Особливості функціонування Державної казначейської служби України як органу оперативного управління фінансовими ресурсами держави

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ 
Кафедра державних фінансів

 

 

Індивідуальне науково-дослідне завдання

з дисципліни “ Казначейська система ”

на тему

“ Особливості  функціонування Державної казначейської  служби України як органу оперативного управління фінансовими ресурсами держави ”

 

 

Виконала: 
Студентка 411-ФК групи

Даниляк Марія

 

Прийняв:

Ватаманюк-Зелінська  У.З.

 

Львів  2013

 

ПЛАН

 

Вступ…………………………………..………………………………………….3

 

1. Управління фінансовими ресурсами в системі органів Державного казначейства ………………………………………………………………...………….5

2. Розвиток казначейської системи касового виконання державного бюджету в Україні…………………………………………………………..…….......11

3. Специфіка взаємодії фінансових органів та органів Державного казначейства в процесі казначейського виконання державного та місцевих бюджетів……………………………………………...………………………..………17 

 

Висновки…………………………………………………………………….….23

Список використаної літератури……………………………………………...24

 

 

ВСТУП

Проблема ефективного  управління державними фінансовими ресурсами особливо загострюється в умовах їх дефіцитності. Має місце різке зменшення можливості поповнення бюджетів держави. Це викликано суттєвим звуженням бази оподаткування, з якої сплачуються податки і платежі. В таких умовах особливо уважно слід ставитись до збереження і ефективного використання тих ресурсів, що вдається зібрати державі. У роботі розглядається роль Державної казначейської служби України у цьому напрямі.

Державний бюджет – ефективний інструмент регулювання  соціально- економічних процесів, вирішення   проблем зайнятості, стабільності цін, економічного зростання, а також засіб реалізації внутрішніх макроекономічних і зовнішніх геополітичних цілей України. Разом з тим сам розмір Державного бюджету та можливості основних джерел його наповнення не гарантують  своєчасного  виконання  основних  функцій  держави.  Тому сьогодні все більш необхідним стає пошук і запровадження ефективної системи управління коштами державного бюджету.

Як відомо, в  Україні роль держави  у  фінансово-економічних  процесах  залишається  стабільно  високою. Зокрема у кризових умовах від оперативності та ефективності роботи органів казначейської служби (ДКС) залежить у тому числі і темп виходу держави із рецесії. Це пояснюється тим, що значна частина ВВП перерозподіляється через Державний бюджет (в Україні близько 30%). А отже, його виконання набуває ще більшого значення, а роль ДКС стає визначальною.

Метою роботи є вивчення проблем та недоліків казначейської  системи  виконання  бюджету,  аналіз  та  оцінка  відповідних  актуальних  статистичних  даних  та  розробка  практичних  заходів  щодо  підвищення ефективності управління бюджетними коштами.

Досягнення  поставленої мети передбачає вирішення комплексу таких основних завдань, як:

• дослідження ролі Державного казначейства у забезпеченні належного рівня управління коштами державного бюджету;
• оцінка стану виконання органами казначейства державного бюджету, а також визначення основних складових та найбільш проблемних місць в системі управління державними фінансовими ресурсами ;
• дослідження розвитку казначейської системи касового виконання державного бюджету в Україні;
• розглянути специфіку взаємодії фінансових органів та органів Державного казначейства в процесі казначейського виконання державного та місцевих бюджетів .

 

1. Управління фінансовими  ресурсами в системі органів  Державного казначейства

 

Вітчизняна  практика та світовий досвід переконливо  доводять, що найефективнішим є управління державними фінансами з використанням  казначейської системи касового виконання бюджетів [6].

Починаючи з 1992 року в Україні проводилось поетапне переведення касового виконання  бюджетів з банківської на казначейську систему, яке супроводжується перерозподілом функцій між банківською і  фінансовою системами з подальшим  їх зосередженням у системі Державного казначейства.

