Детінізація України

План

Вступ.

1.Загальна характеристика  корпоративного інвестиційного  фонду.

2.Загальна характеристика  пайового інвестиційного фонду.

Висновок.

Список використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ.

Одним із загальноприйнятих у світі способів інвестування, який поєднує прийнятну доходність із мінімізацією ризиків, є спільне інвестування. Згідно із Законом України  “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”  інститут спільного інвестування – корпоративний  інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд, який провадить діяльність з об’єднання грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери  інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.

Отже,завдання системи  інституту  спільного інвестування полягає  у збиранні коштів у дрібних інвесторів, концентрації їх у спеціальних інститутах та вкладанні їх в об’єкти інвестування.

Згідно із ст.22 Закону України  “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”  пайові інвестиційні фонди – це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності. Отже пайовий інвестиційний фонд – це незвична в цивільному праві конструкція,яка передбачає відокремлену власність без чітко зафіксованого власника. За змістом норм Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за № 157/6445, у випадку «класичної» спільної власності об’єкт права власності реєструється за конкретними співвласниками із зазначенням частки кожного.[3,133]

 

 

 

1.Загальна характеристика корпоративного інвестиційного фонду.

Корпоративний інвестиційний  фонд - це інститут спільного інвестування, який створюється у формі відкритого акціонерного товариства і провадить  виключно діяльність із спільного інвестування.

Корпоративний інвестиційний  фонд створюється та проводить свою діяльність відповідно до законодавства  з питань діяльності акціонерних  товариств з урахуванням особливостей, встановлених  Законом України  “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”  .

Корпоративний інвестиційний  фонд не може бути заснований юридичними особами, у статутному капіталі яких частка держави або органів місцевого  самоврядування перевищує 25%.

Документами корпоративного інвестиційного фонду на основі яких він провадить свою діяльність є  статут та регламент.

Статут корпоративного інвестиційного фонду, крім положень, передбачених законодавством, повинен також містити відомості  про:

• тип корпоративного інвестиційного фонду (відкритий, інтервальний чи закритий);
• вид корпоративного інвестиційного фонду (диверсифікований, недиверсифікований);
• спільне інвестування як виключну діяльність корпоративного інвестиційного фонду;
• обмеження щодо діяльності;
• акції корпоративного інвестиційного фонду, які повинні бути тільки простими іменними;
• розмір початкового статутного капіталу та кількість акцій, що становлять початковий статутний капітал корпоративного інвестиційного фонду.

Регламент корпоративного інвестиційного фонду повинен містити відомості  про:

• умови, за яких може бути проведена заміна компанії з управління активами або зберігача, та порядок такої заміни із зазначенням дій, спрямованих на захист прав акціонерів;
• порядок визначення вартості чистих активів та ціни розміщення (викупу) акцій;
• розмір винагороди компанії з управління активами та покриття витрат, пов'язаних із діяльністю фонду, що відшкодовуються за рахунок його активів;
• порядок розподілу прибутку корпоративного інвестиційного фонду;
• порядок та строки викупу корпоративним інвестиційним фондом своїх акцій на вимогу інвесторів;
• напрями інвестицій (інвестиційна декларація);
• мінімальну вартість договорів (угод) щодо активів інвестиційного фонду, укладених компанією з управління активами, які підлягають затвердженню наглядовою радою фонду.

Регламент корпоративного інвестиційного фонду затверджується його засновниками, В свою чергу, зміни до регламенту - загальними зборами акціонерів. Регламент  та зміни до нього підлягають реєстрації в Національній комісії цінних паперів  та фондового ринку.

Обов'язковим є зазначення слова "корпоративний інвестиційний  фонд" та типу і виду фонду у  його документах в його назві. Якщо фонд є венчурним, це також відображається у його назві.[1]

Статутний капітал корпоративного інвестиційного фонду

Початковий статутний  капітал корпоративного інвестиційного фонду формується за рахунок грошових коштів, державних цінних паперів, цінних паперів інших емітентів, що допущені до торгів на фондовій біржі, та об'єктів нерухомості, необхідних для забезпечення статутної діяльності.

Розмір початкового статутного капіталу корпоративного інвестиційного фонду не може бути менше розміру, встановленого законодавством для  публічних акціонерних товариств (1250 мінімальних заробітних плат).

Збільшення статутного капіталу корпоративного інвестиційного фонду  здійснюється виключно за рахунок грошових коштів акціонерів, внесених шляхом придбання  ними акцій.

