Доходи і видатки бюджету

 

 

ПЛАН

 

ВСТУП………………………………………………………………………………2

1. ПОНЯТТЯ БЮДЖЕТНОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ…………………………………..4

2. СТРУКТУРА БЮДЖЕТНОЇ  КЛАСИФІКАЦІЇ………………………………..6

3. КЛАСИФІКАЦІЯ ДОХОДІВ  БЮДЖЕТУ……………………………………..8

3.1 ДЖЕРЕЛА ДОХОДІВ………………………………………………………….10

4. КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДАТКІВ БЮДЖЕТУ……………………………………12

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...16

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………...18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

                                                        ВСТУП

Для того, щоб можна було порівнювати бюджетні дані в загальнодержавному та міжнародному масштабах, застосовують бюджетну класифікацію. Україна також використовує даний логічний поділ основних напрямків (групування) доходів та видатків бюджету за певними ознаками. У даній роботі розглянемо головні класифікації бюджетної системи та її структуру.                                                                                                                                                 

Бюджетна класифікація забезпечує чіткість бюджетного планування і прогнозування, а також надає можливість об'єднувати як окремі індивідуальні кошториси, так і складати зведеш кошториси видатків по відповідних ланках бюджетної системи. Без бюджетної класифікації практично неможливо складати проекти бюджетів, зіставляти видатки по однотипних установах, які фінансуються із бюджету, визначати рівні видатків по них чи аналізувати бюджети за кілька років. Бюджетна класифікація надає системності даним окремих кошторисів, бюджетів і зведених бюджетів.                                                                    

Звіти про виконання кошторисів і бюджетів складаються за тією ж класифікацією, за якою складаються кошториси й бюджети, це дозволяє провадити глибокі перевірки і аналізи використання коштів за кошторисами видатків і бюджету в цілому. Основою бюджетної класифікації доходів є джерела доходів, а основою класифікації - цільове використання коштів. Дані групуються також по галузевих та відомчих ознаках, що відображає як зобов'язання, так і розміри фінансування.                                                                                               

В період побудови ринкової економічної системи потрібно вирішувати питання дефіциту бюджету, не інфляційних джерел фінансування видатків, фінансування витрат на соціально-культурну сферу та соціальний захист населення, стабілізації економіки, удосконалення податкової політики відповідно до стану економіки і необхідності реального зростання валового внутрішнього продукту. Вирішення цих питань повинно йти, в першу чергу, через збалансування бюджету за рахунок наповнення дохідної його частини, ефективності витрачення бюджетних коштів, скорочення мережі бюджетних

установ та удосконалення структури управління. Необхідною умовою є зменшення навантаження на дохідну частину бюджету за рахунок залучення позабюджетних джерел фінансування. На виконання як державного, так і місцевих бюджетів впливають такі чинники: зростання валового внутрішнього продукту, розширення підприємствами всіх форм власності обсягів випуску товарів та їх реалізації, збільшення обсягу виробництва і закупок сільськогосподарської продукції, зростання заробітної плати по установах, що фінансуються з бюджету. Поряд з цим держава має проводити заходи по забезпеченню жорсткого режиму економії коштів, це дасть змогу зменшити видатки бюджетів усіх рівнів та збільшити виділення коштів на інвестиційну діяльність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ПОНЯТТЯ БЮДЖЕТНОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ                                                           

      Бюджетна класифікація — групування доходів та видатків бюджету за відповідними ознаками, що забезпечує загальнодержавну і міжнародну порівнянність бюджетних даних.           

     Структура бюджетної класифікації розробляється Кабінетом Міністрів України, а нова її структура затверджена Постановою Верховної Ради України від 12 липня 1996 р.                    

     Закон визначає бюджетну класифікацію як «єдине систематизоване, функціональне згрупування доходів і видатків бюджету за однорідними ознаками, що забезпечує загальнодержавну і міжнародну порівнянність бюджетних даних». Саме через бюджетну класифікацію здійснюється єдиний облік доходів і видатків, складається звітність про виконання бюджетів.                                                                                                               

      Бюджетна класифікація  України застосовується для здійснення  контролю за фінансовою діяльністю  органів державної влади, органів  влади Автономної Республіки  Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення необхідного аналізу в розрізі доходів, а також організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників.                                                                                                      

         Кожному класифікаційному показнику надається цифровий код (назва класифікаційного показника доходів має 8 цифр, а видатків - 4 цифри). Для доходів: цифра 1 - група доходів;   цифра 2 - номер підгрупи бюджетної класифікації;    цифри 3 і 4 - розподіл бюджетної класифікації; цифри 5 і 6 - параграф конкретного розділу, що визначає різновид надходження; цифри 7 і 8 - кодування виду бюджету (державний, міський та ін.) для розщеплення платежу.                                                                                                     

          Повноваженнями  з надання роз'яснень щодо застосування  бюджетної класифікації наділені  два органи :                                                                                       

1.Міністерство фінансів України - надає роз'яснення щодо класифікації  доходів бюджету, класифікації фінансування  бюджету та класифікації боргу.                                                          

2.Державне казначейство України - надає консультації з економічної класифікації видатків бюджету, тобто про конкретне спрямування коштів, їх цільове призначення й інше.

