Моніторинг ґрунтів

План

Вступ

1. Моніторинг ґрунтів

1.1Основна мета та завдання моніторингу ґрунтів  на землях сільськогосподарського призначення

1.2Порядок проведення моніторингу ґрунтів на землях  сільськогосподарського призначення

1.3Виконавці моніторингу ґрунтів на землях  сільськогосподарського призначення та їхні повноваження

2.Агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення

2.1Основні завдання державної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення

2.2Принципи державної політики у сфері діяльності, пов'язаної з проведенням державної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення

2.3Державнерегулювання у сфері державної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення

2.4Система заходів з державної агрохімічної паспартизації земель сільськогосподарського призначення

2.5Відальність за порушення законодавства у сфері державної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення

Вступ

Спостереження за станом ґрунтів  у чинному законодавстві має  назву моніторингу ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення. Це один із заходів у галузі охорони  земель, позаяк основними завданнями моніторингу земель є прогноз  еколого-економічних наслідків деградації земельних ділянок з метою  запобігання або усунення дії  негативних процесів.

Система моніторингу ґрунтів  на землях сільськогосподарського призначення  є складовою державної системи  моніторингу довкілля і являє  собою систему спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про зміни  показників якісного стану ґрунтів, їх родючості, розроблення науково  обґрунтованих рекомендацій щодо прийняття  рішень про відвернення та ліквідацію наслідків негативних процесів.

Система     моніторингу      ґрунтів      на      землях  
сільськогосподарського  призначення є складовою частиною державної  
системи моніторингу довкілля і являє собою  систему  спостережень,  
збирання,   оброблення,   передавання,   збереження   та   аналізу  
інформації  про  зміни  показників  якісного  стану  ґрунтів,   їх  
родючості,  розроблення  науково  обґрунтованих  рекомендацій щодо  
прийняття  рішень  про   відвернення   та   ліквідацію   наслідків  
негативних процесів.

Об'єктами      моніторингу      ґрунтів      є     землі  
сільськогосподарського призначення (рілля, багаторічні насадження,  
сіножаті, пасовища, перелоги, землі тимчасової консервації).

Моніторинг   ґрунтів  на  землях  сільськогосподарського  
призначення  проводиться  відповідно   до   загальнодержавної   та  
регіональних програм моніторингу ґрунтів.

Створення  і  функціонування системи моніторингу ґрунтів  
базуються на принципах:

     узгодженості  нормативно-правового,  організаційно-методичного  
та   метрологічного    забезпечення    проведення    спостережень,  
аналітичних  досліджень та опрацювання даних,  використання єдиних  
засобів інформаційного та програмного забезпечення, єдиної системи  
класифікації та кодування адміністративно-географічної,  ґрунтової  
і еколого-агрохімічної інформації;

     науково обґрунтованого  узгодження пропозицій щодо розроблення  
та впровадження програм  із  збереження,  відтворення  та  охорони  
родючості ґрунтів;

     використання  даних   дистанційного    зондування,    сучасних  
геоінформаційних технологій для геокодування в міжнародній системі  
координат з метою інтеграції, узагальнення та комплексного аналізу  
еколого-агрохімічної інформації;

     наукового  обґрунтування рекомендацій  щодо  прийняття  рішень  
про відвернення та ліквідацію наслідків негативних процесів;

     інформаційної  взаємодії  між  суб'єктами  державної   системи  
моніторингу земель;

     єдиного методичного  керівництва. 

1.Моніторинг ґрунтів

1.1Основна мета та завдання моніторингу ґрунтів  
           на землях сільськогосподарського призначення

Моніторинг   ґрунтів  на  землях  сільськогосподарського  
призначення проводиться з метою своєчасного виявлення  змін  стану  
ґрунтів,  їх  оцінки,  відвернення  наслідків негативних процесів,  
розроблення   науково   обґрунтованих   систем   землеробства    і  
агротехнологій.

