Окремі злочини у сфері господарської діяльності

 

 

Реферат на тему Окремі злочини  у сфері господарської діяльності

 

 

Дніпропетровський державний  університет внутрішніх справ 

 

 

«Окремі злочини у сфері  господарської діяльності» 

 

Виконав:

 

Патрелюк Дмитро Андрійович

 

Дніпропетровськ

 

Зміст

 

 

Вступ _3

 

1. Загальна характеристиказлочинів 

 

у сфері господарської  діяльності _5

 

2. Кримінально-правова характеристика 

 

зайняття забороненими видами господарської діяльності _8

 

3. Кримінально-правова характеристика  складу 

 

злочину передбаченого ст. 202 Кримінального кодексу 

 

України «Порушення порядку  заняття господарською 

 

чи банківською діяльністю» _12

 

4. Відповідальність за  незаконне виготовлення, зберігання,

 

збутабо транспортування  з метою збуту підакцизних

 

товарів за кримінальний кодексом

 

України _17

 

Висновок _ 24

 

Список використаної літератури 26

 

 

Вступ

 

Актуальність теми «Окремі  злочини у сфері господарської  діяльності» зумовлена тим, що у  ході реформи кримінального законодавства  найбільшим змінам піддалися норми про відповідальність за злочини в сфері економічної діяльності, що цілком природно. Пішла в минуле система командно-адміністративного соціалізму з її незаперечним пануванням державної власності, обмеженим до мінімуму приватним підприємництвом, централізованим плануванням, твердим контролем держави в економічній сфері з метою вольового забезпечення виконання господарських планів, у тому числі і з використанням спеціально встановлених для цього кримінально-правових способів. Перехід країни до ринкової багатоукладної економіки, розвиток підприємництва, заохочення конкуренції, розширення зовнішньої торгівлі об"єктивно зробили необхідним принциповий перегляд законів про так звані господарські злочини, прийнятих ще в період тотального контролю держави над всією економічною діяльністю. Кримінальний кодекс, що діяв у той час, усе ще називав у якості злочинних цілий ряд діянь, що суперечать принципам соціалістичної економіки: приватнопідприємницьку діяльність і комерційне посередництво, спекуляцію, приписки й інші перекручування звітності про виконання планів, випуск недоброякісної продукції і т.п.

 

Нова економічна ситуація настійно вимагала встановлення кримінальної відповідальності за цілий ряд суспільно  небезпечних діянь, що порушують  основи підприємницької діяльності, за прояв монополізму й обмеження конкуренції, за різні порушення в сфері кредиту і банківської діяльності, за ухилення від сплати податків і митних платежів, за зловживання при емісії цінних паперів, за порушення комерційної чи банківської таємниці і деякі інші злочини.

 

У результати проведення зазначеної реформи кримінального законодавства  коло злочинних і карних діянь  у сфері економічної діяльності кардинально змінено. При цьому  декриміналізовано деякі діяння, що вважалися до останнього часу злочинами, і сформульовані нові склади злочинів.

 

Мета курсової роботи дослідити правову природу злочинів у сфері господарської діяльності, поглибити теоретичні знання.

 

Завдання курсового дослідження:

 

1) проаналізувати основні  склади злочинів в сфері господарської діяльності;

 

2) подати кримінально-правову  характеристику порушення порядку  зайняття господарською та банківською  діяльністю;

 

3) схарактеризувати склад  злочину передбачений ст. 203 Кримінального  кодексу України «Зайняття забороненими  видами господарської діяльності»; 

 

4) відповідальність за  незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з  метою збуту підакцизних товарів за кримінальний кодексом України;

 

При написанні курсової роботи викоритовувались не лише підручники та посібники з кримінального права, а й монографії, наукові статті та праці окремих науоквців-теоретиків.

 

Серед науковців, які займалися даною проблемою можна виділити: Андрушко П.П., Беніцького А.С., Пустовіта О.В., Усатого Г.О., Сташиса В.В., Тація В.Я., Маляренко В.Т. та ін.

