Міністерство  науки і освіти України

Національний  аерокосмічний університет ім. М.Є.Жуковського  «ХАІ»

Кафедра 602 
 
 

Міністерства  України та їх повноваження.Державні комітети (державні служби)України та інші центральні органи виконавчої влади:їх статус, функції.Територіальні органи центральнихорганів виконавчої влади: права, компетенція, функції .Централізація та децентралізація у структурній організації державного управління. 
 
 
 
 

Виконала

ст. 622м групи

Лебедєва  О.С 

Перевірив

доц.каф 602

Нікішов О.А 

Харків-2010

Зміст:

Міністерства України  та їх повноваження 3

Державні комітети (державні служби) 22

Центральні органи виконавчої влади: права, компетенція, функції 22

Територіальні органи .Центральні органи виконавчої влади( права, компетенція, функції ) 24

Централізація та децентралізація  у структурній організації державного управління 26

Список використаної літератури………………………………………………………………………………………………….........28 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Міністерства  України та їх повноваження

Міністерство (від  лат. ministro, що означає керую, служу) — центральний у державі орган виконавчої влади, який здійснює державне управління в певній галузі чи сфері життя. В Україні міністерство є головним (провідним) органом у системі цен^ тральних органів виконавчої влади в забезпеченні впровадження державної політики у визначеній сфері діяльності. 3ft характером діяльності вони поділяються на галузеві, тобто ті, які керують певною галуззю (наприклад, Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство охорони здоров'я та ін.) та функціональні — ті, на які покладено виконання певної і водночас основної функції (наприклад, у сфері праці та соціальної політики — Міністерство праці та соціальної політики, у сфері фінансів — Міністерство фінансів).

Згідно з Указом Президента України від 15 грудня 1909 р. № 1573/99 та наступними змінами до нього  сформовано такий склад міністерств: економіки та з питань європейської інтеграції, промислової політики, аграрної політики, внутрішніх справ, екології та природних ресурсів, палива і енергетики, закордонних справ, культури і мистецтва, з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту  населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, оборони, освіти і науки, охорони здоров'я, праці та соціальної політики, транспорту, фінансів, юстиції .

Міністерства  є єдиноначальними органами. їх очолюють міністри, які входять до складу Кабінету Міністрів України і за посадою належать до політичних діячів.

Міністр особисто відповідає за розробку і впровадження Програми Кабінету Міністрів України з відповідних питань, реалізацію державної політики у визначеній сфері державного управління, спрямовує і координує діяльність інших органів виконавчої влади з питань, віднесених до його відання. Міністр доручає виконання частини своїх посадових повноважень державному секретарю міністерства та його заступникам, які можуть виконувати їх від імені міністерства відповідно до затвердженого розподілу службових обов'язків між заступниками.

Міністерство  як центральний орган будується  за такою схемою: керівництво (Міністр, державний секретар міністерства та його заступники, колегія) — виробничі структурні підрозділи (управління, відділи) — штабні підрозділи, що займаються організаційною діяльністю всередині міністерства (бухгалтерія, управління кадрів та ін.). Апарат міністерства складається з державних службовців і очолюється державним секретарем міністерства. Міністерство може мати підпорядковані йому підрозділи (органи), у тому числі територіальні (регіональні), які становлять «систему міністерства».

Організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне, матеріально-технічне та інше забезпечення міністерства організовується державним  секретарем міністерства. Державний  секретар міністерства організовує  забезпечення діяльності міністра та поточну роботу з виконання покладених на міністерство завдань, подає міністрові пропозиції щодо розподілу відповідних  бюджетних коштів, координує роботу територіальних органів міністерства, підприємств, установ та організацій, що входять до сфери його управління.

