Етапи розвитку, економічні та соціальні основи реклами
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………
РОЗДІЛ 4. РЕКЛАМА І СУСПІЛЬСТВО: ЕТИКА, РЕГУЛЮВАННЯ,
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ……………………………………
ВИСНОВКИ…………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………….20
ВСТУП
У наш час високих технологій інформація стала чи не найдорожчою річчю. Люди платять гроші, щоб отримати інформацію, або ж навпаки – щоб надати її суспільству. Одним зі способів такого надання інформації є реклама. Причому реклама не у вузькому сенсі, як інформація про певний виріб, а у найширшому значенні цього поняття – як засіб інформування, переконання, впливу і маніпуляції.
Рекламна діяльність зародилася ще на світанку цивілізації, пережила різні етапи еволюції разом з еволюцією людини, її потреб і культурного розвитку.
Слово «реклама» походить від латинського «reclamare» — викрикувати.
Життя сучасного суспільства
Роль реклами в сучасному суспільстві не обмежується ні рамками комерційних комунікацій, ні навіть всією ринковою діяльністю. Значення реклами зростає практично в усіх галузях економіки та суспільного життя.
Тема даної роботи «Етапи розвитку, економічні та соціальні основи реклами».
В цій роботі ми ознайомимося з еволюцією реклами; розглянемо поняття, елементи, типи, функції і роль реклами; детально охарактеризуємо діючих осіб рекламної діяльності; розкриємо зв'язок реклами і суспільства.
Актуальність дослідження теми даної роботи обумовлена різким збільшенням обсягу рекламної інформації у сучасному суспільстві. Значення реклами невпинно зростає в усіх соціальних установах. Реклама починає набувати цінності не тільки тому, що забезпечує успішну практичну маркетингову діяльність, але й сама по собі як незалежна структура з конкретними функціями і цілями.
Незважаючи на малий термін розвитку реклами в Україні, вітчизняні рекламодавці вже набули достатнього досвіду та і реклама стала значущою реальністю, для вивчення якої необхідні конкретні наукові підходи.
РОЗДІЛ 1
ЕВОЛЮЦІЯ РЕКЛАМИ
Історія реклами динамічна. У деякі моменти вона відображає суспільство, а в інші — впливає на нього.
У процесі розвитку виробничих і соціальних відносин ще в стародавніх цивілізаціях виникла необхідність передачі інформації, яка призначалася для людей. Торговці, наприклад, налагоджували зв'язки зі своїми покупцями за допомогою прямих словесних звернень. Місця продажу оголошувались гучними і часто повторюючими викриками продавців. Тому не випадково слово «реклама» виникло як термін у 1655 р. від латинського «rerlamare» —«голосно кричати, сповіщати».
Перша друкована рекламна продукція включала в себе афіші, рекламні листівки, різного роду об'яви в газетах і з'явилася в Англії (Лондон) близько 1472 р. Перша рекламна газета вийшла в США (1704), а через півстоліття з'явилися торгові марки товарів.
Ера сучасної реклами, яка пояснювала споживчі ознаки і необхідність придбання товарів, розпочалася в першій половині XIX ст. Створюється Американська асоціація рекламних агентств (ААРА). Провідним серед інформації стало радіо, а в 50-і рр. — телебачення, яке перетворилось у важливого постачальника реклами.
У 90-х рр. XIX ст. наступає ера відповідальності і творчого підходу до реклами, її глобалізація. Розвиваються інтегровані маркетингові комунікації, інтерактивні технології, відбувається масове пристосування товарів до запитів клієнтів.
Реклама радянського періоду (1917-1991) була, в основному, політична і надавалася в комплексі з агітацією та пропагандою. Головна мета — залучення населення на чиюсь сторону.
В 60-і рр. виникають спеціалізовані організації: "Зовнішторгреклама", "Союзторгреклама", рекламні організації "Аерофлоту", Міністерства культури та ін. В Україні створюється Укрторгреклама, Укоопреклама, спеціалізоване видавництво "Зовнішторгвидав".
На момент незалежності України нарощували свій потенціал рекламних послуг приватні, корпоративні та спільні підприємства, наприклад, "Ай Пі Київ", "Сенс", "Янко" та ін.
