Державний бюджет: суть, доходи, видатки

Міністерство освіти і  науки України

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Економічний факультет

Кафедра фінансів

Реферат

З дисципліни «Фінанси»

На тему: «Державний бюджет: суть, доходи, видатки»

Виконала: студентка

Гр. ЕМ-11-1

Недзельська М.М.

Перевірив:

Дніпропетровськ, 2011

План

1. Вступ
2. Сутність та роль бюджету в соціально-економічних процесах
3. Доходи бюджету
4. Видатки бюджету
5. Висновки
6. Список використаної літератури 
   

Вступ

Бюджет та бюджетна система загалом  відноситься до тієї сфери суспільного  життя, що безпосередньо стосується інтересів всіх і кожного. В бюджеті  будь-якої країни відбиваються важливі  економічні, соціальні, політичні проблеми життя суспільства і людини.

В умовах ринкових відносин і особливо в перехідний період до ринку бюджетна система є найважливішим економічним  регулятором. Від того, наскільки  правильно побудовано бюджетну систему  залежить ефективне функціонування всього народного господарства країни, зовнішніх відносин.

Кожна країна має свою бюджетну систему, що відображає її економічну, соціальну, зовнішньоекономічну політику. Важливість питання побудови ефективної бюджетної  системи полягає у тому, що через  бюджетну систему, зокрема, через її ланки перерозподіляється частина  національного доходу, що обумовлено необхідністю створення централізованого фонду грошових коштів для забезпечення суспільних потреб та повного виконання  державою своїх функції.

При переході економіки України  до ринкових відносин державний бюджет зберігає свою важливу роль. Але  при цьому змінюються методи його впливу на суспільне виробництво  і сферу соціальних відносин. Тому він широко використовується для  міжгалузевого і територіального  перерозподілу фінансових ресурсів з урахуванням рівня розвитку економіки і культури на всій території  України. В умовах переходу до ринкових відносин кошти державного бюджету  України повинні перш за все скеровуватися  на фінансування структурної перебудови економіки, комплексних цільових програм, нарощування науково - технічних  програм,  прискорення соціального  розвитку і соціального захисту  населення. Розглядаючи бюджет як економічну категорію, слід відзначити, що він  є складовою грошових відносин, пов’язаних із розподілом і перерозподілом валового внутрішнього продукту і національного доходу України.

Сутність та роль бюджету в соціально-економічних  процесах.

Бюджет - складна економічна категорія. Як категорія, державний  бюджет являє собою систему економічних  відносин, що складаються в суспільстві  в процесі формування, розподілу  та використання централізованого грошового  фонду країни, призначеного для задоволення  суспільних потреб. Іншими словами, державний бюджет - це грошові відносини, що виникають у держави з фізичними та юридичними особами у зв’язку з розподілом та перерозподілом  національного доходу, призначеного для фінансування народного господарства, соціально-культурних заходів та установ, управління державою, укріплення обороноздатності країни.

Будучи частиною бюджетних  відносин, державний бюджет як категорія  характеризується тими ж рисами, які  притаманні фінансам в цілому, але в той же час має свої особливості, які відрізняють його від інших сфер та ланок фінансових відносин. До числа таких особливостей слід віднести те, що:

а) бюджет являє собою  економічну форму перерозподільчих відносин, пов’язаних з відокремленням частини національного доходу в руках держави та її використанням для суспільних потреб;

б) за допомогою бюджету  здійснюється перерозподіл національного  доходу (національного багатства) між  найважливішими сферами суспільного  виробництва (промисловістю, сільським  господарством, транспортом, будівництвом і т.д.), в межах галузей народного господарства, між сферами суспільної діяльності (виробничою і невиробничою сферами економіки), між регіонами країни та територіями;

в) область бюджетного розподілу  займає центральне місце в складі державних фінансів, що визначило  ключовим положенням бюджету у порівнянні з іншими ланками фінансової системи.