Створення в  Україні такої структури, як Державне казначейство України, по-перше, сконцентрувало в єдиній системі Держказначейства і в його обліку бюджетні ресурси  та ресурси державних цільових фондів, які до його створення перебували в установ Національного та комерційних банків і не повною мірою відображалися у звітності; по-друге, забезпечило прозорість руху коштів бюджетного процесу на стадії його виконання шляхом створення дієвих механізмів; по-третє, впровадило ефективний попередній і поточний контроль за цільовим спрямуванням бюджетних коштів.

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1.1. Необхідні умови казначейського обслуговування бюджетів

Запровадження казначейської системи обслуговування бюджетів дозволило значно підвищити  прозорість бюджетного процесу та ефективність використання бюджетних коштів.

Відповідно  до Бюджетного кодексу Державне казначейство є одним з учасників бюджетного процесу і наділене широкими бюджетними повноваженнями. Основне призначення  казначейства як фінансового інституту – забезпечення обслуговування бюджетів та оперативне управління бюджетними коштами. Це завдання охоплює широкий спектр функцій органів казначейства, виконання яких адекватне їх ролі у бюджетно-податковій політиці, що проводиться в державі.

Удосконалення організаційних форм функціонування органів Державного казначейства, впровадження або вдосконалення нових казначейських процедур і методології бухгалтерського обліку та контролю були пов’язані передусім зі зміною статусу Державного казначейства України у зв’язку із входженням у 2001 році до системи електронних платежів Національного банку України.

 

 

 

 

 

 

Рис.1.2. Базові рішення у створенні системи електронних міжбанківських розрахунків [6]

На 1 січня 1994 року практично всі філії комерційних банків були підключені до системи електронних міжбанківських платежів. Це дало змогу відмовитися від використання поштових і телеграфних авізо та значно підвищити швидкість, якість і надійність проведення платежів, безпеку і конфіденційність банківської інформації.

Сьогодні в  Україні діє система електронних  платежів Національного банку України (СЕП НБУ), тобто платіжна система, яка забезпечує розрахунки в електронній  формі між банками і за дорученням клієнтів, і за зобов’язаннями банків. Серед принципів організації СЕП можна виділити наступні:

1) забезпечення  розрахунків між банківськими  установами в національній валюті  України і в найбільш вживаних  іноземних валютах.

2) СЕП є закритою  системою, тобто:

—    грошові  кошти циркулюють у закритому  фінансовому просторі;

— грошові кошти  перебувають під суворим емісійним  контролем Національного банку.

3) СЕП базується  на повністю безпаперовій технології. Основним режимом роботи є  обмін електронними платіжними  документами та службовими повідомленнями.

4) Трансакції відображаються в режимі реального часу на технічних рахунках банківських установ. Унаслідок чого учасники розрахунків володіють необхідною інформацією для прогнозування ліквідності [6].

Безпосереднє  використання Державним казначейством  можливостей роботи платіжної системи стало необхідною умовою ефективного регулювання та управління коштами державного бюджету.

Державне казначейство України необхідно розглядати як специфічну установу, оскільки поряд  з технічними банківськими функціями  – здійснення платежів, обслуговування клієнтів тощо – воно залишається відповідальним за обслуговування державного бюджету згідно з покладеними на нього основними функціями.

Реалізація  функції управління бюджетними потоками держави стала можливою через  консолідацію фінансових ресурсів держави на єдиному казначейському рахунку (ЄКР). Запровадження ЄКР, на який зараховуються державні доходи і з якого здійснюються видатки, дозволяє органам казначейства мати вичерпну інформацію про стан державних фінансів, а отже, володіти фінансовим важелями макроекономічного регулювання.

Від того, яким чином буде організовано роботу Державного казначейства, насамперед такі його функції, як управління ресурсами, залежатимуть і виконання бюджету, і макроекономічні  процеси в державі.

Роль Держказначейства в бюджетному процесі взагалі й у виконанні бюджету зокрема на сьогодні набагато вища, порівняно з тими роками, коли діяльність Держказначейства тільки розпочиналась. Органи Державного казначейства України в цілому реалізували функцію казначейського обслуговування державного бюджету.

