Міжнародні біржі

Вступ

Товарна біржа являє собою самостійну спеціалізований заклад, юридична особа, лист про інтереси добровільного об'єднання комерційних посередників та його службовців (біржове суспільство) щодо торгових операцій на спеціальному місці, по спільно розробленим і виконуваних правил на (що стають це організованим) велико оптовому товарному ринку. Мета її - створити механізм управління вільної конкуренцією і з її допомогою виявити реальні ринкові ціни з урахуванням зміни попиту й пропозиції.

Міжнародну торгівлю важко навіть уявити без товарних бірж, міжнародних картелів, аукціонів та ярмарків.

В "Oxford Paperback Encyclopedia" відсутнє поняття "товарна біржа" (commodlity exchange). Розглянемо, яке тлумачення біржі наведено в "Большом энциклопедическом словаре" (1998 р., с. 131): "Біржа (гол. — beurs, нім. — Borse) — форма регулярно діючого оптового ринку товарів, що продаються за стандартами і зразками (товарна Б.), цінних паперів (фондова Б.) та іноземної валюти (валютна Б.), а також робочої сили (Б. праці). Товарна біржа концентрує оптовий оборот масових, переважно сировинних і продовольчих товарів (кольорові метали, зерно, бавовник, цукор тощо). Вирізняють універсальні та спеціалізовані (за окремими товарами або їх групами) товарні біржі. На офіційних фондових біржах дозволяються операції з акціями лише великих компаній; у багатьох країнах виникають неофіційні фондові біржі, на яких перебувають в обігу будь-які цінні папери.[1]

Члени біржі поділяються на брокерів і дилерів.

Брокер (комісіонер) — посередник при укладанні угод між продавцем і покупцем, страхувальником і страховиком, судновласником і фрахтувальником.

Брокерські компанії – це брокерські фірми, контори, представництва, асоціації, які створені для спільного надання посередницьких послуг при проведенні торгових, біржових операцій. Завдання брокерських компаній:

• зводити разом покупців і продавців;
• діяти в якості агента продавця і покупця;
• здійснювати операції купівлі-продажу;
• отримувати за свої послуги платню – комісійну або брокерську винагороду.

Дилер (англ. dealer-торговець) — фізична особа або фірма, що займаються купівлею-продажем цінних паперів, валют, товарів і що діє від свого імені і за свій рахунок.

Дилером може виступати Банк, член фондової біржі, що займається купівлею-продажем цінних паперів, валюти, дорогоцінних металів і що діє від свого імені і за свій рахунок.[2]

Дилерами також можуть бути гуртові або рідше роздрібні посередники які ведуть операції від свого імені та за свій рахунок. Прибуток дилера формується з різниці цін (курсів) продавця і покупця, а також за рахунок зміни цін (курсів) в часі.

Дилер регіональний — дилер, який взяв на себе відповідальність розповсюджувати товар постачальника на визначеній території (області) зі збереженням цілей, методів та етичних норм постачальника.

Термін дилер в законодавстві України

Дилер - юридична або фізична особа, яка, виконуючи функції продавця, здійснює закупівлю машин для наступного їх продажу і надає послуги з технічного сервісу - ст.1 Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин"

Дилер - працівник банку, якому доручається здійснення операцій на грошовому ринку, операцій з цінними паперами, валютою тощо від імені банку та його клієнтів - п.1.10 Положення про організацію операційної діяльності в банках України затвердженого Постановою правління Національного банку України.

Величина брокерської комісії звичайно пропорційна сумі угоди і регламентується біржовим комітетом (радою).

1. Міжнародні біржі

Міжнародна біржа - особливий вид постійно чинного оптового ринку, охоплюючи кілька держав, у якому відбуваються угоди купівлі-продажу визначених біржових товарів.

Міжнародні біржі обслуговують конкретні світові товарні і фондові ринки. Можуть брати участь представники ділових кіл різних країн.

Для них характерне:

- забезпечення вільного перекладу прибутку, отриманої від біржових угод;

-  висновок спекулятивних (арбітражних) угод (угода дозволяє одержання прибутку різниці котирувальних цін).

