Методика розслідування злочину

План

1. Криміналістична методика розслідування окремих видів злочинів

2. Поняття та завдання методики розслідування

3. Предмет і структура методики розслідування

Завдання успішного розслідування  злочинів, як показує слідчий досвід, не можуть бути вирішені досить швидко і методично правильно тільки за допомогою засобів і прийомів криміналістичної техніки і тактики. Професійно розкрити злочин по гарячих  слідах і при відсутності таких, вирішити всі інші завдання їх розслідування, визначені кримінально-процесуальним  законом, у встановлені їм термін практично неможливо, не керуючись  при цьому спеціальними науково  розробленими системами методів  ведення слідства і попередження злочинів.

Методика розслідування  окремих видів злочинів як частина  криміналістики має своєю основною і головною задачею озброїти слідчих  необхідним для їх професійної діяльності науково-методичним комплексом знань  і навичок розкриття, розслідування  і попередження окремих видів  злочинів у різних слідчих ситуаціях, що виникають у процесі вказаного  виду криміналістичної діяльності.

Відповідно з програмою  курсу криміналістики в підручнику викладені методики розслідування  лише таких видів злочинів, як вбивство, згвалтування, розкрадання державного та іншого чужого майна, злочинні порушення  правил безпеки праці, крадіжки, грабежі  та розбійні напади, хабарництво, підпали  і злочинні порушення правил пожежної безпеки, правил безпеки дорожнього руху і правил охорони навколишнього  природного середовища. З урахуванням  відповідної специфіки зазначені  методики можуть бути використані і  при розслідуванні інших схожих злочинів, а також при дослідженні  обставин інших суспільно небезпечних  діянь, подібних за своїм зовнішнім  ознаками зі злочинами, але такими не є (нещасний випадок, самогубство, діяння психічно хворих осіб та ін.)

У той же час саме в  рамках специфічних методів розслідування  різних видів злочинів практично  реалізуються всі рекомендації криміналістичної техніки і тактики. У силу цього  методика розслідування стала такою  галуззю криміналістики, без використання наукових і практичних даних якої фактично неможливо професійно вести  розслідування злочинів, вирішувати завдання безперервної підвищення якості цієї криміналістичної діяльності.

З метою вирішення що стоять перед методикою завдань в  ній на основі відповідного науково-методичного  арсеналу виявляється, вивчається й  узагальнюється все спільне і  особливе, що є в наявності практиці здійснення різних видів злочинів і  в діяльності по їх розслідування, що може бути використаним для розробки методів зазначеного виду криміналістичної діяльності.

Методика розслідування  окремих видів злочинів являє  собою цілісну частину криміналістики, що вивчає досвід вчинення та практику розслідування злочинів та розробляє  на основі пізнання їх закономірностей  систему найбільш ефективних методів  розслідування і попередження різних видів злочинів.

Інформаційні, практичні  та наукові джерела методики розслідування  вельми різноманітні. До їх числа відносяться  результати науково узагальненого  злочинного і слідчого досвіду, відповідні кримінально-правові та процесуальні норми, що визначають загальні умови  кримінального судочинства, дані загальної  теорії та інших частин криміналістики, положення загальної наукової методології, багатьох гуманітарних і природничих  наук, а також відомості про  особливості тих сфер людської діяльності, в яких здійснюються специфічні злочину.

При цьому методика розслідування  найтіснішим чином пов'язана з  іншими частинами криміналістики. З  однієї сторони, вона значною мірою  спирається на їх дані, з іншого - органічно  пов'язує технічні засоби, способи їх використання і тактичні прийоми  слідства зі специфікою методів розслідування  окремих видів злочинів.

У структурі методики розслідування  в російській криміналістиці умовно виділяються два частини. У першому (загальнотеоретичної частини) розкриваються  її загальні положення та наукові  основи. При цьому загальні положення  в криміналістичній методиці в значною  мірою виконують роль своєрідного  введення в суть її предмету, завдань, структури, джерел, зв'язків з іншими галузями криміналістики. У наукових засадах, що розкриваються звичайно в монографічних роботах, розглядаються  інформаційно-теоретичні та методологічні  початку методики розслідування. У  даному розділі, разом з коротким викладом загальних положень, дається  і саме загальне уявлення про наукові  основи методики розслідування.