• Міністерство аграрної політики України
• Міністерство внутрішніх справ України
• Міністерство вугільної промисловості України
• Міністерство економіки України
• Міністерство з питань житлово-комунального господарства України
• Міністерство закордонних справ України
• Міністерство культури і туризму України
• Міністерство оборони України
• Міністерство освіти і науки України
• Міністерство охорони здоров'я України
• Міністерство охорони навколишнього природного середовища України
• Міністерство палива та енергетики України
• Міністерство праці та соціальної політики України
• Міністерство промислової політики України
• Міністерство регіонального розвитку та будівництва України
• Міністерство транспорту та зв'язку України
• Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
• Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту
• Міністерство фінансів України
• Міністерство юстиції України

1.Міністерство внутрішніх справ України( завдання, функції, повноваження і структура)

Міністерство  внутрішніх справ України — це центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується  і координується

Кабінетом Міністрів України. Це міністерство є головним (провідним) органом системи центральних органів виконавчої влади з питань формування і реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства та держави від протиправних посягань, ведення боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, охорони та оборони особливо важливих державних об’єктів.

У своїй діяльності МВС України керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Положенням про Міністерство внутрішніх справ України (затвердженим Указом Президента України від 17.10.2000 № 1138/2000).

До основних завдань МВС України належать:

• організація  і координація діяльності органів  внутрішніх справ щодо захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства  і держави від протиправних посягань, охорони громадського порядку і  забезпечення громадської безпеки;

• участь у розробці та реалізації державної політики щодо боротьби зі злочинністю;

• забезпечення запобігання злочинам, їх припинення, розкриття і розслідування, розшуку  осіб, які вчинили злочини, вжиття заходів усунення причин і умов вчинення правопорушень;

• організація  охорони та оборони внутрішніми  військами особливо важливих державних  об’єктів;

• забезпечення реалізації державної політики з  питань громадянства;

• забезпечення здійснення паспортної, реєстраційної  та міграційної діяльності;

• організація  роботи, пов’язаної із забезпеченням безпеки дорожнього руху;

• здійснення на договірних засадах охорони майна  всіх форм власності;

• визначення основних напрямів удосконалення діяльності органів внутрішніх справ, подання  їм організаційно-методичної та практичної допомоги;

• забезпечення додержання законності в діяльності осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, працівників  і військовослужбовців системи МВС України;

• підготовка органів внутрішніх справ та внутрішніх військ для інтеграції України до Європейського Союзу.

Міністерство  внутрішніх справ України відповідно до покладених на нього завдань здійснює такі функції:

• забезпечує реалізацію державної політики щодо боротьби зі злочинністю;

• визначає основні  напрямки діяльності підпорядкованих йому органів, підрозділів, установ та ефективні засоби і методи виконання покладених на них завдань;

• організовує  діяльність органів внутрішніх справ, пов’язану з охороною громадського порядку, запобіганням адміністративним правопорушенням, їх припиненням та забезпеченням провадження у справах про ці правопорушення, розгляд яких законом покладено на ці органи;

• організовує  здійснення органами внутрішніх справ  профілактичних і оперативно-розшукових заходів запобігання злочинам, їх виявлення, припинення і розкриття, провадження дізнання і досудового слідства у справах про злочини, розслідування яких покладено законом на ці органи;

• здійснює у  передбачених законодавством України  випадках спеціальні заходи забезпечення безпеки працівників суду, органів  прокуратури, внутрішніх справ, митних органів, органів державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової  охорони, Антимонопольного комітету України, їх близьких родичів, а також осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві;

• виявляє, розкриває і розслідує злочини, що мають міжрегіональний і міжнародний характер, веде боротьбу з організованою злочинністю, наркобізнесом і злочинами у сфері економіки;

• забезпечує профілактику правопорушень, вносить центральним і місцевим органам виконавчої влади, підприємствам, установам і організаціям подання щодо усунення причин і умов, які сприяють вчиненню правопорушень, організовує здійснення серед населення роз’яснювальної роботи з питань охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю;

• бере участь у  наукових, кримінологічних і соціологічних дослідженнях, розробці на основі їх результатів державних програм боротьби зі злочинністю і охорони громадського порядку;

• вживає разом  з іншими державними органами заходів  запобігання дитячій безпритульності  та правопорушенням серед неповнолітніх;

• організовує  і здійснює розшук громадян у випадках, передбачених законодавством України  та міжнародними договорами;

• організовує  інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів внутрішніх справ, формує центральні довідково-інформаційні фонди, веде оперативно-пошуковий та криміналістичний облік, у межах своїх повноважень складає державну статистичну звітність;

• організовує  здійснення всіх видів експертизи у кримінальних справах та криміналістичних досліджень за матеріалами оперативно-розшукової діяльності, забезпечує в установленому порядку участь спеціалістів експертної служби у слідчих діях, організовує здійснення на договірних засадах відповідних видів експертизи і досліджень на замовлення фізичних і юридичних осіб;

• бере участь у  ресоціалізації осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі;

• забезпечує функціонування дозвільної системи, здійснює контроль за придбанням, зберіганням, носінням і перевезенням зброї, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів і речовин, щодо зберігання і використання яких встановлено спеціальні правила, за відкриттям і функціонуванням об’єктів, де вони використовуються;

• організовує  діяльність Державної автомобільної  інспекції, забезпечує реєстрацію і  облік автомототранспортних засобів, разом з іншими державними органами вживає заходів забезпечення безпеки дорожнього руху; контролює здійснення іншими центральними органами виконавчої влади і транспортними організаціями діяльності, спрямованої на запобігання дорожньо-транспортним пригодам;

• організовує  на договірних засадах охорону майна  всіх форм власності, охороняє і обороняє особливо важливі державні об’єкти, разом із заінтересованими державними органами сприяє підвищенню надійності охорони цих об’єктів;

• забезпечує охорону  дипломатичних представництв і  консульських установ іноземних  держав на території України;

• здійснює контроль за додержанням громадянами паспортних правил, правил в’їзду, виїзду, перебування  в Україні та транзитного проїзду через її територію іноземців, осіб без громадянства;

• організовує  заходи рятування людей, охорону  їх безпеки, забезпечення громадського порядку, збереження майна в разі стихійного лиха, аварій, пожеж, катастроф  та ліквідацію їх наслідків;

• забезпечує участь органів внутрішніх справ у межах  їх повноважень у здійсненні заходів охорони довкілля;

• забезпечує високу бойову і мобілізаційну готовність органів внутрішніх справ та внутрішніх військ, відповідно до законодавства  бере участь у забезпеченні режиму воєнного або надзвичайного стану  в разі його введення на території України або в окремих її місцевостях;

• бере участь у  розробці проектів міжнародних договорів  України з питань боротьби зі злочинністю, забезпечує в межах своїх повноважень  виконання укладених міжнародних  договорів України, відповідно до законодавства  укладає з відповідними органами іноземних держав угоди про співробітництво  у сфері боротьби зі злочинністю  та з інших питань, що належать до його компетенції;

• вживає заходів  реалізації галузевого співробітництва  України з Європейським Союзом, у  межах своїх повноважень забезпечує виконання Українською стороною зобов’язань за Угодою про партнерство  та співробітництво між Україною та Європейським Союзом, іншими міжнародними договорами України, адаптацію законодавства  України до законодавства Європейського  Союзу, здійснює інші заходи інтеграції України до Європейського Союзу;

• розробляє  і організовує виконання програм  кадрового забезпечення органів внутрішніх справ та внутрішніх військ, вживає заходів додержання дисципліни і законності в їх діяльності; організовує діяльність навчальних закладів, наукових установ, що належать до сфери його управління;

• вживає відповідно до законодавства заходів забезпечення правового та соціального захисту осіб рядового і начальницького складу та працівників органів внутрішніх справ, військовослужбовців та працівників внутрішніх військ, пенсіонерів з числа військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, членів їхніх сімей, розробляє пропозиції з цих питань і вносить їх на розгляд відповідних органів;

• організовує  в установленому порядку матеріально-технічне забезпечення діяльності органів і  підрозділів внутрішніх справ, установ і організацій, що належать до сфери його управління, внутрішніх військ, контролює правильність використання ними матеріально-технічних ресурсів і коштів;

• організовує  в системі МВС України діяльність з питань фінансування, праці, заробітної плати, економічного прогнозування, бухгалтерського  обліку і звітності, контрольно-ревізійну діяльність;

• вносить відповідним  органам виконавчої влади пропозиції щодо будівництва об’єктів адміністративного, виробничого, соціально-побутового, військового призначення та житла для забезпечення діяльності його системи, здійснює контроль за цим будівництвом;

• бере участь у  формуванні науково-технічної політики у сфері діяльності органів внутрішніх справ; організовує і координує  впровадження у практику досягнень  науки і передового досвіду, забезпечує розробку озброєнь, спеціальних, технічних  і криміналістичних засобів для  органів внутрішніх справ та внутрішніх військ;

• організовує  і забезпечує функціонування відомчої мережі зв’язку;

• забезпечує у  передбачених законодавством випадках ліцензування окремих видів господарської  діяльності;

• організовує  діяльність з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів у навчальних закладах та наукових установах, що належать до сфери його управління;

• організовує  діяльність закладів охорони здоров’я, що належать до сфери його управління;

• забезпечує реалізацію державної політики щодо державної  таємниці, контроль за її збереженням  у центральному апараті МВС України, в органах внутрішніх справ і внутрішніх військах;

• виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

Для виконання  покладених на МВС України завдань  йому згідно з чинним законодавством надано й певні повноваження. Міністерство внутрішніх справ України має  право:

• представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях і при укладенні міжнародних договорів;

• одержувати в  установленому законодавством порядку  від цен-тральних та місцевих органів  виконавчої влади, органів місцевого  самоврядування, підприємств, установ і організацій інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

• залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

• перевіряти додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого  самоврядування, підприємствами, установами і організаціями та громадянами правил безпеки дорожнього руху, дозвільної системи;

• скликати в  установленому порядку наради з  питань, що нале-жать до його компетенції;

• здійснювати  відповідно до законодавства господарську діяльність.

При виконанні  покладених на нього завдань МВС  України взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами іноземних держав.

Міністерство  внутрішніх справ України в межах  своїх повноважень видає на основі та на виконання актів законодавства накази, організовує і контролює їх виконання. Нормативно-правові акти МВС України підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом. У разі потреби МВС України видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти.

Міністерство  внутрішніх справ України очолює міністр, якого призначає на посаду за поданням Прем’єр-міністра України і звільняє з посади Президент України.

Міністр здійснює керівництво МВС України і несе персональну відповідальність перед Президентом України та Кабінетом Міністрів України за розробку і реалізацію державної політики у сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, боротьби зі злочинністю, виконання МВС України своїх завдань і функцій.

Для узгодженого  вирішення питань, що належать до компетенції  МВС України, обговорення найважливіших  напрямків його діяльності в міністерстві утворюється колегія у складі міністра (голова колегії), його перших заступників та заступників за посадою, інших керівних працівників міністерства, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління МВС України. Члени колегії затверджуються та звільняються від обов’язків Кабінетом Міністрів України за поданням міністра МВС України. Рішення колегії реалізуються наказами Міністра.

2. Міністерство аграрної політики України (Мінагрополітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінагрополітики є головним органом у системі  центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної аграрної політики, продовольчої безпеки держави, державного управління у сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової і переробної промисловості та комплексного розвитку сільських територій.

( Абзац другий  пункту 1 із змінами, внесеними  згідно з Постановою КМ N 42 від 24.01.2007 )

2. Мінагрополітики  у своїй діяльності керується  Конституцією та законами України,  а також указами Президента  України і постановами Верховної  Ради України, прийнятими відповідно  до Конституції та законів  України, актами Кабінету Міністрів України і цим Положенням.

Мінагрополітики організовує і здійснює у межах своїх повноважень систематичний контроль за виконанням актів законодавства.

Мінагрополітики узагальнює практику застосування законодавства  з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення  законодавства та в установленому  порядку вносить їх на розгляд  Кабінету Міністрів України.

3. Основними  завданнями Мінагрополітики є:

формування та реалізація державної аграрної політики, організація розроблення та здійснення заходів із забезпечення продовольчої безпеки держави;

здійснення державного управління у сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової і переробної промисловості (далі - галузі агропромислового виробництва);

( Абзац третій  пункту 3 із змінами, внесеними  згідно з Постановою КМ N 42 від 24.01.2007 )

розроблення і  здійснення заходів, спрямованих на комплексний розвиток галузей агропромислового виробництва і сільських територій;

участь у формуванні та реалізації інноваційної, інвестиційної  і соціальної політики у сільській місцевості;

координація діяльності органів виконавчої влади з питань реалізації державної аграрної політики, забезпечення продовольчої безпеки  держави та удосконалення структури  галузей агропромислового виробництва.

4. Мінагрополітики  відповідно до покладених на  нього завдань: 

1) розробляє  основні напрями державної аграрної  політики, стратегію та механізм  її реалізації;

2) розробляє  за дорученням Кабінету Міністрів України та з власної ініціативи разом з іншими органами виконавчої влади проекти нормативно-правових актів, що стосуються регулювання відносин у галузях агропромислового виробництва;

3) бере участь  у розробленні і реалізації  в галузях агропромислового виробництва  бюджетної, цінової, податкової, фінансово-кредитної, лізингової, інвестиційної,  страхової та митно-тарифної політики;

4) розробляє  та забезпечує виконання державних  цільових та інших програм  розвитку галузей агропромислового  виробництва, комплексного розвитку сільських територій, удосконалення системи управління агропромисловим комплексом;

5) бере участь  у розробленні проектів Державної  програми соціального і економічного розвитку України, Державного бюджету України та Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

6) аналізує діяльність та прогнозує розвиток галузей агропромислового виробництва з урахуванням їх зонального розміщення, кон'юнктури аграрного та продовольчого ринку;

7) забезпечує  у межах своїх повноважень  проведення цінового моніторингу  внутрішнього і зовнішнього аграрного  та продовольчого ринку, про  результати постійно інформує  його учасників;

8) вносить на  розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо розроблення та здійснення заходів, спрямованих на підтримку виробників сільськогосподарської продукції і державного регулювання аграрного та продовольчого ринку, запровадження механізму ф'ючерсних та опціонних контрактів, фінансових і товарних інтервенцій, державних заставних операцій із зерном;

9) розробляє  і здійснює на регіональному  рівні заходи щодо розвитку інфраструктури аграрного та продовольчого ринку, зокрема аграрних бірж, аукціонів живої худоби та птиці, оптових продовольчих ринків, обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів, кредитних спілок, страхових компаній, виставок, ярмарків тощо;

10) забезпечує  сертифікацію зернових складів  на відповідність стандартам  якості послуг із зберігання  зерна та продуктів його переробки,  ведення реєстрів складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, декларування зерна суб'єктами його зберігання;

11) бере участь  у розробленні і здійсненні  заходів щодо формування Аграрним  фондом державного продовольчого резерву, оперативно аналізує стан наповнення регіональних запасів продовольства;

3. Міністерство вугільної промисловості України (Мінвуглепром України) є центральним органом виконавчої влади,  діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінвуглепром  України є головним (провідним) органом  у системі центральних органів  виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у  вугільній промисловості.

2. Мінвуглепром  України у своїй діяльності  керується Конституцією України  (254к/96-ВР ), законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

 Мінвуглепром  України узагальнює практику  застосування законодавства з  питань, що належать до його  компетенції, розробляє пропозиції  щодо вдосконалення  законодавства  і в установленому порядку  вносить їх на розгляд Президентові  України та Кабінету Міністрів України.

У межах своїх повноважень Мінвуглепром України організовує виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією.

3. Основними  завданнями Мінвуглепрому України  є: участь у формуванні та  забезпечення реалізації державної  політики у вугільній промисловості;  здійснення структурної перебудови  вугільної промисловості та підвищення ефективності управління нею; створення сприятливих умов для приватизації підприємств вугільної промисловості; формування балансів вугілля та вугільної продукції; розроблення комплексних наукових програм, спрямованих на поліпшення стану довкілля у вугільних регіонах України, забезпечення раціонального використання надр, утилізації відходів вуглевидобутку  та вуглезбагачення, впровадження на підприємствах вугільної промисловості безвідходних технологій;сприяння розвитку та вдосконаленню ринку вугільної продукції.