Особливості змісту і техніки малювання, ліплення, аплікації, художнього конструювання – видів оброзотворчої діяльностя в дитячих навчаль

Тема: Особливості змісту і техніки малювання, ліплення, аплікації, художнього конструювання – видів оброзотворчої діяльностя в дитячих навчальних закладах.

 

 

 

 

ЗНАЧЕННЯ ЗАНЯТЬ 3 МАЛЮВАННЯ, ЛІПЛЕННЯ,

 

АПЛІКАЦІЇ І КОНСТРУЮВАННЯ ДЛЯ  ВСЕБІЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ

 

 Заняття з малювання, ліплення, конструювання і аплікації мають  значення для всебічного розвитку  дітей, для їх розумового, морального, естетичного і фізичного виховання.

 

Через образотворчу діяльність діти активно передають враження, які  вони дістали в процесі навчання і виховання. Щодо цього образотворча діяльність близька до гри і розповідей дітей. Одні сторони навколишнього життя, діти краще передають у творчих іграх, інші - в розповідях і, нарешті,- в малюнку, ліпленні, аплікації і конструюванні.

 

Якщо в іграх і розповідях діти, насамперед, передають дії, події, що відбуваються в часі, то в образотворчій діяльності - зображають предмети і живі істоти, розміщуючи їх у просторі (на аркуші паперу, на столі) у певних відношеннях один до одного.

 

Форму предмета, його будову і відносну величину діти можуть передати лінією і кольором в малюнку і аплікації, в об'ємному вигляді через ліплення. Діти можуть займатися малюванням, ліпленням, аплікацією лише при умові розвитку спостережливості, мислення, пам'яті і уяви, розвитку естетичного почуття і загострення відчуттів.

 

Потрібний також розвиток рухів  у дітей, оволодіння певним рівнем диференційованих рухів.

 

Розумовий розвиток

 

Щоб намалюв'ати, виліпити якийсь предмет, треба спочатку добре з ним  ознайомитися, помітити і запам'ятати його форму, величину, колір, просторове розміщення частин.

 

Найкраще діти ознайомлюються з  предметами, граючись з ними, так  чи інакше використовуючи їх у своїй  діяльності.

 

Діти мають справу з різноманітними матеріалами: фарбами,

 

глиною, папером і т. п. Вони знайомляться з різними властивостями матеріалів: в'язкістю і пластичністю глини, пружністю паперу.

 

Таким чином, у процесі самої  діяльності при зображенні уточню-ються  уявлення дітей про властивості  і якості предметів. У цьому беруть участь зір, дотик, рухи рук.

 

Оволодіти вмінням зображати неможливо  без розвитку цілеспря-мованого зоровогосприймання - cпостереження.

 

Дуже велике значення для ознайомлення з навколишнім світом, для розумового розвитку має правильне називання  дітьми форм, кольорів, ліній, положення у просторі і т. д. Пізнання предметів та їх властивостей, яке набувається дійовим шляхом, закріплюється в свідомості.

 

Отже, ці види діяльності вимагають  розвитку зорової і зорово-моторної пам'яті, утворення виразних зорових  уявлень. Такі уявлення дають поживу для уяви. Багато про що діти дізнаються з розповідей, з художньої літератури і сприймання — сприймання того, що аналізуючого сприймання, повинні чітко уявити собі те, що вони чули, через образи літератури. Нерідко діти й самі придумують теми й сюжети для малювання, ліплення, використовуючи запас уявлень, який у них є.

 

Естетичний розвиток.

 

Малювання, ліплення, аплікація сприяють розвиткові естетичного виділенні  в предметі того, що становить його красу, є характерним для його зовнішнього вигляду.

 

Сприймання набуває характеру  естетичного тоді, коли виникають  естетичні почуття — хвилювання, радість, задоволення від сприймання прекрасного, виразного.

 

При спостереженні предметів і  явищ навколишнього життя у дітей  дошкільного віку легко виникає хвилювання, яке в зачатковому вигляді включає й естетичне почуття. Дітей хвилює яскравий колір, блискуча поверхня, ритмічна повторюваність елементів, симетрія і розміщення частин. Але ці відчуття і почуття спочатку невиразні, нестійкі і неглибокі.

 

Чим більш усвідомлено починає  дитина сприймати навколишній світ, тим глибші, стійкіші і змістовніші  стають її естетичні почуття. Поступово  діти набувають здатності висловлювати елементарні естетичні судження, визначають, що красиво в тому чи іншому предметі; розвивається їх художній смак.

