Перша допомога

Перша допомога при отруєнні чадним газом 

  Отруєного потрібно негайно винести на свіже повітря. Якщо він без свідомості, то слід піднести до ніздрів шматочок вати, змочений нашатирним спиртом, для збудження кровообігу головного мозку і центру дихання. З цією метою доцільно робити розтирання шкіри та енергічний масаж тіла потерпілого, прикладати грілки до ніг. При нагоді дають йому тривало вдихати кисень із кисневої подушки або ізолюючого протигаза. Обов'язково потрібно звільнити від тугої одежі, яка заважає диханню, розстібнути комір і ремінь. На голову і груди потерпілого слід покласти холодний компрес, якщо він при свідомості — напоїти гарячим чаєм, кавою. 

  Коли наявний розлад або зупинка дихання, слід негайно розпочати штучну вентиляцію легень і проводити її до появи самостійного дихання. При відсутності роботи серця — негайно розпочинати його непрямий масаж. 

  Після надання допомоги і виведення потерпілого з коми в нього можуть виникнути психоз, порушення ковтання, стан м'язової слабкості протягом тривалого часу. Можуть також виникнути пізні серйозні зміни та ускладнення нервової, дихальної та серцево-судинної системи. Тому при тяжких отруєннях, для профілактики ускладнень, які можуть виникнути протягом перших кількох діб, потерпілого слід на носилках відправити до лікарні. 

  При наданні допомоги отруєному світильним газом у закритому приміщенні увечері чи вночі забороняється запалювати сірник або вмикати електричне освітлення. Ці дії можуть спричинити вибух скопиченого в приміщенні світильного газу. Електроосвітлення потрібно вимикати шляхом вивертання запобіжника.

Допомога при  ураженні електричним струмом 

  Перша медична допомога при ураженні людини електричним струмом повинна бути спрямована на звільнення її від дії струму та підтримку або відновлення серцевої діяльності і дихання. 

  Якщо потерпілий при свідомості, але не спроможний розтиснути руки, йому слід запропонувати підскочити або впасти, щоб розірвати електрострумовий ланцюг.  

  Коли уражений без свідомості, то потрібно негайно знеструмити його шляхом вимикання напруги в мережі рубильником, вимикачем або запобіжником. При неможливості достатньо швидко вимкнути електромережу слід перерізати чи перерубати електропроводи.  

  При ситуації, коли потерпілого можна відтягти від ушкоджуючих струмоведучих частин, до яких він торкається, рятівник повинен подбати про власну безпеку: по можливості діяти однією рукою, тягнути тільки за суху одежу, уникати доторкання до оголених частин тіла потерпілого та оточуючих металевих деталей. Електроізолюватися від потерпілого можна за допомогою діелектричних рукавиць або руки обмотаної тканиною, ставання на гумовий килимок, суху дошку або інший підручний предмет, що має діелектричні властивості. 

   Відокремивши ураженого від струмопроводу, потрібно ретельно оглянути його. 

  Якщо в потерпілого наявні ознаки клінічної смерті, то слід невідкладно розпочати серцево-легеневу реанімацію. При "несправжній смерті" єдиним ефективним заходом першої допомоги є негайне проведення штучного дихання (з рота в рот); інколи його доводиться робити протягом кількох годин поспіль. Штучне дихання при працюючому серці, як правило, швидко покращує стан ураженого: шкіра стає нормального кольору, визначаються пульс і артеріальний тиск. Серцево-легеневу реанімацію або тільки штучне дихання по можливості потрібно поєднувати з підшкірним введенням 2 мл кордіаміну або 1 мл 10% розчину кофеїну. 

  Опритомлену людину в подальшому слід утеплити, напоїти великою кількістю води, чаю чи компоту (давати алкоголь і каву шкідливо) та відправити на транспорті до лікарні. При необхідності реанімаційні заходи чи штучне дихання слід безперервно продовжувати і в транспорті. 

  Слід пам'ятати, що загальний стан такої людини може різко погіршитися в найближчі години після електроушкодження. Можуть виникнути порушення в кровозабезпеченні м'язу серця та явища вторинного шоку. Ці ускладнення іноді спостерігаються в потерпілих навіть із найлегшими загальними проявами (головним болем, загальною слабкістю). Тому всі особи, що отримали електроушкодження, повинні бути госпіталізованими. Перевозити таких людей потрібно в лежачому положенні та в утепленні. Як першу допомогу їм можна дати знеболювальні (амідопірін 0, 25 г, анальгін 0, 25 г), заспокійливі (20-30 крапель настойки валеріани), серцеві препарати (валідол, валокардін, ереніт та ін.). 

