Понняття та види автотранспортних пассажирських перевезень

Зміст:

 

Вступ

1. Понняття та види автотранспортних пассажирських перевезень.

          1.1. Перевезення пасажирів автобусами

 1.2. Права пасажирів

2. Туристичні перевезення

3. Міжнародні перевезення 

           Висновок

          Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ.

В наш час пасажирські перевезення стали просто незамінними. Ними користуються навчальні заклади для того, щоб забезпечити своєчасне прибуття дітей до місця навчання, ними користуються найбільш відповідальні керівники, які поважають дисципліну і не хочуть миритись з запізненнями співробітників, ними користуються туристи і любителі подорожувати, які не можуть відмовити собі в можливості відвідати недалекий курорт чи місто, багате на пам’ятки, ними користуються організатори всіляких заходів, вечірок, святкувань, які переживають про те, щоб їх гості були доставлені вчасно і з комфортом до місця проведення заходу, а головне, живими і здоровими.       

 Крім того, на ринку автоперевезень панує жорстка конкуренція, що являє собою суперництво між перевізниками за найкращі умови виробництва та вигідну позицію на ринку. 
       Перевезення пассажирів автомобільним транспортом врегульовані наступними нормативно-правовими документами:

Закони України: «Про транспорт», «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух», «Про автомобільні дороги»;

Статут Автомобільного Транспорту УРСР;

Указ Президента «Про заходи щодо посилення безпеки пасажирських перевезень автомобільним транспортом»;

Постанови Кабінету Міністрів  України: «Деякі питання» (№ 771 від 03.09.2008), «Про правила дорожнього руху», «Про затвердження правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту».

У ЦК України визначено  загальні норми щодо договорів про перевезення пасажирів.

Правила перевезення пасажирів  автомобільним транспортом також  регулюються міжнародними договорами.

Завданнями законодавства  з  питань  перевезень  пасажирів  та  
вантажів автомобільним транспортом є:

     визначення  основних   правових   та   організаційних    основ  
державного  регулювання у сфері перевезень пасажирів та вантажів  
автомобільним транспортом;

     установлення  вимог до перевізників,  водіїв  та  транспортних  
засобів   щодо  забезпечення  безпеки  перевезень  та  екологічної  
безпеки;

     визначення  системи державного контролю,  прав,  обов'язків та  
відповідальності    державних    органів   виконавчої   влади   та  
перевізників за порушення міжнародних договорів  та  законодавства  
України.

Підприємства транспорту здійснюють перевезення та надають послуги на основі державних контрактів і договорів про перевезення пасажирів з урахуванням економічної ефективності перевізних можливостей транспорту. Економічні відносини підприємств транспорту, що виникають у процесі перевезення, ґрунтуються на принципах взаємної вигоди, рівної та повної відповідальності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    1. Понняття та види автотранспортних  пассажирських перевезень.  

Внутрішні перевезення пасажирів  автомобільним транспортом є  невід`ємною складовою транспортного  комплексу України та являють  собою особливий вид господарської  діяльності, що пов’язаний з безпекою для життя та здоров’я громадян, тому держава здійснює жорсткий контроль діяльності суб’єктів господарювання, що провадять свою діяльність в сфері  здійснення внутрішніх перевезень пасажирів  автомобільним транспортом. 
Згідно з Законом України «Про автомобільний транспорт» послуги автомобільного транспорту загального користування поділяються на автобусні і таксі.

Автобусні перевезення - це переміщення людей і багажу за допомогою автомобільного транспортного засобу, у якому кількість посадкових місць більше дев'яти (враховуючи місце водія).

Маршрутні таксі здійснюють перевезення пасажирів з обов'язковим наданням їм місць для сидіння і з висадкою і посадкою пасажирів за їхньою вимогою. Незважаючи на те, що в назві присутнє слово "таксі", перевезення пасажирів маршрутними таксі відносяться до автобусних перевезень. Визначальним фактором у даному випадку є кількість місць для сидіння (дев'ять і більше) і те, що перевезення здійснюються за заздалегідь наміченими маршрутами і не в індивідуальному порядку.

Автобусні перевезення пасажирів  здійснюються у двох режимах:

1. Звичайному - рух за маршрутом  здійснюється з усіма зупинками,  передбаченими розкладом;

2. Експрес - рух за маршрутом  здійснюється зі скороченням  кількості зупинок і часу перевезення.

