Біржове право

Луцький інститут розвитку людини

Університет «Україна»

 

 

 

 

 

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ:

БІРЖОВЕ ПРАВО

 

 

 

 

 

 

 

                                                                          

 

ПІБ

                                                                                   Факультет економіки та права

                                                                                   студентка. Пр.4.1

                                                                                   Перевірив:

                                                                                    Андрусяк Анна Миколаївна

 

 

 

 

 

 

ЛУЦЬК - 2011

ПОНЯТТЯ БІРЖОВОГО ПРАВА. ПРЕДМЕТ ТА МЕТОДИ БІРЖОВОГО ПРАВА

Біржове право – це комплексна галузь це система правових норм що регулюють суспільні відносини, які виникли у процесі утворення функцій та розвитку біржових інститутів.

Предмет біржового  права- біржові правовідносини, а саме врегульовані нормами біржового та іншими галузями права, суспільно-правові відносини що виникли у процесі утворення, функціонування та розвитку біржових інститутів.

1. Відносини повязані зі здійсненням діяльності (проведення торгів, укладення біржових угод).
2. Відносини повязані з визначенням прав, статусу субкта біржового ринку(державного реєстру біржі праці або товарної біржі).
3. Що виникли у процесі державного регулювання біржової діяльності(встановлення порядку ліцензування, розробка біржових стандартів).

Метод біржового права – сукупність прийомів, способів та засобів, що визначають регулюючий вплив на відносини які становлять предмет БП.

Імперативний  метод – регулюють обовязковість біржової діяльності.

Диспозитивний метод – можливість вибору покупцем біржового товару, вибір форми розрахунків.

Комплексний метод – імперативний встановлює вимоги щодо ведення бухгалтерської звітності і можливості біржі самостійно формувати власну облікову політику.

Риси імперативного  методу:

• Формування і використання відносин за принципом команда – виконання, тобто одна сторона є владою інша підвладною.
• Наявність державної влади, приписів, юридична нерівність сторін у владних біржових відносинах.
• Відсутність домовленості сторін.
• Субєкти відносин виконуючи владні, управлінські та інші функції діють на свій розсуд у межах поданих їм повноважень.

Риси диспозитивного методу:

• Рівність учасників.
• Автономія учасників правовідносин, що означає здатність особи вільно, незалежно формувати свою волю і реалізувати свої права у своїх же інтересах.
• Самостійність учасників првовідносин що виражається в можливості особи самостійно розпоряджатися належним майном, коштами і цінними паперами, нести відповідальність за своїми зобовязаннями.
• Альтернативна можливість вибору субєкта біржового ринку різних варіантах повелінки в рамках закону.

       Риси комплексного методу:

• Майнова самостійність учасників правовідносин .
• Переважнезастосування спосоьів непрямого економічного впливу на учасників правовідносин.

 

  БІРЖОВІ  ПРАВОВІДНОСИНИ

 

     Біржові правовідносини – це врегульовані правовими нормами суспільні відносини, що виникають і змінюються, припиняються в процесі утворення, функціонування і розвитку біржових інститутів, мають особливий субєкт. склад та характерне поєднання майнових і організаційнихелементів.

    Ознаки  біржових правовідносин:

1. Особливий субєктивний склад – це біржові інституті створені винятково для діяльності, що є ліцензійним видом господарської діяльності і зареєстровані як юридична особа;

• Структурні підрозділи   біржи згідно з біржовим законодавством наділені відповідними повноваженнями щодо біржової діяльності;

• Біржові інститути (біржі не мають права займатися комерційною , посередницкими операціями, вони не мають здійснюватифактичні дії щодо «привязки продавціф» товарів до їхніх можливих покупців, а вони також не повинні одержати прибуток від тієї діяльності).

2. Поєднання майнових форм статутного фонду, майнового капіталу та організаційних (державна реєстрація. Ліцензуванння, державний контроль) елементів, під час заснування та функціонуванн біржових інститутів.

 

 ВИДИ  БІРЖОВИХ ПРАВОВІДНОСИН. ФУНКЦІЇ.

