Методи ухвалення рішень в обліку і аудиті. Важливість даної сфери

 

 

         ВСТУП

 

Ринкові умови господарювання та проблеми фінансового забезпечення діяльності підприємств обумовлюють  необхідність зміни фінансово-економічної  політики та кваліфікованої оцінки фінансового  стану з метою виживання їх в умовах кризи і подальшого економічного зростання. Тому вітчизняні підприємства все частіше починають використовувати фінансовий аналіз з точки зору бухгалтерського обліку також.

Метою даного написання даної  роботи є поглиблення розуміння  необхідності прийняття певних стратегічних рішень, від яких залежить стабілізація діяльності підприємства і здійснення цього за допомогою моделі стійкого економічного зростання.

Дане питання особливе своєю актуальністю насьогодні – у часі нестабільної діяльності бізнесу, економічних криз тощо.

На мою думку, влучно було б поставити наступні завдання для  подальшого висвітлення даної роботи:

1. Розглянути і зрозуміти важливість фінансової стабільності у діяльності будь-якого підприємства;
2. Поглибити знання в аспекті стратегічного механізму фінансової стабільності;
3. Ознайомитися з моделлю стійкого економічного зростання, її ролі у даній проблематиці;
4. Показати взаємозв’язок між попередніми завданнями і зрозуміти переваги моделі стійкого економічного зростання в процесі фінансової стабілізації підприємства, покладаючись на прийняття стратегічних рішень.

 

 

 

 

1. Фінансова стабільність. Її суть та важливість у  діяльності підприємств

 

Фінансова стабільність підприємства є однією із найважливіших характеристик  фінансового стану підприємства. Вона пов’язана з рівнем його залежності від кредиторів та інвесторів. За різних умов, в яких функціонує підприємство, останнє для досягнення фінансової стабільності проходить різні етапи. Так, в умовах кризи підприємство може досягати фінансової стабільності за такими етапами:

1) ліквідація поточної  неплатоспроможності підприємства;

2) відновлення фінансової  стійкості (фінансової рівноваги  у короткостро-ковому періоді);

3) забезпечення фінансової  рівноваги у довгостроковому періоді.

Кожному етапу фінансової стабільності відповідають певні її внутрішні механізми – оперативний, тактичний і стратегічний, що являють  собою систему заходів, спрямованих  на вирішення конкретних завдань.

Оперативний механізм фінансової стабільності – це система заходів, спрямованих, з одного боку, на зменшення  розміру поточних зовнішніх зобов’язань  підприємства у короткостроковому  періоді, а з другого – на збільшення суми найліквідніших активів (грошей), що забезпечують термінове погашення цих зобов’язань.

Тактичний механізм фінансової стабільності, являє собою систему  заходів, спрямованих на досягнення точки фінансової рівноваги підприємства у наступному періоді.

Під фінансовою рівновагою тут слід розуміти відповідність  між можливим обсягом генерування  власних фінансових ресурсів і необхідним обсягом споживання власних фінансових ресурсів.

Складовими елементами фінансової стабільності є: фінансова рівновага  підприємства, ресурсна, потенційна та фінансова стійкість. Основними  із цих складових фінансової стабільності є фінансова рівновага та фінансова  стійкість.

Фінансова рівновага підприємства – це відповідність обсягів формування та використання (споживання) власних  фінансових ресурсів. Така фінансова  рівновага досягається оптимізацією співвідношення між часткою коштів, що капіталізуються, і тією їх часткою, що спрямовується на споживання, а також узгодження джерел формування та напрямів використання власних фінансових ресурсів, встановлення оптимального співвідношення між внутрішніми та зовнішніми джерелами формування власних фінансових ресурсів. Фінансова рівновага – це агрегований показник, тому досягнення фінансової рівноваги значною мірою залежить від ефективності облікової політики підприємства, політики формування та розподілу прибутку підприємства, амортизаційної, дивідендної, емісійної політики тощо. Досягнення фінансової рівноваги – одна із найважливіших умов забезпечення фінансової стабільності, оскільки зростання можливостей щодо забезпечення приросту власних фінансових ресурсів означає підвищення фінансової стійкості та приводить до зростання ринкової вартості підприємства.

