Готовність дітей до школи

Готовність дітей до школи

Виконала  :

Студентка групи ПО-10-1-9

ДПК ДНУ ім . Олеся  Гончара 

ХОЛОША АЛІНА 

Діагностування  готовності дітей до школи

Діти різняться між  собою за рівнем психічного розвитку, тому їхня готовність до навчання у  школі буде різною.

Навчання вони можуть починати з 6-7 років за 3-4-річ-ною програмою. Як правило, це вирішується індивідуально, що актуалізувало необхідність розроблення  критеріїв визначення готовності дитини до школи, вибору відповідної програми навчання. У школі дітям пред'являють  однакові вимоги, передбачені навчальним планом. Дитина, спроможна їх виконати, є психологічно готовою до навчання, якщо навчання вимагає значних зусиль дитини, батьків, педагогів - воно буде неефективним. У з'ясуванні готовності дітей до школи викристалізувалися педагогічний і психологічний підходи.

Прихильники педагогічного  підходу визначають готовність до школи  за сформованістю у дошкільників навичок читати, міркувати, писати, декламувати вірші тощо. За цього  підходу відсутня інформація про  те, за якою із програм початкової школи  варто навчати дітей надалі. Констатуючи  рівень освоєння навчальних навичок, педагогічний підхід не враховує проблеми актуального  і потенційного психічного розвитку дитини, його відповідності психологічному віку, можливого відставання або  випереджання. Не забезпечується прогностична валідність підходу: не можна прогнозувати якість, темп і особливості засвоєння  знань конкретною дитиною у молодших класах школи. Ці обмеження зумовили звернення педагогів за допомогою  до психологів.

Психологічний підхід не є  однорідним або універсальним, оскільки існує багато тестів, методів і  процедур визначення готовності до школи, заснованих на теоретичному уявленні про неї як результат загального психічного розвитку дитини упродовж дошкільного життя. Відмінності  психологічних підходів у розв'язанні цієї проблеми зумовлені неоднозначним  трактуванням факторів і характеристик  психічної сфери дошкільника.

Поширеним критерієм готовності до школи є комплексний показник зрілості психічних функцій, що характеризують її розумовий, емоційний і соціальний розвиток. Американські психологи головним вважають діагностування інтелектуальних  компонентів готовності до школи. Найчастіше вони звертають увагу на зорові і  слухові розпізнавання (наприклад, розуміння на слух), словниковий  запас, загальну поінформованість, рівень розвитку сенсомоторики, розуміння  кількісних відношень та ін. Найвикористовуваніший  у США національний тест готовності (MRT) призначений для молодшої і  середньої груп дитячого садка (1-й  рівень), для старшої групи та першокласників (2-й рівень). Наприклад, завдання 2-го рівня передбачають:

1) початкові погодження (дитині  показують 4 картинки, наприклад  зображення кішки, будиночка,  клоуна тощо, і називають кожну  з них, потім просять відібрати  картинки, що починаються з певного  звукосполучення чи звука (наприклад, "бу");

2) звуко-буквені відповідності  (кожне завдання складається з  картинки і 4 букв. Після того  як дорослий називає картинку, дитина вибирає букву, що відповідає  звуку, з якого починається  назва картинки);

3) зорову відповідність  (потрібно підібрати до зображення  ще одне зображення. Це можуть  бути поєднання букв, слів, чисел,  буквоподібних фігур (штучних  букв));

4) пошук зразків (призначений  для оцінювання здатності побачити  поєднання букв, слів, цифр, буквоподібних  фігур у великих угрупованнях);

5) "шкільну >> мову (визначають, наскільки розуміє дитина основні  і похідні граматичні структури  і поняття, що вивчають у  школі);

6) слухання (з'ясовують розуміння  змісту пропонованих усно слів, текстів);

7) кількісні поняття (перевіряють  знання основних понять математики, наприклад розміру, форми, кількості  тощо);

8) кількісні дії (необов'язково) (оцінюють вміння дитини рахувати  і виконувати прості математичні  дії).