Класифікація  біржових правовідносин:

А) За характером звязків між учасниками правовідносин:

1. Горизонтальні – які виникають між юридичними і фактично рівноправними субєктами, що свідчить про відсутність в них імперативно планового характеру.

2. Вертикальні – в яких один із учасників підлеглий іншому вони мають субординаційний характер, тобто виникають за волевиявленням уповноваженого державного органу, його посадової особи чи органу саморегулювання або ж власника.

Б) залежно від  сфери дії:

1. Внутрішньо-біржові, що виникають у межах біржі між її структурними підрозділами.

2. Міжбіржові (зовнішньобіржові), що виникають між біржами органами державного регулювання, чи самоврядування або іншими юридичними самостійними субєктами господарювання.

В) За характером дії:

1. Активні – яких зобовязаний субєкт мусить вчинити певну дію.

2. Пасивні – в яких має право утворювати та утримуватись від певних дій.

Функції біржових правовідносин :

1. Вказують на коло осіб на яких у конкретний час поширюється усіма нормами біржового права.
2. Закріплюють конкретну поведінку конкретних осіб у сфері біржового ринку.
3. Виступають умовою введення в дію юридичних засобів, забезпечення субєктивних прав та юридичних обовязків учасників біржових правовідносин.

 

 

 СИСТЕМА  БІРЖОВОГО ПРАВА.

  Система БП складається з Загальної  та Особливї частини.

До Загальної частини входять інститути, норми БП, що закріплюють основні принципи , форми, методи регулювання біржової діяльності з боку державних органів, біржові інститути, осоновні риси правового становища субєктів біржового ринку.

Загальна частина дає  змогу забезпечити необхідну  єдність правового регулювання  суспільних відносин, що виникають  в процесі побудови, розвитку  біржового ринку.

Норми Загальної частини  конкретизовані  в Особливій частині туди входять правові інститути, що мають вузькоцільове значення через специфіку їх обєкта.

Особливу частиту складають розділи, в яких згруповані інститути й норми, що регулюють відносини у сфері організації та функціонування:

• Товарних і фондових бірж;
• Валютного та ринку праці;
• Уклдення та виконання біржових;
• Оподаткування, облік і звітність на біржі.

 

ПОНЯТТЯ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.ПРИНЦИПИ РЕГУЛЮВАННЯ.

     Біржа - це юридична особа, що забезпечує регулярне функціонування організованого ринку товарів, валют, цінних паперів, похідних фінансових інструментів.

Біржа - це класичний інститут ринкової економіки, який формує оптовий ринок товарів. При цьому біржа має організаційну основу; економічну основу; і юридичну основу. Біржа, з точки зору організаційної основи, це добре обладнане ринкове місце, надане брокерам і дилерам, тобто професіоналам біржової справи. З економічної точки зору, це організований у певному місці регулярно діючий за встановленими правилами оптовий ринок, на якому відбувається торгівля цінних паперів, оптова торгівля за зразками і стандартами, за договорами і контрактами на їх поставку в майбутньому, а також продаж валюти і рідкісноземельних металів з цінами офіційно встановленим на основі попиту і пропозиції. Біржа є юридичною особою, має відокремлене майно, може бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражному державному суді (третейському суді).

Закон України  «Про товарну біржу» визначає правове  становище біржі і роз’яснює  основні засади її організації та функціонування:

 • товарна біржа  є організацією, яка поєднує юридичних  і фізичних осіб і має за  мету надання послуг в укладенні  біржових угод, виявлення товарних  цін, попиту і пропозицій на  товари, вивчення, упорядкування і  полегшення товарообігу і пов’язаних  з ним торговельних операцій;

 • товарна біржа  діє на принципах самоврядування, господарської самостійності, є  юридичною особою, має відокремлене  майно, самостійний баланс, власний  розрахунковий, валютний та інші  рахунки в банках, печатку зі  своїм найменуванням;

 • товарна біржа  не займається комерційним посередництвом  і не має на меті одержання  прибутку;

 • діяльність товарної  біржі здійснюється відповідно  до цього Закону та чинного  законодавства України, статуту  біржі, правил біржової торгівлі  та біржового арбітражу.

