Економічні ризики та економічна безпека підприємства

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ТА БІОТЕХНОЛОГІЙ ІМЕНІ С. З. ГЖИЦЬКОГО

 

 

 

кафедра менеджменту

зовнішньоекономічної

діяльності

 

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ

з дисципліни:

«Антикризове  управління»

 

 

 

 

Виконав

студент 3-го курсу

ФЕМ «Менеджмент» 2 п/г

Паюк Володимир

Львів – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………...…..4

РОЗДІЛ 1: «Економічні ризики та економічна безпека підприємства»

1.1. Економічні ризики…………………………………………………………...….5

1.2. Економічна безпека підприємства……………………………………………..6

РРОЗДІЛ 2: «Вплив кризи 2008 року на промисловість та сільське господарство в Івано-Франківській області»

2.1. Сільське господарство:

2.1.1. Виробництво основних сільськогосподарських культур у

2007-2011 роках………………………………………………………………7

2.1.2 Виробництво зернових та зернобобових культур у 2008-2011 роках……………………………………………………………………….....…7

2.1.3. Виробництво технічних культур у 2008-2011 роках ………………8

2.1.4. Поголів’я худоби та птиці у 2008-2011 роках………………………9

2.1.5. Виробництво основних видів продукції тваринництва у

2008-2011 роках…………………………………………………………...….10

2.2. Промисловість………………………………………………………………...12

2.3. Загальна характеристика впливу кризи…………………………………..15

РОЗДІЛ 3: «Аналіз діяльності сільськогосподарського підприємства»…...17

ВИСНОВОК………………………………………………………………………..19

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….21

ДОДАТКИ………………………………………………………………………….22

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Проблема дослідження  можливостей виживання в умовах глобальної економічної кризи являється на сьогодні однією із самих актуальних для всіх господарюючих суб'єктів. Так, огляд економічної періодики  та аналіз реальної економічної ситуації на Україні і за кордоном показують, що кризові ситуації частішають, а їх наслідки набувають все більших масштабів. За умов поширення глобалізаційних процесів у світі, країни, що розвиваються, стають найбільш вразливими під час виникнення кризи, спричиненої економічними, фінансовими, технологічними та іншими факторами. З огляду на це, організації повинні адаптуватись до тих умов, що створюються факторами зовнішнього середовища. Щоб адаптуватися до кризових ситуацій потрібно проаналізувати становище та ввести заходи щодо уникнення чи полегшення кризи для організації.

Саме цим займається Антикризове  управління. Антикризове управління — це спеціальне, постійно організоване управління, націлене на найбільш оперативне виявлення ознак кризового стану  та створення відповідних передумов  для його своєчасного подолання  з метою забезпечення відновлення  життєздатності окремого підприємства, недопущення виникнення ситуації його банкрутства.

 

Дане індивідуальне навчально-дослідне завдання розглядає три розділи  які містять три окремі теми. В  першому, теоретичному, розділі я  розкрив суть економічних ризиків  та їх класифікацію, а також суть економічної безпеки підприємства. В другому розділі на основі динаміки економічних показників проаналізував  регіональний вплив кризи 2008 року на Івано-Франківську область, . В третьому розділі за даними  «Балансу підприємства»  та «Звіту про фінансові результати»  за три поточні роки побудував  та проаналізував моделі антикризового  управління сільськогосподарським  підприємством, а саме пятифакторна модель Альтмана, модель Терещенка, та R-модель.

РОЗДІЛ 1: «ЕКОНОМІЧНІ РИЗИКИ ТА ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА»

1.1. Економічні  ризики

 

Проблема ризику і доходу є однієї з ключових концепцій  у фінансовій і виробничій діяльності підприємств.

У словнику Вебстера «ризик» визначається як «небезпека, можливість чи збитку». Отже, ризик відноситься до можливості настання якої-небудь несприятливої події. Під «ризиком» прийнято розуміти імовірність (погрозу) утрати підприємством частини своїх ресурсів, недоодержання чи доходів появи додаткових витрат у результаті здійснення визначеної виробничої і фінансової діяльності. 

Економічний ризик — це об’єктивно-суб’єктивна категорія у діяльності суб’єктів господарювання, що пов’язана з подоланням невизначеності та конфліктності в ситуації неминучого вибору. Вона відображає міру (ступінь) відхилення від цілей, від бажаного (очікуваного) результату, міру невдачі (збитків) з урахуванням впливу керованих і некерованих чинників, прямих та зворотних зв’язків стосовно об’єкта керування.