Біржі встановлюють стандарти на біржові товари, рівень цін (котирування) на товари та цінні папери, аналізують кон'юнктуру попиту і пропозицій, поширюють ділову інформацію.

Міжнародні біржі обслуговують конкретні світові товарні і фондові ринки. У діяльності таких бірж можуть брати участь представники ділових кіл різних країн. Міжнародний характер товарних бірж визначається кількома критеріями. Передусім це б мали бути центри, обслуговування потреб усього світового ринку відповідними товарами, ціни на які відбиваються в залежності від попиту й пропозиції.

За цим критерієм міжнародними є чимало японських бірж, провідні операції з екзотичними товарами, такими як каракатиці або червонясті боби. Невеликий об’єм операцій та обмеженість учасників також позбавляють бірж міжнародного статусу. Як приклад можна навести ринок зернових англійської біржі «Болтікексчейндж» чи ринок кави й какао-бобів на Паризької біржі МАТИФ.[3]

Міжнародний статус біржі передбачає також вільний валютний, торговельний і податковий режими, що сприяє брати участь у біржовій торгівлі іноземних учасників, вільному перебігу прибутку по біржових операціях з іншими ринками.

Наявність валютних і місцевих податкових обмежень, протягом довгого періоду перешкоджало перетворенню японських бірж в міжнародні. Зміни у валютному режимі були зроблені лише у 80-ті роки і тепер можна назвати, деякі токійські біржі (Токійська міжнародна фінансова ф’ючерсна біржа і Токійська фондової біржі) набули міжнародного характеру. Нині наявність обмежень у валютному і податковому режимах звужує сферу діяльності бразильських бірж.

Міжнародними товарними біржами які обслуговують регіональні ринки, у яких відбуваються угоди на окремі види товарів, наприклад Вінніпегська (США), Паризька, Сіднейська, Сянганська (Гонконгівська) біржі.

Функції біржі виконує об'єднання торговельних організацій, яке має права юридичної особи, діє відповідно до законодавства країни свого місцезнаходження.

2. Функції бірж

Основними функціями товарної біржі є:

1. Організація ринку сировини  з допомогою біржового механізму:

   - передусім біржа забезпечує  попит сировини, який безпосередньо пов'язаний з його використанням. Специфічний біржовий попит здійснюють діячі біржі - біржові спекулянти. Біржова торгівля забезпечує можливість, що за теперішніх цін нічого очікувати ні дефіциту, ні затоварення;

2. Виявлення й регулювання біржових цін.

Біржа бере участь у виявленні і регулювання ціни всіх видів біржових товарів концентрація попиту й пропозиції біржі, висновок великої кількості угод виключає вплив неринкових чинників на ціну, роблять її так що ціна якнайтісніше прилягала до реального попиту і пропозиції. Біржова ціна встановлюється у її котируванні, яка сприймається як найважливіша функція біржі. Під котируванням розуміють фіксування ціни біржі перебігу кожного дня її, реєстрацію курсу валюти чи цінних паперів, ціну біржових товарів.

Котирування цін - це реєстрація біржових цін по біржовим правилам із подальшою публікацією.

Звідси видно один із компонентів організації ринку - стабілізація цін:

   - коливання ціни, викликані розбіжністю попиту й реальної пропозиції, слабко еластичні, погашають негайно, а скоріш мають володіти кумулятивною - здатністю перетворюватися за різким коливанням ціни. Біржова спекуляція є механізмом невздувания цін;

   - важливий чинник стабілізації  цін є гласність укладання  угоди, публічне встановлення ціни  початок і поклала край біржового дня (біржова котирування), обмеження денного коливання цін межами, встановленими біржовими правилами. Із цим пов'язана інформаційна діяльність бірж.

3. Вироблення товарних стандартів, встановлення сортів, прийнятних  споживачам і тому які мають відносної ліквідністю, реєстрація марок фірм, допущених до біржову торгівлю. Що особливо важливо. Це свого роду ценз на якість продукції, виробленої фірмою. Важливою стороною діяльності біржі є стандартизація типових контрактів, свого роду встановлення традицій торгівлі.