Ресурсна стійкість –  це оптимальна структура трудових і  матеріальних ресурсів підприємства. Вона сприяє економії витрат за рахунок  скорочення потреб у фінансових ресурсах на їх фінансування, а отже приводить  до зростання прибутковості підприємства. Постійне збільшення прибутку дає змогу  підприємству забезпечити в необхідній мірі формування власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел, що, в свою чергу, сприяє досягненню фінансової рівноваги та фінансовій стабілізації стану підприємства.

Потенційна стійкість  – це можливість підприємства щодо нарощування обсягів діяльності та його спроможність вийти на новий  рівень фінансової рівноваги. Підприємство може досягати як повної, так і часткової  фінансової стабільності. Повна фінансова  стабільність досягається підприємством  тільки при створенні передумов  для стабільного зменшення вартості капіталу, що використовується та постійного зростання ринкової вартості підприємства. Виконання такого завдання потребує прискорення темпів економічного розвитку підприємства на основі коригування  окремих параметрів фінансової стратегії. Головною метою розробленої підприємством  фінансової стратегії має бути забезпечення високих темпів стійкого економічного зростання підприємства, а саме таких, які б не порушували його фінансової рівноваги. Тільки в разі додержання цих вимог при реалізації фінансової стратегії буде забезпечуватись досягнення певного ступеня фінансової стабільності підприємства.

Фінансова стійкість –  це такий стан фінансових ресурсів підприємства, за якого раціональне  розпорядження ними є гарантією  наявності власних коштів, стабільної прибутковості та забезпечення процесу  розширеного відтворення. Фінансова  стійкість – один із головних чинників, що впливає на досягнення підприємством  фінансової рівноваги та фінансової стабільності.

У системі складових елементів  фінансової стабільності підприємства фінансова стійкість займає одне із головних місць. Тому необхідним є  пошук шляхів досягнення певного  ступеня фінансової стійкості підприємства. Для забезпечення фінансової стабільності функціонування підприємства у перспективі  необхідно визначати конкретний рівень фінансової стійкості та здійснювати  її кількісну оцінку. Велике значення мають визначення ”певного ступеня” фінансової стійкості, низки чинників, що обумовлюють межу стійкості, обґрунтованості методичних підходів до її оцінки, особливо в умовах економіки кризового періоду. Кожне підприємство має визначити межу своєї фінансової стійкості. Недостатня фінансова стійкість підприємства може призвести до його неплатоспроможності, а надлишкова – сприятиме створенню ”зайвих” запасів та резервів, у зв’язку з чим зростуть витрати на їх утримання, спостерігатиметься недоотримання прибутку та гальмування темпів економічного розвитку підприємства.

Визначення стандартизованої межі фінансової стійкості є складним процесом. Кожне підприємство функціонує та здійснює свою операційну діяльність в умовах певного економічного середовища. Умови функціонування підприємства визначаються фазою розвитку економічної  системи. Щодо підприємства генерує  низка чинників макроекономічного  характеру, на які підприємство впливати не зможе, але зворотний їх вплив  на ефективність діяльності підприємства, його ліквідність, платоспроможність  і тим більше фінансову стійкість досить значний. На кожному етапі розвитку підприємства вплив чинників макроекономічного характеру є значним, але особливо їх значущість зростає на такій стадії розвитку системи, як економічна криза. Чинники макроекономічного характеру впливають на всі без винятку підприємства, проте характер їх впливу на фінансову стійкість залежить від специфіки діяльності кожного окремого суб’єкта господарювання. Внутрішні чинники, які впливають на фінансову стійкість, відображують специфіку діяльності підприємства та обумовлюються стадією життєвого циклу самого підприємства.

