Миграция птиц

 - механізм міграції та теорії міграції;

- характеристику перелітних птахів;

- ознайомитися з міграціями птахів на прикладі конкретної території, а саме:

- специфіку сезонної аспектівності населення птахів на о. Зміїному;

- мігруючі та залітні  птахи о. Зміїній.

Об'єкт досліджень: птахи  острова Зміїний.

Предмет дослідження: міграції птахів через о. Зміїний.

Виконання данної роботи стало можливим завдяки співпраці кафедри зоології та за участю доцента Корзюкова А. І. та доцента Ківганова Д. А. за що ми їм дуже вдячні.

1.ОГЛЯД  ЛІТЕРАТУРИ

1.1. Історія вивчення  міграцій птахів через острів.

Перша наукова експедиція на чолі з відомим археологом професором М. М. Мурзакевич побувала на острові в 1841 році. Разом з ним в цій експедиції працював професор зоології А. Д. Нордман, який відзначив наявність на острові значних колоній чайок і безліч водяних вужів. У квітні-травні 1928 року німецький орнітолог Р. Дрост відвідав острів з короткостроковою експедицією. У міграційному відношенні, писав він, подібного місця в Європі немає. Це ж відзначив і відомий орнітолог доктор О. Хайнрот, що побував на острові в листопаді 1927 року. У жовтні 1973 острів відвідали вчені кафедри зоології Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова та провели перші наукові дослідження флори і фауни острова, приділяючи особливу увагу прикладним орнітологічним проблем. З 1975 року постійні орнітологічні дослідження починає проводити доцент А. І. Корзюков. У зв'язку з режимом території, спостереження міграції та відлов птахів здійснювалися ним під час короткострокових відвідин острова. Проте навіть при такому режимі досліднику вдалося зареєструвати рідкісні для регіону і навіть нові для України види птахів, зафіксувати цікаві особливості їх міграційного поведінки. У 2002 р. Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова призначений головною установою, яка здійснює наукові дослідження на острові і з 2003 р. починаються стаціонарні комплексні дослідження острова, особливе місце серед яких займають орнітологічні дослідження.

1.2. Фізико - географічна характеристика острова.

Острів розташований у  Чорному морі, поблизу гирла  Дунаю  і румунсько-українського кордону, віддалений від суші приблизно на 40км. Острів входить до складу Кілійського району Одеської області. Зміїний (острів) має координати 45 ° 15'18 "с. ш. 30 ° 12'15 "в. д. Острів У острова хрестоподібна форма, площа становить 20,5 га, найбільша довжина з півночі на південь – 440 м, із заходу на схід – 414 м. Середня висота становить біля 21 м над рівнем моря. У маленького острова який представляє собою літоральну терасу, його висота над рівнем моря становить менше 12 м.

1.2.1. Клімат

Клімат острова Зміїний  помірний, степовий. З частими вітрами, змінами погоди та високою вологістю  повітря. Середня температура зими коливається від 0 до 2°С, літа - від 19 до 24°С. Абсолютний максимум температури +40°С, абсолютний мінімум -30°С. Середньорічна  сума опадів близько 300 мм. Переважаючими напрямами вітру і хвилі є західний і північно-східний.

1.2.2. Рельєф

Острів утворений міцними  гірськими породами і має скелясті обривисті береги. Максимальна висота — 41,3 м над рівнем моря. Береги острова в основному урвисті, але існують і 4 пляжі: «Дамський», «Дергач», «Золотий», «Бандитський». Це єдине тектонічне підняття на великому (64 000 кв.км) північно-західному шельфі Чорного моря, значно віддалене від берегів. Зміїний виділяється унікальним географічним положенням. Він складений з осадових, грубо уламаних порід, які чергуються з кварцитовими пісковиками, кварцовими конгломератами, строкато кольоровим відкладенням.

1.2.3. Рослинний  і тваринний світ

Острів Зміїний займає особливе місце із-за свого розташування серед моря і своєрідного особливого складу ґрунтів, а також тому, що має велику і цікаву історію розвитку рослинного покриву. Окремі відомості про склад рослинного світу острова можна знайти у роботах багатьох дослідників. Давньогрецькі легенди розповідають, що зелений квітучий острів зустрічав мореплавців тінистими гаями, в яких росли дуби, маслини та інші дерева.