1.1. Перевезення пасажирів автобусами

     Перевезення   пасажирів  автобусами  залежно від режиму їх  
організації можуть бути:  регулярними, регулярними спеціальними та  
нерегулярними.

     Регулярні   перевезення  організовують   відповідні органи  
виконавчої  влади та органи місцевого самоврядування (організатори  
регулярних перевезень) згідно з програмами розвитку автомобільного  
транспорту  на  відповідній  території з метою задоволення потреби  
населення   у  перевезеннях  з  урахуванням  пропозицій  громадян,  
підприємств, установ, організацій і перевізників.

Організатори  регулярних  перевезень визначають умови їх організації  на відповідній території.  
Автобусний   маршрут   загального  користування  (далі  - маршрут) відкривають:

• Державтотрансадміністрація   -  міжобласний  та  міжнародний;
• Рада міністрів       Автономної       Республіки        Крим,  
  облдержадміністрації - внутрішньообласний;
• виконавчі органи сільських, селищних і міських рад - міський.

Припинення   перевезень   за   маршрутом  проводиться  за рішенням  організатора  регулярних  перевезень, яке приймається не пізніше ніж за 15 днів до припинення перевезень, а у разі настання обставин непереборної сили - невідкладно.  
Внесення    змін   постійного   характеру   до   маршруту (продовження,  скорочення, зміна шляху проходження між зупинками), введення  або  вилучення  зупинок  та/або  зміна графіка руху може здійснюватися:

     1) на міських  і приміських маршрутах у разі зміни:

     графіка руху (часу  відправлення  з  кінцевих  або  проміжних  
зупинок), що не перевищує 20 хвилин;

     шляху проходження  (продовження або скорочення без  зміни виду  
сполучення),  що не перевищує 25 відсотків  загальної  протяжності маршруту;

     шляху проходження   (без   зміни  кінцевих  зупинок   та  виду  
сполучення),  якщо така зміна стосується не більш як 30  відсотків  
загальної протяжності маршруту;

     2) на міжміських маршрутах у разі зміни:

     графіка руху  до  будь-якої  із  зупинок  не більш як на одну годину;

     шляху проходження   міжобласного  маршруту  в   межах   однієї  
області  за  умови,  що  зміна  його  протяжності не перевищує 100 кілометрів, після її погодження в установленому порядку. Внесення  змін   до   маршруту   та/або   графіка   руху, передбачених  пунктом 20 цих Правил,  здійснюється шляхом внесення змін  до  договору  про організацію перевезень  чи  дозволу   на обслуговування (далі - дозвіл) за погодженням сторін.

     Місця  зупинки   автобуса,  який  здійснює  перевезення  у звичайному  режимі  руху  на міському маршруті,  встановлюються на  
відстані 400 - 600 метрів одна  від  одної  у  межах  розташування  
багатоповерхової забудови і на відстані 600 - 800 метрів - у межах  
розташування одно- та двоповерхової забудови.

Місцями зупинки автобуса,  який  здійснює  перевезення  у режимі  маршрутного  таксі,  визначаються кінцеві пункти маршруту. Посадка та висадка пасажирів з автобуса проводиться на їх вимогу у місцях  зупинки громадського транспорту,  а також в інших місцях з обов'язковим дотриманням Правил  дорожнього  руху.

 Посадка та висадка  пасажирів  з  автобуса,  що  здійснює перевезення  в  експресному  режимі руху,  проводиться на зупинках громадського транспорту.

Місця  зупинки  на  міських  і приміських  маршрутах із значним  пасажиропотоком обладнуються автопавільйонами,  навісами, на яких розміщується інформація про рух автобусів на маршруті.

     У салоні автобуса розміщується така інформація:

     1) витяг   із Правил (у частині прав та обов'язків водія і пасажира);

     2) позначення  входу та виходу;

     3) відомості  про  розмір  штрафу  за  безквитковий  проїзд  і перевезення неоплаченого багажу;

     4) відомості   про  перевізника та  страховика (найменування,  
адреса і телефон);

     5) загальна  пасажиромісткість із зазначенням  окремо кількості  
місць для сидіння пасажирів;

     6) позначення   місць   розташування  аварійних   виходів  (із  
зазначенням  способу  їх  відчинення),  вогнегасника,  аптечки та кнопки екстреної зупинки;

     7) напис  "Не  курити",  "Місця  для   пасажирів  з  дітьми та інвалідів" (на міських та приміських маршрутах);

     8) нумерація   місць  під   час   здійснення   міжміських   та міжнародних перевезень;

     9)  позначення  місць  для  інвалідів рельєфною  піктограмою в  
порядку,  визначеному Мінтрансзв'язку.