4. По колишньому біржі виконують свою товаро провідну функцію, тобто, ту функцію, через котру вони спочатку і виникли - придбання й продаж реального товару.

5. Стабілізуючи ціни на весь обмежений список сировини й товарів, біржі стабілізують і рецидив виробництва інших біржових товарів.

6. Стабілізація грошового обігу  євро і полегшення кредиту.            

7. Врегулювання різноманітних суперечок  і розбіжностей між сторонами - арбітражна діяльність.

    У процесі біржових  торгів силу найрізноманітніших причин (помилка, спроба обману тощо.) можливі випадки виникнення спірних ситуацій між учасниками біржової торгівлі, котрі за своїм характером можна розв'язати безпосередньо лише з біржі, і її відповідним нейтральним органом. Зазвичай це третейський суд чи арбітраж.

8. Формування й функціонування  світового фінансового ринку. Сучасна  товарна біржа у тому моменті  з'єднує функціонування товарної, фондовій і валютних бірж.

9. Біржове страхування (хеджування) учасників біржової торгівлі від несприятливих коливань цін. І тому біржі використовуються спеціальні види операцій та механізми їх укладання. Виконуючи завдання страхування учасників біржового торгу, біржа й не так організує торгівлю, як її обслуговує. Біржа створює умови у тому, що покупці, й продавці реального товару за власним бажанням міг би одночасно брати участь у відповідних біржових торгах як клієнтів чи учасників. Це підвищує довіру до біржі, привертає до ній ринкових спекулянтів, збільшуючи кількість торгуючих як безпосередньо, і через посередників.

10.Організація біржових зборів  щодо гласних прилюдних торгів, саме:

   -організація біржових торгів

   -розробка правил біржовий  торгівлі

   -матеріально-технічне забезпечення  торгів

   -кваліфікований апарат  біржі

Для організації торгів біржа передусім, повинний мати гарно обладнані “ринковим місцем” (біржовим залом), яка могла б вміщати досить багато продавців і покупців, провідних відкритих біржових торговців. Використання сучасних електронних зв'язку не вимагає фізичної присутності торгуючих у залі, а дозволяє вести торгівлю через електронні комп'ютерні термінали. Та й у цьому випадку біржа покликана забезпечити високоефективну систему електронної торгівлі.

    Організація жадає від  біржі розробки та дотримання  суворі правила торгівлі, тобто. і правил поведінки учасників торгу у залі.

    Матеріально-технічне забезпечення  торгів включає устаткування  біржового залу робочих місць  учасників торгу, комп'ютерне забезпечення тощо.

11. Розробка біржових контрактів, що включає:

   -стандартизацію вимог до якісних характеристикам біржових торгів

   -стандартизацію розмірів  партій товарів

   -вироблення єдиних вимог  до розрахунків по біржовим угодам.

Біржа встановлює жорсткі вимоги до тих товарам, допущені до біржових торгів. За підсумками цих вимог розробляються біржові стандарти, які виробниками споживачами на товарних біржах.

12. Гарантування виконання угод осягається через біржових систем клірингу і обґрунтованість розрахунків. І тому біржа використовує систему безготівкових розрахунків шляхом заліку взаємних вимог, і зобов'язань учасників торгів, і навіть організує їх виконання.

13.Інформаційна діяльність біржі.

    Найважливішою функцією  біржі є збирання та реєстрація  біржових цін з подальшим узагальненням  і публікацією, надання клієнтам, різним іншим зацікавленим організаціям, на міжнародний ринок інформації про наявність товарів за зразками і пробам зазвичай з урахуванням сформованих біржових стандартів, її у газетах, журналах, інформаційні агентства.[4]

Насамперед, товари необхідно котирувати відповідно до стандартів. З цього погляду можуть носити як одиничний характер, і виступати у вигляді груп зі спільними технологічними та інші характеристиками.

Необхідно копіювати ті товари, угоди якими відбуваються систематично. Інакше кажучи, котируються лише найважливіші, постійно виставлені ресурси, що є у твердому списку, - базу біржового бюлетеня.