У сучасній флорі острова  знайдено 197видів насіних рослин з 136 родів, 46 родин, трьох класів, двох відділів та один вид папоротей. Клас Pinopsida  (відділ Pinophita) представлений двома видами: Platycladusorientalis (родина Cupressaceae) та Pinuspallasiana (родина Рinaceae). До відділу Magnoliophyta відносяться два класи: Magnoliopsida, який включає 157 видів із 106 родів та 37 родин та Liliopsida — з 39 видів, 28 родів та 7 родин. Спонтанна флора представлена 144 видами з 93 родів та 35 родин, з яких до класу Magnoliopsida належить 111 видів з 70 родів та 31 родин, а до Liliopsida — 33 види з 23 родів та 4 родин [Васильєва, Корзюков, Коваленко 2006].

До провідних родин  належать Asteraceae, Poaceae, Fabaceae, Brassicaceae, Apiaceae, Caryophyllaceae, Chenopodiaceae, Solanaceae, Plantaginaceae. Спектр флори острова відрізняється від спектрів флори найближчих регіонів суші - Причорномор'я, Південної Бессарабії, Болгарії, Придністров'я [Васильєва, Коваленко 2003], [Делипавлов, Чешмеджиев, Попова 2003].

Міжскельні ділянки території острова покриті більш-менш густою степовою різнотравно - злаковою рослинністю. Густота та проективне покриття різних ділянок наземної рослинності надзвичайно різняться в залежності від потужності ґрунтово-елювіального субстрату, ступеня його щебенювато-кам'янистості, положення за рельєфом, особливостей зволоження тощо.

Відсутня рослинність  на ділянках виходу на поверхню щільних  скельних порід та супутньої акумуляції їх грубого рухляку. Сильно зріджена вона на спадистих схилах, де поверхня покрита щебенювато-кам'янистим скелетом, та на ділянках, забруднених нафтопродуктами.

Найбільш густий травостій  зростає на ви положено – шлейфових ділянках схилів, локальних мікро- і навіть нанопониженнях, в основному на відносно нижчих геоморфологічних позиціях.

Дослідження острівної фауни є важливим не лише з позиції класичної зоогеографії, а і з точки зору пізнання фауни території, до якої належить острів. У даному випадку без дослідження острову Зміїного неможливо повною мірою оцінити різноманітність фауни Південного заходу України. Кліщі. Видовий склад ґрунтових кліщів та їх розподіл по субстратах наведено у Система кліщів прийнята згідно визначників [66-68].

На комахах відмічені: Macrochelesglaber (Müller, 1860) (Mesostigmata, Macrochelidae) — на Onthophagusvacca (Coleoptera ;Scarabaeidae); Laelaspisequitans (Michael, 1891) (Mesostigmata, Laelaptidae) — на Tetramoriumcaespitum (Hymenoptera; Formicidae); німфи Thinoseiusspinosus (Willmann, 1939) (Mesostigmata, Eviphididae) — на мухах-береговушках

(Diptera); насиній м'ясній мухі (Diptera) знайдені гіпопуси Rhizoglyphusechinopus (FumouzeetRobin, 1868); у мурашниках Tetramoriumcaespitum знайдені Hypoaspis (Gymnolaelaps) sp. (Mesostigmata, Laelaptidae), насамих мурахах відмічені гіпопуси Acotyledonsp. (Sarcoptiformes, Acaridae). Під елітрами турунів з родів Amara, Harpalus (Coleoptera, Carabidae) знайдені кліщі родуAntennoseius (Mesostigmata, Antennoseiidae). На джмелях (Hymenoptere, Apidae) зібрані німфи Parasitussp. (Mesostigmata, Parasitidae) та гіпопуси Kuzinialaevis (Dujardin, 1849) (Sarcoptiformes, Acaridae).

Павуки. На острові Зміїному відмічені наступні види павуків: Zelotesapricorum, Haplodrassussignifer  (родина Gnaphosidae), Hognaradiata, TrochosaterricolaThoreil, AscotsLeopardin, PradosLucianosluctinosa (родина Lycosidae), Argiopebruennichi (родина Araneidae), Heliophanuscupreus (родина Salticidae), Thanatusarenarius (родина Philodromidae).

Багатоніжки. На острові  відмічені такі таксони багатоніжок: ScolopendracingulataLatreille, (родина Scolopendridae), Lithobiusforficatus, (родина Lithobidae), Scutigeracoleoptrata (родина Scutigeridae).

Комахи.В ходідосліджень на островіЗміїномузареєстрованобільшніж 150 видів комах із 17 рядів. Також відміченіпредставникирівнокрилих (цикадки, попелиці), трипсів, сіноїдів, пухоїдів та волокрилих.Пір'яні кліщі.На обстежених нами птахах переважали кліщі роду ProctophyllodesRobin, 1868— вони виявлені на 48 (з 60) видах птахів і відносяться до 24 видів.