 

 Естетичне переживання сприяє  загостренню відчуттів, особ ливо  відчуття кольору, поєднання кольорів, відчуття ритму, симетрп.

 

 Для естетичного виховання  дітей і для розвитку їх  образотворчих здібностей велике  значення має ознайомлення з творами образотворчого мистецтва. Яскравість, виразність образів у картинах, скульптурі, архітектурі і творах прикладного декоративного мистецтва викликає естетичне переживання, допомагає дітям глибше і повніше сприймати явища життя і знаходити образне вираження своїх вражень у малюнках, ліпленні, аплікації.

 

 Зображення предметів і явищ  дійсності дітьми є разом з  тим і відбиттям, їх ставлення  до цих предметів: діти відмічають, чим вони красиві, що в них  цікавого, чим вони хороші, корисні, чим викликають до себе симпатію; радість або осуд і т. д.

 

 Усі ці сторони можуть  бути тісно переплетені між  собою, а може переважати якась  одна з них — суто пізнавальна,  естетичда, моральна.

 

 Ознайомлюючи дітей з явищами  природи, подіями життя, вихователь звертає увагу на доступну їх розумінню важливість і красу подій та явищ. Вихователь ставить своїм завданням через переживання красивого підвести дітей до доступної їх свідомості оцінки навколишнього, розвиває в них високі почуття гуманізму, любові до Батьківщини, поваги до праці.

 

Моральне виховання

 

 У дітей дошкільного віку  мало засобів для передавання  того величного і прекрасного,  що вони бачать і про що, дізнаються від дорослих. І все  ж образотворча діяльність може  бути використана для виховання у дітей любові до всього кращого, справедливого, для поглиблення тих благородних почуттів, які у них виникають.

 

Колективні заняття образотворчою  діяльністю сприяють вихованню товариськості  і дружніх взаємин. Звичайно група  дітей з 2—3 чоловік користується одним набором фарб, однією банкою з водою і т. д. Сидіти за столом кожна дитина має так, щоб не заважати іншій, що сидить поруч. Виникає потреба не лише не заважати іншим, а й допомагати, радити, як виконати роботу краще. Колективні перегляди робіт привчають дітей бути уважними до малюнка, ліплення товаришів, справедливо і прихильно їх оцінювати, радіти не лише з своєї, а й з загальної удачі.

 

 

 

1. Особливості малюнка  дошкільника

 

Можливості дошкільника  в оволодінні образотворчою діяльністю значно зростають завдяки розвитку самосвідомості, розширенню пізнавального досвіду. Зміст малюнків дошкільника значно ускладнюється. Він зумовлений досвідом ознайомлення з оточуючим, розвитком його розумової діяльності та образотворчих умінь, індивідуально-статевими особливостями (ставленням до предмету, інтересами). Якщо діти раннього віку вміють проводити лінії, наближені до прямих, до кола чи півкола, то і змістом їх малюнків виступають кульки з ниточками, намисто, доріжка, м´ячик, печиво. З 3-х р. у малюнках все частіше з´являється зображення людини. Спочатку це так звані головоноги, потім на малюнках вирізняється голова, шия, тулуб, ноги. У середніх дошкільників є особливо улюблені предмети для малювання, які вони неодноразово зображають: будинок, квітка, пташка, рибка, дерево, сонце. Після 5 р. при підтримці дорослого зміст малюнків різко розширюється. Діти довго та із захопленням малюють. Їх роботи відображають певні сюжети, де зображено не просто набір предметів, а їх взаємопов´язаність: вигляд кімнати, дівчинка із кульками на параді, берег моря із дітьми тощо. На своїх малюнках діти намагаються зображати процесуальність явищ - так з´являються серійні малюнки, що відповідають розвитку певного сюжету: Колобок у лісі із Ведмедем, потім Колобок із Лисою. У малюнках діти зображають також ігрові сюжети із певними персонажами. Вони виконують такі малюнки не один день, відтворюючи картини життя персонажів: Принцеса з казки переживає у малюнках різні пригоди: ось вона у будиночку на березі моря, ось її рятує сміливий Котигорошко, а тепер вона на балу танцює із ним.

 

Розвиток техніки образотворення дозволяє зобразити предмет так, щоб його впізнавали оточуючі, однак  зображення це відзначається схематизмом. І причина цього не лише у рівні  техніки малювання, але й в  особливостях дитячого сприймання, яке ще недостатньо деталізоване й диференційоване. У своєму малюнку дитина передає найістотніші, найважливіші для впізнавання ознаки й деталі оригіналу, не зважаючи на менш помітні якості. Малюнок створюється дитиною за допомогою образного узагальнення, яке становить передумову графічного моделювання (Л. А. Венгер).

