Морфологія, естетика та дизайн сучасних транспортних засобів

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………...3

 

    1. Наземний транспорт…………………………………………………
      1. Коротка історія розвитку наземного транспорту
      2. Класифікація засобів наземного транспорту
      3. Формоутворення конструкцій наземних транспортних засобів
    2. Морфологія, естетика та дизайн сучасних транспортних засобів
      1. Матеріал, технологія й конструкція
      2. Технологічність форми, функція, образ

 

Висновки

 

Список використаної літератури

 

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Наземний транспортний засіб - це транспортний засіб , що переміщається тільки або переважно по землі. Таким чином воно бере участь у наземному повідомленні.

Основною метою або відповідно областю застосування є транспортування людей (пасажирський транспорт) або вантажів (вантажний транспорт) по землі, а також обробка землі або обробка рослин, наприклад, орання, буріння, поворот сіна, розрівнювання, екскавація, що означає постійний контакт із землею. Таким чином вони відрізняються від інших типів транспортних засобів, таких як водні транспортні засоби і повітряні транспортні засоби, а також від їх змішаних форм. Підвидами є амфібії (як водне, так і наземний транспортний засіб) та автомобільно-залізничний транспортний засоби (рейкові транспортні засоби. Вони використовуються, як правило, для перевезення пасажирів і вантажів.

Наземні транспортні засоби служать здебільшого в якості транспортних засобів або спортивного снаряда. Вони можуть забезпечуватися двигуном (наприклад, механічний транспортний засіб, моторвагонний рухомий склад) або без нього (приводяться силою м'язів транспортні засоби, що приводяться вітром транспортні засоби, санчата і т.д.) вони можуть пересуватися по рейках, можуть бути керованими чи ні.

Раніше для приводу сільськогосподарських транспортних засобів велику роль грали тяглові тварини, особливо домашні коні (наприклад, карета, колісниця) або конка), рогата худоба (волова упряжка), осли, мули собаки (нарти) [3].

До участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Місце переїзду автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів транспортними засобами на гусеничному ходу для виконання сільськогосподарських робіт встановлюється власником дороги, вулиці та залізничного переїзду спільно з Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України.

Пересування транспортних засобів на гусеничному ходу дозволяється тільки на місцевих шляхах без твердого покриття при мінусовій температурі атмосферного повітря.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Наземні транспортні засоби
    1. Коротка історія розвитку наземних транспортних засобів

 

Перші зразки автомобілів були створені ще в 1885-1886 рр. німецькими інженерами К. Бенцом і Г. Даймлером, коли з'явилися нові типи двигунів, що працюють на рідкому паливі. У 1895 р. ірландець Дж. Данлоп винайшов пневматичні гумові шини з каучуку, що значно підвищило комфортабельність автомобілів. У 1898 р. в США виникло 50 компаній, що виробляли автомобілі, в 1908 р. їх було вже 241. У 1906 р. в США був виготовлений трактор на гусеничної тязі з двигуном внутрішнього згоряння, що значно підвищило можливості обробки земель (до цього сільськогосподарські машини були колісними, з паровими двигунами). З початком світової війни 1914-1918 рр. . з'явилися броньовані гусеничні машини - танки, вперше використані у військових діях в 1916 р. Друга світова війна 1939-1945 рр. . вже повністю була «війною моторів». На підприємстві американського механіка- самоучки Г. Форда , який став великим промисловцем , в 1908 р. був створений «Форд-Т» - автомобіль для масового споживання, першим у світі запущений в серійне виробництво. На час початку другої світової війни в розвинутих країнах світу експлуатувалося понад 6 млн. вантажних і більше 30 млн. легкових автомобілів і автобусів. Здешевленню експлуатації автомобілів сприяла розробка в 1930-і рр. . німецьким концерном «ІГ Фарбіндустрі» технології виробництва високоякісного синтетичного каучуку.

Розвиток автомобілебудування висувало попит на більш дешеві і міцні конструкційні матеріали, більш потужні і економічні двигуни , сприяло будівництву доріг і мостів. Автомобіль став найбільш яскравим і наочним символом технічного прогресу XX століття.

