Єдність та відмінність категорій “попит” і “потреба”. 2

1.Єдність та відмінність  категорій “попит” і “потреба”

Потреби - специфічний стан людини (групи людей чи суспіль¬ства в  цілому), який виникає внаслідок  того, що:

по-перше, люди - біологічні істоти;

по-друге, вони є елементами суспільної системи;

по-третє, вони взаємодіють з навколишнім  середовищем (су¬спільством, живою  та неживою природою).

Економічна теорія стверджує, що потреби  мають передекономічний характер (походження), тобто підприємець може їх розпі¬знавати  чи стимулювати, але не створювати.

А. Маслоу створив наступну класифікацію потреб:

1)Первинні потреби: фізіологічні  потреби та потреби в безпеці  і захищеності

2)Вторинні потреби: потреби в  контактах, потреби в суспільному  визнанні й отриманні соціального  статусу, потреби в самореалізації

Побажання (запити) - це потреби, які  набрали специфічної конкретної форми відповідно до системи цінностей  індивіда.

Якщо потреби мають передекономічне  походження, то по¬бажання людей залежать від поведінки підприємців, тобто  мо¬жуть бути сформовані ними. Побажання  можна трактувати як у вузькому (попит  на конкретні товари й послуги), так  і в широко¬му сенсі цього  слова. Так, наприклад, основними побажаннями  промислових споживачів нині є термін поставки (її своєчасність), специфікація (відповідність поставленого асортименту  замовле¬ному), кількість та якість продукції, її цілість (збереження під  час транспортування), розміщення (доставка в обумовлене місце), компетентність постачальників.

Основними побажаннями кінцевих споживачів є спокій і без¬пека, вирішення  наявних проблем, зручність, можливість спілку¬вання із продуцентом чи продавцем, партнерські стосунки з ним, якість, задоволення, гарантії тощо.

Попит - це побажання споживача  з урахуванням його ре¬альної  купівельної спроможності. По суті, саме з цим поняттям повсякденно  має справу підприємець, розв'язуючи тактичні й оперативні маркетингові завдання.

У зв'язку з цим треба знати, що існують такі види попиту:

-негативний - покупець може, але  не хоче купувати даний товар,  оскільки ставиться до нього  негативно;

-нульовий - покупець може купити, але не купує даний то¬ вар,  оскільки ставиться до нього  байдуже або й узагалі не  знає про його існування;

-спадний - обсяги закупівель  товару безперервно зменшу¬ ються;

-непостійний (нерегулярний, сезонний) - обсяги закупівель товару коливаються  протягом року;

-латентний (що тільки зароджується) - існує у вигляді за¬ питів  або окремих покупок;

-повноцінний - досить високий  з погляду комерційних ви¬год  продавця;

-оманливий - повноцінний протягом  короткого часу, але такий, що  не має перспектив у майбутньому;

-ажіотажний - досить високий, але  внаслідок штучно ство¬рених  обставин;

небажаний (нераціональний) - це високий  попит на това¬ри, небажані з погляду  етичних норм або соціальних стандартів суспільства;

-повсякденний (перманентний) - сталі  обсяги продажу за короткі  проміжки часу (день, тиждень);

-особливий - на унікальні товари;

-інфляційний - на товари, які  купуються з метою збере¬ження  вартості грошових заощаджень  від інфляційного знеці¬нення.

Існує дев'яносто типів вимірювання  попиту

2.Сутність та визначення  поняття "маркетинг".

Нагадаємо кілька інших (конкретніших і чіткіших) визначень маркетингу.

Маркетинг - це система взаємозв'язаних дій щодо пла¬нування та втілення в життя задуму, ціноутворення, просуван¬ня  та розподілу ідей, товарів, послуг завдяки обміну, котрий задовольняє  потреби (Американська маркетингова асоціація, 1985 р.).

Маркетинг - це процес вивчення і формування споживчих запитів та переваг, а  також використання всіх ресурсів і  засобів фірми для їх задоволення  з метою отримання прибутку та для особливої користі споживачів (Ф. Котлер, 1990 p.).