На базі цих наукових основ  і даних інших частин криміналістики розробляються приватні методики розслідування (конкретні методики), що складають  другу, особливу частина даної галузі криміналістики. Зазначені методики є, по суті, підсумковим елементом  криміналістики в цілому. В них  фактично акумулюються дані всіх частин криміналістики, трансформовані з урахуванням  криміналістичної специфіки різних видів злочинів, ситуаційних і  інших особливостей діяльності з  їх розслідування. Їх основу складає  система науково обгрунтованих  типових методичних рекомендацій з  розслідування окремих видів  злочинів у різних типових і атипових слідчих ситуаціях.

Значна тіпізірованность приватних методик, їхня конкретна  цілеспрямованість відрізняють  їх від іншого структурного елементу методики розслідування - її загальної  теорії, що носить у більшій мірі загальний інформаційно-методичний характер. Поєднання інформаційно-методичних початків і ситуаційно-типізованих  приватних даних методик формує цілісну сукупність науково-методичних і практичних положень про загальне і приватному в методиках розкриття, розслідування та попередження різних видів злочинів.

Наукові основи методики розслідування 

З урахуванням вищевикладеного  в наукових засадах методики можна  виділити інформаційно-теоретичні та методологічні початку. У першому  з них на основі вивчення практики здійснення злочинів і досвіду діяльності з їх розкриття і розслідування  виявляються криміналістичні особливості  окремих видів, груп злочинів (методичні  аспекти їх криміналістичної характеристики). Разом з тим виявляються і  вивчаються своєрідність криміналістичної діяльності з їх розслідування та пов'язані з цими процесами певні  закономірності, які мають значення для вироблення методів розслідування. На цій основі виділяються принципові положення методики розслідування  криміналістичної класифікації злочинів, типологічного підходу до розслідування  в типових слідчих ситуаціях.

У числі закономірностей  злочинної діяльності особливо велике значення приділяється вивчення залежності виду, способу і механізму злочинної  поведінки від особливостей зв'язку правопорушника з предметом злочинного посягання, обстановкою, що склалася в  місці скоєння злочину і навколо  нього, індивідуально-типологічних властивостей суб'єкта злочину, ступеня організованості, розгалуженості і складу злочинної  групи (за наявності такої).

При вивченні діяльності з  розслідування істотну увагу  приділяється виявленню та аналізу  закономірностей, пов'язаних з виникненням  типових слідчі ситуацій у процесі  розслідування на всіх його стадіях  і властивих відносинам між характером прийнятих слідчим рішень про  шляхи, методи та засоби розслідування  і криміналістичними особливостями  окремих видів злочинів, а також  своєрідністю що виникають при цьому  слідчих ситуацій. Поряд з ними вивчаються закономірності, пов'язані  зі стабільністю що надходять в розпорядження  слідчого джерел інформаційних і  способів їх одержання, дослідження  і використання в процесі розслідування. У той же час залежність виникнення і поповнення інформації про злочинну подію та що складаються в ході розслідування тактико-стратегічних положень від певних умов, у яких воно здійснюється, також свідчить про яскраво ситуаційному характер розслідування.

При розслідуванні, як уже  зазначалося, на всіх його етапах зазвичай виникають часто повторювані  слідчі ситуації. Їх виявлення, криміналістичне  вивчення і систематизація дозволили  типізувати і відповідно виробити типові комплекси тактико-методичних прийомів ведення слідства в рамках цих  ситуацій з урахуванням конкретних особливостей.

У числі загальних принципів, що мають своїм призначенням забезпечення суворого обліку всього методично істотного  в ході розслідування, в методиці розслідування частіше за все  виділяються вимоги суворого і неухильного  дотримання законності в процесі  розслідування, планового, швидкого та оперативного його ведення. Методична  суть цих вимог випливає з того, щоб застосовувані при розслідуванні  прийоми та способи ведення слідства не суперечили не лише закону, але й  нормам слідчої етики. Повне ж  і всебічне розслідування немислимо  без чіткого планування в поєднанні  з швидким та оперативним прийняттям рішень слідчих і реалізацією  їх у життя на вищому науково-методичному  рівні.