При котируванні наскільки можна виключаються ціни, які відбивають ринку даного біржового дня: якщо відсутності пропозиції ціна угоди нижче типовою ціни минулого біржового дня, де було достатнє пропозицію, повинна бути виключена. Коли протягом дня угод з даному товару немає, то попередні нього що неспроможні служити показником ринку. Вони виключають із процесу котирування.

При котируванні слід виділити мінімальний обсяг продукції, у разі порушення якого угода не приймається до розрахунків. Для підприємств одиницю товару зазвичай різні залежно від величини опту, при велико оптовій реалізації вони менше, при дрібнооптової - більше. Аби вирішити цієї проблеми можна використовувати одне із двох методів. Перший залежить від виділенні звичайного обсягу партії і за ним відбувається найбільше угод. Тоді ціни визначаються з партії і вони вносять у бюлетень. Інший метод полягає у виділенні різних груп партій.

При котируванні враховуються й умови розрахунку за угодами: на готівковий товар чи термін.[5]

3. Ф’ючерсні біржі

     На сучасних ф'ючерсних  біржах ціни за рамки елементарного  орієнтиру. Переважна більшість  операцій із майбутнім, ще виробленим  товаром передбачає висновок контрактів, із зазначенням у яких дня проведення біржового зборів, ціна якого і став продажною. Тобто документі вказується, що розрахунки виконуються по котирувальній ціні, виведеної біржі через поставлене проміжок часу. Упродовж цього терміну контракт переходить особисто від до рук десятки раз, що дозволяє великий простір для біржовий спекуляції.

На біржах продаються і купуються великі партії товарів без перевезення їх з одного місця до іншого. Часто угоди стосуються ще не існуючих товарів (наприклад, ще не вирощеної кави). Угоди укладаються за допомогою короткого усного вислову, а то й жесту. Такі вияви волі до укладення угод негайно підтверджуються короткими письмовими нотатками.

Далі наведемо стислі дані про діяльність найголовніших товарних бірж світу.

Публічна біржова торгівля керується принципами подвійного аукціону, тобто пропозиції покупців, що збільшуються, зустрічаються з пропозиціями продавців, що зменшуються. Коли ціни пропозицій покупців і продавців співпадають, укладається угода. Кожна угода реєструється і про неї публічно оголошується (в пресі тощо). Рух цін залежить від кількості продавців, які бажають продати товар за існуючого рівня цін, і кількості покупців, готових придбати товар за такого рівня цін.

Нині біржі реального товару збереглися лише в окремих країнах, їх обороти незначні. Діяльність таких бірж можна розглядати як одну з форм оптової торгівлі товарами місцевого значення. В економічно розвинених країнах біржі реального товару практично відсутні. Вони переросли у ф'ючерсні біржі, тобто перетворилися на біржі прав на товар. Відомо, що ф'ючерсним угодам властиві елементи договорів купівлі-продажу і кредиту. Ф'ючерсна торгівля є провідною формою сучасної біржової торгівлі. На строкових (іншими словами — ф'ючерсних) біржах торгують не реальним товаром, а контрактами на постачання товарів у майбутньому.[6]

Основні ознаки ф'ючерсної торгівлі такі:

• фіктивний характер угод, обмін товарів при цьому фактично відсутній, зобов'язання сторін за угодами припиняються за допомогою зворотної операції з виплатою цінової різниці;

• зв'язок з ринком реального товару відбувається за допомогою хеджування, а не постачання товару;

• чітко визначена та уніфікована споживча вартість товару, який є предметом біржового контракту, товар розглядається як носій ціни, прирівнюється до грошей і обмінюється на них у будь-який момент;

• повна уніфікація умов щодо обсягу товару, який реалізується;

• знеособленість угод і замінність контрагентів цих угод.

Слід звернути увагу на те, що угоди укладаються не між конкретними продавцями і конкретними покупцями, а між ними (часто їх представниками, тобто брокерами) і розрахунковою палатою біржі, яка відіграє роль гаранта виконання зобов'язань сторін відповідних біржових контрактів. Сама біржа не вважається стороною контракту і не виступає на боці одного з партнерів. У разі ф'ючерсних операцій повна свобода сторін зберігається лише щодо ціни товару, свобода щодо термінів постачання товару обмежена. Решта умов строго регламентована і не залежить від волі сторін контракту.

