, щоб вижити на ринку).

Серед бар'єрів для входу  можна виділити наступні:

• значні концентрації виробництва;

• необхідність значних  капітальних вкладень;

• доступ до ресурсної бази;

• недостатня стабільність інвестиційного клімату;

• відносно насичений і  розподілений ринок;

• відданість споживачів певним виробникам.

 

2. Опис головних металургійних підприємств України

 

1. Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча

Маріупольський металургійний  комбінат імені Ілліча — найбільше  металургійне підприємство України. Розташований у місті Маріуполі Донецької  області.[7]

Найбільше підприємство Донбасу, один із найбільших експортерів України. Комбінат експортує свою продукцію  в понад 50 країн світу. Має повний металургійний цикл.

Роком заснування металургійного комбінату вважається 1897-й, коли в  Маріуполі був змонтований і  видав першу продукцію трубний  цех Нікополь-Маріупольського гірнично-металургійного товариства.

Потужний імпульс розвитку комбінат отримав в останнє десятиріччя. За кошти комбінату були змонтовані трубо-електрозварювальний та вапняно-обпалювальний  цехи, дві машини неперервного лиття  заготовок, установка комплексної  доводки сталі та енергокорпус в  конвертерному цеху, проведено модернізацію й реконструкцію устаткування в  більшості базових цехів.

У листопаді 2000 року Верховна Рада ухвалила Закон України "Про  особливості приватизації ВАТ «Маріупольський  металургійний комбінат імені Ілліча», згідно з яким трудовий колектив отримав  право вважати себе власником  підприємства.

01.07.2010 року акціонери  меткомбінату імені Ілліча на  загальних зборах прийняли рішення  про злиття з Метінвест Холдингом.  У партнерство від комбінату  ім. Ілліча увійдуть всі належні  йому активи, основним з яких  є ВАТ «ММК ім. Ілліча», а  від Групи «Метінвест» — ВАТ  «Інгулецький ГЗК», ВАТ «Краснодонвугілля», ВАТ «Авдіївський КХЗ», ВАТ «ХТЗ»,  а також інвестиції в розвиток  і модернізацію виробничих активів  ВАТ «ММК ім. Ілліча» на суму 2 млрд доларів. Частка Групи  «Метінвест» в цьому партнерстві  після завершення процесу об'єднання  складе 75 %, а 25 % залишаться під  контролем комбінату ім. Ілліча  на чолі з В. Бойко.

Виробляє гарячекатаний  і холоднокатаний сталевий лист широкого сортаменту, у тому числі для суднобудування, труби (нафтопроводні, бурильні, газо- та водопроводні).

Єдине підприємство України, яке виробляє оцинкований лист та автомобільні балони для скраплених газів.

Продукція комбінату сертифікована  міжнародними класифікаційними товариствами: Регістром Ллойда (Велика Британія, Німеччина), Американським бюро судоплавства, Морським регистром судоплавства (Росія), Німецьким сертифікаційним центром  ТЦУ тощо.

Загальний обсяг виробництва  — 13,99 млрд гривень (2,77 млрд доларів  США).

На комбінаті працює понад 95000 робітників.

Щорічно виробляє 6 млн тон  чавуну, 7 млн тон сталі, 5,3 млн  тон прокату, 13,5 млн тон агломерату.

Голова правління комбінату  — народний депутат, герой України  В. С. Бойко.[8]

 

2.  ВАТ «Азовсталь»

ВАТ «Азовсталь» — металургійний комбінат (м.Маріуполь), монополіст в Україні з випуску деяких видів металопрокату, підприємство з повним металургійним циклом.

В.о. генерального директора — Енвер  Цкітішвілі (від 23.10.2010).За рівнем валового доходу займає 3-є місце серед  металургійних підприємств України. Щорічно виробляє 6 млн т чавуну, 7 млн т сталі, 4,5 млн т прокату, 1,5 млн т агломерату.

Загальний обсяг виробництва — 9,28 млрд гривень (1,8 млрд доларів США). Влітку 1930 року розпочали будівництво заводу. 12 серпня 1933 р. дала перший чавун доменна піч № 1. Того ж року став до ладу перший сталеплавильний агрегат — мартенівська піч № 1.

ВАТ "МК «Азовсталь» входить  до Групи Метінвест, яка здійснює стратегію вагомого управління гірничо-металургійним  бізнесом Групи СКМ. Компанією Групи  Метінвест, що керує ТОВ «Метінвест Холдинг».

