Корисні копалини Миколаївської області

Дніпропетровський Державний аграрно-економічний університет

Еколого-меліоративний факультет

Кафедра екології

та охорони навколишнього середовища

Реферат

На тему: «Корисні копалини Миколаївської області»

Перевірив:

Ворошилова Н.В.

Виконала:

Ст.гр. ЕМ-1-13

Цибенко К.М.

Дніпропетровськ 2015

Мінерально-сировинна база.

Більша частина Миколаївської області перебуває на Причорноморській низовині, і тільки на півночі - у межах Придніпровської височини. Північно-західна її частина лежить в області лісостепів, південно-східна – в області степів.

Корисні копалини представлені головним чином нерудним комплексом. Разом із гранітами зустрічаються гнейси, кварцити та польовий шпат.

В Кривоозерському районі знаходиться комплексне родовище руди, нікелю і кобальту. В Арбузинському і Братському районах розташовані два родовища урану. Зазначені родовища не розробляються.

Таблиця 1.1.1. Мінерально-сировинна база

1.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази.

Мінерально-сировинні ресурси на території області представлені значними запасами будівельних матеріалів: каменю будівельного понад 627 млн.м3, гранітів із широкою гамою кольорів і високих декоративних якостей – близько 51,3 млн.м3, каменю пиляного – близько 72,3 млн.м3, цементної сировини – близько 60,7 млн.т, глиняно-черепичного сировини – близько 48,1 млн.м3, піску будівельного - 123,7 млн.т.

Промислове значення мають також поклади вапняків (біля 16,4 млн.т), каоліну (біля 113,6 млн.м3), дорожніх матеріалів і т.п.

Добувна промисловість Миколаївської області орієнтована на видобування будівельних матеріалів (граніт, пиляний черепашник, вапняк, пісок, каоліни, керамзитова сировина, цегельна сировина).

Згідно з компетенцією держуправління в частині питань надрокористування, його функції визначені чинним природоохоронним законодавством і включають:

- розробку та  затвердження екологічних карток  перед отриманням суб'єктом господарювання  спеціального дозволу (ліцензії) на  користування надрами відповідно  до «Інструкції щодо порядку  погодження матеріалів з Мінекобезпеки України та його органами на місцях для отримання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами», затвердженої наказом Мінекобезпеки України від 30 вересня 1996 р. №119, зареєстрованої в Мін'юсті України 16.10.1996 за №600/1625;

- здійснення державної  екологічної експертизи проектної  документації на користування  надрами, відповідно до ст.14 Закону  України «Про екологічну експертизу», ст.22 Гірничого закону України  та п.8 постанови КМ України  від 27.07.95 №554;

- надання висновку  щодо погодження гірничих відводів  відповідно до кодексу України «Про надра» та Положення про порядок надання гірничих відводів, затвердженого постановою КМ України від 27.01.95 №59;

- надання висновків  про погодження проектів землеустрою  щодо розміщення земельних ділянок  відповідно до ст.124 Земельного кодексу України, кодексу України «Про надра»;

- погодження планів  розвитку гірничих робіт.

На 01.01.10 у Миколаївській області зареєстровано 186 родовищ корисних копалин, у т.ч. підземних вод. Ліцензовано 67 родовищ, розробляються 52 родовища, по 18 родовищам матеріали знаходяться на розгляді в Мінприроди перед наданням ліцензії.

Згідно державної статистичної звітності в області налічується 3006,5109 га під відкритими розробками, кар'єрами та шахтами та відповідними спорудами у тому числі 1697,2225 га під відкритими розробками та шахтами, які експлуатуються; 1309,2884 га інших (під відпрацьованими розробками та кар'єрами, закритими шахтами, відвалами, териконами, які не експлуатуються).

Зведені дані по використанню надр у Миколаївській області наведені у таблиці 1.1.1.1.

Таблиця 1.1.1.1. Використання надр*

* - за 2009 рік за даними держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області.

** - розроблено держуправлінням  за 2009 рік екологічних карт на отримання ліцензії на геологічне дослідження та розробку родовищ корисних копалин.

Високі темпи та обсяги видобутку призводять до порушення цілісності екосистем надр, стійкість геологічного середовища зазнає значного навантаження.