         З метою досягнення цілісності бюджетних категорій доходів і видатків та для забезпечення взаємозв'язку між функціональними призначеннями і економічним характером видатків бюджету Міністр фінансів України затверджує бюджетну класифікацію, а також зміни до неї та інформує про це в обов'язковому порядку Верховну Раду України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. СТРУКТУРА БЮДЖЕТНОЇ  КЛАСИФІКАЦІЇ

Бюджетна класифікація України складається з чотирьох розділів:                             Розділ 1. Доходи бюджету.

Розділ 2. Видатки бюджету.             

Розділ 3. Фінансування бюджету.

Розділ 4. Державний борг.

Доходи (за предметною   класифікацією)     за основу взятий вид платежу	Видатки (за відомчо-галузевими  ознаками)
1. Розділи. Вид платежу: а) податкові надходження; б) податок на додану вартість; платежі з прибутку; платежі населення; в) неподаткові доходи; г) доходи   від   операцій   з капіталом; д) офіційні трансферти; е) державні цільові фонди.	1. Розділи: а) народне господарство; б) соціально-культурні заходи; в) управління, г) оборона і т. ш.
2. Глави: міністерства, відомства	2.   Глави:   міністерства, відомства
3. Параграфи: галузі народного господарства	3. Параграфи: галузі народного господарства; заходи
4.  Статті: статті в доходах майже не використовуються	4. Статті: заробітна плата; стипендії; канцелярські витрати

 

Розділ І «Доходи бюджету» поділяється на групи, підгрупи, статті і підстатті. Групи доходів — це податкові надходження та неподаткові доходи, доходи від операцій з капіталом, офіційні трансферти і державні цільові фонди.

Розділ ІІ «Видатки». Класифікація видатків бюджетів складається з функціональної, відомчої та економічної структури видатків.

Функціональна структура видатків бюджетів України визначає основні напрями державної діяльності:

1) Державне управління;

2) Міжнародна діяльність;

3) Фундаментальні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу;

4) Національна оборона і т.д. (всього 24 розділи). Розділи поділяються на підрозділи, тобто більш детальні частини. Наприклад, розділ «Державне управління» включає в себе 6 підрозділів: функціонування законодавчої влади, функціонування виконавчої влади, утримання Президента України та його апарату, утримання фінансових та фіскальних органів, загальне планування і статистичні служби, інші видатки на загальнодержавне управління. Підрозділи можуть мати цільові статті і види витрат.

Економічна структура видатків групує видатки державного і місцевих бюджетів за їх економічним змістом. Вона поділяється на поточні видатки і капітальні видатки, а також на предметні статті, підстатті та елементи витрат.

Розділ III «Фінансування бюджету» передбачає залучення коштів для фінансування видатків бюджету — внутрішнє і зовнішнє фінансування.

У розділі IV «Державний борг» наводиться структура державного внутрішнього і зовнішнього боргу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. КЛАСИФІКАЦІЯ ДОХОДІВ БЮДЖЕТУ

 

       Доходи бюджету класифікують за різними ознаками. Залежно від методів мобілізації доходи бюджету поділяють на: податкові надходження;  неподаткові надходження; доходи від операцій з капіталом; трансферти.

     Країни з ринковою економікою доходи своїх бюджетів формують, в основному, за рахунок податків. У доходах центральних бюджетів розвинутих країн вони досягають 80—90 %, а в США — більше 95 %.

     Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Неподатковими доходами бюджету є:

• доходи від використання майна, що перебувають у державній власності (орендна плата від здачі в оренду державного майна; відсотки за залишками бюджетних коштів на рахунках  у кредитних організаціях; дивіденди за акціями, власником яких є держава; повернення державних і бюджетних кредитів та ін.);
• доходи від продажу майна, що перебувають у державній та комунальній власності;
• проценти і дивіденди, нараховані на частку майна, що належить державі в майні господарських товариств;
• доходи від платних послуг що надаються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також бюджетними установами;
• кошти, отримані в результаті застосування заходів громадянсько-правової, адміністративної і кримінальної відповідальності (штрафи, конфіскації, компенсації та інші суми примусового вилучення);
• інші неподаткові доходи.