    На маршруті повинні бути передбачені:

     майданчики  для    розвороту   та   короткострокової   стоянки автобусів у початковому і кінцевому пунктах маршруту;

     посадкові  майданчики на проміжних пунктах зупинки.

     Місцями зупинки   автобусів  на   приміських   та   міжміських  
маршрутах  визначаються  автостанції,  а у разі їх відсутності - місця   розташування   автопавільйонів,   на   яких   розміщується інформація,   що  містить  найменування  зупинки,  початкового  та кінцевого пунктів маршруту і час відправлення автобусів.

     Місця зупинки  автобусів  приміських  маршрутів  на  території  
населених пунктів,  крім автостанцій,  погоджують виконавчі органи сільських, селищних і міських рад.

     Місця  зупинки   автобусів  на  міських маршрутах  обладнуються  
автопавільйонами,  трафаретами  з найменуванням зупинки і номерами  
маршрутів,  відомостями  про режим роботи автобусів із зазначенням таких, що пристосовані для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями,   найменуванням  початкового  та  кінцевого  пунктів  
маршруту. 

     У разі  коли  інтервал руху на міському маршруті не перевищує  
10 хвилин, на трафаретах зазначається інтервал руху протягом доби,  
в разі більшого інтервалу - час відправлення автобусів із зупинки.

     Відомості  про  режим руху автобусів у вихідні та святкові дні  
наводяться як примітка до основної інформації.

     Розміри написів  на трафаретах, що розміщені у  місцях зупинки,  
повинні  бути  такими,  щоб їх можна було прочитати з відстані не  
менш як 3 метри.

     Перевезення  пасажирів  за  приміськими  та   міжміськими  
маршрутами  у  межах  території  однієї області (внутрішньообласні маршрути)  здійснюється  на  підставі  договору  про   організацію перевезень,  укладеного відповідно до законодавства.  Типова форма такого  договору,  що  повинен  містити  чіткі   вимоги   стосовно забезпечення  безпеки дорожнього руху під час виконання договірних зобов'язань, затверджується Мінтрансзв'язку.

Перевезення  пасажирів  за приміськими та   міжміськими маршрутами,  які  виходять  за межі території областей (міжобласні маршрути),  здійснюється на підставі  дозволу,  який  видається в установленому  законодавством  порядку.  Витяг  з  дозволу повинен перебувати в автобусі.

Забороняється  надання  послуг з перевезення пасажирів  з  
використанням  автобусів,  переобладнаних  з  транспортних засобів  
іншого  призначення,  за  відсутності протоколів випробувань таких  
автобусів на відповідність вимогам правил Європейської економічної  
комісії  -  N 43 (перевірка маркування безпечного скла); N 36 чи N  
52  (залежно від пасажиромісткості,  в обсязі вимог законодавчо  
регульованої сфери до автобусів, що перебувають в експлуатації); N  
80   (вимоги   до  міцності  сидінь  та  елементів їх  кріплення,  
застосування сертифікованих сидінь, відповідність кріплення сидінь  
типовим    схемам    та   конструктивним   рішенням,   перевіреним  
випробуваннями),  виданих акредитованими Національним агентством з  
акредитації   випробувальними   лабораторіями.   Зразок  протоколу  
затверджується спільним наказом МВС та Мінтрансзв'язку.

Перевезення   пасажирів   за   міськими   і   приміськими  
маршрутами  здійснюється  у  звичайному   режимі   (основний   вид  
перевезень),  а  також  експресному  режимі  та режимі маршрутного  
таксі (додаткові види перевезень).

     Перевезення  пасажирів    у    режимі    маршрутного     таксі  
організовується   за  наявності  сполучення  у  звичайному  та/або  
експресному  режимі  руху  автотранспорту  або  руху  інших  видів  
транспорту.