Надмірні техногенні навантаження і довготривалий масштабний видобуток корисних копалин призводять до значних змін геологічного середовища і порушують урівноваженість природних процесів: геохімічних, біогеохімічних, гідрогеологічних, інженерно-геологічних (екзогенних), геофізичних (сейсмогеофізичних).

В останні роки у декілька разів збільшилася (переважно внаслідок техногенезу) кількість небезпечних екзогенних геологічних процесів: зсувів, підтоплень, карсту, просідань, абразії берегових зон. Крім того, високий рівень техногенних перетворень геохімічних параметрів ландшафтів(внесення міндобрив, надходження хімічних речовин з повітряними і водними викидами, накопичення відходів) збільшив загальний екологічний ризик геологічного середовища.

1.2. Система моніторингу геологічного середовища.

Моніторинг геологічного середовища виконують державні регіональні підприємства Державної геологічної служби.

В Миколаївській області моніторинг геологічного середовища ведеться за напрямками:

- моніторинг підземних вод;

- моніторинг екзогенних  геологічних процесів.

1.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість.

В гідрогеологічному відношенні Миколаївська область знаходиться на площі Причорноморського та Українського басейнів підземних вод. Гідрогеологічні умови формування прогнозних ресурсів області в цілому не дуже сприятливі, тому і кількість їх тут невелика – 441,6 тис.м3/добу при значеннях по окремих районах від 4,8 тис.м3/добу (Арбузинський район) до 58,3 тис.м3/добу (Новоодеський район).

Основними водоносними горизонтами (комплексами), які розповсюджені на території Миколаївської області і придатні для водопостачання населення, є плейстоценовий алювіальний, верхньо-, середньосарматський, палеогеновий, крейдовий та архей-протерозойський.

Підземні води на території Миколаївської області головним чином використовуються для задоволення господарсько-побутових та питних потреб. Більшість сільських населених пунктів та райцентрів області для питних потреб користуються виключно підземними водами.

Прогнозні ресурси підземних вод (далі ПРПВ) з мінералізацією до 1,5 г/дм3 дорівнюють 354,7 тис.м3/добу. Експлуатаційні запаси підземних вод (ЕЗПВ) розвідані і затверджені на 01.01.2010 р. на 8 родовищах підземних вод (12 ділянок родовищ) у загальній сумі 81,22 тис.м3/добу, що становить 18,4% від величини ПРПВ, змінюючись по адміністративних районах від 3,8 тис.м3/добу (Врадіївський район) до 32,3 тис.м3/добу (Вознесенський район). Дванадцять адміністративних районів експлуатаційних запасів не мають.

Відомості про прогнозні ресурси (за даними регіональних оцінок) та експлуатаційні запаси (згідно протоколів ДКЗ, ТКЗ) підземних вод наведені в таблиці 1.2.1.1.

Таблиця 1.2.1.1. Прогнозні ресурси та експлуатаційні запаси підземних вод по адміністративних районах Миколаївської області

* - запаси затверджені 08.10.09 р протоколом ДКЗ України №1829.

У звітному періоді із розвіданих експлуатаційних запасів області відбиралася зовсім мала частка підземних вод – 9,5 тис.м3/добу (8% від ПРПВ). На даний період Коблево-Рибаківське родовище (розвідані запаси в кількості 5,3 тис.м3/добу) і ділянка Бузька Вознесенського родовища (6,3 тис.м3/добу) не експлуатуються. Тобто з дванадцяти розвіданих ділянок родовищ підземних вод станом на 01.01.10 р. експлуатуються десять. Дані щодо використання експлуатаційних запасів підземних вод по області наведено (без урахування Галіцинівської ділянки родовища підземних вод) у таб.1.2.1.2. та мал.1.2.1.1.

Таблиця 1.2.1.2. Використання ЕЗПВ Миколаївської області

Мал.1.2.1.1. Розвідані експлуатаційні запаси та їх використання по адміністративних районах Миколаївської області

Враховуючи наведене, слід зазначити, що оцінка стану експлуатаційних запасів підземних вод виконана переважно по показниках хімічного складу та водовідбору. Оцінити достовірність визначення гідрогеологічних параметрів водоносного горизонту за досвідом експлуатації водозаборів досить проблематично. Спостереження за рівнем підземних вод в експлуатаційних свердловинах переважно не проводяться. На більшості родовищ режимні спостереження не проводяться в зв'язку з тим, що режимна мережа відсутня (Вознесенське-1, Доманівське, Кривоозерське).