 

 

1. Загальна характеристиказлочинів у сфері господарської діяльності

 

Об"єднуючи в самостійний  розділ Особливої частини Кримінального кодексу України (далі по тексту КК) (VII розділ) злочини, які вчиняються у сфері господарської діяльності, законодавець виходить із спільності їх родового об"єкта, яким е суспільні відносини, що складаються з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів, робіт і послуг.

 

Безпосереднім об"єктом  цих злочинів виступають конкретні  суспільні відносини, що складаються  у певній сфері господарської  діяльності. Так, наприклад, безпосереднім  об"єктом злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 202 (порушення по- рядку зайняття господарською та банківською діяльністю), є суспільні відносини у сфері підприємницької діяльності. При вчиненні деяких злочинів у сфері господарської діяльності шкода заподіюється крім основного ще і додатковому безпосередньому об"єкту. Так, наприклад, безпосереднім об"єктом такого злочину, як випуск або реалізація недоброякісної продукції, є суспільні відносини, що забезпечують випуск доброякісної продукції, а додатковим можуть виступати життя та здоров"я споживача.

 

З об"єктивної сторони більшість злочинів у сфері господарської діяльності вчиняються шляхом дії (наприклад, фіктивне підприємництво, протидія законній господарській діяльності, незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків, контрабанда тощо). Окремі злочини можуть виразитися тільки у бездіяльності (ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, «ухилення від сплати податків, зборів, інших обов"язкових платежів тощо).

 

Велику частину злочинів у сфері господарської діяльності слід віднести до злочинів з формальним складом. Тому такі злочини необхідно вважати закінченими незалежно від настання наслідків, тобто з моменту вчинення вказаних у законі дій. Так, виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту чи збут підроблених грошей, державних цінних паперів або білетів державної лотереї є закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з указаних дій, а не з моменту настання негативних наслідків внаслідок цих дій.

 

Серед злочинів у сфері  господарської діяльності є злочини  з так званим матеріальним складом, тобто такі, для об"єктивної сторони  яких необхідно встановити не тільки суспільне небезпечне діяння, а |й  настання шкідливих наслідків, це, наприклад, приховування стійкої фінансової неспроможності, доведення до банкрутства.

 

Відповідальність за окремі злочини у сфері господарської  діяльності законодавець пов"язує з розміром предмета злочину. Так, відповідальність за порушення законодавства про бюджетну систему України настає тільки тоді, коли предметом цього злочину були бюджетні кошти у великих розмірах.

 

Більшість диспозицій статей, що встановлюють відповідальність за злочини у сфері господарської  діяльності, є бланкетними, тому встановлення ознак об"єктивної сторони цих  злочинів передбачає звернення до низки  законодавчих та інших нормативних  актів інших галузей права -- наприклад, підприємницького, банківського, митного, податкового, валютного тощо.

 

Суб"єктивна сторона  злочинів, які вчиняються у сфері господарської діяльності, характеризується виключно умисною формою вини. Обов"язковою ознакою суб"єктивної сторони деяких складів є наявність мотиву та мети. Так, відповідальність за розголошення комерційної таємниці настає тільки тоді, коли це діяння вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів. Умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну таємницю, утворять злочин за наявності спеціальної мети -- розголошення чи іншого використання таких відомостей.

 

 

Суб"єктами злочинів у сфері господарської діяльності можуть бути особи, які досягли 16-річного віку. На підставі прямої вказівки закону суб"єкт деяких злочинів -- спеціальний (службова особа, платник податків, засновник, власник суб"єкта господарської діяльності та інші).

 

З"ясування зазначених об"єктивних та суб"єктивних ознак дозволяє сформулювати поняття злочинів у сфері господарської діяльності. Це умисне діяння (дія або бездіяльність) у сфері господарської діяльності, що заподіює шкоду суспільним відносинам, які складаються з приводу виробництва, розподілу обміну і споживання товарів, робіт та послуг.

 

Залежно від безпосереднього  об"єкта посягання, злочини, які вчиняються у сфері господарської діяльності можуть бути таких видів:

 

1. Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської та бюджетної систем  України (ст.ст. 199, 200, 201, 207, 208, 210, 211, 212, 204, 215 і 216).

 

2. Злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності господарюючих суб"єктів (статті 202, 203, 205, 206, 209, 213, 214, 228, 229, 230, 231 і 232).