Отже, ф'ючерсні біржі — це ринки цін (тобто ринки цінових вартостей). Ринки реальних товарів фахівці розглядають як ринки сукупності та єдності, оскільки сторони контрактів можуть узгоджувати між собою будь-які їх умови.[7]

4. Біржові ринки США

Ф'ючерсна індустрія США головна у світі, яка прикладає яка прикладає для цього багато зусиль. Нині на американському ринку операції з торгівлі ф'ючерсними і опціонними контрактами ведуться на дев'яти біржах.

Найбільшою товарної біржою світу є американська Чиказька торгова біржа (Chicago Board of Trade), де відбуваються ф'ючерсні і опціонні операції з зерновими (пшениця, кукурудза, овес, соя-боби), оливними (соєва масло і соєвий шрот), дорогоцінними металами (золото і срібло), казначейськими квитками і облігаціями США, муніципальними облігаціями, індексами акцій і облігацій. Ця біржа першою розпочала торгівлю відсотковими ф'ючерсами, ввівши в 1975 р. контракт на іпотечні сертифікати. Правлячої національної іпотечної асоціації, а 1977 р. — термінові контракти на облігації держави США. Нині на біржі ведуться операції з 37 ф'ючерсними контрактами і 39 видам опціонів. Обсяг торгівлі 1998 р. досяг 218,2 млн контрактів і 61, 4 млн опціонів.

Другий за величиною на американському ринку є Чиказька товарна біржа (Chicago Mercantile Exchange), але на ній продається значно менше товарів. Предметами угод являються: велика рогата худоба, свині і пиломатеріали. Основна кількість угод посідає казначейські папери США, валюту (австралійські долари, канадські долари, французькі і швейцарські франки, німецькі марки, фунти стерлінгів, японські єни), євродолари, індекси акцій та інших. У 1998 р. в цій біржі велися операції з купівлі 52 ф'ючерсних контрактів і 39 видів опціонів, а оборот нинішнього року досяг 181,1 млн. контрактів і 42,2 млн. опціонів.

Нью-Йоркська товарна біржа (New-York Mercantile Exchange) — третя за кількістю укладених угод. Предметами угод у ньому є паливно і нафта, пропан і бензин, і навіть платина і паладій. Після злиття з товарною біржою КОМЭКС є найбільшим місцем торгівлі сировинними товарами. На об'єднаній біржі НАЙМЕКС ведеться торгівля 17 видами ф'ючерсних контрактів та 19 видами опціонів, обсяг торгівлі 1998 р. становив 78,4 млн. контрактів 15,3 млн. опціонів.

На Нью-Йоркській біржі бавовни і цитрусових(New-York Cotton & Citrus Exchange) полягають контракти з бавовною, концентратом апельсинового соку, пропаном. Ведуться також операції з індексом долара, екю, казначейськими квитками США. У 1997 р. почалися операції з ф'ючерсними і опціонним контрактами на картоплю. У 1996 р. ця біржа об’єдналася з Нью-Йоркською ф'ючерсною біржою й організувала єдиний ф’ючерсно-опціонний ринок. Тепер на об'єднаному ринку ведуться операції з 35 видам ф'ючерсних контрактів та 19 видам опціонів, з обсягом торгівлі в 1998 р. в 6,5 млн. контрактів і 1,7 млн. опціонів.

Aмериканска біржа (MidAmerican Commodity Exchange) торгує зерновими (пшениця, кукурудза, овес, соя-боби), масловими (соєвий шрот), великим рогатих худобою та свинями, дорогоцінними металами (золото, срібло, платина), валютою (канадські долари, швейцарські франки, німецькі марки, фунти стерлінгів, японські єни). Ця біржа постала як підрозділ Чиказької торгової біржі, однак має досить великі обороти і своє місце на ф'ючерсному ринку США. Зараз там ведуться операції з 22 видами ф'ючерсних контрактів і шість видами опціонів, а оборот 1998 р. досяг 3,4 млн. контрактів і 26,7 тис. опціонів.