 

Поступово у процесі  цілеспрямованого навчання образотворчій  діяльності технічні вміння і навички  дитини вдосконалюються. Вибір того, що малювати ґрунтується на досвіді дитини та на її ставленні до його компонентів. Менші діти малюють те, що вміють, а старші дошкільники, як правило, люблять малювати те, що їм подобається, викликає в них приємні переживання. Розвиток техніки малювання у старших дошкільників дозволяє через малюнок передати своє ставлення до зображеного. Виразними засобами, насамперед слугують лінія і колір. Приємне, добре дитина малює більш виразно, чітко, деталізовано, яскравими кольорами. Те, до чого дитина ставиться негативно, що викликає в неї неприємні переживання, виглядає на її малюнку аморфним, в темних одноманітних кольорах, як сплетіння хаотичних ліній.

 

Діти люблять малювати квіти, тварин, різні візерунки, орнаменти.

 

За допомогою кольору  дитина зображає не тільки зовнішній  вигляд предмета, але й своє ставлення до нього. Дитина часто має певний улюблений колір, яким розмальовує все, до чого ставиться позитивно. Тому на малюнках дітей бачимо предмети, розмальовані у невластиві для них кольори: червоні листочки, червоний ведмедик тощо. За допомогою кольору діти відображають динаміку явищ: листочки весною зелені, а восени жовте; вдень небо блакитне, а вночі -темно-синє, чорне.

 

Ставлення дитини до зображеного  відображають також композиція і  розмір об´єктів. Найважливіший об´єкт звичайно більший за інших. Причому реальне співвідношення розмірів предметів часто не зберігається.

 

Сприймання дитиною  аркуша паперу як поверхні, на якій розміщується малюнок, зазнає вікових змін за наступними етапами (Ю. А. Полуянов).

Аркуш паперу сприймається як безмежна площина, на якій можна розмістити всі свої малюнки, не пов´язані між собою єдиним задумом. Окремі зображення розташовані хаотично, не враховують співвідношення між предметами. Так, надувна кулька виходить зображеною так, що нитка опиняється вище за саму кульку. Протягом малювання дитина перевертає аркуш, виходить за його межі, малюючи на столі, на підлозі тощо.

Дитина орієнтується при малюванні на «верх» і «низ». Лист ділиться на дві частини: небо і землю, а об´єкти розташовуються між ними в межах центральної  смуги аркуша. Така композиція найбільш характерна для малюнків дітей дошкільного віку і називається «фризовою».

Виділення лівої та правої сторони листа. При цьому дитина враховує також верх і низ листа, вирізняючи центральну ділянку (структурний  центр) та розміщуючи у ньому головний об´єкт (смисловий центр). Структурний центр малюнка виступає одночасно і смисловим.

 

Тема: Види зображувальної діяльності в дошкільному закладі.

 

 План

 

1. Види зображувальної  діяльності, їх характеристика.

 

2. Сюжетне малювання в дитячому садку.

 

3. Предметне малювання  в дитячому садку.

 

4. Розвиток інтересу  до експериментування з фарбами.

 

 

1. Види зображувальної  діяльності, їх характеристика.

 

 Основним завданням  виховання та навчання в процесі  образотворчої діяльності є одержання дітьми вмінь передавати уяву про предмети, явища за допомогою виразних образів.

 

 Залучаючи дітей  до художньої творчості, вихователь  повинен виховувати в них естетичне  відношення до зображувального  мистецтва., до оточуючого життя,  допомагати накопиченню естетичних вражень, формувати індивідуальні інтереси, здібності, нахили.

 

 Для вирішення цих  завдань в дитячому садку ми  знайомимо дітей з різними  видами образотворчої діяльності  такими як малювання, ліплення, аплікація та конструювання.

 

 Кожен з цих видів має свої можливості у відображенні вражень дитини про оточуючий світ.

 

Малювання – це графічно – живописний засіб зображення предметів  і явищ, основою якого є колорит, форма, композиція.

 

 Спостерігаючи предмет,  діти повинні вміти передавати  в малюнку його характерні властивості, створювати художній образ, відображати сюжет; засвоювати деякі елементи візерунка (в декоративному малюванні), поступово набуваючи первинні навички техніки малювання.