По водоносних горизонтах (комплексах) прогнозні ресурси підземних вод з мінералізацією до 1,5 г/дм3 розподіляються наступним чином (у дужках з мінералізацією до 3,0 г/дм3):

- плейстоценовий алювіальний водоносний горизонт - прогнозні ресурси підземних вод визначені в кількості 62,2 тис.м3/добу. Загальний водовідбір в 2009 р. склав 15,78 тис.м3/добу. Ступінь освоєння ПР – 25%. Прогнозні ресурси алювіального водоносного горизонту не зазнали значних змін хімічного складу, а сучасний стан рівнів підземних вод дорівнює допустимих значень;

- неогеновий водоносний комплекс - є основним, що експлуатується у межах області (водоносний горизонт у середньосарматських відкладах - у північній, північно-західній частинах області, верхньосарматських – в східних, південних, центральних районах). ПРПВ по неогеновому комплексу визначені в кількості 242,8 тис.м3/добу. Загальний водовідбір 2009 р. склав – 86,48 тис.м3/добу. Ступінь освоєння складає 36%. Прогнозні ресурси неогенового водоносного комплексу зазнали незначних змін якісного та кількісного складу;

- палеогеновий водоносний комплексу - ПРПВ визначені в сумі 61,2 тис.м3/добу. Загальний водовідбір 2009 р. склав – 8,27 тис.м3/добу. Ступінь освоєння складає 14%. Сучасний стан прогнозних ресурсів палеогенового водоносного комплексу не зазнав значних змін;

- крейдовий водоносний комплекс - ПРПВ визначені в кількості 31,8 тис.м3/добу. Загальний водовідбір 2009 р. склав – 0,48 тис.м3/добу. Ступінь освоєння складає 2%. Прогнозні ресурси крейдових відкладів не зазнали значних змін хімічного складу, а сучасний стан рівнів підземних вод дорівнює допустимих значень;

- архей-протерозойський водоносний комплекс - ПРПВ визначені в сумі 43,6 тис.м3/добу. Загальний водовідбір 2009 р. склав – 14,9 тис.м3/добу. Ступінь освоєння складає 34%. Прогнозні ресурси архей-протерозойського комплексу зазнали змін з часу підрахунку, поширились площі їх використання (за межами ділянок підрахунку).

Відомості про розподіл прогнозних ресурсів по водоносним горизонтам та адміністративним районам наведені у таблиці 7.2.1.3.

Аналіз режиму рівня та якості підземних вод в області здійснюється за даними моніторингу, який проводиться Миколаївською гідрологічною партією.

Станом на 01.01.2010 року режимна мережа Миколаївської області складається з 55 спостережних свердловин, в т.ч. 33 свердловини державного рівня узагальнення та 22 свердловини регіонального рівня узагальнення.

36 свердловин характеризують  природний і слабкопорушений  режим підземних вод і 19 свердловин характеризують порушений режим підземних вод на Вознесенському, Очаківському, Матросівському, Новоодеському водозаборах та в Коблево-Рибаківській зоні відпочинку.

Режимною мережею охоплені ґрунтові води четвертинних відкладів (19 свердловин) і міжпластові води понтичних (3 свердловини), меотичних (2 свердловини), верхньосарматських (13 свердловин), середньосарматських (4 свердловини), кінських (1 свердловина), палеогенових (6 свердловина), крейдових (1 свердловина) та архей-протерозойських відкладів (6 свердловин).

Таблиця 1.2.1.3. ПРПВ, їх розподіл по водоносних горизонтах та адміністративних районах

Формування режиму ґрунтових вод відбувається під значним впливом кліматичних і техногенних чинників, що визначає епізодичні сезонні і багаторічні зміни їх запасів і хімічного складу.

В період з 1985 року по 2005 рік, у зв'язку з збільшенням кількості атмосферних опадів, відмічалось підвищення рівня ґрунтових вод з інтенсивністю 0,03-0,04 м/рік. В останні роки, в зв'язку з зменшенням кількості атмосферних опадів, відмічається незначне зниження рівнів ґрунтових вод в межах 0,13-0,8 м.

Хімічний склад ґрунтових вод різноманітний і залежить від умов формування, літологічного складу водовміщуючих порід, глибини залягання. Ґрунтові води в заплавах і надзаплавних терасах річок, в умовах активного водообміну з поверхневими водами, прісні з мінералізацією до 1 г/дм3. На міжрічних (вододільних) просторах ґрунтові води переважно приурочені до лесовидних суглинків і в умовах важкого водообміну характеризуються підвищеною мінералізацією (3,4-12,8 г/дм3).