Важливою є роль бюджету  у розподілі сукупного суспільного  продукту та національного доходу. В бюджеті країни акумулюється значна частина знов створеної вартості національного доходу, розподілюваного у відповідності з ринковими законами суспільного розвитку для забезпечення розширеного відтворення та задоволення загальнодержавних потреб.

В умовах ринкових відносин розподіл національного доходу відбувався за рахунок створення, розподілу  та використання грошових доходів та накопичень. До числа таких доходів  відносяться, перш за все, державні доходи, доходи підприємств та об¢єднань, різних комерційних структур, фінансових груп, банків, а також доходи населення. Значна частина національного доходу поступає в бюджет шляхом прямого перерозподілу – оподаткування державних, приватних та комерційних підприємств. Розподіл частини національного доходу через державний бюджет обумовлено необхідністю створення централізованого фонду грошових коштів для розширеного відтворення та задоволення інших сукупних потреб суспільства, шляхом перерозподілу коштів між галузями виробничої та невиробничої сфер життєдіяльності суспільства, а також між економічними районами країни.

Перерозподіл національного  доходу між галузями, об¢єднаннями, фірмами через державний бюджет обумовлено головним чином необхідністю передачі частини чистого доходу із однієї галузі суспільного виробництва в іншу у відповідності з планами  економічного та соціального розвитку країни, з програмами радикальних економічних перетворень суспільства, для проведення перебудови структури суспільного виробництва і т.д.

Як економічна категорія, бюджет відображає складні відносини  з приводу руху централізованих  грошових ресурсів, призначених для  задоволення суспільних потреб. Зважаючи на той факт, що бюджет в певній мірі є передумовою, та результатом суспільного  розвитку, можна виділити фактори, які  впливають на формування бюджету  та його використання. Такими факторами  є:

а) економічні;

б) соціальні;

в) політичні.

Економічні фактори в значній мірі пов’язані з макроекономічними процесами, що  відбуваються в сфері суспільного виробництва. Сюди відноситься сукупний суспільний продукт, валовий внутрішній продукт, національний доход, економічне зростання (спад) виробництва, інфляція, безробіття і т.д.

З точки зору перспектив формування бюджету, основною закономірністю відтворення в умовах ринку повинна  стати тенденція збільшення фонду  нагромадження при розподіленні національного доходу України. Це дозволить  здійснити більш цілеспрямовану інвестиційну політику, укріпити матеріально-технічну базу виробництва і тим самим збільшити доходну частину державного бюджету України.

Соціальні фактори формування та використання бюджету в значній мірі обумовлені особливостями відтворення робочої сили і населення країни в цілому. Сюди слід віднести фінансові кошти, що йдуть на освіту, охорону здоров¢я, соціально-культурні заходи, соціальний захист населення, а також величину суспільного фонду споживання; обсяг і рівень заробітної плати різних категорій працюючих; розмір споживчого кошику; товарообіг державної та комерційної торгівлі; мережу дошкільних, шкільних та професійно-технічних учбових установ, вузів і т.д.

Політичні фактори безпосередньо пов’язані з забезпеченням обороноздатності країни та підтримкою внутрішнього правопорядку, управлінням країною, законодавчою та виконавчою владою.

Як висновок можна відзначити, що найважливіше призначення бюджету -  це створення матеріальної основи для реалізації державою своїх функцій: економічної, соціальної, політичної та оборонної.

Сутність державного бюджету  як економічної категорії реалізується через його функції:

• розподільчу;
• контролююча;
• забезпечення існування держави.

Прояв розподільчої функції обумовлений тим, що у відносинах з бюджетом вступають всі учасники суспільного виробництва. Основним об’єктом бюджетного розподілу та перерозподілу є чистий доход, отриманий в суспільстві. Але це не виключає можливості перерозподілу через бюджет і частини вартості необхідного продукту (прибутковий податок з громадян), а інколи і національного багатства. За допомогою розподільчої функції бюджету відбувається концентрація грошових коштів в руках держави та їх подальше використання з метою задоволення суспільних потреб. Розподіл та перерозподіл грошових коштів відбувається між окремими галузями та сферами діяльності, між окремими групами населення. В результаті розподілу та перерозподілу здійснюється формування різних фондів грошових ресурсів - державного та місцевих бюджетів, фондів соціального страхування, фондів зайнятості населення, фондів пенсійного забезпечення, інноваційного і т.д.

Розподільча функція бюджету  також використовується для втручання  держави в процес суспільного  виробництва – регулювання господарської  діяльності підприємств, прискорення  темпів економічного зростання, посилення  господарської активності підприємців. За допомогою бюджету держава  впливає не тільки на перерозподіл національного доходу, але і на його виробництво, накопичення грошових ресурсів, сферу споживання, процеси  демонополізації економіки, на процеси  роздержавлення.

Контролююча функція полягає в тому, що бюджет об’єктивно – через формування та використання  грошових коштів держави – відображає економічні процеси, що відбуваються в структурних ланках економіки. При формуванні державних доходів фінансовий контроль здійснюється за правильністю справляння різних видів податків, мобілізації інших джерел доходів, дотримання пропорцій між ними, визначенням податкової бази, формами пільгового оподаткування, строками надходження доходів. При використанні бюджетних коштів контролюється ефективність їх використання, їх відповідність цільовому призначенню.

Фінансовий контроль здійснюється за виробництвом, розподілом та споживанням  сукупного суспільного продукту та національного доходу, за пропорціями, які склалися в процесі перерозподілу  національного доходу.

Функція забезпечення існування держави ставить своїм завданням створення матеріально-фінансової бази функціонування держави; утримання апарату управління країною, президентської влади, законодавчої та виконавчої влади, правоохоронних та митних органів, податкової служби.

Доходи бюджету

При переході до ринкових відносин державний бюджет зберігає свою важливу  роль. Але методи його впливу на суспільне  виробництво і сферу соціальних відносин змінюються. Кошти державного бюджету передусім повинні направлятися на фінансування структурної перебудови економіки, комплексних цільових програм, збільшення науково-технічного потенціалу, прискорення соціального розвитку і соціальний захист населення.

Важлива роль державного бюджету  не обмежується фінансуванням матеріальної сфери виробництва. Бюджетні ресурси  направляються також і на невиробничу  сферу (освіту, охорону здоров'я, культуру та ін.). За рахунок бюджетних та позабюджетних  фондів фінансуються підприємства та організації соціально-культурного  призначення. Ці видатки мають велике значення, оскільки дають змогу державі  розвивати освіту, культуру, охорону здоров’я, соціальний захист населення.

Видатки бюджету на соціально-культурні  заходи мають не тільки соціальне, а  й економічне значення, оскільки вони є найважливішою частиною затрат на відтворення робочої сили і  підвищують матеріальний та культурний рівень життя населення.

Державний бюджет є головним фінансовим планом держави на поточний рік. З цієї точки зору, він є  розписом доходів та видатків держави, який затверджується у вигляді закону Верховною Радою України.

Залежно від співвідношення доходів і видатків державний  бюджет може бути:

- збалансованим - видатки  дорівнюють доходам;

- дефіцитним - доходів не  вистачає для фінансування видатків;

- профіцитним - сума доходів  переважає над видатками.

Доходи бюджету – частина  централізованих фінансових ресурсів держави, необхідних для виконання  його функцій. Доходи виражають економічні відносини, які виникають у держави  з юридичними і фізичними особами  в процесі формування бюджетного фонду країни.

Формою прояву категорії  доходи бюджету є різні види платежів підприємств, організацій і населення  в бюджет, а їх матеріальним втіленням - грошові кошти, що мобілізуються в бюджет. Характеризуючи економічну сутність категорії доходи бюджету, необхідно відзначити, що бюджетні доходи, з одного боку, є результатом розподілу вартості суспільного продукту між різними учасниками відтворювального процесу, а з іншого - об'єктом подальшого розподілу сконцентрованої в руках держави вартості.

Головне матеріальне джерело  доходів бюджету - внутрішній валовий продукт. Якщо для покриття фінансових потреб його недостатньо, держава залучає національне багатство, а саме: доходи від приватизації державного майна, від продажу золотовалютного запасу та інших національних цінностей. Поповнення ресурсів бюджетного фонду може здійснюватись також на основі внутрішніх і зовнішніх позик і за рахунок емісії паперових грошей.  

Доходами бюджету є  ті грошові кошти, що надходять у  розпорядження держави на безвідплатній  і безповоротній основі згідно з  чинним бюджетним і податковим законодавством. Співвідношення способів формування бюджетного фонду - на основі справляння бюджетних доходів, залучення позик і грошової емісії - різниться по країнах і в часі, залежить від конкретної економічної ситуації, від стану самої фінансової системи та ін.

Доходи бюджету класифікують за різними ознаками. Залежно від методів мобілізації доходи бюджету поділяють на податкові й неподаткові. Країни з ринковою економікою доходи своїх бюджетів формують в основному за рахунок податків.

Згідно з Бюджетним  Кодексом України доходи бюджету  класифікуються за такими розділами:

1. податкові надходження
2. неподаткові надходження
3. доходи від операцій з капіталом
4. трансферти.

До податкових доходів, які  формують основну частину бюджетного фонду держави, відносять податки  і збори, встановлені законодавством України.

Неподатковими доходами бюджету  є:

• доходи від використання майна, що перебувають у державній власності;
• доходи від продажу майна, що перебувають у державній та комунальній власності;
• проценти і дивіденди, нараховані на частку майна, що належить державі в майні господарських товариств;
• доходи від платних послуг, що надаються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також бюджетними установами;
• кошти, отримані в результаті застосування заходів громадянсько-правової, адміністративної і кримінальної відповідальності (штрафи, конфіскації, компенсації та інші суми примусового вилучення);
• інші неподаткові доходи.

Офіційні трансферти –  це кошти, що надходять до державного бюджету від інших органів  державної влади, бюджету АРК, інших  місцевих бюджетів, а також  від  міжнародних організацій і урядів іноземних держав, наданих  на безоплатній  та безповоротній основі.

Видатки бюджету

Видатки бюджету — це економічні відносини, що виникають з приводу розподілу коштів бюджетного фонду держави.

Формою прояву цих відносин е конкретні види видатків, кожний з яких може бути охарактеризований  з кількісної і якісної сторони. Якісна характеристика дає змогу  встановити економічну природу і  суспільне призначення кожного  виду бюджетних видатків, а кількісна - їх величину.

З метою з'ясування ролі й  значення бюджетних видатків в соціально-економічному житті держави фінансовою теорією  і практикою розроблена класифікація бюджетних витрат.

Видатки державного бюджету  можуть розподілятися  за наступними ознакам:

• за економічним змістом;
• за функціями, які виконує держава;
• за галузями й видами діяльності;
• програмно-цільовим призначенням.

Залежно від економічної характеристики операцій, під час проведення яких здійснюються бюджетні видатки, вони класифікуються на поточні й капітальні. Поточні бюджетні видатки пов'язані з наданням бюджетних коштів юридичним і фізичним особам з метою покриття їх поточних потреб. До цих затрат відносять: закупівлю товарів і послуг, необхідних для утримання економічної і соціальної інфраструктури (оплата праці державних службовців, закупівля предметів і матеріалів, необхідних для поточних господарських цілей, оплата транспортних і комунальних послуг та ін.); трансферти населенню (пенсії, стипендії, допомоги, інші виплати); поточні субсидії державним і приватним підприємствам, а також нижчестоящим органам влади; виплату процентів за державним боргом та ін. У своїй сукупності поточні видатки формують звичайний (поточний) бюджет, на який припадає основна частина всіх бюджетних витрат.

Капітальні видатки пов'язані з інвестуванням бюджетних коштів в основні фонди і нематеріальні активи, зі створенням державних запасів і резервів. Вони включають затрати на нове будівництво і розвиток діючих об'єктів державної і комунальної власності (їх розширення, реконструкцію і технічне переоснащення), інвестиційні субсидії, довгострокові бюджетні кредити і державні гарантії інвесторам, що фінансують високоефективні інвестиційні проекти. Сукупність цих видатків формує бюджет розвитку.

Функціональна класифікація відображає напрями використання коштів бюджету на виконання конкретних функцій держави.

В основі галузевої класифікації видатків бюджету лежить поділ економіки на галузі й види діяльності. З урахуванням цього витрати групуються у виробничій сфері за галузями: промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, зв'язок, та в невиробничій за галузями і видами діяльності: житлово-комунальне господарство, освіта, охорона здоров'я, культура, управління і т. п.

Відомча ознака класифікації дає можливість у кожній групі бюджетних видатків виділити безпосередніх розпорядників бюджетних коштів - відповідне міністерство, державний комітет, державне відомство або іншу юридичну особу, якій надаються асигнування з бюджету. Таке групування витрат дає змогу забезпечити конкретно-адресний фінансовий контроль за використанням бюджетних ресурсів.

Програмно-цільовий метод складання та виконання бюджету дозволяє оцінити й розрахувати ефективність витрачання бюджетних коштів, та забезпечення ефективності й досягнення конкретних результатів розпорядниками бюджетних коштів.

Висновки

Бюджет – складна економічна категорія. Як категорія, державний  бюджет являє собою систему економічних  відносин, що складаються в суспільстві  в процесі формування, розподілу, та використання централізованого грошового  фонду країни, призначеного для задоволення  суспільних потреб. Важливою є роль бюджету у розподілі сукупного  суспільного продукту та національного  доходу. В бюджеті країни акумулюється значна частина знов створеної вартості – національного доходу, розподілюваного і перерозподілюваного у відповідності з ринковими законами суспільного розвитку для забезпечення розширеного відтворення та задоволення загальнодержавних потреб.

Найважливіше призначення  бюджету – це створення матеріальної основи для реалізації державою своїх функцій: економічної, соціальної, політичної та оборонної.

Сутність державного бюджету  як економічної категорії реалізується через його функції: розподільчу, контролюючу, забезпечення існування держави. В  умовах реформування економіки України, пов’язаної з функціонуванням різних форм власності, виникає потреба перегляду характеру і змісту бюджетних відносин. На сьогоднішній день виникають труднощі як із формуванням централізованого фонду коштів держави, так і з його використанням. Ці труднощі зумовлені недосконалістю законодавства України, традиційними, застарілими підходами організації бюджетних відносин. У такій ситуації командно-адміністративні методи управління повністю не вдалося усунути, а нові перебувають на стадії становлення. Зумовлено це повільним процесом реформування системи власності, що докорінно впливає на зміст розподільного і перерозподільного процесів в Україні.

Значення державного бюджету  обумовлено не лише обсягом коштів, які зосереджено в ньому. В безпосередньому взаємозв’язку з бюджетом і під його впливом функціонують усі інші ланки фінансової системи.

Важлива роль державного бюджету  не обмежується фінансуванням матеріальної сфери виробництва. Бюджетні ресурси  направляються також і на невиробничу  сферу (освіту, охорону здоров'я, культуру та ін.). За рахунок бюджетних та позабюджетних  фондів фінансуються підприємства та організації соціально-культурного  призначення. Ці видатки мають велике значення, оскільки дають змогу державі розвивати освіту, культуру, охорону здоров’я, соціальний захист населення.

Список використаної літератури:

1. Бескид Й.М. Державний бюджет України // Методичні рекомендації. – Трернопіль. – 1996.
2. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1997.
3. Єпіфанов А.О., Сало В.І., Д’яконова І.І. Бюджет і фінансова політика України. – К.: Наукова думка. – 1997.
4. Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України. – К.: НІОС. – 2000.
5. Юрій С.І., Бескид Й.М. Державний бюджет України. Навчальний посібник. – Тернопіль: ТАНГ, 2000.