 

Ліплення – це пластичне, об’ємне зображення предметів.

 

 Способом пластичного зображення діти повинні вміти передавати форму предметів, фігур, тварин, птахів, людини; використовувати матеріал (глина, пластилін та інші), який дозволяє змінювати зовнішній вигляд персонажів, їх рухи, пози, досягаючи необхідної виразності.

 

Аплікація – це декоративно  – силуетний спосіб зображувальної діяльності.

 

 Діти повинні вміти  вирізувати з паперу різні  силуети, візерунки, орнаменти,  наклеювати їх на кольорове  тло, створюючи повну гармонію. При цьому у дитини розвивається  координація рухів рук, самоконтроль, а в роботі з папером, ножицями, клеєм набуваються технічні навички.

 

Конструювання – це продуктивна  діяльність, в процесі якої створюються  різноманітні іграшки з різних матеріалів або споруди з будівельних  матеріалів та конструкторів.

 

 Конструювання має  загальне із образотворчою діяльністю, бо створюючи будь – яку  конструкцію, слід обмірковувати  задум, виконати ескіз у вигляді  малюнка на папері, вирішувати  оформлення предмета не лише  у відношенні форми, додаткових  деталей, але й кольору. Конструювання з різних матеріалів більш ніж малювання, ліплення та аплікація пов’язано з грою. Гра дуже часто супроводжує процес конструювання, а зроблені вироби діти завжди використовують в іграх.

 

Всі розглянуті види образотворчої  діяльності тісно пов’язані між собою. Цей зв’язок відбувається перш за все крізь зміст робіт. Деякі теми є спільними для всіх видів – зображення будинків, транспорту, тварин тощо. Зв’язок між різними видами образотворчої діяльності здійснюється шляхом послідовного оволодіння формоутворюючими рухами в роботі з різними матеріалами. Так, ознайомлення з округлою формою краще розпочати з ліплення, де вона дається об’ємною. В аплікації дитина знайомиться з площинною формою кола. В малюванні створюється лінійний контур.

 

 Таким чином під час планування роботи вихователь повинен ретельно продумати, використання якого матеріалу дозволить дітям швидко і легко оволодіти навичками зображення. Знання, які одержують дошкільники на заняттях одним видом зображувальної діяльності, можуть з успіхом використовуватись на заняттях з іншим видом роботи і з іншим матеріалом.

 

2. Сюжетне малювання  в дитячому садку.

 

МАЛЮВАННЯ - це відображення оточуючої дійсності. Чи є в малюнках дітей будь-яка система? Так! Геометричні  форми і тіла, просторові відношення за законами перспективи, колір, краєвид з його елементами, натюрморт, зображення птахів, риб, тварин і людини - все це знайде відображення у дитячих роботах. ВИДІЛИМО ОСНОВНІ ТЕМИ:

 

1. Квіти, ягоди, гриби,  овочі, фрукти, комахи (метелики, бабки).

 

Теми сюжетні:

 

 • Квітучий моріжок

 

 • Грибна галявина

 

 • Сунична галявина

 

 • Лісова галявина

 

 • Полунична грядка

 

2. Дерева (різні види: тополя, дуб, береза, ялина, сосна,  яблуня, липа, груша, верба, горобина, клен.

 

Теми сюжетні:

 

 • Дерева восени

 

 • Осінній ліс  (парк)

 

 • Дерева взимку

 

 • Дерева навесні

 

 • Вітер дме

 

 • Похмурий день

 

 • Сонячний день

 

 • Завірюха

 

 Дерева, кущі, трави,  земля, небо, хмари, сонце у  дитячому малюнку це елементи  пейзажу у сюжетному малюванні.  Одержуючи життєвий та сенсорний досвід, діти вчаться передавати простір як на усьому аркуші паперу, так і на вузький, а потім на широкій смузі ( дорога, вулиця), і наприкінці навчаються передавати лінію горизонту і віддалення (зменшення величини предметів).

 

Діти старшої групи вільно володіють пензлем, вони здатні виконати тонкий малюнок аквареллю – білостовбурної берізки та ін. Берізка у золотому вбранні восени, а взимку - в інеї, а весною - з ніжними зеленими листочками.

 

 Діти можуть малювати  не лише різні породи дерев,  але й казкові дерева. Крону цікаво малювати гуашшю двома - трьома фарбами, використовуючи техніку набивки напівсухим пензлем. Щоб намалювати велику і маленьку ялинки, слід відмічати, що молоді гілочки дивляться вгору, а нижні - злегка схиляються вниз, тому що на них не по одній, а по декілька гілочок.