  Під час транспортування до лікарні потрібно особливо уважно стежити за станом потерпілого, тому що в будь-який час у нього може виникнути зупинка дихання і серцевої діяльності. Слід бути напоготові до реанімаційних заходів у дорозі.

Кровотеча 

  При перших ознаках кровотечі слід вжити заходів, що спрямовані на її зупинку.

Зупинка капілярної кровотечі 

  Капілярна кровотеча зупиняється швидко, якщо рану накрити чистим бинтом, зверху якого покласти шар вати, і рану перев'язати. Може бути використаний перев'язувальний пакет.

Зупинка венозної кровотечі 

  Небезпечними моментами венозної кровотечі є не тільки втрата значної кількості крові, але й імовірність всмоктування повітря в судини через пошкоджені місця. 

  Венозну кровотечу краще за все зупинити стисною пов'язкою. На рану накладають чисту марлю, поверх неї нерозгорнутий бинт чи складену в кілька разів марлю або чисту носову хустинку і туго перев'язують. У випадку, коли відсутній перев'язувальний матеріал, треба негайно натиснути пальцями нижче місця поранення. У разі кровотечі з вени руки іноді достатньо просто підняти її догори. Але в будь-якому випадку після цього на рану слід накласти стисну пов'язку.

Зупинка артеріальної кровотечі 

  Це найбільш небезпечний вид кровотечі. При кровотечах із сонної, стегнової або пахвової артерій людина може загинути через 2—3 хв. Слід негайно натиснути на артерію пальцем вище місця поранення. Натиснення здійснюють до тих пір, поки не накладуть стисну пов'язку. При кровотечі зі стегнової артерії однієї стисної пов'язки недостатньо. У таких випадках необхідно накласти джгут. Якщо під рукою немає, джгута, то використовують носову хустинку, ремінь або краватку. Джгут накладають не більш ніж на 1 годину взимку та не більш ніж на 2 години влітку. Джгут накладають на кінцівки вище місця кровотечі. Спочатку на місце накладання джгута кладуть шар марлі або бинта. Під джгут підкладають записку із зазначенням часу накладання джгута або пишуть на лобі. Якщо транспортування пораненого до медичного закладу з тих чи інших причин не здійснено, то після 0, 5 години джгут на 3—5 хв слід трохи ослабити для відновлення кровообігу. У разі будь-якої кровотечі, особливо, якщо постраждали кінцівки, треба слідкувати за тим, щоб поранена частина тіла перебувала в піднятому стані, та забезпечити її спокій.

При кровотечах з  носової порожнини 

  Потерпілого кладуть на спину, піднімають голову і на перенісся кладуть холодні компреси або лід. Потерпілий стискає пальцями крила носа. При носовій кровотечі не можна промивати та спорожнювати ніс.

Кровотеча з легень  

  Кровотеча з легень може виникнути в разі сильних ударів грудної клітини, переломів ребер та в інших випадках. Потерпілий відкашлює яскраво-червону кров з піною та тяжко дихає. 

  Потерпілого кладуть у напівсидяче положення, під спину підкладають валик, на який він спирається, розстібають комір. Потерпілому забороняється рухатись і говорити. Якщо хворий опритомнів, його слід покласти на спину з трохи опущеною головою, руки і ноги трохи підняти, що сприяє кровонаповпенню мозку і підтримує його діяльність. 

  У всіх випадках потерпілих необхідно терміново відправити до лікувального закладу.

Накладання джгута  

  Цей засіб використовують тоді, коли інші засоби не зупиняють кровотечі або зупинка кровотечі призначена забезпечити тривале (до кількох годин) перевезення потерпілого

Правила накладання джгута 

  Артеріальний джгут накладають вище (ближче до серця) місця кровотечі, а венозний - нижче. 

  На голе тіло джгут не накладають, тому що виникає задимлення шкіри. Це створює додаткові больові страждання потерпілого і сприяє розвитку шоку. Джгут кладуть на одежу або на пов’язку, якщо тіло оголене.  

  Термін накладання джгута: в теплих умовах - до 2-х годин, у прохолодних - до 1 -ї години. Пояснюється це тим, що припинення кровообігу кінцівки на холоді швидше призводить до початку омертвіння її тканин. Якщо необхідний довший термін накладання джгута у звязку з перевезенням потерпілого, то після закінчення допустимого терміну слід через кожні 30 хвилин ушкоджену артерію притискувати до прилеглої кістки (див. місця притискання артерій до кісток), а джгут послабити до порозовіння кінцівки. Після цього джгут знову накладають на кінцівку трохи вище або нижче попереднього місця. Послаблення джгута необхідно виконувати повільно та поступово, щоб зменшити ризик виштовхування раневого згустку крові й відновлення кровотечі.

