Гнійно-катаральний мастит

План

1. Вступ________________________________________________2
2. Огляд літератури_______________________________________3
3. Матеріал та методи дослідження __________________________10
4. Аналіз власних досліджень_______________________________11
5. Висновки і пропозиції___________________________________12
6. Список літератури______________________________________13
7. Додатки_______________________________________________15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Запалення молочної залози у тварин є досить розповсюдженим. Мастит є бар'єром на шляху збільшення кількості молока високої якості та причиною величезних втрат в економіці  господарств усього світу.

Вважають, що майже 75% корів  хворіє на мастит протягом періоду  активної продуктивності. Після маститу в наступну лактацію молочна продуктивність не відновлюється майже в половини корів через незворотні структурні й функціональні зміни тканин молочної залози, зокрема, атрофії. Передчасне вибракування скорочує термін продуктивного використання корів, тому середня тривалість їхнього життя не перевищує 5,5-6,5 років, відповідно продукцію від них одержують лише 3,5-4 роки.

Мастит приводить до зниження виробництва молока, підвищення собівартості молока та витрат на ветеринарне обслуговування. Збитки, пов'язані з маститом, складаються з таких частин:  

• недоодержання молока (50,2%)
• витрати на лікування (7%)
• утилізація молока при клінічному маститі (3%)
• бракування корів через мастит (2%)
• втрати через знижену закупівельну ціну молока (4%)
• витрати на дезінфекцію (5%)
• карантин та окреме доїння хворих тварин (0,5%)
• втрати молока через залишки антибіотиків у ньому (0,5%)

Темою курсової роботи було обрано лікування гнійно-катарального маститу, оскільки молочна залоза відразу реагує на шкідливі фактори оточуючого середовища такі, як недосконалість доїльної техніки,  її поломки,  порушення технології доїння і як наслідок потрапляння мікроорганізмів в молочну залозу.  Отже, кращим засобом лікування є попередження виникнення гнійно- катарального маститу, а при виникненні- своєчасне його діагностування й лікування.

 

 

 

 

 

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

 

ГНІЙНО-КАТАРАЛЬНИЙ МАСТИТ  ( MASTITIS CATARRHALIS PURULENTA) - запалення молочної залози,  яке виникає у відповідь на дію пошкоджуючих факторів і характеризується патологічними змінами у

 тканинах і секреті молочної залози, активною гіперемією, інтенсивною

ексудацією і виходом лейкоцитів у периваскулярні простори переважно між долькової і міжальвеолярної тканини вимені.

За класифікацією А.П.Студенцова гнійно-катаральний мастит належить до клінічних маститів. За перебігом поділяються на:

• гострі (3-7 діб)
• підгострі (8-15діб)
• хронічні (більше 15діб)

 

ЕТІОЛОГІЯ.

 

Мастит — це поліетіологічне та поліфакторне захворювання. Причини гнійно-катарального маститу умовно поділяють на :

 

1 . Фізичні — дія холоду, тепла, протягів, підвищеної вологості у

приміщеннях при відсутності підстилкового матеріалу та на вигульних майданчиках, опіки, обмороження.

 

2.  Механічні — удари, забої, рани, тріщини шкіри дійок, мікротравми,

 спричинені недосконалістю доїльної техніки, її поломками, порушенням технології машинного доїння (рівень вакууму, вищий 400 мм. рт. ст. при використанні тритактного і вищий 360 мм. рт. ст. при доїнні двотактним доїльним апаратом, коливання вакууму більше 50 мм. рт. ст., частота пульсації, вища або нижча 65, стара гума, яка втратила еластичність і має тріщини в дійкових стаканах, неправильне підключення, перетримання доїльного апарата і неправильне зняття доїльних стаканів).

 

3. Хімічні — дія кислот, лугів, газів, фітоестрогенів, токсинів.

 

4. Біологічні — стрептококи, стафілококи, псевдомонади, кишкова паличка, мікоплазми, коринебактерії.