Відкриття єдиного  казначейського рахунку в Національному  банку України – це не просто акція, яка позбавила комерційні банки можливості користуватися  вільними бюджетними ресурсами. Це виважений  крок, який дає можливість використати переваги статусу учасника СЕП і поліпшити процес управління державними коштами. За наявності своєчасної і достовірної інформації про надходження до бюджету, здійснені видатки та наявні зобов’язання можна оперативно ухвалювати рішення щодо розміщення тимчасово вільних залишків або здійснення запозичень.

Органами Держаного  казначейства обслуговуються понад 12 тис. місцевих бюджетів та 40 тис. розпорядників  бюджетних коштів. Державне казначейство України як орган оперативного управління бюджетними коштами акумулює надходження доходів та здійснює платежі за видатками державного та місцевих бюджетів через систему рахунків, відкритих в органах казначейства, шляхом безготівкового перерахування коштів.

Одним з ключових принципів організації казначейського обслуговування бюджетних коштів є принцип роботи єдиного казначейського рахунка.

З метою задоволення  технічного процесу безперебійного та безпроблемного обслуговування бюджетів, позабюджетних фондів та інших клієнтів Національним банком за участю Державного казначейства була розроблена окрема модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП НБУ, яка остаточно сформувалась у 2004 році.

Функціонування  єдиного казначейського рахунку  як основного рахунку держави  для проведення фінансових операцій та ефективного управління коштами державного та місцевих бюджетів через СЕП НБУ регламентується Положенням про єдиний казначейський рахунок, затверджене наказом Державного казначейства України від 26 червня 2002 року за №122.

Єдиний казначейський рахунок – це рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у Системі електронних платежів Національного банку України [1].

ЄКР об’єднує систему  рахунків, що діють в єдиному режимі та через які органи Державного казначейства проводять операції за доходами та видатками бюджетів усіх рівнів відповідно до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік. Це дає можливість Державному казначейству в режимі реального часу отримувати інформацію про рух та наявність коштів на ЄКР як результат здійснення операцій на всіх його бюджетних та не бюджетних рахунках.

Діючий у  системі казначейства порядок відкриття  та функціонування рахунків для обслуговування бюджетів, а також розпорядників та одержувачів бюджетних коштів дозволяє сконцентрувати бюджетні кошти держави на централізованому єдиному рахунку, проводити електронні міжбанківські розрахунки у децентралізованому режимі та відображати їх в обліковій системі казначейства на обласному рівні.

Державне казначейство використовує сьогодні 8-му (“4К”) модель обслуговування кореспондентського рахунку, яка поєднала можливості СЕП і  системи термінових переказів (СТП) коштів для управління ЄКР.

Завдяки коштам ЄКР здійснюється покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, пов’язаних з недостатньою платоспроможністю місцевого бюджету на конкретну дату погасити бюджетні фінансові зобов’язання за визначеним статтями видатків за рахунок наявних та очікуваних грошових активів загального фонду місцевого бюджету та коштів резервного фонду [6].

Запровадження ЄКР, на який зараховуються усі доходи, і з якого здійснюються всі  наступні видатки бюджетів, дає змогу  зосередити державні кошти на кореспондентському рахунку Державного казначейства. Наявність на центральному рівні інформації про стан та рух бюджетних коштів надає Міністерству фінансів та головним розпорядникам коштів широкі можливості для гнучкого маневрування фінансовими ресурсами держави та оперативного контролю за спрямуванням коштів. А відтак, володіти фінансовими важелями регулювання економічної ситуації в державі .

 

2. Розвиток казначейської системи касового виконання державного бюджету в Україні

 

В  Україні  триває  формування  сучасної  системи  управління  фінансовими  ресурсами держави. В умовах постійного зростання державних витрат, збільшення їх частки  у  валовому  внутрішньому  продукті  особливої  уваги  заслуговує  питання  ролі фінансових  інститутів,  які  б  могли  забезпечити  раціональний  розподіл  державних фінансів.  Світовий  досвід  свідчить,  що  найбільш  ефективним  є  використання бюджетних  коштів  шляхом  створення  нової  фінансової  структури  з  відлагодженим механізмом касового виконання державного бюджету у вигляді казначейства. 