Формування рівневого режиму неглибоко залягаючих міжпластових вод понтичних і меотичних відкладів також в значній мірі відбувається під впливом кліматичних і техногенних факторів. Води переважно солонуваті з мінералізацією 3-7,5 г/дм3.

Областю живлення міжпластових підземних вод Причорноморського басейну в межах Миколаївської області є південна частина схилу Українського кристалічного масиву та відроги Подільської височини.

Наявність річок (П.Буг, Кодима, Мертвовод, Інгул, Інгулець та ін.), долини яких вироблені в неогенових, палеоген-крейдових і докембрійських породах, являються додатковим джерелом поповнення ресурсів підземних вод.

Додаткове інфільтраційне живлення підземні води неогену одержують у місцях виходів порід на денну поверхню або близького від її залягання (в ерозійних врізах). Це ж відноситься і до живлення підземних вод кристалічних порід докембрію, у меншому ступені палеогену і крейди.

У живлені підземних вод неогену бере участь і перетік ґрунтових вод лесових відкладів через водоупор («червоно-бурі» плейстоцен-пліоценові глини і ін.).

Основний напрямок руху підземних вод орієнтовано в цілому з півночі на південь, що обумовлено падінням водомістких порід і водотривких шарів, що їх розділяють.

Оскільки області живлення глибоко залягаючих міжпластових підземних вод в межах Причорноморського артезіанського басейну знаходяться далеко від областей утворення надмірного напору, їх природний режим, на відміну від ґрунтових вод, більш стабільний. Тут майже зовсім не проявляються дії поверхневих факторів і процесів, які значною мірою формують режим перших від поверхні водоносних горизонтів. Коливання рівня для міжпластових підземних вод мають згладжений, нерізкий характер, однак вони збігаються з природними багаторічними циклами які властиві ґрунтовим водам з деяким гальмуванням та зміщенням на кілька років.

Відмічається тенденція до збільшення мінералізації підземних вод основних експлуатаційних водоносних горизонтів верхньо- і середньосарматських відкладів.

В межах Українського басейну (Інгуло-Інгулецький гідрогеологічний підрайон), де розповсюджені підземні води зон тріщинуватості кристалічних порід докембрію, основним фактором формування їх режиму являються атмосферні опади та поверхневі води рік. За довгий період підземні води докембрію перетерпіли значні зміни в переформуванні якості під впливом техногенних факторів.

Основним техногенним чинником впливу на стан підземних вод в області є водогосподарське навантаження - інтенсивна експлуатація підземних вод, а також тривале гідромеліоративне освоєння території, що приводить до значного, а на деяких площах і повного переформування водно-сольового стану гідрогеологічного середовища (Березанський, Снігурівський, Жовтневий, Очаківський, Миколаївський та ін. райони).

В прибережній смузі Чорного моря на ділянках інтенсивного водовідбору (Очаківський водозабір, Коблево-Рибаківська зона відпочинку) відмічене підвищення мінералізації і спрацювання запасів підземних вод. На Очаківському водозаборі в контурі підрахунку експлуатаційних запасів мінералізація підземних вод збільшилась від 0,8-1,2 г/дм3 до 1,6-2,6 г/дм3. В Коблево-Рибаківській зоні відпочинку в прибережній смузі Чорного моря шириною 0,5-1,0 км мінералізація підземних вод досягає 3,0-5,0 г/дм3, що пов'язане з інтрузією солоних морських вод.

Значний вплив на якість підземних вод оказує і меліоративне освоєння територій, яке призводить до поповнення ресурсів підземних вод і переформуванню водно-сольового балансу.

Особливо значні зміни відмічені на території, розташованої широкою полосою по обидва берега р. Інгул, а також в межах водороздільного плато межиріччя річок Інгул-Вісунь, де розташовані Інгульська, Інгулецька, Спаська, Костичівська зрошувальні системи. Тут мінералізація підземних вод переважно складає 1,5-3,0 г/дм3 і більше.

Значні зміни водно-сольового балансу підземних вод відмічаються на території впливу Південно-Українського енергетичного комплексу, який у відповідності із переліком екологічно небезпечних об'єктів, затверджених Міністерством охорони навколишнього середовища 25.02.1994 р., віднесений до числа найбільш небезпечних в екологічному відношенні об'єктів. В районі Ташликського водоймища-охолоджувача в результаті значних втрат поверхневих вод спостерігається підвищення мінералізації підземних вод за рахунок накопичення сульфатів і хлоридів.

На період попередньої оцінки в межах Миколаївської області переважали води придатні для господарчо-питного використання (з мінералізацією до 1,5 г/дм3), які складали 349,87 тис.м3/добу (79% від загальних ресурсів). Внаслідок погіршення якості підземних вод значно зменшилась кількість прогнозних ресурсів прісних вод по всіх водоносних горизонтах (комплексах), збільшилась кількість слабосолонуватих і солонуватих вод. В більшості адміністративних районів ресурси, придатні для господарчо-питного водопостачання, істотно скоротились.

Особливо це стосується районів, які розташовані в північній та східній частині області:

- Арбузинський - 56% підземних вод (далі ПВ), що використовуються з мінералізацією від 1,5 до 3 г/дм3; 10% з мінералізацією від 3 до 5 г/дм3;

- Братський - 67% ПВ, що використовуються з мінералізацією  від 1,5 до 3 г/дм3; 1% з мінералізацією від 3 до 5 г/дм3;

- Єланецький - 96% ПВ  що використовуються з мінералізацією  від 1,5 до 3 г/дм3; 4% з мінералізацією від 3 до 5 г/дм3;

- Баштанський - 78% ПВ, що використовуються з мінералізацією  від 1,5 до 3 г/дм3; 10% з мінералізацією від 3 до 5 г/дм3;

- Казанківський - 47% ПВ, що використовуються з мінералізацією  від 1,5 до 3 г/дм3; 31% з мінералізацією від 3 до 5 г/дм3,

- Березнегуватський - 93% ПВ, що використовуються з  мінералізацією від 1,5 до 3 г/дм3;

- Снігурівський - 46% ПВ, що використовуються з мінералізацією  від 1,5 до 3 г/дм3; 34% з мінералізацією від 3 до 5 г/дм3,

- Жовтневий - 37% ПВ, що використовуються з мінералізацією  від 1,5 до 3 г/дм3; 30% з мінералізацією від 3 до 5 г/дм3;

- Миколаївський - 47% ПВ, що використовуються з мінералізацією  від 1,5 до 3 г/дм3; 17% з мінералізацією від 3 до 5 г/дм3.

В деяких районах майже відсутні прісні підземні води (Єланецький район - 0% ПВ, що використовуються з мінералізацією до 1,5 г/дм3).

Найбільш сприятливі умови для господарсько-питного водозабезпечення відмічаються в північно-західній частині області та південній де розповсюджені переважно прісні підземні води, а також в долині р.П.Буг:

- Кривоозерський - 100% ПВ, що використовуються з мінералізацією  до 1,5 г/дм3;

- Врадіївський - 97% ПВ, що використовуються з мінералізацією  до 1,5 г/дм3;

- Доманівський - 82% ПВ, що використовуються з мінералізацією  до 1,5 г/дм3;

- Веселинівський - 92% ПВ, що використовуються з мінералізацією  до 1,5 г/дм3;

- Вознесенський - 99% ПВ, що використовуються з мінералізацією  до 1,5 г/дм3;

- Первомайський - 84% ПВ, що використовуються з мінералізацією  до 1,5 г/дм3;

- Очаківський - 93% ПВ, що використовуються з мінералізацією  до 1,5 г/дм3;

- Березанський -77 % ПВ, що використовуються з мінералізацією  до 1,5 г/дм3;

- Новоодеський - 75% ПВ, що використовуються з мінералізацією  до 1,5 г/дм3.

Тут зберігається стабільний гідрохімічний стан ПР підземних вод. В межах цієї території розвідані 5 родовищ (Вознесенський, Новоодеський райони) підземних вод на різні водоносні горизонти з сумарними експлуатаційними запасами 68,0 тис.м3/добу (78,8% від загальних експлуатаційних запасів), водовідбір з яких складає 7,4 тис.м3/добу (11% від експлуатаційних запасів). Існує значний резерв прогнозних ресурсів і експлуатаційних запасів, які можуть використовуватись для поліпшення забезпечення питною водою суміжних районів області, в яких відчувається їх нестача.