 

5. Поломки у біосистемах — ендогенні причини (алергії, нейродистрофічні процеси).

 

 Але головною причиною  є ускладнення катарального маститу  при проникненні гноєтворної  мікрофлори, внаслідок ударів, гематом,  переохолодження, зниження місцевої стійкості тварини.

  Мікроорганізми у  молочну залозу проникають через  дійковий канал (галактогенний  шлях), рани молочної залози і  дійок (лімфогенний шлях),  рідше  по крові (гематогенний шлях) від  інших органів, в яких є запальні  процеси(ендометрити, гастроентерити).

 

ПАТОГЕНЕЗ.

 Запалення лежить в  основі захворювань, які супроводжуються  пошкодженням тканин. При руйнуванні клітин ендотелію виникають щілини, через які назовні виходить плазма крові й утворюється ексудат. Спочатку лейкоцити прилипають до ендотеліоцитів й закривають собою пошкоджені ділянки (явище адгезії),а потім відбувається їхнє проникнення через оболонки судин (діапедез) та спрямований рух до вогнища запалення (хемотаксис).  Протягом усього часу лейкоцити поглинають продукти розпаду тканин і мікроорганізмми.

 

Реакція вимені залежить не тільки від індивідуальних особливостей, але головним чином від його функціонального стану. Найчутливішим  до впливу хвороботворних факторів вим'я буває у останні дні вагітності, на початку лактації. Тому перед родами і у перші 2 міс. після них мастит зустрічається набагато частіше. Велика кількість паренхіми, судин,  обширна сітка альвеол, молочних проток і ходів сприяють дуже швидкому розвитку і розповсюдженню запалення,  яке охоплює зразу чверть, половину або весь орган.

 

Під дією пошкоджуючого фактора  настає альтерація тканини, відбувається викидання медіаторів запалення. Ці речовини збільшують проникність мікросудин і активують фагоцитоз. Внаслідок дії шкідливих факторів порушується трофіка і іннервація молочної залози, що призводить до спотворення вазомоторної функції і функції гладеньких м'язів молочних проток, цистерн, отже до розладу " скидання" альвеолярного молока у цистерну. Це є причиною гострого застою молока в альвеолах (лактостаз). За альтерацією швидко розвивається ексудація. Початковий спазм мікросудин швидко змінюється розширенням посткапілярів і вен, що проявляється запальною гіперемією і обумовлює підвищення температури і почервоніння ділянки запалення. Розширення судин сповільнює течію крові і лімфи, викликаючи пасивну гіперемію, що призводить до гемо- і лімфостазу, а відтак і до тромбозу.

 

 Внаслідок  ультраструктурних пошкоджень клітин  підсилюється 

мікропіноцитоз, збільшується проникність судин, що призводить до ексудації складових частин плазми крові (вода,електроліти, дрібномолекулярні

білки-альбуміни). Таким чином, утворюється серозний ексудат. Він збирається у периваскулярних  просторах, збільшує об'єм тканини, здавлює  судини, нервові закінчення, у відповідь на що виділяється медіатор брадикінін, який викликає біль. Після виходу рідкої частини плазми змінюються реологічні властивості крові що проявляється її згущенням і сповільненням току крові у розширених капілярах. Розвивається крайове стояння лейкоцитів уздовж судинної стінки, їх еміграція, фагоцитоз і загибель. Разом з відмерлими клітинами епітелію вони утворюють гнійний ексудат.

 

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ.

 

При гнійно-катаральному маститі загальний стан тварини  залежить від ступеня запалення. Може бути підвищення температури тіла, пригнічення, зменшення апетиту  та зниження надоїв. Уражується одна доля або половина молочної залози і зрідка вся молочна залоза. Шкіра гіперемована, набрякла, напружена. Дійка збільшена  і болюча.