В інтелектуальній сфері  ознаками готовності дитини до школи  є: диференційоване сприйняття, довільна концентрація уваги, аналітичне мислення, раціональний підхід до дійсності, логічне  запам'ятовування, інтерес до занять, досягнення результату власними зусиллями, бажання отримати нові знання, оволодіти  на слух розмовною мовою, здатність  розуміти і застосовувати символи, розвиток тонких рухів руки і зорово-рухової  координації. В емоційній сфері  про готовність до школи свідчать емоційна стійкість і навчальна  мотивація (бажання вчитися). Ознаками готовності до школи в соціальній сфері є потреба у спілкуванні  з іншими дітьми, уміння підкорятися  інтересам і звичаям групи, здатність  виконувати соціальну роль школяра.

Відповідно до цієї класифікації Я. Ірасек створив тест шкільної зрілості, який пізніше модифікував А. Керн. Складається він з трьох завдань: малювання людини, копіювання письмових  речень, змальовування групи крапок. Основними ознаками шкільної зрілості автори тесту вважають зорово-моторну  координацію - здатність до керування  рухами руки. У першому тесті домінують  творчий та образний компоненти, у  другому і третьому - вольові аспекти (маленькій дитині, яка не знає написання  букв, важко і нудно копіювати  складний візерунок або зображені  на листку крапки).

Використання тесту Ірасека - Керна вимагає високої професійної  кваліфікації психодіагноста. Для застосування його (як і інших графічних методик) необхідні глибокі знання особливостей особистісного розвитку дитини, оскільки тестування може спричинити у неї  сильну емоційну реакцію.

У вітчизняній психології оцінювати вікові особливості розвитку намагався ще Л. Виготський ("Мислення і мова", 1934). Він зазначав, що навчання починається не тоді, коли психологічні функції, які є основою навчальної діяльності, виявляються зрілими, а  тоді, коли ці функції починають  цикли свого розвитку. У межах  концепції Л. Виготського психологічні особливості кожного вікового етапу  визначають за допомогою характеристики провідної діяльності дитини. Однак  ця концепція охоплює різні, майже  протилежні підходи до визначення психологічної  готовності до школи. Так, прихильники  одного з них розвиненість ігрової  діяльності вважають критерієм підготовки до навчальної діяльності. Вони заперечують  ранній початок шкільного навчання, оскільки вважають, що скорочення дошкільного  дитинства зумовлює неповноцінний  розвиток особистості. Для компенсації  цього чинника у 80-ті роки XX ст. запровадили  нульовий клас, маючи на меті поєднання, а потім переведення ігрової  діяльності дітей у навчальну.

Вступ до школи відчутно змінює спосіб життя дитини. 6-річні  діти переживають кризу у своєму розвитку, оскільки в цей час відбуваються складні фізичні і психологічні зміни. Діагностування в перехідному  віці повинно включати оцінювання новоутворень минулого вікового періоду і початкових форм діяльності наступного, появу  і рівень розвитку симптомів, що характеризують початок перехідного періоду (Д. Бльконін). Тому основні критерії готовності до школи стосуються сформованості  ігрової діяльності і початків навчальних новоутворень. Проявами сформованості  ігрової діяльності є:

1) здатність переносити  рольове значення з одного  предмета на інший (приготування  каші з піску в пісочниці,  їзда верхи на ціпку замість  коня);

2) уміння співвіднести  роль із правилом ("як принц  я повинен відповідно розмовляти, командувати, наказувати; як страж  - охороняти принца; як мати - піклуватися  про ляльку-дитину, повчати, карати");

3) уміння підкоритися  відкритому правилу гри (""так"  і "ні" не говори, чорне і  біле не бери");

4) високий рівень розвитку  наочно-образного мислення, співвіднесення  зорового і значеннєвого понять;

5)використання символічних  засобів ("риска - це межа", "паличка - кінь");

6) рівень розвитку загальних  уявлень (поінформованість, елементарні  логічні висновки).