Діяльність корпоративного інвестиційного фонду

Корпоративний інвестиційний  фонд (крім венчурного) має право  на проведення своєї діяльності, якщо 60 або більше відсотків середньорічної вартості активів, що належать йому на праві власності, вкладені у цінні  папери, корпоративні права та нерухомість. Гранична вартість активів корпоративного інвестиційного фонду, які можуть бути вкладені у нерухомість, встановлюється Національною комісією з цінних паперів  та фондового ринку .

Управління активами корпоративного інвестиційного фонду на підставі відповідного договору здійснює компанія з управління активами, яка у відносинах з третіми  особами діє від імені та в  інтересах інвестиційного фонду.

Договір між корпоративним  інвестиційним фондом і компанією  з управління активами, між корпоративним  інвестиційним фондом і зберігачем укладається на строк не більш  як три роки, і його дія може бути продовжена тільки за рішенням загальних  зборів акціонерів фонду або наглядової ради цього фонду з його обов'язковим  подальшим затвердженням рішенням загальних зборів акціонерів фонду.

Корпоративний інвестиційний  фонд не відповідає за зобов'язаннями держави, а держава не відповідає за зобов'язаннями корпоративного інвестиційного фонду.

Вищим органом корпоративного інвестиційного фонду є загальні збори акціонерів, до компетенції  яких належить обрання членів наглядової ради, затвердження змін до регламенту, укладених договорів з компанією  з управління активами та зберігачем.

Наглядова рада корпоративного інвестиційного фонду забезпечує контроль за належним виконанням умов договорів  з компанією управління активами, зберігачем, реєстратором, аудитором  та незалежним оцінювачем майна. До компетенції  наглядової ради також належить скликання  загальних зборів акціонерів, прийняття  змін до проспекту емісії, підготовка пропозицій для закритих фондів про  розмір і порядок виплати дивідендів.[6]

Компанія з управління активами інституційних інвесторів — господарське товариство, яке  здійснює професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видає Національна  комісія з цінних паперів та фондового  ринку.[1,ст.3]

Договори між корпоративним  фондом і компанією з управління активами про управління активами укладаються  на строк не більше трьох років  і можуть бути продовжені тільки за рішенням загальних зборів акціонерів або наглядової ради.

Слід зазначити, що порядок  функціонування  інституту спільного  інвестування  передбачає створення  резервного фонду у розмірі, визначеному  установчими документами компанії з управління активами, але не менше  як 25 % статутного капіталу компанії з  управління активами. Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду  не може бути меншим 5 % суми чистого  прибутку.

Компанія з управління активами може одночасно здійснювати  управління активами кількох інвестиційних  фондів. Винагорода компанії з управління активами  за діяльність з управління активами встановлюється у співвідношенні до вартості чистих активів інвестиційного фонду та сплачується грошовими  коштами.

Компанія з управління активами та торговець цінними паперами мають забезпечити вільний доступ інвесторів до інформації, що міститься  у проспекті емісії цінних паперів  інституту спільного інвестування, регламенті та змінах до них.

Активи інститутів спільного  інвестування у формі цінних паперів  зберігаються та обліковуються на рахунку  в цінних паперах у зберігача.

Зберігач активів —  банк, що має ліцензію на здійснення депозитарної діяльності зберігача  цінних паперів. Кожен інститут спільного  інвестування може мати тільки одного зберігача.

Зберігач провадить діяльність на підставі статуту та договору про  обслуговування, укладеного з корпоративним  фондом або з компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду  на строк не більше трьох років. Він  зобов'язаний обслуговувати інвестиційні фонди з дотриманням регламенту та проспекту емісії цінних паперів, а також контролювати діяльність компанії з управління активами щодо розрахунку вартості чистих активів, розміщення та викупу цінних паперів, напрямів використання прибутків. Для цього зберігач зобов'язаний один раз на квартал перевіряти правильність розрахунків вартості чистих активів, виконаних компанією з управління активами.

Грошові кошти корпоративного фонду зараховуються на його рахунок  у банку відповідно до умов договору про обслуговування.

Реєстратор веде реєстр власників  іменних цінних паперів, випущених  у документарній формі, за договором  з корпоративним інвестиційним  фондом або компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду. Реєстр власників іменних цінних паперів може вести зберігач активів  без отримання ліцензії.

