Поняття про Інкотермс

План

Вступ

Поняття про Інкотермс

Правила ІНКОТЕРМС

Види Інкотермс

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Економіка світового господарства забезпечила підприємствам доступ до ринків усього світу. Але зі зростанням обсягів і складності міжнародних  торгових відносин зростає й можливість виникнення непорозумінь та спорів,  коли договори купівлі-продажу складаються  неналежним чином.  ІНКОТЕРМС,  офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів,  полегшують ведення міжнародної  торгівлі.  Посилання на ІНКОТЕРМС-2000  у договорі купівлі-продажу чітко  визначає відповідні обов'язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень,  але їх застосування на практиці іноді  має суперечливий характер та потребує доопрацювання.  В різних країнах  існує різне законодавство з  питань,  що можуть виникнути при  укладанні і виконанні договору міжнародної купівлі-продажу.  Такі розбіжності тільки шкодять міжнародній  торгівлі —  вони створюють зайві  ускладнення.  Торговці завжди зацікавлені  заздалегідь знати, як саме будуть розглядати їхні дії у випадку виникнення спору. Вчені, юристи, політики, менеджери  давно прагнуть подолати ці труднощі і спростити процес торгівлі. Робота ця велася як на приватному,  так  і на міждержавному рівні.  На приватному рівні головна роль належить Міжнародній торговельній палаті (Париж). Ще в середині двадцятого століття Міжнародною торговельною палатою  були розроблені Уніфіковані торгові терміни.            Правила   ІНКОТЕРМС  відомі в усьому   світі  і  дуже широко  застосовуються   в практиці міжнародної торгівлі.  ІНКОТЕРМС — скорочене від англійського international Commercial Terms» (Міжнародні торгові терміни), — повна їх назва — Міжнародні правила тлумачення торгових термінів (часто їх називають ще — базисні умови постачання).  Інакше кажучи,  це інтерпретація комерційних термінів.  Видаються вони Міжнародною торговельною палатою і вперше були опубліковані в 1936 році. Надалі в них вносилися зміни і доповнення в 1953, 1967, 1976, 1980, 1990, 2000 роках. По своїй суті Правила ІНКОТЕРМС є систематизованим зводом ряду міжнародних торговельних порядків, які носять рекомендаційний характер.

Застосування термінів ІНКОТЕРМС  дозволяє суб'єктам господарювання (продавцю і покупцю) із різних країн, що можуть мати різне внутрішнє законодавство,  різну практику здійснення торгових операцій і т.д., досягти однакового розуміння своїх зобов'язань по постачанню товару,  уникнути непотрібної  витрати часу на узгодження і детальний  опис у договорі купівлі-продажу  умов постачання товару,  звести до мінімуму можливі суперечки в  зв'язку з неправильним розумінням,  тлумаченням умов постачання товару і запобігти в зв'язку з цим  збої в постачанні.

Застосування термінів ІНКОТЕРМС  українськими господарюючими суб'єктами,  у взаємовідносинах із їх іноземними контрагентами спрощує укладання  й узгодження торгових договорів, сприяє однаковому розумінню і тлумаченню умов постачання товарів,  незважаючи на можливі різниці між законодавством України і законодавством країни контрагента українського суб'єкта господарювання. В Україні застосування ІНКОТЕРМС є обов'язковим згідно з Указом Президента України «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» від 04.10.94 № 567/94 із змінами.

ІНКОРЕМС можуть використовуватися  під час укладання договорів  купівлі-продажу,  які вимагають  від продавця транспортування товару будь-яким видом транспорту,  а  також для договорів,  де покупець одержує товар на складі продавця.

Найчастіше сторони, що укладають  контракт, незнайомі з різною практикою  ведення торгівлі у відповідних  країнах. Це може послужити причиною непорозумінь, розбіжностей і судових  розглядів з порожньою витратою часу і грошей.

Найчастіше в практиці зустрічаються  два варіанти неправильного розуміння  ІНКОТЕРМС. Першим є неправильне  розуміння ІНКОТЕРМС як те, що мають  більше відношення до договору перевезення, а не до договору закупівлі-продажу.  Другим є іноді неправильне представлення  про те,  що вони повинні охоплювати всі обов'язки,  що сторони хотіли б включити в договір.