Центральним новоутворенням у психіці дитини, що визначає успішність навчання в початковій школі, Н. Гуткіна, яка запропонувала і апробувала діагностичну програму психологічної  готовності до школи, вважає довільність  поведінки. Ця програма охоплює такі методики:

а) визначення домінування  пізнавального або ігрового мотиву в афективній сфері і змісті потреб дитини;

б) виявлення сформованості  внутрішньої позиції школяра (спеціально побудована бесіда з дошкільником);

в) "будиночок" - завдання змалювати зразок, що дає змогу  діагностувати особливості довільної  уваги, сенсомоторики, уміння працювати  за зразком;

г) "так і ні" - діагностування уміння діяти за правилом, що є модифікацією відомої гри ""так" і "ні" не говори, чорне і біле не бери";

ґ) "чобітки" - визначення вміння використовувати правило  для розв'язання задачі та особливостей розвитку процесу узагальнення;

д) "послідовність подій" - вивчення особливостей розвитку логічного  мислення, мовлення і здатності до узагальнення;

е) "звукові хованки" - діагностування фонематичного слуху.

На основі обстеження дитини за цією програмою складають її психологічну карту.

Є. Бугрименко, А. Венгер, К. Поливанова та О. Сушкова при розробленні  програмного комплексу діагностування психічного розвитку шестирічних дітей, зважаючи на основні характеристики вікового розвитку, орієнтувалися на конкретні умови, у яких перебуває  першокласник у школі (програми, класно-урочна система тощо).

Школа вимагає від дитини сформованості певного рівня  довільності - уміння організувати і  контролювати свою рухову активність, діяти відповідно до вказівок дорослого, аналізувати запропонований зразок (виокремлювати його з матеріалу), мислення і мовлення, бажання бути школярем. Для оцінювання таких здатностей дитини використовують діагностичні процедури, призначені для з'ясування рівня  розвитку передумов навчальної діяльності: уміння уважно і точно виконувати послідовні вказівки дорослого, самостійно діяти за його завданнями, орієнтуватися  на умови завдань, долати вплив побічних факторів; належного розвитку наочно-образного  мислення, що є основою повноцінного розвитку логічного мислення.

Російські дослідники Г. Кравцов  і О. Кравцова основними складовими психологічної готовності до школи  вважають фактори особистісної зрілості, яка виявляється у відносинах дитини з дорослим (довільність), однолітками (здатність до співпраці і змістовного  спілкування), до себе (рівень самосвідомості). Інші російські вчені (А. Венгер і  М. Гінзбург) вважають, що основою успішного  навчання у молодших класах є повноцінні мотиви навчання, позитивне ставлення  до школи, правильна самооцінка, уміння і бажання сумлінно виконувати навчальні  завдання тощо.

Традиційний психологічний  підхід визначає готовність до школи  за класичними принципами тестування. 6-7-річні діти повинні виявити  здатність виконати інтелектуальні тести на встановленому рівні, який виражає вікову норму інтелектуального розвитку. Психологічний вік дитини з'ясовують за діагностуванням досягнення вікових норм. Якщо протестовані діти справляються зі шкільною програмою, то вони досягли певного рівня інтелектуального розвитку, який вважають індикатором  готовності до школи. Дитину, яка подолала стандартну (надійну і валідну) тестову процедуру, можна діагностувати для з'ясування готовності або неготовності до школи.

Перевагою традиційного психологічного підходу є виокремлення загальних  критеріїв для оцінювання вікового розвитку дітей, недоліками - неврахування специфіки вимог школи до них, недооцінка впливу психічного розвитку (наприклад, мотивації), що компенсують  невисокі інтелектуальні результати або  не виявляють відмінні інтелектуальні показники у процесі шкільного  навчання.

У майбутньому в оцінюванні готовності дитини до школи можливе  використання комплексних стандартизованих висновків, підготовлених психологами  дошкільних установ, дитячих поліклінік, заснованих на багаторічному досвіді  спостережень за динамікою розвитку конкретної дитини. Надійність і валідність забезпечить належна фактологічна база, а не зустріч з дитиною, яку  батьки вперше привели до школи.

Корисними при цьому будуть методичні розробки, які використовують стандартизовані комп'ютеризовані  ігрові процедури і тести. Методика Н. Улановської, наприклад, передбачає взаємодію в системі "психолог - дитина - комп'ютер", ґрунтується  на загальних уявленнях вікової  та педагогічної психології про специфіку  дітей цього віку, структуру навчальної діяльності, аналізі вимог і практики навчання в молодшій школі. Здійснення тестових процедур у формі фронтальної  роботи дітей у класі під керівництвом дорослого уможливлює перехід від  абстрактного вимірювання здібностей до фіксування їх проявів у навчальній діяльності.

Комп'ютерна версія діагностичного пакета "Готовність до школи" дає  уніфіковану (стандартизовану) оцінку психологічної готовності б-7-річних дітей до шкільного навчання, порівнює результати дітей різних дошкільних установ та рівень вияву готовності в різних школах. Його автори не використали  деяких необхідних діагностичних процедур через неможливість створення їх комп'ютерних версій. Дбаючи про  компактність пакета (необхідність діагностично обстежити дитину за одну зустріч, не втомити її) обмежилися мінімальним  набором методик. Тому вимога суворо дотримуватися всіх інструкцій і  заповнювати під час діагностичної  роботи всі анкети важлива для  одержання даних про дитину. Пакет  включає комп'ютерні методики і спеціальні процедури їх проведення, що дають  змогу охарактеризувати кожну дитину, групу дітей за такими показниками:

1) особистісний і соціально-рольовий  розвиток - сформованість ставлення  до себе як до школяра, до  дорослого ~ як до вчителя, перевага  пізнавальних, навчальних, ігрових  або комунікативних мотивів, критичне  ставлення до своїх здібностей, знань, дій, орієнтування у  навколишньому світі, запас знань,  динамічні характеристики поведінки  (імпульсивність, загальмованість тощо);

2) розвиток довільності  - уміння самостійно виконувати  послідовність дій, діяти за  наочним зразком, згідно з усними  інструкціями дорослого, уміння  підпорювати свої дії правилам;

3) інтелектуальний розвиток - розвиток загального інтелекту,  просторових уявлень та образного  мислення, уміння орієнтуватися  на систему ознак;

4) розвиток окремих психічних  процесів і навчальних навичок  - мовлення, уміння читати, тонких  рухів руки.

Ці показники важливі  для прийняття рішення про  готовність до школи і комплексного оцінювання психічного розвитку б-8-річних дітей. Діагностичний пакет використовують під час відбору 6-річних дітей  для шкільного навчання; поділу дітей  на класи (залежно від рівня підготовленості, актуального інтелектуального або  мовного розвитку, соціальної зрілості тощо); для вироблення рекомендацій (інших видів допомоги) учителю  молодших класів у роботі з конкретною дитиною і класом загалом; для  оцінювання динаміки психічного розвитку дітей у процесі навчання в 1 класі (двічі зі значним часовим інтервалом).

Діагностичний пакет "Готовність до школи" містить три блоки  програм.

1. Програми-матеріали для  психолога. Вони складаються з  питань для бесіди-знайомства, завдань  для оцінювання мовного розвитку, виявлення уміння читати і  міркувати. У процесі співбесіди  фіксують правильність відповідей  дитини, оцінюють її дії, після  цього вона відповідає на запитання  короткої анкети. Завдання дають  змогу одержати інформацію про  розвиток мовлення, навички лічби  та письма, оцінити загальну поінформованість  дитини, критичність, соціальну готовність  до школи.