Блохи. Мікроартроподи в гніздах хатнього горобця були представлені тільки комахами Insecta і кліщами Acari. Чисельність їх становила в середньому 355 екз. гніздо, що свідчить про достатню вологість гнізд і сприятливі умови для розмноження членистоногих. З паразитичних комах у гніздах виявлена блоха Ceratophyllus gallina Sehr.(Suctoria, Ceratophyllidae). Цей вид бліх є звичайним для гнізд синантропних птахів, таких як горобці, шпаки. У гніздах горобців на о. Зміїного вони були наймасовішими мешканцями (150-170екз./гніздо), причому тільки 5 % становили імаго, інші — личинки на різних стадіях. У випадках масового розмноження пташині блохи можуть спускатися з горищ у житлові приміщення й нападати на людей.

Амфібії. На острові зареєстровано три види амфібій, представники яких зустрічаються досить нечасто. Звичайна (Bufo bufo) та зелена (Bufo viridis) ропухи були зафіксовані в різні роки та реєструвалися на території маяка чи навколо нього. Тут вони полюють на комах, що вночі прилітають на світло маяка та його житлових приміщень. Попадають ропухи на острів під час повені Дунаю, частіше на заплавах чагарнику, але можуть існувати на острові протягом декількох років. Рептилії. Рептилії за весь період досліджень спостерігалися досить рідко і були представлені тільки вужами — водяним (Natrix tesselata) та звичайним (Natrix natrix). Вужі, як і амфібії, приносяться до острова течіями з Дунаю.

Птахи. На острові зафіксовано у весняний період 234, а в осінній — 156 видів птахів [Назаренко 1976], Корзюков [1978, 1979, 1980, 1983, 1984, 1991, 1994, 1996],Korzyukov [1985, 1999], Kube [1998],  Rusev[2004].

Міграції птахів у цьому  районі відрізняються рядом особливостей і закономірностей: більшою розмаїтістю  видового складу мігрантів, прольотом  рідкісних і дуже рідкісних видів, внесених в Українську й міжнародні Червоні книги, розтягнутістю строків  прольоту, інтенсивністю нічних міграцій, залежністю прольоту від  ходу синоптичних  процесів і погоди, чіткою добовою  й сезонною закономірностями  Корзюков [1979,1981, 1984, 1992, 1996, 2000], Korzyukov[1990].

Усього за період з 1973 року співробітниками кафедри зоології ОНУ ім. Мечникова було зареєстровано 241 вид мігруючих та осілих птахів.

2. МАТЕРІАЛИ  І МЕТОДИ  ДОСЛІДЖЕНЬ

Щорічно починаючи з жовтня 1973 року на о. Зміїний навесні і восени проводиться дослідження науковими співробітниками кафедри зоології ОНУ. У період досліджень проводяться спостереження за осінньої і весняної міграцією птахів що летять над акваторією північно-західної частини Чорного моря. У період досліджень ведеться вилов з міграційних потоків особин з метою їх кільцювання, визначаються видові приналежності, оцінки фізіологічного стану, фенології та інтенсивність прильоту, зняття біометричних показників, оцінки їх зараження різними видами кліщів і ряд інших біометричних показників.

Для вилову птахів застосовувалися  павутинні мережі довжиною від 10 до 20 метрів, висотою 2,5 метра, з розміром чарунок 14 - 16 мл. Кількість «працюючих» мереж залежить від погоди, часу доби і року. В окремих випадках мережі ставили прямими лініями по кілька сіток спарені. Крім того з - за напрямки вітру, його сили мережі ставилися в різних частинах острова, мережі перевірялися в світлий час доби через кожні 10 - 30 хв., в залежності від інтенсивності міграційних потоків.

Мічення птахів проводилося стандартними спеціальними кільцями з дотриманням відповідних правил. Птахів мітили кільцями відповідного розміру, на ліву лапу за методикою Носкова, Смирнова (1973). Всі відомості заносилися до загального польового журналу. Всього у 2010 році було окільцьовано 3258 особин.

В окремий час доби проводився нічний вилов ночуючих птахів. Морфометричні характеристики птахів оцінювалися за біометричними показниками: довжина крила, хвоста і т.д. При необхідності знімалися інші морфометричні дані за методикою Носкова (1953). Птахи зважувалися на електронних вагах з точністю до одного грама.