Якщо чисельність акціонерів інституту спільного інвестування не перевищує 500 осіб, ведення реєстру  власників іменних цінних паперів  може здійснювати компанія з управління активами такого фонду без отримання ліцензії. Компанія з управління активами  відкритого типу може самостійно реєструвати власників іменних цінних паперів.

Незалежний оцінювач майна  інституту спільного інвестування — це суб'єкт оціночної діяльності — суб'єкт господарювання, який оцінює нерухоме майно під час його придбання  або відчуження в порядку, встановленому  законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Незалежний оцінювач майна  проводить оцінку відповідно до договору, що укладається між ним та компанією  з управління активами. Винагорода незалежному оцінювачу майна  інституту спільного інвестування  виплачується за рахунок активів  інституту спільного інвестування в порядку, встановленому законодавством.

Аудитор (аудиторська фірма) залучається компанією з управління активами щорічно з метою перевірки  і підтвердження правильності річної фінансової звітності.[7]

Корпоративний інвестиційний  фонд не має права:

— емітувати та розміщувати  цінні папери, крім акцій;

— залучати позики або кредит у розмірі, що перевищує 10 % його активів;

— надавати активи під заставу  в інтересах третіх осіб;

— розміщувати акції за ціною, нижчою від номінальної вартості;

— розміщувати акції за ціною, нижчою від вартості чистих активів  корпоративного інвестиційного фонду  в розрахунку на одну акцію;

— розміщувати акції понад  проголошену кількість;

— створювати будь-які спеціальні або резервні фонди.[2,154]

Свою діяльність корпоративний  інвестиційний фонд розпочинає тоді, коли не менше 60 % середньорічної вартості активів, що належать йому на праві  власності, вкладено в цінні папери, корпоративні права та нерухомість.

Після реєстрації корпоративного інвестиційного фонду в реєстрі  інституту спільного інвестування починається розміщення його акцій  за грошові кошти. Акцій можуть бути тільки простими іменними. Розміщення здійснюється відповідно до Положення  про порядок розміщення, обігу  та викупу цінних паперів інституту  спільного інвестування, затвердженого  рішенням НКЦПФР від 9 січня 2003 р. № 3.

Строк розміщення акцій корпоративного інвестиційного фонду:

— відкритого або інтервального — не обмежується;

— закритого — зазначається у проспекті емісії акцій такого фонду.

 Корпоративний інвестиційний  фонд припиняє свою діяльність  шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Корпоративний інвестиційний  фонд ліквідується, якщо:

— вартість його активів  стала меншою, ніж початковий розмір статутного капіталу;

— закінчився строк діяльності фонду (для закритих корпоративних  інвестиційних фондів);

— проспект емісії акцій  фонду не зареєстровано протягом року з дати включення до реєстру  інституту спільного інвестування;

— в інших випадках, передбачених законодавством.

Національна комісія з  цінних паперів та фондового ринку  може порушувати в судовому порядку  питання про ліквідацію корпоративного інвестиційного фонду, якщо фонд провадить діяльність заборонену законом та без реєстрації в реєстрі інституту спільного інвестування.

З моменту прийняття рішення  про ліквідацію корпоративного інвестиційного фонду йому забороняється розміщувати  свої акції. Для ліквідації корпоративного інвестиційного фонду створюється  ліквідаційна комісія, до складу якої обов'язково мають входити представники компанії з управління активами та зберігача, а також можуть входити  представники Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Кошти, отримані від реалізації активів корпоративного інвестиційного фонду, розподіляються насамперед між  акціонерами пропорційно до кількості  акцій, що їм належать. Потім вносяться  обов'язкові платежі до Державного бюджету України, після чого задовольняються  вимоги кредиторів.

Корпоративний інвестиційний  фонд вважається ліквідованим після  його вилучення з реєстру інституту спільного інвестування.[7]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Загальна характеристика  пайового інвестиційного фонду.

Пайовий інвестиційний фонд - це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються  останньою окремо від результатів  її господарської діяльності.

Пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою. Мінімальний  обсяг активів пайового інвестиційного фонду не може бути меншим розміру  початкового статутного капіталу корпоративного інвестиційного фонду.

Пайовий інвестиційний фонд створюється за ініціативою компанії з управління активами шляхом придбання  інвесторами випущених нею інвестиційних  сертифікатів.