ІНКОТЕРМС мають справу тільки з  відносинами між продавцями і  покупцями в рамках договорів  за-купівлі-продажу,  більш того, тільки у визначених аспектах.

У той час,  коли експортерам  і імпортерам важливо враховувати  фактичні відносини між різними  договорами,  необхідними для  здійснення міжнародної угоди продажу  —  де необхідний не тільки договір  за-купівлі-продажу,  але і договори перевезення, страхування і фінансування — ІНКОТЕРМС відносяться тільки до одного з цих договорів, а саме договору закупівлі-продажу.

ІНКОТЕРМС споконвічно завжди призначалися для використання в тих випадках,  коли товари продавалися для постачання через національні границі: таким  чином, це міжнародні торговельні терміни.

Поняття

У вітчизняній зовнішньоекономічній практиці нормативний механізм застосування суб'єктами підприємницької діяльності правил Інкотермс і відповідного державного регулювання було закріплено Указом Президента України від 4 жовтня 1994 р., що наведено вище. З метою однакового тлумачення комерційних термінів національними суб'єктами міжнародної економічної діяльності України, а також їх іноземними контрагентами, усіма учасниками відносин, що виникають у зв'язку з такими договорами, Указом установлено, що суб'єкти підприємницької діяльності України всіх форм власності, укладаючи договори, у тому числі договори (контрактів) міжнародного економічного характеру, предметом яких є товари, застосовують правила Інкотермс. При цьому суб'єкти підприємницької діяльності країни, котрі укладають такі договори, повинні цих правил обов'язково додержуватися.

Інкотермс містить перелік і опис факультативних правил — своєрідних варіантів здійснення договірних поставок, пряме посилання на які є підставою застосування тієї або іншої контрактної моделі. Ці варіанти або базисні умови контрактів, які розміщуються за принципом зростання зобов'язань продавця, регулюють відносини між продавцем і покупцем, які стосуються численних специфічних способів доставки товарів від першого до другого. Зазначена специфіка зумовлюється тим, який вид транспорту (водний, залізничний, авіаційний, автомобільний) є найбільш доцільним, вигідним або безальтернативним для застосування, які умови перевезення (фрахту) обирають учасники договорів, як вони розподіляють між собою витрати на перевезення, оформлення документів, митних декларацій, виконання інших формальностей, страхування товарів від ризиків, псування та пошкоджень. У цьому зв'язку, враховуючи статус України як морської держави, можна відзначити важливість для вітчизняних експортерів та імпортерів тих базисних умов контрактів, які передбачають транспортування вантажів морськими, взагалі водними шляхами.

Крім того, Інкотермс є засобом уніфікації правил тлумачення термінів, які використовуються в міжнародній торгівлі, що дає змогу запобігати правовій невизначеності та юридичним колізіям, взаємним претензіям, які виникають через різні інтерпретації термінології різними контрагентами й у різних країнах.

Важливо враховувати обмеження  застосування Інкотермс: сфера їх дії не виходить за рамки регламентації процесу поставки товарів у матеріальній формі відповідно до загальної угоди з міжнародної купівлі-продажу. Саме на цей момент неодноразово вказувалося експертами Міжнародної торгової палати: Інкотермс використовується тільки для регламентації відносин між продавцем та покупцем, котрі повинні враховувати необхідність укладання та дотримання договорів з перевезення товарів, їх зберігання, страхування, фінансування. Вони ж під час укладання інших угод також повинні враховувати вимоги Інкотермс, оскільки останні вже самі по собі містять вимоги щодо застосовування певних видів транспорту, певні вимоги щодо страхування та ін. Так, помилковим є застосування угоди FОВ, якщо не використовується морський транспорт (згідно зі змістом самої абревіатури, «франко борт»).