Визначення птахів вироблялося  за наступними визначників: А. М. Іванов, В. К. Штегман «Короткий визначник птахів СРСР» (1978); Н. А. Гладков та ін «Визначник птахів СРСР» (1964).

Для візуальних спостережень використовували польовий бінокль  БПЦ 5 (8 x 30) і БПЦ (7 x 30). Усі зареєстровані  дані, включаючи погоду, заносилися в польовий щоденник. Крім того в  роботі використовувалися фотоапарати  марки OLIMPUS, при необхідності велася зйомка  відловлених птахів.

У роботі з вилову про  кільцювання птахів брали участь ряд студентів біологічного факультету, за що ми їм вдячні. Ми також вдячні співробітникам маяка, які сприяли  успіху вилову та обробки спійманих  птахів.

Використовувалися кільця центру кільцювання України Зоологічного інституту НАН, а також центру кільцювання колишнього СРСР.

3. РЕЗУЛЬТАТИ  ДОСЛІДЖЕНЬ  І  ЇХ  ОБГОВОРЕННЯ

3.1. Острів Зміїний  як місце зупинки мігруючих  птахів

Значимість острова в житті багатьох мігруючих через Чорне море птахів дуже велика. По-перше, острів розташовується в зоні знаменитого аристотелівського міграційного шляху, що зв'язує Західний Сибір, північ європейської частини колишнього СРСР, прибалтійській скандинавські території із зимівельними ареалами, що розташовані на півдні Західної Європи й в Африці, частково Близькому Сході (Аравійський півострів) Корзюков[ 1987, 2005, 2006], [Назаренко 1978]. По-друге, тільки тут в міграційні періоди відзначено 45 % орнітофауни колишнього СРСР та більше половини видів орнітофауни України.

3.1.1. Фенологія  прольоту

Як  показує аналіз проведених досліджень, весняна міграція ряду птахів починалася в другій половині лютого, й більшість представників цього потоку були з ряду гусеподібних (качки, гусаки, лебеді й ін.), а також мартини й лиски. Основна ж маса видів птахів починає активну міграцію в другій половині березня. Це відноситься до таких масових видів, як граки й інші горобцеподібні, зокрема, в'юркові.

Оскільки  більшість горобцеподібних, що летять через острів, відносяться до теплолюбних й харчуються комахами, то більша частина весняних експедиційних виїздів планувалася й проводилася у квітні – травні, коли погодні й кормові умови дозволяють почати міграцію основній масі мігруючих птахів зазначених груп.

Восени 2010 року спостереження  проводилися з кінця вересня  по початок листопада. Міграція практично  весь час була досить повільною. Єдиний пік спостерігався 10-12 жовтня, але після цього кількість птахів на острові різко зменшилася та трималася на досить низькому рівні. В значній мірі цьому сприяла погода — затяжні вітри, дощ, зниження температури повітря. Як звичайно восени, на прольоті домінувала вільшанка (Erithacus rubecula), яка склала біля 59 % у виловах птахів. Також масовими на прольоті та у виловах виявились горихвістка звичайна (Phoenicurus phoenicurus), вівчарики ковалик (Phylloscopus collybita) — 5,2 % та весняний (Ph. trochilus) — 2,9 %, волове очко (Troglodytes troglodytes) — 5,2 %, мухоловка мала (Ficedula parva) — 5 %, дрізд співочий (Turdus philomelos) — 4 %, кропив’янка чорноголова (Sylvia atricapilla) — 2,4 %, зяблик (Fringilla coelebs) — 2 %. Інші види складають у виловах від 2 % і менше.

Цікавою в цьому році була ситуація з синицею довгохвостою (Aegithalos caudatus) та підкоришником звичайним (Certhia familiaris). Ці види були чисельними під час міграцій як на острові, так і на материку. В попередні роки на острові реєструвалися поодинокі особини цих видів.

Також в цьому році через  острів активно йшов проліт дроздів. Крім звичайних для острову видів  — дроздів співочого (Turdus philomelos) та чорного (T. merula), зустрічалися також чикотень (T. pilaris), дрозди гірський (T. torquatus), білобровий (Turdus iliacus), омелюх (T. viscivorus).

3.1.2. Весінні міграції

Експедиційний виїзд було здійснено з 30 квітня по 6 травня 2010 р. (рис.1). Проводилися облік та вилов птахів, обстеження їх на наявність іксодових кліщів, а також заморожування загиблих птахів для подальшого мікробіологічного аналізу.