На телеекрані обґрунтувались загальнонаціональні українські канали "УТ-1", "Студія 1 + 1", "ЮТУ", "Інтер", "СТБ", на радіо — "Промінь", друковані видання "Посередник", "Бізнес", "Галицькі контракти" та ін.
Розвиток вітчизняної реклами вимагав формування відповідної правової бази. У 1993 р. був прийнятий Закон України "Про товарні знаки, знаки обслуговування та найменування місць походження товарів", а також була створена незалежна громадська організація "Союз рекламістів України", яка має свій друкарський орган — газету "Рекламіст". Пізніше з'явилась Всеукраїнська рекламна коаліція. Через рік був виданий Указ Президента України "Про заходи по запобіганню недобросовісної реклами та її припинення", а в 1996 р. прийнято Закон України "Про рекламу", який визначив основні принципи регулювання правових відносин, що виникають у процесі створення, розповсюдження та отримання реклами.
У 2005 р.на українському ринку реклами функціонувало близько 5 тис. рекламних агентств. За даними досліджень науковців, рекламний бюджет України у 2005 р. був еквівалентним майже 700 млн. дол
Кількість рекламних агентств на кінць 2005 р. зросла до 7000, а робочих місць у рекламному бізнесі України досягла майже 150 тис.
У двадцятці крупніших
Довіряють свої рекламні бюджети українським представництвам сітьових рекламних агентств транснаціональні корпорації "Leo Burnet", "AMC /Saathi", "DDB (Мс Donalads)".
Щорічно в Україні проводиться рейтинг популярності реклами "Зірка реклами". Диплом Золотої Зірки за розвиток сучасної української масової культури та економіки одержували компанії "Samsung", "Electronics Ukraine", "Cheil Communication Russia", "Cheil Communication Kiev Office".
В рейтинг найпопулярніших брендів реклами в Україні входять: "Самсунг", "Моя сім'я", "Нескафе", "Пепсі", "Мілка", "КиївСтар", "Чернігівське", "Оболонь" та ін.
Очевидним є тяжіння рекламного бізнесу до столиці, де зосереджені основні рекламоносії, працюють майже всі крупні рекламодавці і рекламні компанії.
РОЗДІЛ 2
ПОНЯТТЯ, ЕЛЕМЕНТИ, ТИПИ, ФУНКЦІЇ І РОЛЬ РЕКЛАМИ
Поняттям реклами на міжнародному рівні вважається оплачена комунікація, яка здійснюється за допомогою засобів масової інформації з метою переконання або впливу на аудиторію.
Стандартне визначення реклами включає в себе п'ять основних елементів:
1) оплата різних форм
2) ідентифікація спонсора, який оплачує новини, запропоновані в рекламі;
3) намагання ознайомити покупця з товаром або послугою та переконати його, тобто примусити прийняти рішення;
4) передача рекламного
5) відсутність персоніфікації, оскільки реклама є однією з форм масової комунікації.
Використовуючи інтерактивні засоби світової комп'ютерної мережі, рекламодавці можуть збільшити задоволення потреб масового покупця. Але це не те ж саме, що індивідуальна зустріч з кожним споживачем для обговорення якого-небудь товару або послуг. Тут важливо те, що інтерактивна реклама також доходить до широкої аудиторії, як і звичайна реклама.
Існує дев'ять основних типів реклами.
1. Реклама торгової марки. Це так звана національна реклама споживача. Головна увага в цій рекламі приділяється створенню образу та забезпеченню довгострокового упізнавання торгової марки. Всі її зусилля підпорядковані головному: побудувати чітке уявлення про торгову марку будь-якої продукції.
2. Торгово-роздрібна реклама. Вона має локальний характер і сфокусована на торговій мережі або сфері послуг, де може продаватися безліч різновидної продукції чи можуть пропонуватися конкретні послуги. В її відомостях оголошується про продукцію, яка доступна на локальному рівні, стимулюється приплив покупців або споживачів послуг в місце, що рекламується, і робиться спроба створити добре розпізнаний образ цього місця. У торгово-роздрібній рекламі акцентується увага на ціні, доступності товарів і послуг, місці знаходження підприємства та часи (режим) його роботи.
3. Політична реклама. Вона використовується для підштовхування людей, наприклад, голосувати тільки за них.
4. Реклама в довідниках. Такий тип реклами необхідний для людей, щоб вони мали можливість дізнатися, як і де придбати певну продукцію або отримати необхідну послугу.