Інколи сторони зацікавлені в тому, щоб в їх контракт були включені положення, які не передбачено умовами Інкотермс (наприклад, за умови ЕХW виникає потреба зобов'язати продавця завантажити товар на транспортний засіб покупця; за умови СІF— забезпечити додаткове страхування покупця; за умови DEQ — додати положення про обов'язок продавця оплатити витрати після відвантаження). У таких випадках необхідно передбачити та чітко регламентувати спеціальні умови контрактів.

Групи (категорії) Інкотермс

З метою функціональної класифікації та полегшення трактування базисні умови контрактів поділяють на чотири групи (категорії) відповідно до змін у розподілі основних обов'язків та відповідальності між контрагентами.

Правила ІНКОТЕРМС

Правила ІНКОТЕРМС відомі в усьому світі і дуже широко застосовуються в практиці міжнародної торгівлі. ІНКОТЕРМС -скорочене від англійського "Іпіегпаїіопаї СоттегсіаІ Тегтз" (Міжнародні торгові терміни), - повна їх назва - Міжнародні правила тлумачення торгових термінів {часто їх називають ще - базисні умови постачання). Видаються вони Міжнародною торговельною палатою і вперше були опубліковані в 1936 році. Надалі в них вносилися зміни і доповнення в 1953, 1967, 1976, 1980, 1990, 2000 роках. По своїй суті Правила ІНКОТЕРМС є систематизованим зводом ряду міжнародних торговельних порядків.

Застосування термінів ІНКОТЕРМС  дозволяє суб'єктам господарювання (продавцю і покупцю) із різних країн, що можуть мати різне внутрішнє законодавство, різну практику здійснення торгових операцій і т.д., досягти однакового розуміння своїх зобов'язань по постачанню товару, уникнути непотрібної  витрати часу на узгодження і детальний  опис у договорі купівлі-продажу  умов постачання товару, звести до мінімуму можливі суперечки в зв'язку з  неправильним розумінням, тлумаченням  умов постачання товару і запобігти  в зв'язку з цим збої в постачанні.

Застосування термінів ІНКОТЕРМС  українськими господарюючими суб'єктами, у взаємовідносинах із їх іноземними контрагентами спрощує укладання  й узгодження торгових договорів, сприяє однаковому розумінню і тлумаченню умов постачання товарів, незважаючи на можливі різниці між законодавством України і законодавством країни контрагента українського суб'єкта господарювання.

В Україні застосування ІНКОТЕРМС  є обов'язковим згідно з Указом Президента України «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації  комерційних термінів» від 04.10.94 № 567/94 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 505/95 від 0107.95.

Чим відрізняються ІНКОТЕРМС-2000 від  ІНКОТЕРМС-1990 ? Чому виникнула необхідність видання нової редакції?

Як вказує у своїх офіційних  коментарях до ІНКОТЕРМС-2000 Міжнародна торговельна палата, вони пропонують більш просте і ясне уявлення 13 термінів (визначень), кожний із яких був переглянутий, а також враховують широке поширення  зон вільної (безмитної) торгівлі, збільшення використання електронних засобів  зв'язку при вчиненні торгових угод і зміни в практиці транспортування  товарів.

Правила ІНКОТЕРМС по своїй суті є систематизованим зводом торговельних порядків, які носять рекомендаційний  характер. Прийняття нової редакції Правил 2000 року не означає, що сторони  договору купівлі-продажу не можуть с цього моменту робити посилання  в договорі на попередню редакцію Правил 1990 року.

Однак, з огляду на те, що на даний  момент в газеті «Урядовий кур'єр»  не надрукована нова редакція ІНКОТЕРМС-2000, українські підприємці можуть користуватись  правилами ІНКОТЕРМС-1990, або додатково  включити в договір ті положення  ІНКОІЕРМС-2000, якими змінені відповідні положення ІНКОТЕРМС-1990.