2. Програми-методики для  дитини. Вони пропонують дитині  діагностичні завдання, дають змогу  реєструвати їх оцінки і зберігати  результати для статистичного  оброблення і якісного аналізу.  Цей блок охоплює такі методики:

а) "прогресивні матриці" Равена - 2 серії по 12 матриць для  оцінювання загального інтелекту;

б) "лабіринт" - 10 завдань  для оцінювання вміння діяти за зразком, розвитку наочно-образного мислення і просторових уявлень, сформованості  тонких рухів руки (щоб керувати мишкою комп'ютера тощо), уміння виконувати послідовність дій згідно з інструкцією  дорослого;

в) "зразок і правило" - б завдань, що дають змогу оцінити  здатність дитини орієнтуватися  на умови задачі, підпорядкувати свої дії правилу;

г) "оцінка критичності" - завдання на виправлення своєї  помилки на матеріалі методики "зразок і правило", призначене для оцінювання розвитку критичності, довільності, ставлення  до дорослого як до вчителя;

ґ) "бесіда про школу" - ідентифікація дитини з одним  із персонажів бесіди, що допоможе виявити  сформованість її бажання учитися, ступінь соціальної готовності до школи, ставлення до себе як до школяра.

Фронтальне використання комп'ютерних діагностичних методик  відповідно до інструкції і заповнення дослідником анкети після кожної методичної процедури дасть змогу  виявити сформованість ставлення  до дорослого як до вчителя.

3. Програма оброблення  результатів для психолога. Програми  статистичного аналізу і представлення  результатів діагностування використовують  при прийнятті рішення про  готовність дитини до шкільного  навчання, при розподілі дітей  на класи, для вироблення рекомендацій  учителю щодо роботи з конкретною  дитиною. З їх допомогою отримують  картину психічного розвитку  кожної обстеженої за конкретними  показниками дитини, а також картину  досягнень усіх дітей за окремими  показниками і в комплексі.

Комп'ютерний діагностичний  пакет "Готовність до школи" використовує спеціально підготовлений шкільний психолог. Він повинен надати педагогу рекомендації щодо прийому дитини до школи, врахування її індивідуальних особливостей у навчанні. Наприклад, одна проблема може мати різні способи розв'язання залежно від причин, що її зумовили. Так, троє хлопчиків не розв'язали  запропонованих на уроці задач і  одержали двійки з різних причин. Один із них інтелектуально розвинений, однак у школі він нудьгує, тому не розв'язав задачу. Через несформованість  навчальної мотивації здібний інтелектуально хлопчик не встигає у навчанні. Іншому хлопчикові у школі цікаво, він легко розв'язує задачі, проте  сторонні чинники (сусід по парті, події  за вікном) заважають йому зосередитися. Несформована довільність поведінки  зумовлює ускладнене виконання інтелектуально розвиненою дитиною простої вправи. Третій хлопець уважно вислухав умову  задачі, зосередився на її вирішенні. Однак його мовний розвиток надто  низький, він не може переформулювати  умову задачі в математичний вираз. Отже, кожен хлопчик має різні  психологічні фактори, які не дають  змоги їм успішно навчатися. їх корекцію слід робити індивідуально.

Лише повноцінний розвиток усіх компонентів психологічної  готовності до школи гарантуватиме  успіх у навчанні. Грамотне використання результатів діагностування уможливлює одержання і зворотного, компенсаторного  ефекту. Наприклад, щоб активізувати першого хлопчика, потрібно сказати  йому, що відбувається змагання, переможцем у якому буде той, хто більше розв'яже  задач; вписати умову задачі в контекст простенької історії або казки. Другому допоможе додаткова увага вчителя, який, розповідаючи умову задачі, уточнить, чи запам'ятав він її, попросить не відволікатися. Для ефективної навчальної роботи третього хлопчика можна записати на дошці наочну схему умови задачі або спростити її формулювання. Високий розвиток довільності може компенсувати відсутність навчальної мотивації, а її наявність - слабку довільність і невисокий рівень інтелектуальних здібностей. Для одержання компенсаторного ефекту потрібно знати сильні сторони складової особистості першокласника і використовувати їх у процесі навчання.