 

3. Злочини у сфері банкрутства  (статті 218, 219, 220 і 221).

 

4. Злочини у сфері використання  фінансових ресурсів та обігу цінних паперів (статті 222, 223 і 224).

 

5. Злочини у сфері обслуговування  споживачів (статті 217, 225, 226 і 227).

 

6. Злочини у сфері приватизації  державного та комунального майна (статті 233, 234 і 235).

 

 

2. Кримінально-правова характеристика  зайняття забороненими видами  господарської діяльності 

 

Згідно зі ст. 42 Конституції  України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Окремі види забороненої підприємницької діяльності передбачені кримінальним законом як кримінально-карані діяння.

 

Стаття 203 КК України встановлює кримінальну відповідальність за підприємницьку діяльність, стосовно якої законом встановлена спеціальна заборона.

 

Закон «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності»містить перелік лише тих видів підприємницької діяльності, якими можуть займатися лише державні підприємства: виготовлення і реалізація зброї, вибухових речовин, наркотичних засобів чи психотропних речовин. Ст. 4 Закону дає перелік видів діяльності, яки-ми можуть займатися юридичні особи лише за спеціальним дозволом (ліцензією), який видається Кабінетом Міністрів України або уповноваженими ним органами. Окремими ви-дами підприємницької діяльності можуть займатися лише юридичні особи, наприклад, діяльністю з випуску та обігу цінних паперів можуть займатися лише банки, акціонерні та інші товариства, для яких операції з цінними паперами ста-новлять їх виключний вид діяльності. Див.: Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18 червня 1991 р - Відомості Верховної Ради України,- 1991,-№38.-Ст. 508.

 

З цих законодавчих актів сам по собі випливає ґрунтов-ний висновок, що фізичні особи такими видами діяльності займатися не можуть, для фізичних осіб ці види діяльності є забороненими.

 

За ст. 203 КК України кваліфікуються дії особи, яка за-ймається загальними забороненими видами підприємницької діяльності. Заняття спеціальними забороненими видами під-приємницької діяльності:

 

1) контрабандою (ст. 201 КК  України);

 

2) фальшуванням або збутом  підроблених грошей чи цін-них паперів (ст. 199 КК України);

 

3) незаконним проведенням  абортів (ст. 134 КК України);

 

4) виготовленням міцних  спиртних напоїв з метою збуту  (ст. 204 КК України);

 

5) утриманням домів розпусти  чи звідництвом (ст. 302 КК України);

 

6) виготовленням, збутом  і розповсюдженням порногра-фічних предметів (ст. ЗОЇ КК України);

 

7) придбанням майна, здобутого  злочином, або збут та-кого майна (ст. 198 КК України);

 

8) незаконним виготовленням,  зберіганням, збутом або придбанням  вогнепальної зброї (ст. 263 КК України);

 

9) виготовленням, придбанням, зберіганням або збутом отруйних  і сильнодіючих речовин (ст. 321 КК України);

 

10) незаконним виготовленням,  придбанням, зберіган-ням, перевезенням, пересилкою або збутом наркотичних  засобів або психотропних речовин  (ст. 307 КК України);

 

11) незаконним посівом снотворного маку чи конопель (ст. 310 КК України);

 

12) організацією або утриманням  місць для вживання чи виготовлення  наркотичних засобів або психотропних  речо-вин (ст. 317 КК України);

 

13) організацією або утриманням  місць для вживання одурманюючих  засобів (ст. 322 КК України) кваліфікуються  за статтями Кримінального кодексу,  які передбачають відпо-відальність  за ці спеціальні види незаконної діяльності.

 

Діяння може кваліфікуватися  за ст. 203 КК України лише за умови, що певні дії, види роботи утворюють  діяльність, є діяльністю,тобто постійним заняттям з розрахунком на отримання від цього заняття певного прибутку. Не може кваліфікуватися за ст. 203 КК України виготовлення хоча і заборонених законом окремих предметів в одному примір-никові для власних потреб, оскільки у такому випадку немає ні підприємництва, ні діяльності. Але це правило не поши-рюється на заняття спеціальними видами підприємницької діяльності, відповідальність за які передбачена ст. 199, 134, 201, 302, 263, 307, 322 КК України. Вчинення хоча б одного діяння чи виготовлення хоча б одного предмета (підробка однієї купюри, вогнепальної зброї, порнографії тощо) квалі-фікується за відповідними статтями КК України.

 

Частина 2 ст. 203 КК України  передбачає відповідаль-ність за кваліфіковані  види незаконної підприємницької діяльності. Кваліфікуючими ознаками ч. 2 ст. 203 КК України є отримання доходу у великих розмірах, який згідно з приміткою до ст. 203 КК з тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а також вчинення цього злочину особою, раніше судимою за заняття забороне-ними видами підприємницької діяльності.

 

Заняття забороненими видами підприємницької діяльно-сті кваліфікується за ознакою заподіяння цією діяльністю істотної шкоди інтересам держави, інших юридичних або фізичних осіб, розміри якої визначаються з урахуванням:

 

1) розмірів прибутків  від такої діяльності;

 

2) тривалості заняттям  цією діяльністю;

 

3) сум, несплачених державі,  партнерам. 

 

За ч. 2 ст. 203 КК України  діяння кваліфікується і у випадку  вчинення його особою, яка має незняту чи непогаше-ну судимість за попереднє вчинення злочину, передбачено-го ч. 1 або ч. 2 ст. 203 КК України.

 

Відповідальними за заняття  забороненими видами підпри-ємницької діяльності є всі особи, що досягли шістнадцятирі-чного віку.

 

Карається зайняття забороненими видами господарсь-кої діяльності:

 

за ч. 1 ст. 203 КК - штрафом  від п"ятдесяти до ста не-оподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавлен-ням права обіймати певні посади чи займатися певною дія-льністю на строк до трьох років;

 

за ч. 2 ст. 203 КК - обмеженням волі на строк до п"яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи за-йматися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

 

3. Кримінально-правова характеристика  складу злочину передбаченого  ст. 202 Кримінального кодексу України  «Порушення порядку заняття господарською  чи банківською діяльністю» 

 

Об"єктивна сторона  цього злочину характеризується порушенням порядку зайняття господарською  діяльністю і пов"язаного з нею отримання доходу у великих розмірах. Господарська діяльність — це будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб — суб"єктів підприємницької діяльності, пов"язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт (ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»)- Підприємницька діяльність визначається в Законі України «Про підприємництво» як безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб"єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством (ст. 1). Злочин може виражатися у здійсненні господарської діяльності без реєстрації або без спеціального дозволу — ліцензії, а так само з порушенням умов ліцензування.

 

 

Здійснення господарської  діяльності без державної реєстрації. Статус підприємця набувається після реєстрації, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р., тому незаконною є підприємницька діяльність, що здійснюється без реєстрації або до моменту реєстрації.

 

Здійснення господарської  діяльності без спеціального дозволу  — ліцензії. Перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, і порядок отримання ліцензії визначені Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Відповідно до ст. 9 цього Закону до підприємницької діяльності, що підлягає ліцензуванню на території України, відноситься, наприклад, виробництво і реалізація лікарських засобів, особливо небезпечних хімічних речовин, медична, ветеринарна, юридична практика, аудиторська, страхова діяльність, виробництво ветеринарних медикаментів і препаратів і багато іншої. Господарська діяльність є незаконною, якщо її здійснюють взагалі без ліцензії або під час оформлення ліцензії до моменту її одержання.

 

Здійснення господарської  діяльності з порушенням умов ліцензування. Ця форма злочину має місце, якщо особа, маючи ліцензію на певний вид діяльності, займається іншою. Наприклад, лі-кар-ветеринар, маючи ліцензію на зайняття ветеринарною практикою, почне лікувати людей, або особа, яка має ліцензію на зайняття юридичною практикою, займається аудиторською або судово-експертною діяльністю. Порушення умов ліцензування може виражатися у зайнятті підприємництвом не в тій місцевості, де ця діяльність дозволена ліцензією, або закінчився строк дії ліцензії до її продовження. Якщо підприємець за допущені порушення закону позбавлений ліцензії, то продовження ним господарської діяльності слід оцінювати як підприємництво без спеціального дозволу.

 

Злочин вважається закінченим після того, як буде встановлено, що внаслідок порушення порядку зайняття господарською діяльністю отриманий дохід у великих розмірах. Ним визнається у примітці до ст. 202 дохід, сума якого у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

 

Суб"єктивна сторона  цього злочину — прямий умисел.

 

Суб"єктом злочину може бути особа, яка зобов"язана зареєструватися як підприємець або отримати відповідну ліцензію на зайняття певною діяльністю. Суб"єктом здійснення господарської діяльності з порушенням умов ліцензування може бути тільки особа, яка має відповідну ліцензію.

 

Частина 2 ст. 202 передбачає відповідальність за здійснення банківської діяльності або банківських операцій, а також  професійної діяльності на ринку  цінних паперів, операцій небанківських  фінансових установ без державної  реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого  передбачено законодавством, або  з порушенням умов ліцензування, якщо це було пов"язано з отриманням доходу у великих розмірах.

 

Банківська діяльність —  це один з видів комерційної підприємницької діяльності, яка регулюється Законом України «Про банки і банківську діяльність», іншими законодавчими актами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України. Для організації комерційного банку і зайняття банківською діяльністю необхідно пройти державну реєстрацію у встановленій Національним банком України формі й отримати банківську ліцензію. Банківська ліцензія надається Національним банком України. Банківські операції, професійну діяльність на ринку цінних паперів можуть здійснювати й інші кредитно-фінансові організації, громадяни, які також зобов"язані пройти державну реєстрацію і отримати відповідний спеціальний дозвіл — ліцензію.

 

Безпосередній об"єкт  цього злочину — суспільні  відносини, які регулюють діяльність комерційних банків та інших кредитних  організацій, осіб, які здійснюють банківські операції, професійну діяльність на ринку цінних паперів.

 

Об"єктивна сторона  злочину характеризується вчиненням  діяння і пов"язаного з ним отриманням доходу у великих розмірах. Злочин може виражатися у здійсненні банківської діяльності або банківських операцій, а також професійної діяльності на ринку цінних паперів без реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачене законодавством, або з порушенням умов ліцензування.

 

Здійснення банківської  діяльності або банківських операцій, а також професійної діяльності на ринку цінних паперів без реєстрації. Така діяльність, від кого б вона не виходила (комерційний банк, небанківські фінансові установи, громадянин), підлягає державній реєстрації. Зайняття цією діяльністю без державної реєстрації є незаконним.

 

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» під банківською  діяльністю слід розуміти залучення  до вкладів грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб. Поняття «банківські операції», «професійна діяльність на ринку цінних паперів» за своїм обсягом ширші, ніж поняття «банківська діяльність» і включають у себе, крім трьох названих вище операцій, ще й такі, як операції з валютними цінностями, емісію власних цінних паперів, організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів, здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг), надання гарантії і поручительств та інших зобов"язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання в грошовій формі тощо.

 

Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 5—6. — Ст. ЗО.

 

Здійснення банківської  діяльності або банківських операцій, а також професійної діяльності на ринку цінних паперів без спеціального дозволу (ліцензії), отримання якого передбачене законодавством. Наприклад, зайняття такою діяльністю буде незаконним, якщо конкретна особа, яка оголосила себе засновником комерційного банку або кредитної організації, або особа, яка керує банком чи іншою комерційною організацією, громадянин починає банківську діяльність без ліцензії Національного банку України.

 

Здійснення банківської  діяльності або банківських операцій, а також професійної діяльності на ринку цінних паперів з порушенням умов ліцензування. Умови ліцензування будуть порушені, наприклад, якщо засновник комерційного банку чи керівник, який не має необхідного статутного капіталу, отримав незаконним шляхом відповідну ліцензію, починає банківську діяльність або здійснює її у регіоні, не вказаному в ліцензії, або здійснює банківські операції після того, як Національний банк України відкликав ліцензію. Здійснення банківської діяльності з порушенням умов ліцензування може виражатися у перевищенні банком повноважень, наданих ліцензією, з порушенням строків ліцензії тощо. Порушення умов ліцензування матиме місце, наприклад, і тоді, коли особа, маючи ліцензію тільки на операції з обміну валюти, починає здійснювати інші банківські операції.