Інакше кажучи, маркетинг - це аналіз, планування, реалізація та контроль за втіленням «суміші» маркетингових  рішень стосов¬но продукту фірми, його ціни, системи просування та розподілу, а також надій та сподівань  фірми, тобто це ключ до досягнення цілей та завдань, що постають перед  фірмою, яка прагне завою¬вати цільовий ринок.

Маркетинг орієнтується на «створення»  задоволених спожи¬вачів як на необхідну  передумову одержання прибутку та пере¬моги  в конкурентній боротьбі. Тоді як інші підрозділи та функції фірми орієнтовано  на її внутрішні потреби та проблеми, маркетинг орієнтовано назовні - на споживачів, перспективи, конку¬рентів, розширення сфери діяльності. Отже, маркетинг- це:

-   стиль мислення підприємця, який виходить із визнання  прі¬оритетності споживача;

-  управління фірмою через  ринок (а не через виробництво), де головними суб'єктами є споживачі,  користувачі, покупці (клі¬єнти);

-   розуміння ринку, що забезпечується  системою маркетинго¬вих досліджень  як власне ринкових умов, так  і можливостей фір¬ми претендувати  на свій «шматок пирога»;

-   творче використання ресурсів  і можливостей фірми для до¬сягнення  відповідності між наявними потребами  ринку та її влас¬ними цілями;

-   активна наступальна діяльність  підприємця з проникнення на  ринок, розширення сфери свого  впливу, формування запитів та  попиту споживачів;

-   інтегрована й чітко  спланована, розрахована як на  най¬ближчий час, так і на  тривалу перспективу система  дій під¬приємця.

Зрештою, маркетинг - це професія, яку  необхідно вивчати як будь-яку  іншу.

М. орієнтується на задоволення споживачів як необ¬хідну передумову досягнення прибутку та перемоги в конкурентній боротьбі. Отже М це – стиль мислення підприємця, який виходить із визнання пріоритетності споживача.

3. Об’єкти та суб'єкти  маркетингу.

Об’єкти маркетингу:

1) Споживачі (цільові покупці)  – вони є головним об’єктом  м.

2) Конкуренти;

3) Маркетингові посередники –  це фірми, що допомагають компанії  у просуванні, збуті та розповсюдженні  її товарів серед клієнтів (до  них належать: торгові посередники,  фірми-спеціалісти з організації  руху товарів, агентства, що  надають маркетингові послуги,  кредитно-фінансові установи)

Суб’єкти маркетингу:

1) Продуцент або обслуговуюча  організація (компанія або людина, які випускають товари або  надають послуги);

2) Оптова торгівля (організація  або люди, які придба¬ють продукцію  для перепродажу її роздрібній  торгівлі ті (або) промисловим  організаціям та комерційним  підприємством);

3) Роздрібна торгівля (організація  або люди, діяльність котрих пов’язана  з продажем товарів та послуг  кінцевим споживачам);

4) Спеціалісти та спеціалізовані  маркетингові фірми (організації  або люди, які спеціалізуються  на конкретних маркетингових  функціях);

5) Виробничі споживачі (організації,  люди, які при¬дбають товари або  послуги для використання у  своїй діяльності);

6) Кінцеві споживачі (родина  або людина, які купують товари (послуги) для особистого, сімейного  або домаш¬нього споживання).

4. Сутність та еволюція  концепцій маркетингу

Концепція М.– передбачає визначення потреб споживачів, цільових ринків і  задоволення попиту за рахунок більш  ефективного ніж у конкурентів, виробництва.

Запроводжуючи цю концепцію, підприємства орієнтуються на задоволення потреб певної групи споживачів, для чого постійно провадять дослідження  ринку, аналіз і контроль маркетингової  діяльності.