 

Надвим'яні лімфатичні вузли збільшуються. Кількість здвоюваного молока зменшується на 50%. Через 1-2 доби від початку захворювання відмічається помірне пригнічення тварини, погіршення апетиту. Корова з трудом пере двигається, кульгає на кінцівку із боку враженої долі. Температура тіла підвищується до 40° С,пульс і дихання прискорені. Секрет ураженої долі стає рідким, слизово-гнійним,може бути з червоним забарвленням від домішки крові .

 

ДІАГНОЗ.

 

Діагноз ставлять на основі даних анамнезу,загального клінічного дослідження тварини,клінічного дослідження молочної залози з пробним видоюванням і візуальним оглядом секрету, пробою відстоювання.

 Диференціюють від  набряку молочної залози —  при пальпації молочна залоза  тістуватої консистенції, безболісна, підвищення місцевої і загальної  температури не відмічається.

 

ПРОГНОЗ.

 

 Гнійно-катаральний мастит  при правильному і своєчасному  лікуванні закінчується одужанням  на протязі тижня. У випадку  несвоєчасного лікування можливий перехід у хронічну форму. При цьому під впливом подразнення ексудатом розростається міждольчата сполучна тканина, що веде до індурації молочної залози.

 

 

 

 ЛІКУВАННЯ.

 

 Лікування треба розпочинати  якомога раніше. Тварину вилучають  зі стада і на період лікування  переводять на стійлове утримання,  забезпечують спокій, достатню кількість  підстилки, виводять з раціону  соковиті корми, зменшують давання  концентратів. Краще згодовувати  більше сіна і напувати теплою  водою. Усувають протяги, погрішності машинного доїння.

 

 Призначають тепло у вигляді озокеритових або парафінових аплікацій, грілок, компресів, йодистих мазей, іхтіолово-саліцилових мазей, прогрівання лампами солюкс та інфраруж.

 

 Злегка можна втирати креми, мазі, лініменти -креми-емульсії ДЕ, ДЕК, ФД, протимікробний крем " Доктор", мастисан, мазь Вишневського, синтоміцинову, стрептоцидові емульсії, маста-30. Після масажу застосовують аерозольні препарати полькортолон або оксикорт, розпиляючи їх на шкіру запаленої чверті вимені.

 

Із засобів патогенетичної терапії призначають внутрішньоаортальні введення 100 мл 1%-вого розчину новокаїну (можна разом з окситоцином, трипсином, хімотрипсином у дозі 1г або з антибіотиками).Внутрішньочеревинно вводять 10%-вий розчин новокаїну 10 мл або роблять блокади нервів вимені за Д.Д.Логвіновим, зовнішнього сім'яного нерва за Б.О.Башкіровим, епіплевральна блокада за В.В.Мосіним.

 

Для розсмоктування запального ексудату в ділянці грудей і передніх кінцівок втирають подразнюючі мазі, внутрішньо застосовують середні послаблюючі солі.

 

При гнійно-катаральному маститі  використовують такі фізіотерапевтичні заходи:

- аплікації парафіну або  озокериту, нагрітих до 45-60°С, по 1,5-6 год. двічі на добу.

- нагрівальні лампи солюкс  або інфраруж із відстані 60-80 см  протягом 30- 60 хв. двічі на добу, ультрафіолетове  опромінення стаціонарною ртутно - кварцевою лампою (ПРК-2, ПРК-4) згідно  настанов.

- електрофорез постійним  струмом із силою у тілі  тварини 50 - 65 А при щільності  струму 0,3 мА на 1см² площі активного електрода, 1 -2 рази на добу протягом 30-60 хв.

- ультразвук використовують  спочатку 0,4-0,6 Вт/см², потім посилюють до 1,2 протягом 5-15хв., щодобово, 2-15 сеансів.

- зігріваючі компреси,мазі,лініменти  (із камфорою, іхтіолом, препаратами йоду, саліцилової кислоти) 1-2 рази на добу.

- УВЧ-терапію проводять  за допомогою лікувального переносного  доїльного апарату ЛПДА-1-УВЧ, обробка під час дворазового доїння і триває 7-9 хв.