 

 

2. Стратегічний механізм фінансової стабільності

 

 

Стратегічний механізм фінансової стабільності, є винятково наступальною стратегією фінансового розвитку, яка  забезпечує оптимізацію необхідних фінансових параметрів з метою прискорення  економічного зростання підприємства. Тобто стратегічний механізм фінансової стабільності – це система заходів, спрямованих на підтримання досягнутої фінансової рівноваги підприємства у довгостроковому періоді. Цей  механізм ґрунтується на використанні моделі стійкого економічного зростання  підприємства, що забезпечується основними  параметрами його фінансової стратегії. У цьому разі застосовують таку модель економічного зростання підприємства:

За цього підходу фінансова  стабілізація являє собою процес і взаємопов’язує основні його складові.

Фінансова стабільність підприємства, з одного боку, – це економічний  процес, а з другого – економічна категорія.

Як економічний процес фінансова стабільність являє собою  органічний процес чіткої взаємодії  внутрішніх механізмів фінансової стабільності підприємства – оперативного, тактичного та стратегічного з метою виведення  підприємства з кризового стану  або забезпечення економічного його зростання. Як економічна категорія  фінансова стабільність – це сукупність економічних відносин, що забезпечують умови збереження підприємством  абсолютної або нормальної фінансової стійкості при контрольованій фінансовій рівновазі та одночасно спроможність до стійкого економічного зростання  при врахуванні найбільш вагомих  зовнішніх чинників. Отже, фінансова  стабільність – це спроможність підприємства досягати стану фінансової рівноваги  при збереженні достатнього ступеня  фінансової стійкості та зберігати  цей стан у довгостроковій перспективі  при ефективному управлінні фінансами.

Фаза економічного циклу  розвитку економічної системи є  базовим зовнішнім чинником, що впливає  на фінансову стійкість підприємства. Залежно від фази економічного розвитку системи будуть різними темпи  реалізації продукції, виробництва, їх співвідношення, рівень інвестицій підприємства у товарні запаси, доходів підприємства та населення. Так, у період економічної  кризи темпи реалізації продукції  відстають від темпів її виробництва, зменшуються інвестиції в товарні  запаси, що, в свою чергу, призводить до ще більшого скорочення збуту за одночасного зменшення доходів  підприємств і рівня доходів  населення. Отже знижується ліквідність  підприємств та їх платоспроможність, що неодмінно негативно відбивається на ступені фінансової стійкості  підприємства.

 

 

3. Стратегії стійкого економічного зростання

 

Модель стійкого економічного зростання – алгоритм, який дає змогу забезпечити основні фінансові пропорції підприємства (галузі, регіону тощо), пов'язані зі зростанням обсягу реалізації продукції у плановому періоді.

У сучасних умовах виділяють  ряд базових стратегій:

• в умовах економічної кризи, інфляції, коли показники діяльності підприємства погіршуються, використовують стратегію подолання нестійкості або стратегію виживання;
• в умовах нестабільності обсягів продажів і прибутку, у галузях із стабільною технологією, коли керівництво задоволене станом свого підприємства, застосовують стратегію підтримки стійкості або стабілізації;
• прагнення підприємства до зростання обсягів продажу, підвищення рентабельності й інших показників ефективності діяльності забезпечує стратегія розвитку або стійкого зростання.

Управління фінансовою стійкістю  – це діяльність вищого управлінського персоналу підприємства, яка полягає  у забезпеченні стійкості фінансового  стану підприємства у довгостроковій перспективі за рахунок високої частки власного капіталу у загальній сумі джерел фінансових ресурсів підприємства. Стратегія управління фінансовою стійкістю має відповідати вимогам антикризового управління фінансами підприємства і передбачати раціоналізацію обігу обігових засобів та оптимізацію структури джерел їх фінансування; забезпечення своєчасного оновлення позаобігових активів і високу ефективність їх використання; вибір та реалізацію найефективніших шляхів розширення обсягів активів для забезпечення напрямів розвитку; забезпечення необхідного рівня самофінансування свого виробничого розвитку за рахунок прибутку, оптимізації податкових платежів, ефективної амортизаційної політики; забезпечення найефективніших умов і форм залучення позикових коштів відповідно до потреб підприємства.