 

 ДЕРЖАВНЕ  РЕГУЛЮВАННЯ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПРИНЦИПИ.

Біржова діяльність у ринковій економіці  строго регулюється як з боку держави, так і з боку учасників біржового процесу  шляхом розробки й введення системи  біржових правил.

Регулювання біржової діяльності – сукупність конкретних способів і прийомів по певному впорядкуванню  роботи бірж і укладання біржових угод на основі встановлених правил і  вимог.

 Метою регулювання біржової діяльності є забезпечення стабільності, збалансованості й ефективності біржового ринку.

Основним завданням регулювання  біржової діяльності є запобігання  маніпулюванню цінами, захист інтересів  дрібних фірм і спекулянтів.

Механізм біржового регулювання  включає правове, нормативне й інформаційне забезпечення.

Правове забезпечення –  законодавчі акти, постанови, укази  та інші правові документи органів  управління.

Нормативне забезпечення включає інструкції, нормативи, норми, методичні вказівки й роз’яснення, а також правила, які затверджуються з організаціями – професійними учасниками біржового ринку.

Інформаційне забезпечення – різна економічна, комерційна, фінансова та інша інформація.

 

ПРАВИЛА БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ

     Правила біржової торгівлі розробляються відповідно до законодавства і є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв'язання спорів з цих питань.

     Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або органом, ними уповноваженим.

    Біржовими торгами є торги, що публічно і гласно проводяться в торговельних залах біржі за участі членів біржі по товарах, допущених до реалізації на біржі в порядку, встановленому правилами біржової торгівлі.

    Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам — громадянам, зареєстрованим на біржі відповідно до її статуту для виконання доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій.

     Основним документом, що регламентує порядок здійснення  біржових операцій, ведення біржової  торгівлі та розв'язання спорів  з цих питань, є правила біржової  торгівлі, що розробляються відповідно  до законодавства.

У правилах біржової торгівлі визначаються:

1. строк та місце проведення біржових операцій;
2. склад учасників біржових торгів і сукупність вимог, що ставляться до них;
3. порядок здійснення та реєстрації біржових операцій;
4. порядок визначення та розмір плати за користування послугами біржі;
5. відповідальність учасників та працівників біржі за невиконання або неналежне виконання правил біржової торгівлі;
6. інші положення, встановлені органами управління біржі (ч. З ст. 17 Закону «Про товарну біржу»).

 

СТАТУТ  БІРЖІ ЯК ВНУТРІШНІЙ НОРМАТИВНИЙ  АКТ БІРЖІ.

     Крім чіткої організаційної структури кожна біржа також використовує принцип саморегулювання, тобто має внутрішньобіржові нормативні акти, які є основою біржової діяльності конкретної біржі. До них відносять Засновницький договір, Статут і Правила проведення торгів.

     В Засновницькому договорі перераховуються засновники біржі, визначається мета її створення і способи реалізації поставленого завдання, встановлюється відповідальність засновників за зобов′язаннями біржі, первинний розмір статутного фонду, ділення його на акції і порядок їх распределнія між засновниками, має рацію і обов′язки засновників, порядок розподілу прибули і установи резервного фонду, обмовляються умови припинення діяльності біржі, указуються місцезнаходження і реквізити біржі.

 Як правило,  Статут біржі включає наступні  розділи:

1. загальні положення;

2. завдання створення  біржі;

3. діяльність біржі;

4. розмір, порядок освіти  і зміни статутного капіталу, фондів і прибутку біржи;

5. має рацію і обов′язки  членів біржі;

6. управління біржею;

7. облік і звітність  біржі;

8. припинення діяльності  біржі.

 

ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ БІРЖОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ.

Біржа має зовнішнє і внутрішнє  регулювання. Внутрішнє регулювання – це підпорядкованість її діяльності власним нормативним документам: Статуту, Правилам та іншим внутрішнім нормативним документам, що визначають діяльність даної біржі в цілому, її підрозділів і працівників. Зовнішнє регулювання – це підпорядкованість діяльності біржі нормативним актам держави, інших організацій, міжнародним угодам.