Розвиток  казначейської  системи  виконання  бюджетів  в  Україні  відбуваються високими темпами, і нині склалася ситуація, що не дає змоги повною мірою й ефективно використовувати сучасну казначейську систему виконання бюджетів. Це пов’язано з тим, що  повноваження  органів  казначейства,  встановлені  в  період  їх  створення,  змінилися  у зв’язку  з  новими  соціально-економічними  реаліями.  Тому  подальший  розвиток казначейства зумовлює потребу внесення відповідних змін до законодавства.

Однак  потребують  дальшого  дослідження  питання  казначейського  управління бюджетними ресурсами держави та вдосконалення системи Державного казначейства України  на  сучасному  етапі  розвитку  фінансової  системи  України,  Дослідження  і визначення  ролі  державного  казначейства  в  управлінні  фінансовими  потоками  в державі  та  розроблення  пропозицій  щодо  вдосконалення  системи  казначейського виконання державного бюджету.

Тобто  створення  казначейської  системи  виконання  державного  бюджету ґрунтується  на:

−  створенні певного органу управління, який централізовано здійснює опрацювання платежів,  веде  бухгалтерський  облік  відповідного  бюджету,  складає  фінансову звітність про виконання бюджетів;

−  консолідації  фінансових  ресурсів  на  єдиному  казначейському  рахунку (ЄКР)  в установах Національного банку України;

−  впровадженні  найбільш  досконалих  технологій  і  контрольних  функцій  під  час здійснення платежів у процесі  виконання бюджетів;

−  впровадження процедур управління готівковими коштами  бюджету.

 

 

 

 

 

 

Рис.2.1.Функції  покладені на органи  Державного  казначейства

Державне казначейство України як орган оперативного управління бюджетними коштами акумулює надходження  доходів та здійснює платежі за видатками  державного та  місцевих  бюджетів  через  систему  рахунків,  відкритих  в  органах  казначейства, шляхом  безготівкового  перерахування  коштів.  Виконання  Державного  бюджету здійснюється шляхом відображення Державним казначейством усіх операцій у системі відкритих на ім’я органів Державного казначейства рахунків з надходження коштів до Державного бюджету України та їх використання.

Реалізація  функції  управління  бюджетними  потоками  держави  стала  можливою через консолідацію фінансових ресурсів держави на єдиному казначейському рахунку.

Запровадження  єдиного  казначейського  рахунку,  на  який  зараховуються  державні доходи і з якого здійснюються видатки, дозволяє органам казначейства мати вичерпну інформацію  про  стан  державних  фінансів,  а  отже,  володіти  фінансовими  важелями макроекономічного регулювання.

Створення  ЄКР  дає  можливість  централізувати  бюджетні  ресурси  держави,  що, звісно, не вирішує завдання підвищення ефективності використання поточних активів і  пасивів бюджету, а лише створює передумови для цього. Тим самим стає актуальним питання формування ефективної моделі використання фінансових ресурсів державного бюджету,  сконцентрованих  на  єдиному  рахунку.  Важливою  складовою  цієї  моделі  є технологія  активного  управління  щоденними  касовими  активами  і  пасивами,  що створюються в процесі виконання дохідної й видаткової частини державного бюджету.

Фінансове становище держави  характеризується двома основними  показниками: виконанням бюджету і  сталістю національної грошової одиниці. Але найважливішим показником  фінансового  стану  держави  є  виконання  бюджету.  Тому  нині  проблема виконання  бюджету  набуває  особливої  актуальності,  тим  більше  в  умовах  дефіциту бюджету. 

Виконання  бюджету –  забезпечення  своєчасного  і  повного  надходження запланованих  доходів  у  цілому  і  за  кожним  джерелом  зокрема,  а  також  своєчасного, повного  і  безперервного  фінансування  передбачених  бюджетами  заходів.  Органи державного казначейства повинні володіти всією повнотою інформації щодо виконання бюджетів, своєчасно і на регулярній основі забезпечувати нею одержувачів бюджетних коштів та органи влади.

Тому органи казначейства, маючи достатню інформаційну базу зі всього спектра показників виконання  бюджету, повинні брати участь у плануванні доходів і видатків бюджету,  прогнозуванні  й  оцінці  ефективності  державних  цільових  програм.  Участь органів казначейства у формуванні прогнозних та планових показників бюджету, поряд з  іншими  органами  виконавчої  влади,  дозволить  забезпечити  комплексний  підхід  до управління державними фінансами.