  Доходи від операцій з капіталом охоплюють реалізацію основного капіталу, державних запасів, землі та нематеріальних активів і включають: 
1)надходження від продажу основного капіталу; 
2)надходження від реалізації державних запасів товарів; 
3)надходження від продажу землі та нематеріальних активів;                                4) податки на фінансові операції та операції з капіталом.                                

  У доходи бюджету можуть зараховуватись трансферти — перерахування від фізичних і юридичних осіб, міжнародних організацій і урядів іноземних держав, інших органів державної влади на безоплатній та безповоротній основі.

  Трансферти – це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

   В Україні до числа офіційних трансфертів, які надходять з-за кордону, належать поточні надходження від секретаріату ООН за український контингент. До інших трансфертів належать специфічні гранти цільового призначення, а також генеральні гранти, що не обумовлені конкретними цілями їх витрачання.

Доходи бюджету класифікують і за іншими ознаками, наприклад залежно від:

• державного устрою розрізняють: а) в унітарній державі — доходи центрального (державного) бюджету і доходи місцевих бюджетів; б) в федеративній державі — доходи федерального бюджету, доходи бюджетів членів федерації і доходи місцевих бюджетів;
• рівня бюджетної системи, за яким закріплюються доходи, вони поділяються на власні і регулюючі;
• джерел надходження виділяють доходи, що надходять від юридичних осіб і від населення;
• конкретних видів прямих і непрямих податків (податок на прибуток підприємств, податок на доходи громадян, податок на додану вартість, акцизний збір та ін.);                                                                                                          
• громадянства суб'єктів оподаткування — сплачувані резидентами або нерезидентами.

 

 

3.1 ДЖЕРЕЛА ДОХОДІВ

    Джерела доходів державного бюджету України визначені Бюджетним кодексом та іншими нормативними актами. Конкретизація доходів та ставок відрахувань уточнюється в Законі про Державний бюджет на поточний рік. Розглянемо класифікацію доходів, подану в табл. 1.

      Таблиця 1. Класифікація доходів державного бюджету

Критерії класифікації	Види доходів
Залежно від повноти зарахування доходів до бюджету	• закріплені — згідно з чинним законодавством повністю зараховуються до бюджету; • регулюючі — зараховуються у певному відсотковому відношенні
За частотою появи	• звичайні — регулярно включаються в доходи; • надзвичайні — з'являються в доходах за виняткових, але обґрунтованих обставин
За методами залучення	• податки; • збори; • обов'язкові платежі; • інші надходження
За способом зарахування	• загальний фонд; • спеціальний фонд
За розділами відповідно до Бюджетного кодексу	• податкові надходження; • неподаткові надходження; • доходи від операцій з капіталом; • трансферти

 

     На рівень доходів Державного бюджету впливають зовнішні та внутрішні фактори. Вони можуть мати економічне, соціальне, політичне, національне спрямування.

     Розглянемо лише економічний напрям як найбільш вагомий.

     Зовнішні фактори:

Зовнішній державний борг;

Рівень інтеграції у зовнішньоекономічний простір;

Рівень цін на енергоносії;

Сальдо торговельного балансу;

Рівень зовнішньої фінансової допомоги від іноземних держав, міжнародних фінансових організацій;

Сальдо торговельного балансу.

Внутрішні фактори:

Рівень податкових ставок;

Рівень банківського процента;

Рівень податкової спроможності населення;

Об’єкти приватизації;

Рівень ВВП;

Курс національної валюти;

Рівень інфляції;

Внутрішній державний борг.

       Склад доходів Державного бюджету України передбачений ст. 29 Бюджетного кодексу.

       Доходи Державного бюджету України включають: доходи (за винятком тих, які згідно з Бюджетним кодексом закріплені за місцевими бюджетами), що отримуються відповідно до законодавства про податки, збори й обов'язкові платежі та Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів", а також від плати за послуги, що надаються бюджетними установами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та інших визначених законодавством джерел, включаючи кошти від продажу актинів, що належать державі або підприємствам, установам та організаціям, а також проценти і дивіденди, нараховані на частку майна, що належить державі в майні господарських товариств; гранти і дарунки у вартісному обрахунку; міжбюджетні трансферти з місцевих бюджетів.