Розвиток автомобільного транспорту в багатьох країнах створило конкуренцію залізницям , які зіграли величезну роль в XIX столітті , на початковому етапі розвитку індустрії. Загальним вектором розвитку залізничного транспорту було збільшення потужності локомотивів , швидкості руху і вантажопідйомності поїздів. Ще в 1880- х рр. . з'явилися перші електричні міські трамваї , метрополітен , що забезпечили можливості зростання міст. На початку XX століття розгорнувся процес електрифікації залізниць. Перший дизельний локомотив (тепловоз) з'явився в Німеччині в 1912 р. [1].

 

 

 

 

 

 

 

 

    1. Класифікація засобів наземного транспорту

 

Автомобіль — це транспортна безрейкова машина на колісному або напівгусеничному ходу, що приводиться в рух власним двигуном і призначається для перевезень вантажів, людей та виконання спеціальних завдань.

Автомобілі, а також причіпні засоби становлять рухомий склад автомобільного транспорту.

А в т о м о б і л ь н и й р у х о м и й с к л а д за призначенням поділяють на:

• вантажний;

• пасажирський;

• спеціальний.

До вантажного автомобільного рухомого складу належать:

• вантажні автомобілі;

• автомобілі-тягачі;

• причепи;

• напівпричепи.

Вантажні автомобілі за х а р а к т е р о м в и к о р и с т а н н я бувають:

Ф загального призначення, кузови яких мають форму бортової платформи;

+ спеціалізовані, кузови  яких пристосовані для перевезення тільки певних вантажів (самоскиди — для перевезення сипких і в'язких вантажів, цистерни — для транспортування рідких вантажів, рефрижератори — для перевезення швидкопсувних вантажів).

За к о н с т р у к т и в н о ю с х е м о ю розрізняють:

• одиночні вантажні автомобілі;

+ автопоїзди (тягач із  причепом, напівпричепом).

За в а н т а ж о п і д й о м н і с т ю вантажні автомобілі поділяють на такі класи:

+ особливо малої вантажопідйомності (до 0,5 т);

4 малої (0,5...2 т);

4 середньої (2...5 т);

+ великої (5... 15 т);

4 особливо великої (понад 15 т — позадорожній автомобіль).

За п о в н о ю м а с о ю вантажні автомобілі поділяють на сім класів: 1) до 1,2 т; 2) 1,3...3; 3) 3...5; 4) 5...8; 5) 8...16; 6) 16...40; 7) понад 40 т.

До пасажирського автомобільного рухомого складу належать:

• легкові автомобілі, що призначаються для перевезення пасажирів (від 2 до 8, ураховуючи водія) та багажу;

• автобуси, які призначаються для перевезення 9 і більше чоловік (ураховуючи водія).

З а л е ж н о від р о б о ч о г о о б ' є м у ц и л і н д р а д в и г у н а

(л) розрізняють п'ять класів  легкових автомобілів:

+ особливо малий (1,2 л);

+ малий (1,3...1,8 л);

+ середній (1,9...3,5 л);

• великий (понад 3,5 л);

+ найвищий (не регламентується).

Автобуси за п р и з н а ч е н н я м поділяють на: + міжміські;

+ міські; + місцевого сполучення. Окрему групу становлять туристичні автобуси.

За д о в ж и н о ю автобуси поділяють на такі класи:

+ особливо малі (до 5 м);

• малі (6...7,5 м);

* середні (8...9,5 м);

+ великі (10,5... 12 м);

4 особливо великі (16,5 м  та більше).

До спеціального автомобільного рухомого складу належать автомобілі, причепи й напівпричепи для нетранспортних робіт, відповідно обладнані (санітарні, пожежні, сміттєзбиральні, автокрани, автомобілі-автовишки тощо).

Автомобілі всіх типів за пристосованістю до роботи в різних дорожніх умовах поділяють на дві групи:

# автомобілі нормальної (звичайної) прохідності, що призначаються для руху по вдосконалених дорогах (мають один ведучий міст);

• автомобілі підвищеної прохідності, які призначаються для роботи у важких дорожніх умовах або навіть в умовах бездоріжжя (в них усі мости й колеса ведучі).

Щоб розрізняти автомобілі за вказаною ознакою, використовують так звану «колісну формулу». Це умовна характеристика ходової частини автомобіля, в якій перша цифра відповідає загальній кількості коліс, а друга — кількості ведучих коліс: 4 х 2, 6 х 4 (автомобілі нормальної прохідності); 4 х 4, 6 х 6 (автомобілі підвищеної прохідності).