     Перевізник  проводить стажування водія перед  переведенням  
його на новий регулярний маршрут або на відмінну модель  автобуса,  
ознайомлює з паспортом маршруту та видає водію витяг з нього.

     Перевізник  забезпечує   навчання  та  інструктаж  водія  щодо  
особливостей  посадки  (висадки)  осіб  з   обмеженими   фізичними  
можливостями.

     Перевізник   самостійно   забезпечує   у повному обсязі  
перевезення пасажирів відповідно до умов договору про  організацію  
перевезень  або  дозволу,  в тому числі резервними автобусами,  на  
випадок виходу автобуса з ладу чи збільшення пасажиропотоку.

      У разі  виникнення  потреби  в короткочасному залученні додаткової  кількості автобусів для задоволення підвищеного попиту на   перевезення  міським  або  приміським  маршрутом  організатор регулярних  перевезень  видає  перевізникові тимчасове рішення про використання для перевезень додаткових автобусів на строк до трьох діб,  якщо  це передбачено умовами договору.     У   разі  здійснення   перевезень   на  маршруті   кількома перевізниками,  договір  з якими передбачає можливість залучення додаткових  автобусів,  організатор регулярних перевезень пропонує кожному  з них забезпечити перевезення пропорційно до затвердженої для  таких перевізників кількості рейсів.

      У  разі  виходу  з  ладу автобуса (припинення  перевезення  
через настання надзвичайної або невідворотної за даних умов події)  
приміського  чи  міжміського  сполучення  водій здійснює пересадку  
пасажирів в інший автобус,  яким  пасажири  будуть  доставлені  до  
найближчої  автостанції чи кінцевого пункту призначення.  У такому  
разі на приміському маршруті пасажиру  повертається  повна,  а  на  
міжміському невикористана вартість квитка.  Перевізник організовує  
подальшу поїздку пасажирів.

     Оплата послуг  перевізника з попутного  перевезення   пасажирів  
до найближчої автостанції у міжміському сполученні здійснюється за  
рахунок  коштів  перевізника,  під  час  рейсу   якого   відбулася пересадка пасажирів.

     У разі  виходу з ладу автобуса міського сполучення перевізник  
повертає пасажирам  повну  вартість квитка,  а подальша  поїздка оплачується та здійснюється ними самостійно.

     Відправлення  автобуса,  що здійснює перевезення в режимі  
маршрутного  таксі,  відбувається  відповідно   до   затвердженого розкладу руху, незалежно від кількості пасажирів у салоні.

     Організатор  регулярних перевезень за міськими  автобусними  
маршрутами   може   залучити   на   конкурсних   засадах суб'єкта господарювання  для  виконання функцій з організації та управління рухом автобусів і підготовки інформації про роботу перевізників.

     Організатор  регулярних  перевезень  не  має  права  залучати  
суб'єктів  господарювання, які надають послуги з перевезень, діють на  ринку транспортних  послуг,  представляють  інтереси  окремих перевізників  або  груп  перевізників чи контролюються зазначеними суб'єктами.  

    1.2. Права пасажирів

 За договором перевезення  пасажира  автобусом  перевізник зобов'язується  безпечно перевезти пасажира до пункту призначення, а в разі здавання ним багажу -  доставити  до  пункту  призначення багаж та видати його пасажиру або уповноваженій ним особі.

 Пасажир зобов'язується внести  установлену  плату  за  проїзд,  а в разі здавання   багажу   до   багажного  відділення  -  плату  за  його перевезення. Пасажир повинен мати  квиток  на  проїзд,  квитанцію на перевезення  багажу  міжміськими маршрутами регулярних перевезень, які дійсні тільки на зазначений у них день і рейс автобуса.

     Особа, що  придбала  квиток,  повинна   здійснити  посадку   в  
автобус  на  автостанції,  зазначеній у квитку,  або за попереднім  
погодженням з автостанцією та внесенням  відповідної  позначки  до  
квитково-касового  листа на іншій зупинці,  передбаченій розкладом  
руху.  У разі відсутності попереднього погодження та запізнення на  
рейс оплачене місце за пасажиром не зберігається.

     У разі  втрати  документа  на  проїзд  пасажир   до посадки не  
допускається,  вартість  документа на  проїзд  не   повертається, дублікат   не   видається,   претензії   не  приймаються.  У  разі відсутності у пасажира документа на проїзд, а за наявності у нього пільг  -  документа,  що підтверджує  право  на пільговий проїзд, пасажир вважається таким, що не має права на проїзд.

На міжміських маршрутах  не дозволяється перевозити  дітей віком до 10 років без супроводження дорослих, за винятком випадків перевезення дітей до  загальноосвітніх  чи  дошкільних  навчальних закладів  у  сільській  місцевості  автобусами  внутрішньообласних маршрутів та регулярних спеціальних перевезень.  Право позачергового входу в автобус мають вагітні жінки, інваліди, пасажири з дітьми дошкільного віку, особи похилого віку.

     Для зазначених  категорій пасажирів у передній частині салонів автобусів міських та приміських маршрутів  відводяться  місця  для сидіння.

 

Перевезення таксі - це перевезення пасажирів і їхнього багажу в індивідуальному порядку на легковому автомобілі, число місць для сидіння в якому менше дев'яти.

За місцем надання автопослуги можна розділити на:

• внутрішні;
• міжнародні.

Внутрішні перевезення пасажирів  на автобусних маршрутах загального користування поділяються на:

• міські - за маршрутами у межах території населеного пункту;
• приміські - за маршрутами довжиною до 50 кілометрів, не залежно від адміністративно-територіального поділу маршрутів;
• міжміські (усередині області і міжобласні) - маршрути, довжина яких перевищує 50 кілометрів.

Необхідно виділити перевезення, які здійснюються на замовлення, і  туристичні.

Перевезення на замовлення - це перевезення на погоджених перевізником і замовником умовах за визначеним сторонами договору маршрутом.

 

2. Туристичні перевезення

 

Туристичні перевезення - це нерегулярні перевезення пасажирів за заздалегідь визначеними маршрутами з туристичною метою. Поїздки здійснюються за типом «зачинених дверей» з визначеними зупинками, по конкретному маршруту.

Автомобільний транспорт  можна з повним правом назвати  транспортом всезагального застосування в сфері туризму, бо він використовується всюди: від трансферу й екскурсій до оренди малолітражних автомобілів туристами для особистого використання на відпочинку.

Автопослуги, які використовуються в туристичному обслуговуванні, об'єднують  три основні напрямки:

1) організація автобусних  подорожей;

2) організація подорожей  на власному транспорті туристів;

3) прокат автомобілів.

Завдяки своїй економічності, доступності широким верствам населення, автобусні подорожі є найбільш масовим видом туристичних перевезень, який постійно розвивається і має тенденції до нарощування обсягів.

Європейська конференція  міністрів транспорту (1984 р.) виділяє три види автобусних подорожей:

поїздки на рейсових автобусах;

поїздки на човникових автобусах;

спеціальні (чартерні) рейси.

При організації автобусних поїздок в країни ЄС необхідно суворо дотримуватися вимог, передбачених Європейською угодою про міжнародні перевезення пасажирів автобусами.

В Європі серйозна увага  приділяється технічному стану автобусів, які використовуються для перевезень туристів. Так, у багатьох країнах заборонене використання на туристичних маршрутах автобусів, термін експлуатації яких перевищує 8 років.

У відповідності з рішенням Європейської конвенції по роботі екіпажів транспортних засобів з 24 квітня 1995 p., всі автобуси з кількість місць більше 9 повинні бути обов'язково обладнані тахографами.

Тахограф - це бортовий прилад для об'єктивного контролю і обліку роботи автомобіля і водія. Він автоматично записує і показує швидкість руху, пробіг, поточний час, різні періоди праці і відпочинку водія. Автобусні перевезення можуть бути організовані на автобусах, які належать туристичним фірмам, а також на орендованих автобусах, власниками яких є незалежні автотранспортні підприємства.

Права і обов'язки перевізника і туристів регламентуються договором на перевезення, угодою на туристичне обслуговування і ваучером. Важливе значення відводиться організації подорожей із використанням власного транспорту туристів. Найбільш популярні виїзди до місць відпочинку, на природу, пізнавальні поїздки по історичних місцях, до пам'яток культури, архітектури тощо. У зв'язку з близькістю кордонів ряду європейських країн все частіше використовується власний автотранспорт для поїздок за кордон, особливо поширена така форма організації туристичних поїздок у прикордонних областях.