Як  показує  практика,  динаміка  наявності  бюджетних  коштів  на  єдиному  казначейському рахунку (ЄКР) коливається протягом бюджетного періоду від 1 762 до 7 878 млрд. грн .

Динаміка суми залишків бюджетних  коштів (вихідне сальдо) на Єдиному  казначейському рахунку за період з  січня 2012 року  до листопаду 2012 року наведено на рис. 1. 

Найбільший  приріст  залишків  на  єдиному  казначейському  рахунку  спостерігається  у  серпні-вересні.  Саме  на  цей  період  припадає  найбільша  кількість відпусток  працівників  бюджетної  сфери,  що  відповідно  впливає  на  оперативність розподілу та використання коштів.

*Джерело: Дані сайту ДКСУ

Рис. 2.2. Середні залишки коштів на Єдиному казначейському рахунку України, січень 2012 року  – листопад 2012 року, млрд. грн.

 

Як видно, найбільше  «вільних» грошей в держави було у червні – в 7 878  млн.грн. на початку  місяця.  Потім  почався  процес  зменшення  їх  обсягу: 5 632 млн.грн. у липні, 3 644 млн.грн. у серпні. Та в місяці вересні відбулось помітне збільшення коштів на ЄКР до  6 608 млн.грн.  , а вже в наступному місяці спостерігалось різке зменшення суми коштів на ЄКР до 2 311 млн.грн. і 1 762 млн.грн. в листопаді.

На початок лютого 2013 року залишок коштів на ЄКР становив 4 047 млн. гривень [11]. «Вільних  грошей»  у  держави немає. Таким чином, державні фінанси знаходяться сьогодні в досить складній ситуації.

В  Україні  назріло  також  питання  проведення  функціональної  перебудови казначейства.  По-перше,  структуру  слід  чітко  привести  відповідно  до  виконуваних функцій. По-друге, повноваження та функції кожного структурного підрозділу мають бути чітко регламентовані в такий спосіб, щоб діяльність підрозділу не була в прямій залежності від особистості виконавця і не залежала від плинності кадрів. Ситуація має бути такою, аби кожний  підрозділ  і  його  працівник  міг  володіти  методологічними  засадами  своєї діяльності, завершеним комплектом нормативних документів для виконання своїх функцій за допомогою прикладного програмною забезпечення.

Як  свідчать  проведені  дослідження,  сучасні  умови  функціонування  Державного казначейства  України  характеризуються  наявністю  низки  проблемних  питань  з організації  касового  виконання  державного  бюджету.  Потреба  їх  вирішення актуалізується у зв’язку з інтеграцією України в міжнародну спільноту та її прагнення до вдосконалення бюджетного процесу. 

Оздоровлення  економіки,  забезпечення  соціальних  гарантій  громадян, нормативне життєзабезпечення в державі можливо здійснити двома шляхами: перший – за  рахунок  збільшення  доходів  бюджету,  другий – за  рахунок  раціонального, економного й цільового витрачання бюджетних коштів. Успішний розвиток економіки держави також значною мірою залежить від достовірності й оперативності отримання інформації  про  стан  державних  фінансів,  а  також  можливості  ефективно  управляти ними. Тому важливим елементом системи управління як державними, так і місцевими фінансами є розробка та впровадження вдосконалення казначейської системи касового виконання бюджетів усіх рівнів.

До  найважливіших  стратегічних  завдань  розвитку  Державного  казначейства України,  як  органу  оперативного  управління  фінансовими  ресурсами  держави,  слід віднести:

• удосконалення нормативно-законодавчої бази функціонування казначейської системи  й  істотне  розширення  виконуваних  функцій  органами  ДКCУ  з  управління бюджетними  ресурсами; 
• модернізація  і  уніфікація  обліку  в  бюджетних  сферах;
• проведення функціональної перебудови казначейства;
• регулювання боргових відносин і активів,
• формування ефективної моделі використання фінансових ресурсів державного бюджету,  сконцентрованих  на  єдиному  рахунку; 
• модернізація  й  удосконалення інформаційних технологій та внутрішньої платіжної системи Державного казначейства України, удосконалення програмно-технічної реалізації моделі обслуговування єдиного казначейського  рахунку  та  управління  фінансовими  ресурсами; 
• участь  ресурсів казначейства в банківсько-кредитній сфері та на фондовому ринку.