Крім зазначених над ринком США діють також деякі бірж, які можна зарахувати до національного рівня — Біржа в Канзас-Сіті (оборот 1998 р. 2,2 млн. контрактів і 101,5 тис. опціонів), Зернова біржа в Міннеаполісі (оборот 1,1 млн. контрактів і 49,2 тис. опціонів) і Торговельна біржа в Філадельфії (оборот 1998 р. 6,3 тис. контрактів).

Прагнучи посилення своїх позицій, багато американських біржі роблять останнім часом деякі кроки до кооперування, які у майбутньому можуть призвести злитися бірж. Найчіткіше ця тенденція простежується на Нью-Йоркських біржах. Наприклад, Нью-Йоркська товарна біржа (НАЙМЕКС) уклала угоди з Нью-Йоркській біржою бавовни і цитрусових (НАЙСЕ), виходячи з якого члени НАЙМЕКС можуть торгувати рідким пропаном на НАЙСЕ, а члени НАЙСЕ — укладати негайні угоди з картоплі на НАЙМЕКС.

5. Біржові ринки Європи

У Європі провідні ф'ючерсні і опціонні ринки традиційно сконцентровані у Великобританії, має довший досвід біржової торгівлі, і розвинену ф'ючерсну індустрію. Найбільшою біржою Великої Британії та Європи є Лондонська міжнародна фінансова ф'ючерсна біржа — ЛИФФЕ (London International Financial Futures Exchange). ЛИФФЕ стала першою біржою фінансових ф'ючерсів, яка перебуває не в США, а в іншій країні. Після об'єднання ринком опціонів Лондонська фондова біржа 1992 р. перетворилася на одну з найбільших у світі спеціалізованих бірж похідних інструментів. І на цій біржі торгівля ведеться фінансовими інструментами (державні цінні папери, валюта, індекси акцій). Лондон був першим європейським містом, відкришим таку біржу, і вважають, що це нововведення було зроблене для утримання Лондоном ролі ведучого фінансового центру світу.[8]

ЛИФФЕ головна європейська біржа фінансових ф'ючерсів та опціонів і друга найбільша у світі серед таких бірж. Тут ведеться торгівля найрізноманітнішими видами цінних паперів з фіксованим доходом, казначейських векселів і акцій. У 1997 р. ЛИФФЕ вперше обігнала Чиказьку товарну біржу і стала другою у світі ф’ючерсно-опціонною біржою після Чиказької торгової біржі.

ЛИФФЕ має найширший спектр короткострокових ф'ючерсів по банківських відсоткових ставках і має 80% частки ринкової торгівлі за цими контрактами у Європі. ЛИФФЕ узяла під оренду торговельну залу колишньої Лондонській товарної біржі (ФОКС), тим самим надавши своє ім'я і кільком товарним контрактами, які раніше торгувалися на ФОКС (кави, какао). Серед 215 членів ЛИФФЕ є представником як фінансових установ так і промислових груп. Близько третини членів біржі — англійські фірми, приблизно 20% посідають європейські, американські і японські фірми. Оборот біржі 1998 р. становив 200 млн. контрактів.

Лондонська біржа металів (London Metal Exchange) є основною світовою біржою з торгівлі кольоровими металами — міддю, свинцем, оловом, цинком, тощо. Біржа заснована у 1877 p. Мінімальний обсяг продажу міді, свинцю, цинку, алюмінію становить 25 т, олова — 5 т, нікелю — 6 т. Офіційні прайс-листи біржі використовуються продуцентами і споживачами світу для укладення довгострокових контрактів. На біржі укладаються також контракти типу ф'ючерс і опціон. Інформація про укладені угоди надходить до Лондонського клірингового дому (London Clearing House).[9]

На Лондонській Міжнародній нафтовій біржі (International Petroleum Exchange) ведуться операції з газолем, бензином, нафтою «брент».

У Великобританії лежить «Болтік ф'ючерс ексчейндж» (Baltic Futures Exchange), де ведуться невеликі операції з зерновими, свининою, картоплею, соєвим шротом.

