Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ФІНАНСІВ

Самостійна робота (реферат)

з дисципліни:

«Методологія наукових досліджень»

на тему:

«Магістерська дисертація як кваліфікаційне дослідження»

Виконав:

студент І курсу магістратури,

групи «Корпоративні фінанси»

Обертан Дмитро Вікторович

Викладач:

д.е.н., проф.

Варналій Захарій Степанович

Київ – 2012

Вступ

У структурі вищої освіти України рівень магістра визначено як освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні вміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі народного господарства.

Магістерська робота — кваліфікаційна праця, яка підводить підсумки навчання та демонструє вміння опрацьовувати фахову наукову літературу, організовувати та проводити емпіричне дослідження, самостійно опрацьовувати й інтерпретувати одержані дані, робити теоретичні узагальнення та розробляти практичні рекомендації. Магістерська робота є самостійним завершеним тсоретико-методологічним дослідженням обраної проблеми. Виконання магістерської роботи передбачає оволодіння й застосування теоретичних знань щодо методології наукового дослідження і практичних навичок його організації та проведення. Уміння поставити наукову проблему, сформулювати її актуальність, спланувати й провести емпіричне дослідження та проаналізувати його результати; самостійно аргументувати висновки; узагальнювати та систематизувати враховуються під час оцінювання магістерської роботи як такі, що наочно підтверджують і засвідчують теоретико-методологічний рівень кваліфікації випускника і його спроможність до самостійної роботи.

Магістерська робота повинна бути оформленою згідно з кваліфікаційними вимогами. Магістерська робота носить творчий характер і потенційно передбачає авторське бачення проблеми, можливостей її дослідження та розв’язання.

Метою написання реферату є вивчення магістерської роботи як кваліфікаційного дослідження випускника ВНЗ з одного боку, так і розгляд її як зв’язуючої ланки між навчанням студента у вищій школі з початком його серйозної наукової діяльності.

Завданням реферату є узагальнення правил, зазначених у бюлетенях та наказах ВАК, нормах ДСТУ, методичних рекомендаціях провідних вітчиняних ВНЗ та інших джерелах, для створення єдиної системи правил написання магістерської роботи, що враховує сучасні тенденції ровитку науки.

План

Сутність магістерської роботи. Вибір теми, структура магістерської роботи та основні вимоги до її змісту.
Методи викладу матеріалів магістерської роботи, мова і стиль магістерської роботи.
Контроль за ходом підготовки магістерської роботи, порядок і терміни подання магістерської роботи до захисту.
Презентаційно-роздатковий матеріал. Захист магістерської роботи. Результативність виконання магістерської роботи.

1. Сутність магістерської роботи. Вибір теми, структура магістерської роботи та основні вимоги до її змісту.

Магістерська робота - студентське навчально-наукове дослідження, присвячене самостійному опрацюванню обраної проблеми. Така робота повинна відповідати усім вимогам, що ставляться до наукових досліджень: чітке формулювання проблеми та досліджуваних питань, обгрунтування актуальності проблеми та стану її дослідження; поєднання теоретичних підходів із застосуванням методологічних знань; застосування адекватних методів дослідження; застосування адекватних статистичних методів опрацювання результатів; науковість і об'єктивність інтерпретації результатів дослідження; наявність наукових висновків, актуальних для подальших досліджень проблеми; мати цілісний, однорідний та завершений характер [8]. Вибір теми магістерської роботи має дуже важливе значення. Під темою роботи прийнято розуміти те головне, про що йдеться в роботі. Це і матеріал, відібраний і організований відповідно до завдань дослідження. Це і предмет вивчення, який відображено в повному обсязі і який став завдяки ньому змістом магістерської роботи. [6]

Теми магістерських робіт визначаються відповідними кафедрами. Студентові надається право вибору теми роботи, а обрання власної тематики — з необхідним обгрунтуванням доцільності її розроблення. Назва теми магістерської роботи повинна містити об'єкт і предмет дослідження, укрупнене ім'я завдання, шо розв'язується, деколи і галузь використання.