Поширеною послугою для туристів, які перебувають в стаціонарних місцях відпочинку, є прокат автомобілів. Оренду автомобіля можна замовити ще під час придбання туру в туристичному агентстві, включивши її в пакет послуг.

Перевізнику, який здійснює туристичні перевезення чи перевезення  пасажирів за замовленням, забороняється  здійснювати посадку пасажирів  у пунктах, установлених для посадки пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

 

3. Міжнародні перевезення 

 

Міжнародні перевезення туристів автомобільним транспортом здійснюються між пунктами відправлення і призначення, один із яких чи обоє розташовані за межами території України.

Організація міжнародних перевезень туристів автомобільним транспортом здійснюється перевізниками відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

Міжнародне співробітництво  у сфері міжнародних перевезень туристів автомобільним транспортом  забезпечує центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту (Мінтранс), що у межах своїх повноважень:

• організовує контроль за виконанням міжнародних договорів України з питань міжнародних перевезень туристів автомобільним транспортом;
• бере участь у проведенні заходів щодо укладання міжнародних договорів з питань міжнародних перевезень туристів автомобільним транспортом;
• забезпечує видачу документів, які дозволяють міжнародні перевезення туристів автомобільним транспортом.

Згідно із ст. 40 Закону № 2344 туристичним перевізником може бути суб'єкт підприємницької діяльності, який відповідно до законодавства і на підставі отриманої ліцензії надає послуги за договором перевезення пасажирів тільки автомобільним транспортним засобом загального користування, за умови використання останнього на законних підставах.

Організація туристичних  перевезень і перевезень на замовлення здійснюється перевізниками відповідно до вимог Закону № 2344 і Постанови № 176, виходячи з попиту на такі послуги.

Документами, необхідними  під час перевезення пасажирів автобусами на замовлення і при туристичних перевезеннях, є:

• для перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах;
• для водія автобуса - посвідчення водія, реєстраційні документи на транспортний засіб, шляховий лист.

Шляховий лист має кілька форм, а саме:

§ Форма 1 – міжнародна;

§ Форма 2 – по Україні;

§ Форма 3 – для службових  відряджень.

Також до перевізних документів належить талон замовника: який являється обов’язковим документом для розрахунків перевізника і замовника в ньому зазначається номер шляхового листа.

Договорами на перевезення  туристів можуть бути:

• довгострокові договори перевезення організованих груп дітей (зразок договору затверджено Наказом № 431/7), договори разового перевезення організованих груп дітей у формі замовлення (зразок затверджено Наказом № 4/8), а також дозвіл на перевезення організованих груп дітей (зразок затверджено Наказом № 5/9);
• довгострокові договори на перевезення туристів (зразок затверджено Наказом № 433/5) і договори разового перевезення туристів (зразок затверджено Наказом № 6/4);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок.

Пасажирський автомобільний  транспорт перетворився на один з  основних та найбільш поширених видів пасажирського транспорту країни. Він широко обслуговує транспортні потреби міського та сільського населення, забезпечуючи масові та індивідуальні перевезення пасажирів парком автобусів та легкових автомобілів.

Пасажирські перевезення (міські, міжміські, внутрішньорайонні і

внутрішньообласні) здійснює автомобільний транспорт загального користування – автобуси, таксі. Міські перевезення характерні невеликою протяжністю маршрутів, частими зупинками і частою зміною пасажирів. Міжміські перевезення відрязняються від міських великою протяжністю маршрутів, порівняно незначною кількістю зупинок і незначною зміною пасажирів.

Головною проблемою пасажирського  транспорту є підвищення праці автомобільного транспорту загального користування. На продуктивність їх праці впливає:

незадовільний розвиток транспортної сітки та маршрутної системи; нераціональне використання транспорту загального користування; погана якість транспортного обслуговування; зменшення парку автобусів; недосконалість системи швидкісних та експресних автобусних маршрутів у містах та на заміських сполученнях.

На пасажирському автомобільному транспорті розроблено ряд заходів  для підвищення продуктивності праці автомобільного транспорту загального

користування. Отже для підвищення продуктивності необхідно:

-         розробити оптимальні маршрути  у містах, сільській місцевості,

приміських та міжміських сполученнях;

-         слідкувати за раціональним використанням транспорту загального користування, а також за забезпеченням парку автобусів та легкових автомобілів достатньою кількістю паливно-мастильних речовин та запасними частинами;