Всі терміни в Правилах ІНКОТЕРМС-1990 розділені на 4 категорії:

терміни групи «Е» (Е - Т іегт - ЄХ игогіїз) - коли продавець надає товари покупцеві безпосередньо е своїх приміщеннях;

терміни групи «Р» (Р - РСА, РАЗ & РОВ) - продавець зобов'язується надати товар  в розпорядження перевізника, який забезпечується покупцем;

терміни групи «С» (С - СРК, СІР & СІР) - продавець зобов'язується укласти договір перевезення, однак без прийняття на себе ризику випадкової загибелі або пошкодження товару або яких-небудь додаткових затрат після навантажування товару;

терміни групи «О» (ОАР, ОЕЗ, ОЕО, ООи & ООР) -

продавець несе всі затрати й  приймає на себе ва ризики до моменту доставки товару в країну призначення.

По всім термінам зобов'язання сторін згруповані по 10 основним напрямкам, так  що кожному зобов'язанню продавця відповідає відповідне зобов'язання покупця.

ІНКОТЕРМС-2000

Далі під усіма термінами, як і в ІНКОТЕРМС-1990, відповідні обов'язки сторін зведені в групи під 10 заголовками  статей, де кожна стаття з боку продавця "віддзеркалює" статус покупця  щодо цього ж питання.

29 грудня 2010 р. правління ICC Ukraine затвердило нову (розроблену ICC у вересні 2010 р.) редакцію Правил Інкотермс-2010 - із тлумаченням найширше використовуваних торгових умов у галузі зовнішньої торгівлі, які регламентують момент передачі права власності на товар і всіх пов'язаних із цим ризиків. Загальна кількість термінів порівняно з Інкотермс-2000 скорочена з 13 до 11 в результаті анулювання таких умов, як DAF, або поставка до кордону (...назва місця поставки), DES, або поставка із судна (…назва порту призначення), DEQ, або поставка з причалу (…назва порту призначення), DDU, або поставка без сплати мита (...назва місця призначення), і появи двох нових: DAT, або постачання на терміналі (…назва терміналу), та DAP, або постачання в пункті (…назва пункту). Доповнено терміни FOB, CFR і CIF. Крім того, нова версія містить невелике керівництво до кожної умови, щоб допомогти користувачам Правил Інкотермс-2010 вибрати потрібну умову. Редакція Інкотермс-2010 скасовує поділ умов на чотири групи (у 2000-й версії: E - відправлення; F - основне перевезення не оплачене; C - основне перевезення оплачене; D - прибуття), замінюючи їх двома: 1) терміни, що використовуються при перевезеннях будь-яким видом чи видами транспорту (EXW, FCA, CPT, CIP, DAT, DAP, DDP); 2) терміни, що використовуються при перевезеннях морським чи внутрішнім водним транспортом (FAS, FOB, CFR, CIF).

Для всього світу нова версія набула чинності з 1 січня 2011 р. Проте  поки не для України. У ній досі діють Правила Інкотермс ICC 2000 р., що зумовлено специфікою внутрішнього законодавства.

Україна приєдналась до визнаних у всьому світі правил тлумачення міжнародних комерційних термінів 6 жовтня 1994 р., з моменту офіційного опублікування в "Урядовому кур’єрі" № 154-155 Указу Президента "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації  комерційних термінів" (редакція Інкотермс-1990) від 04.10.1994 р. № 567/94, який і визначив офіційне прийняття Правил та змін до них, п. 2 зобов’язавши Кабінет міністрів України забезпечувати опублікування державною мовою України наступних змін до Правил Інкотермс, які через десять днів після опублікування їх у газеті "Урядовий кур'єр" застосовуються до відносин, що виникають у зв'язку з договорами, в тому числі зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними після опублікування відповідних змін.

Затверджене наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України Положення про  форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) від 06.09.2001 р. № 201 нормою п 1.5 зобов’язало при укладанні  договорів купівлі/продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) та товарообмінних договорів між  українськими суб'єктами підприємницької  діяльності та іноземними суб'єктами підприємницької  діяльності незалежно від форм власності  та видів діяльності базисні умови  поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг) зазначати  відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів чинної редакції. А Господарський кодекс України, що набрав чинності з 1 січня 2004 р., у п. 4 ст. 265 закріпив вимогу викладання сторонами умов договорів поставки відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкотермс.