Для контролю терміну накладання джгута слід:

• пов’язкою джгут не закривати;
• біля джгута прикріпити ярлик, на якому вказати час і дату накладання джгута; 
• на тілі біля джгута записати час і дату, якщо немає ярлика.

   Кінцівку з накладеним джгутом у холодних умовах утеплюють. При накладанні на плече джгут розміщують ближче до суглобів. На середину плеча джгут накладати не слід, бо в даному місці до кістки прилягає нерв і тиск на нього може призвести до паралічу.

Припинення артеріальної кровотечі за допомогою джгута: 
а - гумовий джгут; 
б – м’яка прокладка під джгут та розтягування джгута; 
в - накладання джгута.

Допомоги при  ураженні сильнодіючими отруйними  речовинами 

  В першу чергу необхідно захистити органи дихання від подальшої дії сильнодіючих отруйних речовин. 

  На потерпілого необхідно надіти протигаз або ватяну марлеву пов’язку, попередньо змочивши її при отруєнні хлором водою або 2 % розчином питної соди, а при отруєнні аміаком – водою або 5% розчином лимонної кислоти, і винести (вивести) його із зони ураження. У випадках отруєння сильнодіючими отруйними речовинами потерпілому забезпечити спокій і тепло. 

  При виході із зони зараження вимийте очі і відкриті ділянки тіла (чаєм, молоком і т.д.) і зверніться за допомогою до медичного працівника або до медичного закладу. 

  При отруєнні аміаком винесіть потерпілого з зони зараження, шкіряні покрови, очі, ніс, рот вимийте водою. В очі закапайте дві-три краплі 30% розчину альбуциду, в ніс оливкове масло.  

  При отруєнні хлором винесіть потерпілого із зони зараження. При зупинці дихання зробіть штучне дихання. Шкіряні покрови, рот, ніс вимийте 2 % розчином питної соди або водою. 

  При отруєнні метаном винесіть потерпілого із зони зараження. При зупинці дихання зробіть потерпілому штучне дихання. 

  При отруєнні чадним газом винесіть потерпілого із зони зараження, розстебніть комірець одягу. При необхідності зробіть штучне дихання.  

  При необхідності зверніться за допомогою до медичного працівника або відправте потерпілого в медичний заклад. 

  При отруєнні СДОР дійте у відповідності з отриманими розпорядженнями управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (міста обласного підпорядкування, району).

Перша допомога при отруєннях грибами

Відомо, що гриби мають високі поживні  властивості і вживаються людиною  з давніх пір – смажаться, варяться, консервуються, сушаться. Щоб уникнути отруєння грибами необхідно дотримуватись  рекомендацій з їх збирання та приготування. Брати тільки добре відомі, збирати  в чистих місцях, переробляти гриби  в день збору.

Симптоми  проявляються по-різному, залежно від  сорту спожитих грибів. Основними  симптомами є: нудота, сильна блювота, гострий біль у животі, діарея, головний біль, слабкість, запаморочення, рідкий пульс, можливі судоми.

- Термінове багаторазове промивання  шлунка кип’яченою водою;

- Очисна клізма з відваром ромашки;

- Прийом будь-якого проносного;

- Рясне пиття;

- Обов’язковий виклик бригади  «швидкої допомоги».

Перша допомога при  отруєнні ртуттю

Якщо вчасно буде надана перша допомога при отруєнні ртуттю, то небезпечних  наслідків можна буде уникнути. Але  при цьому важливо встигнути  помітити симптоми, про які доросла  людина може здогадатися і розпізнати їх, а дитина може і не зрозуміти, що з ним відбувається. Якщо ви знаєте про можливе майбутнє отруєння ртуттю, тобто розбили градусник будинку, то відразу вживайте заходів. Ртуть  необхідно терміново зібрати, для  цього можна викликати додому службу порятунку.

Перша допомога може бути надана безпосередньо  до приїзду лікарів. Насамперед, потерпілому  необхідно вийти на свіже повітря. Якщо самостійно він пересуватися не здатний, значить, потрібно скористатися ношами. Після вдихання парів ртуті  потрібно обов’язково промити шлунок, потім запропонувати випити покладене  за масою тіла кількість таблеток активованого вугілля. Пити необхідно, як можна більше, звичайної води, молока, чаю. При великій кількості  рідини в організмі починається  більш швидке виведення потрапили  сполук ртуті. Обов’язково потрібно викликати блювоту.