Моніторинг   ґрунтів  на  землях  сільськогосподарського  
призначення передбачає виконання таких завдань:

     проведення  спостережень,    збір,    аналіз   і   опрацювання  
інформації щодо якісного стану ґрунтів (розвиток ґрунтової ерозії,  
стан  структури ґрунту,  підкислення,  засолення,  солонцюватість,  
заболочення ґрунтів, динаміка вмісту гумусу і елементів живлення),  
забруднення ґрунтів важкими металами,  радіонуклідами, залишковими  
кількостями пестицидів та іншими токсичними речовинами;

     здійснення  комплексного  аналізу  агроекологічної  ситуації на  
землях  сільськогосподарського  призначення,  оцінки  та  прогнозу  
можливих  змін  стану  родючості ґрунтів з урахуванням природних і  
антропогенних факторів,  еколого-меліоративного стану зрошуваних і  
осушуваних земель;

     розроблення  і впровадження науково обґрунтованих  рекомендацій  
щодо  прийняття  рішень  про  відвернення  та ліквідацію наслідків  
негативних  процесів  та  заходів  щодо  забезпечення  відтворення  
родючості ґрунтів;

     визначення  зон  виробництва  сільськогосподарської   продукції  
для виготовлення продуктів для дитячого та дієтичного харчування;

     створення  та ведення  інформаційних   банків  даних  про  стан  
ґрунтів    на   землях   сільськогосподарського   призначення   та  
інформаційно-аналітичної системи для розроблення заходів  у  сфері  
охорони родючості ґрунтів;

     надання (на      договірній      основі)      землевласникам,  
землекористувачам та суб'єктам оціночної діяльності у сфері оцінки  
земель інформації про сучасний стан ґрунтів;

     участь у      здійсненні     природно-сільськогосподарського,  
еколого-економічного,  протиерозійного та інших видів  районування  
(зонування) земель;

     підготовка  та видання  щорічної  (періодичної)  доповіді  про  
стан ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення.

Моніторинг   ґрунтів  на  землях  сільськогосподарського  
призначення проводить Міністерство  аграрної  політики  України  у  
взаємодії    з    іншими    виконавцями:   Міністерством   охорони  
навколишнього природного середовища України, Держкомземом України,  
Держводгоспом   України   та  науково-дослідними  установами  УААН  
землеохоронного профілю.

Залежно  від  територіального   поширення   та   завдань  
здійснюються  національний,  регіональний  і локальний моніторинги  
ґрунтів:

     національний -     охоплює    землі    сільськогосподарського  
призначення в Україні;

     регіональний -     охоплює    землі    сільськогосподарського  
призначення  в  межах   фізико-географічних   і   адміністративних  
одиниць, великих масивів зрошення та осушення;

     локальний  - проводиться на території окремих  землеволодінь та  
землекористувань.

1.2Порядок проведення моніторингу ґрунтів на землях  
                сільськогосподарського призначення

Моніторинг  ґрунтів  на  землях   сільськогосподарського  
призначення здійснюється шляхом:

     аналізу та  узагальнення архівного (базового) фонду даних;

     ґрунтово-агрохімічного  та еколого-меліоративного (суцільних  і  
вибіркових) обстежень ґрунтів,  агрохімічної паспортизації  земель  
сільськогосподарського призначення;

     функціонування  мережі  стаціонарних   ділянок   та   польових  
дослідів,  на  яких  ведуться  спеціальний,  кризовий  та науковий  
моніторинг  ґрунтів  і  забезпечуються   комплексні   дослідження,  
контроль   за  властивостями  ґрунтів,  розроблення  прогностичних  
моделей та ґрунтозахисних технологій;

     використання  даних  дистанційного  зондування  та  глобальної  
системи визначення місцезнаходження досліджуваних ділянок.

Агрохімічна паспортизація  орних земель проводиться раз  у  
5 років, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень - через кожні  
5-10 років,  а також на бажання землевласника,  землекористувача,  
при зміні власника земель сільськогосподарського призначення.

Дані  агрохімічної   паспортизації   земельних   ділянок  
надаються  у  вигляді  агрохімічного  паспорту,  форму  та порядок  
ведення якого встановлює Міністерство аграрної політики України.