5. Реклама з безпосереднім відгуком. Це використання будь-якого рекламного середовища. Але цей тип реклами відрізняється від національної або торгово-роздрібної спробою стимулювати прямий продаж за замовленнями. Покупцю достатньо відгукнутись по телефону або по пошті, і товар буде доставлений йому тим чи іншим способом.
6. Ділова реклама. Вона вимагає повідомлень, спрямованих роздрібним торговцем на: оптовика; дистриб'ютора; промислового підприємства-покупця; спеціаліста-професіонала (наприклад, адвоката, лікаря та ін.). Ділова реклама, як правило, сконцентрована в публікаціях з бізнесу, галузевих та професійних журналах, містить ясний, технічно насичений текст та ілюстрації, що властиво для цього типу реклами.
7. Інституціональна реклама, або корпоративна. Її особливістю є те, що вона спрямована на дізнання про корпорації або має на меті звернути увагу громадськості щодо точки зору відповідної організації.
8. Соціальна реклама. Передає повідомлення, що пропагує яке-небудь позитивне явище, наприклад, відмовлення від спиртного при керуванні автомобілем або заклик до щирого поводження з дітьми.
9. Інтерактивна реклама. Нею забезпечується індивідуальний споживач, який має комп'ютер і доступ до Інтернету.
Основними функціями реклами можна вважати:
1. Інформування
про марку або товар. Реклама
часто не містить детальної
інформації, але надає споживачеві
актуальні відомості, які
2. Підштовхування до дій. У багатьох випадках споживачі неохоче міняють свої звички. Реклама пропонує споживачу переключитись на нову марку за допомогою надписів та малюнків. Всі засоби можливі: вигода, якість, низька ціна, гарантії.
3. Нагадування і підкріплення. Так як споживачі часто забувають, чому купили певну марку холодильника або пральної машини, реклама зобов'язана постійно нагадувати назву марки, її переваги, вартість та ін. Ті самі повторні повідомлення запрошують купити товар ще раз. Більшу частину цієї функції виконує телереклама.
Реклама має важливу роль у бізнесі і суспільстві. Головна її спрямованість маркетингово-комунікаційна, економічна та соціальна.
Відомо, що маркетинг включає механізм передачі інформації покупцям, який називається маркетинговою комунікацією або просуванням. Цей механізм складається з чотирьох родинних способів комунікації: реклами; стимулювання збуту; паблік рілейшнз (висвітлення в новинах по мас- медіа); особистого продажу. Отже реклама — це одна із форм масової комунікації. Вона передає різні типи інформації, направленої на досягнення порозуміння між продавцями і покупцями. В економічному плані реклама вимагає дві системи поглядів.
Перша — теорія могутності ринку. Вважається, що реклама є засобом переконання збільшити диференціацію товарів і зменшити готовність споживача користуватись аналогічними товарами фірм-конкурентів. Відповідно цієї системи поглядів реклама зменшує еластичність попиту в ціні. В результаті вона сфокусована на якості продукції, широкому асортименті та приємній атмосфері відпочинку (наприклад, для невеликої мережі ресторанів).
Друга — теорія економічної інформації. Вважається, що еластичність цін сприяє усвідомленню споживачів про якість близьких замінників даної марки. Основне допущення цієї рекламно-інформаційної моделі полягає в тому, що реклама інформує про альтернативи і підвищує цінову еластичність, за якої невеликі зміни ціни призведуть до значної зміни попиту.
Виконуючи соціальну роль, реклама інформує про нову або кращу продукцію і навчає як її використовувати, допомагає порівняти вироби і їх особливості, даючи покупцю можливість приймати рішення про покупку, будучи вже інформованим, а також є віддзеркалює тенденції в моді та дизайні і вносить вклад у наші естетичні уявлення.
РОЗДІЛ 3
ДІЮЧІ ОСОБИ РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Головними діючими особами рекламної діяльності є рекламодавці, рекламні агентства, засоби масової інформації, посередники, аудиторія.
Рекламодавець (індивід або організація) ініціює рекламний процес і приймає рішення відносно того, кому реклама буде призначена, які засоби доставки відомостей для неї використати, визначає бюджет видатків на рекламу і термін рекламної кампанії.