Перша допомога може бути надана успішно, якщо потерпілому дати випити воду, в якій містяться домішки сірчаних сполук, а також доданий яєчний білок і розчинене активоване вугілля. Сірка здатна перетворити  ртуть у такі частки, які стають абсолютно нетоксичними і виходять з організму при відвідуванні туалету.

Постраждалого при отруєнні ртуттю потрібно укласти. Голова повинна розташовуватися  тільки на бік, якщо людина втратила свідомість, інакше во мнаоже захлинутися блювотними масами. У важких випадках при втраті свідомості можливо западання язика, а отже, пов’язане з цим утруднення дихання. Перша медична допомога повинна полягати в цьому випадку  у вивільненні дихальних шляхів: мову треба постаратися акуратно дістати, висунувши щелепу хворого  злегка вперед. Важливо забезпечити  потерпілому доступ свіжого повітря  до того часу, як їм займуться лікарі.

У домашніх умовах зазвичай немає  тих спеціальних препаратів, за допомогою  яких можна нейтралізувати шкідливу дію токсинів при отруєнні ртуттю. Якщо є в домашній аптечці хлорид кальцію, розчин глюкози, то їх необхідно  використовувати в якості ін’єкцій. В умовах лікарні потерпілому  призначать препарати, які будуть сприяти  нейтралізації ртутних сполук, що потрапили в організм.

Можна використовувати для промивання шлунка воду, в яку доданий яєчний білок. Підійде також і будь-яке  проносне, тому що воно дозволить промити  і очистити шлунок.

Рот треба прополоскати розчином, приготованим з додаванням бертолетової солі.

Якщо отруєння ртуттю сталося вдома, то необхідно вжити заходів і  по ліквідації джерела зараження, інакше випаровування будуть знову і  знову продовжувати вражати здоров’я людини. Ртуть дуже складно зібрати. Для цього в жодному разі не можна використовувати пилосос, а також віник. Ртутні кульки збирають за допомогою паперового листочка. Відразу потрібно відкрити всі вікна  в кімнаті, тільки не можна робити протягу, тому що так пари ртуті тільки швидше поширяться по всьому приміщенню. Дітей з кімнати виводять, бажано навіть з квартири. Той, хто збирає ртуть, повинен працювати у марлевій пов’язці або респіраторі, зазвичай кілька штук старих зразків валяються у кожного в аптечці. На місці виходу з кімнати, де розсипалася ртуть, потрібно покласти мокру ганчірку, змочену водою з додаванням марганцівки. Це потрібно для того, щоб ртуть не розносився ногами по всій площі квартири.

Ртуть збирають у тару, яка закривається герметично. Викидати у громадський  сміттєпровід ні в якому разі не можна ні віник, якщо ви з його допомогою  намагалися зібрати ртуть, ні ємність  з небезпечним елементом, ні навіть ганчірки після миття підлоги. Необхідно  звернутися в спеціальну організацію, наприклад, санітарно-епідеміологічну  службу, яка і займеться утилізацією  небезпечної речовини.

Важливо стежити при отруєнні ртуттю за станом здоров’я дітей. Перші ознаки того, що вони постраждали від вдихання парів, можуть з’явитися у маленьких  дітей вже через півтори-дві  години. Якщо вчасно не звернути на них  увагу, стан різко погіршиться і  викличе летальний результат. Звертатися до лікаря потрібно в будь-якому  випадку, навіть якщо відчувається легко  нездужання, а вдома виявляється  тільки перша медична допомога! Не варто відмовлятися і від госпіталізації, оскільки ускладнення і наслідки отруєння можуть бути просто непередбачуваними і дуже небезпечними для життя.