Пайовий інвестиційний фонд формується з активів, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні  компанії з управління активами  та обліковуються  нею окремо від результатів власної  господарської діяльності. Пайовий  інвестиційний фонд не є юридичною  особою.[1]

На відміну від корпоративного інвестиційного фонду, інвестори пайового фонду не набувають прав, установлених законом для акціонерів. Замість  поняття "акціонер" використовується термін "учасник". Пайовий інвестиційний  фонд створюється за ініціативою  компанії з управління активами шляхом придбання інвесторами випущених  нею інвестиційних сертифікатів.

Грошові кошти пайового фонду  зараховуються на окремий рахунок  компанії з управління активами в  банку окремо від власних коштів  компанії з управління активами, коштів інших пайових фондів та відповідно до умов договору про обслуговування.

Слід звернути увагу на те, що емітентом інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду є  компанія з управління активами. Інвестиційні сертифікати можуть розміщуватися шляхом відкритого або закритого розміщення. Учасником пайового інвестиційного фонду може бути юридична або фізична особа, яка за грошові кошти придбала інвестиційний сертифікат фонду.

Інвестиційний сертифікат —  цінний папір, який випускає компанія з управління активами пайового інвестиційного фонду, він засвідчує право власності  інвестора на частку в пайовому інвестиційному фонді.

Фактично пайовий інвестиційний  фонд є інвестиційним портфелем, сформованим компанією з управління активами від свого імені за рахунок  коштів учасників, тобто компанія з  управління активами здійснює довірче  управління коштами, сплаченими за інвестиційні сертифікати.

Щоб створити пайовий інвестиційний  фонд, компанія з управління активами має здійснити певну послідовність  заходів.

Етапи створення пайового інвестиційного фонду компанією  з управління активами передбачають наступні дії у такій послідовності:

1. Розробити та затвердити  регламент пайового інвестиційного  фонду.

2. Подати до Національної  комісії з цінних паперів та  фондового ринку документи, необхідні  для реєстрації регламенту інвестиційного  фонду та його внесення до  реєстру інституту спільного  інвестування.

3. Укласти договори з  аудитором (аудиторською фірмою), зберігачем, реєстратором чи депозитарієм, оцінювачем майна.

4. Розробити та затвердити  проспект емісії інвестиційних  сертифікатів фонду.

5. Подати до Національної  комісії з цінних паперів та  фондового ринку документи, необхідні  для реєстрації проспекту емісії  інвестиційних сертифікатів фонду.

6. Організувати публічне (відкрите) або приватне (закрите)  розміщення інвестиційних сертифікатів  фонду.

Насамперед слід розробити та затвердити регламент пайового інвестиційного фонду, який визначає особливості його діяльності та підлягає реєстрації Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку.[8]

Регламент пайового інвестиційного фонду має містити відомості  про:

— порядок утворення, склад, компетенцію та порядок здійснення діяльності наглядової ради;

— порядок визначення вартості чистих активів та ціни розміщення (викупу) інвестиційних сертифікатів;

— порядок визначення розміру  винагороди компанії з управління активами та покриття витрат, пов'язаних з діяльністю фонду, що відшкодовуються за рахунок  його активів;

— порядок розподілу прибутку пайового інвестиційного фонду;

— порядок та строки викупу інвестиційних сертифікатів компанією  з управління активами пайового інвестиційного фонду на вимогу інвесторів;

— напрями інвестицій (інвестиційна декларація).

На наступному етапі здійснюється укладання договорів з аудитором, зберігачем, реєстратором чи депозитарієм, оцінювачем майна, після чого розробляється  та подається для реєстрації проспект емісії інвестиційних сертифікатів фонду.

Проспект емісії інвестиційних  сертифікатів — документ, який містить  інформацію про публічне (відкрите) або приватне (закрите) розміщення інвестиційних  сертифікатів з умовами договору про приєднання до пайового інвестиційного фонду.

Термін публічного (відкритого) розміщення інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду відкритого або інтервального типу не обмежується. Приватне (закрите) розміщення інвестиційних сертифікатів здійснюється у порядку, визначеному проспектом емісії.

Учасники пайового інвестиційного фонду, кошти спільного інвестування якого залучені шляхом приватного (закритого) розміщення інвестиційних сертифікатів, можуть утворювати наглядову раду для нагляду за виконанням інвестиційної декларації, зберіганням активів фонду, веденням реєстру власників інвестиційних сертифікатів, проведенням аудиторських перевірок діяльності та оцінки майна фонду.