Існує факторна модель залежності стійкого економічного зростання:

ДО=РП/ВК=РП/ЧП*ЧП/В*А/В*А/ВК

РП – реінвестований прибуток

ЧП – чистий прибуток

В – виторг від продажів

А – величина активів

Кожне підприємство функціонує та здійснює свою операційну діяльність в умовах певного економічного середовища. Умови функціонування підприємства визначаються фазою розвитку економічної  системи. Щодо підприємства генерує  низка чинників макроекономічного  характеру, на які підприємство впливати не зможе, але зворотний їх вплив  на ефективність діяльності підприємства, його ліквідність, платоспроможність  і тим більше фінансову стійкість  досить значний. На кожному етапі  розвитку підприємства вплив чинників макроекономічного характеру є  значним, але особливо їх значущість зростає на такій стадії розвитку системи, як економічна криза.

 

 

     Висновки:

 

У даному питанні я розглянула важливість поняття фінансової стійкості, моделі стійкого економічного зростання  для прийняття управлінських  рішень за різних умов та у різному середовищі.

Аналізуючи поняття фінансової стійкості повинний показати наявність чи відсутність у підприємства можливостей по залученню додаткових позикових засобів, здатність погасити поточні зобов'язання за рахунок активів різного ступеня ліквідності.

Основним може бути аналіз коефіцієнта фінансової незалежності, інші коефіцієнти дають додатковий матеріал для аналізу.

У даному питанні було дано відповіді на такі питання:

1. Розглянути і зрозуміти важливість фінансової стабільності у діяльності будь-якого підприємства;

2.Поглибити знання в аспекті стратегічного механізму фінансової стабільності;

3.Ознайомитися з моделлю стійкого економічного зростання, її ролі у даній проблематиці;

4.Показати взаємозв’язок між попередніми завданнями і зрозуміти переваги моделі стійкого економічного зростання в процесі фінансової стабілізації підприємства, покладаючись на прийняття стратегічних рішень.

 

 

   Практичне завдання:

 

                                                            ЗАВДАННЯ №1

Виконати  підготовчу розрахунково-аналітичну роботу для прийняття рішень при укладанні  договору з новим замовником, врахувавши  умови, що наведені нижче.

 

У минулому році підприємство виготовило і реалізувало К₁ виробів за ціною Ц₁грн. при собівартості одиниці виробу С грн.

У наступному році обсяг основного  замовлення на виробництво і реалізацію скоротився до Р%. Виробничі можливості підприємства дозволяють випускати продукцію на рівні попереднього періоду при незмінній величині і структурі витрат у собівартості. Ціна на продукцію основного замовлення не змінилася.

Для прийняття рішення  про виконання додаткового замовлення (понад основного замовлення) треба  скласти модель розрахунків обґрунтування  його доцільності. З допомогою моделі знайти відповіді на такі запитання:

• якою повинна бути ціна Ц₂ на продукцію, що може бути випущена понад основне замовлення, щоб загальний прибуток П, який складатиметься з прибутку П^ос.  за основним і прибутку П^дод. за  додатковим випусками, становив би принаймні Т% прибутку за попередній період?
• Яке рішення треба прийняти, якщо у наступному році ціна продукції додаткового замовлення буде становити М%від ціни основного замовлення?

Виконати розрахунки, використавши дані таблиці 1, що пропонується замовником та обґрунтовано сформулювати проекти  рішень.