Кожний автомобільний завод випускає основну (базову) модель автомобіля та її модифікації, що відрізняються від базової деякими показниками й конструкцією. В інструкції, яка додається до автомобіля заводом-виготовлювачем, наводяться дані його технічної характеристики, куди входять такі о с н о в н і п о к а з н и к и : колісна формула; номінальна вантажопідйомність у тоннах (кілограмах) або кількість місць; повна маса в тоннах (кілограмах); габаритні розміри в метрах (міліметрах); тип двигуна та його модель; найбільша швидкість із повним навантаженням (км/год); контрольна витрата палива (л/100 км).

Функціональні властивості автомобілів:

Надійністю називається властивість автомобіля виконувати перевезення вантажів або пасажирів, зберігаючи свої експлуатаційні показники (продуктивність, економічність, рентабельність) у межах, що відповідають заданим режимам і умовам експлуатації, технічного обслуговування, ремонту та зберігання. Надійність автомобіля зумовлюється безвідмовністю, довговічністю, збереженістю, ремонтопридатністю його частин.

Безвідмовність — це властивість автомобіля (його агрегатів, вузлів) зберігати працездатність протягом певного часу в заданих умовах експлуатації.

Довговічність — це властивість автомобіля (його частин) зберігати працездатність (за встановленої системи технічного обслуговування й ремонтів) до настання граничного стану. Граничним називається стан автомобіля, коли його дальша експлуатація має бути припинена через несправності, що не можна усунути.

До п о к а з н и к і в д о в г о в і ч н о с т і а в т о м о б і л я належать: середній термін служби (до капітального ремонту, списання); ресурс, тобто тривалість роботи від початку експлуатації (або після капітального ремонту) до настання граничного стану.

Збереженість — властивість автомобіля зберігати експлуатаційно-технічні показники протягом певного часу простою, транспортування та експлуатації. Збереженістю визначаються доцільні терміни зберігання, консервації та допустимі відстані (проміжки часу) транспортування, після чого автомобіль залишається придатним для подальшої експлуатації без ремонту. Збереженість автомобіля залежить від якості його виготовлення, інтенсивності процесів старіння, що відбуваються в його елементах, зовнішніх чинників (температури й вологості повітря, агресивності середовища, рівня радіації), якості консервації й обслуговування під час зберігання, а також властивостей застосовуваних експлуатаційних матеріалів.

Ремонтопридатність — властивість автомобіля (агрегатів, вузлів, деталей), що полягає в його пристосованості до запобігання, виявлення та усунення причин і наслідків пошкоджень (відмов) проведенням технічного обслуговування й ремонтів. Ремонтопридатність характеризується затратами праці, часу й коштів на підтримання та відновлення працездатності. Економічна доцільність витрат на ремонт визначається з урахуванням простоїв автомобіля та терміну служби деталі після ремонту.

Чим вищий рівень безвідмовності, довговічності та збереженості автомобіля, тим менші затрати праці й коштів на підтримання його працездатності, тим менший час його простоїв під час технічного обслуговування та ремонту за період експлуатації й тим вища ремонтопридатність [1. - ст.5].

Конструкція та технічний стан транспортних засобів, а також їх частини мають відповідати вимогам, порядок визначення яких установлює Кабінет Міністрів України , та забезпечувати:

безпеку людей, які користуються транспортними засобами чи беруть участь у дорожньому русі;

відповідність нормам стосовно викидів забруднювальних речовин, парникових газів, електромагнітних завад, рівню шуму та інших чинників негативного впливу на людину та довкілля;

запобігання пошкодженню транспортними засобами доріг та їх облаштування;

ефективне використання енергетичних ресурсів, частин і експлуатаційних матеріалів;

захист від незаконного використання транспортних засобів та запобігання пошкодженню вантажів;

збереження властивостей безпеки від моменту виготовлення транспортного засобу до його утилізації;

відповідність іншим вимогам законодавства.

Транспортні засоби та частини до них повинні відповідати вимогам нормативної і конструкторської документації та мати маркування для їх ідентифікації.

Технічні вимоги до обладнання, що встановлюється на таксі, визначає центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту.