Правила Інкотермс-2000, введені в дію для світового співтовариства з 1 січня 2000 р., для вітчизняних суб’єктів господарювання набрали чинності лише 3 квітня 2002 р., з моменту опублікування українського перекладу Правил в "Урядовому кур’єрі" № 63.

Сьогодні ні законодавчі, ні інші інтернет-ресурси не містять тексту Правил редакції 2010 р., доступ до єдиного офіційного ресурсу чинного законодавства України на сайті ВРУ zakon.rada.gov.ua з початку року "тимчасово" обмежений, пошуки на сайті iccua.org Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) та сайті www.ucci.org.ua Торгово-промислової палати України, яка відповідно до розміщеної на ньому інформації є членом Міжнародної торгової палати, Всесвітньої федерації торгових палат, Асоціації торгово-промислових палат Європи, Ділової ради Чорноморської економічної співдружності, Асоціації ТПП Центральної європейської ініціативи (www.ucci.org.ua/ru/about.shtml), жодних результатів не дали.

Якщо завітати на офіційну веб-сторінку Кабінету міністрів України, стає зрозуміло, що останній більше стурбований утворенням Українського інституту національної пам’яті, метою якого є виконання державних програм фундаментальних і науково-практичних досліджень проблем національної пам’яті українського народу, її впливу на формування громадського суспільства, української нації і на який виділяються неабиякі бюджетні кошти, сформовані з податків, зборів та інших державних обов’язкових платежів вітчизняних СПД, що з нетерпінням чекають офіційного опублікування тексту вже діючих по всьому світі Міжнародних правил тлумачення термінів Інкотермс-2010.

Види Інкотермс

1. Франко-завод (...назва  місця). Умова «франко-завод» (залежно від ситуації «вільно на складі», «вільно на руднику») означає поставки безпосередньо із заводу, зі складу, з рудника тощо. Договір такого типу передбачає мінімальні зобов'язання продавця та максимальні — покупця. Якщо не обумовлене інше, то продавець не несе відповідальності ані за транспортування товару, ані навіть за його завантаження. Основною його функцією є надання товару у вказаний термін у місці, зазначеному в договорі (наприклад, на складі або в іншому місці, яке в практиці продавця є звичайним для поставок такого товару). До моменту передання товару продавець несе всі ризики, а також витрати, пов'язані з перевіркою якості товару. Продавець повинен забезпечити відповідне товару пакування. Покупець, приймаючи товар, починає сам нести весь тягар витрат, страхування, ризиків тощо.

Ця базисна умова контрактів може бути реалізованою за допомогою будь-якого зручного та придатного для цього виду транспорту.

2. Франко-перевізник (...назва  місця). Відповідно до цієї умови  продавець зобов'язаний доставити  очищений для експорту товар  (тобто товар, за який сплачено  мито, на який отримано експортну ліцензію тощо) в обумовлений контрактом пункт (з відповідним обслуговуванням за свій рахунок). Покупець також за свої кошти укладає з перевізником договір про перевезення, згідно з яким зобов'язується виконати або забезпечити відповідні транспортні послуги. Продавець відповідає за завантаження товару, якщо поставка здійснюється в приміщенні продавця, в інших ситуаціях він не несе відповідальності за вантажні роботи. Продавець вважається таким, що звільнився від обов'язку нести всі ризики і відповідальність за збереження товару, в момент передання його перевізникові.

Цей тип контрактів є універсальним, тобто застосовується як при залізничних, так і при автомобільних, морських, авіаційних, а також комбінованих способах перевезень. Він набув поширення  у зв'язку з розвитком сучасних, так званих інтермодальних способів транспортування — за допомогою контейнерів, трайлерів та ін.

3. Франка вздовж борту  судна (...назва порту доставки). Продавець згідно з цією умовою  повинен розмістити товарі вздовж  борту судна на набережній, причалі  або в ліхтерах (якщо через  свої габарити судно не може  завантажуватися на рейді) в  порту відвантаження, який було  вказано. Після цього витрати  й усі ризики загибелі або  пошкодження товару переходять  на покупця, який попередньо мав зафрахтувати судно та сповістити продавця про умови доставки товару.