Комбінат — єдиний в  Україні виробник високоякісного товстолистового  прокату завтовшки від 6 до 200 мм і  завширшки 1500-3200 мм для суднобудування, енергетичного і спеціального машинобудування, мостобудування, виготовлення труб великого діаметру для магістральних газо — і нафтопроводів північного виконання, глибоководних споруд. ВАТ "МК «Азовсталь», єдиний в Україні, виробляє залізничні рейки різних типів  і призначень, великий сортовий і  фасонний профіль, рейкові скріплення, помельні кулі.

Продукцію комбінату експортують  у понад 30 країн світу.

Високу якість продукції  підтверджують сертифікати класифікаційних  товариств: Регістри Ллойда (Велика Британія, Німеччина), Американське бюро судоплавства, Американський інститут нафти, Німецький  сертифікаційний центр ТЦУ тощо.[9]

Метінвест Холдинг – компанія має у своєму розпорядженні офіси  в 11 країнах світу, що дозволяє охопити  найбільші світові ринки сталі. Представництва компанії розташовані  у Стамбулі (Туреччина), Бейруті (Ліван), Пекіні та Шанхаї (Китай), Мілані (Італія), Санто-Домінго (Домініканська республіка), Белграді (Сербія), Тегерані (Іран), Вільнюсі (Литва), Хартумі (Судан), Ашгабаті (Туркменія), Сінгапурі. Штаб-квартира компанії знаходиться  в Донецьку. Обсяги продажів металопродукції: у 2009 році — 5,8 млн т, 2010 році — 6.2 млн т металу, в 2011 році — 7,5 млн т, 2012 році — 7,3 млн т.[8]

 

3. АрселорМіттал Кривий Ріг (Криворіжсталь)

«АрселорМіттал Кривий Ріг» (Криворізький металургійний завод  імені В. І. Леніна, до 2005 р. — «Криворіжсталь», у 2005–2007 рр. — «Міттал Стіл Кривий Ріг», м. Кривий Ріг) — гірничо-металургійний комбінат; відкрите акціонерне товариство; найбільше підприємство гірничо-металургійного комплексу України (частка на ринку металопродукції — 20 %).

Генеральний директор —  Жан Робер Жуе (з 31 січня 2008 р.; у 2005–2008 рр. — Нарендра Чодері).

Підприємство займає на внутрішньому ринку монопольне становище за деякими  товарними позиціями. Потужності підприємства розраховано на щорічний випуск близько 6 млн. т. металопрокату, 7 млн. т сталі  і більше 7,8 млн. т чавуну, тобто  більше 20 млн. т металопрокату, сталі  і чавуну на рік.

2004 року ГМК «Криворіжсталь»  відвантажив на експорт близько  6,2 млн. тонн (експортні поставки  здійснювалися в 100 країн світу).

Стійкий прибуток ВАТ «Криворіжсталь»  у 2010 році — 870,9 млн. грн., у 2011 р. — понад 2 млрд. грн., а у I півріччі 2012 р. — 790,3 млн. грн.

Кількість персоналу станом на 2011 р. — майже 57 тисяч працівників.

16 червня 1931 року голова  ВСНХ СРСР Григорій (Серго) Орджоникідзе  підписує наказ про будівництво  Криворізького металургійного заводу. Згідно з наказом завод необхідно  було ввести в лад вже до  кінця 1932-го року. Будівництво  почалося в 1931 році на базі  залізняку Криворізького залізорудного  басейну (Кривбаса).

14 червня 2004 р. викупили  завод. Консорціум заплатив за 93,02%-ний пакет акцій 4 млрд. 260 млн.  грн. (при стартовій ціні 3 млрд. 806 млн. грн.).

Практично відразу продаж «Криворіжсталі» було оскаржено  в судах як проведену з порушенням законодавства, на неконкурентних засадах, за заниженою ціною. Але Господарський  суд міста Києва 19 серпня 2004 року та Вищий господарський суд України 22 жовтня 2004 року визнали згадану  оборудку законною.

Восени 2005 року 2-й світовий виробник сталі Arcelor SA (Люксембург) придбав 60 %. Arcelor SA і ІСД ( домовилися про спільну  участь у приватизації «Криворожсталі».[10]

 

4. Запорізький металургійний комбінат

Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» — одне з провідних  підприємств металургійної галузі.