 

4. КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДАТКІВ БЮДЖЕТУ                                                                                                                               

       Видатки бюджету — це економічні відносини, що виникають з приводу розподілу коштів бюджетного фонду держави і його використання за цільовим призначенням.

 Формою прояву цих відносин є конкретні види видатків, кожний з яких може бути охарактеризований з кількісної і якісної сторони. Якісна характеристика дає змогу установити економічну природу і суспільне призначення кожного виду бюджетних видатків, а кількісна — їх величину.

  Витратна частина бюджету вирізняється різноманітністю, але в більшості країн призначена для фінансування загальнодержавних програм (інвестиційні, економічні, розвитку виробничої і соціальної інфраструктури та ін.). Бюджетні асигнування направляються у вигляді субсидій, кредитів, державних гарантій і поручительств для фінансової підтримки фермерських господарств, малих підприємств, житлового господарства тощо. Бюджет відіграє також важливу роль у соціальному захисті громадян, розвитку невиробничої сфери. Частину бюджетних коштів держава направляє на оборону, утримання правоохоронних органів, апарату управління та ін.

  З метою з'ясування ролі і значення бюджетних видатків в соціально-економічному житті держави фінансовою теорією і практикою розроблена класифікація бюджетних витрат. Однією із найважливіших ознак такої класифікації є функціональна, яка відображає напрями використання коштів бюджету на виконання конкретних функцій держави.

  Функціональний поділ видатків дає змогу виявити пропорції в розподілі бюджетних коштів і, змінюючи їх, домагатися необхідних зрушень у галузевій структурі суспільного виробництва. Так, необхідність посилення соціальної спрямованості усього суспільного розвитку потребує більше коштів бюджету спрямовувати у соціальну сферу, забезпечуючи тим самим прискорені темпи її зростання.

  Залежно від економічної характеристики операцій, під час проведення яких здійснюються бюджетні видатки, вони класифікуються на поточні капітальні. Поточні бюджетні видатки пов'язані із наданням бюджетних коштів юридичним і фізичним особам з метою покриття їх поточних потреб.

    До цих затрат відносять: закупівлю товарів і послуг, необхідних для утримання економічної і соціальної інфраструктури (оплата праці державних службовців, закупівля предметів і матеріалів, необхідних для поточних господарських цілей, оплата транспортних і комунальних послуг та ін.); трансферти населенню (пенсії, стипендії, допомоги, інші виплати); поточні субсидії державним і приватним підприємствам, а також нижчестоящим органам влади; виплату процентів за державним боргом та ін. У своїй сукупності поточні видатки формують звичайний (поточний) бюджет, на який припадає основна частина всіх бюджетних витрат.

 

Функції держави	Видатки бюджету
Управлінська	державне управління; судова влада і прокуратура; правоохоронні органи і служба безпеки; фінансові і митні органи; міжнародні відносини.
Оборонна	національна оборона (фінансування витрат Міністерства оборони, Національної гвардії, Прикордонних військ, Штабу цивільної оборони, навчальних організацій Товариства сприяння обороні України та ін.).
Соціальна	соціальний захист і соціальне забезпечення населення (витрати на індексацію доходів і заробітної плати працівників закладів та установ, що фінансуються з бюджету; виплати компенсацій населенню на дітей; пенсії та виплати компенсацій військовослужбовцям і членам їхніх сімей; кошти на охорону материнства і дитинства; допомога малозабезпеченим верствам населення); соціальна сфера (освіта; підготовка кадрів; культура; мистецтво; засоби масової інформації; охорона здоров'я; молодіжні програми; фізична культура і спорт).
Економічна	економічна діяльність держави (капітальні вкладення; фінансування реконструкції підприємств; нарощування виробництва споживчих товарів і продукції виробничого призначення тощо); фундаментальні наукові дослідження.

 

   Капітальні видатки пов'язані із інвестуванням бюджетних коштів в основні фонди і нематеріальні активи, зі створенням державних запасів і резервів. Вони включають затрати на нове будівництво і розвиток діючих об'єктів державної і комунальної власності (їх розширення, реконструкцію і технічне переоснащення), інвестиційні субсидії, довгострокові бюджетні кредити і державні гарантії інвесторам, що фінансують високоефективні інвестиційні проекти. Сукупність цих видатків формує бюджет розвитку.