До міжнародних перевезень пасажирів та вантажів допускаються транспортні засоби, на які є документи, що підтверджують їх відповідність вимогам щодо безпеки руху, екологічної безпеки та енергозбереження країн, на територію яких передбачено в'їзд, ліцензійна картка , а також національні реєстраційні документи, документи стосовно страхування, номерні та розпізнавальні знаки.

Причепи та напівпричепи, які використовуються для міжнародних перевезень вантажів, можуть мати реєстраційні документи, номерні та розпізнавальні знаки іншої держави, у якій вони зареєстровані.

Конструкція та технічний стан транспортних засобів, які використовуються при виконанні міжнародних перевезень, мають відповідати вимогам законодавства України та іноземної держави, дозвіл на проїзд територією якої одержав власник транспортного засобу.

У транспортному засобі, призначеному для міжнародних перевезень небезпечних вантажів, крім документів, що підтверджують їх відповідність вимогам, визначеним цією статтею, мають бути документи про допущення до перевезень таких вантажів, які видаються в порядку, встановленому уповноваженим органом.

У транспортному засобі, призначеному для міжнародних перевезень швидкопсувних вантажів, крім документів, що підтверджують їх відповідність вимогам, визначеним цією статтею, мають бути документи про допущення до перевезень таких вантажів, які видаються в порядку, встановленому уповноваженим органом.

На території України повинні виконуватися вимоги встановлення та використання на транспортних засобах, які призначаються для міжнародних перевезень, контрольних приладів реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв, передбачені законодавством країн, на території яких виконуються перевезення [5].

Сухопутний транспорт поділяється на залізничний, автобусний і автомобільний (місткістю до 8 людей). Рух сухопутного транспорту підпорядковується розкладу регулярних перевезень, однак перевезення можуть здійснюватись і поза розкладом. До таких перевезень відносяться спеціальні туристичні подорожі, чартерні або екскурсійні автобусні поїздки. Існує також і спеціалізований автотранспорт, який перевозить туристів за маршрутами аеропорт — місто, вокзал — місто (трансфер). Поширеним є прокат транспортних засобів у країні перебування туристів.

Види транспорту дуже різняться за своїми характеристиками. Кожен з них має як безсумнівні переваги, так і очевидні недоліки, що і необхідно враховувати при виборі транспортних засобів для подорожування. В таблиці 1.2 показана привабливість основних транспортних засобів для міжнародних туристичних подорожей.

При виборі засобів пересування керуються відстанню, а при вибору типу транспортного засобу — його комфортністю (швидкість, місткість, зручності). В пасажирських перевезеннях на далекі відстані домінує повітряний транспорт. У перевезеннях на короткі відстані найбільшою популярністю користується автомобільний транспорт, що стимулюється як зростаючою автомобілізацією населення, так і технологічними змінами в автомобілебудуванні в бік збільшення швидкості, комфортності та зменшення енергомісткості. У внутрішньоконтинентальних перевезеннях пасажирів автомобільний транспорт переважив залізничний [6, с. 229].

Конструкція транспортних засобів повинна відповідати вимогам сучасних правил, нормативів і стандартів, встановленим рівням викидів забруднюючих речовин в атмосферу, а нормативно-технічна документація має бути узгоджена з відповідними уповноваженими державними органами.

Перед початком серійного виробництва транспортних засобів або їх складових частин проводяться спеціальні випробування і за їх позитивними наслідками видається сертифікат встановленої форми. Сертифікаційні випробування проводяться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та господарювання, а також громадяни-підприємці, які здійснюють провадження господарської діяльності з виробництва механічних транспортних засобів, повинні мати відповідне свідоцтво про погодження конструкції механічного транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Підприємства, установи, організації та інші суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, які мають право здійснювати оптову або роздрібну торгівлю та оформлення відповідних документів на реалізацію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, зобов'язані вести облік реалізованих транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери. Порядок оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, визначається Кабінетом Міністрів України.

Облік підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, які здійснюють оптову або роздрібну торгівлю і оформлення відповідних документів на реалізацію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснюється Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України. Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України створює та веде реєстр таких підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів господарювання.

Облік підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, які здійснюють оптову або роздрібну торгівлю і оформлення відповідних документів на реалізацію тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснюється уповноваженим органом Міністерства аграрної політики України. Уповноважений орган Міністерства аграрної політики України створює та веде реєстр таких підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів господарювання.

Переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України.

Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси і її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії.