 

 Слід звернути увагу,  що землю слід малювати широкою  смугою і розташовувати дерева  близько і далеко. Зручно малювати  землю і небо у техніці "монотипія", зігнув аркуш паперу по горизонталі  внизу і провівши фарбою смугу; промокнемо - ось і земля широкою смугою. Тут є і камінці, і нерівності. Так само можна одержати небо з хмарами і хмаринками.

 

 У підготовчій групі  діти повинні засвоїти малювання  майже всіх видів дерев. Їх  слід ознайомити з елементарними  законами малювання: ближні дерева - більші, дальні -менші, а на лінії горизонту лише схожі на крапочки. В підготовчій групі діти можуть вже виділити і передати індивідуальні особливості кожного дерева ( відламану гілку, вигини гілок, асиметричну крону, засохлу верхівку).

 

3. Будинки ( сільські, міські, спеціального призначення).

 

Теми сюжетні:

 

 • Вулиця міста  ( вдень, ввечері)

 

 • Сільська вулиця

 

 • Святкова вулиця

 

 • Вулиця, на який  я живу

 

 • Вулиця, на який  знаходиться мій дитячий садок

 

 • Вокзал

 

 • Кінотеатр

 

 В старшій групі  можна навчити дітей визначати  різну архітектуру будинків.

 

 В підготовчій групі  діти здатні передати в малюнку  вулицю, що йде удалечінь з  різноманітністю будівель, будинки  у кутовій перспективі та інтер'єр  кімнати.

 

4. Транспорт ( наземний, повітряний, водний).

 

Сюжетні теми:

 

 • Збираємо урожай

 

 • На будівництві

 

 • Транспорт на  вулиці

 

 • Станція "Швидкої  допомоги"

 

 • Пожежна станція

 

 • Автопарк

 

 • Аеропорт

 

 • Парусна регата

 

 • На річці

 

 • На морі

 

 Дошкільнята навчаються  малювати транспорт різного призначення і в різних ракурсах: вигляд спереду або ззаду і навіть у кутовій перспективі

 

5. Птахи ( свійські, дикі, екзотичні):

 

Сюжетні теми:

 

 • Курка з курчатами

 

 • Ластівки

 

 • Лелеки (буслі)

 

 • Папуга у цирку

 

 • Качка з каченятами

 

 • Гуска з гусенятами

 

 • Взимку на  годівниці

 

 • Шпаки прилетіли

 

 • Птахи відлітають

 

 • Птахи прилітають

 

 • Пташиний двір (за казкою "Гидке каченя")

 

 • Лебеді пливуть

 

 У малюнках дітей  старшої групи вже можна впізнати  і горобців, і снігурів, і галок.

 

 У підготовчій групі  можна використовувати схеми,  які допоможуть швидко і яскраво  відобразити характер, динаміку  польоту птаха, відобразити багато  варіантів (пташок можна малювати  не лише попереду, але й збоку).

 

6. Риби (акваріумні, річкові,  морські).

 

Сюжетні теми:

 

 • Рибки в акваріумі

 

 • Золота рибка

 

 • Вуалехвіст

 

 • Морське дно

 

 • На дні річки

 

 В старших групах  дітей навчають різним варіантам  зображення риб, підкреслюючи  їх різноманітність, яскравість, і навіть тематичні замальовки " В гості до морського царства" будуть доречні.

 

7. Тварини (свійські, дикі, екзотичні).

 

Сюжетні теми:

 

 • Моє кошеня

 

 • Поросятка гуляють

 

 • Овечки

 

 • Собака охороняє будинок

 

 • Ми з Джері на прогулянці

 

 • Кролики

 

 • Подвір'я сільське

 

 • Коза з козенятами

 

 • Зоопарк

 

 • У пустелі

 

 • На півночі

 

 • У лісі (У лісових хащах")

 

 У старшій групі діти з'єднують  круг і овал за схемою, а  потім домальовують, що побажають  і одержують малюнок будь-якої  тваринки ( на основі грибочка).

 

 У підготовчій групі  діти здатні намалювати і пухнасту собаку, і мишу, і вовка, використовуючи різну техніку малювання (зближення фарб, набивки, тампонування). І все за схемою від двох овалів, які з'єднані основною лінією або від трапеції, яка дає можливість побачити тулуб з ногами.

 

8. Людина (у фас, профіль).