Це визначення ґрунтується  на системному підході до категорії  економічного ризику і вказує на необхідність аналізу впливу на об’єкти керування  множини внутрішніх і зовнішніх  чинників та надсистеми, а також ставлення до ризику суб’єктів господарювання (суб’єктів ризику).

Об’єктом ризику називають економічну систему, ефективність та умови функціонування якої наперед точно невідомі.

Під суб’єктом ризику розуміють особу (або колектив), яка зацікавлена в результатах керування об’єктом ризику і має компетенцію прийняття рішень щодо об’єкта ризику.

Джерело ризику — це чинники (явища, процеси), які спричиняють невизначеність результатів, конфліктність у широкому сенсі цього поняття.

Під інформаційною ситуацією розуміють певний ступінь градації невизначеності навколишнього середовища в одному з можливих станів із заданої множини, якою володіє суб’єкт управління на момент прийняття рішення.

Сучасне ринкове середовище немислиме без ризику. Прийнято розрізняти наступні основні види ризиків: 

1)                 виробничий ризик, зв'язаний з можливістю невиконання фірмою своїх зобов'язань за контрактом чи договором із замовником; 

2)                 фінансовий (кредитний) ризик, зв'язаний з можливістю невиконання фірмою своїх фінансових зобов'язань перед інвестором у результаті використання для фінансування діяльності фірми боргу; 

3)                 інвестиційний ризик, зв'язаний з можливим знецінюванням інвестиційно-фінансового портфеля, що складає як із власних цінних паперів, так і придбаних; 

4)                 ринковий ризик, зв'язаний з можливим коливанням ринкових процентних ставок як власної національної грошової одиниці, так і закордонних курсів валют. 

 

1.2. Економічна  безпека підприємства

 

Економічна безпека підприємства – це система створення механізму  мобілізації й найбільш оптимального управління корпоративними ресурсами  даного підприємства з метою найбільш ефективного їх використання і забезпечення стійкого функціонування того чи іншого підприємства, його активної протидії будь-яким негативним чинникам впливу на свою економічну безпеку.

Економічну безпеку підприємства складають юридичні, виробничі відносини  і організаційні зв’язки , матеріальні  і інтелектуальні ресурси, що забезпечують стабільність його функціонування, фінансово-комерційний  успіх, прогресивний науково-технічний  і соціальний розвиток.

РОЗДІЛ 2: « ВПДИВ КРИЗИ 2008 р. НА ПРОМИСЛОВІСТЬ ТА СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ»

 

2.1. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Щоб визначити вплив кризи 2008 року в Івано-Франківській області  ми проаналізуємо стати виробництва  сільськогосподарських культур, технічних  культур та виробництва тваринництва.

2.1.1. Виробництво основних сільськогосподарських культур у 2007-2011 роках

Табл. №1.(тис. тон)

Роки	Зернові та зернобобові культури	Цукрові буряки	Соняшники	Картопля	Овочі	Плоди та ягоди
2008	53290,1	13437,7	6526,2	19545,4	7965,1	1504,1
2009	46028,3	10067,5	6364,0	19666,1	8341,0	1618,1
2010	39270,9	13749,2	6771,5	18704,8	8122,4	1746,5
2011	56746,8	18740,5	8670,5	24247,7	9832,9	1896,3

 

Як ми бачимо з наведених  статистичних даних,виробництво сільськогосподарських  культур у 2009 році помітно зменшилось ніж у 2008 р, яке спричинене економічною  кризою. Після цього просліджується значне зростання виробництва у 2011 році , тобто подолання наслідків  кризи 2008 року.

2.1.2. Виробництво зернових та зернобобових культур у 2008-2011 роках

Табл. №2. (тис. тон)

	2008	2009	2010	2011
Пшениця	25885,4	20886,4	16851,3	22323,6
Жито	1050,8	953,5	464,9	578,9
Ячмінь	12611,5	11833,1	8484,9	9097,7
Овес	944,4	730,7	458,5	505,6
Гречка	240,6	188,6	133,7	281,6
Кукурудза	11446,8	10486,3	11953,0	22837,8

 

 

Результати статистичних досліджень зернових та зернобобових культур відображають значний негативний вплив кризи на виробництво: пшениці, жита, ячменю, Гречки, кукурудзи, який просліджується у зменшенні виробництва в  середньому на 10-20%.