Весна 2010 характеризувалася затягнтістю, що відбилося на характері міграції птахів. Практично не спостерігалося чітких «хвиль» прольоту. Ранні мігранти пролітали як в свої строки, так і з значним запізненням. В той же час фіксувався проліт частини пізніх мігрантів разом з ранніми.

Під час експедиційного виїзду у виловах домінували, насамперед, кропив’янка чорноголова (28,1 %) та соловейко  східний (18,1 %). Потім, із значним відривом йдуть сорокопуд терновий (6,38 %), кропив’янка  сіра (5,74 %), вівчарики – ковалик та весняний (по 5,32 %), мухоловка мала (4,68 %). Інші види складали значно менший відсоток.

Під час спостереження  зафіксовано проліт через острів рідкісних видів птахів, що занесені до Червоної книги України або  охороняються на міжнародному рівні. Це такі види, як: деркач, сорокопуд червоноголовий, коровайка, лунь лучний, кулик сорока, вівсянка чорноголова.

Обслідування території  острову показало, що в середині-кінці  квітня на острові загибла значна кількість горобцеподібних птахів. За свідченнями робітників маяку саме в цей період на острові були несприятливі погодні умови – зниження температури, штормовий вітер, тому ми пов’язуємо цю загибель не з захворюваннями птахів, а з погодою.

Для мікробіологічних досліджень зібрано біля 30 загиблих птахів, 10 проб іксодових кліщів. 

Рис. 1. Динаміка виловів мігруючих птахів на о. Зміїному навесні 2010 р

3.1.3. Осінні міграції

Восени 2010 року спостереження проводилися з кінця вересня по початок листопада (рис. 2). Міграція йшла досить незвично — вона практично весь час була досить повільною. Єдиний пік спостерігався 10-12 жовтня, але після цього кількість птахів на острові різко зменшилася та трималася на досить низькому рівні. В значній мірі цьому сприяла погода — затяжні вітри, дощ, зниження температури повітря. Ми можемо припустити, що частина птахів, які зазвичай летять над морем, в таких умовах змінила свій маршрут і летіла більш довгим, але менш небезпечним шляхом вздовж берега.

Як звичайно восени, на прольоті домінувала вільшанка (Erithacus rubecula), яка склала біля 59 % у виловах птахів. Також масовими на прольоті та у виловах виявились горихвістка звичайна (Phoenicurus phoenicurus), вівчарики ковалик (Phylloscopus collybita) — 5,2 % та весняний (Ph. trochilus) — 2,9 %, волове очко (Troglodytes troglodytes) — 5,2 %, мухоловка мала (Ficedula parva) — 5 %, дрізд співочий (Turdus philomelos) — 4 %, кропив’янка чорноголова (Sylvia atricapilla) — 2,4 %, зяблик (Fringilla coelebs) — 2 %. Інші види складають у виловах від 2 % і менше.

Цікавою в цьому році була ситуація з синицею довгохвостою (Aegithalos caudatus) та підкоришником звичайним (Certhia familiaris). Ці види були чисельними під час міграцій як на острові, так і на материку. В попередні роки на острові реєструвалися поодинокі особини цих видів.

Також в цьому році через острів активно йшов проліт дроздів. Крім звичайних для острову видів — дроздів співочого (Turdus philomelos) та чорного (T. merula), зустрічалися також чикотень (T. pilaris), дрозди гірський (T. torquatus), білобровий (Turdus iliacus), омелюх (T. viscivorus).

Рис. 2. Динаміка виловів мігруючих птахів на о. Зміїному восени 2010 р. 

3.1.4. Міграції рідких  та зникаючих видів

Протягом  більше З0 років на острові проводяться  орнітологічні дослідження за міграціями червонокнижних видів птахів, які перебувають під глобальною загрозою зникнення у Європі. За попередніми даними, на острові зареєстровано 37 червонокнижних видів.

У період досліджень 2003-2010 рр. на острові був відзначений 31 червонокнижний вид, серед яких був відзначений новий для острова вид — Сипуха (Tyto alba (Scopoli, 1769)). Серед червонокнижних видів, які найбільш масово мігрують, слід зазначити рожевого шпака, чорноголову вівсянку, жовту чаплю та ряд інших видів.

Під час осінніх спостережень, нами неодноразово фіксувався проліт птахів, занесених до Червоної книги  України (табл. 1).

Види тварин, що занесені до Червоної книги України,  
або є рідкісними для регіону та зареєстровані на о. Зміїний восени 2010р.

Таблиця 1

Примітка: * Червона книга  України, ** Європейський червоний список.