 

3. Специфіка взаємодії фінансових органів та органів Державного казначейства в процесі казначейського виконання державного та місцевих бюджетів

Порядок взаємодії  органів Державного казначейства з  фінансовими органами визначений нормативно-правовими  актами Міністерства фінансів, Державної  казначейської служби України, які  ґрунтуються на рішеннях законодавчої та виконавчої влади.

Процес казначейського виконання державного та місцевих бюджетів передбачає тісну співпрацю та взаємодію зацікавлених органів: владних, фінансових, податкових та контролюючих.

Взаємодія Державного казначейства та його територіальних органів з міністерствами та відомствами, органами державної влади, установами банків, податковою службою, місцевими фінансовими органами, державною контрольно-ревізійною службою в Україні визначена Положенням про Державне казначейство, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1232 (із змінами) [2].

Дані взаємовідносини  почалися з початку заснування Державного казначейства України і з кожним роком активізуються разом із розвитком казначейського виконання  бюджетів усіх рівнів. Їх поглиблення  безпосередньо впливає на виконання місцевих бюджетів, що, у свою чергу, є основою економічного розвитку території. Обмеженість бюджетних ресурсів посилює необхідність цих взаємовідносин [5] .

Постанова  Кабінету Міністрів України про затвердження Порядку перерахування  міжбюджетних трансфертів від 15 грудня 2010 р. № 1132 затверджує порядок перерахування міжбюджетних трансфертів (дотації   вирівнювання,   субвенції,   кошти,   що передаються до  державного  бюджету  з  місцевих  бюджетів  та  до місцевих  бюджетів  з  інших місцевих бюджетів,  а також додаткові дотації).

Дотація  вирівнювання  з  державного   бюджету   бюджетові Автономної  Республіки  Крим,  обласним,  міським  (міст Києва та Севастополя,  міст республіканського  Автономної Республіки Крим  і обласного  значення) та районним бюджетам, іншим бюджетам місцевого самоврядування,  для  яких  у  державному   бюджеті   визначаються міжбюджетні  трансферти  (далі – дотація вирівнювання з державного бюджету)  перераховується   територіальними   органами   Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим,  областях,  міст Києві та Севастополі із  застосуванням установлених  законом про Державний бюджет  України на відповідний рік нормативів щоденних відрахувань від кошика  доходів державного  бюджету для надання міжбюджетних трансфертів, що надійшли на аналітичні рахунки обліку доходів державного бюджету на  відповідній  території.  До  складу таких доходів належать доходи, визначені частиною четвертою статті 108 Бюджетного кодексу України .

Державна казначейська служба подає Мінфіну інформацію про:

• перераховані  суми  дотації  вирівнювання   з   державного бюджету в розрізі зведених бюджетів: Автономної Республіки    Крим,   областей,   мм.   Києва   та  Севастополя – щодня;
• фактичні надходження кошика доходів державного бюджету для надання  міжбюджетних  трансфертів,  що  зараховані  на аналітичні рахунки  обліку  доходів   державного   бюджету   на   відповідній території, в розрізі зведених бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя – щомісяця.

Перерахування дотації вирівнювання  з  державного  бюджету припиняється у разі виконання  наростаючим підсумком з початку  року однієї  дванадцятої  її  річної  суми,  визначеної   законом   про Державний  бюджет  України  на  відповідний  рік  і помноженої на кількість місяців у звітному періоді [10].

Органи  Державної  казначейської  служби   подають   щодня відповідним фінансовим органам  інформацію про фактичні надходження  кошика  доходів  державного  бюджету  для   надання   міжбюджетних трансфертів,  що  зараховані  на аналітичні рахунки обліку доходів державного бюджету на відповідній території.