- електропунктура як  один із методів рефлексотерапії  — дія на біологічно активні  точки. Проводять приладом "Еліта-4М"  протягом 20 хв. з частотою струму 100 - 350 Гц через сталеві акупунктурні  голки. Голки вводять у БАТ,  розташовані по лінії, проведеній  через точку на відстані 5см. від  наріжного краю поперечнореберного  відростка другого поперекового  хребця та паралельній хребту. Завдяки електростимуляції посилюється відтік лімфи.

 

Для звільнення молочної залози від секрету проводять часте  здоювання — 5-6 разів на добу. Для легшого і повного видоювання застосовують окситоцин або пітуїтрин підшкірно, внутрішньом'язево, внутрішньовенно, внутрішньоаортально. Перед введенням окситоцину корову треба здоїти, а потім після введення окситоцину знову видоюють молоко вручну через 10-15 хв. або зразу. Молоко треба збирати в окремий посуд і використовувати у корм тваринам після кип'ятіння.

При підвищенні загальної  температури і погіршенню стану  організму парентерально вводять антимікробні препарати.

 

ПРОФІЛАКТИКА.

 

Профілактика маститів повинна  складатися із комплекса заходів, до яких в першу чергу входять науково обґрунтована годівля та напування тварин, правильне обладнання доїльних площадок, а також заходи, передбачені

ветеринарно-зоотехнічними  правилами для забезпечення нормальних умов утримання тварин.

Для попередження маститів необхідно правильно доїти тварин. При машинному доїнні доярки повинні бути добре підготовленими теоретично з практичними навичками роботи. До роботи допускаються доярки в чистих халатах, з чистими руками,  з коротко обрізаними нігтями, прошедших медогляд.

 

Необхідно правильно підготовити  корову до молоковіддачі. На машинне  доїння переводять здорових корів. Починати машинне доїння краще з 7-10 дня  після родів (після зникнення  післяродового набряку вимені).

Під час доїння хвіст корови підв'язують до її ноги чи закріпляють  зажимом. Молочну залозу обмивають чистою водою, підігрітою до 48-52°С, обтирають рушником, зволоженим 0,5%-вим розчином дезмола чи однохлористого йоду, здоюють в окремий посуд перші струйки молока, оскільки вони містять велику кількість мікробів. Проводять масаж молочної залози і через 20-30с. одягають на дійки доїльні стакани, зігріті в теплій воді чи 0,2%-вому розчині хлораміну. Нормальна молоковіддача триває близько 4хв., сповільнена-10хв. Тому при машинному доїнні варто створювати групи корів із врахуванням швидкості молоковіддачі з однаковим надоєм, з рівномірно розвиненими чвертями вимені. Не можна машиною доїти корів із сильно відвислим вименем (менше 45-50см від пола), з великими бородавками, ранами, тріщинами шкіри дійок, при запаленні дійкового каналу та цистерни.

При правильному  доїнні у молочній залозі залишається  не більше 100 мл. остаточного молока. В кінці доїння при додоюванні слід перемістити коллектор рукою в сторону і злегка відтягнути вниз. Окремих корів додоюють ручним способом. Стакани треба знімати обережно після звільнення вимені від молока.

 

Тварин з маститами  відокремлюють від здорових, доять  руками в останню чергу в окремий посуд. Спочатку здоюють молоко із здорових чвертей, а потім із уражених і це молоко знезаражують і знешкоджують. Після доїння кожної корови, хворої на мастит, доярка повинна ретельно вимити руки гарячою водою з милом.