  Важливим критерієм класифікації витратної частини бюджету є предметне спрямування відповідних грошових потоків.                                                                       

   При цьому у розвинених країнах виділяють п'ять основних груп бюджетних видатків: військові; втручання держави в економіку (включають затрати на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, на підтримку сільського господарства, забезпечення зайнятості, стимулювання експорту); утримання державного апарату управління; соціальні витрати (освіта, охорона здоров'я, соціальне страхування і соціальне забезпечення); надання субсидій і кредитів іншим державам.                                                                                                       

    В Україні, з погляду предметної спрямованості, видатки бюджету поділяються на: фінансування управління; фінансування національної оборони; фінансування фундаментальних та прикладних наукових досліджень; фінансування правоохоронної діяльності та забезпечення безпеки держави; фінансування міжнародної діяльності; фінансування галузей економіки; фінансування соціально-культурних закладів і заходів; видатки на обслуговування державного боргу; створення резервних фондів; інші витрати і виплати.

  Організаційне групування видатків бюджету пов'язано із розподілом витрат на цільові державні програми. Наприклад, в Україні державні програми підтримки регіонального розвитку та пріоритетних галузей економіки, державні програми розвитку транспорту, дорожнього господарства, зв'язку, телекомунікацій та інформатики, державні інвестиційні проекти, державні програми з інвалідного спорту та реабілітації та ін. Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом і відображає роль держави у вирішенні найважливіших проблем суспільного життя.

  В основі галузевої класифікації видатків бюджету лежить поділ економіки на галузі і види діяльності. З урахуванням цього витрати групуються за галузями: промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, зв'язок, освіта, охорона здоров'я, культура і т. п.

  Відомча ознака класифікації дає можливість у кожній групі бюджетних видатків виділити безпосередніх розпорядників бюджетних коштів — відповідне міністерство, державний комітет, державне відомство або іншу юридичну особу, якій надаються асигнування з бюджету. Таке групування витрат дає змогу забезпечити конкретно-адресний фінансовий контроль за використанням бюджетних ресурсів.

   Залежно від рівня управління, тобто з урахуванням адміністративно-територіального поділу країни, видатки бюджету в унітарних державах поділяються на видатки центрального бюджету і видатки місцевих бюджетів, а в державах з федеративним устроєм — на видатки федерального бюджету, видатки бюджетів суб'єктів Федерації і видатки місцевих бюджетів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                  ВИСНОВКИ                                                              

      Підсумовуючи вищевикладений матеріал, можна зробити висновок, що бюджетна класифікація є єдиною і головною для всіх бюджетів, які складають бюджетну систему України. Вона використовується у бюджетному плануванні, у процесі складання проектів бюджетів різних рівнів, у розробці індивідуальних і зведених кошторисів відповідно до витрат і доходів для бюджетних установ. При цьому забезпечується взаємозв'язок державного плану економічного і соціального розвитку держави і фінансових планів міністерств та відомств з бюджетом, зведення показників Державного і місцевих бюджетів.

       Бюджет завжди був важливим інструментом впливу на розвиток економіки і соціальної сфери. За його допомогою держава, здійснюючи розподіл І перерозподіл валового внутрішнього продукту, могла змінювати структуру виробництва, впливати на результати господарювання, здійснювати соціальні перетворення.                                                                                                        

       Застосування бюджетної класифікації кожною ланкою бюджетної системи України передбачено Бюджетним кодексом України. Вона застосовується для організації бюджетного планування та контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення необхідного аналізу за доходами і видатками, забезпечення загальнодержавного і міждержавного порівнювання бюджетних показників.

        Бюджетна класифікація використовується на всіх стадіях бюджетного процесу, в ході складання, розгляду, затвердження бюджетів усіх рівнів та їх виконання. На основі бюджетної класифікації здійснюється бюджетне планування та складання звітності про виконання бюджету. Вона відіграє важливу організаційну та юридичну роль у здійсненні контролю за фінансовою діяльністю суб'єктів бюджетного процесу. Організаційна роль бюджетної класифікації полягає у наступному:                                                                                                          

а) дає можливість порівнювати показники Державного бюджету та місцевих бюджетів;                                                                                                                                  б) створює умови для розгляду бюджетів усіх рівнів та їх економічного аналізу;      в) полегшує здійснення контролю за виконанням бюджету, своєчасністю і повнотою надходження коштів та їх використанням за цільовим призначенням;       г) спрощує можливості синтетичного й аналітичного обліку доходів і видатків у бюджетних установах.                                                                                                               

       Роль бюджетної класифікації у юридичному аспекті полягає у наступному:                 а) відображає правову основу бюджетного процесу: складання, розгляд, затвердження і виконання бюджетів усіх рівнів;                                                                 

б) юридично закріплює устрій і компетенцію управлінських органів влади;                в) ґрунтується на законодавчих актах і актах, що регулюють бюджетний процес.