Концепція маркетингу виникла в  США наприкінці XIX - на початку XX ст. Першим, хто вказав на те, що маркетинг  має стати центральною функцією підприємства, а створення цільо¬вої  групи споживачів - специфічною роботою  менеджера, був Мак-Кормік з Міжнародної  компанії прибиральних машин, він запровадив у практику діяльно¬сті компанії маркетингові дослідження, концепцію  створення цільо¬вого ринку підприємства, цінову політику, сервісне обслуговування.

Взагалі еволюцію концепції маркетингу можна поділити на 3 етапи:

1)Пасивний маркетинг. Його концепції:

-виробнича (кінець 19-початок 20 ст., в центрі уваги – виробництво,  інструментарій: обсяги в-ва, собівартість, продуктивність)

-товарна (до середини 20-х років  ХХ ст.., в центрі уваги –  товар, інстр.: якість, характеристики, асортимент, орієнтування на попит)

-збутова (до середини 30-ч років  ХХ ст.., в центрі уваги –  система збуту, інстр.: методи  торгівлі, мистецтво продажу, канали  розподілу)

2)Ринковий маркетинг (до кінця  60-х років ХХ ст.., в центрі  уваги – система „виробництво-збут”;  інстр.: маркетингові дослідження,  програми маркетингу. Ринковий орієнтир  – попит і запити

3)Стратегічний маркетинг (з середини 70-х рр. ХХ ст., система „підприємство-ринок”, стратегічні плани маркетингу, запити  і потреби)

На першому етапі маркетинг  вважали допоміжною функцією, оскільки головною проблемою було виробництво  товарів. Еконо¬міці США того часу була притаманна наявність ринку продавців (попит на товари перевищував їх пропонування). Споживачі бажа¬ли  придбати буквально все, що вироблялося. Дж.-Б. Сей, францу¬зький економіст, так  визначив суть тогочасного бізнесу: «Вироб¬ництво створює свої основні  потреби». Така ситуація породжувала  в підприємців уявлення про те, що товари продаватимуть себе са¬мі, а тому маркетинг фокусував увагу  на збільшенні обсягів виро¬бництва традиційної продукції обмеженого асортименту, на розви¬тку існуючих виробничих потужностей, економії на масштабах  тощо. Саме тому ця концепція і дістала  назву виробничої.

Головним результатом використання виробничої концепції стало насичення  ринку товарами, формування ринку  споживачів (пропонування товарів перевищило попит на них). Тому на на¬ступному  етапі актуальним стало прирощення зусиль для поліп¬шення якості товару: його функціональних характеристик, асор¬тименту, упаковки, дизайну тощо. Таку концепцію  називають товарною.

На третьому етапі особливу увагу  підприємців привертають системи  збуту продукції. Маркетинг розглядають  як галузь при¬кладної економіки, предметом  котрої є система розподілу вироб¬леної  продукції. Ясна річ, що такий погляд сприяв значному збі¬льшенню кількості  торгових агентів, розробленню нових  методів і способів торгівлі, каналів  розподілу і т. п. Управління виробни¬чо-збутовою діяльністю спрямовувалось на подолання  складно¬щів і перепон, які почали поставати на шляху руху товарів  від місць їхнього виробництва  до місць споживання, на активний пошук  споживачів, організацію агресивного  прибуткового збуту, виходячи із можливостей  товаровиробників. Звідси і назва  кон¬цепції - збутовий маркетинг.

Після Другої світової війни розвиток концепції маркетингу набуває якісно нового спрямування. За переходу до ринкової кон¬цепції змінюється орієнтація підприємницької  діяльності. Якщо досі її було орієнтовано  на розв'язання внутрішніх проблем  під¬приємства (збільшення обсягів  виробництва і збуту, підвищення прибутковості і рентабельності), то нині ринковий, а згодом і стратегічний маркетинг, починають орієнтуватися  на потреби і запити споживачів, реальні і потенційні можливості ринку. Інак¬ше кажучи, стався радикальний  перехід від принципу «збут того, що продукує підприємство» до принципу «продукування того, що може знайти збут».

Якісно нове спрямування означало і перехід від епізодичного чи інструментального маркетингу до його системних комплекс¬них форм. Сферою уваги маркетингу стає не тільки збут, а й управління - спочатку виробництвом товарів, а потім і ринко¬вою  діяльністю підприємства в цілому.

На четвертому етапі розвитку концепції  маркетингу виробницт¬во починає поступово  підпорядковуватись маркетинговому керів¬ництву. У цей період розвивається внутрішньофірмове  плануван¬ня, закладаються основи поелементного  аналізу збутової діяльнос¬ті, вивчення поведінки споживачів, сегментування  ринку. Основні засади маркетингу починають  поширюватись і в Європі.

На сучасному (п'ятому) етапі розвитку концепції маркетингу (із середини 70-х років XX ст.) маркетинг розглядають  як систе¬му уявлень про поведінку  сторін, які беруть участь у процесах обміну товарами. Відповідно до сучасної (стратегічної) концепції вся діяльність підприємства, у тому числі здійснювані  ним про¬грами капіталовкладень, виробництва, науково-технічних дослі¬джень, використання робочої сили, збуту, сервісного обслугову¬вання, має обов'язково базуватись на точному знанні потреб споживачів цільового ринку, а вже відтак - на оцінюванні та врахуванні всіх умов виробництва і збуту в найближчий час і на перспективу. Найважливішою  умовою сучасного маркетингу стає виявляння  нових, іще не задоволених потреб чи нових форм за¬доволення вже відомих  потреб, орієнтація виробництва саме на такі потреби і завдяки цьому  випереджання конкурентів.

5. Концепція маркетингу

Это сравнительно новый подход в  предпринимательской дея¬тельности.

Концепция маркетинга утверждает, что  залогом дости¬жения целей организации  являются определение нужд и потребностей целевых рынков и обеспечение  желаемой удовлетворенности  более  эффективными  и  более  про¬дуктивными, чем у конкурентов, способами. Суть концепции маркетинга определяют с  помощью цветистых выражений   типа   «Отыщите   потребности   и   удовлетворите  их», «Производите то, что можете продать, вместо того чтобы пытаться продать то, что  можете произвести», «Любите клиента, а не товар», «Пусть будет по-вашему» (закусочные «Бергер кинг»), «Вы-наш  босс» (авиакомпания «Юнайтед эйрлайнс»). Суммирует подобный подход девиз  магазинов фирмы «Дж. К. Пении»: «Делать  все, что в наших силах, чтобы  максимально возместить каждый затраченный  клиентом доллар ценностной значимостью, качеством и удовлетво¬ренностью».

По сути своей концепция маркетинга - это ориентация на нужды и потребности  клиентов, подкрепленная комплексными усилиями мар¬кетинга, нацеленными  на создание потребительской удовлетворен¬ности в качестве основы для достижения целей организации.

Концепция маркетинга отражает приверженность фирмы теории суверенитета потребителя. Компания производит то, что необходи¬мо  потребителю, и получает прибыль  за счет максимального удовлетворения его нужд.

Концепцию маркетинга взяли на вооружение многие фирмы. Известно, что среди  ее верных последователей - корпорации «Проктер энд Гэмбл», «ИБМ», «Эйвон»  и «Макдональдс» (см. врезку 3). Известно также, что эту концепцию чаще используют в своей практике фирмы  товаров широкого потребления, чем  произ¬водители товаров промышленного  назначения, чаще используют крупные, нежели мелкие компании и. Многие фирмы  заявляют, что исповедуют эту концепцию, но на практике ее не применяют. Они  ограничиваются формальными элементами маркетинга, такими, как введение должностей вице-президента по маркетингу, управ¬ляющих по товарам, разработка планов маркетинга, проведение маркетинговых исследований, но обходят его суть12. Для превра¬щения фирмы, ориентирующейся на сбыт, в  компанию, ориенти¬рующуюся на удовлетворение потребностей рынка, требуется не один год напряженного труда.

6. Концепція вдосконалення  виробництва

Это один из самых старых подходов, которым руководствуются продавцы.

Концепция совершенствования производства утверждает, что потребители будут  благожелательны к товарам, ко¬торые широко распространены и доступны по цене, а следовательно, руководство  должно сосредоточить свои усилия на совершенствовании производства и  повышении эффективности системы  распределения.

Применение концепции совершенствования  производства подхо¬дит в двух ситуациях. Первая-когда спрос на товар превышает  предложение. В этом случае руководству  следует сосредоточиться на изыскании  способов увеличить производство. Вторая-когда  себестоимость товара слишком высока и ее необходимо снизить, для чего требуется повышение производительности. Вся концепция Генри Форда заключалась в отлаживании производства модели «Т» до такого состояния, чтобы можно было снизить ее себестоимость и сделать машину доступной более широкому кругу лиц. Он шутил, что может предложить автомобиль любого цвета, пока он черный. Сегодня этот подход исповедует корпорация «Тексас инструменте» (ТИ), расширяя объемы производства и сокращая издержки, чтобы снизить цену своих товаров. Руководствуясь этой концепцией, фирма сумела отвоевать себе основную долю американского рынка наручных калькуляторов. Однако, когда фирма применила ту же стратегию на рынке наручных часов с цифровой индикацией, она потерпела неудачу. Несмотря на низкие цены, часы «Тексас ин¬струменте» потребителям не приглянулись.

Концепции совершенствования производства придерживаются и некоторые организации  обслуживания. Многие медицинские и  сто¬матологические учреждения организованы по принципу конвейера, равно как  и некоторые государственные  организации типа бирж труда и  бюро по выдаче водительских удостоверений. Несмотря на то что все они ежечасно обслуживают большое число посетителей, в их адрес высказывают претензии  в обезличке и равнодушии к  потребителям.

УКР

Концепція вдосконалення в-ва –  передбачає, що покуп. надає перевагу широко доступній прод-ї з низь¬кими  цінами, тому п-во концентрує свої зусилля  на вдосконаленні в-ва і підвищенні ефективності сис-ми розподілу.

Стверджує, що споживачі надають  перевагу широко розповсюдженим та доступним  за ціною товарам.

Управління п-вом, яке орієнтується на дану концепцію, зосереджується на вдосконаленні вир-ва та підвищенні ефективності с-ми розподілу.

Застосування даної концепції  доцільне в 2 ситуаціях:

1) коли існує високий попит  на ці товари і покупці виявляють  до них інтерес. У таких вип. вир-ки шукають шляхи збільшення випуску продукції.

2) коли с/в занадто висока  і її можна зменшити за рах.  підвищення продуктивності праці.

Схема концепції вдосконалення  виробництва:

1. Дослідження можливостей удосконалення  виробництва

2. Виробництво товарів

3. Представлення товарів на ринку;

4. Продаж товарів за порівняно  низькими цінами.

7. Концепція вдосконалення  товару.

Концепция совершенствования товара утверждает, что по¬требители будут  благосклонны к товарам, предлагаю¬щим  наивысшее качество, лучшие эксплуатационные свойства и характеристики, а следовательно, организация должна сосредоточить  свою энергию на постоянном со¬вершенствовании товара.

Многие производители верят, что, если им удастся усовер¬шенствовать мышеловку, тропа к их порогу не зарастет. Однако зачастую их ждет жестокий удар. Покупатели ищут способ избавле¬ния  от мышей, но не обязательно с помощью  усовершенствованной мышеловки. Решением проблемы может стать химический аэро¬золь, служба дератизации или  что-то более действенное, чем мыше¬ловка. Более того, усовершенствованная  мышеловка не пойдет на рынке, если производитель не примет мер, чтобы  сделать товар привлекательным  с помощью дизайна, упаковки и  цены, если не организует товародвижение по удобным каналам распределения, не привлечет внимания тех, кому она  нужна, и не убедит этих людей в  превосходных качествах своего изделия.

Концепция совершенствования товара приводит к «маркетинго¬вой близорукости». Продавец так влюбляется в собственный  товар, что упускает из виду нужды  клиентов7. Руководство железных дорог  полагало, что потребителям нужны  поезда, а не средство транспорта, и  не заметило растущей угрозы со стороны  авиалиний, автобусов, грузовых и легковых автомобилей. Изготовители ло¬гарифмических линеек считали, что инженерам нужны линейки, а не возможность производить расчеты, и упустили из виду угрозу со стороны карманных калькуляторов. Колледжи считают, что вы¬пускники средних школ заинтересованы в получении общего гума¬нитарного образования, и не замечают сдвига предпочтений в сторону профессиональной подготовки.

УКР

Концепція вдосконалення товару –  передбачає, що покуп. надають перевагу продуктам високої якості надійних і експлуатаційних хар-к. П-во повинно  сконцент¬рувати зусилля на постійному покращенні якості товару.

Схема к. удоск. товару:

1. Дослідження можливостей підвищення  якості това¬рів;

2. Вир-во товарів;

3. Представлення товарів на ринку;

4. Продаж товарів високої якості  за відповідною ціною.

Приділяючи увагу насамперед якості товарів, п-во-вир-к має на увазі, що споживачі зацікавлені у придбанні  цих тов-в, знають про наявність  виробів конкур-в і роблять  свій вибір, орієнтуючись на високу якість і погоджуючись платити за неї  вищу ціну.

Орієнтація товаровир-в на цю концепцію  управління п-вом часто призводить до “М-ої короткозорості”, коли вир-к  так “закохується” у власний  товар, що забуває про потреби  споживачів.

8. Концепція збуту

Этого подхода придерживаются многие производители.

Концепция интенсификации коммерческих усилий утверж¬дает, что потребители  не будут покупать товары орга¬низации в достаточных количествах, если она не пред¬примет значительных усилий в сфере сбыта и стимули¬рования.

Особенно агрессивно используют концепцию  интенсификации коммерческих усилий применительно  к товарам пассивного спроса, т.е. товарам, о приобретении которых  покупатель обычно не думает, например страховкам, энциклопедическим словарям, мо¬гильным участкам. В этих отраслях деятельности разработаны и доведены до совершенства различные приемы выявления  потен¬циальных покупателей и «жесткой продажи» им товара.

Практикуют «жесткую продажу» и  в отношении таких ходовых  товаров, как автомобили.

Едва клиент входит в демонстрационный зал, продавец мгновенно начинает «психологическую обработку». Если клиенту понравилась  выставленная модель, ему могут сказать, что ее собирается купить другой, а  поэтому решать надо не откладывая. Если покупателя не устраивает цена, продавец предлагает переговорить с управляющим  и добиться особой скидки. Покупатель ждет минут десять, после чего продавец возвращается с сообщением, что «боссу это не нравится, но я уговорил его  согласиться». Цель всего этого-«завести клиента» и заставить его совершить  покупку на месте8.

Применяют концепцию интенсификации коммерческих усилий и в сфере  некоммерческой деятельности. Политическая партия уси¬ленно навязывает избирателям  своего кандидата как блестяще подходящего  именно на эту выборную должность 9. А сам кандидат с раннего утра до позднего вечера мотается по избирательным  участкам, пожимает руки, целует младенцев, встречается с пожертвователями, произносит наспех сымпровизированные зажига¬тельные речи. Несчетное количество долларов тратится на те¬левизионную и радиорекламу, плакаты, рассылку материалов по почте. Любые изъяны кандидата  от публики скрывают, ибо глав¬ное - запродать его, а не терзаться  по поводу будущей удовлетво¬ренности избирателей своим приобретением.

УКР

Концепція інтенсифікації нарощу-вання  комерц. зусиль – перед., що покуп. будуть купувати тов. в достат¬ній кількості,якщо постійно нарощувати зусилля для  просування тов. на ринку і стимулювання їх продажу.

П-ва, орієнтовані на дану концепцію, керуються тим, що споживачі переважно  не мають явного наміру прид¬бати  їхні товари, і тому треба вживати  активних заходів для збуту товару.

Схема к. збуту:

1. Вир-во товарів;

2. Представлення товарів на ринку;

3. Активізація збутової д-сті;

4. Досягнення значних обсягів  продажу товарів.

На практиці дану концепцію реалізують, нав’язуючи покупку споживачеві, при-чому продавець намагається за будь-яких умов підписати угоду та здійснити  продаж, а задоволення потреб спожи-вача є для нього другорядною справою.

9. Концепція соціально-етичного  маркетингу.

Социально-этичный маркетинг - явление  самого последнего вре¬мени.

Концепция социально-этичного маркетинга утверждает, что задачей организации  является установление нужд, потребностей и интересов целевых рынков и  обеспечение желаемой удовлетворенности  более эффективными и бо¬лее продуктивными (чем у конкурентов) способами  с одновременным сохранением  или укреплением благопо¬лучия  потребителя и общества в целом.

Концепция социально-этичного маркетинга порождена сомне¬ниями относительно соответствия концепции чистого  маркетинга нашему времени с его  ухудшением качества окружающей среды, нехваткой природных ресурсов, стремительным  приростом населе¬ния, всемирной  инфляцией и запущенным состоянием сферы со¬циальных услуг 13. Всегда ли фирма, чувствующая, обслуживающая  и удовлетворяющая потребности  покупателей, действует с учетом долговременного блага потребителей и общества? Концепция чис¬того маркетинга обходит стороной проблемы возможных  кон¬фликтов между потребностями  покупателя и его долговременным благополучием.

1.  Напиток кока-кола дает  потребителям малую питательную  ценность.

2. Содержащиеся в кока-коле сахар  и фосфорная кислота наносят  вред зубам.

3.  Бромированное растительное  масло, применяемое в напитках  типа кола, исключено из списка  продуктов, признаваемых Управ¬лением  по контролю за качеством пищевых  продуктов, медикамен¬тов и косметических  средств «в целом безвредными».

4. В ряде случаев отмечалось, что содержащийся в напитках  кола кофеин вызывает судороги, бессонницу, желудочно-кишечные рас¬стройства,  а также возможные повреждения на клеточном уровне.

5.  Применение сахарина, входящего  в состав диетического без¬алкогольного   напитка   «Таб»   фирмы   «Кока-кола»,   запрещено Управлением  по контролю за качеством пищевых  продуктов, меди¬каментов и косметических  средств.

6.   Индустрия безалкогольных  напитков все шире использует  необоротные, не подлежащие возврату  бутылки. Необоротные бу¬тылки-это  огромные непроизводительные затраты  ресурсов. Ведь требуется   17 необоротных  бутылок, тогда как многооборотная  бутылка могла бы совершить  17 циклов «продавец - покупатель-продавец»  до того, как придет в негодность. Многие из необорот¬ных бутылок  сделаны из материалов, не поддающихся  биохими¬ческому разложению, и зачастую  являются факторами загрязнения  окружающей среды.

Факторы концепции социально-этического маркетинга:

1)общество (благососояние людей)

2)покупатели (удовлетворение потребностей)

3)фирма (получение прибыли)

Эти и подобные обстоятельства и  вызвали появление концепции  социально-этичного маркетинга Концепция  эта требует от дея¬телей рынка  увязки в рамках политики маркетинга трех факторов Первоначально  фирмы  основывали свои  рыночные решения  главным образом на соображениях извлечения прибыли. Затем они стали  осознавать стратегическую значимость удовлетво¬рения покупательских потребностей, в результате чего и появилась  концепция маркетинга. Ныне при принятии решений они начинают думать и  об интересах общества. Концепция  социально-этичного маркетинга требует  сбалансирования всех трех факторов: прибылей фирмы, покупательских потребностей и интересов общества. Бла¬годаря принятию данной концепции некоторые  компании уже до¬бились значительного  роста продаж и доходов.