Мережеві протоколи та підключення

Мережевий протоко́л - набір правил, що дозволяє здійснювати  з'єднання і обмін даними між  двома і більше включеними в мережа пристроями. 

Різні протоколи, найчастіше, описують лише різні сторони  одного типу зв'язку; взяті разом, вони утворюють стек протоколів. Назви «протокол» і «стек протоколів» також вказують на програмне забезпечення, яким реалізується протокол. 

Нові протоколи  для Інтернет а визначаються IETF, а інші протоколи - IEEE або ISO. ITU-T займається телекомунікаційними протоколами  та форматами. 

Найбільш поширеною  системою класифікації мережних протоколів є так звана модель OSI, відповідно до якої протоколи поділяються на 7 рівнів за своїм призначенням - від  фізичного (формування і розпізнавання  електричних або інших сигналів ) до прикладного (інтерфейс програмування додатків для передачі інформації додатками).

[ред.]

Загальні відомості 

Мережеві протоколи  вимагають правила роботи комп'ютерам, які підключені до мережі. Вони будуються  за багаторівневим принципом. Протокол деякого рівня визначає одне з технічних правил зв'язку. В даний час для мережевих протоколів використовується модель OSI (Open System Interconnection - взаємодія відкритих систем, ВОС). 

Модель OSI - це 7-рівнева  логічна модель роботи мережі. Модель OSI реалізується групою протоколів і правил зв'язку, організованих в кілька рівнів:

На фізичному  рівні визначаються фізичні (механічні, електричні, оптичні) характеристики ліній  зв'язку;

На канальному рівні визначаються правила використання фізичного рівня вузлами мережі;

Мережевий рівень відповідає за адресацію і доставку повідомлень;

Транспортний  рівень контролює черговість проходження  компонентів повідомлення;

Завдання сеансового рівня - координація зв'язку між двома  прикладними програмами, що працюють на різних робочих станціях;

Рівень представлення служить для перетворення даних із внутрішнього формату комп'ютера у формат передачі;

Прикладний рівень є прикордонним між прикладною програмою  і іншими рівнями - забезпечує зручний  інтерфейс зв'язку мережевих програм  користувача.

[ред.]

Протоколи 

Стек протоколів TCP / IP - це два протоколи нижнього рівня, що є основою зв'язку в мережі Інтернет. Протокол TCP (Transmission Control Protocol) розбиває передану інформацію на порції і нумерує всі порції. За допомогою  протоколу IP (Internet Protocol) всі частини передаються одержувачу. Далі за допомогою протоколу TCP перевіряється, чи всі частини отримані. При отриманні всіх порцій TCP розміщує їх в потрібному порядку і збирає в єдине ціле. 

Найбільш відомі протоколи, використовувані в мережі Інтернет:

HTTP (Hyper Text Transfer Protocol) - це протокол передачі гіпертекст  а. Протокол HTTP використовується  при пересиланні Web-сторінок з  одного комп'ютера на інший.

FTP (File Transfer Protocol) - це протокол передачі файлів  зі спеціального файлового сервера на комп'ютер користувача. FTP дає можливість абоненту обмінюватися двійковими і текстовими файлами з будь-яким комп'ютером мережі. Встановивши зв'язок з віддаленим комп'ютером, користувач може скопіювати файл із віддаленого комп'ютера на свій або скопіювати файл зі свого комп'ютера на віддалений.

POP (Post Office Protocol) - це стандартний протокол поштового  з'єднання. Сервери POP обробляють  вхідну пошту, а протокол POP призначений  для обробки запитів на отримання  пошти від клієнтських поштових  програм.

SMTP (Simple Mail Transfer Protocol) - протокол, який задає набір  правил для передачі пошти.  Сервер SMTP повертає або підтвердження  про прийом, або повідомлення  про помилку, або запитує додаткову  інформацію.

Uucp (Unix to Unix Copy Protocol) - це нині застарілий, але все ще застосовується протокол передачі даних, у тому числі для електронної пошти. Цей протокол передбачає використання пакетного способу передачі інформації, при якому спочатку встановлюється з'єднання клієнт-сервер і передається пакет даних, а потім автономно відбувається його обробка, перегляд або підготовка листів.

Telnet - це протокол  віддаленого доступу. TELNET дає можливість  абоненту працювати на будь-який  ЕОМ мережі Інтернет, як на  своїй власній, тобто запускати  програми, змінювати режим роботи і так далі. На практиці можливості лімітуються тим рівнем доступу, який заданий адміністратором віддаленої машини.

DTN - протокол, призначений  для забезпечення наддалекої  космічного зв'язку.

[ред.]

Перелік мережевих  протоколів 

Шаблон:Також

[ред.]

Канальний рівень

Ethernet

Token ring

FDDI

HDLC

GVRP

PPP, PPTP, L2TP

ATM

XDSL

[ред.]

Мережевий рівень

ICMP

IPv4, IPv6

IPX

ARP

[ред.]

Транспортний рівень

SPX

XOT

ISODE

DVMRP

TCP

UDP (Unreliable / User Datagram Protocol)

SCTP

RDP / RUDP (Reliable Data Protocol / Reliable User Datagram Protocol)

RTCP

[ред.]

Сеансовий рівень

SSL

NetBIOS

[ред.]

Протоколи прикладного  рівня | Прикладний рівень

Binkp

DHCP (в моделі OSI розташовують на транспортному  рівні)

FTP

Finger

DNS

Gnutella

Gopher

HTTP

HTTPS

IMAP

IRC

XMPP

LDAP

NTP

NNTP

POP3

RDP

SSH

SMTP

Telnet

SNMP

SIP

DMX-512

НАСТРОЮВАННЯ  МЕРЕЖНИХ ПІДКЛЮЧЕНЬ

Операційна система  Windows Server

    

    

  

Зараз будь-яка  операційна система, орієнтована на корпоративний ринок, повинна містити  в собі компоненти, що забезпечують можливість її функціонування в рамках обчислювальної мережі. Не є виключенням і Windows Server 2003. Більше того, дана операційна система позиціюється розроблювачами, як основа для реалізації основних мережних сервисів у корпоративній обчислювальній мережі.  

Розглянемо способи  підключення Windows Server 2003 до мережі, підтримувані операційною системою мережні протоколи, а також деякі засоби, що забезпечують роботу системи в корпоративних і домашніх мережах.  

Під мережним підключенням в Windows Server 2003 розуміється крапка з'єднання комп'ютера з мережею (незалежно від способу - підключення до локальної мережі, серверу вилученого доступу або з'єднання двох комп'ютерів за допомогою нуль-модемного кабелю). Якщо говорити про те, яка сторона з учасників обміну даними ініціює зв'язок, мережні підключення можна розділити на два види: вихідні (outgoing connections) і вхідні (incoming connections). Вихідні підключення використаються для з'єднання комп'ютера з обчислювальною мережею або сервером вилученого доступу. Вхідні підключення використаються для підтримки підключень, ініциалізованих іншими комп'ютерами. У цьому випадку комп'ютер, на якому створені вхідні підключення, розглядається як сервер вилученого доступу.  

Кожне мережне  підключення розглядається самостійно й незалежно від інших підключень. Це означає, що кожне мережне підключення має індивідуальну конфігурацію. Перелік параметрів, що підлягають настроюванню, залежить від того, до якого типу ставиться мережне підключення. Типи мережних підключень, підтримуваних Windows Server 2003, перераховані в таблиці.  

 

Тип підключення   

Технологія зв'язку  

Приклад  

Підключення до локальної мережі  

Ethernet  

Типовий корпоративний  користувач  

Dial-up connection  

Модем, ISDN, X.25  

З'єднання з  корпоративною мережею або Інтернетом з використанням модемного підключення  

Підключення в  рамках віртуальної приватної мережі  

Віртуальні приватні мережі по протоколах РРТР або L2TP, що поєднують або Підключають до корпоративних мереж через Інтернет або іншу мережу загального користування  

Захищене з'єднання  вилучених філій корпорації через  Інтернет  

Пряме підключення   

З'єднання нуль-модемним кабелем через послідовний порт (Сом-порт), інфрачервоний зв'язок  

З'єднання двох ноутбуків через інтерфейси інфрачервоного зв'язку  

Вхідне підключення   

 Зв'язок, що  комутирує, VPN або пряме підключення  

Підключення до вилученого комп'ютера або корпоративного сервера вилученого доступу  
 

Таблиця: Типи мережних підключень  

  

Варто помітити, що із всіх перерахованих у таблиці типів тільки підключення до локальної мережі створюється системою автоматично. У процесі завантаження Windows Server 2003 автоматично виявляє встановлені мережні адаптери й для кожного мережного адаптера створює відповідне мережне підключення. У випадку якщо на комп'ютері встановлено більше одного мережного адаптера, адміністратор може усунути можливе безладдя в іменах підключень, перейменувавши кожне локальне підключення відповідно до функціонального призначення або розташуванням мережі, з якої це з'єднання зв'язує комп'ютер.

Список мережевих  протоколів

Матеріал з  Вікіпедії — вільної енциклопедії.  

Це список мережевих  протоколів, каталогізованих за найближчим за OSI моделлю шарами.Зміст

1 Шар 1-ий (фізичний)

2 Шар 2-ий (канальний)

3 Шар 2+3 (канальний+мережевий)

4 Шар 3+4

5 Шар 4-ий (транспортний)

6 Шар 5+

7 Шар 7-ий

8 Мови опису  протоколів

9 Інші протоколи 

[ред.]

Шар 1-ий (фізичний)

ISDN Цифрова мережа Integrated Services (Integrated Services Digital Network)

PDH Plesiochronous цифрова  ієрархія (Plesiochronous Digital Hierarchy)

T-система (T1, T3 та інші)

RS-232, послідовний лінійний інтервейс, який оригінально був розроблений для сполучення модемів та компьютерних терміналів.

SDH Синхронна цифрова ієрархія (Synchronous Digital Hierarchy)

SONET Синхронна оптична мережа (Synchronous Optical NETworking)

[ред.]

Шар 2-ий (канальний)

ARP Address Resolution Protocol

CDP Cisco Discovery Protocol

DCAP Data Link Switching Client Access Protocol

Ethernet

FDDI Fiber Distributed Data Interface

HDLC High Level Data Link Control

L2F Layer 2 Forwarding Protocol

L2TP Layer 2 Tunneling Protocol

PPP Протокол Точка-точка  (Point-to-Point Protocol)

PPTP Тунельний  протокол Точка-точка (Point-to-Point Tunneling Protocol)

Token ring

[ред.]

Шар 2+3 (канальний+мережевий)

X.25

Frame relay, спрощена версія X.25

ATM Режим асинхроної передачі

MPLS Multi-protocol label switching

Сигнальна система 7, також називається SS7, C7 та CCIS7; звичайний протокол управління PSTN.

[ред.]

Шар 3+4

Xerox network services (XNS)

[ред.]

Шар 4-ий (транспортний)

SPX Послідовність  обміну пакетами (Sequenced Packet Exchange)

TCP Протокол Керування Передачею

UDP Протокол датаграм користувача

SCTP Протокол Управління Потоковою Передачею (Stream Control Transmission Protocol)

RTP Транспорний протокол в реальному часі (Real-time Transport) Protocol

IL Спочатку розроблявся яктранспортний протокол для 9P

[ред.]

Шар 5+

9P Росподільний протокол файлової системи, який був розроблений як частинаОпераційної системи Plan 9

NFS Мережева файлова система (Network File System)

SMB Server Message Block (aka CIFS Common Internet FileSystem)

[ред.]

Шар 7-ий

FTP Протокол передачі файлів

HTTP Протокол передачі гіпер-текстових документів, який використовується в Інтернеті.

POP3 Поштовий протокол для офісу версії 3

SNMP Простий протокол управління мережею

SMTP Простий протокол передачі пошти

Telnet, протокол доступу до віддаленого терміналу

Gnutella, a peer-to-peer file-swapping protocol

DNS Служба доменних  імен

SSH Захищена оболонка (Secure SHell)

IMAP Інтернет протокол доступу до повідомленнь

NTP Мережевий  протокол часу

Gopher, a precursor of web search engines

Finger, який надає інформацію про користувача

NNTP Мережевий  протокол новин

LDAP Lightweight Directory Access Protocol

DHCP Dynamic Host Configuration Protocol

IRC Internet Relay Chat

Jabber, протокол  миттєвих повідомленнь

WebDAV Web Distributed Authoring and Versioning

DICT Словниковий  протокол

BACnet Building Automation and Control Network protocol 

та захищені версії вищезазначеного (такі як HTTPS, та інші.)

[ред.]

Мови опису протоколів

ASN.1

[ред.]

Інші протоколи

modbus

CAN (CAN)

DCC (DCC)

I2C

STUN

SOCKS

FIX протокол

Мережеві протоколи. З появою мереж була усвідомлена  необхідність створення правил і  процедур, що визначають принципи взаємодії  користувачів у мережі. Такі правила називаються протоколами. Для мереж розроблена семирівнева ієрархічна структура протоколів. Відповідно до цієї структури протоколів потік інформації в мережах має дискретну структуру, логічною одиницею якої є пакет (кадр). Вся інформації між вузлами мережі передається у вигляді пакетів, що мають інформаційні і керуючі поля: порядковий номер, адреса одержувача, контрольна сума і т.д.  

Верхній (сьомий) рівень протоколів є основним, заради якого існують всі інші рівні. Він називається прикладним, оскільки з ним взаємодіють прикладні програми кінцевого користувача. Прикладний рівень визначає семантику, тобто зміст інформації, якою обмінюються користувачі.  

Шостий рівень називається рівнем представлення. Він визначає синтаксис переданої інформації, тобто набір знаків і способи їхнього представлення, що є зрозумілим для користувача.  

П’ятий рівень (сеансовий) керує взаємодією користувачів у ході сеансу зв’язку між ними.  

Четвертий рівень (транспортний) забезпечує пересилання  повідомлень (виконує поділ повідомлень на пакети на передавальному вузлі і збірку повідомлень з пакетів на прийомному).  

Третій рівень (мережевий) виконує маршрутизацію  пакетів даних у мережі.  

Другий рівень (канальний) здійснює відповідне оформлення пакетів даних для передачі по каналу зв’язку (такі пакети називають кадрами),контроль помилок і відновлення інформації після помилок.  

Перший рівень (фізичний) здійснює перетворення даних  пакета в сигнали, передані по каналу зв’язку.  

Кожний з протоколів взаємодіє тільки із сусідніми по ієрархії протоколами. Так, наприклад, прикладні програми, взаємодіючи з протоколами шостого і сьомого рівнів, не залежать від особливостей реалізації конкретної мережі, обумовленої протоколами нижчих рівнів.

Список мережевих  протоколів 

1-ий (фізичний)

ISDN Цифрова мережа Integrated Services (Integrated Services Digital Network)

PDH Plesiochronous цифрова  ієрархія (Plesiochronous Digital Hierarchy)

T-система (T1, T3 та інші)

RS-232, послідовний лінійний інтервейс, який оригінально був розроблений для сполучення модемів та компьютерних терміналів.

SDH Синхронна цифрова ієрархія (Synchronous Digital Hierarchy)

SONET Синхронна  оптична мережа (Synchronous Optical NETworking) 

2-ий (канальний)

ARP Address Resolution Protocol

CDP Cisco Discovery Protocol

DCAP Data Link Switching Client Access Protocol

Ethernet

FDDI Fiber Distributed Data Interface

HDLC High Level Data Link Control

L2F Layer 2 Forwarding Protocol

L2TP Layer 2 Tunneling Protocol

PPP Протокол Точка-точка  (Point-to-Point Protocol)

PPTP Тунельний  протокол Точка-точка (Point-to-Point Tunneling Protocol)

Token ring 

2+3 (канальний+мережевий)

X.25

Frame relay, спрощена версія X.25

ATM Режим асинхроної передачі

MPLS Multi-protocol label switching

Сигнальна система 7, також називається SS7, C7 та CCIS7; звичайний протокол управління PSTN. 

3+4

Xerox network services (XNS) 

4-ий (транспортний)

SPX Послідовність  обміну пакетами (Sequenced Packet Exchange)

TCP Протокол Керування Передачею

UDP Протокол датаграм користувача

SCTP Протокол Управління Потоковою Передачею (Stream Control Transmission Protocol)

RTP Транспорний протокол в реальному часі (Real-time Transport) Protocol

IL Спочатку розроблявся яктранспортний протокол для 9P 

5+

9P Росподільний протокол файлової системи, який був розроблений як частинаОпераційної системи Plan 9

NFS Мережева файлова система (Network File System)

SMB Server Message Block (aka CIFS Common Internet FileSystem) 

7-ий

FTP Протокол передачі файлів

HTTP Протокол передачі гіпер-текстових документів, який використовується в Інтернеті.

POP3 Поштовий протокол для офісу версії 3

SNMP Простий протокол управління мережею

SMTP Простий протокол передачі пошти

Telnet, протокол доступу до віддаленого терміналу

Gnutella, a peer-to-peer file-swapping protocol

DNS Служба доменних  імен

SSH Захищена оболонка (Secure SHell)

IMAP Інтернет протокол доступу до повідомленнь

NTP Мережевий  протокол часу

Gopher, a precursor of web search engines

Finger, який надає інформацію про користувача

NNTP Мережевий  протокол новин

LDAP Lightweight Directory Access Protocol

DHCP Dynamic Host Configuration Protocol

IRC Internet Relay Chat

Jabber, протокол  миттєвих повідомленнь

WebDAV Web Distributed Authoring and Versioning

DICT Словниковий  протокол

BACnet Building Automation and Control Network protocol 

та захищені версії вищезазначеного (такі як HTTPS, та інші.) 

Мови опису  протоколів

ASN.1 

Інші протоколи

modbus

CAN (CAN)

DCC (DCC)

I2C

STUN

SOCKS

FIX протокол

Мережеві протоколи 

З появою мереж  була усвідомлена необхідність створення  правил і процедур, що визначають принципи взаємодії користувачів у мережі. Такі правила називаються прото-колами. Для мереж розроблена семирівнева ієрархічна структура протоколів. Відповідно до цієї структури протоколів потік інфо-рмації в мережах має дискретну структуру, логічною одиницею якої є пакет (кадр). Вся інформації між вузлами мережі передається у вигляді пакетів, що мають інформаційні і керуючі поля: порядковий номер, адреса одержувача, контрольна сума і т.д. 

Верхній (сьомий) рівень протоколів є основним, заради якого існують всі інші рівні. Він називається прикладним, оскільки з ним взаємодіють прикладні програми кінцевого користувача. Прикла-дний рівень визначає семантику, тобто зміст інформації, якою обмі-нюються користувачі. 

Шостий рівень називається рівнем представлення. Він визначає синтаксис переданої інформації, тобто набір знаків і способи їхнього представлення, що є зрозумілим для користувача. 

П’ятий рівень (сеансовий) керує взаємодією користувачів у ході сеансу зв’язку між ними. 

Четвертий рівень (транспортний) забезпечує пересилання повідомлень (виконує поділ повідомлень на пакети на передавальному вузлі і збірку повідомлень з пакетів на прийомному). 

Третій рівень (мережевий) виконує маршрутизацію  пакетів даних у мережі. 

Другий рівень (канальний) здійснює відповідне оформлення пакетів даних для передачі по каналу зв’язку (такі пакети називають кадрами),контроль помилок і відновлення інформації після помилок. 

Перший рівень (фізичний) здійснює перетворення даних  пакета в сигнали, передані по каналу зв’язку. 

Кожний з протоколів взаємодіє тільки із сусідніми по ієрархії протоколами. Так, наприклад, прикладні програми, взаємодіючи з протоколами шостого і сьомого рівнів, не залежать від особливостей реалізації конкретної мережі, обумовленої протоколами нижчих рівнів.