Таблиця 1

Дані для розрахунків

№ варіанту	К1, шт.	Ц1, грн.	С, грн.	Р, %	Т, %	М, %
3	100	500	420	80	80	95

При розрахунку даного завдання використаємо формулу:

 

Додаткове замовлення буде мати вигляд:

100-80=20

Використаємо формулу  прибутку:

    (1)

    (2) 

    (3)

    (4)

    (5)

Об’єднюємо формули:

 

звідси,

 

 

 

Для відповіді на друге  питання проводимо розрахунок прибутку відповідно до формули 1 використавши формули 4 і 5, врахувавши умову 

 

 

№ варіанту	К1, шт.	Ц1, грн.	С, грн.	Р, %	Т, %	Ц2	М, %
3	100	500	420	80	80	420	95

 

                                             ЗАВДАННЯ №2

 

Виконати  підготовчу розрахунково-аналітичну роботу для прийняття рішень про закупівлю  товару, врахувавши  умови, що наведені нижче.

 

Фірма “Фрукти” закуповує оптом апельсини і реалізує їх в роздріб (з лотка). Загальні закупівельні витрати складають В грн. за 1 ящик, ціна реалізації – Ц   грн. за 1 ящик. Поставки  здійснюються за довгостроковим контрактом.

Маркетологи дослідили реалізацію у попередні періоди і визначили  можливий попит  К_j   на апельсини.

За даними таблиці 2, окрім Р_j , прийняти рішення про обсяг закупівлі З_і за стратегією min max (“мінімізації найгірших сподівань”).

Таблиця 2

№ варіанту	В, грн.	Ц, грн.	Зj, (j=1,2,3,4), ящ.	Кi (i=1,2,3,4), ящ.
3	60	100	80, 180, 280, 380	80, 180, 280, 380

 

Примітки: j – подія-попит; і – дія-партія-замовлення.

Розв’язання:

Для проведення розрахунків  з обґрунтування рішення про  вибір партії закупівлі складаємо  таблицю втрат:

	80	180	280	380
80	0	6000	12000	18000
180	4000	0	6000	12000
280	8000	4000	0	6000
380	12000	8000	4000	0
Вибір

Якщо , то

Якщо , то

Проводимо розрахунок:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Попит, Кі, ящ.		Закупівля, Зj, ящ.
		J	1	2	3	4
і	Ящ.	80		180	280	380
1	80	0		6000	12000	18000
2	180	4000		0	6000	12000
3	280	8000		4000	0	6000
4	380	12000		8000	4000	0
Вибір		12000		8000	12000	18000

 

Вибираючи варіант закупівлі, найбільші втрати за яким є найменшими серед усіх варіантів скористаємось  твердженням:

 

За даної стратегії  вибираємо варіант закупівлі 3 тому, що втрати закупівлі є найменшими серед максимальних втрат.

 

 

                                         ЗАВДАННЯ №3

 

Для фінансування проекту  бізнесмену потрібен кредит на суму К грн. терміном на один рік. Банк може надати кредит під Р%  річних або ж цю суму вкласти у справу із 100%-им поверненням суми, але під В%  річних.

З минулого досвіду для  банку відомо, що С%  таких клієнтів кредит не повертають. За перевірку конкурентоспроможності (кредитоспроможності) клієнта аудиторська фірма бере з банку плата у розмірі А грн.

Необхідно обґрунтовано сформулювати два  пов’язаних рішення:

• проводити чи ні перевірку клієнта;
• надавати після цього кредит чи ні.

Розрахунки за моделлю “ дерева рішень “ виконати, використавши дані, що подані в таблиці 3.

Таблиця 3

Дані  для розрахунків

№ варіанта	К, грн.	Р, %	В, %	С, %	А, грн.
3	30000	16	12	5	800

 

 

 

 

І спосіб (по таблиці доходів).

Максимізували очікуваний в  кінці року чистий дохід, який являє  собою різницю суми, отриманої  в кінці року, і інвестованої з його початку. Таким чином, якщо позика була видано і повернуто, то чистий дохід складе:

 

Таблиця 3.1

Чистий дохід в кінці  року, гр.од.