Проведення     моніторингу     ґрунтів     на     землях  
сільськогосподарського призначення здійснюється в такому порядку:

     проведення  ґрунтово-агрохімічного  обстеження  та агрохімічної  
паспортизації земельних ділянок;

     проведення  вибіркових еколого-меліоративних  обстежень ґрунтів  
на зрошуваних і осушуваних землях;

     проведення  комплексних   та   спеціальних   спостережень   на  
стаціонарних  контрольних  ділянках  за  станом  ґрунтів  з  метою  
вивчення  процесів  трансформації та міграції біогенних і хімічних  
речовин у ґрунтах, а також розроблення прогностичних моделей;

     ведення польових  дослідів,  на яких забезпечуються  комплексні  
дослідження властивостей  ґрунтів,  їх  родючості  (з  урахуванням  
кількості   та   якості   рослинницької  продукції),  ефективності  
застосування мінеральних добрив,  хімічних  меліорантів  та  інших  
агрохімікатів, а також розробляються ґрунтозахисні технології;

     створення  та ведення  інформаційних   банків  даних  про  стан  
ґрунтів    на   землях   сільськогосподарського   призначення   та  
інформаційно-аналітичної   системи   для    розроблення    науково  
обґрунтованих  рекомендацій  щодо прийняття рішень про відвернення  
та   ліквідацію   наслідків   негативних   процесів,    планування  
ґрунтозахисних та інших заходів у сфері охорони родючості ґрунтів;

     проведення  комплексного аналізу та оцінки  змін якісного стану  
ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення;

     виявлення  негативних    явищ    і     кризових     територій,  
обґрунтування,  планування  заходів щодо їх усунення та підвищення  
родючості ґрунтів;

     підготовка  доповіді    про    стан    ґрунтів    на    землях  
сільськогосподарського призначення.

Результати   моніторингу   ґрунтів    та    агрохімічної  
паспортизації     земель     сільськогосподарського    призначення  
використовуються в процесі регулювання  правових  основ  земельних  
відносин,  при  проведенні економічної та грошової (нормативної та  
експертної) оцінки земель,  визначенні розмірів  плати  за  землю,  
плануванні   заходів   щодо   відтворення   родючості  ґрунтів  та  
підвищення урожайності сільськогосподарських культур,  коригуванні  
агротехнологій,   проведенні   еколого-агрохімічного   районування  
(зонування)     території,     визначенні     зон      виробництва  
сільськогосподарської  продукції  для  виготовлення  продуктів для  
дитячого та дієтичного харчування,  розробленні рекомендацій  щодо  
раціонального та екологічно безпечного застосування агрохімікатів.

1.3Виконавці моніторингу ґрунтів на землях  
     сільськогосподарського призначення та їхні повноваження

Система     моніторингу      ґрунтів      на      землях  
сільськогосподарського   призначення   базується  на  використанні  
існуючих організаційних структур суб'єктів системи  моніторингу  і  
функціонує   на   основі  єдиного  організаційного,  нормативного,  
науково-методичного,  метрологічного та  інформаційно-аналітичного  
забезпечення.

До  складу  виконавців  моніторингу  ґрунтів  на  землях  
сільськогосподарського  призначення   відповідно   до   визначених  
завдань належать:

     Міністерство  аграрної політики України,  Міністерство  охорони  
навколишнього  природного середовища України,  Держкомзем України,  
Держводгосп України та УААН.

Комплекс   робіт   щодо   організації   та    проведення  
моніторингу  ґрунтів  на землях сільськогосподарського призначення  
здійснюється  на   основі   програм   моніторингу   ґрунтів,   які  
розробляються і затверджуються згідно з чинним законодавством.

Центрдержродючість здійснює:

     науково-методичне  керівництво  ведення  моніторингу   ґрунтів  
разом  з Національним науковим центром "Інститут ґрунтознавства та  
агрохімії ім. О.Н.Соколовського", науковим центром "Агроекологія",  
Інститутом    землеустрою    Держкомзему    України,    Інститутом  
гідротехніки  і  меліорації  УААН  та  іншими   науково-дослідними  
установами УААН землеохоронного профілю;

     організацію  та      контроль      проведення       державними  
проектно-технологічними   центрами  охорони  родючості  ґрунтів  і  
якості   продукції   Автономної   Республіки   Крим   і   областей  
(регіональні   центри  "Облдержродючість")  ґрунтово-агрохімічного  
обстеження  ґрунтів  (суцільного  і   вибіркового),   агрохімічної  
паспортизації земель сільськогосподарського призначення;

     створення  та ведення національного інформаційного  банку даних  
про  стан  ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення та  
єдиної  інформаційно-аналітичної  системи  "Родючість  ґрунтів  на  
землях   сільськогосподарського   призначення   України".  Система  
розробляється   за   участю   науково-дослідних    установ    УААН  
землеохоронного  профілю  і  призначена  для  розроблення  науково  
обґрунтованих рекомендацій щодо прийняття рішень  про  відвернення  
та  ліквідацію  наслідків  негативних  процесів шляхом інтеграції,  
узагальнення та комплексного аналізу даних  засобами  уніфікованої  
технології   створення   і   ведення   розподілених   баз   даних,  
картографування еколого-агрохімічної  інформації  з  використанням  
географічних інформаційних систем;

     підготовку  та видання  щорічної  (періодичної)  доповіді  про  
стан ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення.

2.Агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення

Агрохімічна паспортизація  земель сільськогосподарського призначення - обов'язкове агрохімічне обстеження ґрунтів з видачею агрохімічного  паспорта поля, земельної ділянки, в  якому фіксуються початкові та поточні  рівні забезпечення поживними речовинами ґрунтів, рівні їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами.

Агрохімічний паспорт  земельної ділянки (поля) - документ, що містить дані щодо агрохімічної характеристики ґрунтів і стану їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами.

До агрохімічного  паспорту входить більше 20 показників якісного стану ґрунту: агрофізичні (гранулометричний склад, щільність ґрунту, продуктивна волога), агрохімічні (кислотність, рН, сума ввібраних основ, вміст гумусу, азоту, фосфору, калію, мікроелементів тощо), екотоксикологічні (вміст важких металів, залишків пестицидів, радіонукладів тощо).

Агрохімічну паспортизацію, як обов'язковий захід на всіх землях сільськогосподарського призначення, було запроваджено Указом Президента України від 2 грудня 1995 року № 1118/95 "Про суцільну агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення".

Агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення проводиться з метою здійснення державного контролю за зміною показників родючості та забруднення ґрунтів токсичними речовинами і радіонуклідами, раціонального використання земель сільськогосподарського призначення.

Агрохімічну паспортизацію здійснюють 25 державних проектно-технологічних центрів охорони родючості ґрунтів і якості продукції АР Крим і областей на чолі з Центрдержродючістю з періодичністю 5 років. Тобто протягом 5 років поновлюються показники у агрохімічному паспорті поля на всіх землях сільськогосподарського призначення.

2.1Основні завдання державної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення

Основними завданнями державної  агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення  є:

здійснення моніторингу  ґрунтів та державного контролю за якісним станом ґрунтів сільськогосподарських  угідь, як пріоритетних у складі земель сільськогосподарського призначення;

забезпечення власників  земельних ділянок сільськогосподарського призначення агрохімічними паспортами державного зразка, до яких записуються  дані щодо агрохімічної характеристики ґрунтів і стану їх забруднення  токсичними речовинами та радіонуклідами;

визначення, шляхом наукових досліджень, якісного стану ґрунту та ресурсної  родючості, які використовуються при  сертифікації земель (ґрунтів) сільськогосподарських  угідь; врегулюванні земельних відносин; бонітуванні ґрунтів та, на основі його даних, - економічній оцінці земель і грошовій оцінці земельних ділянок;

визначення умов для раціонального  використання органічних, мінеральних  та бактеріальних добрив, хімічних меліорантів та інших агрохімікатів, які забезпечують підвищення родючості  ґрунтів, запобігання забрудненню  довкілля;

підготовка висновків щодо зміни показників родючості ґрунтів  та екологічного стану земель для  здійснення економічного стимулювання заходів щодо охорони та використання земель і підвищення родючості ґрунтів.

2.2Принципи державної політики у сфері діяльності, пов'язаної з проведенням державної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення

Основними принципами державної  політики у сфері державної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення є:

державна підконтрольність охорони ґрунтів, зміни показників їх якісного стану внаслідок господарської  діяльності шляхом проведення в обов'язковому порядку заходів з державної  агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення;

проведення державного обліку показників стану родючості ґрунтів  сільськогосподарських угідь;

пріоритет вимог ґрунтоохоронних  технологій при використанні земель сільськогосподарського призначення  над економічними інтересами їх власників  і користувачів, у тому числі орендарів;

впровадження добровільної сертифікації земель (ґрунтів) сільськогосподарських  угідь;

публічність використання коштів державного та місцевих бюджетів для  економічного стимулювання заходів  щодо охорони та використання земель і підвищення родючості ґрунтів.

2.3ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ АГРОХІМІЧНОЇ ПАСПОРТИЗАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Регулювання у сфері державної  агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення  здійснюють Верховна Рада України, Кабінет  Міністрів України та центральний  орган виконавчої влади з питань аграрної політики.

До повноважень Верховної  Ради України у сфері державної  агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення  належить визначення засад державної  політики у цій сфері.

До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері  державної агрохімічної паспортизації  земель сільськогосподарського призначення  належить:

забезпечення здійснення державної  політики у сфері державної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення;

визначення переліку показників стану родючості ґрунтів сільськогосподарських  угідь, які підлягають державному обліку та порядку його проведення;

розробка і затвердження в межах своїх повноважень  нормативно-правових актів у сфері  державної агрохімічної паспортизації  земель сільськогосподарського призначення;

вирішення інших питань у  сфері державної агрохімічної паспортизації  земель сільськогосподарського призначення  відповідно до закону.

Центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики встановлює форму агрохімічного  паспорта земельної ділянки та порядок  його ведення, а також формує державну систему охорони ґрунтів, яка  проводить заходи з державної  агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

На державну систему охорони  ґрунтів покладається проведення заходів  з державної агрохімічної паспортизації  земель сільськогосподарського призначення.

До державної системи  охорони ґрунтів входять: Державна служба охорони ґрунтів (далі - Держґрунтоохорона), що утворюється у складі центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики як урядовий орган  державного управління, її територіальні  органи; Державний технологічний  центр охорони родючості ґрунтів (далі - Центрдержродючість) і державні проектно-технологічні центри охорони  родючості ґрунтів і якості продукції (далі - регіональні центри Держродючість).

Організаційна структура і  штатна чисельність державної системи  охорони ґрунтів затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики за поданням Держґрунтоохорони.

Держґрунтоохорона координує  проведення Центрдержродючістю та регіональними  центрами Держродючість заходів  з державної агрохімічної паспортизації  земель сільськогосподарського призначення  на території України.

Центрдержродючість організовує, здійснює наукове керівництво та науково-методичне забезпечення проведення заходів з державної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення, а також формує національний інформаційний банк даних про  стан ґрунтів сільськогосподарських  угідь.

Здійснення заходів з  державної агрохімічної паспортизації  земель сільськогосподарського призначення  у регіонах покладаються на регіональні  центри Держродючість.

Регіональним центрам Держродючість  надається право видачі агрохімічного  паспорта земельної ділянки - документа  державного зразка, у якому наведено показники родючості ґрунтів на земельній ділянці, стан їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами; висновків щодо зміни показників родючості ґрунтів та екологічного стану земель для здійснення економічного стимулювання заходів щодо охорони та використання земель і підвищення родючості ґрунтів; а також формування регіональних інформаційних банків даних про стан ґрунтів сільськогосподарських угідь.

Центрдержродючість забезпечує виготовлення, а регіональні центри Держродючість - зберігання бланків  агрохімічного паспорта земельної  ділянки.

До повноважень Держґрунтоохорони  та її територіальних органів у сфері  державної агрохімічної паспортизації  земель сільськогосподарського призначення  належить:

організація розроблення та контроль за впровадженням загальнодержавних  і регіональних програм з державної  агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення;

здійснення державного контролю за охороною ґрунтів сільськогосподарських  угідь, зміною показників їх якісного стану внаслідок господарської  діяльності, станом їх забруднення  токсичними речовинами та радіонуклідами, додержанням ґрунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських  культур;

участь у розробленні, сприяння впровадженню механізму економічного стимулювання заходів щодо охорони  та використання земель і підвищення родючості ґрунтів згідно з даними державної агрохімічної паспортизації  земель сільськогосподарського призначення;

організація підготовки за даними державної агрохімічної паспортизації  земель сільськогосподарського призначення  Національної доповіді про стан родючості  ґрунтів;

подання органам виконавчої влади або органам місцевого  самоврядування клопотання про обмеження  чи припинення робіт, які ведуться з  порушенням агротехнічних і ґрунтозахисних технологій;

підготовка експертних висновків  щодо порушень законодавства України  у сфері охорони ґрунтів сільськогосподарських  угідь, а також про пестициди  і агрохімікати у галузі рослинництва;

участь у підготовці пропозицій щодо розподілу та використання коштів, передбачених Законом України "Про плату за землю", на фінансування заходів з державної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення як основної складової їх моніторингу; відшкодування витрат власників землі та землекористувачів, пов'язаних з господарюванням на землях гіршої якості; економічного стимулювання заходів власників землі та землекористувачів щодо охорони та використання земель і підвищення родючості ґрунтів;

здійснення міжнародного співробітництва  у сфері державної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення і представлення  інтересів України з питань охорони  родючості ґрунтів у міжнародних  організаціях відповідно до законодавства;

виконання інших функцій, що випливають з покладених на Держґрунтоохорону  та її територіальні органи завдань.

До повноважень Центрдержродючості та регіональних центрів Держродючість  у сфері державної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення належить:розроблення  пропозицій та здійснення єдиної науково-технічної  політики у сфері державної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення;

узагальнення практики застосування законодавства у сфері державної  агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення, розроблення пропозицій щодо їх вдосконалення  та внесення на розгляд Держґрунтоохороні;

участь у розробленні  державних, міждержавних, регіональних програм наукових досліджень у сфері  державної агрохімічної паспортизації  земель сільськогосподарського призначення;

проведення заходів з  державної агрохімічної паспортизації  земель сільськогосподарського призначення;

розроблення агрохімічних паспортів  земельних ділянок, а також на підставі їх даних - висновків щодо зміни показників родючості ґрунтів  та екологічного стану земель для  здійснення економічного стимулювання заходів щодо охорони та використання земель і підвищення родючості ґрунтів;

проведення робіт із сертифікації земель (ґрунтів) сільськогосподарських  угідь;

визначення, шляхом наукових досліджень, якісного стану ґрунту та ресурсної  родючості, які використовуються при  врегулюванні земельних відносин; бонітуванні  ґрунтів та, на основі його даних, - економічній  оцінці земель, грошовій оцінці земельних  ділянок;

проведення комплексного аналізу  агроекологічної ситуації на землях сільськогосподарського призначення, вивчення стану їх радіоактивного забруднення  внаслідок Чорнобильської катастрофи та впливу діючих атомних електростанцій;

участь у проведенні державного обліку показників стану родючості  ґрунтів сільськогосподарських  угідь;

проведення досліджень з  розроблення механізму економічного стимулювання застосування ґрунтозахисних технологій та заходів щодо охорони  та використання земель і підвищення родючості ґрунтів згідно з даними агрохімічного паспорта земельної  ділянки;

підготовка за даними державної  агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення  Національної доповіді про стан родючості  ґрунтів;