Вибору теми магістерської роботи сприяє:

вивчення матеріалів захищених раніше робіт;
ознайомлення і новими результатами досліджень у суміжних сферах фінансової науки (економіка, право, соціологія тощо);
перегляд вже відомих наукових рішень за допомогою нових метолів, нових теоретичних позицій або її застосуванням нових фактів, виявлених студентом.

Суттєвою допомогою у виборі теми може стати ознайомлення зі статтями у спеціальній періодичній літературі та монографіями, а також консультації з науковим керівником, у результаті яких можна визначити коло питань, іцо є недостатньо дослідженими. Вибір теми дає можливість з'ясувати сутність ідеї, яка розробляється, новизну та актуальність, а також практичне значення роботи.

Назва роботи повинна бути стислою (не більше 15 слів). Часом доцільно сформулювати тему двома реченнями: у першому подати сутність роботи, а в другому — об'єкт використання результатів дослідження. У назві небажано використовувати ускладнену термінологію. Слід уникати назв, які починаються зі словосполучень в яких не відображено сутність проблеми: «Дослідження питання…», «Дослідження деяких шляхів…», «Деякі питання…», «Матеріали до вивчення…», «До питання…» та ін. [6]

Після вибору теми магістерської роботи слухач має рохробити її структуру (скласти план). Магістерська робота оцінюється не тільки з точки зору теоретичної цінності, актуальності теми та практичного значення отриманих результатів, але і за рівнем загальнометодичної підготовки, що, передусім, знаходить відображення у структурі роботи.

Структура (від лат. structura – «побудова», «розташування») – це взаємозв’язок, логічне взаєморозташування складових частин тексту, побудова, склад магістерської роботи. Кожний автор обирає свій порядок подання наукових матеріалів, що забезпечує внутрішній логічний зв'язок у такому вигляді, який він вважає найкращим і найбільш переконливим для розкриття свого творчого задуму. Але при цьому робота повинна включати: [6]

титульний аркуш;
зміст;
перелік умовних позначень (за необхідності);
вступ;
основну частину;
висновки;
список використаних джерел;
додатки (за необхідності)

Титульний аркуш роботи містить найменування вищого навчального закладу, у якому виконано роботу; допуск випускної кафедри; назву роботи; шифр і найменування спеіальності; прізвище, ім’я, по батькові автора; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника; місто і рік. [6]

Після титульного аркуша розташовується зміст. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін. Найменування у змісті повинні точно повторювати заголовки у тексті. Скорочення або подання їх в іншому формулюванні, послідовності та підпорядкуванні, порівняно із заголовками в тексті, неприпустимо. Заголовки кожного наступного ступеня зміщують на п’ять знаків у правий бік відносно заголовків попереднього ступеня. Усі заголовки починаються з великої літери, наприкінці яких крапка не ставиться. [7]

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності). Якщо в роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і т. ін., то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщується перед вступом. Якщо спеціальний термін, скорочення, символ чи позначення повторюється менше трьох разів, їх розшифровка наводиться у тексті при першому згадуванні. [6]

Вступ розкриває сутність і стан проблеми, її значущість, підстави і вихідні данні для розроблення теми, обгрунтування необхідності проведення дослідження. У вступі обгрунтовується актуальність теми, визначається мета і завдання дослідження, формулюється об’єкт і предмет дослідження, вказується практичне значення отриманих результатів роботи та публікації. Таким чином, вступ – дуже відповідальна частина роботи. Він не тільки орієнтує слухача на подальше розкриття теми, але й містить усі необхідні кваліфікаційні характеристики. Тому розглянемо основні частини вступу детальніше. [6]

Актуальність теми. Вибір теми характеризує наукову зрілість та професійну підготовку слухача у галузі фінансів (економіки). Формулювання актуальності не повинно бути громіздким (1-2 сторінки). [8] Досить розкрити головне – сутність проблеми, яка зумовлює актуальність теми. Тобто шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розвязаними проблемами обгрунтовується доцільність роботи для галузі фінансів (економіки). [6]

Мета і завдання дослідження. При вивченні наукової проблеми виділяють ті питання, які недостатньо висвітлено у спеіальній літературі. Після цього переходять до формулювання мети і завдань, які необхідно вирішити в ході виконання магістерської роботи. Мета роботи тісно переплітається з назвою і повинна чітко вказувати, що саме обрано предметом дослідження. Завдання подають у формі переліку (узагальнити…, встановити…, розробити…, запропонувати… і т. ін.). Формулювання завдань необхідно виконувати ретельно, тому що їхнє вирішення складає зміст розділів роботи. Це важлтво також і тому, що заголовки розділів мають відповідати визначеним завданням дослідження. [7]

Обов’язковим елементом вступу є формулювання об’єкта і предмета дослідження. Об’єкт – це процес або явище, що утворює проблемну ситуацію і обирається для дослідження. Предмет – це те, що знаходиться в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження знаходяться у співвідношенні між собою як загальне і часткове. Саме на об’єкт і спрямована головна увага слухача, саме предмет дослідженння зумовлює тему роботи, яка виноситься як заголовок на титульний аркуш. [6]

Практичне значення отриманих результатів. У роботі наводять відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їхнього використання. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня їхньої готовності до використання та його масштабів. Стисло характеризуються основні прикладні результати роботи та визначається можлива галузь їхнього впровадження.

Методи дослідження. Подають перелік методів дослідження, використаних для розв’язання поставлених в роботі завдань. Перераховувати їх треба коротко та конкретно, визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Наукова новизна одержаних результатів. Подають стислий опис нових наукових положень (рішень), запропонованих особисто студентом. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Апробація результатів роботи і публікації. За наявності оприлюднення результатів магістерської роботи наводиться інформація про наукові та науково-практичні конференції, семінари, наради, на яких доповідалися результати роботи, а також вказується наявність публікацій у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах конференцій. Слід зазначити, що всі наведені структурні елементи вступу повинні бути відображені без скорочень їх кількості і власних інтерпретацій назв; при цьому загальний об'єм вступу не повинен перевищувати 5-7 сторінок.

Основна частина магістерської роботи складається з розділів, підрозділів, за необхідності пунктів та підпунктів. Кожний розділ починається з нової сторінки. У розділах основної частини роботи докладно розглядається послідовність дослідження. Усі матеріали, які не мають суттєвогозначення, виносяться у додатки. Зміст розділів основної частини має точно відповідати темі роботи і повністю її розкривати. Стиль викладення змісту розділів характеризує вміння студента стисло, логічно та аргументовано викладати матеріал відповідно до встановлених вимог. [7]

Основна частина магістерської роботи складається з розділів, підрозділів, за необхідності пунктів та підпунктів. Кожний розділ починається з нової сторінки. У розділах основної частини роботи докладно розглядається послідовність дослідження. Усі матеріали, які не мають суттєвого значення, виносяться у додатки. Зміст розділів основної частини має точно відповідати темі роботи і повністю її розкривати. Стиль викладення змісту розділів характеризує вміння студента стисло, логічно та аргументовано викладати матеріал відповідно до встановлених вимог. Найбільш прийнятною є структура роботи, що передбачає три розділи: [6]

теоретичні питання, пов’язані з об’єктом дослідження;
аналіз предмета дослідження;
пропозиції щодо вдосконалення діяльності фінансових структур за напрямком обраного предмета дослідення.

Для їхньої підготовки необхідно виконати таке: [6]

огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень;
викладення загальної методики і основних методів дослідження;
теоретичні й експериментальні дослідження;
аналіз і узагальнення результатів дослідження.

У першому розділі студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за темою роботи. У стислому і критичному висвітленні внеску попередників студент виявляє ті питання, які залишилися невирішеними, і визначає своє місце у розв’язанні проблемних питань. Далі автор обгрунтовує вибір напрямку досліджень, розглядає теоретичне підгрунтя завдань, розробляє загальну методику проведення досліджень. Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 20-25 сторінок. У другому розділі роботи детально аналізується предмет дослідження. У результаті аналізу виявляються переваги й недоліки стану об'єкта, шо досліджується, на яких концентрується основна увага слухача. Ці переваги й недоліки необхідно Ілюструвати графіками, таблицями, діаграмами, розрахунками тощо, шо дає можливість наочно показати, де є «вузькі місця» і що треба здійснити для їхнього усунення. Обсяг другого розділу не повинен перевищувати 20-30 сторінок. У третьому розділі подаються пропозиції щодо вдосконалення роботи об'єкта дослідження. Викладення матеріалу основної частини підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором. Обсяг третього розділу не повинен перевищувати 20-30 сторінок. [7]

У висновках дається послідовний виклад одержаних результатів у їхньому співвідношенні із загальною метою і конкретними завданнями, які було визначено і сформульовано у вступі. Саме тут конентровано дається те, нове, що виноситься на обговорення й оцінку Державної екзаменаційної комісії в процесі захисту роботи. [6]

Після заключної частини наводиться список використаних джерел, що значною мірою відображає рівень творчої роботи слухача. Список слід розміщувати в алфавітному порядку за наскрізною нумерацією, при цьому сам список повинен містити не менш ніж 50 джерел інформації.

Посилаючись на літературні джерела, інформацію з яких використано у магістерській роботі, слід дотримуватися таких правил.

У разі посилання в магістерській роботі на наукові праці, ініціали їхніх авторів пишуть перед прізвищем; у бібліографічному описі на першому місці ставлять прізвище, а потім - ініціали. [1], [2]

Використовуючи матеріали і відомості з монографій, також слід зазначити номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул із джерела, на яке зроблено посилання. Посилання в тексті на джерела варто зазначати порядковим номером за переліком використаних джерел, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, "...у роботах [1-7]...". Допускається наводити посилання на джерела у виносках, номер посилань має відповідати його бібліографічному описові за переліком посилань (наприклад, посилання на джерело у назві цього підрозділу). Посилання подають у квадратних дужках, наприклад [24].

Цитуючи, слід вказати джерело, з якого взято цитату, і точно зазначити сторінку. Загальні вимоги до цитування такі: [1], [2]

а) текст цитати треба починати і закінчувати лапками і наводити в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зберігаючи авторське написання;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців під час цитування допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Їх ставлять у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, у кінці);

в) кожна цитата обов' язково супроводжується посиланням на джерело (наприклад, [4, 35]).

Список використаних джерел оформляють відповідно до існуючих вимог та подають після Висновків.

Список використаних джерел можна розміщувати у порядку посилань у тексті або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів чи заголовків.

Після інформації про автора та назви джерела подають інформацію про те, де, хто і коли видав книгу. Скорочено подають назви столиць та інших великих міст (наприклад, "Львів", "Харків", проте "К.", "М.", "СПб", "N.Y."), зазначають назву видавництва коротко, без лапок, опускаючи слово "видавництво" (наприклад, К.: Основи, Львів: Просвіта, Вид-во Львів. ун-ту), після назви видавництва ставлять кому (,) і подають рік видання (наприклад, Львів: Каменяр, 2000), зазначають обсяг книги (наприклад, 483 с.) чи у разі бібліографічного опису статей подають сторінки, на які посилаються (наприклад, С. 34—63). [1], [2]

У разі посилання на джерела, опубліковані y всесвітній комп'ютерній мережі Internet (Worнd Wide Web), слід використовувати стиль, прийнятий Міжнародною організацією стандартизації: 1) опис джерела наводять згідно із загальними вимогами; 2) у квадратних дужках вказують дату цитування ([Цит. 2001, 5 січня] - для україномовних джерел, [Cited 2000, 12 June] — для англомовних; 3) зазначають адресу сторінки: Доступний з: <http://www.franko.lviv.ua/general/aboutu.html> або Available from: <http://www.uvm.edu/~ncrane/estyles/mla.html> . [2]

Додатки. За необхідності до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття основного змісту роботи: таблиці допоміжних цифрових даних; ілюстрації допоміжного характеру. Бажано, щоб додатки не були великими за обсягом. При написанні магістерської роботи студент має посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або розробки. Якщо в роботі використано матеріали, що належать також і співавторам, з якими були виконані спільні роботи, студент повинен окремо відзначити цей факт. У роботі необхідно логічно і аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів і бездоказових тверджень. Магістерську роботу подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису у твердій обкладинці. [2]

2. Методи викладу матеріалів магістерської роботи, мова і стиль магістерської роботи.

Існує декілька методичних прийомів викладу матеріалу під час написання магістерської роботи. Найчастіше використовуються наступні з них: послідовний, цілісний, вибірковий. Послідовний виклад матеріалу потребує досить багато часу, оскільки написання кожного наступного розділу можна розпочинати тільки після закінчення попереднього. Це пов'язано з тим шо окремі розділи роботи доводиться розробляти в декількох варіантах з наступним вибором найкращого з них. У цей час матеріал, який майже не потребує чорнової обробки, очікує на свою чергу. Цілісний метод вимагає менше часу на підготовку заключного варіанта рукопису (майже у два рази). Спочатку пишуть чорновий варіант усієї роботи, а потім доопрацьовують окремі розділи і підрозділи, вносять доповнення, здійснюють редакційну правку. Вибірковий метод характеризується тим, шо в міру готовності теоретичного узагальнення та експериментальних даних автор обробляє матеріали у будь-якому зручному для нього порядку. Кожний слухач обирає той чи інший метод викладення матеріалу, залежно від інидивідуальної схисьності та досвіду виконання робіт. [5]

Роботу з написання заключного варіанта треба розпочинати тоді, коли чорновий варіант рукопису завершено повністю, всі необхідні матеріали зібрано, зроблено всі узагальнення, перевірено формули і таблиці, критично оцінено всі висновки. На цьому етапі важливо перевірити відповідність назв розділів і підрозділів їхньому змісту, а також здійснити уточення щодо логічної послідовності розміщення матеріалів і їхньої рубрикації.

Магістерська робота на здобуття кваліфікації «магістра» виконується виключно українською мовою. [6]

Мові та стилю магістерської роботи потрібно приділяти істоту увагу. Мовностилістичне оформлення роботи краще усьогодозволяє судити про загальну культуру його автора. Найбільш характерною особливістю письмової наукової роботи є формально-логічний спосіб викладення матеріалу. Науковий виклад складається з міркувань, метою яких є доказ істин, встановлених унаслідок дослідження фактів дійсності. Для наукового тексту характерна смислова завершеність і цілісність. Завдяки використанню спеціальної термінології, з’являється можливість у стислій формі давати розгорнуті визначення і характеристики наукових фактів, понять, процесів і явищ. [5]

Основне місце в науковій мові займають форми недоконаного виду дієслова теперішнього часу, оскільки вони не виражають відношення дії, що описується, до моменту висловлювання (наприклад: «У даній роботі розглядаються…»). Крім того, поширення отримали вказівні займенники «цей», «той», «такий», які не тільки конкретизують предмет, але і виражають логічні зв’язки між частинами висловлювання (наприклад: «Ці дані послуговують достатньою основою для висновку...»). Займенники «щось», «де-то», «що-небудь» унаслідок невизначеності їх значення в тексті магістерської роботи використовувати не рекомендується. [6]

Обов'язковою умовою об'єктивності викладу матеріалу є вказівка на те, яким є джерело повідомлення, ким висловлена думка, кому належить той або інший вислів. У тексті ця умова може бути реалізована за допомогою використання спеціальних слів і словосполучень (за повідомленням, за відомостями, на думку, за даними і т. ін.) [5]