Цікавим є розширення мігруючих  видів вівчариків за рахунок північних  видів — золотомушкового, лісового, бурого, які зустрічаються тут все частіше.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Аналіз матеріалів зібраних під час експедиції, а також матеріалів, що зберігаються на кафедрі зоології підтверджують, що через о. Зміїний протягом року пролітає значна частина мігруючих птахів який займає в часовом відношенні близько десяти місяців на рік. Отриманні дані показують, що через острів пролітає до 45% видів орнітофауни України. Аристотелівський міграційний шлях зв’язує в різні частини року птахів, які летять до Західного Сибіру, Східної та Західної Європи, Скандинавії та Північної європейської частини Росії.

Як показують результати аналізів в весінній період характеризується великим різновидом птахів. На прольоті домінувала вільшанка (Erithacus rubecula), яка склала біля 59 % у виловах птахів. Також масовими на прольоті та у виловах виявились горихвістка звичайна (Phoenicurus phoenicurus), вівчарики ковалик (Phylloscopus collybita) — 5,2 % та весняний (Ph. trochilus) — 2,9 %, волове очко (Troglodytes troglodytes) — 5,2 %, мухоловка мала (Ficedula parva) — 5 %, дрізд співочий (Turdus philomelos) — 4 %, кропив’янка чорноголова (Sylvia atricapilla) — 2,4 %, зяблик (Fringilla coelebs) — 2 %. Інші види складають у виловах від 2 % і менше.

  Осінній період значно  поступає весінньому в якісному  відношенні. На прольоті домінувала вільшанка (Erithacus rubecula), яка склала біля 59 % у виловах птахів. Також масовими на прольоті та у виловах виявились горихвістка звичайна (Phoenicurus phoenicurus), вівчарики ковалик (Phylloscopus collybita) — 5,2 % та весняний (Ph. trochilus) — 2,9 %, волове очко (Troglodytes troglodytes) — 5,2 %, мухоловка мала (Ficedula parva) — 5 %, дрізд співочий (Turdus philomelos) — 4 %, кропив’янка чорноголова (Sylvia atricapilla) — 2,4 %, зяблик (Fringilla coelebs) — 2 %. Інші види складають у виловах від 2 % і менше.

У період досліджень 2003-2010 рр. на острові був відзначений 31 червонокнижний вид, серед яких був відзначений новий для острова вид — сипуха(Tytoalba Scopoli). Серед червонокнижних видів, які найбільш масово мігрують, слід зазначити рожевого шпака, чорноголову вівсянку, жовту чаплю та ряд інших видів.

Під час осінніх спостережень, нами неодноразово фіксувався проліт птахів, занесених до Червоної книги  України.

ВИСНОВКИ

1. Протягом досліджень на о. Зміїний було зареєстровано 241 вид, які мігрують через острів протягом десяти місяців на рік.

2.За весінній період міграції  було зареєстровано 84 види птахів. Домінували кропив’янка чорноголова (28,1 %) та соловейко східний (18,1 %). Потім, із значним відривом йдуть сорокопуд терновий (6,38 %), кропив’янка сіра (5,74 %), вівчарики – ковалик та весняний (по 5,32 %), мухоловка мала (4,68 %). Інші види складали значно менший відсоток.

3.За осінній період міграції  було зареєстровано 84 види птахів. Домінувала вільшанка (Erithacus rubecula), яка склала біля 59 % у виловах птахів. Також масовими на прольоті та у виловах виявились горихвістка звичайна (Phoenicurus phoenicurus), вівчарики ковалик (Phylloscopus collybita) — 5,2 % та весняний (Ph. trochilus) — 2,9 %, волове очко (Troglodytes troglodytes) — 5,2 %, мухоловка мала (Ficedula parva) — 5 %, дрізд співочий (Turdus philomelos) — 4 %, кропив’янка чорноголова (Sylvia atricapilla) — 2,4 %, зяблик (Fringilla coelebs) — 2 %. Інші види складають у виловах від 2 % і менше.

4. За період досліджень  було зареєстровано 37 червонокнижний вид, серед яких найбільш частіше зустрічалась такі види: Лунь польовий  (Circus cyaneus ), Лунь степовий (Circus macrourus ) Коловодник ставковий (Tringa stagnatilis ), Сорокопуд червоноголовий ( Tringa stagnatilis ), Вівчарик золотомушковий ( Phylloscopus proregulus), Золотомушка жовточуба (Regulus regulus), Горобець чорногрудий (Passer hispaniolensis ).

5.  Повернення окільцьованих на острові птахів говорить про широкі географічні зв’язки мігрантів з багатьма районами Євразії, Західної Європи і території України.