При переобладнані п'яти і більше транспортних засобів повинні виконуватися вимоги статті 30 цього Закону.

Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах[7].

 

 

 

Конструкция автомобиля

Части автомобиля

Кузов

Рама

Платформа • Антикрыло • Body-on-frame • Бампер • Полукабриолет • Шасси • Запасное колесо • Зоны деформации • Бамперы Дагмар • Крыша багажника • Крыло • Боковые крылья • Радиаторная решётка • Крыша • Воздухозаборник • Монокок • Обвес • Стойка • Понтонные крылья • Заднее крыло • Шейкер-ковш • Спойлер • Подрамник • Tonneau

Отделения

Багажник • Капот

Двери

Двери типа «Крыло бабочки» • Двери типа «Крыло чайки» • Заднепетельные двери • Ламбо-двери • Сдвижные двери • Верхнеподвесные двери

Окна

Парниковые • Люк • Электростекло • Quarter glass • Лобовое стекло • Стеклоочиститель • Тонировка

Другое

Curb feeler • Наклейка на бампер • Hood ornament • Japan Black paint • Monsoonshield • Nerf bar • Автомобильная шина • Фаркоп • Грузовое приспособление • Веткоотбойник

Оборудование экстерьера

Автомобильная светотехника

Фонари дневного света • Фары • Скрытые фары • Лампы высокой интенсивности • Световозвращатель • Лампа направленного света • Указатели поворота

Опознавательные знаки и другое

Идентификационный номер транспортного средства • Автомобильные номера • Vanity plate • Парковочный радар • Противоугонная система • Очистительная жидкость лобового/ветрового стекла • Боковые зеркала заднего вида

Оборудование интерьера

Датчики для водителя

Резервная камера • Турбонаддув • Зуммер • Онбордер • Электронные приборы • Топливомер • GPS и GPS-приёмник • Индикатор на лобовом стекле • Idiot light • Индикатор сбоя • Ночное виденье • Одометр • Антирадар • Детектор дальнего света • Спидометр • Тахометр • Бортовой компьютер

Управление

Боуденовский трос • Круиз-контроль • Электронное управление дроссельной заслонкой • Коробка передач • Стояночный тормоз • Manettino dial • Автомобильный руль • Заслонка • Ручное управление[2].

Защита от угона

Ключ • Автосигнализация • Иммобилайзер • Клаксон • Автоматическое определение местоположения автомобиля • VIN etching • Центральный замок

Безопасность и сиденья

Подушка безопасности • Подлокотник • Автоматические ремни безопасности • Нераздельное сиденье • Сиденье • Защита от детей • Тёщино место • Ремень безопасности

Другое

Кондиционер • Ancillary power • Аудиосистема • Автомобильный телефон • Центральная консоль • Приборная панель • Спущенная шина • Вещевой ящик • Гидроусилитель руля • Зеркало заднего вида • Солнцезащитный козырёк

Создатели

Конструкторские автомобильные фирмы

Bertone • BMC • Cardi • Castagna • Coggiola • Colani • DC Design • EDAG • Fioravanti • Ghia • Heuliez • I.A.D. • I.DE.A • IED • ItalDesign • Karmann • Michelotti • Pininfarina • Rinspeed • Sbarro • Spada • Stola • Torino Design • Zagato • Zender

Конструкторы

Джорджетто Джуджаро • Раймонд Лоуи • Алек Иссигонис • Баттиста Фарина «Пинин» • Виталий Андреевич Грачёв • Луиджи Колани • Михаэль Мауэр • Фердинанд Порше • Энцо Феррари


 

 

Якщо розглядати сучасні легкові автомобілі, то вони все більше стають втіленням мрії для поціновувачів цього виду транспорту. Наприклад, Opel ADAM відкриває новий рівень індивідуалізації і динаміки. Унікальний двоколірний дах, «плаває в повітрі», відразу виділяє ADAM серед інших автомобілів. При довжині 3,70 м і ширині 1,72 цей компактний трьохдверний автомобіль має дуже акуратну зовнішність і відрізняється чудовою маневреністю в міських умовах.

ADAM - перший Opel з новою передньою частиною. Широка і низька радіаторна решітка у формі трапеції обрамляє оновлений хромований молдинг у формі крила з емблемою Opel.