Зазначена схема передавання  товару вимагає, щоб продавець очистив  товар від мита для його експорту та виконав усі експортні формальності. (Такий підхід було запроваджено в Інкотермс-2000, а в попередніх редакціях Інкотермс обов'язок митного очищення покладався на покупця. Щоправда, ніщо не заважає сторонам, у разі бажання, записати у відповідному доповненні до контракту, що саме покупець несе відповідальність за цю процедуру.)

4. Франко-борт (...назва порту  відвантаження). Умова «франко-борт»  означає, що продавець в узгодженому  порту повинен розмістити товар на борту судна, яке було зафрахтованим покупцем. Очищення товару від мита на експорт, а також отримання експортних документів здійснюються продавцем. Він зобов'язаний вручити покупцеві чистий бортовий коносамент, який означає, що товар належної якості та з дотриманням усіх необхідних процедур перебуває на борту судна.

Усі ризики і відповідальність за товар покладаються на покупця з моменту перетину ним лінії релінгу (поручня) судна. При цьому завантаження товару в трюм не входить в обов'язки продавця, а оплата цих дій включається у вартість фрахту.

Угоди типу FОВ є однією з  найпоширеніших серед інших контрактних форм Інкотермс. Ціна FОВ у макроекономічних та міжнародних статистичних розрахунках приймається як ціна експорту.

5. Вартість і фрахт (...назва  порту призначення). Згідно з договором  цього типу продавець здійснює  очищення товару від експортного  мита та зобов'язується зафрахтувати  за власний рахунок судно до порту призначення. Проте ризик загибелі, пошкодження товару та будь-якого збільшення витрат, викликаних подіями, що відбулися після поставки товару на борт судна, переходить від продавця до покупця в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. Розвантаження товару в порту здійснює покупець (крім тих випадків, коли товар перевозять на суднах регулярних ліній і роботи, пов'язані з розвантаженням, здійснюються згідно з умовами фрахту, отже за кошти продавця).

6. Вартість, страхування і  фрахт (...назва порту призначення). У договірних відносинах, що регулюються цією базисною умовою, обов'язки продавця розширюються порівняно з умовами типу СFR, на функцію оплати страхування від ризику загибелі або пошкодження товару під час перевезення (щоправда, за мінімальною ставкою страхування). Продавець виконує митне очищення товару, а покупець несе витрати після завантаження товару на борт судна. Ризики випадкової загибелі або пошкодження товару переходять на покупця в момент перетинання товаром поручнів судна.

Умова застосовується тільки при перевезеннях водними видами транспорту.

Угоди типу СІF є ще однією з найпоширеніших формул Інкотермс. Ціна СІF у макроекономічних, міжнародних статистичних розрахунках приймається як ціна імпорту.

7. Перевезення оплачене  до (...назва місця призначення). Згідно  з цією умовою продавець має  укласти договір фрахту щодо перевезення товару до погодженого місця призначення, сплативши відповідні послуги. Продавець здійснює очищення товару від мита на експорт.

Ризик загибелі або пошкодження  товару, а також будь-які додаткові витрати переходять від продавця до покупця після поставки товару на зберігання перевізникові. Якщо для перевезення до погодженого місця призначення використовуються наступні перевізники, то ризики переходять при поставці товару до першого перевізника.

Умова СРТ може використовуватися  за будь-якого виду перевезень, включаючи комбіноване транспортування.

8. Перевезення і страхування  оплачені до (...назва місця призначення). Умова СІР вимагає від продавця доставити товар перевізникові з оплатою вартості перевезень, очищенням товару для експорту та ін., а також зобов'язує його застрахувати вантаж на користь покупця для усунення ризиків у зв'язку із загибеллю або пошкодженням товару під час перевезення. Таким чином, продавець укладає договір страхування і сплачує відповідний страховий внесок (але, як і у випадку СІF, за мінімальною ставкою страхування).

Так само, як і попередня, ця умова може застосовуватися за будь-якого виду перевезень, зокрема  і при перевезеннях різними видами транспортy.