2.1.3. Виробництво технічних культур у 2008-2011 роках

Табл.№3. (тис. тон)

	2008	2009	2010	2011
Цукрові буряки (фабричні)	13437,7	10067,5	13749,2	18740,5
Олійні культури:	10271,6	9436,4	10033,0	12453,9
У тому числі соняшник	6526,2	6364,0	6771,5	8670,5
соя	812,8	1043,5	1680,2	2264,4
ріпак	2872,8	1873,3	1469,7	1437,4

 

У виробництві технічних  культур також відбувається спад виробництва, але після виходу із кризи просліджується значне зростання  виробництва, подекуди і на 40% порівняно  з кризовою ситуацією.

 

2.1.4. Поголів’я худоби та птиці у 2008-2011 роках

Табл.№4. (тисяч голів)

	2008	2009	2010	2011
Велика рогата худоба	5079,0	4826,7	4494,4	4425,8
Свині	6526,0	7576,6	7960,4	7373,2
Вівці та кози	1726,9	1832,5	1731,7	1739,4
Кролі	5386,5	5620,6	5354,7	5642,7
Птиця	177555,9	191446,4	203839,8	200760,6

 

Щодо тваринництва, то тут  криза мала не дуже значний вплив, подекуди просліджується зростання  виробництва в період розгортання  кризи, як от виробництво птиці. Це явище  спричинене ціновим аспектом, тобто  мясна продукція птиці набагато дешевша ніж свинина чи яловичина, і є замінником більш дорогого продукту.

 

2.1.5. Виробництво основних видів продукції тваринництва у 2008-2011 роках.

Табл.№5

	2008	2009	2010	2011
М'ясо т	1905,9	1917,4	2059,0	2143,8
Молоко тис. л	11761,3	11609,6	11248,5	11086,0
Яйця млн. шт.	14956,5	15907,5	17052,3	18689,8
Вовна т	3755	4111	4192	3877
Мед т	74853	74051	70873	70311

 

Щодо продукції тваринництва, то тут вплив кризи просліджується по різному в різних секторах, наприклад  збільшилось виробництво яйці, та незначно збільшилось виробництво  мяса, але помітно зменшилось виробництво меду та молока.

 

Отже, криза 2008 року спричинила такий негативний вплив на сільське господарство Івано-Франківської області, а саме: начно зменшилось виробництво великої рогатої худоби майже на 13% порівнюючи показники 2008 і 2011 років, катастрофічно зменшилось виробництво пшениці майже на 35% порівнюючи показники 2008 і 2010 років, але в 2011 році просліджується покращення становища. Але не зважаючи на спад виробництва майже в усіх галузях подекуди прослідковується прогрес, як от в виробництві птиці. Тут виробництво зросло до 2010 року на майже 13% порівняно з 2008 р. Також зросло виробництво яйця на 20% порівнюючи 2008 і 2011 роки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2 ПРОМИСЛОВІСТЬ

 

Виробництво основних видів  промислової продукції за 2007-2011 роки

Табл. №6

	2007	2008	2009	2010	2011
Нафта сира, тис.т	475,2	428,1	409,3	384,6	398,5
Газ природний, млн.м3	334,2	332,5	314,7	314,0	313,3
Вироби ковбасні, т	3974	3385	2431	2382	1889
Молоко оброблене рідке, т	12871	9067	6262	5142	5954
Борошно, т	37642	36918	40768	53623	63028
Брюки, бриджі чоловічі та хлопчачі, з тканини, тис.шт.	54,2	144,6	71,9	6,0	13,8
Пальта і напівпальта, шуби з  хутра натурального, шт.	2371	2095	1335	838	895
Убори головні з хутра (натурального чи штучного), тис.шт.	110,8	77,6	25,9	16,5	16,2
Пластмаси у первинних  формах, тис.т	145,2	98,3	35,0	73,5	252,9
Фарби та лаки на основі полімерів, т	564	787	715	734	183
Цегла  керамічна невогнетривка будівельна,  млн.шт.умов. цегли	247,6	242,7	154,3	124,8	114,6

 

Отже, вплив кризи 2008 року в промисловості просліджується значним скороченням виробництва  товарів. Подекуди виробництво скоротилось  у два рази, як от у виробництві  одягу, а виробництво хутра зазнало  скорочення більш ніж у три  рази, але це лише беручи перший рік  після кризи, в наступних роках  виробництво продовжувало катастрофічно зменшуватися з кожним роком в середньому в два рази. Також спостерігається зменшення видобування газу та нафти в середньому на 5-2% кожного року після кризи. Щодо виробництва молока та ковбасних виробів то тут спостерігається скорочення виробництва в середньому на 42% (2008-2009 рр) і ця тенденція спаду продовжується в наступних роках але не в таких великих масштабах. Значно позитивною є ситуація з виробництва борошна, виробництво якого зросло на 10% порівнюючи 2008 і 2009 роки, і ця тенденція прослідковується з більшою інтенсивністю в наступних роках (виробництво зросло на 24%у 2010р. і на 15% у 2011р.).

Але така тенденція є поодинокою в період кризи і після неї. Переважно промисловість зазнала  значного скорочення випуску продукції  подекуди в 2 , а то й в 3 рази. Обнадійливими  є показники 2011 року, які свідчать про повільну реабілітацію від кризи.

 

Порівняння впливу кризи на сільське господарство та на промисловість.

Отже, через кризу 2008 року скоротився випуск сільськогосподарської  продукції та продукції промислових  галузей. Але більш постраждала  все ж таки промисловість, тому що подекуди скоротилось виробництво  в два рази, а подекуди і в  три. Після кризи в промисловості  спостерігається поступовий спад виробництва, на відміно від сільського господарства, в якому відбувається швидка реабілітація після кризи. Також про більш  негативний вплив кризи на промисловість  свідчать статистичні дані, які вказують на те, що в промисловості спад значно більший ніж в сільському господарстві.

 

 

 

 

 

2.3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА  КРИЗИ

 

	1990	2000	2005	2006	2007	2008	2009
Інвестиції в основний капітал (у фактичних цінах; млн. грн.)		605	1683	2620	4006	5950	3447
Індекси промислової продукції (у відсотках)				91,0	95,9	78,5	77,4
Валова продукція сільського господарства (у порівнянних цінах 2005р.; млн. грн.)	3112,5	2274,7	2403,7	2462,4	2529,7	2357,5	2556,8
Рослинництво(у порівнянних цінах 2005р.; млн. грн.)	1350,6	1032,2	1016,0	982,2	992,2	869,6	1068,8
Тваринництво(у порівнянних цінах 2005р.; млн. грн.)	1761,9	1242,5	1387,7	1480,2	1537,5	1487,9	1488,0
Загальні обсяги експорту товарів (млн. дол. США)			185,2	189,0	272,5	391,6	251,3

 

 

Як ми бачимо криза 2008 року вплинула на всі галузі: як економіки  так і промисловості та сільського господарства. На кожну галузь вона мала своєрідний вплив. Наприклад після  кризи спостерігається значне зменшення  загального обсягу зменшення експорту товарів, також катастрофічно зменшились інвестиції в основний капітал. Але  також спостерігається підвищення виробництва продукції рослинництва. Це може бути спричиненим як дешевизною продукції рослинництва (вона є дешевою  і тому більш доступною для  покупців) так і сприятливими погодними  умовами та гарною урожайністю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3 : «АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА»

 

П’ятифакторна модель Альтмана:

Пятифакторна модель Альтмана (на початок звітнього періоду)
х1=	0,057031
х2=	0,029115
х3=	0,053675
х4=	7,733018
х5=	1,418678
Z=	6,343396
Пятифакторна модель Альтмана (на кінець звітнього періоду)
х1=	0,033082
х2=	0,011281
х3=	0,016111
х4=	4,402915
х5=	0,932325
Z=	4,681731

 Оскільки Z як і на початок так і на кінець звітного періоду більше 2.91 , то підприємство є економічно стабільним і йому не загрожує банкрутство.

 

Модель Терещенка

Модель Терещенка (на початок  звіного періоду)
х1=	-0,04312
х2=	1,000474
х3=	0,029115
х4=	0,241727
х5=	0,013515
х6=	1,418678
Z=	1,661066
Модель Терещенка (на кінець звітнього періоду)
х1=	-0,04705
х2=	1,000564
х3=	0,011281
х4=	0,219823
х5=	0,012507
х6=	0,932325
Z=	1,318381

Оскільки, Z на початок і на кінець звітного періоду знаходиться в межах від 1 до 2 , то підприємство є нестабільним в економічному плані і має схильність до банкрутства, але банкрутство можна запобігти, вчасно ввівши в дію певні програми.

R-модель

R-модель (на початок звітнього періоду)
х1=	0,057031
х2=	0,03288
х3=	1,418678
х4=	0,027065
Z=	1,244472
R-модель (на кінець звітнього періоду)
х1=	0,033082
х2=	0,013846
х3=	0,932325
х4=	0,015509
Z=	0,351191

Оскільки, Z на початок періоду більше 0,42 то ймовірність банкрутства є мінімальною, щодо кінця звітного періоду, то Z є в межах від 0,32 до 0,42 і це означає, що підприємство має низьку ймовірність до банкрутства.

ВИСНОВКИ

Проаналізувавши три розділи  ІНДЗ можна отримати такі висновки:

1. Антикризове управління — це спеціальне, постійно організоване управління, націлене на найбільш оперативне виявлення ознак кризового стану та створення відповідних передумов для його своєчасного подолання з метою забезпечення відновлення життєздатності окремого підприємства, недопущення виникнення ситуації його банкрутства.

2. Економічний ризик — це об’єктивно-суб’єктивна категорія у діяльності суб’єктів господарювання, що пов’язана з подоланням невизначеності та конфліктності в ситуації неминучого вибору. Вона відображає міру (ступінь) відхилення від цілей, від бажаного (очікуваного) результату, міру невдачі (збитків) з урахуванням впливу керованих і некерованих чинників, прямих та зворотних зв’язків стосовно об’єкта керування.

3. Економічна безпека підприємства – це система створення механізму мобілізації й найбільш оптимального управління корпоративними ресурсами даного підприємства з метою найбільш ефективного їх використання і забезпечення стійкого функціонування того чи іншого підприємства, його активної протидії будь-яким негативним чинникам впливу на свою економічну безпеку.

4. Криза 2008 року загалом мала негативний вплив на економіку Івано-Франківської області. Значно зменшилось виробництво великої рогатої худоби майже на 13% порівнюючи показники 2008 і 2011 років, катастрофічно зменшилось виробництво пшениці майже на 35% порівнюючи показники 2008 і 2010 років, але в 2011 році просліджується покращення становища. Але не зважаючи на спад виробництва майже в усіх галузях подекуди прослідковується прогрес, як от в виробництві птиці. Тут виробництво зросло до 2010 року на майже 13% порівняно з 2008 р. Також зросло виробництво яйця на 20% порівнюючи 2008 і 2011 роки.

5. На кожну галузь криза 2008 року мала своєрідний вплив. Наприклад після кризи спостерігається значне зменшення загального обсягу зменшення експорту товарів, також катастрофічно зменшились інвестиції в основний капітал. Але також спостерігається підвищення виробництва продукції рослинництва. Це може бути спричиненим як дешевизною продукції рослинництва (вона є дешевою і тому більш доступною для покупців) так і сприятливими погодними умовами та гарною урожайністю.

6. Модель Альтмана. Оскільки Z як і на початок так і на кінець звітного періоду більше 2.91 , то підприємство є економічно стабільним і йому не загрожує банкрутство.

Модель Терещенка. Оскільки, Z на початок і на кінець звітного періоду знаходиться в межах від 1 до 2 , то підприємство є нестабільним в економічному плані і має схильність до банкрутства, але банкрутство можна запобігти, вчасно ввівши в дію певні програми.

R-модель. Оскільки, Z на початок періоду більше 0,42 то ймовірність банкрутства є мінімальною, щодо кінця звітного періоду, то Z є в межах від 0,32 до 0,42 і це означає, що підприємство має низьку ймовірність до банкрутства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Антикризове управління підприємством: Навч. посіб./ З.Є. Шершньова, В.М. Багацький, Н.Д. Гетманцева; За заг. ред. З.Є. Шершньової. - К.: КНЕУ, 2007. - 680 с.

2. Теория и практика антикризисного управления / Под ред. С. Г. Беляева, В. И. Кошкина. - М. : Закон и право:  ЮНИТИ, 2005. - 469 с.

3. Уткин Э. А. Антикризисное управление / Под ред. Э. А. Уткин. - М. : Ассоц. «Тандем», узд. ЭКМОС, 1997. - 400с.

4. Клейнер Г.Б. Предприятие в нестабильной зкономической среде: риски, стратегии, безопасность. — М.: ОАО «Издательство «Зкономика», 1997.

5. Василенко В. О. Антикризове  управління  підприємством: Навч. посібник. / В. О. Василенко // — Київ: ЦУЛ, 2003. — С. 289

6. Лігоненко Л. О. Антикризове управління підприємством: Підручник для студентів вищих навч. закладів. / Л. О. Лігоненко  // —  Київ: КНТЕУ, 2005. —  С. 85

7. Державна служба статистики  України/ Статистичний збірник  «Сільське господарство України». за ред. Н. С. Василенко/Київ 2012. веб-сайт: www.ukrstat.gov.ua. електронна пошта: [email protected]

8. Головне управління  статистики в Івано-Франківській  області. Веб-сайт: http://stat.if.ukrtel.net

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток