Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Грузія в ГУАМ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ І МЕНЕДЖМЕНТУ

Кафедра міжнародної економіки

КПІЗ

на тему:

«ГРУЗІЯ в ГУАМ»

Тернопіль – 2012

План

1. Загальна характеристика ГУАМ

2. Діяльність ГУАМ

3. Торгівельне співробітництво України з членами ГУАМ

Загальна характеристика ГУАМ

Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ — регіональне об'єднання чотирьох держав: Грузії,України, Азербайджанської Республіки та Республіки Молдова. В основі утворення цієї форми співробітництва лежить єдність позицій країн із подібними політичними й економічними зовнішніми орієнтаціями. Організація була створена1997 року для протистояння впливу Росії в регіоні й отримала підтримку Сполучених Штатів. У 1999 організація була перейменована у ГУУАМ завдяки вступу Республіки Узбекистан до неї, яка, однак, вийшла з організації 5 травня2005, викликавши повернення початкової назви. Штаб-квартира знаходиться у Києві на Майдані Незалежності.

Історія утворення

Заснування політико-консультативного форуму ГУАМ у складі 4 країн (України, Азербайджану, Грузії й Молдови) відбулося 10 жовтня 1997 року в Страсбурзі під час Саміту Ради Європи, під час якого було схвалено Спільне Комюніке глав України, Грузії, Азербайджану й Молдови. У цьому документі було зафіксовано рівень політичного зближення й практичного співробітництва між країнами цієї групи, спільність позицій з ключових міжнародних проблем й процесів у пострадянському просторі.

24 квітня 1999 року під час Вашингтонського саміту президентів країн-членів до ГУАМ приєднався Узбекистан. Розширене таким чином об'єднання держав отримало назву ГУУАМ.

5 травня 2005 року президент Республіки Узбекистан оголосив про вихід з ГУУАМ, що спричинило повернення старої назви.

Співробітництво

Спільні економічні інтереси держав ГУАМ найбільше сконцентровані навколо питань транспортування прикаспійських енергоносіїв та прокладання нових транзитних маршрутів через Кавказький регіон.

Ефективним напрямком економічного співтовариства є розвиток інвестиційної діяльності між державами ГУАМ, створення спільних підприємств з переробки сільськогосподарської продукції, в галузі машинобудування, енергетики і транспорту.

Іншим важливим напрямком співпраці в межах ГУАМ — є проблеми безпеки й стабільності в регіоні. Співпраця делегацій країн ГУАМ в рамках міжнародних організацій, в першу чергу ООН та ОБСЄ, реалізується на постійній основі, що включає регулярні консультації з метою обговорення тих чи інших питань, які виникають під час роботи та торкаються інтересів країн ГУАМ, та вироблення спільних позицій. Започатковано механізм головування національних делегацій країн ГУАМ у рамках міжнародних організацій.

Зміцнення і поглиблення цієї форми співробітництва країн ГУАМ допомагає більш ефективній координації індивідуальних позицій та зусиль країн об'єднання, реалізації їхніх національних інтересів у діяльності міжнародних організацій.

Учасники об'єднання зацікавлені у всебічному розвитку співробітництва з третіми країнами та міжнародними організаціями, які виявляють інтерес до діяльності ГУАМ та можуть сприяти досягненню цілей та принципів, викладених у Ялтинській Хартії ГУАМ. З цією метою в рамках об'єднання за ініціативою України створюється інститут спостерігачів. До порядку денного 58-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН включено питання про надання ГУАМ статусу спостерігача в ГА ООН.

Структура

§ Найвищим органом об'єднання ГУАМ є щорічна зустріч глав держав країн-учасниць ГУАМ.

§ Виконавчим органом ГУАМ є Рада міністрів закордонних справ країн ГУУАМ.

§ Робочим органом ГУАМ є Комітет національних координаторів (КНК ГУУАМ), до складу якого входять координатори по одному від кожної країни-учасниці ГУАМ.

§ Виконання функцій інформаційного центру ГУАМ покладено на Інформаційний офіс ГУАМ у Києві. *Координацію співробітництва між країнами ГУАМ на галузевому рівні покладено на вісім Робочих груп — з питань енергетики, транспорту, з торговельно-економічних питань, з питань інформатики та телекомунікацій, культури, науки та освіти, туризму, боротьби з тероризмом, організованою злочинністю і розповсюдженням наркотиків.

Міжнародно-правові документи, прийняті в рамках ГУУАМ:

§ Ялтинська Хартія ГУУАМ (7.06.2001 р.);

§ Конвенція держав-учасниць ГУУАМ про взаємне надання допомоги з консульських питань (7.06.2001 р.);

§ Положення про Раду міністрів закордонних справ країн ГУАМ;

§ Угода про створення зони вільної торгівлі між країнами-учасницями ГУАМ;

§ Тимчасове положення про Інформаційний офіс ГУАМ в Києві;

§ Рішення Глав держав-учасниць ГУАМ про статус спостерігачів у діяльності ГУАМ;

§ Угода про співробітництво між Урядами держав-учасниць ГУАМ у сфері боротьби з тероризмом, організованою злочинністю і іншими небезпечними видами злочинів;

§ Документи про співробітництво в окремих галузях;

§ Бакинська декларація (планується в Баку 2007);

§ Угода про привілеї та імунітети Організації за демократію й економічний розвиток — ГУАМ (планується в Баку 2007);

§ Меморандум про співробітництво з питань ядерної та радіаційної безпеки.

Міжвідомчі органи:

§ Робоча група з торговельно-економічних питань.

§ Робоча група з питань енергетики.

§ Робоча група з питань боротьби з тероризмом, організованою злочинністю та розповсюдженням наркотиків.

Діяльність ГУАМ

Пріоритетною умовою діяльності ГУАМ початковою визначалося забезпечення гарантії стабільності та безпеки у цьому регіоні, створення диверсифікованої системи надходження вуглеводневих енергоносіїв до Європи (проект ІНОГЕЙТ), надійне функціонування транспортного коридору Європа – Кавказ – Центральна Азія (проект ТRАСЕСА), а також розвиток транспортної інфраструктури даного регіону, адже через територію ГУАМ пролягають основні артерії перевезення вантажів та шляхи транспортування вуглеводнів. На ГУАМ також покладається важлива роль у боротьбі з тероризмом та розповсюдженням наркотиків, організованою злочинністю, торгівлею людьми.

З часом ГУАМ розвивається в організаційному, інституційному та функціональному напрямках, завдяки чому стає можливим укладення Угоди про зону вільної торгівлі, розвиток туризму, співробітництво у сфері культури, науки, освіти та інформаційних технологій (підписано Угоду про співробітництво у галузі освіти, Протокол про співробітництво між академіями наук в галузі науки і техніки, Угоду про співробітництво у сфері охорони здоров’я). Серед міжнародних організацій у сфері світових міжнародних відносин нині є можливою співпраця країн ГУАМ у рамках організацій ООН, ЮНЕСКО, ОБСЄ, Ради Європи. Нині вже можна з впевненістю назвати позитивні результати блоку ГУАМ в цьому напрямку діяльності. Від самого заснування ГУАМ питання боротьби з організованою злочинністю було одним із пріоритетних завдань цієї міжнародної організації. З погляду ширшого міжнародного контексту слід зауважити, що саме ця проблема викликає глибокий інтерес багатьох країн, і передусім, провідних держав світу, сприяючи підвищенню міжнародного статусу цієї регіональної організації. Зокрема, привертає увагу рамкова програма співпраці ГУАМ і США з питань торгівлі і транспортної інфраструктури, забезпечення прикордонного і транспортного контролю, боротьби з тероризмом, організованою злочинністю і транспортуванням наркотиків.

Співпраця в питаннях боротьби з організованою злочинністю та тероризмом розгортається не лише на міждержавному рівні, але й на рівні наднаціональних інституцій. Зокрема, йдеться про Європейський комітет з питань тероризму, Офіс ОБСЄ з демократичних інституцій і прав людини і Офіс Об’єднаних Націй з питань боротьби з наркотиками і злочинністю (UNODC). На сьогодні відбулося два спільних семінари ГУАМ–UNODC.

Останній мав місце 15–16 лютого 2010 р. Під час цього семінару відбувся широкий обмін думок з приводу імплементації універсальних правових положень, а також правових документів Ради Європи, які стосуються екстрадиції та взаємної правової допомоги в питанні боротьби з тероризмом і організованою злочинністю.

Починаючи з 2003 р., організовано Віртуальний центр, а також роботу міжнародної інформаційно-аналітичної системи, завдяки функціонуванню яких, а також співпраці правоохоронних органів у рамках ГУАМ проводилися операції у сфері боротьби з тероризмом, відмиванням грошей та корупцією, організованою злочинністю, торгівлею наркотиками. Зокрема, в 2006 р. було здійснено операції "Химера" (боротьба з торгівлею людьми і нелегальною міграцією) та "Гармонія" (вилучення наркотиків), а починаючи з 2007 р., щорічно проводяться операції"Перехват" та "Наркостоп".

У свою чергу представництво Постійного Секретаріату ТРАСЕКА повідомляє, що Європейським Союзом станом на 2008 р. вже профінансовано 76 проектів загальною вартістю 157 млн євро, майже половина коштів була спрямована на розвиток транспортної інфраструктури коридору, решта – на гармонізацію законодавства, вдосконалення тарифної політики, інституціональне становлення [3, С.74].

Економічні відносини на теренах ГУАМ розвиваються досить непросто. Учасники ГУАМ мають спільні вихідні умови, однак така "подібність" спрацьовує не на користь об’єднання. По-перше, всі члени ГУАМ є країнами, де все ще триває реформування економічних систем, по-друге, партнерів по ГУАМ не можна назвати самодостатніми, жодна з країн не є впливовим інвестором для інших членів Організації ГУАМ; по-третє, товарообіг між країнами угруповання складає незначну частку зовнішньоторговельного обігу, тоді як Росія донедавна була одним з основних торговельних партнерів на теренах СНД майже для всіх учасників ГУАМ, окрім Азербайджану [4, С. 12–13].

Починаючи з 2006 р., через санітарні норми та інші обмеження з боку Російської Федерації, застосовані до товарів виробництва Грузії, Молдови та України, значно знизились показники експорту цих країн-виробників на російські ринки. З цієї причини деякі країни ГУАМ, зокрема Молдова, паралельно розвивали торговельні відносини у напрямку держав ЄС, значно збільшивши експорт сільськогосподарської сировини та товарів її переробки на ринки країн Європейського Союзу. Між Російською Федерацію та Грузією в 2008 р. відбувся військовий конфлікт, наслідки якого дають взнаки ще й до сьогодні, впливаючи на конкурентоздатність Об’єднання ГУАМ. Важливим лишається вплив на інтеграційний потенціал ГУАМ фактора залежності всіх учасників об’єднання, окрім Азербайджану, від імпорту енергетичних ресурсів, зокрема, російських.

Торговельні відносини у форматі блоку з початку його створення до 2000 р. розгортались не на користь інтеграції членів ГУАМ: якщо зменшення товарообігу для України з країнами СНД становило 23 %, то з країнами ГУАМ – 26 %. Спад товарообігу демонструють такі дані: обсяг торгівлі України з Азербайджаном у 1996 р. становив 119,1 млн дол., у 1999 р. – 63,2 млн дол., у 2000 р. – 64,6 млн дол.; з Грузією у 1996 р. – 187,0 млн дол., у 1999 р. – 48,1 млн дол., у 2000 р. – 48,1 млн дол.; з Молдовою в 1996 р. – 310,4 млн дол., у 1999 р. – 147,6 млн дол., у 2000 р. – 211,6 млн дол. [5, С. 13].

Проте, починаючи з 2000 р., в усіх країнах-членах ГУАМ поступово нарощуються обсяги виробництва, забезпечуючи зростання ВВП [6, С. 22]. За період 2000–2005 рр. відзначаються деякі позитивні зрушення, однак не достатньо активно розвивалась торгівля між учасниками ГУАМ, до того ж, щорічні показники експорту між країнами-членами мали тенденцію до різких коливань. Умовно стабільний рівень зростання експорту у форматі ГУАМ забезпечувався з боку України та Азербайджану, тоді як Молдова і, особливо, Грузія демонстрували як щорічні зміни обсягів експорту товарів до традиційних країн-партнерів, показники експорту між країнами-членами мали тенденцію до різких коливань. Умовно стабільний рівень зростання експорту у форматі ГУАМ забезпечувався з боку України та Азербайджану, тоді як Молдова і, особливо, Грузія демонстрували як щорічні зміни обсягів експорту товарів до традиційних країн-партнерів, так і зміну власне об’єктів зовнішньої торгівлі, тим само зумовлюючи різкі зміни обсягів експорту в межах блоку.

Торгівельне співробітництво України з членами ГУАМ

Поглиблення глобалізаційних процесів на євразійському просторі надало поштовх розвитку інтеграційного об’єднання ГУАМ. Київський самміт ГУАМ у травні 2006 р. чітко визначив статус блоку як повноцінної міжнародної організації та закріпив ініціативи країн-учасниць до поглиблення економічної взаємодії, зокрема, завершення формування зони вільної торгівлі в межах митних кордонів країн-членів.

Разом із тим, економічний потенціал співпраці між країнами-членами ГУАМ на сьогодні реалізується достатньо слабко, що засвідчують наступні тенденції.

1. Товарна торгівля між країнами має слабку динаміку розвитку, яка характеризується різкими коливаннями. За останні п’ять років частка експорту країн ГУАМ, який спрямовувався на ринки інших членів об’єднання, зросла лише на 1,6 в.п. - з 2,5 % у 2000 р. до 4,1 % у 2005 р. (рис. 1).

Рис. 1 Питома вага товарного експорту на ринки країн ГУАМ, % до загального обсягу експорту країн-учасниць

Відносно стабільний рівень нарощування експорту в рамках об’єднання забезпечували Україна та Азербайджан, в той час як для Молдови й Грузії характерні більш різкі коливання географії зовнішньої товарної торгівлі. У 2005 році взаємна торгівля помітно активізувалась, зокрема, грузинський експорт в ГУАМ зріс майже утричі (з 41 до 121,4 млн. дол.), молдовський – в 1,6 разу (з 68 до 109 млн. дол).

Різкі коливання взаємної торгівлі засвідчують слабкість зв’язку між режимом торгівлі та динамікою взаємних поставок, що дає підстави припустити, що завершення започаткованого ще у 2002 р. процесу створення зони вільної торгівлі в рамках ГУАМ на багатосторонній основі не буде головним чинником прискорення товарообміну між країнами, принаймні у найближчі 2-3 роки. Адже у світовій практиці відсутні реальні інтеграційні союзи з майже відсутньою внутріблоковою торгівлею.

2. Зміна циклів активності та спаду співробітництва між країнами-членами ГУАМ залежать від торговельної політики РФ. Зростання геополітичної та економічної вагомості РФ, в першу чергу за рахунок посилення торговельного та енергетичного тиску на країни СНД, “розмиває” самостійну економічну основу інтеграційного потенціалу ГУАМ.

При цьому Російська Федерація залишається одним з найвагоміших торговельних партнерів країн ГУАМ, тому різку втрату ними російських товарних ринків за короткий період важко компенсувати переорієнтацією на інші ринки. Зокрема, за підсумками 2005 р. понад 26,3 % товарообороту країн ГУАМ формується через торгівлю з РФ. При цьому питома вага експорту до РФ у 2005 р. зросла до 20,5 % (проти 17,3 % у 2004 р.), а питома вага російського імпорту – дещо знизилась (до 31,5 % проти 33,2 % у 2004 р.) (рис. 2).

В основному скорочення товарообороту країн ГУАМ з Російською Федерацією відбулося за рахунок Молдови, проте це, в основному, пов’язане з розвитком взаємовідносин цієї країни з ЄС (частка Євросоюзу в її товарообороті зросла з 25 % у 2001 р. до 30 % у 2005 р.), в той час як частка її торгівлі з ГУАМ порівняно з 2001 роком не змінилася

Рис. 2 Частка зовнішньої товарної торгівлі країн ГУАМ з РФ у 2001-2005рр., %

Україна, Грузія та Азербайджан у 2005 р. нарощували поставки до РФ, попри високий рівень політичних суперечностей по осях Україна-РФ та Грузія-РФ. Особливо помітно зросла частка РФ в українському експорті – з 18,0 % у 2004 р. до 21,9 % у 2005 р. Виступаючи лідером ГУАМ за економічним потенціалом, Україна має й найвищу частку (35,5 % за підсумками 2005р.) російського імпорту у власному товарному імпорті. Це не дає підстав очікувати на послаблення “російського чинника” впливу на економічний потенціал розвитку ГУАМ на середньострокову перспективу.

3. Економічне співробітництво з ЄС обмежується переважно товарною торгівлею та характеризується високим рівнем відкритості внутрішніх ринків країн ГУАМ для європейських товарів.

За підсумками 2005 р. частка товарного експорту, спрямованого на ринки ЄС, становить в Україні 26,8 %, Грузії 19,1 %, Азербайджані – понад 45 %, Молдові - 29,7 %. При цьому присутність країн ГУАМ на ринках ЄС обмежується низькотехнологічною продукцією і є вузько концентрованою. Зокрема, Азербайджан, який майже половину експорту реалізує в ЄС, переважно співпрацює з Італією та Францією – постачаючи нафту, нафтопродукти та продукції рослинництва. Майже 60 % грузинського експорту до ЄС спрямовується до Італії, Великобританії, Німеччини та Іспанії. Найбільшими торговельними партнерами Молдови та України є Італія, Німеччина та Польща. Український товарний експорт до ЄС у 2005 р., як і в попередні роки, спеціалізований на чорних металах та виробах з них (25,1 %), енергетичних матеріалах, нафті та продуктах її перегонки (19,3 %), рудах, шлаках та золі (6,9 %), текстилі (5,7 %), деревині та виробах з неї (4 %).

За даними 2005 р., в товарній торгівлі з ЄС від’ємне сальдо для України складає 2664,7 млн дол. (коефіцієнт покриття імпорту - 0,77), Грузії – 506,2 млн. дол. (коефіцієнт покриття імпорту - 0,25), Молдови – 428,4 млн. дол. (коефіцієнт покриття імпорту – 0,43). Лише Азербайджан має позитивне сальдо торгівлі, зумовлене домінуванням в експорті енергетичних матеріалів.

4. Структура взаємної торгівлі є вузькоспеціалізованою, що пов’язано із значною різницею у структурі промисловості, сільського господарства, інституційного середовища та споживчих пріоритетах в країнах-учасницях ГУАМ.

Майже третину українського експорту до країн ГУАМ становить продукція металургії, більш як шосту частину – продукція сільського господарства та продовольчі товари, а також мінеральні продукти; 13 % - продукція машинобудування, та 10 % - продукція хімічної промисловості. Половину експорту Молдови складає сільгоспсировина (фрукти, зерно) та харчові продукти (алкогольні напої та субпродукти), майже 18 % - продукція легкої промисловості.

5. Між країнами ГУАМ зберігається низький рівень виробничої кооперації та взаємного інвестування. Серед учасників ГУАМ відсутні навіть потенційні інвестиційні донори, здатні взяти на себе консолідуючу роль у фінансуванні спільних проектів у сферах транзиту, машинобудування, енергетики. Україна, претендуючи на роль економічного лідера в альянсі, демонструє найнижчу інвестиційну активність – станом на 1.04.2006 р. обсяги інвестицій з України в ГУАМ складають лише 3,2 млн. дол., що більш як у десять разів менше за обсяги інвестицій, вкладених Азербайджаном, Грузією та Молдовою в Україну (рис. 3).

Рис. 3. Обсяги ПІІ у відносинах України з країнами ГУАМ станом на 1.04.2006р., млн. дол.