У той же час принципи побудови приватних методик розслідування  орієнтують на обов'язковість при  розробці конкретних методик обліку всіх виявлених і вивчених криміналістичних особливостей окремих видів злочинів, ступеня типовості слідчих ситуацій, що виникають на різних етапах розслідування, широке і узгоджене використання всіх видів слідчо-оперативного взаємодії  всього арсеналу спеціальних знань, найбільш сучасних методологічних концепцій  діяльності з розслідування. Відповідно вони вимагають високого теоретичного обгрунтування приватних методик, що забезпечує найбільш ефективне розслідування.

У зв'язку з цим бажана така структура приватних методик  розслідування, в якій знайшли б  відображення відомостей про наступне:

1) криміналістичної характеристики  відповідного виду злочину і  колі обставин, що підлягають  першочерговому і подальшому  встановленню;

2) типових слідчих ситуаціях,  що виникають на різних етапах  розслідування, версіях і плануванні;

3) первинних і наступних  методах збирання доказової та  іншої криміналістичної інформації;

4) тактичних та методичних  особливості окремих слідчих  дій, криміналістичних операціях  та взаємодії слідчих з оперативно-розшуковими  та інспекційними органами;

5) особливостях використання  спеціальних знань при розслідуванні; 

6) особливості попередження  таких злочинів. Для вдосконалення  сучасних методик розслідування  окремих видів злочинів важливе  значення має дослідження проблем  класифікації злочинів за криміналістичним  підставах. Тісно пов'язана з  кримінально-правової криміналістична  класифікація злочинів найбільше  сприяє цілеспрямованості розробляються  з її урахуванням методик розслідування,  в більшій мірі відповідають  потребам слідчої практики. Результати  цих досліджень багато в чому  сприяють оптимізації прийомів  і методів розслідування різних  груп, різновидів злочинів. Однак  для цього криміналістичні підстави  класифікації злочинів повинні  бути відповідно значимими і  методично перспективними. В якості  підстав криміналістичної класифікації  злочинів найчастіше виступають  узагальнені дані про типи  злочинної діяльності та окремі  елементи криміналістичної характеристики  різних видів злочинів. І особливо  ті з них, угруповання по  яким забезпечує найбільш цілеспрямовану  діяльність слідчого при розслідуванні.  У цьому плані найбільший інтерес  представляють спосіб і обстановка  скоєння злочину, включаючи сферу  злочинної поведінки, типологічні  і інші особливості особистості  злочинця, його злочинний досвід, вид і окремі властивості потерпілих  і т. п. Підставою криміналістичної  класифікації злочинів можуть  бути і деякі типові риси  слідчих ситуацій, що виникають  у момент початку розслідування.  На базі зазначених підстав  можлива криміналістична класифікація  злочинів на різних рівнях (родовому, видовому та внутрішньовидової).

Головним завданням методологічних почав аналізованої частини криміналістики є розкриття основних умов, принципів  і можливостей використання сучасних методів пізнання минулих подій, явищ і фактів при розробці методів  розслідування злочинів з урахуванням  їх специфіки. Відповідно перш за все  ці початку мають на меті забезпечити  розробку найбільш оптимальних методів  практичної пізнавальної діяльності осіб, що ведуть розслідування. Певною мірою  поширюються вони й на методи наукового  дослідження в даній області.

Досвід використання загальнонаукових і спеціальних методів інших  наук у даній частині криміналістики і слідча практика дозволили виділити ряд принципових вимог до розробки методів розслідування окремих  видів злочинів при використанні загальнонаукових даних. Зокрема, відповідно до зазначених вимогами прийоми, способи  і правила діяльності, запозичені з загальнонаукових і спеціальних  методів інших наук, повинні забезпечувати:

-своєчасне повне та  всебічне виявлення і пізнання  обставин таких подій минулого, як злочину; 

-рішення як типових,  так і нестандартних завдань  розслідування з урахуванням  специфіки групових і індивідуальних  властивостей злочинів;

-ефективне застосування  зазначених процедур і при  мінімумі первинної інформації  з кримінальній справі;

-успішне подолання різного  роду перешкод в ході слідчого  пошуку і пізнання з найменшою  витратою сил і засобів. 

У методиці розслідування  можна умовно виділити групу організаційно-управлінських  і в певною мірою технологічних  методів ведення слідства, що мають  на меті забезпечити системне, цілеспрямоване, оперативне і успішне збирання інформації, необхідної для розкриття і розслідування  злочинів, і групу методів процесу  аналізу та пізнання, зібраних під  час розслідування фактів і даних  про всі обставини злочину. Обидві виділені групи методів однаково важливі для успіху розслідування.

До числа методів першої групи зазвичай відносять систему  криміналістичних прийомів і способів ведення системної пошуковій  та організаційно упорядкованої  діяльності в ході слідства, систему  дій слідчого, багато в чому обумовлену виниклими ситуаціями розслідування  і грунтується насамперед на даних  системно-діяльнісного підходу до розслідування, пошукового моделювання, наукової організації  праці (НОТ) слідчого, а також методах  діяльності, запозичених з області  математичних наук, теорії управління, теорії ігор і моделювання, пристосованих  до завдань розслідування. Так, серед  цих методів значне місце займають методи програмованого розслідування: методи типових версій, криміналістичного  моделювання, статистичних зв'язків, перебору варіантів, програмно-цільовий метод  та ін Застосування цієї групи методів  має своїм самим загальним  призначенням забезпечення належної цілеспрямованості, системності, швидкості, необхідної повноти, всебічності, об'єктивності та економічності  розслідування. Саме ці методи перш за все забезпечують вирішення початкових, проміжних і кінцевих завдань  розслідування.

Друга група аналітико-пізнавальних методів вивчення зібраних фактичних  даних розробляється з урахуванням  відомостей з області логічного  і математичного аналізів наявною  інформацією, моделювання, математичної статистики, теорії інформації, рефлексивного  управління та ін До них, наприклад, можна  віднести наступні методи: факторного аналізу, виявлення логічних залежностей, криміналістичного інформаційних  накладання матриць, техніко-економічного аналізу та ін За допомогою цих  методів здійснюютьсядослідження, логічна, математична та інша обробка  та оцінка зібраної інформації у справі, у тому числі і за допомогою  засобів ЕОМ. Останні засоби особливо важливі для аналізу та обробки  великого масиву криміналістичної інформації (наприклад, економічної) у справах  про розкрадання державного майна  та іншим злочинам у сфері економіки.

Ситуаційні особливості  етапів розслідування 

Процес розслідування, як уже зазначалося, звичайно прийнято поділяти на кілька етапів і найчастіше на первісний, наступний і заключний. Поряд із зазначеними періодами  по деяких, частіше за все складним багатоепізодні злочинів, а також  пов'язаним з порушенням технічних, технологічних і інших правил іноді виділяють підготовчий  до розслідування етап. Однак цей  етап є не частиною розслідування, а  лише підготовкою до його початку  в суворій відповідності до кримінально-процесуальним  законом. Тому етапом розслідування  в прямому сенсі він не є.

Зазначене розподіл процесу  розслідування має істотне методичне  значення, бо кожен з виділених  етапів має певну специфіку в  обсязі і методах даної криміналістичної діяльності. Тому для здійснення найбільш успішного розслідування злочину  на всіх його етапах і на стадії підготовки до нього в методиці розслідування  розробляються прийоми і способи  дій слідчого з урахуванням особливостей зазначених етапів. Відповідно в кожній методиці виділяються особливості  розслідування на первісному, наступному і заключному етапах.

Діяльність слідчого по поповненню відсутнього первинного матеріалу, необхідного для прийняття рішення  про початок розслідування чи відмову в порушенні кримінальної справи, також має певний методичний аспект. Зокрема, характер складаються  в даний період ситуацій визначає загальний напрямок перевірки, комплекс перевірочних дій (що виключає слідчі, крім огляду місця події) і їх послідовність. Разом з тим методи цієї перевірки  визначаються і короткими законними  термінами її здійснення, і непроцесуальних  формою діяльності.