Дитячі  малюнки — джерело інформації про дитину

Виконала  :

Студентка групи ПО-10-1-9

ДПК ДНУ ім . Олеся  Гончара 

ХОЛОША АЛІНА 

З усіх діагностичних проективних методик  психологічний аналіз малюнків найбільш поширений. Сьогодні ми розглянемо найбільш показові деталі, які можуть багато чого підказати спостережливим та люблячим батькам.

Усі діти люблять малювати. Близькі люди, як правило захоплюються малюнками  улюбленого малюка, хвалять його за фантазію та майстерність — і це правильно, це підвищує самооцінку дитини, зміцнює її впевненість у своїх  силах та зайвий раз переконує  в тому, що його люблять і він  важливий. 
 
Але малюнки — це не лише мистецтво. Коли дитина малює, вона виражає свої емоції, настрій, невдоволення, свої прихильності, тривоги, страхи. Просто треба вміти спостерігати та знати, які висновки можна зробити з того, що ми бачимо.  
 
Душа людини — найбільша таємниця. Душа дитини — не виняток. Внутрішній світ дитини багатий і різноманітний, почуття і переживання, трагедії й радощі у нього часто цілком «дорослого» масштабу. На що перш за все треба звертати увагу? 
 
Розміри малюнку 
Як правило невпевнені, затиснуті, тривожні, зайво сором’язливі діти, діти з заниженою самооцінкою малюють маленькі малюнки. Особливо про це свідчить те, коли по відношенню до чистого аркуша паперу, дитина зображує самого себе непропорційно маленьким. Впевнена у собі дитина, яка живе в оточенні довіри та повного психологічного комфорту малює впевнено та крупно. 
 
Члени сім’ї 
Відсутність якогось члена родини — ознака, яка говорить сама за себе. Особливо коли дитина зображує себе на великій відстані від, наприклад, батька. Дистанція між фігурами дитини і близької людини — це дистанція у відносинах. Причина, скоріш за все, у відсутності довіри або навіть страху перед «об’єктом» який відсутній, або далеко зображений.  
 
Частини тіла 
Перебільшено великі руки, ноги, (особливо коли вони схожі на кігті), ретельне промальовування зубів, злі оскали свідчать про агресію, схильність до афективних спалахів і конфліктів, невміння співпрацювати, відчуття протесту. 
 
Кольорова гамма 
Темні кольори, домінування чорного — психоемоційна напруга, страхи, підвищена тривожність, психологічний дискомфорт, часто відчай. Це показово лише в тому випадку, коли дитина вибирає чорний (темний колір) кожний раз, не дивлячись на те, що ви пропонуєте їй широкий спектр кольорів, і на столі лежать олівці всіляких відтінків. 
 
Темні кольори, а також присутність різних відтінків сірого часто свідчать про приховану депресію. Якщо часто присутній червоний колір у великій кількості, це ознака конфліктності та агресивності дитини, причини якої потрібно шукати, щоб усунути або по можливості відкорегувати ці риси. 
 
Натиск на олівець 
Перед тим, як говорити про натиск, хочу сказати, що інформативними можна враховувати тільки ті малюнки, які виконані саме олівцями (ні в якому разі не фломастерами, маркерами чи фарбами). Слабкий, невпевнений натиск, лінії, які часто перериваються, говорять про боязкість, невпевненість малюка, його швидкій психічній виснаженості. Якщо дитина часто витирає те, що намалював — це свідчить про те, що вона невпевнена. Про агресивність та гіперагресивність говорить той факт, що олівець дірявить аркуш або продавлює папір. Холеричний темперамент, імпульсивність видають жирні контури. 
 
Темп роботи 
Флегматичний темперамент проявляється у повільному, але ретельному малюванні, зосередженості на процесі; холеричний, відповідно — у швидкому, імпульсивному малюванні, розмашистості. Якщо ж дитина малює повільно, але без зацікавленості — це свідчить про слабкий тип нервової системи, пасивності, тривожності.