Гній та підстилку  треба ретельно дезінфікувати. Необхідно  організовувати правильне ведення родів та гарний нагляд за тваринами в післяродовий період. Корів треба своєчасно запускати перед родами (за 50-60 днів) і на протязі цього періоду слідкувати за станом молочної залози. На протязі сухостійного періоду раз у два тижні слід проводити клінічне дослідження вимені із пробним здоюванням секрету. При виявленні відхилень від норми з метою недопущення післяродових маститів вводять внутрішньоцистернально  біцилін -3, 5 у дозі 300 тис.ОД  або препарати мастисан А,Б,Е,  мастику,  мастієт-форте,                   лінкоміцин-F, мастілєкс.  Дійних корів перевіряють на мастит один раз на місяць лабораторними методами.

Як засіб профілактики маститів у перші дні після  родів є проведення отелів у боксах та спільне утримання в них рожениць з новонародженими телятами.

При останньому доїнні проводять  санацію молочної залози шляхом

інтрацистернального  введення антибіотиків пролонгованої дії, а  також 

попередження проникнення мікроорганізмів способом заклеювання дійок фуропластом у сухостійний період зразу ж після введення пролонгованого лікарського препарату.

 

Правильне ведення сухостійного періоду включає в себе надання  тваринам щоденного моціону, вилучення в перші 15 днів і останні 7-10 днів соковитих та концентрованих кормів, проведення вітамінізацій.

Нетелів починають підготовлювати до пологів за 45-60 днів, спостерігаючи за станом вимені для своєчасного виявлення набряку, привчають до шуму працюючої доїльної апаратури, проводять ручний або машинний масаж вимені 1-2 рази на день по 5хв. Закінчують масаж за 15 днів до очікуваних  пологів.  Після пологів необхідно правильно роздоювати телиць і корів.

Після доїння необхідно проводити  дезинфекцію дійок з використанням  спеціальних приладів і йодистих або хлорних антисептиків (синтайод, хіносепт, мастостеріл, дезмол, 1%-вий  розчин однохлористого йоду, 1%-вий розчин хлораміну Б, 2%-вий розчин гіпохлориту кальцію), до яких можна додавати 5-10% гліцерину. Дійки можна обробляти дезрозчином  " Діпал", що містить йод і пом'якшувальний компонент.  Проводять контроль за роботою і санітарним станом доїльної установки. Після доїння кожної корови проводять дезинфекцію доїльних стаканів розчином дезмолу шляхом занурювання стаканів у відро з дезрозчином.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Матеріалом для дослідження  даної патології була корова червоної степової породи молочного напрямку продуктивності із 4560л молока за рік. Кличка корови — Марта. Належить СПН" Ніжинський" Дніпропетровської області. Господарство - молочного напрямку продуктивності, має 790 голів дійного  стада і нетелів. Окрім цього  має земельні угіддя, де вирощують  картоплю, кормовий та цукровий буряки, моркву, капусту, люцерну,  кукурудзу, соняшник на продаж та для годування стада.

Утримання тварин влітку - безприв'язне табірне, взимку - стійлове. Роздача кормів і прибирання гною - механізоване. Доїння –3 рази на  день в родильному відділенні, в загальному стаді – 2 рази-вранці та ввечері. В раціоні домінують соковиті корми -кукурудзяний силос, кормові буряки, капуста, соняшниковий сінаж - взимку, зелена маса - у літній період.

 

Методи дослідження :

-  анамнез - 23 травня 2013 р. доярка відмітила збільшення  лівої задньої чверті вимені, при видоюванні тварина намагалася  уникнути доторкування до молочної залози.

- огляд - ліва задня чверть вимені збільшена, напружена, шкіра молочної залози блискуча. Корова відставляє ліву кінцівку в сторону.

- пальпація:

1. Зовнішня: молочна залоза гаряча, болюча, напружена.
2. Внутрішня: ректальна - роги матки в черевній порожнині, при масажі матки роги не скорочуються, на правому яєчнику пальпується жовте тіло вагітності.

- аускультація - дихання грудо-черевне—24дих. рухів за хв..

- термометрія - 40,5°С.

- пробне здоювання - виділяється слизово-гнійний ексудат мазеподібної консистенції,жовтуватого кольору з домішками казеїну.

- техніка виконання  блокади нервів вимені за Д.Д.Логвіновим: місце укола - в місці перетину  горизонтальної лінії, що проходить  біля основи вимені, з лінією, проведеною на відстані 1-2см. від серединної площини у бік частки вимені, ураженої запальним процесом. Голку вводять на глибину 8-12 см у напрямку карпального суглоба того ж боку. Вводять 200 мл. 0,5%-вого розчину новокаїну. Під час ін'єкції голку зміщують вправо,назад і вперед для збільшення зони контакту розчину з тканинами основи залози.

- техніка опромінення  молочної залози лампою - солюкс.

Лампою опромінюють 30 хвилин 2 рази на добу з відстані 0,75 см від поверхні молочної залози протягом 5 діб. Вона дає яскраве, багате тепловими променями світло. Можна при опроміненні користуватися червоними (для глибокої гіперемії) та синіми (для болезаспокійливої дії) фільтрами.

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ВЛАСНИХ  ДОСЛІДЖЕНЬ.

 

Лікування тварини тривало 5 діб. Лікування було комплексним  і включало слідуючі види терапії:

• етіотропна терапія- був застосований антибіотик широкої бактерицидної дії - амоксицилін 15% дворазово з інтервалом 48 год. по 50 мл. (з розрахунку 1 мл. на 10кг. живої ваги) внутрішньом'язово, а внутрішньоцистернально суспензію  мастієт-форте в вигляді одноразових шприців-ін'єкторів по 10 мл, кожні 12 год.
• Патогенетична терапія включала в себе коротку новокаїнову блокаду за Д.Д.Логвіновим 0,5%-вим розчином новокаїну 200мл. з повторним введенням через 24 год. Ця блокада дає добрий результат, оскільки грунтується на антипарабіотичній (нейротрофічній) дії слабкого розчину новокаїну на нервові закінчення молочної залози. Разом з цим підвищується резистентність організму. До того ж ця блокада проста у використанні. Для розрідження  пластівців казеїну та слизу  внутрішньоцистернально вводять 50 мл. 1%-вого розчину соди, а через 15 хв. здоюють. Застосовуються часті здоювання 6 разів на добу. Після здоювання на шкіру молочної залози наносять крем-емульсію ДЕ. Для підтримання обмінних процесів, зменшення інтоксикації організму внутрішньовенно вводять 20%-вий розчин глюкози 200 мл. 2 рази на добу, 10%-вий розчин хлористого кальцію 100мл. 1 раз на добу.  Із фізіотерапії було застосовано опромінення лампою солюкс на протязі 30 хв. 2 рази на добу. Це прискорює розсмоктуванню набряків. Разом з цим тварині надається спокій, вилучають зі стада, окремо від здорових тварин, у приміщенні без протягів. Із раціону вилучають соковиті корми, зменшують добову даванку концкормів.

Отже, комплексне лікування  гнйно-катарального маститу дало позитивний ефект. Тварина клінічно здорова.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ.

 

Висновки.

1. Гнійно-катаральний мастит - запалення молочної залози, що виникає внаслідок дії несприятливих факторів (протяги, неправильне машинне доїння, дія мікроорганізмів та інше).
2. У данному випадку, я вважаю, що причиною гнійно-катарального маститу стало порушення технології доїння і занесення стрептококової мікрофлори.
3. Характерними ознаками маститу були — збільшення вимені, напруженість чверті вимені, при пальпації болюча, гаряча. Кінцівка відведена збоку ураженої долі.
4. В якості лікування було застосовано тепло на протязі лікування для зняття запального набряку та для розсмоктування ексудату. До схеми лікування введено новокаїнову блокаду за Логвиновим Д.Д..
5. Лікування тривало 5 днів,закінчилось одужанням.

 

 

Пропозиції.

 

1 . Своєчасне  діагностування і лікування маститів (катаральних, гнійних) та післяродових  хвороб статевих органів корів,  що можуть призвести до захворювання на мастит.