На початковому етапі  розслідування на основі первинної  інформації, а також додаткових даних (якщо була перевірочна діяльність) висуваються можливі слідчі версії і складається план розслідування. Фактичні дані на вказаній стадії одержують  шляхом первісних слідчих дій, які, виходячи зі специфічних задач (виявлення  всіх ознак злочину, виявлення і  затримання винного по гарячих слідах), необхідно провести в самому початку  розслідування у відносно обмежений  термін. Всі або частину цих  дій можуть бути і невідкладними.

Методичні рекомендації для  цього й інших періодів по визначенню основних напрямків і методів  розслідування багато в чому залежать від слідчих ситуацій, що складаються  на початку розслідування. Багато з  цих ситуацій носять типовий характер. Наприклад, для первісного етапу  характерні наступні ситуації:

1. Є відомості про подію  злочину і про нібито винному  в ньому особу (головним чином  від потерпілих), але ще не ясно, чи дійсно була ця подія,  чи мало воно злочинний характер  і чи причетна до нього зазначена  особа (згвалтування, грабіж, розбій, дача, отримання хабара і т.  д.). Напрямок розслідування -- встановлення  дійсності події, його конкретних  обставин, причетності до нього  запідозреного особи. При цьому  велике значення має виявлення  відповідних слідів, речових доказів  та особливостей взаємовідносин  між учасниками даної події.  При необхідності підозрювана  особа затримується.

2. Встановлено подія з  ознаками злочину і відомі  конкретні особи, що несуть  за це відповідальність по  своєму службовому становищу,  але характер їхньої особистої  провини не ясний (порушення  правил безпеки на виробництві  і транспорті, недостача і псування  державного майна, випуск недоброякісної  продукції та ін.)

Напрямок розслідування - з'ясування безпосередні і основних причин події і ступеня впливу на виникнення основних причин кожного  із зазначених осіб, виявлення основних винних і доведення їх провини.

3. Встановлено подія з  ознаками злочину, вчинити яку  і скористатися його результатами  могли тільки особи з певного  кола по свойому положенню  (підроблені витратні документи,  безтоварні операції, знищення облікових  документів і тощо) або для  здійснення якого потрібні особливі  професійні навички і знання (виготовлення  фальшивих грошей, цінних паперів,  злом сховища з використанням  складних методів і т. д.).

Напрямок розслідування - дослідження поведінки, пов'язаної з досліджуваним подією, кожного  з запідозрених осіб, характеру їх відносин до виявлених даними, встановлення факту використання ким-небудь з  них результатів злочину.

4. Встановлено подія з  ознаками злочину, але відсутні  або майже відсутні відомості  про винному особу (крадіжка, таємні  вбивства та ін.)

Напрямок розслідування - з використанням типових версій виявлення максимального кількості  даних, що характеризують злочинця, району його можливого знаходження, просіювання  виявлених запідозрених осіб, встановлення і затримання винної особи.

Характер типових слідчих  ситуацій на наступному етапі розслідування  в основному визначається результатами початкових слідчих дій. В одних  випадках основним напрямком розслідування  є розшук вже встановленого злочинця, в інших - все ще невстановленого, у третіх - напрямок на збирання додаткових фактичних даних, які викривають вже затриманого злочинця, пред'явлення  йому звинувачення і т. д. Відповідно визначаються комплекс необхідних слідчих  і оперативно-розшукових дій та їх черговість.

Типові слідчі ситуації і  напрямок подальшого розслідування  на завершальному етапі головним чином пов'язані з якістю і  повнотою даних, покладених в основу обвинувачення, відношенням обвинуваченого до зібраних доказів, новим обставинами, що відкрилися при допиті обвинуваченого. Однією з типових ситуацій є, наприклад, визнання обвинуваченим своєї вини за наявності переконливих і достатніх  доказів. У цьому випадку основним напрямком подальшого розслідування  є підготовка і виконання вимог) пов'язаних із закінченням розслідування. Типовими на цьому етапі є ситуації, в яких за наявності переконливих і дуже повних доказів винуватості  обвинувачені частково або повністю не визнають своєї провини. У подібних випадках основний напрямок подальшого розслідування пов'язується з перевіркою і з'ясуванням додаткових обставин і можливим новим пред'явленням обвинувачення  або з виконанням вимог, пов'язаних із закінченням розслідування.