9. Поставка до кордону  (...назва місця поставки). Умови  DАF вимагають від продавця  передати покупцеві очищені для  експорту товари в обумовлені  терміни та місце на кордоні  (але до митного кордону країни, зазначеної в договорі). Продавець  повинен передати покупцеві звичайний транспортний документ (ним може бути складський варіант, доковий варіант, делівері-ордер). На цьому контрактні зобов'язання продавця вважаються завершеними. Ризики щодо випадкової загибелі або пошкодження товару перекладаються на покупця в момент реального передання товару відповідно до умов контракту.

Положення «Поставки до кордону» головним чином призначені для застосування, якщо товар перевозиться залізницею або автомобільним транспортом, але вони можуть застосовуватися і за інших способів перевезення.

10. Поставка з судна  (або Доставлено франко-строп  судно) (...назва порту призначення). Відповідно до правила «Поставка  з судна» зобов'язання продавця  щодо поставки вважаються виконаними після того, як неочищений від мита товар передається покупцеві на борту судна в погодженому порту призначення. Для цього продавець має не тільки доставити товар за власний рахунок, а й сповістити покупця про дату прибуття товару та передати йому документацію, яка потрібна покупцеві для отримання товару. Можлива одночасна доставка товарів різним покупцям за єдиним коносаментом (у таких випадках капітан судна отримує вказівки про видачу окремих вантажів пред'явникам «делівері-ордерів». Цей режим використовується тільки для водних транспортних перевезень.

11. Поставка з пристані (або Доставлено франко-набе-режна) (...назва порту призначення). Згідно з цим режимом зобов'язання продавця з поставки вважаються виконаними після того, як він надав товар у розпорядження покупця на набережній (товарній пристані) у погодженому порту призначення не очищеним від мита на імпорт. Продавець, який забезпечує фрахт, несе витрати з доставки товару на пристань, на нього також припадають ризики, які пов'язані з транспортуванням і відвантаженням товару на пристань.

Предметом особливого уточнення  є питання сплати мита. Якщо сторони бажають, щоб продавець очистив товар від мита на імпорт, вони можуть зафіксувати це у відповідний спосіб.

Цю умову можна використовувати  тільки для перевезень водними видами транспорту.

12. Поставка без оплати  мита (...назва місця призначення). Ця умова означає, що зобов'язання продавця щодо поставки вважаються виконаними після того, як він надав неочищений від імпортного мита товар у розпорядження покупця в погодженому місці країни імпорту. Для цього — до фактичного передання товару покупцеві — продавець повинен поставити товар, узявши на себе відповідні витрати і ризики, але за винятком мита, податків та інших офіційних зборів, які виплачуються під час ввезення, а також видатків і ризиків, пов'язаних з виконанням митних формальностей. Покупець сплачує імпортне мито та всі додаткові витрати. Якщо сторони бажають, щоб продавець виконав митні формальності й узяв на себе викликані цим витрати і ризики, це відповідно зазначається в тексті договору.

Зазначений режим можна  використовувати при перевезеннях будь-яким видом транспорту, але  тоді, коли поставка здійснюється на борту судна або на пристані в порту призначення, потрібно застосовувати терміни DЕS або DЕQ.

13. Поставка з оплатою  мита (...назва місця призначення). Умова DDР означає, що зобов'язання  продавця з поставки вважаються виконаними після того, як він надав товар у погодженому місці країни імпорту, причому продавець зобов'язаний узяти на себе ризики й витрати, включаючи транспортні витрати, мито, податки та інші збори з поставки до цього місця товару.

Якщо сторони бажають  виключити із зобов'язань продавця деякі витрати, сплачувані при ввезенні товару (наприклад, податок на додану вартість), то це уточнюється відповідною формулою в тексті контракту або у відповідному доповненні (наприклад: «Доставлено, мито сплачене, ПДВ не сплачений (...зазначене місце призначення)».

Умова EXW означає мінімальні зобов’язання продавця, умова DDP –  максимальні його зобов’язання.

Цю умову можна використовувати  при перевезеннях будь-яким видом  транспорту, але коли поставка здійснюється на борту судна або на пристані в порту призначення, потрібно застосовувати терміни DES або DEQ.