Завдяки круглим вказівниками повороту, розташованим з боків радіаторної решітки, створюється враження, що ADAM сяє доброзичливою посмішкою.

Головними акцентами чіткого силуету ADAM є короткий капот, плавна лінія даху і лаконічна задня частина. Завдяки глянцевим чорним елементам, що візуально відокремлюють дах від кузова, створюється враження, що дах автомобіля буквально «парить в повітрі». Хромована окантовка підкреслює чіткі контури бічних вікон. Шильдик з назвою моделі знаходиться на фіксованому бічному склі, яке плавне переходить у заднє вікно. Ще більшу виразність зовнішності автомобіля надає нижня частина дверей, виконана у формі леза, і характерна «хвиля» навколо зовнішніх ручок дверей.

Додатковий акцент на рельєфній і впевненій задній частині ADAM роблять опуклі крила і виразні задні ліхтарі. Той же стиль простежується і в передніх фарах, оброблених глянцевими хромованими вставками. Як і в Astra GTC, в ADAM передбачена сенсорна панель, за допомогою якої можна відкривати і закривати багажник і яка «полегшує» дизайн задньої частини.

Салон

ADAM хороший не тільки  зовні. До оформлення салону творці  моделі підійшли не менш відповідально. На вибір представлено три  варіанти оздоблення, які абсолютно різняться по духу. Крім того, в ADAM можна вибрати один з 20 варіантів кольорів, малюнків і текстур оздоблення приладової панелі, але незмінним залишається лише одне: найвища якість усіх використовуваних матеріалів.

Відчуття затишку всередині салону створює поєднання пружних поверхонь і плавних ліній. В оформленні як кузова, так і салону Adam чітко простежується скульптурна артистичність при типово німецькій увазі до деталей.

Опуклі елементи навколо вентиляційних отворів схожі на рельєфні м'язи. Двохколірне оздоблення приладової панелі, що перекликається з оздобленням сидінь, зливається з оздобленням двері, візуально розширюючи простір передньої частини салону і створюючи відчуття простору, властиве моделям представницького класу. Під м'якою тканинною і вініловою оббивкою дверей прокладений шар пеноматеріалу. Круглі циферблати приладів і перемикачі з хромованим оформленням створюють ауру спортивної точності - хоча і в спортивному стилі. Хромовані елементи оздоблення відмінно поєднуються з червоним підсвічуванням приладів. Рельєфне кермо з акуратною кришкою подушки безпеки не тільки відмінно виглядає, але й дарує дуже приємні тактильні відчуття. Матовий приладовий циферблат з хромованим ободом виглядає дуже ефектно.

Три частини салону - верхня частина приладової панелі, двері і центральна консоль - оброблені високоякісними декоративними матеріалами в колір кузова або текстурованими матеріалами з принтами, які перегукуються з тканинною або шкіряною оббивкою салону. Рішення - за вами.

Опціональний фіксований скляний дах наповнює салон ADAM світлом. І можна не боятися, що погана погода все зіпсує. У ADAM можна насолоджуватися блакитним небом у будь-який час доби і року[8].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок:

Отже, виходячи із всього вище сказано

Список використаної літератури:

  1. Кисликов В. Ф., Лущик В. В. К44 Будова й експлуатація автомобілів: Підручник. —  6-те вид. - К.: Либідь, 2006. — 400 с. І8ВИ 966-06-0416-5.
  2. http://www.osvita-plaza.in.ua/publ/vsesvitnja_istorija_xx_stolittja/razvitie_nazemnogo_i_morskogo_transporta/493-1-0-62232
  3. http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8F
  4. http://ru.wikipedia.org/wiki/%CD%E0%E7%E5%EC%ED%EE%E5_%F2%F0%E0%ED%F1%EF%EE%F0%F2%ED%EE%E5_%F1%F0%E5%E4%F1%F2%E2%EEс
  5. http://kodeksy.com.ua/pro_avtomobil_nij_transport/statja-20.htm
  6. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). - 3-є вид., перероб. та доп. - K.: «Альтерпрес», 2005. - 436 с.
  7. http://avto.nvc.kiev.ua/index.php/avtodocs/2011-04-06-10-10-01?start=5
  8. http://www.ua.opelukraine.com/vehicles/opel-range/cars/adam/highlights/design.html

 


Морфологія, естетика та дизайн сучасних транспортних засобів