Припинення діяльності пайового інвестиційного фонду

 Є певні особливості  щодо форм припинення діяльності  пайового інвестиційного фонду,  зокрема:

— злиття та приєднання що можливо  у разі, коли пайові інвестиційні фонди  перебувають в управлінні однієї компанії з управління активами;

— поділ та перетворення пайових інвестиційних фондів забороняється;

— виділення з пайового інвестиційного фонду іншого інституту спільного інвестування забороняється.

Після закінчення строку, на який був створений закритий пайовий  інвестиційний фонд, компанія з управління активами протягом одного місяця з  дня завершення строку діяльності фонду  має прийняти рішення про його ліквідацію. В окремих випадках, передбачених законодавством, пайовий інвестиційний фонд може бути ліквідований за рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

У разі ліквідації пайового інвестиційного фонду компанія з  управління активами складає ліквідаційний  баланс. У процесі ліквідації пайового інвестиційного фонду його активи реалізуються за грошові кошти та розподіляються у такій послідовності:

1) здійснюються виплати  учасникам, котрі подали заявки  на викуп інвестиційних сертифікатів  до моменту прийняття рішення  про ліквідацію пайового інвестиційного фонду (окрім закритих пайових інвестиційних фондів);

2) вносяться обов'язкові  платежі до Державного бюджету  України;

3) здійснюються виплати  кредиторам компанії з управління  активами по погашенню заборгованості, яка виникла у зв'язку з діяльністю пайового інвестиційного фонду, що ліквідується;

4) здійснюються виплати  іншим учасникам пайового інвестиційного фонду.[8]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Корпоративний інвестиційний  фонд - це інститут спільного інвестування, який створюється у формі відкритого акціонерного товариства і провадить  виключно діяльність із спільного інвестування.

Корпоративний інвестиційний  фонд створюється та проводить свою діяльність відповідно до законодавства  з питань діяльності акціонерних  товариств з урахуванням особливостей, встановлених  Законом України  “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”  .

Корпоративний інвестиційний  фонд не може бути заснований юридичними особами, у статутному капіталі яких частка держави або органів місцевого  самоврядування перевищує 25%.

Документами корпоративного інвестиційного фонду на основі яких він провадить свою діяльність є  статут та регламент.

Пайовий інвестиційний фонд - це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються  останньою окремо від результатів  її господарської діяльності.

Пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою. Мінімальний  обсяг активів пайового інвестиційного фонду не може бути меншим розміру  початкового статутного капіталу корпоративного інвестиційного фонду.

Пайовий інвестиційний фонд створюється за ініціативою компанії з управління активами шляхом придбання  інвесторами випущених нею інвестиційних  сертифікатів.

Український ринок спільного  інвестування знаходиться на початковому  етапі становлення і є значно меншим, аніж російський, не говорячи вже  про європейські, що мають багаторічну  історію розвитку. Безумовно, криза  банківської системи і не тільки, суттєво похитнула темпи розвитку інституту спільного інвестування в Україні, проте є підстави стверджувати, що це - явище тимчасове, і з відновленням громадської довіри до банківської системи, неминуче, продовжить активно залучати капітал і ринок інституту спільного інвестування України.[4,394]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1.Закон України “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)” від 15 березня 2001року з останніми змінами від 7 липня 2011 року.//Відомості Верховної Ради України.-2001.-№21.-ст.203.

2. Вінник О. М. Інвестиційне право : курс лекцій / О. М. Вінник. - К. : Атіка, 2001. - 264 с.

3.Белкін М.Л. Проблеми удосконалення законодавства України про пайові інвестиційні фонди.//Вісник господарського судочинства.-2011.-№3.-С.133-139.

4.Слободян О.А.Правові аспекти становлення пайових інвестиційних фондів в Україні.-2010.-Випуск 48.-С.389-385.

5.Полюхович В. Особливості правового змісту інституту спільного інвестування.//Юридична Україна -  2011.-№ 8.-С.73-76.

6.Електронне джерело інформації, режим доступу: http://www.itt-group.com/investiciyni-fondi

7.Електронне джерело інформації, режим доступу: http://pidruchniki.ws/15931106/menedzhment/korporativniy_investitsiyniy_fond

8. Електронне джерело інформації, режим доступу: http://pidruchniki.ws/14860110/finansi/payovi_investitsiyni_fondi