СПИСОК ЦИТОВАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

1. Васильева Т. В. Злаки острова Змеиный (Черное море, Украина) / Васильева Т. В., Коваленко С. Г., Давыденко В. Л. [та Щ // Відновлення порушених природних екосистем : міжнар. наук, конф., 2-га (6-8 верес. 2005 p., м. Донецьк) : матеріали. - Донецьк, 2005. -С 26-32.
2. Васильєва Т. В. Конспект флори Південної Бессараби / ВасильєваТ. В., Коваленко С. Г — Одеса : Видавінформ, 2003. - 250 с.
3. Васильєва Т. В. Наземная флора острова Змеиный (Чёрное море, Украина) / ВасильєваТ. В., Корзюков А. И., Коваленко С. Г. // Причорноморський екологічний бюлетень. — 2006. — № 3-4. — С. 290-295.
4. Делипавлов Д. Определител на растенията в България / Делипав-лов Д., Чешмеджиев И., Попова М. [и др.]. - Пловдив : Акад. изд. на Аграрния ун-т, 2003. — 592 с.
5. Корзюков А.И. Визуальные и радиолокационные наблюдения за миграцией птиц в северо-западном Причерноморье / Корзюков А. И.// Тезисы сообщений 2-й Всесоюзной конференции по миграциям птиц. — Алма-Ата: Наука, 1978. — С. 127-129.
6. Корзюков А. И. Ночные миграции птиц над северо-западной частью Черного моря / Корзюков А. И. // Вестн. зоологии. — 1979. — №3.- С. 74-76.
7. Корзюков А. И. О массовом пролете полевого воробья в северо-западной части Черного моря / Корзюков А. И. // Орнитология. — М., 1979.- Вып. 14.- С. 216.
8. Корзюков А. И. Изучение миграций птиц в северо-западном Причерноморье с целью предупреждения столкновений с ними самолетов / Корзюков А. И. // Миграции и практическое значение птиц Молдавии. — Кишинев : Штиинца, 1980. — С. 45-51.
9. Корзюков А. И. О поведении некоторых видов птиц мигрирующих через остров Змеиный в Черном море / Корзюков А. И.// Бюл. МОИП. — 1981. — Т. 86, вып. 6, отд. биологический. — С. 33-35.
10. Корзюков А. И. Трансконтинентальные связи мигрантов северозападного Причерноморья / Корзюков А. И.// XVIII Международный орнитологический конгресс: тез. докл. и стенд, сообщений. - М.: Наука, 1982. - С. 181.
11. Корзюков А. И. Изучение массовых перемещений птиц в северозападном Причерноморье с целью предупреждения их столкновений с самолетами ; автореф. дис... канд. биол. наук / Корзюков А. И. - Кишинев, 1983. - 24 с.
12. Корзюков А. И. Изучение миграций птиц над акваторией северозападной части Черного моря и сопредельных территориях с целью предупреждения столкновений их с самолетами / Корзюков А. И. // Защита материалов и технических устройств от птиц. — М., Наука, 1984.- С. 139-143.
13. Корзюков А. И. Миграции сорокопутов в северо-западном Причерноморье / Корзюков А. И.// Орнитология. — М., 1984. — Вып. 19.- С. 202-203.
14. Корзюков А. И. Некоторые итоги массового кольцевания птиц на северо-западе Причерноморья и сопредельных территориях / Корзюков А. И. // Кольцевание и меченье животных (1983-1984 гг.). — М.: Наука, 1987. — С. 5-7.
15. Корзюков А. И. Встречи некоторых редких мигрантов над акваторией Черного моря / Корзюков А. И. // Материалы 10-й Всесоюзной орнитологической конференции. — 1991. — Ч. 2. — С. 303.
16. Корзюков А. И. Миграции обыкновенных скворцов над северо-западной частью Черного моря и прибрежными районами суши / Корзюков А. И. // Сезонные миграции птиц на территории Украины : монография. — К.: Наук, думка, 1992. — С. 182-188.
17. Корзюков А. И. Изучение миграций птиц в прибрежных районах северо-западного Причерноморья и над акваторией Черного моря / Корзюков А. И. // Кольцевание и мечение птиц в России и сопредельных государствах (1986-1987 гг.). - М.: Наука, 1994. — С. 6872.
18. Корзюков А. И. Остров Змеиный — природно-исторический памятник национального и международного значения / Корзюков А. И. // Управление и охрана побережий северо-западного Причерноморья: материалы междунар. симпозиума (30 сент. — бокт. 1996 г., Одесса). - Одесса, 1996. - С. 81-82.
19. Корзюков А. И. Птицы острова Змеиный, занесенные в Красную книгу Украины / Корзюков А. И. // Экосистемы дикой природы : охрана, природопользование, мониторинг. — 1996. — Вып. 5. — С. 27-30.
20. КорзюковА.И. Итоги миграционных исследований в Азово-Чер-номорском регионе / Корзюков А. И. // Птицы Азово-Черноморс-кого региона на рубеже тысячелетий : материалы юбил. междунар.науч. конф., посвященной 20-летию Азово-Черноморской орнитологической рабочей группы (Одесса, 10-14 февр. 2000 г.). — Одесса, 2000. - С. 5-6.
21. Корзюков А. И. Остров Змеиный — как объект экологического туризма / Корзюков А. И. // Современные проблемы зоологии и экологии: материалы междунар. конф., посвященной 140-летию основания ОНУ им. И. И. Мечникова, каф. зоологии ОНУ, Зоол. музея ОНУ и 120-й годовщины со дня рождения засл. деятеля науки УССР, проф. И. И. Пузанова. - Одесса, 2005. - С. 133-134.
22. Корзюков А. И. Летят перелетные птицы / Корзюков А. И. // Черноморские румбы: междунар. морской альманах. — Одесса, 2006. - Вып. 5. - С. 190-196.
23. Назаренко Л. Ф. Миграции птиц северо-западной части Черного моря и Причерноморья / Назаренко Л. Ф., Корзюков А. И. // Тезисы докладов международного симпозиума по изучению трансконтинентальных связей перелетных птиц и их роли в распространении арбовирусов. — Новосибирск, 1976. — С. 45.
24. Назаренко Л. Ф. Миграции птиц в северо-западной части Черного моря и пути предотвращения их столкновений с самолетами / Назаренко Л. Ф., Корзюков А. И. // Тезисы сообщений 2-й Всесоюзной конференции по миграциям птиц. — Алма-Ата: Наука, 1978.-Ч. 2.-С. 229-231.
25. Определитель обитающих в почве клещей/ отв. ред. М. С. Гиляров. - М.: Наука, 1975. - 492 с.
26. Определитель обитающих в почве клещей / отв. ред. М. С. Гиляров. - Л.: Наука, 1977. - 720 с.
27. Определитель обитающих в почве клещей/ отв. ред. М. С. Гиляров. - М.: Наука, 1978. - 272 с.
28. Червона книга України. Тваринний світ / редкол. : М. М. Щербак (відп. ред.) [та ін.]. — К.: Укр. енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1994. - 464 с.
29. Korzyukov A. Island Zmeinyei (Black Sea) — unique ornithologist place in Europe / Korzjukov A. // Results and perspectives of bird ringing : International conference "Bird Ringing — 100 Years" (Helgoland, Germany, 29 Sept. — 03 Oct. 1999): Programme and Abstracts / Institute for Avian Research "Vogelwarte Helgoland". — Wilhelmshaven & Helgoland, 1999. -P. 54.
30. Korzyukov A. History of ringing in southern Ukraine / Korzjukov A. // Results and perspectives of bird ringing: International conference "Bird Ringing - 100 Years" (Helgoland, Germany, 29 Sept. - 03 Oct. 1999): Programme and Abstracts / Institute for Avian Research "Vogelwarte Helgoland". — Wilhelmshaven&Helgoland, 1999. —P. 5354.
31. Korzyukov A. I. Unfavourable weather conditions and their effect of waterfowe in the Northwestern Black sea / Korzyukov A. I., Koshely-ev A. I. // Managing Waterfowl Populations. Proceedings of an IWRB Sumposium (Astrakhan, USSR, 2-5 okt. 1989) / IWRB Special Publication. - 1990. — N 12. —P. 187-188.
32. Kube J. The northern and western Black Sea region-Wadden Sea of the Maditerranean Flyway for wader populations / Kube J., Korzyukov A. I., Nankinov D. N., Munster OAG, Weber P. // International Wader studies 10. Magration and International conservation of waders. - 1998.-P. 379-393.
33. Rusev I. Azov-Black Sea coast of Ukraine as migration corridor for waterbirds in Afro-Eurasian continents / Rusev I., Korzyukov A.// Waterbirds around the a Wetlands International conference, a global review of the conservation, management and research of the worlds major flyways (3-8 apr. 2004, Edinburg, UK). - 2004. -P. 282.