 

Злочин вважається закінченим після того, як буде встановлений факт отримання внаслідок незаконної банківської діяльності доходу у великих розмірах (див. примітку до ст. 202).

 

Суб"єктивна сторона  цього злочину — прямий умисел. Суб"єктом злочину може бути особа, яка фактично є засновником комерційного банку або іншої кредитної  організації або управляє діяльністю таких організацій, а також особа, яка зобов"язана зареєструватися як підприємець і отримати відповідну ліцензію на здійснення банківських операцій або професійної діяльності на ринку цінних паперів.

 

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 202 — штраф від ста до двохсот  п"ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк; за ч. 2 ст. 202 — штраф від двохсот до п"ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років.

 

 

4. Відповідальність за  незаконне виготовлення, зберігання,збутабо транспортування з метою збуту підакцизнихтоварів за кримінальний кодексом України

 

Об’єктом злочину є  запроваджений з метою захисту  економічних інтересів держави  порядок виробництва й обігу  підакцизних товарів. Додатковим факультативним об’єктом виступає життя і здоров’я людей як споживачів недоброякісної підакцизної продукції.

 

 

Предметом злочину є: 1) алкогольні напої; 2) тютюнові вироби; 3) інші підакцизні товари.

 

Акцизним збором визнається непрямий податок на окремі товари, визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів. Акциз є одним із стабільних і суттєвих джерел поповненім бюджету держави, встановлюється, як правило, на високоліквідну високорентабельну чи монопольну продукцію, виконує не лише фіскальну, а й регулюючу, а інколи і природоохоронну функцію. Переліки підакцизних товарів затверджуються і періодично переглядаються ВР.

 

Алкогольні напої —  це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або  виготовлені на основі харчових спиртів  з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об’єму, одиниць, які відносяться  до товарних груп Гармонізованої систем;; опису та кодування товарів під  кодами 22 04, 22 05, 22 Об, 22 08,

 

Крім власне алкогольних  напоїв, до підакцизних, товарів належать етиловий неденатурований спирт з вмістом спирту не менш як80 відсотків об’ємних одиниць, спирт етиловий та інші спиртні денатуровані напої будь-якої міцності, а також складові спиртові напівфабрикати, які використовуються для виготовлення алкогольних напоїв.

 

Самогон та інші міцні спиртні  напої домашнього вироблення (чача, арака тощо) не визнаються предметом  цього злочину, їх виготовлення (шляхом відокремлення перегонкою чи іншим  способом) або зберігання з метою  збуту, а також придбання, що не переслідує мету продажу, розглядаються як адміністративні  проступки (ст. ст. 176, 177 КАП). За наявності ознак складу злочину, передбаченого ст. 203, особа, яка займається виготовленням міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, може бути притягнена до відповідальності за зайняття забороненими видами господарської діяльності. Законодавство дозволяє громадянам в домашніх умовах для власного споживання виготовляти виноградні і плодово- ягідні вина, наливки і настоянки.

 

Тютюновими виробами визнаються сигарети, цигарки, сигари, сигарили (тонкі  сигари), а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн та інші вироби з тютюну і його замінники (наприклад, гвоздика), які впливають  на фізіологічний стан людини під час вживання.

 

До інших підакцизних товарів на сьогоднішній день належать: 1) деякі транспортні засоби та шини до них; 2) ювелірні вироби; 3) нафтопродукти (авіаційний бензин, реактивне паливо, моторні бензини певних марок, дизельне пальне тощо); 4) деякі продукти харчування (наприклад, кава, ікра осетрових, краби готові або консервовані, шоколад з начинкою або без начинки, пиво солодове); 5) інші товари (одяг хутровий із норки, нутрії, песця або лисиці, одяг із натуральної шкіри, рушниці спортивні, мисливські та для стрільби по мішенях, магнітофони та інша звукозаписувальна апаратура, печі мікрохвильові, офісні меблі, телевізійні приймачі кольорового зображення, аудіокасети та відеокасети без записів та із записами, компакт-диски тощо).