2.Забезпечення  тварини належним доглядом з  боку обслуговуючого персоналу, спостереження за клінічним станом молочної залози корови, особливо в післяродовий  період.

3. Після  доїння занурювати дійки в розчин  "Діпалу"  для попередження потрапляння мікроорганізмів галактогенним шляхом.
4. Своєчасно запускати тварин, за 10-14 днів переводити в родильне приміщення, зменшувати дачу соковитих кормів і після отелення поступово вводити соковиті корми до раціону.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.

1 .Акушерско-гинекологическая диспансеризація на молочных фермах. Н.И.Полянцев, А.Н.Синявин.- М.,Россельхозиздат, 1985- 175с.

2. Велиток И.Г.Физиология молокоотдачи при машинном доении.-K., "Урожай", 1974-127с.
3. Ветеринарное акушерство и гинекология./ Под ред. В.С.Шипилова. -М.,Агропромиздат, 1986-480с.
4. Ермаченков H.H.Ветеринарное акушерство и гинекология.-!.," Колос", 1970.-239с.
5. Гришко Д.С.Лекції з ветеринарного акушерства. - Харків," Прапор",2003.- 398с.
6. Полянцев Н.И. Клинико-экспериментальная оценка нового
7. противомаститного препарата маста-30.// Ветеринария. №4,1999.-С.37-39.
8. Корейба Л.В., Семьонов  О.В.,Жасан Н.В.  Новокаїнова терапія. Методичні рекомендації до ЛПЗ з ветеринарного акушерства та гінекології. –

Дніпропетровськ,2005.-З 1 с.

9. Корейба Л.В.  Мастити у корів. Методичні рекомендації до ЛПЗ з ветеринарного акушерства. - Дніпропетровськ,2004-31с.
10. Карташова В.М., Ивашура A.C. Маститы коров. -М.:Агропромиздат, 1988.- 256с.
11. Ивашура А.И.Маститы коров,- М.:Колос,1972.-186с.
12. Ковінько М.Р., Бриль B.C., Жмурко Т.В. Профілактика маститів у корів на промислових комплексах. -К.:Урожай, 1981.-88с.
13. Карпов В.А., Гончаров В.П., Якимчук С,Л. Профилактика и лечение маститов у животных. -М.:Россельхозиздат, 1980.- 174с.
14. Мутовин В.И. Борьба с маститами коров.-М.Колос,1974.-255с.
15. Мороз  И.Г.Картина крови коров, больных маститами.// Ветеринарная медицина.№5,1999.-С.43-47.
16. Колодиев Ч.А.Чем и как лечить маститы коров.//Животноводство.№4, 2000.-С.18-19.
17. Кальченко М.М. Профилактика мастита в послеродовом отделении.// Ветеринария.-1987.-№4.-С.49-50.
18. Масліков С.М.,  Спіцина Т.Л. Практикум із загальної ветеринарної хірургії / ДДАУ. -Дніпропетровськ, 2005-129с.

18.Олейник А. Мастит в животноводстве.// Молочное и мясное скотоводство. №7,2006,- С.26-29.

5. Рубцов В.И. Профилактика и лечение мастита у коров. // Ветеринария. №9, 2006.- С.32-35.
6. Сухін В.М.,  Чумак В.О. Мастити тварин, фізіологічні та патологічні аспекти. -Дніпропетровськ,2002.-99с.

21 .Яблонський В.А. Практичне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології.-К.:"Мета",2002.-319с.

22. Яблонський В.А., Хомин С.П., Калиновський Г.М. та інші .Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології. -Вінниця. Нова книга,2006-592с.
23. Яблонский В.А. Профілактика маститов скота в хозяйствах промышленного типа. -Каменец-Подольский с.-х. ин-т, 1989.-59с.

24.Якубчак О.М. Контроль санітарної якості молока за його бактеріальним обсіменінням. // Ветеринарна медицина.-1999.-№3.-С.48-50.