Рекламні агентства — ключові учасники світу реклами. Рекламодавці наймають незалежні агентства для планування і реалізації частини або всіх своїх рекламних зусиль. Вони включаються в рекламний процес через власний рекламний відділ або внутрішньофірмове агентство.
Перевага агентства полягає в його ресурсах, у творчому досвіді, таланті співробітників, знанні засобів масової інформації, рекламній стратегії і здатності вести справу клієнтів.
Важливий учасник світу реклами — засоби масової інформації (ЗМІ). Вони є каналами комунікацій, які доносять відомості рекламодавця до його аудиторії. Організації ЗМІ займаються:
- продажем простору в газетах, журналах, на вуличних щитах та в поштових розсилках;
- продажем часу у мовних засобах: радіо і телебаченні;
- продажем розміщення проекту і часу в електронних засобах (Інтернет та ін.);
- сприянням у виборі рекламних засобів, виробництві реклами та їх аналізом.
Посередники — це група обслуговуючих організацій, які допомагають рекламодавцям, рекламним агентствам та ЗМІ. Вони звертаються за необхідною допомогою до людей вільних професій — консультантів і працюючих самостійно професіоналів (сценаристів, художників, графіків, фотографів, працівників музикальних студій, друкарень, дослідників ринку, поштових працівників, консультантів по маркетингу і по зв'язках з громадськістю та ін.).
Цільова аудиторія — останній учасник рекламного процесу. Вона має велике значення, особливо для творчої стратегії розміщення в засобах інформації. Звернення до цільової аудиторії — задача трудомістка, вимагає багато часу і коштів для продовження процесу. Інтерактивні технології звужують цю тенденцію, пристосовуючись до індивідуального споживача.
Найтиповіші цілі рекламодавця: збільшення продажу; зміна поведінки споживача; підвищення знання про торгову марку.
РОЗДІЛ 4
РЕКЛАМА І СУСПІЛЬСТВО: ЕТИКА, РЕГУЛЮВАННЯ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Споживачі і вся рекламна індустрія залежать від того, як суспільство відноситься до соціальних питань.
Щодо етики реклами, то центральними є три проблеми: пропаганда; точність; сприйняття.
Пропаганда. Реклама повинна бути об'єктивною, інформативною і нейтральною.
Точність. Особливо турбують звернення, спрямовані на окремі групи (діти та підлітки з невеликим досвідом роботи або люди похилого віку та інваліди — з обмеженим прибутком).
Сприйняття. Реклама дійсно надає свободу вибору. Але якщо реклама товарів сприймається як порушення стандартів етики, покупці можуть відмовитись придбати товар або пред'явити компанії-виробнику претензії.
Основою регулювання реклами є відповідне законодавство, а також саморегулювання, вплив урядових служб, діяльності організованих груп (посередників) і груп засобів інформації.
Реклама виступає як засіб управління суспільством. При цьому рекламний бізнес повинен відповідати за такі проблеми, як питання смаку, перебільшення в рекламі, стереотипи в рекламі, реклама, направлена на дітей, реклама спірних товарів, реклама, що діє на підсвідомість, і т.ін.
Перебільшена, тобто "дута" реклама, хоча і не переслідується законом (бо цей вид реклами більш етичний, ніж правовий), споживачі налаштовані на перебільшення та похвалу, тому розсудливо не вірять їй. Як показує досвід, деяка частина аудиторії очікує, що рекламодавець через певний проміжок часу зможе довести істинність своєї надмірної похвали товару.
У кожного споживача є власні уявлення про хороший смак. Але вони настільки різні, що створення загальних рекомендацій в рекламі дуже важка справа. Одна із сторін проблеми смаку — сам товар.
Стереотипи поєднують з уявленням якої-небудь групи населення: чоловік і жінка, католик, мусульманин, християнин. Інша група — громадяни похилого віку (яких показують повільними, старезними).
Реклама для дітей, наприклад, була і залишається однією з найбільш спірних тем. Діти не володіють необхідним досвідом оцінки рекламних повідомлень і вмінням приймати рішення про покупки. Найбільш реальним місцем, де діти захищені від реклами, їх дім, сім'я, там, де "правове регулювання" встановлюється родиною.
Залишається проблемою реклама спірних товарів і послуг (тютюн, алкоголь, азартні ігри та ін.).