Перша допомога при  укусі змій

Перш за все постаратися як можна  скоріше відсмоктати із рани отруту, постійно її випльовувати. Не можна  цього робити тому, у кого є садни  або інші поранення слизової губ  або порожнини рота. Рану слід обробити 5%-ним спиртовим розчином йоду або  одеколоном, спиртом. Відсмоктавши отруту, необхідно обмежити рухомість потерпілого. Якщо змія укусила в ногу, прибинтувати її до другої ноги і, підклавши що-небудь під ноги, злегка підняти їх. При укусі в руку необхідно зафіксувати її в зігнутому положенні. При сильному болі можна прийняти 1-2 таблетки аналгіну або баралгіну. Щоб прискорити виведення отрути, давати потерпілому більше чаю і лужної мінеральної води. Найбільш ефективний засіб проти зміїної отрути – полівалентна протизміїна сироватка, введена не пізніше ніж через 30 хвилин після укусу. Але вводити її може і повинен тільки медичний працівник. Самостійність небезпечна через можливий розвиток алергічних реакцій на введення сироватки. І якщо людині не надати термінової допомоги, вона може загинути. Слід запам’ятати основне: потерпілого потрібно як можна швидше на носилках або попутним транспортом доставити в найближчий медичний заклад. Часто першу допомогу при укусах змії надають неправильно. Категорично забороняється: ♦ накладати джгут на кінцівку вище місця укусу. Ця міра не перешкоджає всмоктуванню і розповсюдженню отрути в організмі, але порушує кровопостачання в кінцівці і сприяє розвитку некрозу (омертвіння) тканин, накопиченню продуктів розпаду в кінцівці і різкому погіршенню стану хворого після зняття джгута; ♦ припікати місце укусу вогнем, хімічними речовинами; ♦ розрізати рану на місці укусу. Всі ці маніпуляції не тільки не корисні, але й шкідливі. Вони призводять до розвитку довго не загоюваних інфікованих ран, сприяють порушенню обміну речовин в пошкоджених тканинах. Відправляючись на відпочинок в гори, в ліс по гриби, ягоди, слід бути обережним. І не забувати, що змія кусається тільки захищаючись! Необхідно палицею розсунути зарослі, обстежити ущелени, щоб ненароком не потурбувати змію. Взути надійне взуття, надягнути широкі штани і заправити їх в черевики так, щоб утворився напуск. Якщо змія буде кусати, то вона прокусить тільки тканину штанів, а не шкіру.

Перша допомога при ужаленні перетинчастокрилими

 Перш за все слід вжити заходи, перешкоджаючи надходженню отрути в тканини і її розповсюдженню. Із усіх перетинчастокрилих жало залишають тільки бджоли, бо їх жалючий апарат має щербини. Тому, виявивши жало, слід обережно видалити його разом з отруйним мішечком, підчепивши нігтем знизу догори. Для послаблення місцевої токсичної реакції зразу ж після ужалення перетинчастокрилою комахою потрібно прикласти до цього місця шматочок цукру, що сприяє витягненню отрути з рани і попереджує розвиток набряку. Якщо набряк болючий і не зникає, необхідно звернутися до лікаря або потерти укушене місце тпблеткою валідолу, щоб пухлина, а також біль зникла. Чим швидше це зробити, тим наслідки впливу бджолиної отрути будуть меншими. При загальній токсичній реакції, щоб загальмувати всмоктування, на місці набряку слід покласти грілку з холодною водою або рушник, змочений в холодній воді. Потерпілому рекомендується більше пити. При кропивниці спостерігається зниження артеріального тиску, тому слід дати 20-25 крапель кордіаміну. Алкоголь категорично заборонено, поскільки він сприяє збільшенню проникливості судин, що призводить до посилення набряку. Не можна використовувати для місцевого охолодження сиру землю, глину, як робить дехто, це може призвести до зараження правцем або зараження крові. Загальна алергічна реакція ліквідується прийомом будь-якого антигістамінного препарату (дімедрол, супрастін). В решті випадків перша допомога при гострій алергічній реакції така ж, як і при загальній токсичній реакції: холодна грілка до місця ужалення, 20-25 крапель кардіаміну. Той, у кого хоч один раз виникла алергічна реакція на отруту бджоли, оси, шершня або джмеля, повинен обов’язково звернутися до алерголога. Такій людині в літній період потрібно завжди мати при собі виданий алергологом так званий паспорт хворого алергічним захворюванням. В ньому вказується прізвище, ім’я, по батькові власника, його вік, домашня адреса, телефон, діагноз, телефон алергічного кабінету, де спостерігався хворий, і ті невідкладні міри, які потрібно надати в разі ужалення перетинчастокрилими. Необхідно, щоб людина носила з собою шприц-упаковку і набір медикаментів, перерахованих в паспорті. Особливо термінові міри необхідні в разі розвитку анафілактичного шоку Потерпілого слід укрити, обкласти грілками з теплою водою, дати 1-2 таблетки дімедролу, 20-25 крапель кордиаміну і терміново викликати "швидку допомогу" або доставити потерпілого в медичний заклад. У важких випадках, коли у потерпілого зупиняється серце і припиняється дихання, необхідно до приїзду "швидкої допомоги" робити серцево-легеневу реанімацію – штучне дихання і закритий масаж серця. Люди, які страждають алергією до отрути бджіл, цікавляться, чи можна їм їсти мед. Можна. Мед і отрута бджіл не мають спільних антигенів. Спільні антигени з отрутою має прополіс, тому користуватися прополісом не слід.