З цих позицій  розрізняють:

• державне регулювання біржової діяльності, що здійснюється державними органами, в компетенцію яких входить виконання тих або інших функцій регулювання;
• саморегулювання ринку, регулювання з боку професійних учасників ринку.

Державне регулювання  включає:

• розробку й реалізацію спеціальних нормативно – правових актів;
• створення стандартів, тобто набору обов’язкових вимог до учасників біржового ринку;
• регламентацію основних процедур і державний контроль за дотриманням чинного законодавства з боку учасників ринку.

Саморегулювання припускає  використання методів  суспільного регулювання. До таких методів відносяться: розробка правил професійної діяльності на біржовому ринку і їхнє повсюдне застосування на практиці, заборона несумлінної реклами, формування громадської думки про біржову діяльність.

 

ЛІЦЕНЗУВАННЯ  БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Складовою частиною державного регулювання виступає ліцензування як біржових інститутів, так і індивідуальних посередників біржового ринку.

 Ліцензування потрібно  розглядати як спосіб дозволу  біржової Діяльності і контролю  держави за дотриманням вимог  чинного законодавства України,  що пред'являється до економіко-правового  та організаційного статусу бірж.

 Механізм ліцензування  біржової торгівлі включає як  ліцензування біржових посередників (видача кваліфікаційних атестатів,  що дають право на укладення  угод і здійснення операцій), так  і ліцензії інвестиційних інститутів, що дають право діяти на  біржовому ринку. 

 Іншою вимогою при  ліцензуванні бірж, як уже зазначалось,  є те, що її діяльність на  біржовому ринку повинна бути  винятковою. Біржа повинна мати  мінімальний власний статутний  капітал. Термін дії ліцензії  не обмежується, хоч передбачається  як припинення, так і відзив  виданої ліцензії.

 

ОСОБЛИВІСТЬ БІРЖОВИХ ІНСТИТУТІВ В УКРАЇНІ.

Основні ознаки біржових інститутів:

1. Здійснення торгів товарів, які заміняються за стандартами та зрасками, що дає можливість купівлі – продажу реалізованого не самого товару, а контракт на його доставку;
2. Регулярність торгів і ведення їх на основі чітко встановлених правил;
3. Формування цін на основі співвідношення попиту і пропозиції, що що вільно формується;
4. Свобода для продавців та покупців у виборі контингента за угодою;
5. Стандартизація контрактів, розмір мінімальних партій, лотів, обсягів, поставок.

 

ПОНЯТТЯ БІРЖІ. ФУНКЦІЇ БІРЖ. ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦІЇ.

Біржа (нім. Börse, від пізньолат. bursa — гаманець) — організований торгівельний майданчик, на якому відбувається оптова торгівля товарами або цінними паперами у вигляді стандартизованих біржових угод. На біржі укладаються угоди по біржових товарах, в результаті чого утворюється динаміка ціни тільки під впливом ринкового попиту та пропозиції, що дає змогу орієнтуватися учасникам ринку та прогнозувати хід торгів в майбутньому.

В наш час біржа —  юридична особа, що забезпечує регулярне  функціонування організованого ринку  товарів, валют, цінних паперів, похідних фінансових інструментів. Біржа гарантує виконання угод, кожен член біржі  проходить процедуру лістингу, де перевіряється повністю всі дані про компанію — від фінансової звітності, до моральних якостей  керівника. Все це мінімізує ризики щодо невиконання угод та робить торгівлю на біржі більш зручною та впевненою.

Функції біржі:

1. Організація біржових зборів для проведення гласних публічних торгів

- Організація біржових  торгів 

- Розробка правил бірж. Торгівлі 

- Матеріально-технічне забезпечення  торгів 

- Забезпечення кваліфікаційного  апарату біржі. 

2. Розробка біржових контрактів.

3. Роздільна здатність спорів за біржовими угодами.

4. З'ясування і регулювання біржових цін.

5 .Котирування - Фіксування цін на біржі протягом кожного дня її роботи, а також реєстрація курсів валют або цінних паперів.

6 .Котирування цін - Це реєстрація біржових цін за біржовими правилами з їх наступною публікацією.

7 .Публікація цін на біржові товари - Служить орієнтиром для продавців і покупців при виборі стратегії поведінки на чергових торгах.

8.Біржове страхування (хеджування) учасників біржової торгівлі - Страхування від несприятливих для них коливань цін.

9. Гарантування виконання угод - Досягається за допомогою біржових систем клірингу та розрахунків.

10. Інформаційна діяльність - Збір та реєстрація цін з подальшим їх узагальненням і публікацією, надання цього матеріалу клієнтам, а також на міжнародний ринок інформації.

 

ЗАГАЛЬНІ  ЗБОРИ БІРЖІ, ЇХ ФУНКЦІЇ

Для виконання своїх функцій  біржа формує органи управління. Органи управління біржі включають громадську і стаціонарну структури.

Громадська структура  включає в себе: Загальні збори  членів біржі, Біржова рада, ревізійну  комісію, Рада директорів.

Загальні збори  членів біржі - це вищий законодавчий орган управління біржею, який обирає ревізійну комісію біржі. Воно визначає спеціалізацію біржі або її універсальний характер. Збори членів біржі скликається не рідше одного разу на рік.

Основними функціями  загальних зборів членів біржі є:

- Здійснення загального  керівництва біржею і біржовою  торгівлею; 

- Визначення цілей і  завдань біржі, стратегії її  розвитку;

- Затвердження та внесення  змін по внутрібіржевие нормативні документи;

- Формування вибіркових  органів; 

- Розгляд і затвердження  бюджету біржі, річного балансу,  рахунків прибутків і збитків,  розподіл прибутку;

- Прийом нових членів  біржі; 

- Затвердження кошторису  витрат на утримання ради та  персоналу біржі; 

- Прийняття рішення про  припинення діяльності біржі,  призначення ліквідаційної комісії,  затвердження ліквідаційного балансу. 

Для поточного оперативного управління біржею вибирається біржовий рада (або рада біржі).

Рада біржі є загальним  координаційним (контрольно-розпорядчим  органом) центром і вирішує всі  питання діяльності біржі, крім тих, які може вирішувати тільки загальні збори членів біржі. Його очолює президент  біржі.

 

УЧАСНИКИ  БІРЖОВИХ ТОРГІВ

До участі у біржовій торгівлі в операційний зал допускаються учасники торгів, якими є уповноважені Біржовим комітетом особи, як зі складу членів біржі, так і спеціально для цього найняті, які, як правило, мають досвід біржової роботи. Ними можуть бути брокери, дилери, трейдери, клерки, маклери та інші особи. Крім того, в операційний зал допускаються

особи, зокрема, персонал біржі, головний керуючий, голова правління, державний комісар і відповідальний член біржової ради, а також особи, присутність яких дозволена біржових радою.

Біржовий посередник проводить  роботу по формуванню своєї постійної клієнтури, в інтересах якої він укладає угоди по придбанню, продажу або обміну біржового товару. Біржовий посередник також укладає угоди для підприємств або організацій, що не є його постійними клієнтами.

Біржові угоди по придбанню, продажу або обміну біржового  товару на умовах біржових торгів можуть здійснюватися тільки через біржових посередників, якими є:

• Брокери;
• Дилери;
• Трейдери (біржові спекулянти);
• Маклери (джобери);
• Маклери, що ведуть біржові торги;
• Оператори (помічники маклера), які фіксують укладення угоди у своєму
• Оолі (секторі);
• Клерки.

 

ПОРЯДОК ЗНЯТТЯ ТОВАРІВ З БІРЖОВИХ ТОРГІВ.

На біржі існують особливі правила не тільки виставлення товарів, а й зняття товарів з біржових торгів. Ці правила вводяться для того, щоб обмежити позабіржовий оборот. Біржа має прибуток з кожної укладеної на ній угоді.

