Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Червона зірка

Вступ

Я проходила переддипломну практику на заводі „Червона зірка”. Завод є діючим пам'ятником праці. На його території існує будинок, побудований його засновниками - братами Томасом і Робертом Ельворті. За допомогою керівника практикою довідалася що саме я повинна засвоїти і законспектувати будучи на цьому заводі. Моя робота полягала в ознайомленні зі структурою підприємства, дослідженням роботи програмістів на ньому, особливостями, зв'язаними з роботою (фірми комп'ютери, що поставляють, на підприємство, типи використовувані в роботі комп'ютерів, їхня характеристика), розробкі та написанні дипломної роботи на тему „Розробка програмної моделі для інтерфейсу обміну даними між комп’ютерами і каналу USB”.

Історичний розвиток, опис структури підприємства

Заморські капіталісти - брати Роберт і Томас Ельворті в 1874р.побудували в Елисаветграді майстерню по ремонту сільсько-господарського інвентарю. Попит на продукцію росла і майстерня поступово перетворювалося в невелике перед прийняття. Вироблялися сільсько-господарські машини - паро ві молотки, плуги, маслоробки й інший інвертар. З 1904 року так завод став відкритим акціонерним товариством. Брати Ельворті володіли 93% акцій. У 1919р. завод був націоналізований Радянськой владою, а в 1922р. був ювведений у трест “Украінмаш” за назвою "Червона зірка”. Вже в 1927р. завод став невзнаваємим. На місці "старої слюсарні "був споруджений шіст-поверховий механоскладальний корпус, ковальсько-пресовий, інструментальний, ремонтно-механічний і деревообробний цехи. У нові будівлі йшла нова техніка. Ручна праця механізувалася. У 1923р. було випущено продукції на 1 млн. 8б8тис. карбованців. У цьому ж році на усеросійській виставці в Москві завод експортував 34 машини. За сівалки і молотки 0028 "Червона зірка” отримала спеціальний атестат підписаного И.И. Калині ним. В останні роки відбулися істотні зміни в заводської продукції. Якщо до 1923р. виготовлявся тільки кінний інвертар, то за 1931р. він складав всього 25%, останні три чверті випускаємого інвентарю вже були розраховані на тракторну тягу. Питання про створення тракторної сіялки стояв ще гостріше. Це питання було вирішено в 1923р. конструкторським колективом на чолі з інженером И.Р. Кохановським. У передвоєнному 1940р. обєм продукції перевищував дореволюційний середньорічний рівень виробництва заводу майже в 4іраз. 5 серпня фашистські загарбники окупували м.Кіровоград. З перших днів багато робітників пішли на фронт захищати Родіну. девять з них визнані гідними високого звання Героя Радянського Союзу.

Багато хто стали кавалерами бойових орденів. Багато труженників завода склали голови в боях з фашистськими загарбниками. Колектив заводу в пам'ять про загиблі поставив пам'ятник-постамент меморіал. Майже два роки тривав відбудовний період. Збиток від руйнування склав 84 млн. 766 тыс. карбованців. З 95 тис, квадратних метрів виробничої площадки окупантами було зруйновано цілком 83,5 тис, квадратних метрів. Вже в 1944-1945 роках господарства потерпілих від війни районів підлоги чилі з Кіроваграда більш півтора тис, сівалок. Продукція Червоної зірки знову з'явилася на міжнародному ринку. З кіровоградськими сівалками ознайомилися селяни Болгарії, Польщі, Югославії й інших країн. Нараховується близько 60 країн куди поставлялася продукція заводу. У 1953 внедрено у виробництво насівна овальна сівалка СОН-2,8 а в 1956р. луковична ССН-6А, у 1958р. на всесвітній виставці в Брюселі продукція заводу одержала нагороди: Великий ПРИЗ (сівалка СУЛ-48), Велику золоту медаль (сівалка СКГІГ- ба) ДО 1960р. введена у виробництво новітня техніка, економічний ефект від випуску якої склав понад 50 млн. карбованці. У 1961р. випущена мільйонна за післявоєнний період сівалка. За трудові подвиги і на честь 100-річчя оснування колектив був нагороджений Орденом Жовтневої Революції. Історія заводу щорічно поповнювалася новими сторінками трудового подвигу. Відбувається реконструкція заводу, уводяться нові корпуси. У 1974р. пущений в експлуатацію корпус 1 у який знаходяться МСЦ- 24,ЗГГЦ.

У 1979р. введений в експлуатацію корпус I 91(перша черга), у якому розмістився МСЦ N 18, гальванічна ділянка литейного цеху, У 1983 р. заводом випущена тримільйонна сівалка за післявоєнний період. У 1984р. вступив у лад новий цех металовиробів, що складає з чотирьох ділянок, що дозволили задовільнити заводський попит на металовиробам (болти, шплінти, гайки й ін.) У 1985р. уведена друга черга корпуса N 91 у який располагався новий інструментальний цех, оснащений сучасним устаткуваннями-верстатами з ЧПУ і цех пластмасс. для зміцнення і відновлення здоров'я працівників об'єднання і підвищення їх працездатності у 1986м на заводі введений в експлуатацію фізкультурно-оздоровчий центр. У грудні 1987р. введений в експлуатацію двохсотий корпус-завод по виготовленню пропашних машин, укомплектований сучасним устаткуванням - станки з годинниковим програмним керуванням, щообробляють центра мі й ін. устаткуванням. З 1988р. корпус виготовляє модернізовану сівалку для посіву буряка ССЕ-12В. З метою задоволення попиту населення по товарах народного споживання, у 1988р. освоєний випуск пральної машини “Зірочка”, що користається попитом у населення. З 1990р. завод приступив до серійного випуску нової продукції - навантажувачів ПФ-0,5, перед призначеного для скирдування сіна і соломи, листостеблової

маси, кукурудзи і соняшника. Може бути використаний для навантаження вугілля, піску,у будівельних і монтажних роботах. До складу ПО по сівалках 'Червона зірка” входить завод “Пропашних машин”. Завод складається з 21 цеху: б механоскладальних, 7 заготівельних, 8 допоміжних і 35 відділів. За останніми даними завод забезпечив робітниками місцями 3184 чоловік. В кращі роки на заводі працювало біля I5 тис.чіл.

Виробничі структури і діяльність підприємства

2.1 Комп’ютерні засоби для обробки інформації

Використовуються різні комп’ютери, машини класу від Pentium III до Athlon 1700XP+. Машини використовуються у якості робочих станцій для адміністратора мережі, програмістів, операторів-бухгалтерів. Усі машини оснащені жорсткими дисками розміром від 20 до 60 Гб, оперативною пам’яттю 128 та 256 Мб. В компанії використовують операційні системи: Microsoft Windows 2000 Professional, Microsoft Windows 2000 Server.

2.2 Засоби телекомунікації

На заводі „Червона Зірка” використовується єднальна комп'ютери мережа на основі коаксіального кабелю. Як сервери використовується машини:

DELL-486, ACER-Pentium-100 - операційна система - Novell

Netware зберігають програмні продукти, що є загальнодоступними.

Pentium-II-266 - операційна система Windows NT Server 4.0 -

є сервером для мережі Microsoft Windows.

На робочих станціях для використання мережі Novell використовується пакет NWCLIENT.

На машинах з операційною системою Windows 95/NT є можливість користування мережею Microsoft Windows.

2.3 Програмне забезпечення використане під час практики

Частково програма написана на мові програмування Assembler-86, яка на мій погляд надає біль широкі можливості для роботи з пам'яттю, що дуже важливо в даному проекті, так як хост-контролер використовує прямий доступ до пам'яті і працює лише з фізичними адресами. Інтерфейсна частина написана на мові програмування С, так як Assembler-86 не надає таких зручних можливостей для виводу текстової інформації і за допомогою нього дуже важко організувати інтерфейс з користувачем. Також на асемблері зручніше використовувати регістри та порти.

2.4 Огляд програмних продуктів, які використовуються на

місті практики

Декілька років тому для ведення складського обліку, обліку виробничих фондів, заробітної плати, відпусток та лікарняних та інше велося за допомогою системи Clarion. Зараз відбувається заміна всіх цих систем обліку на системи написані спеціально для цього на мові Borland Delphi по технології клієнт-сервер.

Також на ПП використовуються поширені прикладні конструкторські системи, текстові редактори, електронні таблиці, СУБД, графічні редактори тощо.

Для набору тексту, оформлення документів та їх друкування користуються текстовим редактором Microsoft Word.

Для ведення нескладного обліку систему електронних таблиць Microsoft Excel та СУБД Microsoft Access.

Заходи щодо охорони праці

Безпосередньо після мого прибуття на підприємство інженер з техніки безпеки провів зі мною інструктаж та дав завдання дослідити умови роботи операторів ЕОМ та скласти звіт.

Трудова діяльність ЛО (людини-оператора) характеризується такими особливостями:

робота з великими масивами інформації, яка викликає стан емоційної напруженості;
підвищення стомлення зорового аналізатора, пов’язане з пульсаціями яскравості дисплея, та розмитістю між знаковою та графічною інформацією;
виникнення статичного напруження різних груп м’язів;
наявністю джерела підвищеного електромагнітного фона поблизу робочого місця.

З метою поліпшення умов, облаштування робочих місць, обладнаних відеотерміналами, повинно забезпечувати:

належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків;
оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, рівень іонізації повітря );
належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця.

А також потрібно враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори:

наявність шуму та вібрації;
м’яке рентгенівське випромінювання;
ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання;
електростатичне між екраном і оператором;
наявність пилу, озону, оксидів азоту й аєроіонізації.

Будівлі та приміщення, в яких експлуатуються ЕОМ та виконуються їх обслуговування, налагодження і ремонт, повинні відповідати вимогам:

СНиП 2.09.02-85 “Производственные здания”;
СНиП 2.09.04-87 “Административные и бытовые здания”;
“Правил устройства элетроустановок”, затверджених Головдерженергонаглядом СРСР 1984 р. (ПВЕ);
“Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей”, затверджених Головдерженергонаглядом СРСР 21.12.84 (ПТЕ);
Правил безпечної експлуатації елетроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронопраці 09.01.98 №4, зареєстрованих у Мін’юсті України 10.02.98 №93/2533 (ПТЕ);
СНиП 2.01.02-85 “Противопожарные нормы”;
ГОСТ 12.1.004 “ССБТ.Пожарная безопасность. Общие требования безопасности”;

Електробезпека

Під час проектування систем електропостачання, монтажу силового електрообладнання та електричного освітлення будівель та приміщень для ЕОМ необхідно дотримуватись вимог ПВЕ, ПТЕ, ПБЕ, СН 357-77 “Инструкция по проектированию силового осветительного оборудования промышленных предприятий”, затверджених Держбудом СРСР, ДНАОП 0.00-1.31-99 “Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин”, ГОСТ 12.1.030 “ССБТ Электробезопасность. Защитное заземление, зануление”, ГОСТ 12.1.019 “ ССБТ Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты”, ГОСТ 12.1.045, ВСН 59-88 Держкомархітектури СРСР “Электрооборудование жилых и общественных зданий. Нормы проектирования”, Правил пожежної безпеки в Україні, а також розділів СНиП, що стосується штучного освітлення і електротехнічних пристроїв, та вимог нормативно-технічної і експлуатаційної документації заводу виробника ЕОМ.

ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ, інше устаткування (апарати управління, контрольно-вимірювальні прилади, світильники тощо), електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони за ПВЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів.

Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела загоряння внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію.

Під час ремонту ліній електромережі шляхом зварювання, паяння та з використанням відкритого вогню необхідно дотримуватися Правил пожежної безпеки в Україні.

Лінія електромережі для живлення ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ виконується як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів. Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється.

Нульовий захисний провід прокладається від стійкі групового розподільчого щита, розподільчого пункту до розеток живлення. Не допускається підключення на щиті до одного контактного затискача нульового робочого та нульового захисного провідників. Площа перерізу нульового робочого та нульового захисного провідника в груповій трипровідній мережі повинна бути не менше площі перерізу фазового провідника. Усі провідники повинні відповідати номінальним параметрам мережі та навантаження, умовам навколишнього середовища, умовам розподілу провідників, температурному режиму та типам апаратури захисту, вимогам ПВЕ.

У приміщенні, де одночасно експлуатується або обслуговується більше п’яти персональних ЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинні підключатися до електромережі тільки з допомогою справних штепсельних з’єднань і електророзеток заводського виготовлення.

Штепсельні з’єднання та електророзетки крім контактів фазового та нульового робочого провідників повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Конструкція їх має бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників. Порядок роз’єднання при відключенні має бути зворотним. Необхідно унеможливити з’єднання контактів фазового провідників з контактами нульового захисного провідника.

Неприпустимим є підключення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі – з використанням перехідних пристроїв.

Штепсельні з’єднання та електророзетки для напруги 12 В та 36 В за своєю конструкцією повинні відрізнятися від штепсельних з’єднань для напруги 127В та 220В.

Штепсельні з’єднання та електророзетки, розраховані на напругу 12 В та 36 В, мають бути пофарбовані в колір, який візуально значно відрізняється від коліру штепсельних з’єднань, розрахованих на напругу 127В та 220В.

Індивідуальні та групові штепсельні з’єднання та електророзетки необхідно монтувати на негорючих або важкогорючих пластинах з урахуванням вимог ПВЕ та Правил пожежної безпеки в Україні.

Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ при розташуванні їх уздовж стін приміщення прокладають по підлозі поряд зі стінами приміщення, як правило, в металевих трубах і гнучких металевих рукавах з відводами відповідно до затвердженого плану розміщення обладнання та технічних характеристик обладнання.

При розташуванні в приміщенні за його периметром до 5 персональних ЕОМ, використанні трипровідного захищеного проводу або кабелю в оболонці з негорючого або важкогорючого матеріалу дозволяється прокладання їх без металевих труб та гнучких металевих рукавів.

Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ при розташуванні їх у центрі приміщення, прокладають у каналах або під знімною підлогою в металевих трубах або гнучких металевих рукавах. При цьому не дозволяється застосовувати провід і кабель в ізоляції з вулканізованої гуми та інші матеріали, що містять сірку.

Відкрита прокладка кабелів під підлогою забороняється.

Металеві труби та гнучкі металеві рукави повинні бути заземлені.

Заземлення повинно відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 “Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів”.

Конструкція знімної підлоги повинна бути такою, щоб забезпечувались:

вільний доступ до кабельних комунікацій під час обслуговування;
стійкість до горизонтальних зусиль при частково знятих плитах;
вирівнювання поверхні підлоги за допомогою регулювальних опорних елементів;
взаємозамінюваність плит.

Плити знімної підлоги повинні бути важкогорючими, з межею вогнестійкості не менше 0,5 год, або негорючими. Покриття плит виконують з матеріалів, які під час горіння не виділяють шкідливих токсичних речовин та газів, що сприяють корозії. Опори та стояки знімної підлоги повинні бути негорючими.

Простір під знімною підлогою розділяють негорючими діафрагмами на відсіки площею не більше 250 м². Межа вогнестійкості діафрагми повинна бути не меншою за 0,75 год. Комунікації прокладають крізь діафрагми в спеціальних обоймах з застосуванням негорючих ущільнювачів для запобігання проникненню вогню з одного відсіку в інший, а також з підпільного простору в приміщення.

Підпільний простір під знімною підлогою має бути оснащений системою автоматичної пожежної сигналізації та засобами пожежогасіння відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, СНиП 2.04.09-84, з використанням димових пожежних сповіщувачів.

Для протирання підлоги застосовують рідини, пара яких не утворює вибухопожежонебезпечних сумішей з повітрям та не викликає корозії контактів електричних з’єднань

Для підключення переносної електроапаратури застосовують гнучкі проводи в надійній ізоляції.

Тимчасова електропроводка від переносних приладів до джерел живлення виконується найкоротшим шляхом без заплутування проводів у конструкціях машин, приладів та меблях. Доточувати проводи можна тільки шляхом паяння з наступним старанним ізолюванням місць з’єднання.

Є неприпустимими:

експлуатація кабелів та проводів, з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості під час експлуатації, ізоляцією. Залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками;
застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПВЕ до переносних електропроводок;
застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;
користування пошкодженими розетками, розгалужувальними та з’єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;
підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);
використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.

Пожежна безпека

Забезпечення пожежної безпеки є невід’ємною частиною державної діяльності щодо охорони здоров’я та життя людей, національного багатства і навколишнього середовища.

Пожежа це процес горіння, що не контролюється і створює загрозу життю і здоров’ю людей навколишньому середовищу, призводить до матеріальних збитків.

Для забезпечення досягнення вибухопожежобезпечного використання електроустановок існує ряд спеціальних нормативних документів, виконання вимог яких є обов’язковим на всіх етапах проектування, монтажу та експлуатації. Вимоги щодо улаштування електроустановок встановлені Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ), Правилам технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ), та інших нормативних документів.

Імовірність виникнення пожежі від електротехнічного та другого одиничного виробу не повинна перевищувати 10^-6 на рік.

Значна кількість пожеж виникає як результат теплового прояву електричного струму. При короткому замиканні в місцях з’єднання проводів опір практично дорівнює нулю. Внаслідок чого величина струму досягає дуже великих значень. Телефонні апарати, сигнальні пристрої до них, електричні годинники, радіоприймачі та інші подібні споживачі електроенергії можуть застосовуватись при наявності переносних вуглекислотних вогнегасників з розрахунку 2 шт. на кожні 20 м² площі приміщень з урахуванням граничної допустимої норми концентрації вогнегасної речовини.

ЕОМ після закінчення роботи на них, повинні відключатися від мережі. Не рідше одного разу на квартал необхідно очищати від пилу вузли, кабельні канали.

Не дозволяється:

розміщати машинні зали ЕОМ у підвалах;
проводити роботи з ремонту вузлів (блоків) ЕОМ безпосередньо в машинному залі;
зберігати постійно в залах ЕОМ дискети та інші носії інформації, запасні блоки і деталі;
користуватися електронагрівальними приладами, крім технологічно необхідними;
користуватися несправними приладами, проводами з пошкодженою ізоляцією;
використовувати протипожежний інвентар та устаткування не за призначенням;
залишати без нагляду ввімкнуту мережу, електронну апаратуру яка використовується для випробування та контролю ЕОМ.

Вибухопожежобезпечність електричних мереж забезпечується відповідним доглядом і проведенням вчасних планово-профілактичних і капітальних ремонтів, систематичних оглядів їх технічного стану. Велике значення для безперебійної і безаварійної роботи має стан контактної частини, яку необхідно систематично перевіряти і ремонтувати. Після відпрацювання кожним електротехнічним агрегатом певної кількості годин, треба здійснювати профілактичні огляди й різноманітні види планового ремонту.

Режим праці та відпочинку користувачів ПЕОМ, працюючих за дисплеями.

Роботи, які виконуються на ПЕОМ, розрізняються по ступеню концентрації уваги на екрані, на документі, на елементах керування (клавіатура, миша), а також по ступеню зорового, нервово-емоційного, м’язного напруження, по ступеню одноманітності в роботі.

При оцінці тривалості неперервної роботи з відотеpміналом треба розрізнити характери робіт. При редагуванні, введенні даних тривалість робіт при одноразовому підході повинна бути до 1–2 годин, між підходами треба робити перерви 5–15 хвилин, в залежності від втоми.

При більш напружених видах робіт, таких як відлагодження програм, інтенсивне введення даних, робота в інтерактивному режимі, перерви треба робити частіше. Відпочинок в перервах повинен бути продуктивним.

Дуже коpисно pобити заpядки для пальців рук, а також для всього тіла.

Відомо, що в процесі діяльності м'язів виробляються речовини необхідні для нормального функціонування та розвитку мозку.

Для запобігання перенапруження організму, час роботи за відеотеpміналом встановлюють на рівні 50% від тривалості робочої зміни.

Розташування робочого місця

Необхідно стало розташовувати клавіатуру на робочому столі, не допускаючи її хитання. Разом з тим має бути передбачена можливість її поворотів та переміщень.Положення клавіатури та кут її нахилу повинні відповідати побажанням користувача.

Принтер потрібно розташовувати так, щоб доступ до нього користувача та його колег був зручним .

Коснтрукція робочого столу повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання, що використовується з урахуванням його кількості, розмірів, конструктивних особливостей та характеру роботи, яка виконується. Корисно мати модульне, рухоме робоче місце. Площа столу залежить від всіх необхідних для роботи компонентів, що розміщуються, та повиннв допускати можливість вільного пересуваня пристроїв. Поверхня столу має бути матовою з малим відбиттям та теплоізолюючою.