Стиль письмової наукової мови — це безособовий монолог. Тому виклад ведеться від третьої особи, оскільки увагу зосереджено на змісті і логічній послідовності повідомлення, а не на суб'єктові. Порівняно рідко вживається форма першої і абсолютно не вживається форма другої особи однини займенників. Авторське «я» нібито відступає на другий план. [5]

Якостями, що визначають культуру наукової мови, є точність, ясність і стислість. Смислова точність — одна з головних умов, що забезпечує наукову і практичну цінність наведеної в тексті магістерської роботи інформації, оскільки неправильний добір слова може істотно спотворити значення написаного, допустити двояке тлумачення тієї або іншої фрази, надати всьому тексту небажаної тональності. Ясність — це вміння писати доступно і дохідливо. Стислість означає вміння уникнути непотрібних повторів і зайвої деталізації.

Технічні вимоги щодо оформлення магістерської роботи подібні до оформлення дипломної (курсової роботи). [5]

3. Контроль за ходом підготовки магістерської роботи, порядок і терміни подання магістерської роботи до захисту.

Логічна схема наукового дослідження наочно відображає його послідовність [7, с.15]:

мотивація;
формулювання проблеми дослідження;
пошук теоретичної основи розв'язання проблеми;
формулювання гіпотез;
перевірка гіпотез;
розв'язання проблеми (створення теорії).

Відповідно виконання магістерської роботи можна поділити на такі етапи:

1. Обрання та формулювання теми.

2. Складання індивідуального календарного плану роботи.

3. Пошук літератури за темою, її аналіз, складання бібліографії.

4. Підготовка першого варіанту теоретичної частини:

а) обгрунтування актуальності обраної теми;

б) постановка мети і конкретних завдань дослідження;

в) визначення об'єкта й предмета дослідження;

г) вибір методів (методик) проведення дослідження.

5. Проведення емпіричних досліджень. Опис процесу дослідження.

6. Статистичний аналіз одержаних даних.

7. Інтерпретація отриманих результатів дослідження.

8. Формулювання висновків та оцінювання одержаних результатів.

9. Підготовка тексту, технічне оформлення та подання роботи науковому керівникові.

10. Доопрацювання тексту з урахуванням зауважень керівника.

11. Подання остаточного варіанта роботи рецензентові.

12. Підготовка до захисту.

13. Захист.

Тему магістерської роботи студент вибирає із списку тем, що запропоновані випускаючою кафедрою (або пропонує власну за погодженням з випускаючою кафедрою), і узгоджує її з керівником, після чого вона затверджується наказом по навчальному закладу. [5]

Будь-яке наукове дослідження — від творчого задуму до остаточного оформлення наукової праці — здійснюється студентом персонально, але під контролем наукового керівника і випускаючої кафедри. З окремих спеціальних питань дослідження (у разі необхідності) студент працює з консультантами. Для підвищення рівня організації роботи над магістерською роботою складається календарний графік її виконання за розділами. У процесі підготовки роботи слухач знаходиться в постійному контакті з керівником, який спрямовує його працю, а також контролює перебіг виконання графіка.

У процесі роботи над магістерською роботою студент доповідає про основні її положення на кафедрі, де обговорюються результати дослідження і визначається ступінь її готовності. Керівник і кафедра визначають основні напрями по доопрацювання магістерської роботи. Після доробок студент подає роботу керівникові, який, переглянувши її, дає дозвіл на остаточне оформлення рукопису. Після проходження нормоконтролю студент підписує роботу в наукового керівника і завідувача випускаючої кафедри.

Закінчивши роботу з технічного оформлення, студент розпочинає підготовку до захисту роботи, яка включає підготовку документів і матеріалів, необхідних для захисту на засіданні Державної екзаменаційної комісії (ДЕК). [6]

Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження 📙 Реферат → 🆔 139696