Реклама, яка діє на підсвідомість, — це повідомлення, яке сприймається свідомо і означає, що символи нечіткі або дуже короткий час привертають нашу увагу для того, щоб були чітко розрізнені. Підсвідомі стимули можуть викликати деякі види вторинних реакцій, типу відповідей "подобається — не подобається".
Основна мета реклами — переконати споживача щось зробити або купити товар. Для досягнення цієї мети рекламодавці спочатку повинні вивчити свою аудиторію.
Споживачі — це люди, які купують або використовують товари для задоволення своїх потреб і бажань. Це розмежування важливе. Наприклад, батьки (покупці) дивляться на харчову цінність товару і ціну, тоді як дітей (користувачів) цікавить те, солодкий він чи ні. Процес прийняття рішення споживачем цільового ринку висвітлює загальна модель поведінки споживача (табл. 4.1)
Більшість фірм не має можливості просувати свою продукцію ефективно по всіх сегментах. Тому вони вибирають цільовий ринок — групу людей (сегмент), які найбільш сильно реагують на те, що їм пропонують учасники ринку.
Таблиця 4.1. Процес прийняття рішення споживачем цільового ринку
Соціально-культурний вплив: |
Процес прийняття рішення: |
Психологічний вплив: |
• культура; • соціальний клас; • референтні групи; • сім'я |
• визначення потреби; • пошук інформації; • оцінка альтернатив; • вибір (відстрочка або відмовлення); • оцінка купленого |
• демографія; • сприйняття; • мотивація і потреби; відношення; • особистість; • життєвий стиль та психографія |
Культурні та соціальні фактори, посередництвом яких люди впливають на поведінку один одного, можуть бути згруповані за чотирьма основними напрямками: культура; соціальний клас; референтні групи; сім'я.
Культура визначається як поняття сукупності "сприймаючих дотиком" (мистецтво, література, архітектура, меблі, одяг, музика — це так звана матеріальна культура), а також "невідчутних на дотик" (знання, закони, мораль, звичаї). Межі поведінки визначаються нормами, а їх джерелом є такі цінності: збудження; радість і задоволення в житті; теплі взаємовідносини; самореалізація; повага з боку інших людей; почуття гідності; безпека; самоповага.
Рекламодавці звертаються до головних цінностей, коли відбирають теми звернення до споживачів, оскільки ці цінності пов'язані з поведінкою людей. Норми і цінності часто поєднують у таке явище культурного життя, як звичаї і традиції. Отже культура взаємодіє зі споживацькою поведінкою. Наприклад, сучасна працююча дружина менше витрачає часу на приготування їжі та прибирання в домі, ніж мати-домогос-подарка в минулому.
Аналізуючи далі процес прийняття рішення споживачем цільового ринку (табл. 4.1) вважаємо, що наступним важливим соціально-культурним впливом є соціальний клас, який визначається такими факторами, як дохід, благоустрій, освіта, робота, сімейний стан, житло та ін.
Якщо розділити систему на вищий, середній та нижчі класи, то маркетологи вважають, що люди певного класу купують інші товари в інших місцях і за інших причин, ніж люди протилежних класів.
Групу людей, яких використовують орієнтиром для поведінки в певних ситуаціях, називають референтною групою. Це політичні партії, релігійні товариства, неформальні об'єднання (типу друзів по роботі або навчанні).
Найважливіша і постійна із референтних груп — сім'я (домогосподарство), що є критерієм розвитку людини як особистості. Вона представляє два види ресурсів своїх членів: економічний (гроші та власність) і емоційний (співчуття, відношення та ін.). Рекламодавці повинні створювати таку інформацію, яка б викликала бажання людських потреб відповідно до життєвого стилю та організації сім'ї в сучасних умовах.
На різних стадіях життя люди мають різні потреби. Тому рекламне звернення повинно бути зрозумілим конкретній віковій групі, для якої призначений товар.
Першою ланкою, що спонукає споживача до прийняття рішення на ринку, є демографія — статистичне уявлення соціальної та економічної характеристики людей, включаючи вік, стать, дохід, професію, розмір сім'ї та ін.
Другою ланкою є сприйняття, тобто процес отримання інформації через складові впливу: фізичні характеристики подразників (роздратування); співвідношення подразників з їх оточенням; настрій індивіда.
Навчання, як психологічний вплив, рекламодавці розуміють при створенні реклами, коли споживач може легко вивчити основні її елементи: найменування торгової марки; характеристику товару; ціну. Мотивація і потреба також взаємопов'язані впливові фактори щодо прийняття рішення споживача.
Мотивація — це внутрішня сила, яка спонукає людину поводитися певним чином, рухома сила стану напруги, коли не задовольняються потреби. Людина намагається задовольнити себе і знизити напругу.
Потреба — це стан бажання, яке створює мотивацію щось робити. Кожна людина має свій набір потреб.
Для рекламодавців важливі також відношення, бо вони впливають на споживацьку реакцію на товар через стійку позицію до торгової марки і самого продукту.
Всі перераховані психологічні якості беруть участь у створенні особистості: характер та психічний склад, що відрізняють одну людину від іншої.
Слід відмітити, що виробники реклами використовують часто термін "психографія", яка на відміну від демографії краще допомагає пояснити складні моделі поведінки. Це перш за все фактори стилю життя: використання часу, енергії та грошей.
ВИСНОВКИ
Нині реклама є найдійовішим, отже, і найширше використовуваним засобом впливу на споживачів у процесах маркетингових комунікацій. Водночас дуже не просто знайти визначення, яке б розкривало суть того, що в теорії і практиці називають рекламою. Як і щодо маркетингу в цілому, так і щодо реклами існує велика кількість різноманітних визначень. А тому, спираючись на характерні риси самої реклами, зазначимо, що реклама — це довільна платна форма неперсональної презентації та просування ідей, товарів, послуг через засоби масової інформації.
Реклама є постійним супутником людини, яка щодня масово впливає на неї у виборі того чи іншого товару чи послуги. У зв’язку з цим реклама стала найголовнішою частиною для отримання людиною інформації в суспільстві. Взагалі роль реклами забезпечувати налагодження зв’язку між суб’єктами хазяйнування, між виробниками та покупцями товарів, сприяє росту ділової активності, підвищенню об’ємів капіталовкладень та числа робочих місць суспільного виробництва.
Головними діючими особами рекламної діяльності є рекламодавці, рекламні агентства, засоби масової інформації, посередники, аудиторія
Розвязання соціальних проблем потребує адаптації інституціональних звичок до нових умов. Реклама не тільки пояснює узагальненому споживачеві, як споживати її продукт, ті чи інші товари та послуги, але й поряд з іншими різновидами масової комунікації допомагає адаптуватися до нових форм життя, яке постійно та швидко змінюється.
Тим самим вона забезпечує атмосферу доброзичливості та довіри, набуваючи ролі повсякденної, звичної порадниці, яка рекомендує свої продукти та направляє свою аудиторію.
Отож, реклама є одним з найбільш важливих і суперечливих соціально-економічних явищ, яке потребує пильної уваги вчених, детального вивчення, а також контролю та регулювання з боку суспільства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Гаврилин Ю.Ф., Трифонов Э.С. Реклама и рекламная деятельность. - Челябинск: Издательство ЮУрГУ, 2000. - 110 с.
2. Еловенко В.Г., Коврова Л.Ю., Титов А.Б. Организация рекламной деятельности. - СПб.: Издательство СПбГУЭФ, 2001. - 112 с.
3. Пазуха М.Д., Ігнатович М.В. Реклама у підприємницькій діяльності: Навч. пос. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — С. 5-14.
4. Уэллс У.Б., Джон М.С. Реклама: принципы и практика. - 5. изд., междунар. - СПб. и др.: Питер, 2003. - 797 с.
5. Шморгун Л.Г. Посібник з рекламного менеджменту. - К.: Абрис, 2005. - 343 с.

- Етапи розвитку законодавства України у сфері промислової власності
- Етапи розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Україну
- Етапи розвитку логістики
- Етапи розвитку менеджменту: поняття, принципи та характерні риси
- Етапи розвитку мовлення у дітей
- Етапи розвитку Рекламного бізнесу в Україні
- Етапи розвитку сучасного маркетингу
- Етапи і форми розвитку графічного письма
- Етапи підготовки та практики виконавців соціологічного дослідження
- Етапи планування асортименту продукції
- Етапи політики управління реальними інвестиціями
- Етапи процесу кредитування
- Етапи процесу управління ризиками
- Етапи розвитку валютного ринку України