 Тому вона зацікавлена  в розширенні кількості учасників  і збільшенні кількості угод. З цією метою на біржах організовують дні відкритих торгів, в яких беруть участь всі особи, що бажають купити або продати партію товару. Але при цьому угоди повинні укладатися і оформлятися тільки через біржу.

 Однак мають місце  випадки, коли брокер або відвідувач, отримавши на біржі інформацію, укладає угоду не на біржі, а поза нею. У перші місяці роботи наших (вітчизняних) бірж мала місце така ситуація, коли брокер, що запропонував до продажу товар, несподівано знімав свою пропозицію або "раптом" зникав з торгів. Тому керівництвом бірж були посилені правила зняття товарів з торгів. Брокер не може зняти виставлений для продажу товар до закінчення третіх біржових торгів, а також змінити вказану в заявці інформацію до закінчення перших торгів.

 

БІРЖОВИЙ  ТОВАР. ВИМОГИ ДО БІРЖОВОГО ТОВАРУ

Не всі товари можуть бути біржовими — це однозначно доведено всією історією біржової діяльності. Біржовими, як правило, є сільськогосподарська сировина, енергоносії, цінні папери, валюта й інші фінансові інструменти. Як справедливо зазначено у вислові  одного з відомих сучасних західних дослідників біржової справи Ф.Шварца, винесеного в епіграф до даного розділу, метою здійснення біржових операцій є не купівля гуртових партій товарів або фінансових інструментів, а отримання цінової інформації щодо майбутніх цін на них. Саме це дає змогу страхувати цінові та курсові ризики.

Об’єктами ф’ючерсної торгівлі є обмежена кількість стандартизованих за кількісними та якісними показниками  товарів. До них належать близько 50 видів, однак вони становлять понад  третину міжнародного товарообігу.

 

ПОНЯТТЯ І ОЗНАКИ БІРЖОВИХ УГОД

Біржова угода - це договір (угода), укладений учасниками біржової торгівлі (членами товарної біржі й брокерами) про взаємну передачу прав й обов'язків відносно біржових цінностей, допущених до обігу на біржі, зчинений учасниками біржової торгівлі в процесі проведення біржових торгів, і зареєстрований біржею відповідно до законодавства й Правилами біржової торгівлі.

Ознаки, властиві біржовим угодам, що укладаються на товарних біржах:

 — укладаються тільки  під час біржових торгів, проведених  у заздалегідь певному місці  (торгівельний зал біржі), і в  заздалегідь певний час (біржова  сесія);

 — предметом є біржовий  товар, допущений до обороту  на біржі;

 — стороною може  бути тільки особа, що є членом  товарної біржі (брокери діють  із доручення членів біржі);

 — підлягають реєстрації  біржею в порядку, установленому  законодавством і внутрішніми  документами біржі;

 — носять знеособлений  і стандартний характер;

 — відбуваються з  урахуванням нормативно-правових  актів, якими регулюється діяльність  біржі;

 — виконуються поза  біржею.

 Сукупність зазначених  ознак дозволяє відрізняти біржові  угоди від угод купівлі-продажу  й поставки, що укладаються поза  товарною біржею.

 

ПОРЯДОК УКЛАДАННЯ БІРЖОВИХ УГОД.

  Укладання договорів на біржах застосовуються загальні правила укладання договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж (ст. 185 ГК України). Аналіз ст. З Закону й ст. 281 ГК України показує, що визначення порядку укладання біржових угод на товарних біржах віднесений до компетенції органів управління біржі. При цьому основна роль у регулюванні укладання біржових угод на товарних біржах відведена такому нормативно-правовому акту як Правила біржової торгівлі, затверджувані біржею.

       Укладання біржових угод на товарній біржі припускає дотримання певного порядку, що має свої особливості й складається з певних стадій.

      Перша стадія — вираження оферти. На товарних біржах України пропозицією до укладання договору (оферти) є оголошення ведучим біржових торгів (маклером) заявки члена товарної біржі на продаж або куплю товарів.