Високі результати має також біржа ЭУРЕКС у Франкфурті, виникнувши внаслідок злиття швачок царської опціонної біржі і втрати фінансової ф'ючерсної біржі (SOFF ЕХ) і німецької термінової біржі (DТБ). Самою вдалою «продукцією» в цій об'єднаній біржі є опціони з урахуванням Німецького індексу акцій (Dax).

Однією із найбільших є біржа МАТИФ (Міжнародний ф'ючерсний ринок Франції), почала операції в 1986 р. Спочатку цією абревіатурою значився ринок фінансових інструментів у Парижі. У 1988 р. до операцій, проведених на цьому ринку, було включено також термінові операції з товарами (зокрема кави, какао і цукру). Членами МАТИФ є біржові суспільства і банки. У 90-х роках біржа демонструвала дуже високі темпи зростання. Тільки за 1992 р. кількість укладених у ньому контрактів збільшилась на 50%. У 1994 р. загальна кількість контрактів лише  біржових індексів становила 7,5 млн.

Основна частина операцій на МАТИФ посідає ф’ючерсні контракти на довгострокові (7—10 років) облігації, відсоткові ставки, довгострокові контракти французького франку, ЕКЮ, контракти на індекс САС-40, іноземну валюту. Ф'ючерсні контракти цукру, картоплі і кави мають незначний об'єм і поки, що неспроможні змагатися з лондонськими ринками.

В інших регіонах треба згадати передусім азіатські ринки. Найбільшими японськими біржами є Токійська фінансова ф'ючерсна біржа (ТИФФЕ) і Токійська товарна біржа. На останньої ведуться операції із цінними металами (золото, срібло, платина).

Досить великої за обсягом операцій є Сіднейська ф'ючерсна біржа. Проте товарні операції (шерсть і велика рогата худоба) велися у ньому на вельми незначному обсязі, решта велися на банківські векселі, державні цінні папери індекси акцій.

У зоні моря зі створенням біржі SIМЕХ в Сінгапурі, термінової біржі Гонконгу (HFЕ), і навіть Новозеландській біржі ф'ючерсів і опціонів (NZFОЕ) — дочірньою компанією термінової біржі Сіднея, конкуренція посилилася.

Як очевидно з наведених даних, нині серед найбільших товарних бірж можна назвати два типу: універсальні і спеціалізовані.

Спеціалізовані біржі можуть бути широкого чи вузького профілю. До перших належать більшість спеціалізованих бірж з торгівлі металами у Лондоні і Нью-Йорку, енергоносіями у Нью-Йорку, Лондоні, біржа МАТИФ у Парижі, Міжнародна нафтова біржа та ін. Серед вузькоспеціалізованих можна назвати Торговельну біржу в Канзас-Сіті (США). Також вузько спеціалізованими є японські біржі цукру, каучуку, текстильного сировини й зернобобових. Подібних бірж стає дедалі більше, чимало їх зливаються з іншими біржами або розширюють коло своїх товарів.

Міжнародна біржа нафти (International Petroleum Exchange) -фінансова біржа, заснована у 1980 р. Має справу з опціонами та ф'ючерсами щодо різних видів нафти. Розміщується у Лондоні у доці Св. Катерини, там, де і Лондонська біржа ф'ючерсів та опціонів (London Futures and Options Exchange).[10]

Висновки

Роль біржової торгівлі у світовій економіці й у народних господарствах країн не можна недооцінювати.

  Міжнародні біржі обслуговують конкретні світові товарні і фондові ринки. Міжнародний характер товарних бірж визначається кількома критеріями. Насамперед, це мають бути центри, обслуговуючі потреби усього світового ринку відповідними товарами, ціни на які відбивають коливання попиту й пропозиції.

Проаналізувавши даний матеріал можна сказати, що роль міжнародних товарних бірж у світовій економіці, а також і у народних господарствах країн світу величезна. Функції, що вони виконують, є дуже важливими для економіки: стабілізація грошового обігу євро і полегшення отримання кредиту, формування світового фінансового ринку, збирання та реєстрація біржових цін з подальшим узагальненням і публікацією, організація ринку сировини з допомогою біржового механізму, вироблення товарних стандартів, і т.д.