 

Сюжетні теми:

 

 • Діти гуляють  ( взимку, влітку, восени)

 

 • Діти роблять  зарядку

 

 • Згадка про  літо

 

 • Погодуємо пташок

 

 • Гра у сніжки

 

 • Тато (мама) працюють

 

 • Ми з мамою  (татом) йдемо в дитячий садок

 

 • А я у гай  ходила

 

 • Золотий птах  і морська царівна

 

 • Котигорошко

 

 • Іван-побиван

 

 • Кирило Кожум'яка

 

 • Язиката Хвиська

 

 • Все я вмію ( робота вдома)

 

 • Моя матуся

 

 • Мій друг

 

 В старшій групі  зручно почати малювати людину  від літери Л , малюємо зверху  літери тулуб і голову, домальовуємо руки.

 

 А як намалювати  портрет збоку (у профіль)? Намалюємо  рожевою фарбою овал (обличчя)  і розділимо його навпіл: одну  зафарбуємо фарбою (верхню частину) - це буде шапочка або волосся,  а тепер намалюємо ніс, підборіддя, губи, далі малюємо вухо, око та брову.

 

 Коли намалювали  обличчя, малюємо одяг.

 

 У підготовчій групі  навчаємо малювати людину каркасним  способом та за модулем.

 

Висновки: Коли діти навчаться  малювати предмети, то сюжетні роботи стануть виразними, різноманітними, цікавими, творчими.

 

3. Предметне малювання  в дитячому садку.

 

 Малювання - це відображення  оточуючої дійсності. Так що 1 як можуть малювати діти? Чи  є в їх малюнках система?  Так! Геометричні форми і об’єми, просторові відносини за законами  перспективи, колір, пейзаж з його елементами, натюрморт, орнамент, зображення пташок, риб, тварин і людини - все це знаходить відображення в дитячих роботах,

 

Виділимо основні теми: дерева, будинки, транспорт, птахи, риби, тварини, людина.

 

 До вивчення тем  слід підходити диференційовано - з урахуванням віку дітей, попередньо ознайомитись із завданнями навчання дітей, їх уміннями на кожному етапі розвитку і робити акцент на виховання вільної, творчої особистості.

 

 Тепер можна використовувати  алгоритми – теми в усіх вікових групах.

 

ТЕМА "ДЕРЕВА".

 

 Дерева, кущі, трави,  земля, небо, хмари, сонце в  дитячому малюнку виступають  як елементи пейзажу в сюжетному  малюванні. Набуваючи життєвий  та сенсорний досвід, діти навчаються  передавати простір як на всьому  аркуші паперу. так і на вузькій, а потім і на широкій смузі (дорога. вулиця тощо). І наприкінці навчаються передавати лінію горизонту і віддалення (зменшення величини) предмета.

 

Діти першої молодшої групи засвоюють малювання горизонтальних (земля), вертикальних (стовбур) і округлих (крона) ліній, а тому вони можуть, використовуючи набуті навички і уміння, намалювати декілька варіантів дерев.

 

Діти другої молодшої групи навчились малювати похилі, прямі, безперервні лінії, зафарбовувати  предмет, робити примакування і тички, можуть намалювати дерева з гілочками і листям, з округлою кроною і листям, дерева і ялинки ,які вкриті снігом тощо.

 

Діти середньої групи  здатні регулювати натиск пензля і  малювати дугу. Ось і з’явилась  можливість прикрасити дерево тоненькою  верхівкою, яка поступово переходить в товстий стовбур, вигнуті гілочки. І, звичайно, малювати можна на вузькому папері --смузі і на всьому аркуші.

 

Діти старшої групи  вільно володіють пензлем, вони здатні виконати тоненький малюнок аквареллю - білокорої берізки, квітучого каштана. Вони можуть малювати не лише різні породи дерев, але й такі, які ніколи не бачили, казкові. Листя крони цікаво малювати, коли на пензлик набрано дві фарби різного кольору. Або, наприклад, зобразити маленьку ялинку - олівцем і фарбою, відмічаючи, що молоді гілочки дивляться вгору, нижні - злегка вклоняються вниз. тому що на ній не по одній, а по декілька гілочок. Землю слід малювати широкою смугою. розташовуючи дерева на "тій" і "цій" стороні, тобто далеко і близько. Зручно малювати землю і небо в техніці "монотипія": зігнувши аркуш паперу по горизонталі внизу і, провівши фарбою смугу, промокнемо - ось і земля широкою смугою, тут в нерівності і камінці, так само можна одержати і небо з хмаринками та хмарами.