Обсяги українських прямих інвестицій в країни ГУАМ незначні, вони не спрямовані у виробничу сферу. Так, інвестиції, залучені з Молдови – головного інвестора в Україну серед членів ГУАМ, спрямовані в добувну промисловість (11,4 % станом на 1 квітня 2006 р.), виробництво та розподіл електроенергії, газу та води (12,7 %), охорону здоров’я та соціальну допомогу (66,1 %). В той час як понад 95 % інвестицій з України в Молдову спрямовано в оптову торгівлю та посередництво в торгівлі.

Про невиробничий характер співпраці з Грузією свідчить майже стовідсоткове інвестування Україною в сферу державного управління Грузії, а офіційні українські інвестиції в Азербайджан практично відсутні.

Без зростання інвестиційних потоків країнам буде важко інтенсивно забезпечити модернізацію власних виробничих потужностей та виробництво конкурентоспроможної продукції, і як наслідок, здійснювати спільні зусилля щодо утвердження на ринках третіх країн.

6. Зберігається низька активність у наданні зовнішньоекономічних послуг між країнами ГУАМ. Протягом 2002-2005 рр. у структурі українського експорту послуг на країни ГУАМ припадало 1,2-1,4 %. Частка ж імпортованих Україною послуг з країн ГУАМ має стійку тенденцію до зниження і складає у 2005 р. 1,1 % (проти 1,5 % у 2002р. та 1,2 % у 2003-2004 рр.). Крім того, такі послуги є вузькоспеціалізованими, зокрема, близько 75 % експорту послуг до Грузії та Молдови складають транспортні послуги. Відсутність практики надання послуг підкреслює слабкість напрацьованого потенціалу реалізації транзитних коридорів через країни ГУАМ.

7. Для країн ГУАМ (крім Азербайджану) стратегічними проблемами розвитку є висока залежність від імпортованих енергоносіїв, в першу чергу з РФ, та висока енерговитратність виробництва, що звужує можливості виробництва конкурентоспроможної продукції як для зовнішніх, так і для внутрішніх ринків. Поглиблення інтеграційних процесів за участю РФ на євразійському просторі закріплюватиме російський напрямок співробітництва ГУАМ як базового чинника забезпечення енергетичної стабільності та просування на євразійські ринки збуту. Обмежуючу роль відіграватиме й посилення монополії РФ на транзит енергетичних матеріалів з Туркменістану та Казахстану, що в свою чергу обмежуватиме шляхи диверсифікації енергозабезпечення національних економік України, Грузії та Молдови. Реалізована РФ стратегія вирівнювання цінової політики при постачанні енергоресурсів країнам СНД створює додаткове фінансове навантаження на побутових та виробничих споживачів, а відтак - обмежуватиме в середньостроковому періоді можливості переведення національних економік України, Грузії та Молдови на нові енергетичні та технологічні платформи. В той же час, це має стати поштовхом до більш активного впровадження енергозберігаючих технологій, розвитку відновлюваних джерел енергії, що може стати предметом науково-технічної та виробничої кооперації в рамках ГУАМ.

8. Відбувається зниження економічної привабливості та практичних можливостей реалізації у найближчі 5-10 років широкомасштабних проектів транспортування енергоносіїв з Азії в Європу в рамках ГУАМ. Це, в свою чергу, знижує реальну інвестиційну активність та зацікавленість у подальшому співробітництві країн ГУАМ у цій сфері. Зокрема, проблемою є фізична відсутність обсягів нафти, що видобувається в Азербайджані для диверсифікації її поставок в Європу за маршрутами «Баку-Тбілісі-Джейхан» та «Одеса-Броди-Плоцьк». Перший напрямок лише почав набирати обертів з червня 2006 р., а для альтернативного українського маршруту на сьогодні не вистачає ні ресурсів, ні підтримки з боку європейських споживачів.