Можливі виходи	Можливі рішення		Можливість
	Видавати позику	Не видавати позику
Клієнт повертає позику	4800	3600	0,95
Клієнт не повертає позику	-30000	3600	0,05
Очікуваний чистий дохід	3060	3600

Якщо банк вирішує видати позику, то максимальний очікуваний чистий дохід дорівнює 3060 гр.од, а якщо вирішує не надавати позику – то 3600.

ІІ спосіб (по „дереву” рішень).

В даному випадку також  використовуємо критерій максимізації очікуваного в кінці року чистого  доходу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Далі рішення ведеться аналогічно  рішенням по таблиці доходів. Очікуваний чистий дохід в кружечках А і В.

Оскільки, очікуваний чистий дохід більший в кружечку В, то приймається рішення не видати позику. Вирішуючи першу проблему, банк перевіряє правильність виданих аудиторською фірмою відомостей. Для цього вибираються 1000 осіб, які були перевірені і яким згодом видавалися позики:              

Таблиця 3.2

Рекомендація аудиторської фірми і повернення позики

Рекомендації після повірки  кредитоспроможності	Фактичний результат
	Клієнт позику вернув	Клієнт позику не вернув	Всього
Давати позику	600	30	630
Не давати позику	330	40	370
Всього	930	70	1000

Яке рішення повинен прийняти банк? Рішення:

Етап 1. Побудуємо „дерево рішень”. Ймовірності проставляються за даними етапу 2.

Етап 2. Використовуючи дані табл. 3.2, розрахуємо імовірність кожного результату:

Р (клієнт позику поверне; фірма  рекомендувала) =

Р (клієнт позику не поверне; фірма рекомендувала) =

Р (клієнт позику поверне; фірма  не рекомендувала) =

Р (Клієнт позику не поверне; фірма не рекомендована) = .

Етап 3. На цьому етапі зліва направо проставимо грошові виходи кожного з „вузлів”, використовуючи кінцеві результати, обчислені раніше. Після того, як пройдені квадрати„рішень”, вибирається „гілку” - ведучу до найбільшого з можливих при даному рішенні очікуваному доходу. Інша „гілка” закреслюється, а очікуваний  дохід проставляється над квадратом рішення.

Спочатку подивимося на кружки виходів В і С, які є наслідком  квадрату 2 (чи видавати позику клієнтові?)

Дохід, очікуваний від результату В:

,

чистий очікуваний доход:

 

Дохід, очікуваний від результату С,чистий очікуваний дохід:

 

Припустимо, що ми зараз в  квадраті 2. Максимальний очікуваний тут  дохід  гр.од. в кружечку С, тому приймаємо рішення не видати позику (кредит).

Прийнявши рішення, коректуємо „дерево”, проставивши чистий очікуваний дохід 3600 гр.од.. над квадратом 2. „Гілка” –давати позики – закреслюється.

Це саме з кружечками результату D і Е – результатами рішення 3.

Дохід, очікуваний від результату D:

 

чистий очікуваний дохід:

 

Аналогічно для рішення  Е, чистий очікуваний доход:

 

У  квадраті 3  максимальний очікуваний дохід дорівнює 3600 гр.од. і приймаємо рішення не видавати позику.

Нарешті приступаємо до розрахунку гуртків рішень F і G, які є результатами рішення 4.

;

;

У квадраті 4 максимальний очікуваний чистий дохід складає 3600 гр.од. і тому приймаємо рішення не видавати клієнту позичку. Сума 3600 гр.од. надписується  над квадратом 4, а альтернативна „гілка” перекреслюється.

Тепер повернемося до „вузлам” А і 1. Використовуючи очікувані чисті доходи над квадратами 2 і 3, розрахуємо математичне очікування для гуртка А:

 

Так як аудиторська перевірка  коштує 800 гр.од., очікуваний чистий дохід:

 

Тепер можна проставити значення першого рішення квадрата 1. Чи повинен  банк скористатися аудиторською перевіркою? У цьому „вузлі” максимальне математичне очікування – 3600 гр.од., тому перекреслюємо альтернативну „гілку”