16 листопада 1933 року відзначається  як день народження комбінату  «Запоріжсталь».

Комбінат входить до рейтингу 80 кращих підприємств світу, виробляє майже 11 % чавуну і сталі, а також 29,4 % листового прокату в Україні, постачає продукцію на зовнішній  ринок.

«Запоріжсталь» володіє  повним виробничим циклом випуску металургійної  продукції. У чотирьох доменних печах  комбінат щорічно виплавляє 2,6 млн  тонн чавуну високої якості для виробництва  сталі, великогабаритного чавунного  литва і товарного чавуну в  чушках.

Характерною особливістю  чавуну виробництва ВАТ «Запоріжсталь» є низький вміст у ньому  сірки і фосфору, завдяки чому він має широкий попит на світовому  ринку, а також на ринку України.

Починаючи з 1997 року головою  правління та генеральнім директором ВАТ «Запоріжсталь» є Віталій  Антонович Сацький.

Основною експортною продукцією цього підприємства на початку XXI ст. є холоднокатаний сталевий лист у  рулонах. Частка експорту в загальному обсязі реалізації становить близько 76%. Комбінат поставляє продукцію  більш ніж в 50 країн світу. Серед  країн-імпортерів — Китай, Туреччина, Філіппіни, Ізраїль, Малайзія, Італія, США, Росія, Польща, Йорданія.

2009-го Запоріжсталь мала 290,52 млн грн збитку вперше за  останні роки. При цьому обсяг  виробництва сталевого прокату  зменшився порівняно з 2008-м  на 15%, ста­­лі — на 16,9%, чавуну  — на 16,8%. Негативна динаміка спостерігається  і в 2010-му. [11]

 

3. Аналіз фінансових показників

 

До показників, які дозволяють оцінити фінансово-економічний стан підприємства, його прибутковості або  збитковості, стійкості, ліквідності  та інших не менш важливих характеристиках  можна віднести:

• показники ліквідності;
• показники рентабельності підприємства;
• показники фінансової стійкості.

Оцінку ліквідності підприємства виконують за допомогою системи  фінансових коефіцієнтів, які дозволяють зіставити вартість поточних активів, що мають різний ступінь ліквідності, із сумою поточних зобов’язань. До них належать:

• коефіцієнт загальної ліквідності (Коефіцієнт покриття);
• коефіцієнт поточної ліквідності (Коефіцієнт швидкої ліквідності);
• коефіцієнт абсолютної ліквідності ;
• чистий оборотний капітал.

Коефіцієнт загальної  ліквідності (Коефіцієнт покриття) - характеризує здатність підприємства забезпечити  свої короткострокові зобов’язання з найбільше легко реалізованої частини активів – оборотних  коштів.

 

Кзл= Оборотні активи/ Поточні  зобов’язання                  

 

Коефіцієнт поточної ліквідності - показує, яку частину поточних зобов’язань  підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних  коштів – грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської  заборгованості.

 

Кпл= (Оборотні активи – запаси)/поточні  зобов’язання

 

Коефіцієнт абсолютної ліквідності - дозволяє визначити частку короткострокових зобов’язань, що підприємство може погасити найближчим часом, не чекаючи оплати дебіторської заборгованості й реалізації інших активів.

 

К.а.= Грошові активи/Поточні  зобов’язання;

 

Чистий оборотний капітал  необхідний для підтримки фінансової стійкості підприємства, оскільки перевищення  оборотних коштів над короткостроковими  зобов'язаннями означає, що підприємство не тільки може погасити свої короткострокові  зобов'язання, але і має резерви  для розширення діяльності.

 

Чок = поточні активи - поточні  пасиви

 

До основних факторів, що визначають фінансову стійкість  підприємства, належить фінансова структура  капіталу (співвідношення позикових  і власних коштів, а також довгострокових і короткострокових джерел коштів) і політика фінансування окремих  складових активів (насамперед необоротних  активів і запасів). Тому з метою  оцінки фінансової стійкості необхідно  проаналізувати не тільки структуру  фінансових ресурсів, але й напрямки їхнього вкладення.

Для оцінки рівня фінансової стійкості використовують наступні показники:

• коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів;
• коефіцієнт автономії(платоспроможності);
• коефіцієнт маневреності власних коштів;
• коефіцієнт ефективності використання власних коштів;
• коефіцієнт використання фінансових ресурсів усього майна.