Реалізації проголошених планів економічної інтеграції між країнами ГУАМ перешкоджають також глобальні виклики, головними з яких на сьогодні є:

- закріплення регіону як об’єкту геополітики США, ЄС та РФ, жорстке протистояння яких обмежує самостійні дії країн-учасниць ГУАМ у сфері реалізації довгострокових стратегій зовнішньої регіональної політики. Головну роль при цьому відіграватимуть ЄС та РФ як головні економічні вектори зовнішньої діяльності країн ГУАМ;

- збереження внутрішньополітичної нестабільності в країнах, особливо в Україні, що може закріпити економічну нестабільність і повільність соціально-економічних реформ та не дозволить в достатній мірі зосереджуватись на практичних прагматичних проблемах співробітництва з іншими учасниками блоку;

- загострення територіальних проблем в межах окремих країн, що зберігатиме домінування в зовнішній політиці питань безпеки та цілісності країн, а не потенційні, іноді ризикові економічні проекти в рамках ГУАМ;

- посилення конкуренції з боку інших країн, особливо краї Азії та РФ, виробники яких витісняють національних виробників ГУАМ як з власних та інших зовнішніх ринків, так і з внутрішніх ринків самого блоку.

Практика всього попереднього періоду розвитку ГУАМ засвідчила домінування залежності відносин в рамках об’єднання від геополітичних позицій та дій глобальних гравців євразійського простору - ЄС, РФ та США, а не концентрацію уваги на вирішення практичних проблем всередині країн-учасниць. Це обумовлено відсутністю реального лідера серед країн ГУАМ, який проводив би відносно незалежну економічну регіональну політику і був самостійним суб’єктом геополітики. Досі Україна не демонструвала практичних кроків для затвердження за собою такого лідерства і не має для цього достатнього фінансового потенціалу.

Для зміни такого стану та посилення економічної складової інтеграції в рамках ГУАМ в основі реалізації економічних завдань на сьогодні має бути секторне та локальне співробітництво. Головна увага має приділятися проектам у секторах, де країни мають достатньо сформовану базу, зокрема, у сільському господарстві та харчовій промисловості, рекреаційній сфері, електроенергетиці та транспорті.

Тенденції активізації внутрішньо блокової торгівлі, підтверджені вищими темпами зростання експорту до ГУАМ порівняно з темпами зростання загального національного експорту, сприятимуть розширенню місткості внутрішніх ринків без суттєвого загострення конкуренції між українськими, грузинськими, молдавськими та азербайджанськими виробниками.

Практичною метою розширення економічного співробітництва на наступні 3-5 років має стати в першу чергу суттєве зростання обсягів спільного інвестування а також нарощування частки внутрішньої торгівлі до рівня 6-8 % від загального товарообороту країн ГУАМ.

Відтак прагнучи зберегти можливості вже напрацьованої арени зовнішньої політики України, якою є ГУАМ, необхідно сконцентрувати зусилля на наступних пріоритетних напрямках економічного співробітництва:

- проведення збалансованої секторальної інтеграції за базовими векторами зовнішньоекономічного співробітництва – ЄС, РФ, Азія. На сьогодні Україна, визначаючи формат та регіональне позиціонування ГУАМ, не повинна в силу геополітичних та економічних чинників розвивати один з векторів за рахунок згортання співробітництва з іншими. Особливо це стосується євразійського напрямку, оскільки саме конкурентний тиск з боку російських, китайських, корейських, індійських та інших виробників потребує розбудови стійкої системи співробітництва з зазначеними країнами;

- переорієнтація у вирішенні проблем енергозабезпечення на розвиток сучасних технологій виробництва та споживання енергії, послаблення залежності від традиційного мінерального палива – нафти та газу. Головна увага в рамках ГУАМ має приділятися співробітництву в галузі електро- та атомної енергетики, та спільного впровадження альтернативних відновлювальних джерел енергії;

- участь в ГУАМ повинна стати додатковою платформою для вирішення соціально-економічних, енергетичних та екологічних завдань розвитку в Чорноморському та Придунайському регіонах.

Для реалізації зазначених пріоритетів необхідно вже в короткостроковому періоді реалізувати низку заходів, які сприяли б реальному розвитку економічного співробітництва як основи стабільності та перспективності ГУАМ в цілому: